Цей матеріал - один із найпопулярніших на TЕКСТАХ. Ми опублікували його в 2018 році, але його читають і перечитують дотепер. Його назва - "Путін - учень Гітлера".

Паралель між Путіним та Гітлером почали проводити з 2014 року. Відтоді це зробило багато людей - від істориків, політиків та дипломатів до пересічних громадян по всьому світу. Дуже часто між діями обох диктаторів бачать якісь окремі подібності. Ми, натомість, проводимо глибокий аналіз історичних подій, аби показати, наскільки разючою є схожість тактик тодішньої Рейхсканцелярії і нинішнього Кремля.

Один зі штатних кремлівських політологів, Андронік Міґранян, у 2014 році написав, що між 1933 і 1939 роками Гітлер був не таким уже й поганим. Ба більше, якби він зупинився "збиранні земель" без жодної каплі крові (тобто, на гібридній війні), він увійшов би в історію як політик найвищого класу.

Але він не зупинився - й увійшов в історію зовсім по-іншому. Втім, до того, як фюрер залив кров'ю увесь світ, поклав у домовину мільйони людей, а потім звів рахунки з власним життям, пересічні німці були в захваті від нього. Так само, як у захваті від свого фюрера Путіна нинішні пересічні росіяни.

Є ще багато паралелей між подіями, які відбувалися тоді - і тими, які відбуваються зараз. Хочемо попередити: цей лонгрід дуже об'ємний, і вам знадобиться на нього багато часу. Однак після його прочитання ви значно розширите свої знання з історії - і зможете достеменно відповісти на запитання: "Чому Путін - це Гітлер сьогодні?"

Приємного читання!

У березні 1939-го року угорські війська, союзники нацистів, вдерлися на територію Карпатської України, яка, скориставшись хаосом у Чехословаччині, щойно проголосила незалежність. Це був перший бій з нацистами у Європі. Від 2 до 6,5 тис. людей, що стали на захист української державності, загинули – ще до початку Другої світової.

Відтоді втрати України почали зростати - і наприкінці війни вони обчислювалися вже не тисячами, не десятками і не сотнями тисяч.

Близько 10 мільйонів жертв - безповоротні людські втрати.

Гітлеру дуже подобалася Україна, він та його поплічники вважали, що окупація дозволить вирішити всі економічні проблеми Рейху. Мрія нацистів збулася: вони окупували всю територію України 22 липня 1942. Але Україна - це не тільки земля, це чоловіки, жінки і діти, це промислові підприємства, сільське господарство, корисні копалини, ліси, річки, моря, порти і багато іншого.

Як тоді нацистська, так сьогодні кремлівська верхівка мріє окупувати - ні, не частину, всю Україну. Новітній плішивий фюрер хоче Україну всю - і назавжди. Разом з чоловіками, жінками і дітьми, промисловими підприємствами, сільським господарством та всім, що Україна встигла збудувати і створити.

Це те, чому ми маємо дати відсіч. Та для цього треба пам'ятати.

Якими були втрати України, яка стала полем битви в Другій світовій війні? Texty.org.ua зібрали дані, щоб це показати. У нашому матеріалі - багато інфографіки, ілюстрацій та інтерактивної графіки, і навіть переглянувши їх, ви дістанете багато історичної інформації.

Але ми радимо прочитати цей матеріал повністю - хоч він і дуже великий.

Щоб знати, щоб відчути - і щоб пам'ятати.

Читайте і дивіться за посиланням

Коли українські війська звільнять лівий берег Херсонщини - люди зустрінуть їх морем квітів, сльозами, подяками та обіймами. Так, як ще ніде не зустрічали.

У цьому певен Сергій Данілов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, який у новому подкасті розповідає ТЕКСТАМ про реалії життя на окупованому Півдні.

Ми вже бачили цю емоцію, радість зустрічі, 11 листопада 2022 року, під час звільнення Херсона - і побачимо її знову, ще дужчою.

Хоч як намагаються окупанти перетворити тимчасово підвладний їм Південь на совок - херсонці цього не приймають, гидують тією гнітючою, застійною, гнилою атмосферою.
Хоч яку невмотивовану, надлишкову жорстокість російські силовики не проявляють, мордуючи людей по "підвалах" - херсонці продовжують чинити опір.
Хоч як не намагаються росіяни нацькувати херсонців одне на одного, посіяти атмосферу страху та недовіри - херсонці прагнуть залишатися тими, хто встановлює правила.

