🤝 До кінця року Україна може повністю закрити цивільні видатки бюджету завдяки міжнародній допомозі. Проте ситуація з фінансуванням війська залишається складною.
Спільно з колегами з Інституту аналітики та адвокації, ІЕД та DiXi Group продовжуємо стежити за виконанням Україною вимог МВФ та ЄС.
Найважливіше з моніторингу за останній місяць.
🌐 По МВФ:
- У липні, після успішного перегляду програми МВФ, Україна отримала п'ятий транш у розмірі $2,2 млрд. Вперше за історію співпраці з МВФ Україна змогла успішно пройти четвертий перегляд програми.
- Оновлений Меморандум з МВФ містить ще два нові маяки з терміном виконання наприкінці жовтня: реформа митниці та скасування “правок Лозового”
- Якщо п'ятий та шостий перегляди програми також будуть успішними, то ми зможемо отримати ще понад $2 млрд сумарно до кінця року
🇪🇺По ЄС (План України та Ukraine Facility):
- За виконання індикаторів ІІ кварталу Україна зможе отримати транш на суму близько €4,2 млрд найпізніше у вересні. За виконання індикаторів ІІІ кварталу ми отримаємо приблизно таку ж суму.
- У III кварталі 2024 року Україна має вже один виконаний індикатор: вже ухвалено рішення про збільшення штату співробітників САП.
Загальні спостереження:
✅ Україна успішно виконує зобов’язання перед міжнародними партнерами, тож фінансування пріоритетних видатків, які не відносяться до оборони та безпеки, на цей рік має бути закрито. Проте є ризик повністю не покрити фіскальний розрив, який виник через додаткові потреби війська на суму 500 млрд грн
❓Наступного року ситуація з фінансуванням усіх статей видатків поки що виглядає туманно. З $32 млрд цивільних видатків наразі підтверджені транші від МВФ та ЄС на суму близько $15,2 млрд. Чи буде надходити як військова, так і фінансова допомога від США — взагалі невідомо. Рішенням може стати надання Україні доходів від російських активів.
Подивитися повну презентацію можна за посиланням.
Спільно з колегами з Інституту аналітики та адвокації, ІЕД та DiXi Group продовжуємо стежити за виконанням Україною вимог МВФ та ЄС.
Найважливіше з моніторингу за останній місяць.
🌐 По МВФ:
- У липні, після успішного перегляду програми МВФ, Україна отримала п'ятий транш у розмірі $2,2 млрд. Вперше за історію співпраці з МВФ Україна змогла успішно пройти четвертий перегляд програми.
- Оновлений Меморандум з МВФ містить ще два нові маяки з терміном виконання наприкінці жовтня: реформа митниці та скасування “правок Лозового”
- Якщо п'ятий та шостий перегляди програми також будуть успішними, то ми зможемо отримати ще понад $2 млрд сумарно до кінця року
🇪🇺По ЄС (План України та Ukraine Facility):
- За виконання індикаторів ІІ кварталу Україна зможе отримати транш на суму близько €4,2 млрд найпізніше у вересні. За виконання індикаторів ІІІ кварталу ми отримаємо приблизно таку ж суму.
- У III кварталі 2024 року Україна має вже один виконаний індикатор: вже ухвалено рішення про збільшення штату співробітників САП.
Загальні спостереження:
✅ Україна успішно виконує зобов’язання перед міжнародними партнерами, тож фінансування пріоритетних видатків, які не відносяться до оборони та безпеки, на цей рік має бути закрито. Проте є ризик повністю не покрити фіскальний розрив, який виник через додаткові потреби війська на суму 500 млрд грн
❓Наступного року ситуація з фінансуванням усіх статей видатків поки що виглядає туманно. З $32 млрд цивільних видатків наразі підтверджені транші від МВФ та ЄС на суму близько $15,2 млрд. Чи буде надходити як військова, так і фінансова допомога від США — взагалі невідомо. Рішенням може стати надання Україні доходів від російських активів.
Подивитися повну презентацію можна за посиланням.
RRR4U Консорціум
Моніторинг виконання програми МВФ та допомоги ЄС (липень 2024) - RRR4U Консорціум
Консорціум RRR4U продовжує регулярний моніторинг виконання Україною умов програми фінансування МВФ та реалізації Плану України, виконання якого є підставою для отримання бюджетної підтримки від ЄС в межах Ukraine Facility. Моніторинг №7 враховує підсумки…
👍19🤔1
⚡️ “Укренерго” укладатиме 5-річні контракти з бізнесом для розбудови розподіленої генерації.
Переможці відповідних конкурсів матимуть до вересня 2025 року побудувати електростанцію чи установку, здатну підтримувати балансування енергосистеми.
