Влада звикла перекладати відповідальність на людей. Але скажіть чесно: можна винити людину за бажання вижити? Якщо українці тікають - значить, ви створили такі умови, що простіше бігти, ніж залишатися й воювати. Це вирок системі, а не людям.

Чому військовий, який залишив поле бою, отримує кримінальну справу, а син великого менеджера спокійно виїжджає за кордон? Це що, справедливість? Ні. Це подвійні стандарти, які зруйнували довіру суспільства.

Мені телефонують директори критичних підприємств: у них забирають фахівців, які реально працюють на оборону, бо у воєнкома “статистика”. А от парковщики й охоронні фірми - заброньовані. Це ж абсурд. Де логіка? Де закон?

Реформа ТЦК лежить на столі вже давно. Але її блокує корупція. Бо каси працюють, гроші “заноситься наверх”, інакше б ніхто не крешував цю ганьбу. Чому влада не діє? Бо їм вигідно.

Відповідальність має бути однакова для всіх. Бо поки одним усе дозволено, а інших кидають у м’ясорубку - ніякої довіри до держави не буде. І питання не в людях. Питання у владі.

Підписатися на канал

Друзі, хочу поділитися з вами історією, яка трапилася у Запоріжжі. І прошу – якщо подібне відбувається і в інших регіонах, обов’язково дайте знати: +380966482911 або [email protected]

Мова про історію місцевих блогерів та активістів громади, які публічно критикували нинішні методи мобілізації і мобілізаційної політики. У відповідь проти них порушили КП за ст. 114-1 - перешкоджання законній діяльності ЗСУ, заарештували, відправили до СІЗО, де вони провели кілька місяців, а потім відпустили під заставу. Але вже після останнього засідання цих чоловіків прямо біля суду зустрічали працівники ТЦК, які їх бусифікували і зі швидкістю світла мобілізували.
Вироку суду ще немає. Звинувачуються вони в перешкоджанні діяльності ЗСУ - тяжкий злочин, правового механізму мобілізації обвинувачених у нас на сьогоднішній день- немає( я подавала правки, щоб це виправити, але нічого не прийняли).
То як це розуміти - перешкоджання судочинству чи політична розправа? Бо як можна людину одночасно вважати «ворогом армії» і відправляти служити в ту ж таки армію? І взагалі, чому людей - які говорять про проблеми саджають, а не вирішують проблеми і не відновлюють гарантовані Конституцією права?

Я направила звернення Міністру оборони України, Головнокомандувачу ЗСУ та Генеральному прокурору України: на якій підставі мобілізують людей зі статусом обвинувачених? Це окремий випадок свавілля чи нова небезпечна практика?