Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Сьогодні ділюся деякими нашими матеріалами за останні кілька тижнів.
🔷 Під час свого воркшопу для журналістів у Києві Гевін Різ — старший радник із навчання та інновацій Dart Center for Journalism & Trauma — сказав, що робота з травмою є важливою частиною не лише воєнного, а й мирного життя. Бо в будь-який час ми можемо постраждати від травматичних подій — від природних і техногенних катастроф до злочинів і домашнього насильства. Я записала головне з його порад — про різні прояви стресу та реакції нашого тіла (це норма, але її треба розпізнавати). Плюс не лише як спілкуватися з потерпілими, а й як самим залишатися стійкими. Думаю, буде корисно не лише журналістам.
👉 https://bit.ly/3qaNuDD
🔷 Скандал навколо Спартака Субботи ніби вщух, але важливе питання до обговорення лишається: чому українські видання й далі звертаються до самозваних експертів, хай навіть вони й популярні в соцмережах чи серед інших медіа? Наша редакторка довгих форматів Тетяна Боць розпитала представників видань «Бабель», «Дзеркало Тижня», Liga.net та телеканалів «Суспільне» й «Еспресо», як вони добирають і перевіряють експертів для своїх етерів і текстів. Читайте, наскільки для медійників важлива думка колег та інших фахівців галузі та в яких випадках вони не хочуть зв’язуватися з експертами.
👉 https://bit.ly/3IOToRh
🔷 Правильно зрозуміти контекст і зв’язки важливо для всіх журналістів, але особливого значення це набуває для тих іноземців, хто працює в Україні. Наша редакторка коротких форматів Вероніка Нановська записала думки й досвід кількох журналістів іноземних медіа про роботу в Україні та з українськими темами: про викривлення «московською» оптикою, потребу в називанні речей своїми іменами, про співпрацю та контакти з місцевими та погляд на військових, цивільних і владу.
👉 https://bit.ly/3qdKKFJ
🔷Я занотувала підсумки двох дискусій про впровадження ШІ в редакціях та автоматизацію процесів. Спікери Міжнародного журналістського фестивалю в Перуджі переконані: медіа часто не надто якісно пишуть про ШІ, бо наздоганяють події, а не говорять про це першими. У тексті — про те, що розмір редакції не є перешкодою спробувати новинки технологій. А початок епохи ШІ — чудовий час для формування культури експериментів у команді. І також як робити це виважено й у які відділи (не) пускати «нового колегу».
👉 https://bit.ly/3qhDzfB
🔷 Бюджети на рекламу та маркетинг у деяких бізнесів потроху відновлюються, а отже й повертається нативна реклама в медіа. Нам стало цікаво, як така співпраця виглядає з іншого боку. Тож на прохання «Медіамейкера» креативна продюсерка спецпроєктів hromadske Анна Соха розпитала представниць компанії Uklon та агенції Newsfront Communication про зміни в замовленнях після початку повномасштабної війни. А також обговорили процес створення спецпроєкту очима клієнта — від брифу та ідеї до правок та звітності.
👉 https://bit.ly/3MCfl7b
🔷 І насамкінець пропоную нашу вибірку головного з річного дослідження стану незалежних регіональних медіа від Media Development Foundation. Що змінилося для українських медіа за рік великої війни? Ідеться зокрема про адаптацію команди до викликів, різницю досвідів тих, хто виїхав, і тих, хто залишився, суб’єктивне відчуття нормальності та розмиті плани на майбутнє. Ще в дослідженні — про менеджерські та контентні пріоритети й брак фахівців (але водночас і наймання — кожен п’ятий член опитаних редакцій прийшов на роботу після 24.02).
👉 https://bit.ly/3CjdS17
Більше новин, кейсів та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme
🔷 Під час свого воркшопу для журналістів у Києві Гевін Різ — старший радник із навчання та інновацій Dart Center for Journalism & Trauma — сказав, що робота з травмою є важливою частиною не лише воєнного, а й мирного життя. Бо в будь-який час ми можемо постраждати від травматичних подій — від природних і техногенних катастроф до злочинів і домашнього насильства. Я записала головне з його порад — про різні прояви стресу та реакції нашого тіла (це норма, але її треба розпізнавати). Плюс не лише як спілкуватися з потерпілими, а й як самим залишатися стійкими. Думаю, буде корисно не лише журналістам.
👉 https://bit.ly/3qaNuDD
🔷 Скандал навколо Спартака Субботи ніби вщух, але важливе питання до обговорення лишається: чому українські видання й далі звертаються до самозваних експертів, хай навіть вони й популярні в соцмережах чи серед інших медіа? Наша редакторка довгих форматів Тетяна Боць розпитала представників видань «Бабель», «Дзеркало Тижня», Liga.net та телеканалів «Суспільне» й «Еспресо», як вони добирають і перевіряють експертів для своїх етерів і текстів. Читайте, наскільки для медійників важлива думка колег та інших фахівців галузі та в яких випадках вони не хочуть зв’язуватися з експертами.
👉 https://bit.ly/3IOToRh
🔷 Правильно зрозуміти контекст і зв’язки важливо для всіх журналістів, але особливого значення це набуває для тих іноземців, хто працює в Україні. Наша редакторка коротких форматів Вероніка Нановська записала думки й досвід кількох журналістів іноземних медіа про роботу в Україні та з українськими темами: про викривлення «московською» оптикою, потребу в називанні речей своїми іменами, про співпрацю та контакти з місцевими та погляд на військових, цивільних і владу.
👉 https://bit.ly/3qdKKFJ
🔷Я занотувала підсумки двох дискусій про впровадження ШІ в редакціях та автоматизацію процесів. Спікери Міжнародного журналістського фестивалю в Перуджі переконані: медіа часто не надто якісно пишуть про ШІ, бо наздоганяють події, а не говорять про це першими. У тексті — про те, що розмір редакції не є перешкодою спробувати новинки технологій. А початок епохи ШІ — чудовий час для формування культури експериментів у команді. І також як робити це виважено й у які відділи (не) пускати «нового колегу».
👉 https://bit.ly/3qhDzfB
🔷 Бюджети на рекламу та маркетинг у деяких бізнесів потроху відновлюються, а отже й повертається нативна реклама в медіа. Нам стало цікаво, як така співпраця виглядає з іншого боку. Тож на прохання «Медіамейкера» креативна продюсерка спецпроєктів hromadske Анна Соха розпитала представниць компанії Uklon та агенції Newsfront Communication про зміни в замовленнях після початку повномасштабної війни. А також обговорили процес створення спецпроєкту очима клієнта — від брифу та ідеї до правок та звітності.
👉 https://bit.ly/3MCfl7b
🔷 І насамкінець пропоную нашу вибірку головного з річного дослідження стану незалежних регіональних медіа від Media Development Foundation. Що змінилося для українських медіа за рік великої війни? Ідеться зокрема про адаптацію команди до викликів, різницю досвідів тих, хто виїхав, і тих, хто залишився, суб’єктивне відчуття нормальності та розмиті плани на майбутнє. Ще в дослідженні — про менеджерські та контентні пріоритети й брак фахівців (але водночас і наймання — кожен п’ятий член опитаних редакцій прийшов на роботу після 24.02).
👉 https://bit.ly/3CjdS17
Більше новин, кейсів та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme
Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та найкращі статті Вокса за травень.
⚔️ Протягом травня-червня ми публікуємо вибрані есе зі збірки CEPR про те, чому потрібно допомагати Україні. Есе Юрія Городніченка про те, що перемога України дозволить уникнути гонки озброєнь та відновити “мирний дивіденд”, тобто вкладати гроші у поліпшення життя людей, а не в засоби їхнього знищення. Тому сьогодні це найбільш вигідна інвестиція на планеті https://tinyurl.com/yckz7v46
📈 Які успіхи й помилки були в монетарній політиці НБУ протягом 2022 року - в огляді Віктора Козюка https://tinyurl.com/377mzrhz
🧩 Україна продовжує впроваджувати європейське законодавство в галузі безпеки продукції. Зокрема, новий законопроект пропонує поширити ринковий нагляд на інтернет-торгівлю. Подробиці у статті Олега Іванова https://tinyurl.com/3ndmrkcr
🏗 Існує поширена, але хибна думка, що війна може стимулювати економіку. Як показує дослідження David Audretch et al, з 2014 року війна негативно вплинула на підприємництво як в Україні, так і в росії. Але до 2019 року підприємництво в Україні відновилося практично до довоєнного рівня, а в росії - ні. https://tinyurl.com/4x9ab77j
📚 Відновлення освіти стане фундаментом повоєнної відбудови України. Що потрібно зробити для підвищення якості освіти - розмірковують Мартін Каганец, Сніжана Леу-Севериненко, Єгор Стадний та Анна Новосад https://tinyurl.com/5h7zf6uf
🤝 19 травня “Вокс Україна” провів велику конференцію про відбудову України. На нашому сайті можна знайти колонки з ключовими тезами спікерів. Зокрема, Масі Найєм говорив про соціальну політику для ветеранів (спойлер: на жаль, поки що вона непомітна). https://tinyurl.com/264ky38h
Тримаймося й до зустрічі у липні. Слава Україні!
⚔️ Протягом травня-червня ми публікуємо вибрані есе зі збірки CEPR про те, чому потрібно допомагати Україні. Есе Юрія Городніченка про те, що перемога України дозволить уникнути гонки озброєнь та відновити “мирний дивіденд”, тобто вкладати гроші у поліпшення життя людей, а не в засоби їхнього знищення. Тому сьогодні це найбільш вигідна інвестиція на планеті https://tinyurl.com/yckz7v46
📈 Які успіхи й помилки були в монетарній політиці НБУ протягом 2022 року - в огляді Віктора Козюка https://tinyurl.com/377mzrhz
🧩 Україна продовжує впроваджувати європейське законодавство в галузі безпеки продукції. Зокрема, новий законопроект пропонує поширити ринковий нагляд на інтернет-торгівлю. Подробиці у статті Олега Іванова https://tinyurl.com/3ndmrkcr
🏗 Існує поширена, але хибна думка, що війна може стимулювати економіку. Як показує дослідження David Audretch et al, з 2014 року війна негативно вплинула на підприємництво як в Україні, так і в росії. Але до 2019 року підприємництво в Україні відновилося практично до довоєнного рівня, а в росії - ні. https://tinyurl.com/4x9ab77j
📚 Відновлення освіти стане фундаментом повоєнної відбудови України. Що потрібно зробити для підвищення якості освіти - розмірковують Мартін Каганец, Сніжана Леу-Севериненко, Єгор Стадний та Анна Новосад https://tinyurl.com/5h7zf6uf
🤝 19 травня “Вокс Україна” провів велику конференцію про відбудову України. На нашому сайті можна знайти колонки з ключовими тезами спікерів. Зокрема, Масі Найєм говорив про соціальну політику для ветеранів (спойлер: на жаль, поки що вона непомітна). https://tinyurl.com/264ky38h
Тримаймося й до зустрічі у липні. Слава Україні!
Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Нещодавно ми провели дослідження серед представників малого, середнього та великого бізнесу в Україні, аби дізнатись, як себе почувають компанії, яким чином виживають в умовах війни, що триває вже 16-й місяць, що планують та які прогнози щодо тривалості активних бойових дій вони дають. Сьогодні хочу поділитися з вами шістьма інсайтами про настрої української бізнес-спільноти зараз:
🟠 Бізнес активно адаптується до існування в новій реальності. Половина (50%) опитаних компаній працює у довоєнному режимі. Ще більше третини (38%) — працюють частково. 4% респондентів навіть створили новий бізнес після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
🟠 Бізнес масово трансформується, щоб відповідати вимогам нової реальності. Половина (50%) опитаних компаній вказують на факт, що їх діяльність повністю або частково зазнала трансформації чи перебуває в процесі перетворень. Ще 16% респондентів відзначають необхідність проведення галузевої трансформації, хоча сам процес ще не відбувся.
🟠 Бізнес залишається в Україні. 70% опитаних, які розглядали або вже провели релокацію свого бізнесу, перемістили його в межах країни. Додатково 13% респондентів зазначають, що їх бізнес також залишився в Україні, але його географія розширилась і на зовнішні ринки.
🟠 Компанії залишаються на своїх місцях. Якщо в липні 2022 року 50% опитаних компаній здійснювали чи планували релокацію бізнесу, то наразі спостерігаємо протилежний тренд — 62% респондентів кажуть про те, що бізнесу не потрібно переїжджати.
🟠 Підприємці не очікують швидкого закінчення війни. Попри те, що переважна більшість українських підприємців бачить майбутнє своїх компаній в Україні, вони не мають ілюзій щодо швидкого закінчення війни і усвідомлюють, що це гра в довгу. Якщо минулого літа найбільша частка респондентів (34%) вважала, що активні бойові дії в Україні триватимуть до зими 2022, то наразі 27% прогнозують завершення війни до кінця наступного року, а ще 29% кажуть, що війна триватиме довше.
