Як здихала 126-а бригада берегової оборони вмф рф рівно два роки тому.

Ворожі інформаційні канали нагадали нам про другу річницю їх "трагедії", і так вже сталось що раніше свою причетність до того ми не афішували. Ну бо щастя любить тишу, а хвалитись ми ну любимо, та й взагалі - то не ми 😁. Пройшло достатньо часу, вся описана нижче інформація вже публікувалась ворогом і навіть згадувалась нашими (наприклад паном Бутусовим), ну а ми лиш доповнимо історію деталями та додамо відео.

30 січня 2023 року. Ворожі човни пропливли по каналам і висадились на дачах острова Круглик під Херсоном в кількості близько 20 чортів. Почали штурмувати наш крайній пост. Почали вони бодро, з кулеметами і шмєлями, з підтримкою арти і РСЗО.

Наш пост тримав оборону, ну а ми швидко урівняли шанси скидами з мавіка і коректурою мінометів. У ворога пішли перші 300-ті, штурмовики передумали штурмувать і зібрались в купу затикать нові дірки на своїх тушках. Почали викликати евакуацію і підмогу, але воду ми контролили і пару раз нові групи попали під скиди, по еваку також відпрацьовували скидами і артою. Від ідеї евакуації з місця штурму човнами росіяни відмовились. Ті хто міг ходить, а це близько 7 чортів - побігли в болота в бік своїх, решта ж вже здохла, або попала під нашу групу зачистки. В підсумку опір чинив тільки один, і той не довго.

Декількох що втекли в болота - знайшли і добивали скидами, решта ж втікачів змогли пробратись болотами і десь за 1,5 км їх знайшов евакуаційний човен і забрав дирявих недобитків.
Чи то в ту ж ніч, чи через добу ми знайшли останнього живого з даної групи недоштурмовиків, він довго ховався в болотах, але по радіостанції постійно викликав своїх і запрошував евакуацію. Звісно ж через це шукали його і ми. І ми знайшли його перші.

Останній штурмовик до якого ми змогли дотягнутися - замовк, а ще за пару днів почалось виття по ворожим інформканалам про те як бездумно і без підготовки комбриг 126-ої вмф рф посилає своїх на смерть. Ми ж просто тішились що допомогли своїм, і на якийсь час відбили бажання росіянам посилати нові групи тим флангом.

Тож передаємо вітання 126-ій опущєній бригаді рф, це була не перша і далеко не остання ваша група, з якою ми спілкувались так тісно за час нашої роботи на Херсонщині.

PS. Звісно ж в даній операції брали участь і інші екіпажі та розрахунки, і ні разу не применшуємо їх вклад в спільний результат, а просто ділимось епізодом з нашої точки зору. Ну а група зачистки - взагалі красавчики)

Збір на дрони тут 🦅:
https://send.monobank.ua/jar/3nDx8zyYj8
5375 4112 0260 0347
PayPal - [email protected]

Брав участь в вище згаданій місії👴🏻
Було прикольно,але кількісна перевага противника спочатку трохи напрягала…)

Посилання на подкаст https://youtu.be/SxvtKPGGJGQ?feature=shared

Єбать я лох
Правду кажуть, що поспішиш—людей насмішиш

Віце-президент США порадив Зеленському створити уряд в екзилі та готуватися до партизанської війни.

Правда, це було три роки тому, коли віце-президентом США була Камала Гарріс. Подібна традиція недооцінки України й переоцінки можливостей РФ триває й досі. Так, наприклад, вчора українські соцмережі були перезбуджені від новин, що Трамп вкотре назвав малоймовірним повернення Україною власних окупованих територій. З точки зору символів, за допомогою яких з нами спілкується Бог, це більше позитивний знак — починаючи з "Kyiv chicken speech" й через "партизанську війну", доля України розгортається рівно протилежним чином від роздумів та припущень "світлих" вашингтонських голів (а також українців й росіян). Тим паче, тут відстежується певний дух часу, адже за три роки повномасштабного вторгнення відбулась певна еволюція – пропозиція втікати з Києва змінились порадами не наступати на окуповані території на Сході та Півдні України.

Але, якщо відкинути символізм (безумовно, лиш на короткий час), у цієї закономірності є досить просте пояснення: наші дорогоцінні союзники — круглі короткозорі ідіоти, котрі приречені вкладати гроші та озброєння в регіон, який самі не розуміють. Приречені потрапляти в ситуацію, де вони, намагаючись "менеджити ескалацію", в результаті "успішного" менеджменту вимушені вливати все більше й більше ресурсу, що в кінцевому підсумку буде капіталізовано об'єднаною Європою.

