💸 «Податок на гугл» приніс 5,3 млрд грн за пів року

👉 Це на 1,4 млрд більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомив голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев.

Головне:

▪ 122 нерезиденти задекларували €56,9 млн і $68,4 млн податків 一 це еквівалент 5,289 млрд гривень.

▪ За перше півріччя 2024 року додалося 15 нових платників податків, серед яких Aylo Billing Limited (надання послуг розваг для дорослих), Bright Market (платформа для глобальної комерції), Aptoide (магазин і платформа з розповсюдження додатків для ігор)

▪ Лідерами серед платників ПДВ з цифрових послуг залишаються GOOGLE, APPLE, META PLATFORMS, VALVE CORPORATION, ETSY, які вже сплатили свої зобов’язання.

🔞 Нагадаємо, що серед інших «податок на Google» платить платформа хтивок OnlyFans (за 2023 рік вони сплатили $944,1 тис.), водночас саме розповсюдження такого контенту досі заборонено в Україні.

Поки законопроєкт про декриміналізацію порноконтенту лише зареєстрований у Раді, правоохоронці закуповують «хтивки» і притягують повнолітніх «злочинців» до кримінальної відповідальності.

📌 Раніше ми у ЦЕС підтримали законопроєкт про декриміналізацію порно 一 за участі повнолітніх та згоди всіх учасників.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

✅ Учора Комітет з питань бюджету рекомендував підтримати збільшення видатків на оборону на 500 млрд грн

Нагадаємо, що на нашій події голова місії МВФ в Україні Гевін Грей говорив про очікування донорів, що «Україна має виконати свою частину роботи і поступово ставати самодостатньою».

👉 Голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа у своєму дописі порівняла попередню урядову та комітетську версії (яку вчора затвердив Комітет).

«Близько 115,4 млрд грн – скорочення видатків по обслуговуванню і погашенню державного боргу (в урядовій версії було – 125,6 млрд грн).

Додаткові близько 216 млрд грн планується залучити від розміщення ОВДП (планувалось +160 млрд грн в урядовій версії).

Додатково близько 100 млрд грн ми отримуємо від ПЕРЕВИКОНАННЯ податків і зборів (а планувалось раніше – 76 млрд грн).

Близько 12,7 млрд грн – надходження від акцизів на пальне і тютюн (було – 13,7 млрд грн).

Близько 30 млрд грн – це очікувані надходження від нових податкових змін (планувалось 125 млрд грн).

Скорочення/відмова від нових видатків по загальному і спеціальному фонду на 25,5 млрд грн.

📍Основні позиції скорочення видатків:

-11,2 млрд грн – з Мінстратегпрому (з програми «розвитку ОПК». Це кошти так званого «військового ПДФО». Водночас, в Міністерства залишаються кошти на цій програмі по загальному фонду – передбачено 7,7 млрд грн на рік + залишок накопиченого з початку року «військового ПДФО» по спец фонду – близько 32 млрд грн),
-8,6 млрд грн – невикористані кошти Мінсоцполітики (план закладений в бюджеті перевищив фактичні видатки за 8 місяців року),
-4,5 млрд грн – відмовились від поповнення Резервного фонду, яке було в урядовій версії (в серпні Уряд вже зробив перерозподіл майже на 30 млрд грн на користь Резервного фонду з програми обслуговування боргу та інших),
-1 млрд грн – інші скорочення через економію коштів в Мінмолодьспорту, Мінцифри, Мінкульті, Міонсвіти, НАЗК (з фінансування політичних партій), Мінреінтегарції, Мінвідновлення, ЦВК (з виборів місцевих депутатів) та інші,
- 662,2 млн грн з Державної митної служби,
- 227,8 млн грн – скоротили видатки на утримання органів влади.

📌 Детальніше тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Перехід з «копійки» на «шаг» не потребуватиме жодних додаткових витрат — НБУ

👉 Вийшла колонка голови НБУ Андрія Пишного, де він відповів на критику щодо пропозиції перейменування. Нагадаємо, що раніше НБУ виступили з ідеєю перейменування копійки на користь шага — назви монети, що має давнє українське походження.

У тексті багато рефлексій і відсилок до історії та літератури, рекомендуємо почитати, щоб сформулювати свою думку щодо цієї ініціативи.

Найважливіше:

«Жодних додаткових витрат на розроблення ескізів та карбування шагів не буде. Ні з державного бюджету, ні з бюджету НБУ. Нові монети перебуватимуть в обігу паралельно з копійками. І це також дасть можливість уникнути додаткових витрат на утилізацію копійок і виготовлення шагів на їх заміну».

❓ А як ви ставитеся до переходу на шаг?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇮🇪 В Ірландії утворився бюджетний профіцит у розмірі €8,6 млрд, пише Financial Times.

💶 Рекордні надходження забезпечили міжнародні компанії, які сплачують корпоративний податок.

Уряд країни хоче зберегти більшу частину профіциту у суверенних фондах для майбутніх проблем: пенсії, інфраструктура, кліматичні зміни.