🟠 Задоволеність поточним місце роботи декларують 69% опитаних представників бізнес-спільноти. Такими є результати нашого спільного дослідження в Європейською Бізнес Асоціацією. Звіт ви можете завантажити за посиланням.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Нещодавно ми провели дослідження серед представників малого, середнього та великого бізнесу в Україні, аби дізнатись, як себе почувають компанії, яким чином виживають в умовах війни, що триває вже 16-й місяць, що планують та які прогнози щодо тривалості активних бойових дій вони дають. Сьогодні хочу поділитися з вами шістьма інсайтами про настрої української бізнес-спільноти зараз:
🟠 Бізнес активно адаптується до існування в новій реальності. Половина (50%) опитаних компаній працює у довоєнному режимі. Ще більше третини (38%) — працюють частково. 4% респондентів навіть створили новий бізнес після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
🟠 Бізнес масово трансформується, щоб відповідати вимогам нової реальності. Половина (50%) опитаних компаній вказують на факт, що їх діяльність повністю або частково зазнала трансформації чи перебуває в процесі перетворень. Ще 16% респондентів відзначають необхідність проведення галузевої трансформації, хоча сам процес ще не відбувся.
🟠 Бізнес залишається в Україні. 70% опитаних, які розглядали або вже провели релокацію свого бізнесу, перемістили його в межах країни. Додатково 13% респондентів зазначають, що їх бізнес також залишився в Україні, але його географія розширилась і на зовнішні ринки.
🟠 Компанії залишаються на своїх місцях. Якщо в липні 2022 року 50% опитаних компаній здійснювали чи планували релокацію бізнесу, то наразі спостерігаємо протилежний тренд — 62% респондентів кажуть про те, що бізнесу не потрібно переїжджати.
🟠 Підприємці не очікують швидкого закінчення війни. Попри те, що переважна більшість українських підприємців бачить майбутнє своїх компаній в Україні, вони не мають ілюзій щодо швидкого закінчення війни і усвідомлюють, що це гра в довгу. Якщо минулого літа найбільша частка респондентів (34%) вважала, що активні бойові дії в Україні триватимуть до зими 2022, то наразі 27% прогнозують завершення війни до кінця наступного року, а ще 29% кажуть, що війна триватиме довше.
🟠 Задоволеність поточним місце роботи декларують 69% опитаних представників бізнес-спільноти. Такими є результати нашого спільного дослідження в Європейською Бізнес Асоціацією. Звіт ви можете завантажити за посиланням.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Добрий день, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та підбірка публікацій Вокса за червень.
⚔️ Через російське вторгнення як виробництво, так і експорт металу Україною скоротилися. Тим не менш, українські металурги у 2022 році продовжили постачання до десятків країн світу. Як змінювалася ситуація та яка вона зараз - в огляді Вікторії Агапової https://cutt.ly/RwyBP7xp
💸 Платники податків можуть підтримати підприємства, які потрапили у скрутне становище або які є дуже перспективними, за допомогою такого інструменту як державна допомога. Щоправда, з реєстру цієї доволі складно зрозуміти, за якими критеріями та кому надається ця допомога. Народні депутати пропонують кардинально “вирішити” проблему - скасувати будь-який контроль за держдопомогою на час воєнного стану та 5 років потому. Чому такий підхід хибний - у статті Олега Іванова. https://cutt.ly/MwyBAzT9
💵 Іноземну допомогу Україні відстежує Інститут світової економіки у м.Кіль. На основі цих даних Кристоф Требеш порівняв допомогу, яку отримала Україна, із допомогою, яку отримували інші країни під час війн. Наразі порівняння не на нашу користь.
📚 Одна з можливих причин повільного надання допомоги України - сприйняття Росії як “наддержави”, яка зможе “взяти Київ за три дні”. Таке сприйняття поширюють зокрема й університетські програми, де дуже часто “слов’янські” студії насправді є російськими. Дослідження 13 провідних університетів США у статті.
🌱 Інша можлива причина - високий рівень корупції в Україні та ще вищий рівень її сприйняття. Як українські діти іще у школі знайомляться з недоброчесними практиками й, можливо, починають сприймати їх як належне - у статті за результатами опитування
🇪🇺 Нарешті, надихаючий виступ експрезидентки Хорватії Колінди Грабар-Китарович на конференції “Вокс Україна” про те, як її країні вдалося доволі швидко не лише відновитися після війни, а й вступити до ЄС
Підписуйтеся на YouTube-канал “Вокс Україна”, там багато цікавих подкастів та відео.
Вітаю з Днем Конституції України та до зустрічі у серпні. Слава Україні!
⚔️ Через російське вторгнення як виробництво, так і експорт металу Україною скоротилися. Тим не менш, українські металурги у 2022 році продовжили постачання до десятків країн світу. Як змінювалася ситуація та яка вона зараз - в огляді Вікторії Агапової https://cutt.ly/RwyBP7xp
💸 Платники податків можуть підтримати підприємства, які потрапили у скрутне становище або які є дуже перспективними, за допомогою такого інструменту як державна допомога. Щоправда, з реєстру цієї доволі складно зрозуміти, за якими критеріями та кому надається ця допомога. Народні депутати пропонують кардинально “вирішити” проблему - скасувати будь-який контроль за держдопомогою на час воєнного стану та 5 років потому. Чому такий підхід хибний - у статті Олега Іванова. https://cutt.ly/MwyBAzT9
💵 Іноземну допомогу Україні відстежує Інститут світової економіки у м.Кіль. На основі цих даних Кристоф Требеш порівняв допомогу, яку отримала Україна, із допомогою, яку отримували інші країни під час війн. Наразі порівняння не на нашу користь.
📚 Одна з можливих причин повільного надання допомоги України - сприйняття Росії як “наддержави”, яка зможе “взяти Київ за три дні”. Таке сприйняття поширюють зокрема й університетські програми, де дуже часто “слов’янські” студії насправді є російськими. Дослідження 13 провідних університетів США у статті.
🌱 Інша можлива причина - високий рівень корупції в Україні та ще вищий рівень її сприйняття. Як українські діти іще у школі знайомляться з недоброчесними практиками й, можливо, починають сприймати їх як належне - у статті за результатами опитування
🇪🇺 Нарешті, надихаючий виступ експрезидентки Хорватії Колінди Грабар-Китарович на конференції “Вокс Україна” про те, як її країні вдалося доволі швидко не лише відновитися після війни, а й вступити до ЄС
Підписуйтеся на YouTube-канал “Вокс Україна”, там багато цікавих подкастів та відео.
Вітаю з Днем Конституції України та до зустрічі у серпні. Слава Україні!
VoxUkraine
Які ринки (тимчасово) втратили українські сталевиробники?
Минулого року українська металургія стикнулася з багатьма викликами, які призвели до падіння виробництва втричі: зупинка та окупація заводів, дефіцит електроенергії...
Привіт! З вами Антон Процюк, редактор англомовного видання про медіа The Fix Media (@thefixmedia). Ми висвітлюємо європейський та глобальний медіаринок для медіаменеджерів, журналістів та усіх, хто цікавиться цією темою.
Підібрав для вас п’ять недавніх матеріалів The Fix, на які варто звернути увагу.
💬 У червні вийшов Digital News Report, велике щорічне дослідження онлайн-медіа у кількох десятках країн. Він показує, що усе більше людей уникають новин (зокрема про російсько-українську війну) і усе менше вірять медіа. Ми зробили короткий огляд основних трендів з дослідження — https://bit.ly/46zMWYG
🇺🇦 Як себе почуває український медіаринок? Загальна ситуація краща, ніж ми боялися на початку великої війни, і свобода слова на високому рівні як для країни під час війни, але зростання Телеграм-каналів на кшталт «Трухи» створює ризики для екосистеми. Я поговорив із аналітиком Отаром Довженком і виділив п’ять інсайтів про українські медіа і споживання новин зараз — https://bit.ly/439K3e5
🎵 Дописувачка The Fix Олена Мигашко поговорила із п’ятьма нішевими культурними медіа з України — Читомо, Korydor, СЛУХ, post impreza та LiRoom — про те, як вони змінилися і адаптувалися під час війни — https://bit.ly/44A3pKu
🎤 Як виглядає робота військової кореспондентки? Багато ризиків, а також неочікувано багато роботи з бюрократією. Більше про роботу висвітлення війни у своїй власній країні читайте у нашому інтерв’ю з журналісткою Настею Станко — https://bit.ly/46zN22u
🧠 Генеративний штучний інтелект — одна із найцікавіших тем у глобальній медіаіндустрії зараз. Багато провідних видань останні півроку думають над тим, як ефективно й етично інтегрувати ChatGPT та схожі інструменти у свою роботу. Ми написали про цікавий досвід однієї з найбільших польських газет Gazeta Wyborcza — https://bit.ly/46DJmN9
Щоб регулярніше стежити за новими статтями The Fix Media, підписуйтеся на Телеграм-канал @thefixmedia та щотижневу імейл-розсилку: https://newsletter.thefix.media/subscribe
Підібрав для вас п’ять недавніх матеріалів The Fix, на які варто звернути увагу.
💬 У червні вийшов Digital News Report, велике щорічне дослідження онлайн-медіа у кількох десятках країн. Він показує, що усе більше людей уникають новин (зокрема про російсько-українську війну) і усе менше вірять медіа. Ми зробили короткий огляд основних трендів з дослідження — https://bit.ly/46zMWYG
🇺🇦 Як себе почуває український медіаринок? Загальна ситуація краща, ніж ми боялися на початку великої війни, і свобода слова на високому рівні як для країни під час війни, але зростання Телеграм-каналів на кшталт «Трухи» створює ризики для екосистеми. Я поговорив із аналітиком Отаром Довженком і виділив п’ять інсайтів про українські медіа і споживання новин зараз — https://bit.ly/439K3e5
🎵 Дописувачка The Fix Олена Мигашко поговорила із п’ятьма нішевими культурними медіа з України — Читомо, Korydor, СЛУХ, post impreza та LiRoom — про те, як вони змінилися і адаптувалися під час війни — https://bit.ly/44A3pKu
🎤 Як виглядає робота військової кореспондентки? Багато ризиків, а також неочікувано багато роботи з бюрократією. Більше про роботу висвітлення війни у своїй власній країні читайте у нашому інтерв’ю з журналісткою Настею Станко — https://bit.ly/46zN22u
🧠 Генеративний штучний інтелект — одна із найцікавіших тем у глобальній медіаіндустрії зараз. Багато провідних видань останні півроку думають над тим, як ефективно й етично інтегрувати ChatGPT та схожі інструменти у свою роботу. Ми написали про цікавий досвід однієї з найбільших польських газет Gazeta Wyborcza — https://bit.ly/46DJmN9
Щоб регулярніше стежити за новими статтями The Fix Media, підписуйтеся на Телеграм-канал @thefixmedia та щотижневу імейл-розсилку: https://newsletter.thefix.media/subscribe
The Fix
What we (re)learned from Digital News Report 2023 – three key trends - The Fix
TikTok is rising, Facebook is declining, and “return of the website homepage” is wishful thinking – these are some of the findings we (re)learned from Reuters Institute‘s Digital News Report 2023. Let’s look at key trends identified by the study.
Добрий день, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за липень.
📈 У липні у нас вийшло декілька оглядів законодавчих змін. Регулярний огляд реформ за другий квартал показав, що найбільше реформ були впроваджені у бізнес-середовищі (зокрема гармонізація із законодавством ЄС та значні зміни в регулюванні рибної галузі) та галузі людського капіталу (зміни в системі освіти, регулюванні ринку праці, посилення українізації).
📃 Крім того “Вокс Україна” продовжує збирати законодавство, ухвалене під час воєнного стану. Пропонуємо вашій увазі стислий огляд усього законодавства та окремо законодавства, яке стосується соціальної сфери
💵 Із початком повномасштабної війни в Україні виникла проблема: якщо підвищити грошове забезпечення військовим, потрібно одночасно підвищувати пенсії і військовим пенсіонерам (що означає додаткові бюджетні витрати), а якщо оформити це підвищення як додаткові виплати чи “надбавки”, то у майбутньому пенсії тим, хто зараз захищає Україну, будуть нижчими. Як змінити систему пенсійного забезпечення військових так, щоб вона була більш справедливою, базуючись на досвіді інших країн, радять Інна Студеннікова та Дмитро Андрієнко
🏗 Коли йдеться про відбудову, сума частин не дорівнює цілому й деякі політики регіонального рівня можуть суперечити політикам державного рівня. Як скоординувати відбудову на різних рівнях так, щоб отримати максимальну синергію - пише Міхнеа Константінеску
⚔️ Втім, перш ніж розпочати відбудову, потрібно виграти війну, а для цього дуже важлива допомога українських союзників, зокрема постачання зброї. Марія Чебанова та Олександр Фарина оцінили, що витрати на цю допомогу стимулюють економіки країн-донорів і тому є не настільки обтяжливими для них, як це може здатися на перший погляд. Тож ці витрати варто розглядати як інвестицію
💶 Ще одне питання, яке зазвичай виникає під час обговорення майбутньої відбудови - це корупція. Однак, Максим Обрізан показав, що після Революції Гідності рівень корупції в Україні значно знизився. Думаємо, що війна ще більше знизить рівень корупції, принаймні гостра реакція суспільства на корупційні скандали дає підстави для оптимізму
До зустрічі у вересні. Бережіть себе та Україну!