Так, це правда, що половина людей виїхала. Правда, що хтось іде на співпрацю, хтось не може витримати тиску. Але чутки про домінування "вати" серед тих, хто лишився, аж надто перебільшені.

Слухайте у нашому новому подкасті, підписуйтеся на наш канал, ставте вподобайки і підтримуйте нас!

Лялечки на продаж - новий бізнес в українських соцмережах.

Поки інтелектуали міркують про можливий вплив штучного інтелекту, деякі підприємливі люди вже використовують його, щоб заробити на "полуничці".

"Уже 10 місяців як я створила блогерку за допомогою штучного інтелекту, яка приносить мені від 5000 доларів щомісяця", - таку рекламу побачив журналіст ТЕКСТІВ. Коли придивився - зрозумів, що слово "блогерка" в цій рекламі - лише частково правдиве. Правильніше було б сказати "еротична", чи навіть "порноблогерка".

Наш журналіст записався на курс - і вже невдовзі з'ясував, як на цьому заробляють.

На початку за допомогою ШІ створюють "сексі кішечку" - добірку згенерованих фото красивої дівчини для соцмереж. Поступово добірку поповнюють "світлинами" в еротичній білизні, додають і оголені. Потім лялечка починає спілкуватися, переважно з іноземцями - і згодом вже втілює їхні фантазії за гроші. Наприклад, пропонує їм відверті світлини та порнографічні відео. За кожен такий контент можна виручити від однієї до кількох сотень доларів.

Покупці зазвичай не знають, що мають справу зі згенерованою штучним інтелектом дівчиною, а не з живою людиною.

Авторка курсу, яка навчає заробляти таким чином, каже: "120 доларів за одне відео. Моя блогерка хоч і створена штучним інтелектом, але викликає справжні емоції. Вона інструмент. Я мозок. І разом ми перетворюємо фантазії на гроші. Це не про везіння! Це про те, що я обрала інший шлях". Вочевидь, вона має на увазі свій попередній практичний досвід у подібній галузі.

Найскладнішою частиною цього заробітку є створення порно-відео. Тут уже одним ШІ не обійдешся, адже реалістичної картинки не вийде. Як власники "лялечок" його виготовляють - читайте в нашому репортажі

🎉Фантастична новина для Texty.org.ua: наш матеріал - у короткому списку Sigma Awards! Ми - єдина редакція з України з проєктом, що претендує на перемогу. Щасливі, що є в короткому списку є колеги з України, які робили проєкти у співавторстві з редакціями з інших країн.

Sigma Awards - це міжнародний конкурс з відзначення найкращих проєктів з журналістики даних в усьому світі. У конкурсі змагається наш проєкт "Карусель емоцій".

Нас дуже тішить, що наша робота отримала таке визнання! Також приємно опинитися в колі іменитих ЗМІ з усього світу: Texty.org.ua змагатимуться за перемогу з британським The Guardian та іспанським El País, американським Bloomberg та аргентинським La Nacion, французьким Le Monde та багатьма іншими авторитетними виданнями.

Нас завжди захоплювало тримати руку на пульсі розвитку журналістики даних у світі. Ми завжди вчимося і поглиблюємо свої знання, завжди намагаємося відстежувати найцікавіші тренди в журналістиці даних і використовувати їх у своїй роботі. Тож не дивно, що ми можемо оцінювати роботи колег по цеху. Від 2023 року головний редактор Texty.org.ua Роман Кульчинський і керівниця напряму журналістики даних Євгенія Дроздова входять до складу журі конкурсу.

Цьогоріч на Sigma Awards було багато цікавих проєктів. Деякі з них увійшли до короткого списку, інші - ні, але, на нашу думку, заслуговують на увагу. Ми вирішили розповісти про них у своєму матеріалі.

Це і проєкт South China Morning Post про трудове рабство хатніх робітниць з Гонконгу, і розповідь ірландського The Journal про про екологічну загрозу від шалених масштабів споживання електроенергії дата-центрами, і захоплива історія про жлобські практики Uber і Lyft від Bloomberg. Ми додали ці та інші проєкти до нашої добірки і розповідаємо про них в огляді цьогорічної Sigma Awards.