Звісно, так буде й цього разу. Спроби осідлати тигра війни, що вирішив знищити всі країни регіону (з більш серйозними наслідками для більших за площею) — сміхотворні, тим паче людьми, народженими у Нью-Йорку. Інформаційний шум, який вони створюють в безславних спробах заради самолюбування, буде приголомшувати емоційно, але після широких жестів виявиться, що в цьому нарцисичному спектаклі інші країні брали участь тільки тому, що це гра з нульовою сумою.

Українська та російська держави готуються до ескалації конфлікту. Рекордне авансування військових витрат російського бюджету на початку цього фіскального року луною відбивається від українських спроб розширити потік комплектації та реорганізації в корпусну систему. Вже сильно зранені, обидві сторони відчувають, що кінець війни дійсно наближається, тому готуються до нових запеклих боїв цього та наступного року, що висмокчуть останній наступальний потенціал сторін на довгий час. В цьому контексті, руда мавпа на посаді Президента США з інтелектом, близьким до залежного від фентанілу афро-американця, може стати одним з факторів на користь однієї зі сторін. Так, підрізання чи розширення допомоги Україні в цьому році – це події з однаковою ймовірністю, а на чию користь випаде монета, хоч й далеко не ключова, стане відомо за результатами приречених на неуспіх перемовин. У зв'язку з цим обидві сторони максимально заграють з "мирними ініціативами" Трампа та клянуться, що вражені його світлою мудрістю (допоки він не зрозумів, що обидві сторони уявляють "уступки" з боку противника взаємовиключно).
Але навіть поява якогось перемовного майданчика відкриває простір для можливостей — так, наприклад, певне символічне припинення вогню може бути використано для ротації, перекидання та перегруповання підрозділів, розірваних по всьому фронту до ротно-батальйонного рівня. Але навіть без цього, поки йде спектакль, цивільні та військові по обидва боки фронту можуть нарешті отримати порцію надії, що покращить сон та апетит на якийсь час (що також корисно, хоча й викликає залежність).

Отже, пропускаючи інформаційний шум на тему перемовин, у власних роздумах я вже більше міркую про те, як буде виглядати літня кампанія, котру щиро бажаю нам усім пережити та вийти з неї переможцями. Довести цю війну до кінця, нанести достатню шкоду противнику, щоб схилити його до миру, доведеться нам, а не американським президентам.

«Якби Путін хотів,то захопив би всю країну» (с)
Також Путін:

PoV:Командувач твого ОТУ, після договорнячку.

Мені не подобається Бутусов, вирішив глянути через те що в кадрі є мій друг Богдан, учасник тих подій. Маю віддати належне, що матеріал вийшов дуже цікавий.

Актуальним є питання, чи здача Півдня це наслідок зради, чи недбалості та некомпетентності. Як на мене, то місцями присутнє і одне і друге, з переважанням другого.

Де була артилерія? Чому 59 бригада була не на позиціях? Відповіді на ці питання прості смертні дізнаються не скоро.

Там в коментах історичних психоз з приводу «злочинів зеленої влади», та мені особисто цікаво, чому з 2014 року, відколи ми воюєм з росією, ніхто не зацікавився будівництвом оборонних споруд на перешийку. З протяжністю суходолу між материком та Кримом - там можна було таку лінію Мажино вибудувати, що навіть якби пєтухи і прорвали її, то понесли суттєві втрати в живій силі, техніці, а головне - часі, який би ми використали на реакцію.

Але сталося як сталося, і мудрому наріду, який прислуховувався до голубів миру, варто нарікати лише на себе.

https://youtu.be/kiH2WOst_bA?si=LC1dyDh62mSvxlBG

Без коментарів.

Сторінка Богдана.

Поки всі обсмоктують перепалку в Білому домі, ми хочемо нагадати про дійсно важливе і трагічне.
(хоча в разі відключення Старлінку ми ще навигрібаємо страшно)

Рік тому, 28 лютого 2024 року, 73 МцСО поніс важкі втрати під час операції на Тендерівській косі.
Це були кращі з кращих. І це не високопарне ствердження про полеглих побратимів.
Це підтвердив і противник (командир групи спецназу балтійського флоту рф з позивним «комендант», який командував з тієї сторони).

Помʼяніть еліту, бо памʼять, це - призначення живих. 🫡🏴

Соціалізація