📈 У липні у нас вийшло декілька оглядів законодавчих змін. Регулярний огляд реформ за другий квартал показав, що найбільше реформ були впроваджені у бізнес-середовищі (зокрема гармонізація із законодавством ЄС та значні зміни в регулюванні рибної галузі) та галузі людського капіталу (зміни в системі освіти, регулюванні ринку праці, посилення українізації).
📃 Крім того “Вокс Україна” продовжує збирати законодавство, ухвалене під час воєнного стану. Пропонуємо вашій увазі стислий огляд усього законодавства та окремо законодавства, яке стосується соціальної сфери
💵 Із початком повномасштабної війни в Україні виникла проблема: якщо підвищити грошове забезпечення військовим, потрібно одночасно підвищувати пенсії і військовим пенсіонерам (що означає додаткові бюджетні витрати), а якщо оформити це підвищення як додаткові виплати чи “надбавки”, то у майбутньому пенсії тим, хто зараз захищає Україну, будуть нижчими. Як змінити систему пенсійного забезпечення військових так, щоб вона була більш справедливою, базуючись на досвіді інших країн, радять Інна Студеннікова та Дмитро Андрієнко
🏗 Коли йдеться про відбудову, сума частин не дорівнює цілому й деякі політики регіонального рівня можуть суперечити політикам державного рівня. Як скоординувати відбудову на різних рівнях так, щоб отримати максимальну синергію - пише Міхнеа Константінеску
⚔️ Втім, перш ніж розпочати відбудову, потрібно виграти війну, а для цього дуже важлива допомога українських союзників, зокрема постачання зброї. Марія Чебанова та Олександр Фарина оцінили, що витрати на цю допомогу стимулюють економіки країн-донорів і тому є не настільки обтяжливими для них, як це може здатися на перший погляд. Тож ці витрати варто розглядати як інвестицію
💶 Ще одне питання, яке зазвичай виникає під час обговорення майбутньої відбудови - це корупція. Однак, Максим Обрізан показав, що після Революції Гідності рівень корупції в Україні значно знизився. Думаємо, що війна ще більше знизить рівень корупції, принаймні гостра реакція суспільства на корупційні скандали дає підстави для оптимізму
До зустрічі у вересні. Бережіть себе та Україну!
VoxUkraine
«За течією»: реформи у другому кварталі 2023 року
На початку 2023 року реформи призупинилися, а у другому кварталі так і не змогли розігнатися на повну: кількість реформаторських змін...
Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Сьогодні ділюсь шістьма свіжими результатами з нещодавніх досліджень Gradus Research та спільного дослідження з ГО «Принцип» та ГО “Terra U”.
🟠 За останній рік кількість громадян, залучених до благодійності й волонтерства, зросла вдвічі. Результати опитування демонструють стабільне зростання кількості громадян, що допомогають державі та суспільству — з 22% до 43%. Вони долучаються шляхом волонтерства, захисної діяльності та допомоги фронту. Детальніше про це читайте тут
🟠 Найбільше благодійних внесків та донатів — військовим. На військові цілі спрямовують кошти 61% опитаних, і цей показник виріс за півроку на 14%. Гуманітарні потреби з помітною різницею посідають друге місце — 31%. Більше подробиць за посиланням
🟠 Медична та правова допомога — найбільші потреби поранених військовослужбовців зараз. Це актуально для 60% та 58% відповідно. В контексті правової допомоги, опитані вважають найбільш дієвими механізмами для захисту своїх прав послуги приватних адвокатів (53%) та допомогу від громадських організацій (46%). Більше інсайтів про це тут
🟠 Більшість опитаних громадян (53%) долучається до допомоги самостійно. 49% роблять це через родичів, друзів чи знайомих, 39% — використовуючи волонтерські організації і ще 30% — через благодійні фонди. Тобто у більшості випадків громадяни самостійно обирають, кому допомагати. Детальніше тут
🟠 Громадяни в більшості вважають розширення географії роботи українських компаній за кордоном позитивним явищем. 69% опитаних зазначають, що ставляться скоріше або дуже позитивно до українських компаній, які зараз відкривають свої представництва або поширюють свою діяльність за межами України. Більше за посиланням
🟠 Перенесення міжнародних стандартів в Україну — ключове очікування від виходу українського бізнесу на іноземні ринки. Більше половини опитаних (55%), які очікують позитивних наслідків від освоєння українськими компаніями іноземних ринків, називають серед можливих наслідків цього в першу чергу отримання українськими спеціалістами корисного досвіду та впровадження ними міжнародних стандартів в Україні. Подробиці тут
Загалом, результати свідчать про те, що все більше українців приєднуються до благодійності та волонтерства, вони фокусують на цьому увагу, мотивовані бути корисними і шукають для цього шляхи. Більшість спрямовую допомогу на військові цілі. А також дані демонструють високу підтримку українських підприємців у їхніх міжнародних активностях з боку пересічних громадян. Що, ймовірно, говорить про зміни в культурі ставлення до підприємництва гагалом в Україні.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Сьогодні ділюсь шістьма свіжими результатами з нещодавніх досліджень Gradus Research та спільного дослідження з ГО «Принцип» та ГО “Terra U”.
🟠 За останній рік кількість громадян, залучених до благодійності й волонтерства, зросла вдвічі. Результати опитування демонструють стабільне зростання кількості громадян, що допомогають державі та суспільству — з 22% до 43%. Вони долучаються шляхом волонтерства, захисної діяльності та допомоги фронту. Детальніше про це читайте тут
🟠 Найбільше благодійних внесків та донатів — військовим. На військові цілі спрямовують кошти 61% опитаних, і цей показник виріс за півроку на 14%. Гуманітарні потреби з помітною різницею посідають друге місце — 31%. Більше подробиць за посиланням
🟠 Медична та правова допомога — найбільші потреби поранених військовослужбовців зараз. Це актуально для 60% та 58% відповідно. В контексті правової допомоги, опитані вважають найбільш дієвими механізмами для захисту своїх прав послуги приватних адвокатів (53%) та допомогу від громадських організацій (46%). Більше інсайтів про це тут
🟠 Більшість опитаних громадян (53%) долучається до допомоги самостійно. 49% роблять це через родичів, друзів чи знайомих, 39% — використовуючи волонтерські організації і ще 30% — через благодійні фонди. Тобто у більшості випадків громадяни самостійно обирають, кому допомагати. Детальніше тут
🟠 Громадяни в більшості вважають розширення географії роботи українських компаній за кордоном позитивним явищем. 69% опитаних зазначають, що ставляться скоріше або дуже позитивно до українських компаній, які зараз відкривають свої представництва або поширюють свою діяльність за межами України. Більше за посиланням
🟠 Перенесення міжнародних стандартів в Україну — ключове очікування від виходу українського бізнесу на іноземні ринки. Більше половини опитаних (55%), які очікують позитивних наслідків від освоєння українськими компаніями іноземних ринків, називають серед можливих наслідків цього в першу чергу отримання українськими спеціалістами корисного досвіду та впровадження ними міжнародних стандартів в Україні. Подробиці тут
Загалом, результати свідчать про те, що все більше українців приєднуються до благодійності та волонтерства, вони фокусують на цьому увагу, мотивовані бути корисними і шукають для цього шляхи. Більшість спрямовую допомогу на військові цілі. А також дані демонструють високу підтримку українських підприємців у їхніх міжнародних активностях з боку пересічних громадян. Що, ймовірно, говорить про зміни в культурі ставлення до підприємництва гагалом в Україні.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Театр, який уже в майбутньому
Вітаю! я — Слава Жила, театральний режисер, продюсер, засновник театральної школи «Supertask».
Ще вчора гадав, що штучним інтелектом у мистецтві нас можуть тільки полякати онлайн, і до захоплення майбутнім найбільш класичної сфери життя є ще трохи часу. Але ніт! Ми вже за порогом.
Нещодавно заморську індустрію інтертейменту сколихнув скандал зі страйкуючими акторами та авторами, які прагнуть захистити свою інтелектуальну власність від штучного інтелекту.
Це наштовхнуло мене на роздуми про те, які професії і процеси на театрі неодмінно будуть замінені ШІ та роботами.
1/ Драматурги. Тут не бійтеся! Шекспіри завжди будуть у нашому житті. Точніше існуватимуть лише генії, які здатні творити шедеври. Адже штучний інтелект уже освоїв всю світову бібліотеку пʼєс, проаналізував ринок попиту вистав і буде готовий найближчим часом написати для вас 155 тисяч різноякісних драмсюжетів для постановок.
2/ Монтувальників 100% замінять роботи. Декорації у недалекому майбутньому будуть масово виготовлятися 3D-друком, тому важкі роботи виконуватимуть автономні маніпулятори.
3/ Художники. Тут все ясно вже давно. Навіть Київський театр юного глядача за моєї каденції задіяв ШІ для створення афіші «Хитрого Лису» за Іваном Франком. Тому штат художників буде замінено менеджером, який ставитиме задачі перед штучним інтелектом і отримуватиме зарплатню як 5 художників.
4/ Весь обслуговуючий персонал: білетери-контролери, касири, адміністратори, гардеробники, вахтери, пожежники скоротяться до мінімальної кількості штатних працівників. Навіть сьогодні частіше за все ви купуєте квитки за допомогою свого ґаджета, хоча ще 10 років тому стояли в черзі в очікуванні придбати кращі місця в партері.
Завдяки автоматизації процесів виробничі дії можна буде прискорити в 3-4 рази.
5/ Актори. Тут складна ситуація. По-перше, в статті, яку я подам нижче, ви прочитаєте про акторів кіно, яких вже сьогодні сканує ШІ і починає використовувати без їхньої особистої присутності. Питання часу, коли все буде урегульовано та погоджено на законодавчому рівні та особисто з виконавцями. Але технології тільки підуть вперед і згодом для кіно будуть не дуже потрібні всі, окрім замовника. На початках це будуть примітивні речі, але з часом якісний інтертеймент буде повноцінно справлятися без участі людей. Це не стосуватиметься авторського кіно, хоча хто його зна.
Так ось. На театрі, за моїми прогнозами, акторів епізодів і масовки замінять роботи. Це буде високоякісна підміна, ми її не помітимо. Щодо зірок можна бути спокійними. Жоден термінатор не переграє харизматичних Наталю Сумську, Олексія Вертинського, Анатолія Хостікоєва чи Камбербетча. Театр буде залишатися живим до останнього.
6/ Продюсери, художні керівники зазнають тієї самої участі, що і міністерства та департаменти культури.
Маю надію, що питання автоматизованого розподілу бюджетів чи перерахування коштів, не є якоюсь позахмарною ідеєю. Адже штучний аналітичний центр зможе з легкістю аналізувати попит, брати до уваги регіональність, специфіку симпатій глядачів, замовляти та доставляти за допомогою безпілотних авто артистів на майданчик і домовлятися з режисерами, аналізуючи хто з них справжній профі в драматичному мистецтві. Від цих факторів і буде залежати розмір гонорарів.
Щодо самої публіки, то наступні покоління змиряться із нюансами безлюдяності великих корпорацій кіноіндустрії та інтертейменту. Попит на 100% живе мистецтво стане суперелітарним та надзвичайно коштовним.
На підтвердження додаю опис нюансів подій, що збудили не на жарт заокеанських колег👇
https://theintercept.com/2023/07/25/strike-hollywood-ai-disney-netflix/
Але любіть театр, як люблю його я і все буде менш драматично, ніж здається)
Вітаю! я — Слава Жила, театральний режисер, продюсер, засновник театральної школи «Supertask».
Ще вчора гадав, що штучним інтелектом у мистецтві нас можуть тільки полякати онлайн, і до захоплення майбутнім найбільш класичної сфери життя є ще трохи часу. Але ніт! Ми вже за порогом.
Нещодавно заморську індустрію інтертейменту сколихнув скандал зі страйкуючими акторами та авторами, які прагнуть захистити свою інтелектуальну власність від штучного інтелекту.
Це наштовхнуло мене на роздуми про те, які професії і процеси на театрі неодмінно будуть замінені ШІ та роботами.
1/ Драматурги. Тут не бійтеся! Шекспіри завжди будуть у нашому житті. Точніше існуватимуть лише генії, які здатні творити шедеври. Адже штучний інтелект уже освоїв всю світову бібліотеку пʼєс, проаналізував ринок попиту вистав і буде готовий найближчим часом написати для вас 155 тисяч різноякісних драмсюжетів для постановок.
