Цей біль навряд чи відчували на собі люди, які живуть на другому поверсі. Або хоча б на п'ятому.

А от якщо ви живете на високих поверхах багатоповерхівки, у вас є маленька дитина, або старші батьки, або песик, або велосипед, який треба заносити в квартиру - усе описане вам дуже і дуже знайомо.

Скільки киян під час відключень світла долали (і ще, ймовірно, долатимуть) висоту Лаврської дзвінниці, Львівської ратуші або Парашутної вежі, аби без ліфта дістатися до своїх помешкань? Завдяки даним ми змогли приблизно це порахувати.

Що можна зробити, аби під час відключень квартири людей у висотках не перетворювалися на печери - без води, опалення і можливості приготувати їжу? Що з цього можуть зробити самі мешканці, а з чим вони нізащо не впораються без втручання влади? Важливі питання без простих відповідей - у нашому матеріалі

Український степ - красивий і мальовничий. Але далеко не такий мальовничий, як, скажімо, високий берег широкої ріки. Або гори. Або ліси-праліси. А ще степ часто рівний, як дошка - і справляє враження землі, яка "гуляє". Тому охочих розорати його, отримати з цієї землі зиск - дуже багато.

Підручники кажуть, що степ займає 40% території України. Насправді автентичного степу збереглося значно, значно менше - від сили кілька відсотків. Та й той не бережуть.

А берегти треба, каже докторка біологічних наук, співзасновниця Української природоохоронної групи Анна Куземко. Причин багато, а для тих, хто шукає зиску, вагомою буде така: "Нема степу - нема чорнозему".

Чому степ не можна бездумно розорювати? Чому висаджувати ліси на степових землях - геть не така добра ідея, як здається? Що відбувається зі степовими землями під час війни, і що буде в майбутньому? Читайте дуже цікаву розповідь нашої співрозмовниці

Ситуація на українському фронті не є катастрофічною, навіть попри те, що російський наступ не зупиняється вже багато місяців. Однак є помітні негативні тенденції, з якими треба працювати.

У цьому певен Франц-Штефан Гаді, військовий аналітик, офіцер запасу і консультант урядів та збройних сил у США та Європі.

На запитання про те, чи може Росія здійснити оперативний прорив фронту, якого наразі не відбувається, аналітик каже, що це малоймовірно. Так, Росія має більше живої сили, і завдяки цьому може просуватися - але здійснити прорив в ширших масштабах, оточити українські війська, вийти на оперативний простір так і не спромоглася. Якість живої сили РФ падає, техніки меншає, а в України покращилася ситуація з артилерією, яка залишається домінантою на полі бою.

Україна переживе цю зиму - за умови, якщо Росія не почне атакувати значно більшими силами в повітрі, ніж це було раніше. Однак тоді постане наступне запитання: як Україна переживе наступному зиму, вже в 2025 - 26 роках? Що, якщо США зануряться у власні проблеми, ізолюються та відмовляться від безпекової гегемонії в світі і відповідно зменшать допомогу Україні?

Цікаві відповіді на складні запитання - в інтерв'ю Франца-Штефана Гаді німецькому виданню Tagesschau

Тривалість повітряних тривог у Києві за першу декаду листопада порівняно із жовтнем зросла на 49%.

Про це свідчить здійснений нами аналіз даних.

Ця тенденція, яка триває вже кілька місяців, пояснюється кількома чинниками. Зокрема, Росія нарощує кількість дронів, якими вона щодня атакує Україну. Йдеться не тільки про ударні БПЛА типу "шахед", а й про дрони-"обманки" для перевантаження української ППО.

Водночас ППО переживає зараз низку труднощів - наприклад, переведення її бійців у піхоту. Ось що каже з цього приводу один із військових ППО, який зараз перебуває "в полях":

“Щодо переведення в піхоту, то це секрет полішинеля, з початку року це вже навіть не перша хвиля. Треба ж десь брати людей на передок, щоб не засмучувати тих, хто в тилу за цей час звикся з думкою, що війна якось сама себе переможе. От і вигрібають ППО-шників".

Є й інші проблеми - читайте, що розповів наш співрозмовник

Корупція - заразна, а корупційні скандали роблять її "популярнішою".

Такі парадоксальні висновки зробили дослідники після експерименту в італійських містах Модена та Феррарі. Протягом року вони вивчали дії покупців на касах самообслуговування в супермаркетах. І виявили, що після того, як корупційні скандали потрапляли в заголовки місцевих медіа, люди частіше вдавалися до крадіжок, не пробиваючи деякі товари на касах самообслуговування.