Водночас деякі з економістів кажуть, що гроші треба використати на нагальні питання, такі як житлова криза чи державні інвестиції вже зараз.

👉 Виникає питання, яке, на жаль, навряд буде актуальним для України у найближчі роки: як розпорядитися профіцитом державного бюджету?

Надмірне збільшення видатків – просте, але не далекоглядне рішення, адже попереду можуть чекати і гірші часи, а скорочення видатків часто виявляється надто болісною процедурою.

Одним зі стратегічних рішень може бути створення суверенного фонду.

Такі фонди є частим рішенням у країнах Перської затоки (ОАЕ, Саудівська Аравія, Кувейт, Катар) та інших розвинених країнах Азії (Китай, Сингапур, Гонконг, Південна Корея).

🇳🇴 Але найбільшим наразі є суверенний фонд Норвегії – його активи становлять понад $1,7 трлн. Заради справедливості зазначимо, що Китай має декілька суверенних фондів на загальну суму $2,9 трлн.

🐷 Не всі країни витрачають національне багатство мудро. Наприклад, російський Фонд національного добробуту на початку 2022 року мав активів на більш ніж $180 млрд. Після повномасштабного вторгнення в Україну фонд «схуд» на $40 млрд, а якість решти активів суттєво погіршилася. Центробанк Росії визнав можливість повного обнулення фонду у 2025 році.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Приватизація Енергоатому зменшить ризики для держави — Сергій Будкін

👉 Якщо продати «Енергоатом», наприклад, французькій компанії Arevo або японському консорціуму, навіть за символічну суму, ця компанія буде зобов'язана підтримувати станції у належному технічному стані.

☢️ У разі аварії у нас, окрім нашої цивільної оборони, буде корпоративне страхування та додаткові ресурси держави-власника для ліквідації наслідків.

Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» говорив Сергій Будкін, засновник інвестиційної компанії FinPoint.

«Головна перевага атомної енергетики – це низька вартість, але до того як щось не трапилось з самою станцією. Катастрофа на Чорнобильській АЕС стала одним з ключових факторів, що прискорив крах Радянського Союзу. Зараз «Енергоатом» перебуває в державній власності, і якщо трапиться якась аварія, відповідальність повністю ляже на плечі держави», 一 каже Сергій Будкін.

Належний технічний стан звучить як ніколи актуально після сьогоднішніх новин про поломку двох блоків АЕС.

❓ Що думаєте про приватизацію АЕС?

🎧 Послухати подкаст 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👉 МВФ може тиснути на НБУ, щоб девальвувати гривню 一 Bloomberg

За інформацією джерел в медіа, українська влада цього тижня очікує тиску від МВФ щодо подальшої девальвації гривні, зниження відсоткових ставок і підвищення податків для покриття бюджетного дефіциту. Це пов'язано з пятим переглядом програми МВФ, за яким Україна має отримати $1,1 млрд кредиту.

▪️ Водночас Нацбанк не хоче послаблювати гривню ще більше. Національна валюта вже впала на 10% з жовтня, коли регулятор скасував фіксований курс. Такий крок підірве стабільність цін.

▪️ У дискусіях, що передували зустрічам цього тижня, МВФ розкритикував урядовий план підвищення податків як занадто м'який. Одна з їхніх пропозицій 一 підвищення ПДВ. Нагадаємо, що днями Рада провалила «податковий» з-т, що передбачає підвищення військового збору для найманих працівників.

📌 Додамо, що на 2025 рік дефіцит бюджету становить близько $15 млрд.

«Девальвація гривні робить експортерів і внутрішніх виробників більш конкурентними, але водночас підвищує вартість імпорту, зокрема військового спорядження. Це також пригнічує імпортозалежні галузі.

Водночас бюджет отримує більші доходи від оподаткування імпорту та вищої інфляції, а також від більшої гривневої вартості донорської допомоги та кредитів. Однак частину цих додаткових доходів доведеться витратити на дорожчі імпортні закупівлі і погашення зовнішнього боргу в іноземних валютах», 一 пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Гість нашого останнього подкасту Сергій Будкін прочитав ваші коментарі під дописом і детальніше розкрив тему приватизації АЕС

«”Священні корови” держкомпаній не мають бути такими священними. Я вважаю, що НАЕК Енергоатом треба було приватизувати до війни і, тим більше, НАЕК треба приватизувати якнайскоріше після того, як війна закінчиться. Не тому, що я такий собі лібертаріанець, який вважає, що приватизувати треба взагалі все, а суто з точки зору підвищення безпеки держави.

АЕС є найдешевшим і найстабільнішим джерелом електроенергії. В Україні, як і в інших країнах, вони забезпечують базове навантаження в мережі, виробляючи стабільний обсяг електроенергії цілодобово. Це правило діє для всієї атомної енергетики у світі.