2/ Монтувальників 100% замінять роботи. Декорації у недалекому майбутньому будуть масово виготовлятися 3D-друком, тому важкі роботи виконуватимуть автономні маніпулятори.
3/ Художники. Тут все ясно вже давно. Навіть Київський театр юного глядача за моєї каденції задіяв ШІ для створення афіші «Хитрого Лису» за Іваном Франком. Тому штат художників буде замінено менеджером, який ставитиме задачі перед штучним інтелектом і отримуватиме зарплатню як 5 художників.
4/ Весь обслуговуючий персонал: білетери-контролери, касири, адміністратори, гардеробники, вахтери, пожежники скоротяться до мінімальної кількості штатних працівників. Навіть сьогодні частіше за все ви купуєте квитки за допомогою свого ґаджета, хоча ще 10 років тому стояли в черзі в очікуванні придбати кращі місця в партері.
Завдяки автоматизації процесів виробничі дії можна буде прискорити в 3-4 рази.
5/ Актори. Тут складна ситуація. По-перше, в статті, яку я подам нижче, ви прочитаєте про акторів кіно, яких вже сьогодні сканує ШІ і починає використовувати без їхньої особистої присутності. Питання часу, коли все буде урегульовано та погоджено на законодавчому рівні та особисто з виконавцями. Але технології тільки підуть вперед і згодом для кіно будуть не дуже потрібні всі, окрім замовника. На початках це будуть примітивні речі, але з часом якісний інтертеймент буде повноцінно справлятися без участі людей. Це не стосуватиметься авторського кіно, хоча хто його зна.
Так ось. На театрі, за моїми прогнозами, акторів епізодів і масовки замінять роботи. Це буде високоякісна підміна, ми її не помітимо. Щодо зірок можна бути спокійними. Жоден термінатор не переграє харизматичних Наталю Сумську, Олексія Вертинського, Анатолія Хостікоєва чи Камбербетча. Театр буде залишатися живим до останнього.
6/ Продюсери, художні керівники зазнають тієї самої участі, що і міністерства та департаменти культури.
Маю надію, що питання автоматизованого розподілу бюджетів чи перерахування коштів, не є якоюсь позахмарною ідеєю. Адже штучний аналітичний центр зможе з легкістю аналізувати попит, брати до уваги регіональність, специфіку симпатій глядачів, замовляти та доставляти за допомогою безпілотних авто артистів на майданчик і домовлятися з режисерами, аналізуючи хто з них справжній профі в драматичному мистецтві. Від цих факторів і буде залежати розмір гонорарів.
Щодо самої публіки, то наступні покоління змиряться із нюансами безлюдяності великих корпорацій кіноіндустрії та інтертейменту. Попит на 100% живе мистецтво стане суперелітарним та надзвичайно коштовним.
На підтвердження додаю опис нюансів подій, що збудили не на жарт заокеанських колег👇
https://theintercept.com/2023/07/25/strike-hollywood-ai-disney-netflix/
Але любіть театр, як люблю його я і все буде менш драматично, ніж здається)
The Intercept
As Actors Strike for AI Protections, Netflix Lists $900,000 AI Job
Hollywood executives said writers’ and actors’ strike demands like raising wages and protecting actors’ likenesses from AI was “unrealistic.”
Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Сьогодні ділюся деякими нашими матеріалами, що вийшли протягом літа.
🔷 Ще торік дослідники Reuters Institute наголошували, що війна в Україні навряд чи призведе до стійкого зростання зацікавленості в новинах. Навпаки — ще тоді було помітно, що ця тема посилює бажання уникати новин. Чим відрізняється сприйняття у світі історій із України 2023 року? Читайте докладніше в нашій вибірці звітів щодо різних країн.
👉 https://bit.ly/3PdnZf3
🔷 Тим часом українські медіа не лише продовжують писати на дотичні до війни теми, а й збирають кошти на армію, проводять аукціони й допомагають постраждалим від російської агресії. Як їм вдається поєднувати журналістську роботу й волонтерство та чи є в цьому етичні «але» — запитали в представників 4 регіональних медіа.
👉 https://bit.ly/3PdBmfa
🔷 Вибрали головне зі звіту Global Entertainment & Media Outlook 2023–2027 щодо майбутнього сектору медіа й розваг. З очевидного — ШІ завойовуватиме нові позиції, але уряди та деякі інші стейкхолдери намагатимуться його обмежити. Стурбовує те, що 40 % опитаних заявили: їхня поточна бізнес-модель не буде життєздатною через 10 років.
👉 https://bit.ly/45IAftb
🔷 До речі, про законодавче регулювання штучного інтелекту — окремі країни вже ухвалюють певні нормативно-правові акти чи доповнюють наявні закони. Ми зробили огляд законодавчих ініціатив Європи та США + українських норм щодо авторського права на твори, втілені з використанням ШІ.
👉 https://bit.ly/44ukaGF
🔷 З огляду на внутрішні та глобальні виклики, медіа постають перед екзистенційними питаннями, зокрема як збалансувати необхідність заробляти й незалежність та якість матеріалу. А також як залучати молодь, чого та як її навчити. Ділюся колонками моїх колег про те:
👉 чому технологічні журналісти женуться за хайпом і йдуть в піар та як такий підхід шкодить медіа — https://bit.ly/3EfpP90
👉 у чому діловій журналістиці бракує глибини та де межа між рекламою та якісними матеріалами про бізнеси — https://bit.ly/3Ek2T8h
Більше новин, кейсів та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme
🔷 Ще торік дослідники Reuters Institute наголошували, що війна в Україні навряд чи призведе до стійкого зростання зацікавленості в новинах. Навпаки — ще тоді було помітно, що ця тема посилює бажання уникати новин. Чим відрізняється сприйняття у світі історій із України 2023 року? Читайте докладніше в нашій вибірці звітів щодо різних країн.
👉 https://bit.ly/3PdnZf3
🔷 Тим часом українські медіа не лише продовжують писати на дотичні до війни теми, а й збирають кошти на армію, проводять аукціони й допомагають постраждалим від російської агресії. Як їм вдається поєднувати журналістську роботу й волонтерство та чи є в цьому етичні «але» — запитали в представників 4 регіональних медіа.
👉 https://bit.ly/3PdBmfa
🔷 Вибрали головне зі звіту Global Entertainment & Media Outlook 2023–2027 щодо майбутнього сектору медіа й розваг. З очевидного — ШІ завойовуватиме нові позиції, але уряди та деякі інші стейкхолдери намагатимуться його обмежити. Стурбовує те, що 40 % опитаних заявили: їхня поточна бізнес-модель не буде життєздатною через 10 років.
👉 https://bit.ly/45IAftb
🔷 До речі, про законодавче регулювання штучного інтелекту — окремі країни вже ухвалюють певні нормативно-правові акти чи доповнюють наявні закони. Ми зробили огляд законодавчих ініціатив Європи та США + українських норм щодо авторського права на твори, втілені з використанням ШІ.
👉 https://bit.ly/44ukaGF
🔷 З огляду на внутрішні та глобальні виклики, медіа постають перед екзистенційними питаннями, зокрема як збалансувати необхідність заробляти й незалежність та якість матеріалу. А також як залучати молодь, чого та як її навчити. Ділюся колонками моїх колег про те:
👉 чому технологічні журналісти женуться за хайпом і йдуть в піар та як такий підхід шкодить медіа — https://bit.ly/3EfpP90
👉 у чому діловій журналістиці бракує глибини та де межа між рекламою та якісними матеріалами про бізнеси — https://bit.ly/3Ek2T8h
Більше новин, кейсів та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme
Привіт! Це Костя Ткаченко з Latifundist.com і наша добірка аграрного чтива.
Не пущу! Акціонери агрохолдинга Кернела знову хочуть заблокувати вихід компанії з Варшавської фондової біржі. Холдинг оголосив про додаткову емісію акцій (більше як 200 млн (!) акцій). Начебто для скорочення заборгованості, але на ринку вважають, що для розмиття часток міноритарних акціонерів. Польські акціонери це називають «грабунком» та «аферою». Що ж тут насправді - розбираємось у матеріалі https://bit.ly/3QVGLJ2
На День Незалежності зазвичай хвалимось успіхами агро. Цього разу рахуємо збитки - земля, елеватори, порти і не лише https://bit.ly/3qOMl5s
Трейдери хочуть перекласти на аграріїв всі ризики та збитки, каже власник холдингу «Успіх» Андрій Шишацький. На початку року він, як і сотні інших аграріїв, продав зерно трейдерам в розрахунку, що продукцію експортують через «зерновий коридор». Але росіяни фактично з травня перестали пропускати судна в порт Південний. Увага, питання: хто має платити за зберігання зерна та перевалку? https://bit.ly/3YQ0ImF
Весело не було нікому. Гендиректор Сканії Кредіт Дмитро Панченко переконує, що ствердження про надприбутки логістичних компаній - це вигадка. А як же тези лізингодавців, що зерновоз можна окупити за два роки? Хм, поговоримо про це https://bit.ly/3YS8wUO
Вже два судна пройшло тимчасовими коридорами з чорноморських портів. Чому так важливо прорвати морську блокаду росіян в Чорному морі розкажуть … польські військові експерти https://bit.ly/3Pd1UgD
Готувалися з 2022 року. Агріі - одна з найбільших іноземних дистрибюторських компаній в Україні, днями вона заявила, що покидає український ринок. Перша ластівка на агроринку. Розбираємо, чому Агріі йде з України і чим запам'ятається https://bit.ly/3OT0pTs
Не пущу! Акціонери агрохолдинга Кернела знову хочуть заблокувати вихід компанії з Варшавської фондової біржі. Холдинг оголосив про додаткову емісію акцій (більше як 200 млн (!) акцій). Начебто для скорочення заборгованості, але на ринку вважають, що для розмиття часток міноритарних акціонерів. Польські акціонери це називають «грабунком» та «аферою». Що ж тут насправді - розбираємось у матеріалі https://bit.ly/3QVGLJ2
На День Незалежності зазвичай хвалимось успіхами агро. Цього разу рахуємо збитки - земля, елеватори, порти і не лише https://bit.ly/3qOMl5s
Трейдери хочуть перекласти на аграріїв всі ризики та збитки, каже власник холдингу «Успіх» Андрій Шишацький. На початку року він, як і сотні інших аграріїв, продав зерно трейдерам в розрахунку, що продукцію експортують через «зерновий коридор». Але росіяни фактично з травня перестали пропускати судна в порт Південний. Увага, питання: хто має платити за зберігання зерна та перевалку? https://bit.ly/3YQ0ImF
Весело не було нікому. Гендиректор Сканії Кредіт Дмитро Панченко переконує, що ствердження про надприбутки логістичних компаній - це вигадка. А як же тези лізингодавців, що зерновоз можна окупити за два роки? Хм, поговоримо про це https://bit.ly/3YS8wUO
Вже два судна пройшло тимчасовими коридорами з чорноморських портів. Чому так важливо прорвати морську блокаду росіян в Чорному морі розкажуть … польські військові експерти https://bit.ly/3Pd1UgD
Готувалися з 2022 року. Агріі - одна з найбільших іноземних дистрибюторських компаній в Україні, днями вона заявила, що покидає український ринок. Перша ластівка на агроринку. Розбираємо, чому Агріі йде з України і чим запам'ятається https://bit.ly/3OT0pTs
Latifundist.com
Не пущу! Акціонери Кернела не хочуть віддавати холдинг Веревському
Навесні 2023 р. міноритарні акціонери, що володіли понад 21% акцій Kernel Holding S.A, вже намагалися об'єднатися. Проте 2 травня розірвали угоду, якою передбачалися спільні заходи у зв’язку з делістингом компанії з Варшавської фондової біржі. Після розриву…
Добрий день, друзі. З Днем відновлення незалежності та початком навчального року!
З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій "Вокса" за серпень.
Псевдоєвроінтеграція: розглядаємо законопроект про об'єднання агровиробників, який на папері має впровадити в українське законодавство положення Директиви ЄС, а на практиці містить ризики монополізації та захоплення ринку (також, враховуючи необхідність реформування агрополітики ЄС, не факт, що нам зараз варто її запроваджувати).
Які країни запровадили санкції проти ЄС та як вони вплинули на економіку агресора - в огляді Єлизавети Доронцевої.
Продовжуємо дискусію про українські студії на Заході. На думку українських дослідників, українські студії можуть відкрити нову перспективу для колоніальних досліджень та вивчення історії Європи і світу. Будь ласка, діліться цією статтею зі своїми іноземними друзями (є англійська версія)
Які реформи українці вважають найважливішими та найуспішнішими? Як пов'язані між собою оцінка реформ та громадянська активність українців? У яких активностях, як правило, українці беруть участь та як змінилася громадянська активність з початком повномасштабної війни? Дослідження “Вокса” на основі репрезентативного опитування “Фактум груп”
Чому прибуток центробанку, як правило, збільшується під час економічних криз та чому не варто його політизувати - стаття-пояснення від Віктора Козюка
Під час обговорення реінтеграції окупованих регіонів проблему реінтеграції населення, як правило, вважають другорядною. Але насправді вона є однією з головних. Які методи використовує російська пропаганда для “промивки мізків” людей на окупованих територіях - у дослідженні Анастасії Коверги
Дякую за увагу. Слава Україні!