“Ми будемо укладати контракт з іще не побудованими електростанціями на 5 років вперед. Ми будемо зобов'язуватись по визначеній на аукціоні ціні викуповувати у них послугу збалансування”, - коментує голова правління НЕК Володимир Кудрицький.
При цьому тариф, який пропонує ”Укренерго”, буде прив’язаний до курсу євро та вищим, ніж платять оператори європейських енергосистем.
На слайді — приклад з розрахунком станції потужністю 10МВт. Навіть за базового варіанту, коли підприємство покриває тільки свої потреби, економія від власної генерації замість мережевої становитиме приблизно €3,5 млн/рік.
Якщо бізнес ще і продаватиме е/е у години коли не працює ≈ €0,8 млн; а якщо разом з e/e ще й тепло взимку ≈ €2,5 млн
Нагадуємо, що у нашому подкасті “Що з економікою”, присвяченому енергетиці, ми обговорювали, що на ринок будівництва власної генерації вже заходять такі приватні компанії, як МХП, “Епіцентр”, “Біосфера”.
Слухайте на зручних платформах або дивіться на YouTube.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Переможці відповідних конкурсів матимуть до вересня 2025 року побудувати електростанцію чи установку, здатну підтримувати балансування енергосистеми.
“Ми будемо укладати контракт з іще не побудованими електростанціями на 5 років вперед. Ми будемо зобов'язуватись по визначеній на аукціоні ціні викуповувати у них послугу збалансування”, - коментує голова правління НЕК Володимир Кудрицький.
При цьому тариф, який пропонує ”Укренерго”, буде прив’язаний до курсу євро та вищим, ніж платять оператори європейських енергосистем.
На слайді — приклад з розрахунком станції потужністю 10МВт. Навіть за базового варіанту, коли підприємство покриває тільки свої потреби, економія від власної генерації замість мережевої становитиме приблизно €3,5 млн/рік.
Якщо бізнес ще і продаватиме е/е у години коли не працює ≈ €0,8 млн; а якщо разом з e/e ще й тепло взимку ≈ €2,5 млн
Нагадуємо, що у нашому подкасті “Що з економікою”, присвяченому енергетиці, ми обговорювали, що на ринок будівництва власної генерації вже заходять такі приватні компанії, як МХП, “Епіцентр”, “Біосфера”.
Слухайте на зручних платформах або дивіться на YouTube.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍25⚡13🔥4❤2
📌Опублікували оновлення у нашому Трекері економіки під час війни. На графіку — дані по фінансовій підтримці.
У липні Україна отримала лише $2,2 млрд допомоги у вигляді кредиту від МВФ. Це покрило близько 52% потреб держбюджету на місяць.
У серпні ситуація покращилася. Уряд вже отримав $3,9 млрд гранту від США — це перша в цьому році американська виплата, що одразу займе половину від усієї бюджетної допомоги США у 2024 році ($7,85 млрд).
А також очікує ще на €4,2 млрд євро в рамках програми ЄС Ukraine Facility.
☝️Нагадаємо, що від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету.
Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2024 потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає $38 млрд (вже отримано $20 млрд).
Більше деталей — на сторінці Трекеру.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
У липні Україна отримала лише $2,2 млрд допомоги у вигляді кредиту від МВФ. Це покрило близько 52% потреб держбюджету на місяць.
У серпні ситуація покращилася. Уряд вже отримав $3,9 млрд гранту від США — це перша в цьому році американська виплата, що одразу займе половину від усієї бюджетної допомоги США у 2024 році ($7,85 млрд).
А також очікує ще на €4,2 млрд євро в рамках програми ЄС Ukraine Facility.
☝️Нагадаємо, що від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету.
Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2024 потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає $38 млрд (вже отримано $20 млрд).
Більше деталей — на сторінці Трекеру.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍17
🚬 Наш податковий експерт Юрій Гайдай сьогодні слідкував за засіданням Податкового Комітету Ради щодо детінізації ринку тютюну. Знову відзначимо наскільки важливим є ефективність Бюро економічної безпеки.