А наш матеріал-номінант "Карусель емоцій" можна побачити за цим посиланням.

Хочемо додати. Проєкти ТЕКСТІВ, які беруть участь в міжнародних конкурсах і неодноразово перемагали, з'являються і завдяки вам, нашим читачам. Ми хочемо і надалі продовжувати їх робити, попри всі складні обставини для редакцій в Україні. Ми прагнемо гідно представляти Україну в галузі журналістики даних у світі.

Підтримуйте нас! Ми вдячні кожному і кожній, хто це робить. Зробити пожертву на роботу нашої редакції можна тут. А придбати наш мерч, виручка від якого теж допомагає нам працювати, можна тут.

Дякуємо всім, хто любить нас, хто нас підтримує, і читає ТЕКСТИ! ❤️❤️❤️

Кілька сотень українських дронів "відправили на посадку" понад дві тисячі російських цивільних літаків. 7 і 8 травня були знаковими - саме тоді ми виявили слабке місце росіян. Тиск на це місце може дати дуже несподівані наслідки.

В ті дні через наявність десятків чи сотень наших дронів у російському небі тисячі тамтешніх літаків лишились на землі - аби не бути збитими своєю ж ППО.

Фото і відео хаосу в аеропортах вірусилися в соцмережах, тож влада РФ була змушена реагувати. 60 тисяч постраждалих від затримок пасажирів і близько 350 затриманих та скасованих рейсів - такі цифри вичавили з себе російські офіційні особи.

Але це - хто б сумнівався - звичайнісінька брехня!

ТЕКСТИ викачали дані з розкладом і всіма затримками вильотів у російських аеропортах. 7 травня було затримано чи скасовано 1023 рейси, а 8 травня взагалі був рекорд - 1153 рейси!

На мапах можна побачити аеропорти, які долучилися до плану "ковьор". І вони розташовані не тільки в європейській частині РФ, а й на півдні, півночі та сході. Це логічно - адже якщо літак має летіти, наприклад, з Нового Уренгоя в Москву, а в Москві працює "ковьор" - то літак просто не випустять.

Чому Україні варто повторювати цей досвід? Чому це можна робити за допомогою дронів, які навіть не заряджені вибухівкою? Як авіасполучення впливає на цілісність Росії та її підконтрольність Кремлю? Читайте наші висновки

Коли у квітні стало відомо про страшну смерть української журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні, російська буцімто опозиціонерка Юлія Латиніна спробувала нівелювати увесь жах того, що зробили росіяни - звинувативши сторону жертви.

У своєму дописі вона намагалася довести, що Україна нічим не краща у поводженні з ув'язненими за Росію. Бо, мовляв, це ж в українській в'язниці помер американський блогер Гонсало Ліра!

Ми не виправдовуємо українську пенітенціарну систему. Але проблема з дописом Латиніної полягала в іншому. А саме: Ліра помер від пневмонії, а Вікторія Рощина - внаслідок знущань та катувань. Крім того, тіло Рощиної піддали нарузі після смерті й намагалися повернути Україні під виглядом іншої людини - чого й близько не було у випадку Ліри.

Пропагандистський прийом, який застосувала Латиніна, називається "вотебаутизм" (whataboutism). Його часто застосовують, щоб у відповідь на обвинувачення відповісти: "та ви самі такі!" Як аргумент - відсилають до якихось подібних (але не ідентичних!) дій тих, хто висунув обвинувачення.

Цей прийом дуже полюбляють російські пропагандисти. Ми помітили, що разом з Латиніною його використовує ціла низка іноземних пропагандистів та любителів російських наративів (на кшталт Ілона Маска). Дуже часто вони це роблять саме тоді, коли Росія вкотре вдається до якоїсь дикості. Ми відстежили цілу низку таких кампаній, в яких взяли участь іноземні прихильники Росії. Як і коли вони використовували смерть Гонсало Ліри, щоб відбілити імідж РФ - читайте в нашому матеріалі, і дивіться інфографіку

Цікавий тейк про Дональда Трампа від ексміністра оборони Великої Британії Бена Воллеса.

"Трамп ніколи, за жодних обставин, не бере на себе відповідальність за провали й завжди зникає до того, як його угоди викриваються як порожні оболонки, якими вони зазвичай є", - пише Воллес, посилаючись на книгу Джона О Доннелла, одного з керівників казино, що належало Трампу. Ця книга вийшла в 1991-му, але сумнівно, що Трамп міг відтоді докорінно змінитися.