З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій "Вокса" за серпень.
Псевдоєвроінтеграція: розглядаємо законопроект про об'єднання агровиробників, який на папері має впровадити в українське законодавство положення Директиви ЄС, а на практиці містить ризики монополізації та захоплення ринку (також, враховуючи необхідність реформування агрополітики ЄС, не факт, що нам зараз варто її запроваджувати).
Які країни запровадили санкції проти ЄС та як вони вплинули на економіку агресора - в огляді Єлизавети Доронцевої.
Продовжуємо дискусію про українські студії на Заході. На думку українських дослідників, українські студії можуть відкрити нову перспективу для колоніальних досліджень та вивчення історії Європи і світу. Будь ласка, діліться цією статтею зі своїми іноземними друзями (є англійська версія)
Які реформи українці вважають найважливішими та найуспішнішими? Як пов'язані між собою оцінка реформ та громадянська активність українців? У яких активностях, як правило, українці беруть участь та як змінилася громадянська активність з початком повномасштабної війни? Дослідження “Вокса” на основі репрезентативного опитування “Фактум груп”
Чому прибуток центробанку, як правило, збільшується під час економічних криз та чому не варто його політизувати - стаття-пояснення від Віктора Козюка
Під час обговорення реінтеграції окупованих регіонів проблему реінтеграції населення, як правило, вважають другорядною. Але насправді вона є однією з головних. Які методи використовує російська пропаганда для “промивки мізків” людей на окупованих територіях - у дослідженні Анастасії Коверги
Дякую за увагу. Слава Україні!
VoxUkraine
Об’єднання сільськогосподарських товаровиробників: імплементація норм ЄС до українського законодавства
У травні 2023 року парламент ухвалив у першому читанні законопроект №8149 «Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників». Формально, цей законопроект має гармонізувати...
Вітаю. Це Ольга Мучник, я займаюсь стратегіями інновацій в агенції [isdgroup]. На хвилі хайпу навколо ШІ пропоную підбірку практичних кейсів використання нейромереж у генерації зображень, дизайні та візуальній комунікації.
❇️ The Wall Street Journal – How AI has the advertising business excited and worried
Генеративні нейронки вже використовуються у маркетингу корпорації рівня Coca-Cola та HSBC. Вартість і швидкість створення рекламних кампаній знижується в рази. Нові інструменти використовують інхаус креативні команди і великі рекламні агенції, але розглядають їх як вдосконалення, а не заміну людської праці.
https://shorturl.at/fyMX8
❇️ Fast Company – Would you wear these new sneakers designed by AI?
Проєкт-експеримент зі створення дизайну кросівок вивчає зміни у креативному процесі, що з’явилися з використанням ШІ. Спершу створений як провокація, тепер він розглядає можливість звичайного виробництва для великої аудиторії снікерхедів.
https://shorturl.at/aqsP7
❇️ Business Insider – I made 340,000 usd in revenue on Etsy selling tumbler designs. Here’s how I boost sales with AI
Поки хтось сумнівається чи використовувати ШІ для дизайну, підприємці вже заробляють. Ось кейс малого бізнесу з продажу горняток з персоналізованим дизайном. Підприємниця створює один дизайн за 5 хвилин і щоденно додає до свого магазину на крафтовій платформі Etsy 20 дизайнів. Одна з переваг ШІ – висока актуальність зображень, вони відповідають трендам та подіям цих днів.
https://shorturl.at/hmnU3
❇️ The Next Web – Generative AI could undermine upcoming elections in US and India
Нам слід бути готовими до масштабних застосувань згенерованого візуального контенту з неетичними цілями у суспільстві і бізнесі. Три основні сервіси генерування зображень – Midjourney, Stable Diffusion та DALL-E прийняли більше 85% запитів на генерацію сумнівного контенту.
https://shorturl.at/hzPS0
❇️ Ain.ua – DreamStuio AI - аналог Midjourney на базі Stable Diffusion. Як з ним працювати?
Якщо ви ще не користувались популярними сервісами з генерації зображень, то шукайте на Ain прості інструкції по роботі з ними. Наприклад, це покроковий мануал для сервісу, який залишив безкоштовний доступ на відміну від хайпового Midjourney. Крім того там є підбірки інших безкоштовних сервісів для генерації.
https://shorturl.at/eVZ12
❇️ Nv.ua – Як за допомогою ШІ зекономити гроші вашої компанії
Також хочу поділитись своєю статтєю у NV про генерацію зображень для бізнесу будь-якого розміру. В ній мова не тільки про економію, а про купу корисних функцій. Швидкість реакції на події, сумісна творчість з клієнтами, контент, створений користувачами, доступна естетика для негламурного бізнесу, персоналізація, прототипування, A/B тестування, вирішення проблеми чистого аркуша.
https://shorturl.at/agDPT
Буду рада познайомитись з однодумцями https://www.facebook.com/olga.muchnyk/
❇️ The Wall Street Journal – How AI has the advertising business excited and worried
Генеративні нейронки вже використовуються у маркетингу корпорації рівня Coca-Cola та HSBC. Вартість і швидкість створення рекламних кампаній знижується в рази. Нові інструменти використовують інхаус креативні команди і великі рекламні агенції, але розглядають їх як вдосконалення, а не заміну людської праці.
https://shorturl.at/fyMX8
❇️ Fast Company – Would you wear these new sneakers designed by AI?
Проєкт-експеримент зі створення дизайну кросівок вивчає зміни у креативному процесі, що з’явилися з використанням ШІ. Спершу створений як провокація, тепер він розглядає можливість звичайного виробництва для великої аудиторії снікерхедів.
https://shorturl.at/aqsP7
❇️ Business Insider – I made 340,000 usd in revenue on Etsy selling tumbler designs. Here’s how I boost sales with AI
Поки хтось сумнівається чи використовувати ШІ для дизайну, підприємці вже заробляють. Ось кейс малого бізнесу з продажу горняток з персоналізованим дизайном. Підприємниця створює один дизайн за 5 хвилин і щоденно додає до свого магазину на крафтовій платформі Etsy 20 дизайнів. Одна з переваг ШІ – висока актуальність зображень, вони відповідають трендам та подіям цих днів.
https://shorturl.at/hmnU3
❇️ The Next Web – Generative AI could undermine upcoming elections in US and India
Нам слід бути готовими до масштабних застосувань згенерованого візуального контенту з неетичними цілями у суспільстві і бізнесі. Три основні сервіси генерування зображень – Midjourney, Stable Diffusion та DALL-E прийняли більше 85% запитів на генерацію сумнівного контенту.
https://shorturl.at/hzPS0
❇️ Ain.ua – DreamStuio AI - аналог Midjourney на базі Stable Diffusion. Як з ним працювати?
Якщо ви ще не користувались популярними сервісами з генерації зображень, то шукайте на Ain прості інструкції по роботі з ними. Наприклад, це покроковий мануал для сервісу, який залишив безкоштовний доступ на відміну від хайпового Midjourney. Крім того там є підбірки інших безкоштовних сервісів для генерації.
https://shorturl.at/eVZ12
❇️ Nv.ua – Як за допомогою ШІ зекономити гроші вашої компанії
Також хочу поділитись своєю статтєю у NV про генерацію зображень для бізнесу будь-якого розміру. В ній мова не тільки про економію, а про купу корисних функцій. Швидкість реакції на події, сумісна творчість з клієнтами, контент, створений користувачами, доступна естетика для негламурного бізнесу, персоналізація, прототипування, A/B тестування, вирішення проблеми чистого аркуша.
https://shorturl.at/agDPT
Буду рада познайомитись з однодумцями https://www.facebook.com/olga.muchnyk/
WSJ
How AI Has the Advertising Business Excited—and Worried
Using ChatGPT, Midjourney, DALL-E 2 and other artificial intelligence tools to create ad campaigns can save time and money, but introduces new risks for agencies and their clients.
Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Сьогодні ділюся з вами шістьма важливими інсайтами з нашого свіжого дослідження Digi-нація, в якому ми дізналися, як українці користуються інтернетом під час війни, та як змінилася поведінка української digital-аудиторії в порівнянні з 2021 роком.
🟠 Інтернет є соціальною нормою для 91% опитаних мешканців України, і 77% вважають, що без нього вони б втратили контакт із багатьма друзями та знайомими. Безумовно, така стрімка діджиталізація повʼязана із впливом війни та прагненням залишатися на звʼязку з рідними та в курсі важливих новин.
🟠 Інтернет усюди: 93% українських громадян користуються інтернетом вдома, 52% на роботі, і 42% у транспорті, що свідчить про широке поширення інтернету серед населення. Ми спостерігаємо зростання активного користування інтернетом в усіх вікових групах, що обумовлено необхідністю отримувати критично важливу інформацію про безпеку з мережі. Навіть старші вікові групи адаптувалися до інтернет-середовища і почувають себе там доволі впевнено.
🟠 Висока інтенсивність користування інтернетом: 72% респондентів проводять в інтернеті понад 4 години на день. Серед літніх людей ця тривалість споживання інтернету є меншою, а серед молодших вікових груп — більшою. Проте загалом це є високим показником, який зріс ще під час ковіду.
🟠 Довіра та критичне мислення: лише 23% опитаних громадян довіряють інформації з інтернету, в той час як 68% зважають на джерело інформації.
🟠 Економіка онлайн: Категорія покупок в інтернеті стала дуже популярною, зростання кількості покупців в онлайні зафіксовано як під час ковідної кризи, так і під час війни. 87% вважають, що купувати товари чи послуги онлайн легко. 26% опитаних надають перевагу покупках в інтернеті, 29% — надають перевагу покупкам офлайн. Всі інші не мають потреби визначатися так жорстко у своїх преференціях і використовують обидва ресурси.
🟠 Ключові сегменти української діджитал-аудиторії: У довоєнному 2021 році українська аудиторія користувачів інтернету розкладалася на шість основних сегментів, кожен з яких мав певну характеристику поведінки. Як їх змінила війна? Дещо знизилася група поміркованих користувачів інтернету, трохи підросла група незалучених та суттєво знизилась група прагматиків. І це той кластер, який об’єднував у собі професіоналів, і саме тут ми бачимо найбільший вплив міграції з України, бо ця група зменшилася фізично. Тоді як питома вага груп Пліткарі та Шукачі розваг збільшилася.
Результати дослідження підтверджують, що повномасштабна війна в Україні, а перед цим ковідна криза, суттєво стимулювали користування інтернетом серед усіх вікових груп населення. А також демонструють відчутне зростання категорії покупців онлайн, що вже є усталеною позицією чверті економічно активного населення України.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Сьогодні ділюся з вами шістьма важливими інсайтами з нашого свіжого дослідження Digi-нація, в якому ми дізналися, як українці користуються інтернетом під час війни, та як змінилася поведінка української digital-аудиторії в порівнянні з 2021 роком.
🟠 Інтернет є соціальною нормою для 91% опитаних мешканців України, і 77% вважають, що без нього вони б втратили контакт із багатьма друзями та знайомими. Безумовно, така стрімка діджиталізація повʼязана із впливом війни та прагненням залишатися на звʼязку з рідними та в курсі важливих новин.
🟠 Інтернет усюди: 93% українських громадян користуються інтернетом вдома, 52% на роботі, і 42% у транспорті, що свідчить про широке поширення інтернету серед населення. Ми спостерігаємо зростання активного користування інтернетом в усіх вікових групах, що обумовлено необхідністю отримувати критично важливу інформацію про безпеку з мережі. Навіть старші вікові групи адаптувалися до інтернет-середовища і почувають себе там доволі впевнено.
🟠 Висока інтенсивність користування інтернетом: 72% респондентів проводять в інтернеті понад 4 години на день. Серед літніх людей ця тривалість споживання інтернету є меншою, а серед молодших вікових груп — більшою. Проте загалом це є високим показником, який зріс ще під час ковіду.
🟠 Довіра та критичне мислення: лише 23% опитаних громадян довіряють інформації з інтернету, в той час як 68% зважають на джерело інформації.
🟠 Економіка онлайн: Категорія покупок в інтернеті стала дуже популярною, зростання кількості покупців в онлайні зафіксовано як під час ковідної кризи, так і під час війни. 87% вважають, що купувати товари чи послуги онлайн легко. 26% опитаних надають перевагу покупках в інтернеті, 29% — надають перевагу покупкам офлайн. Всі інші не мають потреби визначатися так жорстко у своїх преференціях і використовують обидва ресурси.