Заразність корупції залежить від середовища, кажуть фахівці. Наприклад, якщо урядовець із Нової Зеландії, яка вважається однією з найменш корумпованих у світі, потрапить до мега-корумпованого Сомалі, він не стане зразком чесності для місцевих хабарників. Навпаки: імовірність того, що новозеландець почне красти разом із ними, зростає.

То що робити? Не публікувати інформацію про корупційні скандали? Чи, як часто буває в Україні, звільняти, звільняти і знову звільняти корупціонерів, в надії що нові люди, які прийдуть на їхні місця, не будуть схильними до корупції?

Не все так просто. Але деякі відповіді у дослідників є. Читайте в нашому перекладі матеріалу іспанської газети El País

Вісім українських областей зазнали великої шкоди внаслідок російського удару 17 листопада.

При цьому, лише незначна частина ракет досягла цілей: українська ППО повідомила про збиття 102 зі 120 ракет.

Однак шкоди завдавали не тільки ракети: фіксувалися й влучання ударних безпілотників "Шахед".

Ми візуалізували на основі даних із відкритих джерел об’єкти, у які цілили окупанти, а також показали орієнтовні місця, звідки агресор запускав свої ракети й дрони. Також створили мапу з візуалізацією масованого обстрілу. Дивіться за посиланням

Вони - головні селебритіз серед солдатів і молодших офіцерів.

Серед них є легенди, про яких знають мільйони: Кирило Верес, Павло Розлач і на жаль загиблий Дмитро Коцюбайло. Вони комбати.

Якщо ви запитаєте родича, який служить: “А як тобі Сирський? А як новий комбриг, якого вам призначили?” - швидше за все буде відповідь "ніяк". Натомість про хорошого комбата вам розкажуть багато. Про поганого - більше.

Які вони - класні комбати, які спільні риси їх поєднують, яка їхня роль у цій війні? Які дії свідчать, що комбат розумний і фаховий? Читайте в нашому матеріалі

Росія і раніше неодноразово обстрілювала Україну ракетами, які можуть нести ядерний боєзаряд, наприклад, ракетою Х-55 і її модифікацією. Але міжконтинентальної балістики ще не було, тож ніч на 21 листопада можна вважати першим задокументованим випадком.

Що це була за ракета - ще потребує підтвердження. Але зараз уже відомо, яким був її маршрут. Ми взяли дані у телеграм-каналу war_monitor та візуалізували маршрути МБР та інших ракет, запущених Росією цієї ночі. У великому розмірі дивіться за посиланням, також читайте коментарі

"Багато людей на фронті вірить у якийсь “бригадний РЕБ”: от зараз його увімкнуть, він вжарить, і все навколо попадає. Але це фізично неможливо, так ця зброя не працює".

Так говорить боєць із позивним Ківі, фахівець із РЕБ однієї з бригад, яка воює на Сході України.

Він - герой нашої статті, у якій ми розповідаємо про три напрями РЕБ:

оперативно-стратегічний рівень;
оперативно-тактичний рівень;
окопна РЕБ близької дії.

Ми описуємо кожен з цих напрямів, і більш докладно зупиняємося саме на засобах окопної РЕБ. Цей напрямок - найбільш затребуваний в умовах, коли війна відбувається на землі. І водночас сфера окопної РЕБ в Україні зараз досить хаотична, а бійцям, які мусять мати з нею справу, часто важко щось доладу второпати.

У статті ми розповідаємо, чому так відбувається і що з цим можна зробити. Читайте докладно

Іноді банан - це не просто банан 🙂

Чому витвір концептуального мистецтва, що складається з простого банана, прикріпленого скотчем до стіни, продали за 6,2 мільйона доларів?

Ні, це не тільки про насмішку над багатіями, охочими викласти кругленьку суму тільки для того, щоб зберігати витвори мистецтва у своїх закритих колекціях подалі від людських очей.

Мистецтвознавці кажуть, "Комедіант" італійського художника Мауріціо Каттелана став феноменом не тільки як витівка. Каттелан не тільки провокує - його робота часто лежить на перетині гумору та глибоко жахливого. Він шукає способи спровокувати не просто заради провокації, а щоб привернути увагу до найпохмуріших сторінок історії чи до нас самих.