Воллес певен, що Україна для Трампа - це не про глобальну політику, не про безпеку в Європі, не про НАТО. Це про мінеральну угоду, і тільки. Тож уклавши її, Трамп поквапиться відійти убік. І Путін це знає. Він знає, що вторгнення в Україну може зійти йому з рук, що Трамп навряд чи буде на нього тиснути - то навіщо йому зупинятися?

Бен Воллес називає "байкою" наратив про те, що Україна приречена без США. "Українці вміють воювати. Вони вміють впроваджувати інновації. І "життєво важливі" розвіддані, які вони отримують на полі бою, не всуціль американські", - пише ексміністр

Натяк зрозумілий - тут і далі, мабуть, ідеться про збільшення ролі Британії. Якщо це так, з колонки Бена Воллеса для The Telegraph можна дістати уявлення, якою він бачить цю роль. Читайте в нашому перекладі

​Ми доклали багато зусиль - і перемогли! Texty.org.ua - серед переможців "The Sigma Awards-2025"! Ура!!! 🎉🎉🎉

Перемогу здобув наш проєкт "Карусель емоцій". У ньому Наталія Романишин, Сергій Міхальков, Юлія Дукач виміряли рівень маніпулятивності українських телеграм-каналів, і разом з дизайнеркою Надею Кельм візуалізували отримані дані.

Вітаємо переможців! 🏆

"Це блискуча робота, яка справді надихає!" - зазначили судді конкурсу.

""The Sigma Awards" - одна з найвидатніших подій у світі журналістики даних, яка щороку відзначає найкращих у цій галузі.

Ми щасливі здобути таке визнання! І ми дуже вдячні нашим читачам, що ви з нами - адже ми працюємо саме для вас!

Докладніше про проєкт-переможець читайте тут: https://texty.org.ua/fragments/115111/

​Якщо Дональд Трамп не позбудеться своїх ілюзій, він зазнає поразки в переговорному процесі щодо припинення війни в Україні. Про це пише в своїй колонці для The Washington Post відомий американський журналіст Девід Ігнатіус.

🔻По-перше, Трамп вважає, що "Путін хоче миру". Але його російський візаві жодного разу цього не продемонстрував. Навпаки: Путін хоче воювати далі, він хоче, аби Україна опинилась під російським пануванням. Яскравим свідченням є його заяви про те, що слід "усунути першопричини кризи".

🔻По-друге, Трамп чомусь впевнений, що Росія потенційно може стати золотою жилою для США. Але це не так: Росія залишається корумпованою, погано керованою країною, залежною від експорту енергоносіїв. В останні десятиліття вона дедалі більше занепадає.

🔻По-третє, він думає, що скалічену війною Україну можна примусити до капітуляції - і знову помиляється. Україна має не тільки сильну армію, здатну воювати, але й підтримку Європи. Трамп не зможе нав'язати Зеленському невигідну угоду, тому що європейські союзники разом із Україною готові чинити опір.

Генрі Кіссінджер, якого можна вважати найкращим переговірником сучасної дипломатії, попереджав: "Кожен переговорник, який піддається ілюзії, ніби його особистість автоматично забезпечує прорив, швидко опиниться в особливому чистилищі, яке історія зберігає для тих, хто оцінює себе за оплесками, а не за досягненнями".

Таке чистилище може чекати й на Трампа. Але є альтернатива. Докладно про неї - в нашому перекладі колонки Девіда Ігнатіуса

Андрій Портнов відвозив своїх дітей до однієї з найдорожчих в Іспанії шкіл, навчання в якій коштує близько 20 тисяч євро. Він збирався сісти в чорний Mercedes, коли до нього підійшли двоє чи троє нападників і зробили п'ять пострілів.

Низка іспанських видань описує подробиці вбивства колишнього соратника Януковича.

Три з п'яти пострілів влучили в юриста, один із них став смертельним. Між 9:10 та 9:15 надійшов дзвінок від громадянина, який "виявив на землі цього чоловіка пораненим і непритомним". Медики, які прибули на місце події, констатували смерть через травми, несумісні з життям.