🟠 Ключові сегменти української діджитал-аудиторії: У довоєнному 2021 році українська аудиторія користувачів інтернету розкладалася на шість основних сегментів, кожен з яких мав певну характеристику поведінки. Як їх змінила війна? Дещо знизилася група поміркованих користувачів інтернету, трохи підросла група незалучених та суттєво знизилась група прагматиків. І це той кластер, який об’єднував у собі професіоналів, і саме тут ми бачимо найбільший вплив міграції з України, бо ця група зменшилася фізично. Тоді як питома вага груп Пліткарі та Шукачі розваг збільшилася.
Результати дослідження підтверджують, що повномасштабна війна в Україні, а перед цим ковідна криза, суттєво стимулювали користування інтернетом серед усіх вікових груп населення. А також демонструють відчутне зростання категорії покупців онлайн, що вже є усталеною позицією чверті економічно активного населення України.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Вітаю, друзі.
З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за вересень.
💸 Третього жовтня НБУ оголосив про повернення до плаваючого курсу гривні. Хоча це повернення необхідне, на шляху до нього регулятор та ринок можуть зіткнутися з низкою викликів, як пише Віктор Козюк. Тим не менш, гнучкий курс необхідний для підтримки макроекономічної стабільності. Варто зберігати спокій і починати знову звикати до того, що курс гривні може як падати, так і рости.
💵 Уряд планує забрати “військовий” ПДФО з громад до центрального бюджету. Аналітики КШЕ моделюють п’ять сценаріїв розподілу цих надходжень між громадами та центральним бюджетом і описують плюси та мінуси кожного. Головний висновок - спрямування ПДФО за місцем реєстрації, військовослужбовця, а не військової частини, могло б вирівняти “перекоси”, створені чинною моделлю, та стати пілотним проектом для запровадження моделі розподілу цього податку, притаманної більшості європейських країн.
🏠 Тим часом депутати підготували іншу ініціативу стосовно податків - сімейне декларування. Хоча сама ідея розглядати домогосподарство як економічну одиницю непогана, власне законопроект, який пропонує втілити цю ідею, викликає дуууже багато запитань - як пояснює Олег Іванов.
📈Яким може бути повоєнне зростання? Моделюємо ситуацію залежно від обсягу міжнародної підтримки та проведення реформ. Хороші новини - після війни економіка України зростатиме доволі швидко. Проте чим більше буде проведено реформ, які сприяють інвестиціям та зростанню людського капіталу, тим швидшими будуть темпи зростання (за максимального виконання “домашнього завдання” ці темпи можна практично подвоїти)
🚊 Проте нам буде набагато складніше завершити війну, якщо країни ЄС продовжать однією рукою підтримувати Україну, а другою - постачати росії компоненти для військової техніки. Це постачання помітне навіть із відкритих даних: Вікторія Агапова розглянула, наскільки виріс експорт із країн ЄС до країн-сусідів росії, таких як Казахстан чи Узбекистан (спойлер - набагато).
🇪🇺 Рух до ЄС відкриє Україні доступ до структурних фондів ЄС, із яких найбільшим є фонд політики згуртування (cohesion). Її мета - зниження регіональних відмінностей у рівні життя. За 16 років (2004-2020) Польща отримала із цього фонду 170 млрд євро. Проте щоб ефективно використати ці кошти, вона створила цілу систему розробки стратегічних і поточних документів, управління проектами та контролю за використанням коштів. Цю систему описує експерт програми ULEAD Пьотр Жубер у двох статтях (перша, друга). Україні варто почати створювати таку систему, щоб ефективно провадити відновлення.
Тримаймося! Слава Україні!
З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за вересень.
💸 Третього жовтня НБУ оголосив про повернення до плаваючого курсу гривні. Хоча це повернення необхідне, на шляху до нього регулятор та ринок можуть зіткнутися з низкою викликів, як пише Віктор Козюк. Тим не менш, гнучкий курс необхідний для підтримки макроекономічної стабільності. Варто зберігати спокій і починати знову звикати до того, що курс гривні може як падати, так і рости.
💵 Уряд планує забрати “військовий” ПДФО з громад до центрального бюджету. Аналітики КШЕ моделюють п’ять сценаріїв розподілу цих надходжень між громадами та центральним бюджетом і описують плюси та мінуси кожного. Головний висновок - спрямування ПДФО за місцем реєстрації, військовослужбовця, а не військової частини, могло б вирівняти “перекоси”, створені чинною моделлю, та стати пілотним проектом для запровадження моделі розподілу цього податку, притаманної більшості європейських країн.
🏠 Тим часом депутати підготували іншу ініціативу стосовно податків - сімейне декларування. Хоча сама ідея розглядати домогосподарство як економічну одиницю непогана, власне законопроект, який пропонує втілити цю ідею, викликає дуууже багато запитань - як пояснює Олег Іванов.
📈Яким може бути повоєнне зростання? Моделюємо ситуацію залежно від обсягу міжнародної підтримки та проведення реформ. Хороші новини - після війни економіка України зростатиме доволі швидко. Проте чим більше буде проведено реформ, які сприяють інвестиціям та зростанню людського капіталу, тим швидшими будуть темпи зростання (за максимального виконання “домашнього завдання” ці темпи можна практично подвоїти)
🚊 Проте нам буде набагато складніше завершити війну, якщо країни ЄС продовжать однією рукою підтримувати Україну, а другою - постачати росії компоненти для військової техніки. Це постачання помітне навіть із відкритих даних: Вікторія Агапова розглянула, наскільки виріс експорт із країн ЄС до країн-сусідів росії, таких як Казахстан чи Узбекистан (спойлер - набагато).
🇪🇺 Рух до ЄС відкриє Україні доступ до структурних фондів ЄС, із яких найбільшим є фонд політики згуртування (cohesion). Її мета - зниження регіональних відмінностей у рівні життя. За 16 років (2004-2020) Польща отримала із цього фонду 170 млрд євро. Проте щоб ефективно використати ці кошти, вона створила цілу систему розробки стратегічних і поточних документів, управління проектами та контролю за використанням коштів. Цю систему описує експерт програми ULEAD Пьотр Жубер у двох статтях (перша, друга). Україні варто почати створювати таку систему, щоб ефективно провадити відновлення.
Тримаймося! Слава Україні!
VoxUkraine
Чи варто відмовлятися від фіксованого курсу гривні?
Необхідність повернення до гнучкого курсу не викликає сумнівів. Проте як саме (коли та за яких умов) це станеться, наразі невідомо....
Доброго здоров"я, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за жовтень.
🇪🇺 Традиційний огляд реформ за третій квартал від Єлизавети Доронцевої. У цьому випуску - запровадження дистанційної медицини та врегулювання послуг з реабілітації, реорганізація “Оператора газотранспортної системи України” та ще понад 20 реформ у різних галузях.
💵 Одна з найважливіших реформ, яка поки що є на стадії законопроєкту - це підвищення незалежності та професійності Рахункової палати, оскільки бюджетні кошти потрібно розподіляти максимально ефективно, особливо сьогодні. Серед іншого законопроєкт пропонує ускладнення процедури призначення та звільнення членів РПУ, виведення державних аудиторів з-під дії закону про державну службу. Про плюси та мінуси таких пропозицій - у статті Олега Іванова.
📖 Друга частина аналізу курсів з історії, літератури та культури Східної Європи у провідних американських університетах. Показуємо на даних упередження у бік “величі” та інших російських наративів. Як і для всіх статей Вокса, є англійська версія, тому можна ділитися з іноземними друзями
⚔️ Втім, сьогодні для нас набагато більш актуальний не Толстой, а фільм “Не дивися вгору”. Нова “вісь зла” уже сформована й, імовірно, залучатиме нові країни. Її ключові учасники - росія, Китай та Іран.
⚔️ Саме тому демократичні країни мають визначити своєю стратегічною метою поразку росії. Будь-яке примушування України до перемовин чи інші поступки фашистському режиму лише погіршуватимуть ситуацію
🌱 Те, що росія - це країна-терорист, добре ілюструє підрив Каховської ГЕС. Як показує аналіз супутникових даних, площа затоплених будівель співмірна з 14 будівлями Пентагону. Які райони постраждали більше, а які менше - дивіться на мапах у статті Максима Нефьодова
Більше цікавих статей - на сайті Вокса. Також запрошуємо слухати подкасти з цікавими гостями на нашому ю-туб каналі.
До зустрічі у грудні. Слава Україні!
🇪🇺 Традиційний огляд реформ за третій квартал від Єлизавети Доронцевої. У цьому випуску - запровадження дистанційної медицини та врегулювання послуг з реабілітації, реорганізація “Оператора газотранспортної системи України” та ще понад 20 реформ у різних галузях.
💵 Одна з найважливіших реформ, яка поки що є на стадії законопроєкту - це підвищення незалежності та професійності Рахункової палати, оскільки бюджетні кошти потрібно розподіляти максимально ефективно, особливо сьогодні. Серед іншого законопроєкт пропонує ускладнення процедури призначення та звільнення членів РПУ, виведення державних аудиторів з-під дії закону про державну службу. Про плюси та мінуси таких пропозицій - у статті Олега Іванова.
📖 Друга частина аналізу курсів з історії, літератури та культури Східної Європи у провідних американських університетах. Показуємо на даних упередження у бік “величі” та інших російських наративів. Як і для всіх статей Вокса, є англійська версія, тому можна ділитися з іноземними друзями
⚔️ Втім, сьогодні для нас набагато більш актуальний не Толстой, а фільм “Не дивися вгору”. Нова “вісь зла” уже сформована й, імовірно, залучатиме нові країни. Її ключові учасники - росія, Китай та Іран.
⚔️ Саме тому демократичні країни мають визначити своєю стратегічною метою поразку росії. Будь-яке примушування України до перемовин чи інші поступки фашистському режиму лише погіршуватимуть ситуацію
🌱 Те, що росія - це країна-терорист, добре ілюструє підрив Каховської ГЕС. Як показує аналіз супутникових даних, площа затоплених будівель співмірна з 14 будівлями Пентагону. Які райони постраждали більше, а які менше - дивіться на мапах у статті Максима Нефьодова
Більше цікавих статей - на сайті Вокса. Також запрошуємо слухати подкасти з цікавими гостями на нашому ю-туб каналі.
До зустрічі у грудні. Слава Україні!
VoxUkraine
Наближення до переговорів про вступ до ЄС. Огляд реформ за третій квартал 2023 року
Під кінець року Україна майже завершила виконання семи вимог Європейського Союзу для початку переговорів про вступ. Україна досягла прогресу в...
Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Сьогодні ділюся з вами 6 важливими інсайтами про те, як війна вплинула на топ-менеджмент та власників компаній в Україні. Ці інсайти ми отримали з нещодавнього дослідження Gradus Research у партнерстві з Upscaling Coaching Agency, порівнявши результати опитування за жовтень 2023 із аналогічним опитуванням довоєнного часу, проведеного у липні 2021 року.
🟠 Рівень лояльності до роботодавця серед топ-менеджерів був високим до війни, і залишається високим зараз. Більшість опитаних керівників пишаються тим, що вони є частиною своєї компанії (зараз — 81%, до війни — 84%) і усвідомлюють свою цінність для компанії (наразі — 81% респондентів, а до війни таких було 80%). Більше, ніж три чверті опитаних менеджерів (77%) не планують змінювати роботу (до війни цей показник був на рівні 69%). І дві третини респондентів (65%) задоволені зоною своєї відповідальності (до війни — 61%).
🟠 Задоволеність роботою і умовами праці знизились серед представників топ-менеджменту. Це може бути повʼязано як із реальними умовами, так і з загальним контекстом та високим стресовим фоном. 43% менеджерів вважають свою винагороду неадекватною (до війни так вважали менше третини опитаних — 31%).
🟠 Баланс робота-життя серед топ-менеджерів погіршився. 65% менеджерів не можуть його дотримуватись (до війни про таку проблему заявляли 57% респондентів).
🟠 Відбувся перегляд стратегії та функцій всередині компаній. 78% опитаних топів відзначають, що стратегія компанії була переглянута. 42% менеджерів констатують, що участь власника в операційному управлінні зросла.
🟠 Власники і топ-менеджери стали працювати більш тісно та злагоджено. Більшості опитаних топ-менеджерів (83%) зрозуміло, чого від них чекають у їх компаніях (до війни цей показник був на рівні 72%). 57% топів задоволені взаємодією/спілкуванням із власниками, і цей показник суттєво зріс, адже до війни він становив лише 39%. Половина опитаних менеджерів (50%) задоволені кількістю та якістю зворотного звʼязку від власників (до війни таких було менше третини — 31%). 71% опитаних керівників задоволені рівнем своїх повноважень та свободою дій. І тут теж констатуємо значне зростання — цей показник зріс у півтора рази з початку повномасштабного вторгнення.
🟠 Війна створила подвійну кризу на ринку праці. Відбулося скорочення кількості кваліфікованих кадрів внаслідок міграції з одного боку, і скоротилася кількість наявних на ринку топ-позицій з іншого. З такими проблемами погоджуються 74% опитаних менеджерів.