Нагадаємо:
- З початком повномасштабного вторгнення частка ринку нелегального тютюну збільшилась до рекордних 20%. У кіосках та телеграм-каналах можна було купити і підробки і продукцію призначену для магазинів duty free;
- Протидіяти нелегальній торгівлі тютюном повинні БЕБ та Нацполіція (на місцях), але це вдається їх лише частково (наприклад, блокування Винниківської тютюнової фабрики);
- Зокрема для детінізації цього ринку у грудні 2022 було створено ТСК з питань економічної безпеки, для якої ми у ЦЕС спільно з колегами з інших організацій готуємо аналітику (за підтримки уряду Великої Британії);
- У серпні 2023-го Рада заборонила виробництво сигарет для duty free;
- У квітні 2024 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні знизився до 18% (проти 19,1% на початку 2024 року);
- Попри це від початку 2024 року обсяги підроблених цигарок на ринку зросли з 8,7% до 10,1%;
- Станом на перше півріччя 2024 року, втрати держбюджету оцінюються в 23,4 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет становить 6,8 млрд шт;
🧩 Хоча на стороні виробництва БЕБ зараз відпрацьовує (як пише голова Комітету Данило Гетманцев: "на сьогодні всі виробники тютюну, які не співпрацюють із слідством зупинені"), але є ще багато роботи на боці збуту контрафакту.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Нагадаємо:
- З початком повномасштабного вторгнення частка ринку нелегального тютюну збільшилась до рекордних 20%. У кіосках та телеграм-каналах можна було купити і підробки і продукцію призначену для магазинів duty free;
- Протидіяти нелегальній торгівлі тютюном повинні БЕБ та Нацполіція (на місцях), але це вдається їх лише частково (наприклад, блокування Винниківської тютюнової фабрики);
- Зокрема для детінізації цього ринку у грудні 2022 було створено ТСК з питань економічної безпеки, для якої ми у ЦЕС спільно з колегами з інших організацій готуємо аналітику (за підтримки уряду Великої Британії);
- У серпні 2023-го Рада заборонила виробництво сигарет для duty free;
- У квітні 2024 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні знизився до 18% (проти 19,1% на початку 2024 року);
- Попри це від початку 2024 року обсяги підроблених цигарок на ринку зросли з 8,7% до 10,1%;
- Станом на перше півріччя 2024 року, втрати держбюджету оцінюються в 23,4 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет становить 6,8 млрд шт;
🧩 Хоча на стороні виробництва БЕБ зараз відпрацьовує (як пише голова Комітету Данило Гетманцев: "на сьогодні всі виробники тютюну, які не співпрацюють із слідством зупинені"), але є ще багато роботи на боці збуту контрафакту.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
😁18🤯7👍2
Примусова робота на оборонку, обов'язкові депозити з зарплати та агресивне підвищення податків
🇺🇸 На прикладі США у Другій світовій війні переказуємо лонгрид про економіку на «воєнних рейках» від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.
По суті, реалізували "воєнне кейнсіанство", керуючись ідеями Джона Мейнарда Кейнса. Основою воєнного кейнсіанства є значне збільшення бюджетного дефіциту для стимулювання економіки.
Але це стимулювання стосується конкретно — збільшення виробництва в оборонній промисловості та забезпечення максимальної зайнятості. Держава активно втручається в ринок, щоб її витрати були спрямовані тільки на ті сектори економіки, які допомагають наблизити перемогу.
💬 «За військового кейнсіанства виробництво зростає, викручуючи ринок праці до майже нульового безробіття, при цьому виробництво та імпорт споживчих товарів зменшуються.
Звісно, нульове безробіття та спад пропозиції споживчих товарів веде до інфляції, від якої втрачають прості робітники на найбідніші», — пише Юрій Гайдай.
Що з цим робили у США?
1) Регулювання цін на базові споживчі товари, щоб забезпечити їх доступність (розподілом займається держава), і відпускання цін на все решта, щоб там вже риночок порішав, кому дістанеться.
Причому коло базових соціальних товарів було вузьке. Зовсім базові продукти. Наприклад ціни на м'ясо, яйця, овочі 一 не фіксувалися, і добряче росли, незважаючи на певні обмеження.
2) Фіскальне стимулювання на фоні спаду пропозиції створює "навіс заощаджень" робітників, який загрожує інфляцією, незважаючи на регулювання цін, талони і т.п. У нас цей навіс теж виник, він вилучається квазі-ринковим способом, через ланцюжок депозити -> депозитні сертифікати + ОВДП.
3) Через агресивне регулювання, впродовж війни доходи працівників росли швидше, ніж доходи бізнесу.
💬 «Доходи працівників росли випереджаючими темпами лише в приватному секторі, через дефіцит робочої сили.
А чому був дефіцит? Бо була частково примусова "робоча мобілізація" різними інструментами на підприємства, які виконували державні оборонні замовлення.
І на цих підприємствах зростання зарплат було адміністративно обмежене офіційним рівнем інфляції, який був нижчим за фактичний. Це дозволяло обмежувати зростання видатків держави на оборонні замовлення.
Звільнятися з роботи у критичних галузях було заборонено. Страйки і "качання прав" профспілками були заборонені.
Так само була потужна пропаганда по залученню жінок та інших категорій, які раніше не були складовою робочої сили, для заміщення вакансій, які звільнилися через мобілізацію чоловіків до армії», — додає Гайдай.
4) Надлишки грошей в економіці, які могли бути витрачені непродуктивно, вилучалися на фінансування війни також через надзвичайно агресивне підвищення податків:
- оподаткування доходів фізосіб починалося з 19%, а для великих доходів маржинальна ставка сягала 95% на кінець війни.
- акцизи на тютюн та алкоголь були підвищені, та поширені на товари розкоші та розваги, зокрема з метою зменшення їх споживання.
💬 «За деякими критеріями РФ зараз значно ближча до цих «воєнних рейок», наприклад, безробіття у них близьке до нуля, а у нас — близько 18% за останніми оцінками InfoSapiens, і це непозволима розкіш під час війни.
✍️ Чому у нас ці напрямки не адресуються агресивно? (Тут виношу за дужки економічну доцільність у наших обставинах, кожен крок потребує глибшого аналізу). Такі кроки були б дуже непопулярні. ОП та Уряд до останнього уникали навіть поміркованого підвищення податків.
Уявляєте собі директивне працевлаштування через примусову мобілізацію працівників? А загороджувальні податки на імпорт? А примусові депозити у Приват?) Я — не дуже.
Але все ж потрібно шукати м'які інструменти, які формуватимуть економіку у напрямку, що наближатиме нас до перемоги. І мати сміливість їх запроваджувати», — резюмує старший економіст ЦЕС.
Повний текст тут.
«Що з економікою?» 一 канал Цетру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
🇺🇸 На прикладі США у Другій світовій війні переказуємо лонгрид про економіку на «воєнних рейках» від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.
По суті, реалізували "воєнне кейнсіанство", керуючись ідеями Джона Мейнарда Кейнса. Основою воєнного кейнсіанства є значне збільшення бюджетного дефіциту для стимулювання економіки.
Але це стимулювання стосується конкретно — збільшення виробництва в оборонній промисловості та забезпечення максимальної зайнятості. Держава активно втручається в ринок, щоб її витрати були спрямовані тільки на ті сектори економіки, які допомагають наблизити перемогу.
💬 «За військового кейнсіанства виробництво зростає, викручуючи ринок праці до майже нульового безробіття, при цьому виробництво та імпорт споживчих товарів зменшуються.
Звісно, нульове безробіття та спад пропозиції споживчих товарів веде до інфляції, від якої втрачають прості робітники на найбідніші», — пише Юрій Гайдай.
Що з цим робили у США?
1) Регулювання цін на базові споживчі товари, щоб забезпечити їх доступність (розподілом займається держава), і відпускання цін на все решта, щоб там вже риночок порішав, кому дістанеться.
Причому коло базових соціальних товарів було вузьке. Зовсім базові продукти. Наприклад ціни на м'ясо, яйця, овочі 一 не фіксувалися, і добряче росли, незважаючи на певні обмеження.
2) Фіскальне стимулювання на фоні спаду пропозиції створює "навіс заощаджень" робітників, який загрожує інфляцією, незважаючи на регулювання цін, талони і т.п. У нас цей навіс теж виник, він вилучається квазі-ринковим способом, через ланцюжок депозити -> депозитні сертифікати + ОВДП.
3) Через агресивне регулювання, впродовж війни доходи працівників росли швидше, ніж доходи бізнесу.
💬 «Доходи працівників росли випереджаючими темпами лише в приватному секторі, через дефіцит робочої сили.
А чому був дефіцит? Бо була частково примусова "робоча мобілізація" різними інструментами на підприємства, які виконували державні оборонні замовлення.
І на цих підприємствах зростання зарплат було адміністративно обмежене офіційним рівнем інфляції, який був нижчим за фактичний. Це дозволяло обмежувати зростання видатків держави на оборонні замовлення.
Звільнятися з роботи у критичних галузях було заборонено. Страйки і "качання прав" профспілками були заборонені.
Так само була потужна пропаганда по залученню жінок та інших категорій, які раніше не були складовою робочої сили, для заміщення вакансій, які звільнилися через мобілізацію чоловіків до армії», — додає Гайдай.
4) Надлишки грошей в економіці, які могли бути витрачені непродуктивно, вилучалися на фінансування війни також через надзвичайно агресивне підвищення податків:
- оподаткування доходів фізосіб починалося з 19%, а для великих доходів маржинальна ставка сягала 95% на кінець війни.
- акцизи на тютюн та алкоголь були підвищені, та поширені на товари розкоші та розваги, зокрема з метою зменшення їх споживання.
💬 «За деякими критеріями РФ зараз значно ближча до цих «воєнних рейок», наприклад, безробіття у них близьке до нуля, а у нас — близько 18% за останніми оцінками InfoSapiens, і це непозволима розкіш під час війни.
✍️ Чому у нас ці напрямки не адресуються агресивно? (Тут виношу за дужки економічну доцільність у наших обставинах, кожен крок потребує глибшого аналізу). Такі кроки були б дуже непопулярні. ОП та Уряд до останнього уникали навіть поміркованого підвищення податків.
Уявляєте собі директивне працевлаштування через примусову мобілізацію працівників? А загороджувальні податки на імпорт? А примусові депозити у Приват?) Я — не дуже.
Але все ж потрібно шукати м'які інструменти, які формуватимуть економіку у напрямку, що наближатиме нас до перемоги. І мати сміливість їх запроваджувати», — резюмує старший економіст ЦЕС.
Повний текст тут.
«Що з економікою?» 一 канал Цетру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍26🔥6😁5👏2❤1👎1
Вони подешевшали на 60% порівняно з серпнем 2023 року, повідомляє EastFruit.
❓️Як це вплинуло на інфляцію?
За даними Держстату, вага кавунів у кошику розрахунку індексу трохи більше 0,2%.
Минулого року в Україні було вирощено 216 тис. т кавунів. Цьогоріч врожай почали збирати наприкінці червня. Гуртова ціна вже впала до 3-8 грн/кг, у найбільших роздрібних мережах кавуни коштують від 12,90 грн/кг.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤40😁22👍10❤🔥3🕊3👏1🤯1
Цієї теми ми торкнулись у нашому подкасті з Олексієм Геращенком, економістом та викладачем Києво-Могилянської бізнес-школи.
«Зараз виглядає так, що менше ніж $50 млрд на рік не можна витрачати на оборону – це наша нижня межа, і ми маємо стільки коштів зібрати.
Якщо вони [росіяни] починають витрачати більше, нам треба витримувати хоча би співвідношення 1:3», 一 вважає Геращенко.
На думку Олексія підвищення податків у довготривалій війні не уникнути, але це має бути планово і системно.
«Я би розвернув дискусію в сторону, чи є альтернатива отримати цифру 125 млрд грн у вигляді додаткових податків іншим чином. Я вважаю, що її отримати іншим чином потенційно можливо, виконуючи в тому числі зобов'язання перед партнерами, не чіпаючи основні податки. Те, що стосується акцизів, солодкої води — так, звідти можна брати додаткові кошти.
Що стосується ПДВ, ПДФО, ЄСВ, податку на прибуток — я вважаю, що це треба робити системно, комплексно, на базі цифр 2025 року. Складати реалістичний бюджет і формувати ці ставки там», 一 резюмує пан Геращенко.
❓Що думаєте про позицію Олексія?
Якщо вірити даним російських розслідувачів з липня 2023 по червень 2024 виплати російським військовим та компенсації їхнім родинам становили від 2,75 до 3 трлн рублів (близько 1,4 трлн грн). Тоді як весь запланований український бюджет на оборону у 2024 році становить близько 1,7 трлн грн.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24🤡4👏3🤯2
У липні індекс очікувань ділової активності НБУ трохи покращився до 44,4 порівняно з 43,6 у червні.
Серед бізнесу переважають негативні очікування, але в усіх секторах настрої покращилися. Головним чинником стала стабілізація ситуації з енергопостачанням.
🏗️ Найбільш позитивними виявилися будівельники: крім сезонного пожвавлення, вони вдячні бюджетному фінансуванню на будівництво і відновлення житла та інфраструктури.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤15👍11🤷♂2👏1
Дефіцит, який закривається комерційним імпортом, є навіть у таку м'яку погоду, як зараз.
▪️Щоб частково компенсувати втрати генерації, ми змушені імпортувати електроенергію — до 1,7 ГВт потужності в окремі години.
▪️Водночас Україна і близько не використовує максимальні добові можливості: ліміт у 1,7 ГВт означає, що впродовж доби максимально можна імпортувати до 40,8 ГВт·год, у липні ж Україна імпортувала в середньому 26,4 ГВт·год на добу.
«Імпортуємо 13-15 ГВт·год на добу в останні дні, проти пікових 35+ГВт·год в червні та на початку липня.
Побачимо, чи будуть відключення у чергову хвилю потепління. Спека випаде на вихідні, може й обійдеться. Але плани забезпечення безперебійного живлення точно не варто відкладати. До холодів залишилося 3 місяці», 一 коментує старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍31👀11🙏4❤2
💶 Учора Україна отримала €4,2 млрд від ЄС 一 €2,7 млрд кредиту та €1,5 млрд гранту
Ці кошти є частиною макрофінансової допомоги ЄС в межах Ukraine Facility. Таким чином, загальний обсяг залученого фінансування від ЄС у 2024 році становить понад €12 млрд.
Втім, до кінця 2024 року українському бюджету не вистачає близько 500 млрд грн. Через затримку військової допомоги від США, уряд був змушений перемістити оборонні видатки з кінця року на «зараз», а влада заговорила про підвищення податків.
👉 Де знайти кошти, щоб перекрити бюджетний розрив і які перспективи 2025 року?
Будемо говорити про це 20 серпня о 17:00 з представниками уряду та парламенту. Крім цього, традиційно оглянемо ключові зміни в економіці за останній місяць.
📌 Реєстрація на подію.
Медіапартнер заходу 一 Економічна правда
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Ці кошти є частиною макрофінансової допомоги ЄС в межах Ukraine Facility. Таким чином, загальний обсяг залученого фінансування від ЄС у 2024 році становить понад €12 млрд.
Втім, до кінця 2024 року українському бюджету не вистачає близько 500 млрд грн. Через затримку військової допомоги від США, уряд був змушений перемістити оборонні видатки з кінця року на «зараз», а влада заговорила про підвищення податків.
Будемо говорити про це 20 серпня о 17:00 з представниками уряду та парламенту. Крім цього, традиційно оглянемо ключові зміни в економіці за останній місяць.
📌 Реєстрація на подію.
Медіапартнер заходу 一 Економічна правда
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤21👍8⚡2
В липні індекс споживчих настроїв за оцінкою Info Sapiens становив 70,1 пунктів.
Серед громадян все ще переважали негативні очікування. Однак загалом ситуація поліпшилася після найбільшого за час повномасштабної війни падіння настроїв у червні (64,5 пунктів).
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍16👀3❤2
🙋♀️ Чи може жінка керувати самоскидом, і чому це добре для економіки?
Цього тижня випустили подкаст з Денисом Гордієнком, керівником проєкту Reskilling Ukraine з перекваліфікації жінок за ініціативи шведської неприбуткової організації Beredskapslyftet.
Після початку повномасштабного вторгнення, організація почала допомагати українцям, які прибули до Швеції, з пошуком житла, створенням тимчасових шкіл та центрів професійної підтримки.
🚌 Для проєкту Reskilling Ukraine вони зосередилися на перенавчанні жінок на водійок вантажівок і автобусів.
На сьогодні програму закінчило близько 120 учасниць, на різних етапах навчається близько 90 жінок, і до кінця року команда планує вийти на 325-330 випускниць. З попитом та бажанням навчитись проблем немає, каже Денис. Основний виклик 一 це сам момент працевлаштування.
Незважаючи на виклики, з випускницями проєкту уже співпрацюють такі бізнеси як Scania, Fozzy Group, Ferrexpo, HAVI (головний логістичний партнер McDonald's), Trans Logistics Group та інші.
👉 Радимо послухати подкаст та дізнатися більше про проєкт за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Цього тижня випустили подкаст з Денисом Гордієнком, керівником проєкту Reskilling Ukraine з перекваліфікації жінок за ініціативи шведської неприбуткової організації Beredskapslyftet.
«Під час першої хвилі ковіду виникла ідея перенавчання бортпровідників Скандинавських авіаліній на медичний персонал. На базі цього досвіду створили організацію для мобілізації бізнесу і суспільства навколо кризових ситуацій», 一 розповідає Денис.
Після початку повномасштабного вторгнення, організація почала допомагати українцям, які прибули до Швеції, з пошуком житла, створенням тимчасових шкіл та центрів професійної підтримки.
🚌 Для проєкту Reskilling Ukraine вони зосередилися на перенавчанні жінок на водійок вантажівок і автобусів.
«Ми побачили, що в Україні рівень залученості жінок до ринку праці значно нижчий від чоловіків. Тобто в довгій перспективі, це великий ресурс для вирішення кризи робочої сили. По-друге, виявили, що буквально негайна потреба – це водії, оператори техніки. Тому ми вирішили зосередитись на залученні жінок у нетипово жіночій професії», 一 розповідає Денис.
На сьогодні програму закінчило близько 120 учасниць, на різних етапах навчається близько 90 жінок, і до кінця року команда планує вийти на 325-330 випускниць. З попитом та бажанням навчитись проблем немає, каже Денис. Основний виклик 一 це сам момент працевлаштування.
«Роботодавці, хоча й декларують готовність залучати жінок, насправді не підготовлені до їх інтеграції. По-перше 一 на рівні формування вимог до кандидата. Багато хто залишає вимогу трьох років досвіду. По-друге, суто побутові речі 一 чи є приміщення для жінок, роздягальні чи гуртожитки, де вони можуть почувати себе в безпеці.
По-третє, як правило, жінки більш обережні і відповідальні, щоб взяти на себе певні зобов'язання. Так, вони потребують іншого процесу онбординга.
Звичайно, культурний момент. Чоловіки в професії сприймають це дуже неоднозначно, десь змішуються стереотипи або навіть підсвідома конкуренція.
Проблема полягає в тому, що процеси й системи побудовані під чоловіків, і просте навчання жінок для заповнення вакантних місць не спрацює. Потрібна перебудова процесів для залучення різних груп, включаючи ветеранів та пенсіонерів», 一 пояснює Денис.
Незважаючи на виклики, з випускницями проєкту уже співпрацюють такі бізнеси як Scania, Fozzy Group, Ferrexpo, HAVI (головний логістичний партнер McDonald's), Trans Logistics Group та інші.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24❤6👏4👎1
🚢 Сьогодні рівно рік, як українським морським коридором пройшло перше судно.
За цей час 2 379 суден експортували українські вантажі до 46 країн світу. Всього маршрутом перевезено 64,4 млн тонн вантажів, з яких 43,5 млн тонн – продукція українських аграріїв.
⚙️ Також нагадаємо, що перевезення морським шляхом 一 це ледь не єдина можливість експортувати залізну руду та іншу металургійну продукцію.
За перше півріччя 2024 виробництво сталі зросло більш, ніж втричі, а виручка за експорт руди сягла $1,37 млрд (+82% до аналогічного періоду минулого року).
👉 Про те, як український морський коридор став однією з найбільших перемог для економіки розповідала в нашому подкасті «Що з економікою?» провідна економістка Dragon Capital та учасниця Наглядової ради ЦЕС Олена Білан.
Коротко про це ми писали тут.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
За цей час 2 379 суден експортували українські вантажі до 46 країн світу. Всього маршрутом перевезено 64,4 млн тонн вантажів, з яких 43,5 млн тонн – продукція українських аграріїв.
За перше півріччя 2024 виробництво сталі зросло більш, ніж втричі, а виручка за експорт руди сягла $1,37 млрд (+82% до аналогічного періоду минулого року).
Коротко про це ми писали тут.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍31❤8🎉3💯2
Чому НБУ планує обмеження на перекази між картками фізичних осіб і як це вплине на українців та волонтерську діяльність
📲 Про обмеження переказів з картки на картку на місяць сумою до 100 000 грн стало відомо ще у травні цього року. Такі рамки мають ускладнити тіньові платежі, несплату податків та злочинну діяльність.
Обмеження стосуватимуться лише переказів з карти на карту. Перекази по IBAN через систему електронних платежів це не зачепить.
🧷 В остаточному рішенні Нацбанк має запропонувати виключення для фізосіб, які можуть повністю підтвердити свої доходи. Так само будуть критерії, щоб визначити волонтерів. Якщо ти можеш показати, що у тебе зарплата або дохід від бізнесу вище 100 000 грн в місяць, ти можеш без обмежень далі проводити такі перекази.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
«Після того як істотно обмежили схеми по міскодингу, почала зростати активність схем з використанням «дропів» 一 це клієнти банків, посередники, яких можна в будь-який момент використати для відмивання коштів з незаконної діяльності. Обсяги таких транзакцій вимірюються сотнями мільярдів гривень», 一 коментує наш старший економіст Юрій Гайдай в етері Суспільного.
Обмеження стосуватимуться лише переказів з карти на карту. Перекази по IBAN через систему електронних платежів це не зачепить.
🧷 В остаточному рішенні Нацбанк має запропонувати виключення для фізосіб, які можуть повністю підтвердити свої доходи. Так само будуть критерії, щоб визначити волонтерів. Якщо ти можеш показати, що у тебе зарплата або дохід від бізнесу вище 100 000 грн в місяць, ти можеш без обмежень далі проводити такі перекази.
«Цей крок ускладнить схеми шахраям, але не вирішить проблему повністю. Ймовірно, ми будемо бачити радикальніші кроки не тільки на стороні Нацбанку, а й у вигляді змін до законодавства. Наприклад, зобов'язати банки ретельно підходити до відкриття рахунків, або перевірки офіційних доходів клієнтів, для того, щоб були детальнішими з обмеженнями», 一 додає Юрій Гайдай.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24😐13❤3😁1
Переказуємо головне зі статистики DOU за перше півріччя 2024 року.
▪️ Загалом ІТ-експорт за перші півроку 2024-го становив майже $3,21 млрд 一 це на 5% менше, ніж за аналогічний період у 2023-му та на 14,3% менше ніж у 2022-му.
▪️ Згідно з динамікою експорту, всі місяці цього року, крім квітня, були гіршими за відповідні минулорічні показники. У січні 2024 року експорт ІТ послуг впав до найнижчого за час повномасштабного вторгнення рівня.
▪️ Майже 38% від усього виторгу принесли США ($1,2 млрд).
▪️ Частка ІТ в національному експорті за результатами першого півріччя 一 11,5% від усього експорту та майже 38% від експорту послуг. Це другий за значущістю сектор економіки після агрокомплексу.
▪️ Основними чинниками погіршення є повномасштабна війна, глобальна рецесія, відкриття офісів за кордоном, складнощі в бронюванні працівників та відтермінування реалізації економічного бронювання. У Львівському ІТ Кластері прогнозують, що навіть за покращення динаміки падіння цього року становитиме від 3,2% до 5%.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢14👍9👀4😁2❤1
🌾 Експорт зернових залишається низьким другий місяць поспіль, але хвилюватися не варто.
📈 Такі показники обумовлені тим, що основні обсяги врожаю вже вивезли, надалі експорт знову зростатиме.
Водночас спекотна погода погіршила перспективи наступного врожаю. За прогнозами, урожай кукурудзи знизиться на 21%, пшениці – на 10%, соняшнику – на 10%, а ячменю – на 15%.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Водночас спекотна погода погіршила перспективи наступного врожаю. За прогнозами, урожай кукурудзи знизиться на 21%, пшениці – на 10%, соняшнику – на 10%, а ячменю – на 15%.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢12👍4❤3
Переказуємо допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая
«Пам'ятаєте, я писав, що податкові надходження від ігорки зростають, але це все тримається на ручному управлінні та копняках, без системи, а тому не є сталим?
А пам'ятаєте недавно писав, що в одній галузі надходження ПДФО за місяць виросли в 40 разів? Так, ще тоді в коментах дехто додав 2 і 2, і дійшов висновку, що це пов'язано з новиною про відшкодування Parimatch несплачених податків до бюджету.
Справді, в липні від Parimatch надійшло більше 1 млрд грн, з них - 922 млн грн ПДФО. Там окрема історія, особливо структура цього відшкодування, втім добре, що врешті заплатили, дуже не зайвий для бюджету мільярд зараз.
Але Parimatch вже рік, як втратили ліцензію, тому податкові надходження від ринку треба аналізувати без цього 1 млрд грн.
І тоді картина виходить не дуже хороша.
Нагадаю, у грошей, внесених на рахунок організатора азартних ігор, є всього три шляхи:
1) виплата виграшу, під 18% ПДФО + 1.5% ВЗ. Виплати - близько 75% від суми ставок.
2) дохід організатора (gross gaming revenue), тут податок 18% від усього доходу, а потім ЩЕ 18% від прибутку, тобто доходу за мінусом витрат (частина з яких також оподатковується, наприклад - зарплати).
3) повернення, якщо ставка не зіграла (це зникаюче мала частка від суми ставок).
Тобто 3% податкового навантаження не виходить НІЯК.
То як у нас виходить 3%? Бо з виграшів фактично сплачується 4%, плюс у липні близько нульове оподаткування доходу та прибутку.
Причому найгірше зі сплатою податків зараз у трьох найбільших онлайн-казино, які мають понад 80% ринку. Казино другого ешелону платять значно більше податків відносно своєї виручки.
Таким чином, найбільші організатори отримують подвійну перевагу. Через масштаб вони і так можуть витрачати значно більше коштів на просування та вдосконалення своїх продуктів. А тут ще й податкове навантаження дає їм неконкурентну перевагу над більш добросовісними платниками.
Податкова вже в курсі, побачимо, чи буде ефект.
Цікаво, якого фінансування і чого ще бракує для інструменту, який може приносити бюджету додаткові сотні мільйонів гривень щомісяця, це окрім обмеження шкоди від азартних ігор для ігрозалежних?
Поки що це з категорії "вдячна тема для журналістів-розслідувачів", хоча, як на мене, то БЕБ давно б уже мало збудитися, а в перспективі - й дещо інші слідчі органи».
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍28❤5👀5
Говоримо про дефіцит бюджету, допомогу партнерів та перспективи фінансування на 2025 рік
🔥 Спікери:
▪️Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні;
▪️Олена Білан, директорка аналітичного департаменту та головна економістка Dragon Capital;
▪️Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України;
▪️Володимир Цабаль, секретар комітету з питань бюджету у Верховній Раді України.
Також експерти ЦЕС традиційно розглянуть зміни в економіці за минулий місяць. З попередніми випусками наших оглядів можна ознайомитись за посиланням.
⚡️Посилання на подію.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
▪️Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні;
▪️Олена Білан, директорка аналітичного департаменту та головна економістка Dragon Capital;
▪️Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України;
▪️Володимир Цабаль, секретар комітету з питань бюджету у Верховній Раді України.
Також експерти ЦЕС традиційно розглянуть зміни в економіці за минулий місяць. З попередніми випусками наших оглядів можна ознайомитись за посиланням.
⚡️Посилання на подію.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚡10👍6❤3