Поліція мадридського муніципалітету Посуело-де-Аларкон, де сталося вбивство, розшукує нападників. За даними правоохоронців, Портнова вбили професійні кілери. Зараз розшукують щонайменше двох чоловіків. Один зі стрілків - чоловік у синьому спортивному костюмі з поясною сумкою, ймовірно, втік через парк Каса-де-Кампо. Поліція прочісує цей район столиці.

Також зазначається, що, можливо, кілер мав одного або двох спільників, які його прикривали на мотоциклі.

Що ще відомо про це резонансне вбивство - читайте у нашій добірці повідомлень іспанських газет

Чимало українців хотіли б, щоб від Росії нас відділяв океан. На практиці розмежуватися таким чином не вийде. Але є інші водойми, здатні убезпечити нас від набігів орди - як з боку російського кордону, так і з боку її сателіта Білорусі.

Це болота.

На півночі нашої країни широкою смугою простягаються мочарі. Колись вони були майже непрохідними.

Але зараз цей природний бар'єр значною мірою осушений. Далася взнаки діяльність радянської влади - ефективне визискування землі без жодних думок про екологію чи людей. Совіти невпинно займалися меліорацією, щоб добувати торф та збільшувати кількість орних земель. Але й за незалежної України води в болотах поменшало: видобуток торфу тривав, та навіть в останні роки видавалися дозволи на цю діяльність. Багато біди наробив і нелегальний видобуток бурштину.

Але ця ситуація - оборотна. В Європі існують цілі програми, спрямовані на обводнення боліт, адже це збільшує кількість води, яка зараз є цінним ресурсом, покращує ситуацію з викидами вуглецю та в цілому поліпшує екологію. У випадку України такі дії ще й дозволили б природним чином захиститися з півночі - і при цьому заощадити на безкінечному копанні укріплень та утриманні їх у робочому стані.

Як це можна зробити? Texty.org.ua докладно вивчили тему - читайте наші висновки, і дивіться інфографіку

Володимир Зеленський твердо відстоює позицію України на перемовинах у різних столицях. Однак, окрім міжнародної ситуації, в Україні є ще й внутрішня. За роки війни накопичилася низка гострих проблем, які президент ігнорує.

Чому ми вважаємо, що цим проблемам має приділити увагу саме Зеленський? Тому що він контролює більшість у парламенті, внаслідок чого Кабмін по факту став філіалом Офісу президента. Ігнорування цих справ, які потрібно зробити, послаблює здатність суспільства до спротиву і може в якийсь момент підірвати обороноздатність.

Про що йдеться? Частина проблем стосується війська. Наприклад, заміни військових на фронті, відпусток, роботи ТЦК. Армійське навчання (БЗВП) залишається іншою невирішеною проблемою, бо досі має погану якість. Також слід налагодити нормальну роботу держави з пораненими бійцями, бо дотепер вони стикаються з величезною бюрократичною тяганиною.

Інша частина - цивільне життя. Чому в нашій країні заборонено перетинати кордон юнакам з 18 років - адже призовний вік починається з 25? Чому у нас досі немає локалізованих повітряних тривог? Чому людей, евакуйованих з прифронтових територій, в тилу кидають напризволяще, не допомагаючи їм знайти нормальне житло?

Є й інші проблеми - і є способи їхнього вирішення. Розповідаємо про них в нашому матеріалі.

Примітка: Упереджуючи навалу ботів, зазначимо, що, на наше глибоке переконання, нові вибори в Україні можливі лише після завершення бойових дій

"Дізнайся, куди летить шахед у твоєму місті". Бачили такі оголошення у телеграмі? Можливо, навіть тиснули на посилання, вибираючи з переліку міст своє? Якщо так - найімовірніше, ви потрапили в пастку.

В телеграмі існують цілі сітки телеграм-каналів, які публікують стандартні однакові новини, і при цьому потребують нових підписників, аби заробляти на рекламі. Саме для цього й потрібні дописи про "точне" відстеження шахедів або ракет та інші небезпеки. Читаючи такий допис, підписник з більшою імовірністю клікне на нього. І - потрапить не на моніторинговий канал, а на інший канал із сітки - або на канал із партнерської сітки. Таким чином, на вашому страху або звичці перевіряти стан повітряного простору під час нальотів зароблять гроші. Деякі рекламні оголошення в таких сітках коштують 50 - 70 тисяч гривень.