Загалом, результати дослідження демонструють цікавий тренд: перед обличчям викликів, що межують із питаннями виживання бізнесу, власники і топ-менеджери компаній частіше стали працювати, як команда. Топи воліють більшої участі власників у стратегічних питаннях і розцінюють її, як підтримку, а не як ваду. І попри те, що задоволеність умовами праці знизилася, а баланс робота-життя суттєво змістився на користь першої, топ-менеджери не дуже прагнуть змінювати місце роботи.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Сьогодні ділюся з вами 6 важливими інсайтами про те, як війна вплинула на топ-менеджмент та власників компаній в Україні. Ці інсайти ми отримали з нещодавнього дослідження Gradus Research у партнерстві з Upscaling Coaching Agency, порівнявши результати опитування за жовтень 2023 із аналогічним опитуванням довоєнного часу, проведеного у липні 2021 року.
🟠 Рівень лояльності до роботодавця серед топ-менеджерів був високим до війни, і залишається високим зараз. Більшість опитаних керівників пишаються тим, що вони є частиною своєї компанії (зараз — 81%, до війни — 84%) і усвідомлюють свою цінність для компанії (наразі — 81% респондентів, а до війни таких було 80%). Більше, ніж три чверті опитаних менеджерів (77%) не планують змінювати роботу (до війни цей показник був на рівні 69%). І дві третини респондентів (65%) задоволені зоною своєї відповідальності (до війни — 61%).
🟠 Задоволеність роботою і умовами праці знизились серед представників топ-менеджменту. Це може бути повʼязано як із реальними умовами, так і з загальним контекстом та високим стресовим фоном. 43% менеджерів вважають свою винагороду неадекватною (до війни так вважали менше третини опитаних — 31%).
🟠 Баланс робота-життя серед топ-менеджерів погіршився. 65% менеджерів не можуть його дотримуватись (до війни про таку проблему заявляли 57% респондентів).
🟠 Відбувся перегляд стратегії та функцій всередині компаній. 78% опитаних топів відзначають, що стратегія компанії була переглянута. 42% менеджерів констатують, що участь власника в операційному управлінні зросла.
🟠 Власники і топ-менеджери стали працювати більш тісно та злагоджено. Більшості опитаних топ-менеджерів (83%) зрозуміло, чого від них чекають у їх компаніях (до війни цей показник був на рівні 72%). 57% топів задоволені взаємодією/спілкуванням із власниками, і цей показник суттєво зріс, адже до війни він становив лише 39%. Половина опитаних менеджерів (50%) задоволені кількістю та якістю зворотного звʼязку від власників (до війни таких було менше третини — 31%). 71% опитаних керівників задоволені рівнем своїх повноважень та свободою дій. І тут теж констатуємо значне зростання — цей показник зріс у півтора рази з початку повномасштабного вторгнення.
🟠 Війна створила подвійну кризу на ринку праці. Відбулося скорочення кількості кваліфікованих кадрів внаслідок міграції з одного боку, і скоротилася кількість наявних на ринку топ-позицій з іншого. З такими проблемами погоджуються 74% опитаних менеджерів.
Загалом, результати дослідження демонструють цікавий тренд: перед обличчям викликів, що межують із питаннями виживання бізнесу, власники і топ-менеджери компаній частіше стали працювати, як команда. Топи воліють більшої участі власників у стратегічних питаннях і розцінюють її, як підтримку, а не як ваду. І попри те, що задоволеність умовами праці знизилася, а баланс робота-життя суттєво змістився на користь першої, топ-менеджери не дуже прагнуть змінювати місце роботи.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Доброго здоров'я, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за листопад
👨👩👧👧10 листопада “Вокс Україна” провів велику конференцію про людиноцентричну відбудову. У нас на сайті можна ознайомитися з текстами деяких виступів. Зокрема Карен Вайтінг з Агенції ООН у справах біженців розповіла про те, що як біженці, так і ВПО переважно хочуть повернутися додому (це підтверджують і результати нашого опитування), а також які чинники сприятимуть їхньому поверненню. Для тих, хто не зміг бути особисто, доступний відеозапис конференції.
📈 Традиційний огляд реформ за третій квартал: Україна поступово запроваджує у себе європейське законодавство та робить життя комфортнішим для людей. У випуску - створення умов для дистанційної медичної допомоги та реабілітації, продаж та оренда державного майна лише через Прозорро.продажі, важливі рішення у галузі енергетики та регулюванні ринків.
📖 Представляємо новий продукт “Вокс Україна” - огляд законопроєктів, зареєстрованих у парламенті за тиждень. 30 листопада вийшов уже п’ятий випуск, у якому розглядаємо зміни до законопроєкту про національні меншини, підтримку ветеранського бізнесу, пропозиції з оподаткування криптовалют та інші. Шукайте щотижня на сайті Вокса.
💵 Реформи, проведені в попередні роки, зробили банківський сектор стійким. Однак для відновлення кредитування економіки потрібно знизити ризики - зокрема за допомогою страхування. Про це йдеться в огляді банківського сектору від наших колег із Berlin Economics
⚔️ Затримки постачання військової техніки Україні, які тривали від кількох місяців до року й більше значно уповільнили український наступ. Це помилка, яку потрібно виправити (як і більшість наших статей, ця доступна англійською мовою)
💸 Натомість без затримок і у великих кількостях відбувається постачання до країн Заходу головного російського експортного товару - корупції. Звісно, Росія довгі роки корумпувала й українську верхівку, проте у цій статті йдеться про вплив Росії та інших автократій на політиків вільного світу. Просимо за можливості ділитися з друзями.
Дякую за увагу. Гарних свят та до зустрічі у новому році!
👨👩👧👧10 листопада “Вокс Україна” провів велику конференцію про людиноцентричну відбудову. У нас на сайті можна ознайомитися з текстами деяких виступів. Зокрема Карен Вайтінг з Агенції ООН у справах біженців розповіла про те, що як біженці, так і ВПО переважно хочуть повернутися додому (це підтверджують і результати нашого опитування), а також які чинники сприятимуть їхньому поверненню. Для тих, хто не зміг бути особисто, доступний відеозапис конференції.
📈 Традиційний огляд реформ за третій квартал: Україна поступово запроваджує у себе європейське законодавство та робить життя комфортнішим для людей. У випуску - створення умов для дистанційної медичної допомоги та реабілітації, продаж та оренда державного майна лише через Прозорро.продажі, важливі рішення у галузі енергетики та регулюванні ринків.
📖 Представляємо новий продукт “Вокс Україна” - огляд законопроєктів, зареєстрованих у парламенті за тиждень. 30 листопада вийшов уже п’ятий випуск, у якому розглядаємо зміни до законопроєкту про національні меншини, підтримку ветеранського бізнесу, пропозиції з оподаткування криптовалют та інші. Шукайте щотижня на сайті Вокса.
💵 Реформи, проведені в попередні роки, зробили банківський сектор стійким. Однак для відновлення кредитування економіки потрібно знизити ризики - зокрема за допомогою страхування. Про це йдеться в огляді банківського сектору від наших колег із Berlin Economics
⚔️ Затримки постачання військової техніки Україні, які тривали від кількох місяців до року й більше значно уповільнили український наступ. Це помилка, яку потрібно виправити (як і більшість наших статей, ця доступна англійською мовою)
💸 Натомість без затримок і у великих кількостях відбувається постачання до країн Заходу головного російського експортного товару - корупції. Звісно, Росія довгі роки корумпувала й українську верхівку, проте у цій статті йдеться про вплив Росії та інших автократій на політиків вільного світу. Просимо за можливості ділитися з друзями.
Дякую за увагу. Гарних свят та до зустрічі у новому році!
VoxUkraine
Уроки ситуації з українськими біженцями допоможуть розвинути систему прихистку у світі — Kарен Вайтінг
Kарен Вайтінг, заступниця Представниці Агентства ООН у справах біженців в Україні, взяла участь у панельній дискусії «Повернути людей: політики щодо...
Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
2023 рік став ще одним етапом перевірки нашої витривалості. Сьогодні ділюсь шістьма ключовими трендами, які ми виокремили на основі досліджень Gradus Research, проведених упродовж минулого року, і які матимуть вплив на життя в Україні в році поточному.
🟠 Бачення майбутнього України після війни — українці схильні демонструвати надію, альтруїзм та свободолюбство. Проживаючи тяжки воєнні часи, суспільство очікує на нормалізацію життя. Переважна більшість респондентів у різних дослідженнях Gradus Research протягом року декларують, що вірять у покращення та чекають на нього. Крім того, 2023 рік продовжив тренд соціальної згуртованості. Готовність допомогти, рівень довіри до українців, залученість до волонтерства — незважаючи на певні коливання перебувають на високому рівні. Свобода залишається незмінною ключовою цінністю для переважної більшості українців, і її важливість суттєво зросла від початку війни.
🟠 Залученість до благодійності та волонтерства стабільно зростає. Найбільші зусилля українці спрямовують на ЗСУ. За останній рік вдвічі зросла кількість людей, які допомагають шляхом волонтерства, захисної діяльності та підтримки фронту.
🟠 Найпопулярнішим медіа для споживання новин серед українців залишаються месенджери, але також зростає значення короткого відео-контенту. Значення Youtube і інших типів короткого відеоконтенту для українців зростає. Сплеск популярності месенджерів на початку війни був викликаний необхідністю швидко отримувати інформацію. Зараз же українці, окрім цього, також шукають на пояснення процесів та новин, і в цьому надають перевагу відео.
🟠 Бізнес демонструє витривалість і залишається в Україні. Міграція українців за кордон, спричинена повномасштабним вторгненням росії в Україну, є відчутною і відображається на функціонуванні українських компаній. Попри виклики, пов’язані із дефіцитом кадрів, пошуком нових і збереженням поточних ринків збуту та клієнтів, забезпеченням безпеки персоналу, наші дослідження свідчать про проактивну позицію бізнесу і готовність вирішувати ці питання. Водночас бізнес схильний залишатися в Україні: і традиційний бізнес, і стартапи у переважній більшості декларують, що не потребують релокації.
🟠 Бізнес все більше планує короткостроково, проте схильний будувати активні й помірні стратегії розвитку. Горизонт планування бізнесу скоротився під час війни — більшість українських компаній планують свою діяльність в горизонті одного року або менше.
🟠 Бізнес трансформується, щоб вижити. У порівнянні з минулим роком суттєво зросла частка бізнесів, які зазнали часткової або повної галузевої трансформації, або потребують її. Загалом, за даними досліджень Gradus Research, бізнес пристосувався до викликів війни, і більшість українських компаній наразі працюють у довоєнному режимі.
Уже майже два роки українці демонструють швидку адаптацію до умов війни. Попри високу скоординованість, згуртованість та акумулятивність сил у боротьбі із зовнішнім ворогом, громадяни все більше потерпають від втоми і невизначеності. Тож наступний рік може показати нам геть іншу соціальну динаміку.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
2023 рік став ще одним етапом перевірки нашої витривалості. Сьогодні ділюсь шістьма ключовими трендами, які ми виокремили на основі досліджень Gradus Research, проведених упродовж минулого року, і які матимуть вплив на життя в Україні в році поточному.
🟠 Бачення майбутнього України після війни — українці схильні демонструвати надію, альтруїзм та свободолюбство. Проживаючи тяжки воєнні часи, суспільство очікує на нормалізацію життя. Переважна більшість респондентів у різних дослідженнях Gradus Research протягом року декларують, що вірять у покращення та чекають на нього. Крім того, 2023 рік продовжив тренд соціальної згуртованості. Готовність допомогти, рівень довіри до українців, залученість до волонтерства — незважаючи на певні коливання перебувають на високому рівні. Свобода залишається незмінною ключовою цінністю для переважної більшості українців, і її важливість суттєво зросла від початку війни.
🟠 Залученість до благодійності та волонтерства стабільно зростає. Найбільші зусилля українці спрямовують на ЗСУ. За останній рік вдвічі зросла кількість людей, які допомагають шляхом волонтерства, захисної діяльності та підтримки фронту.
🟠 Найпопулярнішим медіа для споживання новин серед українців залишаються месенджери, але також зростає значення короткого відео-контенту. Значення Youtube і інших типів короткого відеоконтенту для українців зростає. Сплеск популярності месенджерів на початку війни був викликаний необхідністю швидко отримувати інформацію. Зараз же українці, окрім цього, також шукають на пояснення процесів та новин, і в цьому надають перевагу відео.
🟠 Бізнес демонструє витривалість і залишається в Україні. Міграція українців за кордон, спричинена повномасштабним вторгненням росії в Україну, є відчутною і відображається на функціонуванні українських компаній. Попри виклики, пов’язані із дефіцитом кадрів, пошуком нових і збереженням поточних ринків збуту та клієнтів, забезпеченням безпеки персоналу, наші дослідження свідчать про проактивну позицію бізнесу і готовність вирішувати ці питання. Водночас бізнес схильний залишатися в Україні: і традиційний бізнес, і стартапи у переважній більшості декларують, що не потребують релокації.