Про що йдеться - читайте в матеріалі Associated Press

Багато років поспіль російські прихильники Олексія Навального ліпили йому імідж ліберальної ікони. Тепер цей флер загиблого (чи вбитого) в тюрмі опозиціонера переходить і на них - зокрема, на його дружину.

Наприклад, Олексій Навальний як ліберал багато років поспіль створював для росіян образ жертви - яка страждає від режиму Путіна та його посіпак. Цей "мем" тепер дуже зручно використовувати послідовникам Навального: мовляв, в усьому винен Путін і його режим, а от добрий російський народ воювати не хоче.

Дослідниця російського імперіалізму Габріеле Камінскайте доводить, що все це неправда або зручні політичні конструкти. Навальний був імперіалістом - і в цьому у нього більше спільного з Путіним, ніж відмінного.

Камінскайте доводить, що російські консервативні ліберали - по суті своїй імперіалісти. І в цьому нема жодної суперечності.

P. S. Якщо вам огидно читати про росіян - розуміємо, пролистуйте. Ну або поставте фе в коментарях) Але якщо вам цікаво розібратись, який спадок лишив недобиткам російської опозиції їхній нещодавній лідер, і ви хочете зрозуміти, якою може бути ця опозиція в майбутньому, і що з неї може вирости - рекомендуємо цю статтю

Коли український військовополонений потрапляє в лапи російської карної системи, його шлях визначений заздалегідь. "Конвеєр" працює за визначеним алгоритмом: визнання провини, судовий вирок, великий термін ув'язнення.

Якщо ви читали "Сад Гетсиманський" Івана Багряного, згадайте, як там вибивали визнання провини з головного героя, Андрія Чумака. Додайте до цієї картини трохи більше жорстокості (хоча, здавалось би, куди вже більше!) - і зрозумієте, як це відбувається з українськими військовополоненими зараз.

Чому російським катам так залежить саме на визнанні провини? Тому що в них немає ніяких доказів. Тож вони мусять добитися, аби полонений підписав папірець із вигаданою ними історією.

Але за всіма цими катуваннями, фейковою адвокатурою, опереточними судами стоять живі люди, з іменами і біографіями. Хто вони?

У цьому матеріалі розповідаємо не тільки про методи російської карної системи, а й про тих, хто за нею стоїть. Читайте - і дивіться інфографіку

​Один із найбільш зворушливих моментів цієї оповіді - як американська паралімпійська чемпіонка українського походження Оксана Мастерс ще на початку російсько-української війни, в 2015 році приходить до військового шпиталю. Там похмура атмосфера, але жінка намагається триматися. На зустрічі з українськими бійцями, які втратили кінцівки, вона знімає протези з обох своїх ніг.

На куксах вона йде до одного з чоловіків, простягає йому протез - і він спершу дивиться на нього з недовірою. Тоді в Україні такого ще не бачили.

А потім чоловіки раптом починають сміятися. І розглядати та обговорювати протез, передаючи його одне одному. Вони відчувають надію.

"Раптом я розумію, що нам потрібно ділитися історіями, навіть важкими. Особливо важкими. Ми й гадки не маємо, як це може змінити чиєсь життя", - пише Оксана Мастерс у своїй книзі "Долаючи біль", яка вийшла українською мовою. Оксана й далі допомагає українським ветеранам. Читайте уривок з її книги

Пітер Сінгер і Август Коул, автори впливового роману про війну майбутнього "Примарний флот", ввели термін "корисна вигадка", щоб описати застосування художньої літератури до проблем реального світу.

Цей роман згадує генерал-майор австралійської армії у відставці та активний дослідник війни Мік Раян. На прикладі одного з епізодів "Зоряних війн" пояснює, як фантастика може бути корисною для розуміння сучасного поля бою та майбутньої війни.

Він каже, безпілотники можуть стати набагато досконалішими, ніж зараз, і виконувати набагато більшу кількість задач без втручання людини. І це - лише один висновок Раяна, усього ж він робить п'ять ключових висновків. Окрім БПЛА, вони стосуються автономної війни, проблеми використання автономних систем для нападу, багатофункціональності цих систем. Також ідеться про інтегрований штучний інтелект. Докладно - читайте за посиланням

Сили оборони в листопаді знищували більше росіян, ніж у жовтні. Але все ще недостатньо, аби зупинити їхнє просування.

Ця навала суне далі - діючи звичним "повзучим" методом. На наші позиції йдуть хвиля за хвилею, їх знищують і знищують, але хтось таки просочується, закріплюється, а потім підтягуються інші. Такою є загальна картина просування росіян на Донеччині - і темпи цього просування у листопаді порівняно з жовтнем трохи збільшилися.

Ціну вони платять високу. Притомні люди її оцінюють як занадто високу. Але кремлівське керівництво ця ціна влаштовує.

Водночас на деяких напрямках у жовтні окупанти зазнали гучних поразок.

Уже традиційно, показуємо на мапах та графіках, якими були зміни лінії фронту в попередньому місяці. Дивіться за посиланням

Після початку стрімкого наступу сирійських повстанців репутація Росії як одного із важливих гравців у Сирії зазнала неабиякого удару.

Багатьох в Україні це обнадіяло. Логіка проста: якщо Росія слабка, і це видно для всіх - то, можливо, й ескалації боятимуться менше, і подолати цього ворога буде легше.

Чому повстанцям вдалося взяти Алеппо "за три дні?" Чи може новий сирійський фронт відтягувати російські війська від України? Чи й справді в Сирії задіяні українські розвідники або інші військові фахівці?

Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, досконало розбирається в сирійській тематиці - і дав нам докладні відповіді на ключові питання. Читайте його пряму мову

Після того, як війська Асада ганебно утекли в Сирії, закордонна імперія Путіна захиталася.

Про це пишуть експерт з безпекових питань Марк Тот і колишній військовий розвідник Джонатан Світ у публікації для виданні The Hill.

І не тільки в Сирії. Якщо режим Асада впаде, російські операції на Близькому Сході, в Сахельському регіоні Африки і Судані теж, швидше за все, зупиняться.

Однак наслідки простягаються ще далі. На сцені - Грузія, Абхазія і Південна Осетія, Вірменія та Казахстан, де ослаблений Путін швидко втрачає вплив.

Що треба зробити Сполученим Штатам? Щоб посадити Путіна за стіл переговорів, потрібен удар в обличчя на кшталт нокауту Майка Тайсона. Як це можна зробити - читайте в матеріалі

Привіт, друзі! Ми давно про це мріяли - і от з наступного року наша мрія має здійснитися: ТЕКСТИ планують запуск власного YouTube-каналу!

В зв'язку з цим в нашій редакції з'явилася вакансія відеографа. Шукаємо людину з власною апаратурою, вмінням знімати й монтувати.

Підходите під цю вакансію і бажаєте долучитися до нашої команди? Напишіть нам на адресу, вказану в новині. Або поширте інформацію про цю вакансію серед друзів і знайомих, яких вона може зацікавити.

Наперед вдячні, і дуже прагнемо мати змогу вже неідовзі ділитися з вами нашими відео!

Детально про вакансію - за посиланням

У цій статті повно матюків, ненависті та агресії. Тому, якщо ви чутливі до такої лексики - не читайте цей матеріал.

Ненависть продукують автори коментарів на адресу жінок-журналісток, які є ведучими випусків новин, викладених на YouTube.

Агресія, цькування, сексизм, погрози на адресу журналісток - усе це приклади гендерно зумовленого онлайн-насильства. І хоча YouTube має жорсткі політики з протидії мові ненависті, алгоритми модерації її часто пропускають.

81% українських журналісток, опитаних ГО “Жінки в медіа” у 2024 році, стикався з різними проявами онлайн-насильства. Ми вирішили перевірити на даних, що відбувається у коментарях україномовних новинних YouTube-каналів, де ведучими є жінки. Тож проаналізували 285 тисяч коментарів, аби зрозуміти, наскільки ці коментарі заражені ненавистю. Що виявили - читайте і дивіться на інфографіці в нашому дослідженні

"Уявіть собі, що якийсь генерал запропонував план наступу, який передбачає втрату трьох армій у боях за два невеликих міста. Будь-яка країна визнала б це божевіллям".

Так відгукується військовий аналітик Володимир Даценко про дії Росії впродовж битви за Авдіївку та Покровськ.

Він порахував, якими були втрати РФ впродовж її наступу. За результатами пропонує перейменувати фразеологізм "Піррова перемога" на "наступ Путіна".

І це, мабуть, справедливо, адже втрати російської бронетехніки під Покровськом більші, ніж втрати німецької армії у Сталінградській битві. Якщо говорити про втрати в живій силі, то й тут цифри вражають: ідеться про три армії.

"Але не схоже, що Путін і його ген не здатні відмовитися від продовження наступу на Покровськ, чого б це не коштувало російській армії", - пише аналітик.

Чого коштувало станом на зараз - читайте і дивіться інфографіку