Але яким чином перевірять, що новий підписник перейшов туди, куди потрібно замовнику? Як порахують, скільки нових підписників з'явилося за рекламним посиланням, а не випадково? Для цього існує ціла система.

Як вас "заплутують у сітки" - читайте в нашому матеріалі, і дивіться інфографіку

Проблеми з водою на Донеччині були завжди. В 2014 році вони загострилися, але остаточно водне господарство Донбасу добило російське вторгнення 2022 року.

За часів Радянського Союзу водопостачання намагалися налагодити за допомогою каналів. Збудували канал Сіверський Донець – Донбас, що частково живився водою з Дніпра. Саме цей канал і його продовження – Південно-Донбаський водогін – забезпечували водою основні індустріальні та урбанізовані райони регіону.

Коли Росія розпочала війну проти України в 2014-му, почало систематично прилітати по інфраструктурі, частково водні магістралі опинилися на окупованих територіях, де про них не дуже дбали. Після повномасштабного вторгнення інфраструктура зазнала великих руйнувань, були зруйновані насосні станції, а Донецьк та інші населені пункти отримали дефіцит питної води.

Останньою надією для регіону залишаються водосховища, які теж частково живилися водою з каналу. Але, судячи з супутникових знімків, зараз і їхній запас міцності дійшов до краю, деякі зменшилися більш ніж наполовину. Найкритичніша ситуація на Верхньокальміуському та Волинцівському водосховищах, в інших великих водосховищах води теж помітно поменшило. Докладно ми це показали на інфографіці.

Водна криза на окупованій частині Донеччини щороку стає масштабнішою. Що далі? Читайте в нашій статті

Запрошуємо на подію, на якій ми хочемо поділитися враженнями від цьогорічного Sigma Awards та розповісти про нові тенденції в журналістиці даних!

Факт №1🎉 Проєкт TEXTY.org.ua став переможцем Sigma Awards 2025 — престижної міжнародної нагороди у сфері журналістики даних. Вже втретє 😉

Факт №2🌎: на конкурс цього року було подано 498 робіт з 80 країн світу. Наші Роман і Євгенія у складі журі вивчили майже кожну 10-у роботу і готові поділитися враженнями.

Ми плануємо відзначити перемогу разом з вами, і з користю для української спільноти журналістів. Запрошуємо на онлайн-подію!

🗓 Дата: середа, 4 червня 2025 року
🕓 Час: 16.00
📍 Формат: online | Zoom / Live on YouTube
👉 Реєстрація: https://forms.gle/htcqcrhVRbWCFx1f7

Поговоримо про:

- Які глобальні тренди помітні у журналістиці даних і як на них реагувати українським редакціям

- Як використовувати алгоритми, автоматизацію та візуалізацію для глибоких розслідувань - на прикладі нашого проєкту “Карусель емоцій” та кількох інших світового рівня

- Наскільки ШІ проник у сферу журналістики даних і які перспективи та загрози

🎙 У розмові візьмуть участь: Євгенія Дроздова, керівниця напрямку журналістики даних в Texty.org.ua, Роман Кульчинський, головний редактор, Наталія Романишин, співавторка проекту-переможця, NLP дослідниця.

🗣 Запрошуємо колег з інших медіа до спілкування.

Після основної частини запланована відкрита сесія запитань і відповідей — ви зможете напряму поставити свої запитання спікерам, поділитися досвідом участі у міжнародних конкурсах та власним баченням розвитку сфери.

👉 Реєстрація: https://forms.gle/htcqcrhVRbWCFx1f7

"Батько казав Дональду Трампу: «Ти повинен бути вбивцею, тобто ти повинен бути абсолютним переможцем, домінуючим хижаком, сильним і безжальним». І він намагається стати таким.

Путін – справжній хижак і вбивця. Трамп може хотіти бути вбивцею, але Путін – справжній вбивця, який діє через підготовлених убивць.

Трамп потребує схвалення з боку таких безжальних лідерів, як Путін, тому може бути вразливим до маніпуляцій КДБ. Він може пожертвувати безпекою країни через власну дурість або заради швидкоплинної похвали".

Це – один із найцікавіших пасажів з інтерв'ю Тодда Левенталя, який займався протидією російській дезі ще в адміністрації Рональда Рейгана.

В адміністрації Трампа він, вочевидь, не попрацює. І не тільки тому, що Трампу байдужа протидія російській дезі, не тільки тому, що Трамп зазвичай ненавидить людей, які відгукуються про нього несхвально. А й тому, що сам Левенталь, будучи республіканцем, ніколи не проголосував би за Трампа – бо вважає його найгіршим кандидатом. "Хіба що від демократів був би Путін", – жартує він.

Нам вдалося поговорити з Тоддом Левенталем, вийшло дуже гарне інтерв'ю. Багато цікавих тем про дезінформаційні кампанії, інспіровані ще Радянським Союзом і підхоплені нинішньою Російською Федерацією. Наприклад, про дітей, яких "викрадають на органи", або про "біологічну зброю, яку США розробляють в Україні.

Читайте і поширюйте

Редакція Texty.org.ua стала об’єктом хейтерської кампанії з боку телеграм-каналу “Труха” після публікації розслідування про те, як українські телеграм-канали використовують повітряну тривогу та інші приводи для залучення аудиторії та збільшення заробітку.

Через декілька днів після цієї публікації Труха почала поширювати маніпулятивні та наклепницькі дописи про діяльністьTexty.org.ua, закликати читачів до особистого цькування окремих членів команди та їхніх близьких.

Заявляємо про кампанію тиску й брехні щодо нашого видання та редакторів і журналістів. Ми очікуємо подальших вкидів брехні та маніпуляцій щодо нашої редакції і персонально проти членів нашої команди чи їх родичів.

Окрім цькування нашої команди в цілому, Труха вдалася до особистої образи та цькування головного редактора Texty.org.ua Романа Кульчинського та його дружини, опублікувавши їхні фото, взяті з особистих сторінок у соцмережах та посилання на ці сторінки із закликом писати їм ненависницькі повідомлення.

Докладно про це - за посиланням

UPD: Труха сором'язливо прибрала допис, але скріншоти не горять. Дякуємо вам за те, що підтримуєте нас!

UPD2: Ні, не прибрали допис, сором'язливо закрили доступ до основного каналу - тепер тільки за запрошувальним посиланням.

Коли на тебе збираються напасти - дій на випередження.

Таким принципом скористувалися журналісти з Молдови, які протидіяли проросійським наративам на тлі енергетичної кризи після відключення постачання російського газу.

Кількість проросійських меседжів в Молдові різко зросла ще до того, як у січні 2025 в країну перестав надходити російський газ. Такі меседжі заполонили інформаційний простір восени під час президентської виборчої кампанії, з різким стрибком у листопаді-2024. Основні наративи: "уряд некомпетентний", "ЄС вас зрадить", "тільки Росія допоможе".

Зрозумівши, що після відключення газу подібних меседжів тільки побільшає, незалежні журналісти скористалися штучним інтелектом, аби цілодобово моніторити інформаційний простір. Щойно виявляли перші ознаки поширення ворожих наративів - створювали сюжети та публікації, які зважено, спокійно, неупереджено пояснювали, що відбувається насправді. Ці повідомлення публікувалися в широкій мережі і охопили навіть аудиторію непідконтрольного уряду Молдови Придністров'я.

Детально про те, як спрацювала ця система, і чому вона може бути корисною для України та інших країн під інформаційним тиском - читайте в нашому короткому викладі звіту "When Truth Takes Over" ("Коли правда перемагає"). До речі, цей виклад ми теж зробили за допомогою ШІ - з подальшим редакторським доопрацюванням

Від самого початку війни росіяни б'ють по цивільних в Україні. Вони завдають ушкоджень і знищують цивільну інфраструктуру, вбивають мирних людей - і пояснюють це тим, що насправді били по військових цілях. Коли ж стає зрозуміло, що ніяких військових цілей в місці удару не було - пояснюють це випадковістю.

Але ніяка це не випадковість.

Якщо зібрати докупи всі дані про російські удари, можна помітити план, який стоїть за цими ударами.

Який він, цей план, і чого добиваються росіяни, постійно вдаючись до терору проти мирного населення в Україні? Розповідаємо про це в нашому новому відео.

Дивіться за посиланням, і не забувайте ставити вподобайки та дзвоники. Поширюйте, і підтримуйте нас донатами! Дякуємо всім, хто допомагає Texty.org.ua робити якісну журналістику! ❤️❤️❤️