🟠 Бізнес все більше планує короткостроково, проте схильний будувати активні й помірні стратегії розвитку. Горизонт планування бізнесу скоротився під час війни — більшість українських компаній планують свою діяльність в горизонті одного року або менше.
🟠 Бізнес трансформується, щоб вижити. У порівнянні з минулим роком суттєво зросла частка бізнесів, які зазнали часткової або повної галузевої трансформації, або потребують її. Загалом, за даними досліджень Gradus Research, бізнес пристосувався до викликів війни, і більшість українських компаній наразі працюють у довоєнному режимі.
Уже майже два роки українці демонструють швидку адаптацію до умов війни. Попри високу скоординованість, згуртованість та акумулятивність сил у боротьбі із зовнішнім ворогом, громадяни все більше потерпають від втоми і невизначеності. Тож наступний рік може показати нам геть іншу соціальну динаміку.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
gradus.app
Наші дослідження | Gradus
Звіти загального доступу | Знайомтеся з прикладами наших досліджень | Будьте в курсі результатів соціологічних опитувань!
Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії.
Ми в редакції напередодні нового року почали вивчати звіти про тренди від відомих міжнародних компаній. Що визначатиме роботу медіа й соцмереж, розвиток технологій і нові тактики в маркетингу? Рекомендую 6 наших конспектів українською.
🔮 2024-й буде роком розквіту чат-ботів на основі ШІ. Можна генерувати контент у великих масштабах, швидше адаптувати креативи прямо в рекламних кабінетах і робити таргетинг точнішим. Утім, загостриться питання дотримання авторських прав у «творах», згенерованих ШІ. Також цього року почне посилюватися приватність (наприклад, Google починає відмовлятися від cookies), тож брендам доведеться зміцнювати зв’язки та ближче знайомитися з покупцями. Більше про вплив генеративного ШІ та інших технологічних інновацій на контент, рекламу й маркетинг — у конспекті трендів від Dentsu.
🔮 Світовий ринок реклами ростиме, попри рецесію. Навіть стримінги, які в попередні роки розраховували лише на розширення бази підписників, намагаються підняти планку, запускаючи плани з рекламою. Набирають популярність і аналоги ТБ-каналів із контентом на вимогу, змішаним із рекламою. Також, навчені пандемією та страйками в Голлівуді, стримінги (а за ними й інші провайдери контенту) будуть активніше систематизувати й інфраструктурно забезпечувати свої бібліотеки «вічнозеленого» контенту. Більше про зміни характеру реклами та явища, які скоро вирушать на звалище історії, в огляді передбачень для медіа й технологій від Kantar.
🔮 Інфлюенс-маркетинг — це не лише тисяча й одна спроба достукатися до блогерів-мільйонників. У світі є понад 40 платформ, і кожна має своїх інфлюенсерів, яким не завжди для впливу потрібна гігантська аудиторія. Тому, якщо компанії хочуть охопити нову аудиторію, потрібно шукати унікальні способи взаємодії через людей, яким ці користувачі вже довіряють. Фахівці Ogilvy дали брендам кілька підказок, де шукати цих людей із нестандартним впливом і які неочевидні фішки можна використати, розповідаючи ваші історії. Читайте огляд тут.
🔮 Поєднання вразливості й хоробрості, дрібка delusion і задоволення потреб користувачів, про які вони навіть не підозрювали. Так дуже грубо можна підсумувати рецепт успіху в TikTok 2024 року. Диявол, звісно, в деталях, та і глобальні тренди насправді мають дуже обмежене поширення. Утім, можна зануритися в огляд звіту TikTok: What’s Next 2024 і адаптувати дещо до вашого акаунту. Або знайти натхнення його запустити й інструменти, якими можна скористатися.
🔮 Поки багато соцмереж намагаються наздогнати TikTok, копіюючи його формати, соцмережа сама змінює курс на формат конкурента YouTube. Довші відео стануть популярними, але й текстові пости та каруселі–«фотозвалища» утримуватимуть увагу користувачів. Читайте огляд рекомендацій від Hootsuite, щоби дізнатися, на які метрики варто орієнтуватися та з якими соцмережами й форматами експериментувати 2024 року.
🔮 Насамкінець — інсайти зі звіту Activate Technology & Media Outlook 2024. Середньостатистичний американець через багатозадачність встигає впихнути в добу 32 години активності. Із них приблизно 13 годин витрачається на технології та медіа, а в суперкористувачів — понад 18 годин. ШІ підсилюватиме таку продуктивність у низці персональних і професійних справ, аудіоконтент ставатиме все популярнішим, адже його можна слухати паралельно з іншими справами. Не відставатиме й відео, зокрема відеоподкасти та креативні формати для YouTube і TikTok. У тексті — більше про коливання вподобань, силу суперкористувачів і конкретні приклади покращень.
Більше трендів і досліджень, кейсів та історій з усього медіасвіту знайдете в нашому Telegram-каналі @mediamakerme. І нехай 2024-й постачає вам тільки якісну інформацію 🙏🏻
Ми в редакції напередодні нового року почали вивчати звіти про тренди від відомих міжнародних компаній. Що визначатиме роботу медіа й соцмереж, розвиток технологій і нові тактики в маркетингу? Рекомендую 6 наших конспектів українською.
🔮 2024-й буде роком розквіту чат-ботів на основі ШІ. Можна генерувати контент у великих масштабах, швидше адаптувати креативи прямо в рекламних кабінетах і робити таргетинг точнішим. Утім, загостриться питання дотримання авторських прав у «творах», згенерованих ШІ. Також цього року почне посилюватися приватність (наприклад, Google починає відмовлятися від cookies), тож брендам доведеться зміцнювати зв’язки та ближче знайомитися з покупцями. Більше про вплив генеративного ШІ та інших технологічних інновацій на контент, рекламу й маркетинг — у конспекті трендів від Dentsu.
🔮 Світовий ринок реклами ростиме, попри рецесію. Навіть стримінги, які в попередні роки розраховували лише на розширення бази підписників, намагаються підняти планку, запускаючи плани з рекламою. Набирають популярність і аналоги ТБ-каналів із контентом на вимогу, змішаним із рекламою. Також, навчені пандемією та страйками в Голлівуді, стримінги (а за ними й інші провайдери контенту) будуть активніше систематизувати й інфраструктурно забезпечувати свої бібліотеки «вічнозеленого» контенту. Більше про зміни характеру реклами та явища, які скоро вирушать на звалище історії, в огляді передбачень для медіа й технологій від Kantar.
🔮 Інфлюенс-маркетинг — це не лише тисяча й одна спроба достукатися до блогерів-мільйонників. У світі є понад 40 платформ, і кожна має своїх інфлюенсерів, яким не завжди для впливу потрібна гігантська аудиторія. Тому, якщо компанії хочуть охопити нову аудиторію, потрібно шукати унікальні способи взаємодії через людей, яким ці користувачі вже довіряють. Фахівці Ogilvy дали брендам кілька підказок, де шукати цих людей із нестандартним впливом і які неочевидні фішки можна використати, розповідаючи ваші історії. Читайте огляд тут.
🔮 Поєднання вразливості й хоробрості, дрібка delusion і задоволення потреб користувачів, про які вони навіть не підозрювали. Так дуже грубо можна підсумувати рецепт успіху в TikTok 2024 року. Диявол, звісно, в деталях, та і глобальні тренди насправді мають дуже обмежене поширення. Утім, можна зануритися в огляд звіту TikTok: What’s Next 2024 і адаптувати дещо до вашого акаунту. Або знайти натхнення його запустити й інструменти, якими можна скористатися.
🔮 Поки багато соцмереж намагаються наздогнати TikTok, копіюючи його формати, соцмережа сама змінює курс на формат конкурента YouTube. Довші відео стануть популярними, але й текстові пости та каруселі–«фотозвалища» утримуватимуть увагу користувачів. Читайте огляд рекомендацій від Hootsuite, щоби дізнатися, на які метрики варто орієнтуватися та з якими соцмережами й форматами експериментувати 2024 року.
🔮 Насамкінець — інсайти зі звіту Activate Technology & Media Outlook 2024. Середньостатистичний американець через багатозадачність встигає впихнути в добу 32 години активності. Із них приблизно 13 годин витрачається на технології та медіа, а в суперкористувачів — понад 18 годин. ШІ підсилюватиме таку продуктивність у низці персональних і професійних справ, аудіоконтент ставатиме все популярнішим, адже його можна слухати паралельно з іншими справами. Не відставатиме й відео, зокрема відеоподкасти та креативні формати для YouTube і TikTok. У тексті — більше про коливання вподобань, силу суперкористувачів і конкретні приклади покращень.
Більше трендів і досліджень, кейсів та історій з усього медіасвіту знайдете в нашому Telegram-каналі @mediamakerme. І нехай 2024-й постачає вам тільки якісну інформацію 🙏🏻
Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
У межах проєкту “Градус суспільства під час війни” ми провели нову дев’яту хвилю дослідження настроїв українців, щоб прослідкувати, якою є динаміка їх змін від початку повномасштабного вторгнення. Ділюсь шістьма ключовими інсайтами:
🟠 Українці все більше відчувають втому. Більшість респондентів (55%) зазначають, що у їх житті останнім часом переважає втома — під час попередньої хвилі опитування у квітні 2023 року такий стан декларували 50% опитаних.
🟠 Невизначеність впливає на емоційний стан людей. Мінливість війни безпосередньо диктує емоції громадян, і, окрім втоми, серед найбільш поширених станів опитаних переважають напруженість (43%), роздратування (32%), безсилля (31%), розчарування (29%), обережність (28%), страх (28%) та гнів (25%).
🟠 Українці все більше спілкуються українською у побуті. Частка опитаних українців, що спілкуються в побуті українською мовою, зростає і наразі складає 65%. Для порівняння: у квітні 2022 року державною мовою в побуті спілкувалися близько половини респондентів (53%), а вже за рік (квітень 2023) їх кількість збільшилася до 61%.
🟠 Для відновлення нормального життя після війни потрібно понад п’ять років — так вважають більше третини респондентів. 37% опитаних під час проведення останньої хвилі дослідження зазначили про це — у квітні 2023 року їх частка складала 31%. Термін “до року” для відновлення життя, у свою чергу, прогнозують 12% респондентів, 1-2 роки — 11%, а до 5 років — 19%.
🟠 Рівень працевлаштованості українців зріс майже втричі від початку повномасштабного вторгнення. Відсоток працевлаштованих серед опитаних українців, які працюють повний або частковий робочий день, наразі складає 62%, у порівнянні з 24% у березні 2022 року. Непрацевлаштованими залишаються 28% респондентів, і 8% — мають роботу, але не працюють.
🟠 Збільшилася кількість опитаних, які отримують заробітну плату і впевнені, що будуть отримувати її в майбутньому. Їх частка вперше від початку війни становить більше половини (55%), тоді як у березні 2022 року вона складала 21%.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
У межах проєкту “Градус суспільства під час війни” ми провели нову дев’яту хвилю дослідження настроїв українців, щоб прослідкувати, якою є динаміка їх змін від початку повномасштабного вторгнення. Ділюсь шістьма ключовими інсайтами:
🟠 Українці все більше відчувають втому. Більшість респондентів (55%) зазначають, що у їх житті останнім часом переважає втома — під час попередньої хвилі опитування у квітні 2023 року такий стан декларували 50% опитаних.
🟠 Невизначеність впливає на емоційний стан людей. Мінливість війни безпосередньо диктує емоції громадян, і, окрім втоми, серед найбільш поширених станів опитаних переважають напруженість (43%), роздратування (32%), безсилля (31%), розчарування (29%), обережність (28%), страх (28%) та гнів (25%).
🟠 Українці все більше спілкуються українською у побуті. Частка опитаних українців, що спілкуються в побуті українською мовою, зростає і наразі складає 65%. Для порівняння: у квітні 2022 року державною мовою в побуті спілкувалися близько половини респондентів (53%), а вже за рік (квітень 2023) їх кількість збільшилася до 61%.
🟠 Для відновлення нормального життя після війни потрібно понад п’ять років — так вважають більше третини респондентів. 37% опитаних під час проведення останньої хвилі дослідження зазначили про це — у квітні 2023 року їх частка складала 31%. Термін “до року” для відновлення життя, у свою чергу, прогнозують 12% респондентів, 1-2 роки — 11%, а до 5 років — 19%.
🟠 Рівень працевлаштованості українців зріс майже втричі від початку повномасштабного вторгнення. Відсоток працевлаштованих серед опитаних українців, які працюють повний або частковий робочий день, наразі складає 62%, у порівнянні з 24% у березні 2022 року. Непрацевлаштованими залишаються 28% респондентів, і 8% — мають роботу, але не працюють.
🟠 Збільшилася кількість опитаних, які отримують заробітну плату і впевнені, що будуть отримувати її в майбутньому. Їх частка вперше від початку війни становить більше половини (55%), тоді як у березні 2022 року вона складала 21%.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch