"Без емоцій у бою. Дозволена лише злість".

"Зупинитися в хаосі: завмерти й оцінити ситуацію".

"Миттєво реагувати на загрозу: різкий звук чи спалах — автоматична відповідь".

Це - бойові установки, які бійці на війні засвоюють інтуїтивно. Є й інші: завжди озирайся, плануй відступ і перевіряй виходи; не довіряй нікому і нічому, лише тим, хто довів надійність під вогнем.

На війні ці установки якнайкраще допомагають вижити. Але вони не вимикаються автоматично, коли людина повертається в тил. А в тилу вони можуть зашкодити - спілкуванню з родиною та друзями, нормальному життю та дозвіллю, та й адаптації після відходу з війська в цілому.

На дванадцятому році війни запитання "Як говорити з військовими?" може звучати дивно. Адже відповідь ніби очевидна: як із людьми. Та, попри це, ми мусимо повертатися до нього знову і знову. Так само, як варто замислюватися над питанням про те, як бути з тими, хто чекає військових додому, адже окрім чекання, яке саме по собі нелегке, на таких людей лягає багато іншої - фізичної та емоційної - роботи.

Про це мова в цій статті. Є прості навички та патерни спілкування, які перешкоджають появі бар’єрів між військовими і цивільними. Читайте докладно

Якщо ви гадаєте, що Путін - перший, хто імітує переговори, аби йому дали робити те, чого він хоче, а саме, продовжувати агресію - то ні, він не перший. Тактика салямі, гібридна деескалація, імітація переговорів - все це вже було. Історія запам'ятала такі дії у виконанні Адольфа Гітлера, якого Путін, вочевидь, має за свого вчителя.

Сьогодні ми з радістю представляємо наш мастерпіс - мега-лонгрід "Чому Путін - це Гітлер сьогодні" - начитаний голосом і викладений на Spotify. Ми знаємо, що обсяг цього матеріалу велетенський, і прочитати його важко, навіть якщо у вас попереду цілий вікенд. А от озвучка - це зовсім інша справа.

Самі сьогодні переслухали всі чотири частини (знайдете їх на нашому Spotify-каналі) і вкотре пересвідчилися: цей матеріал досі такий самий актуальний, як і в перший день публікації. Підозрюємо, він буде актуальним доти, поки Путін не помре - та й після того залишиться важливим для історії.

Тож вмикайте і слухайте!

P. S. Начитку виконує ШІ голосом нашої журналістки Валерії Павленко, яку ви вже знаєте за ютуб-каналом ТЕКСТІВ та матеріалами у нас на сайті