Дорогі друзі! Працюючи нашою Трьохсвятительською общиною над перекладами богослужбових текстів, ми усвідомлюємо проблему перекладу піснеспівів: адже при перекладі піснеспіву українською мовою у ньому змінюється і фонетика, і ритміка, і у ньому навряд чи буде та ж кількість складів, що була у ЦСЛ (чи у грецькому оригіналі).

Коли співати цей текст звичайним гласовим розспівом - проблеми немає: центонна структура дозволяє розспівати що завгодно як завгодно (згадується хор Турецького, який багато років тому продемонстрував універсальність "обиходної" системи гласів, розспівавши рекламне оголошення на 6-й глас).

Але на авторську або просто більш складну мелодію (як-от у Києво-Печерському розспіві) новий текст не ляже, доведеться спеціально адаптувати цю мелодію, перенабирати ноти тощо. Це довше, ніж перекласти текст.

Один з можливих виходів - НЕ перекладати 😀. Наприклад, використати Київський ізвод. Але, на наш погляд, це лише половина вирішення, і, як кажуть НЕматематики - менша половина. Адже взагалі-то мелодія має відповідати текстові за настроєм, мелодикою тощо, має бути взаємодія між ними, щоб текст і мелодія були двома іпостасями єдиного слова. Невипадково ж ми маємо цілих вісім гласів, і у традиційній реалізації це не лише набір мелодій, а й набір ладів, кожен з яких створює певне звучання, певний настрій і гімнограф, укладаючи текст, прискіпливо обирає його гласову приналежність.

А ще є і певні культурні особливості піснеспівів, що відображають дух, темперамент народу, що їх створює. Києво-Печерський розспів як не крути і якою мовою не переклади - він український: на "Єгда преставление..." сідаєш під хатою й ридаєш, на "Побеждаються єстества устави" - танцюєш навприсядки. А "Достойно єсть", скажімо, Старосимонівське, можна перекласти, але сама мелодія виглядає дуже... північною і її м'який хід не надто відповідатиме нашим твердим приголосним і відкритим голосним.

Отож, ми зійшлися на думці, що треба поступово створювати нові піснеспіви, що орієнтуватимуться не на церковнослов'янський, а одразу на український богослужбовий текст.

Дорогі браття і сестри, хто в Україні!
Запрошуємо вас цієї неділі, 1 червня, на черговий Богословський Вікенд, присвячений 1700-річчю Першого Вселенського собору.
Це буде день живого спілкування, глибоких розмов і важливих тем.

👥 Наші гості — це люди, чий досвід і роздуми варто почути:

▪️ архімандрит Митрофан (Божко), вчений секретар КДАіС.
Говоритиме про обоження як вихід за межі себе. Що і як визначає нас як людей, потенціал нашого розвитку, еволюція та технологічне вдосконалення людської природи з перспективи православної традиції.

▪️ архімандрит Іоасаф (Перетятько) — кандидат психологічних наук.
Разом з ним розберемося, чи можлива полеміка між християнами без втрати гідності та євангельського духу. Що каже про це психологія — і що Христос?

▪️ протоієрей Іван Тронько розмірковуватиме із нами над важливим питанням: чи можемо ми не просто реконструювати, а актуалізувати досвід святих отців?
Ранні Отці Церкви — це портал у минуле чи міст у майбутнє?

▪️ протоієрей Святослав Сьомак говоритиме про мови богослов’я.
Чи не стали вони для нас мовами іноземними, що потребують додаткового вивчення. Мова античної культури, мова канонів, страх порушення заповідей — це вже було. А яка мова віри потрібна нам сьогодні?

🕗 Починаємо з Літургії о 08:00 (вул. Сковороди, 17-В, Трьохсвятительський храм)
🕛 Лекції — з 12:00 (вул. Почайнинська, 12-Б, Молодіжний Цех, над кав’ярнею)

☕️ Буде кава, піца, простір для розмов, питань і відвертості.

