29 серпня — День пам’яті Захисників України

Сьогодні згадуємо не цифри, не зведення і навіть не історії — згадуємо обличчя. Згадуємо очі, які бачили війну зблизька. Руки, що тримали зброю за нас. Долі, які обірвались, щоб ми могли жити далі.

Це не просто дата в календарі. Це рубець на серці нації.

Цього дня чорні соняхи ростуть на полях Іловайська, а серце нації стискається від болю.

Це день, коли тиша кричить. Коли згадуємо тих, хто не повернувся з бою. Тих, хто тримав лінію, коли здавалося, що світ валиться. Тих, хто залишився в окопах, але навіки — в серцях.

Вони — не просто імена на граніті.
Це Хлопці й Дівчата, які могли б жити.
Але вибрали — боротися.

Їхні імена вписані в легенду. Їхня жертовність — наш дороговказ.
Це ті, хто не повернувся. Але ті, завдяки кому ми стоїмо. Дихаємо. Працюємо. Боремося.

Їхній подвиг — наш обов’язок. Їхня смерть — наш біль. Їхня Віра — наш дороговказ.

SVA STONE вшановує кожного Воїна, який загинув за Волю України.

Ми не забудемо. Ми не пробачимо. Ми — продовжимо боротьбу.

Вічна слава Героям.
Слава Україні.

30 серпня — День авіації України

Цей день — про Сталь, Вогонь і Вірність.
Про мужність літати, коли інші бояться дихати.

Небо — їхній дім. Політ — їхній стиль життя. Захист — їхня присяга.

Коли інші дивляться в небо — вони вже там.
Коли ворог думає, що недосяжний — з неба приходить удар.
Вони завжди вище. Вище страху. Вище болю. Вище зневіри.
Несуть смерть ворогам і надію тим, хто внизу.

Наші пілоти — це не просто майстерність, це ті, кому доручено найважче:
тримати небо, коли горить земля.
Повертатись з вильоту, коли повернення — диво.
Це сталевий хребет ЗСУ.
Точні, сміливі, рішучі. Ті, хто не просто літає — а змінює хід війни.
Наші соколи — це точність, рішучість, холодний розрахунок.
І любов. До Батьківщини. До неба. До тих, кого вони прикривають із повітря.

І навіть коли техніка ледве працює, вони злітають.
Бо хтось має прикривати землю з повітря. Хтось має бити далеко. Хтось має не промахнутись.

Сьогодні вклоняємось нашим Соколам.
Живим — які борються.
Полеглим — які тепер частина неба.

Ми памʼятаємо. Ми дякуємо. Ми віримо.
Українське небо — наше. Бо його тримають наші.

Слава Повітряним Силам ЗСУ.
Слава тим, хто злетів — і тим, хто не повернувся.
Земля тримається — бо небо на нашому боці.

8 вересня у Києві в сквері Андрія Жованика…

Буде відкрито пам’ятний знак Герою України Андрію Жованику.
Адреса: Київ, сквер Героя України Андрія Жованика (між вулицями Григорія Кочура та Андрія Головка, перед Центральним державним історичним архівом, вул. Солом’янська, 24).
15.00.

https://maps.app.goo.gl/H64z8wuoc9rvNAMr6?g_st=ipc

“Загинути в бою за Україну – це честь та привілей”, – говорив Андрій.
“За смерть у бою!” – не раз повторював він у 2022-му.
Американці і канадійці, які брали участь в операціях “Карпатської Січі” під його командою, стверджували, “не бачили більш відважного і безстрашного воїна”.

Коротка біографія Героя України:
ЖОВАНИК “ТАТАРИН” Андрій Євгенович (8.09.1975, Київ – 2.08.2022, м. Соледар Донецької обл.).
Військовий і громадський діяч, інженер-будівельник; опікун куреня ч. 39 ім. Дмитра Донцова київського Пласту (до 2.08.2022), Командир підрозділу ОДЧ “Карпатська Січ” (24.02. – 30.04.2022), Командир 1-ї роти 4-ї тактичної групи 7-го центру ССО (Legio V у складі ДУК “Правий сектор”, з 1.05.2022); Лейтенант ЗСУ.
Випускник Київського національного університету будівництва і архітектури.
Козак Історичного клубу “Холодний Яр” (з 01.1997).
Відзначений “Золотою Сваргою” – найвищою нагородою Історичного клубу “Холодний Яр” (21.01.2024).
Указом Президента України № 126/2024 від 24 лютого 2024 р. лейтенантові А. Є. Жованику надано звання Герой України (посмертно).

Співфундатори (компанії-побратими SVA STONE та M-TAC), Київський національний університет будівництва і архітектури та Історичний клуб “Холодний Яр” запрошують киян і гостей столиця вшанувати українського Героя.
Участь візьмуть Арсеній Білодуб, Олександр Карасьов, Роман Коваль, Андрій Середа, Дана Виноградова, Євген Карась, студенти та викладачі Київського національного університету будівництва і архітектури, козаки і козачки Історичного клубу “Холодний Яр”, побратими з "Legio V", ОШБ "Карпатська Січ", ДУК та 3 АК.