🎯 Внесок: 300 грн
(якщо важко — напишіть, це не стане проблемою; військові — безкоштовно)

📲 Реєстрація за посиланням обов’язкова:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfbbq2Fv2M_ZNnb1libRi2Ts24KvE4SSiFQx8EC0rHoWgm_cw/viewform?usp=sharing

🔥 Молитви на схилення колін на вечірні в день П'ятдесятниці - украïнською мовою!

🔰 Пропонуємо нашу версію украïнського перекладу цих молитов, що звучатимуть завтра під час вечірні, яка традиційно приєднується до святкової Літургії.

Автором ïх вважають святителя Василія Великого. Молитов на схилення колін ("колінопреклонних молитв") насправді не три, а сім, у деяких редакціях навіть вісім. Вони згруповані у три блоки 2+2+3 і читаються на вечірні перед Днем Святого Духа трьома великими вставками:
🔹після Великого прокімену
🔹після сугубої єктенії
🔹після "Сподоби, Господи"

Кожне таке читання "обгорнуте" малою єктенією, яка має дещо незвичайний вигляд:
▫️заклик до молитви: "Ще і ще в мирі схиливши коліна Господу помолимось"
❗️хор у відповідь співає "Господи помилуй" аж тричі, що унікально для малої єктенії
▫️основне прохання: "Заступи, спаси, помилуй, підійми, й охорони нас, Боже..."
▫️спеціальні виголоси до кожної єктенії. Вони не унікальні, але досить рідко вживані.

Не всі з цих молитов стосуються П'ятдесятниці, деякі з них - звичайні вечірні молитви з чину вечірні та повечір'я. Мова цих текстів - велична, піднесена, і, як водиться, - складна й заплутана (фірмовий стиль свт.Василія, за що його й любимо). Зазвичай важко буває ці тексти осягнути, особливо стоячи на колінах у великому храмі, з всяким шурхотом навколо, з луною, що розмиває звучання, з церковнослов'янськими зворотами, що ускладнюють сприйняття й без того непростого тексту, навіть якщо ваш батюшка старається й артикулює все ідеально. А й хронометраж у цих молитов пристойний. Коли не розумієш - слухати вдвічі довше. І вдвічі важче))

✳️ А між тим, ці молитви - прекрасні і зрозумілий переклад та зорове сприйняття, сподіваємось, дають змогу повною мірою це відчути.
Тож, всечесні отці - прочитайте у своїх храмах, брати і сестри - запропонуйте своїм священникам та слідкуйте за текстом самі.

Документ розрахований на формат А5: досить комфортно читати з телефона або планшета. Якщо надрукувати його на А4 - буде великий шрифт, видно здалека.

🔽 У коментарях можна запропонувати покращення перекладу - ми їх врахуємо. Також для зручності у коментарях - лише тексти та файл для друку у вигляді книжечки.

#устав #клірос Цього року пам'ять св.апостолів Петра і Павла припадає на суботу і коли хочемо звершити службу на честь прп.Паїсія Святогорця, пам'ять якого також святкується 12 липня, можемо перенести її на наступний день і поєднати з недільною службою 4-го гласу.
Можливо комусь, хто теж, як і ми, спохватився майже напередодні, стане у пригоді мінейна служба прп.Паїсію, що її пропонуємо вашій увазі. Звичайний синодальний текст церковнослов'янською, але цивільним шрифтом, лише відформатований до звичного "зеленомінейного" вигляду. Формат А5 зручний для планшета або телефона.

🔻 У нових Мінеях церковнослов'янським шрифтом київського видання ця служба також є.
❗️ Згідно з Уставом, бдінна служба не має переноситися на інший день (подібна колізія виникає, наприклад, при співпадінні дня пам'яті ап.Іоанна Богослова з Вознесінням), тому, суворо кажучи, при перенесенні служби прп.Паїсію правильно було б понизити його знак до полієлейного і так поєднувати з недільною службою Октоїха, користуючись не 3-м, а 4-м розділом Типікону.
🔻 Трішки гротескно, звісно, бачити службу прп.Паїсію Святогорцю датованою 29-м червня, тобто за старим стилем. Адже преподобний і жив, і переставився уже за новим календарем, 12 липня 1994 року. У церквах, що живуть за новоюліанським календарем, і колізія така не виникає, оскільки свято апостолів уже відсвятковано 29 червня...