Також є друге правило – якщо щось пішло не так, вартість того, аби якось впоратися з цим «не так», сягає астрономічних величин. Номінальний ВНП СРСР у 1985 році сягнув приблизно $2,2 трлн, вартість ліквідації наслідків Чорнобильської аварії наступного року – приблизно $700 млрд, з яких приблизно половину було витрачено в рік катастрофи.

Після цього в СРСР не було фінансової можливості ані продовжувати війну в Афганістані, ані тримати «в узді» країни Варшавської угоди, ані утримувати самого себе – деякі економісти вважають, що Чорнобильська катастрофа була головним чинником того, що СРСР розвалився.

Ліквідація наслідків катастрофи на АЕС Фукусіма в Японії коштувала приблизно $175 млрд, тобто приблизно стільки, скільки номінальний ВВП України у 2023 році.

☢️ Що трапиться, якщо, не дай Боже, буде якийсь великий негаразд на АЕС в Україні? З точки зору організаційної – це буде величезний іспит для всієї системи цивільної оборони в Україні. З точки зору ж фінансової це буде абсолютно непідйомним для України навантаженням. Є війна чи немає, Україна просто не має грошей для того, аби повноцінно дати раду будь-якій серйозній ситуації з АЕС, а міжнародна спільнота, хоча й прийде на допомогу, не має формальних зобов'язань допомогти і тому є ризик, що допомога прийде запізно, не та і не в тому обсязі.

Продаж НАЕК Енергоатом французькому Framatome, японській TEPCO або фінській TVO нічого б не прибрав би з цієї картини, але додав би в неї декілька додаткових бенефітів для України.

У випадку негараздів на АЕС в Україні це все одно буде величезним іспитом для всієї системи цивільної оборони. Проте, якнайменше, фінансовий тягар буде хоча б частково знятий з української держави. Бо і ризики будуть застраховані, і перестраховані, тобто фінансово боротьба з наслідками буде фінансуватися не тільки бюджетом України і суто добровільними пожертвами від інших країн, але також і світовим фінансовим сектором у вигляді страхових та перестрахових компаній, самою компанією-власником і державою походження власника НАЕК, і політична підтримка міжнародному фінансуванню буде набагато більшою.

І з точки зору довгострокової безпеки держави рішення про приватизацію НАЕК Енергоатом одразу після закінчення війни – це про безпеку держави, це не про гроші тепер і зараз, а про людські життя та гроші у тому, хай і дуже малоймовірному, випадку, коли щось серйозне трапилось в системі АЕС.

👉 Перед тим, як мені будуть заперечувати і казати про те, що в світі компанії-виробники атомної енергії є державними, пропоную подивитися на структуру акціонерів компаній, які є операторами АЕС в різних країнах, від Франції (де акціонери Framatome – Electricite de France та японська Mitsubishi Heavy Industries) до Японії (публічні компанії), Фінляндії (СП з багатьма учасниками, включаючи найбільшу публічну енергетичну компанію Fortum) і США.

Ну і я, як бачите, не наводжу інших аргументів, які мені здаються самоочевидними, ані з царини корпоративного управління або доступу до довгострокового фінансування, ані з царини трансферу технологій, для мене це – перш за все питання довгострокової безпеки країни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Сенс Банк» (колишній «Альфа») має піти на приватизацію першим

👉 Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» говорив засновник інвестиційної компанії FinPoint Сергій Будкін.

«”СенсБанк” є першим очевидним кандидатом на приватизацію. У нього сильний роздрібний бізнес, і це ключовий фактор для потенційних покупців. Його можна продати навіть зараз, попри певні юридичні ризики, що стосуються колишніх акціонерів», 一 каже Будкін.

🏦 Прозорий продаж «Сенс Банку» не тільки приверне інвесторів, але й зменшить ризик судових позовів до держави від колишніх власників банку в Нью-Йорку.

«Укргазбанк» може бути наступним, проте його приватизація залежатиме від результатів перших продажів.

📃 Додамо, що сьогодні Рада ухвалила законопроєкт про приватизацію держбанків.

Це одна з вимог Світового банку, закон мають ухвалити у двох читаннях протягом вересня. Документ, зокрема, передбачає:

▪ розширення кола потенційних інвесторів, продаж яким готова розглянути держава;
▪ дозвіл продажу будь-якої частки держави у банку (а не лише 100% акцій держави, як передбачено у чинному законі);
▪ підвищення вимоги до юридичних осіб, які можуть залучатися державою у якості фінансових радників з продажу.

🎧 Більше про те, які державні банки підлягають приватизації і чому держава — завжди менш ефективний власник, слухайте у нашому подкасті.

📌 Ми у ЦЕС постійно слідкуємо за темою частки держави у банківському секторі, радимо почитати наше дослідження, яке хоч і вийшло у 2017 році, досі залишається актуальним. Цитата звідси для загального контексту:

«За 1999–2009 роки частка активів державних банків у країнах, що розвиваються, скоротилася з 28% до 19%. У Східній Європі в 2004-2009 роках державі належало 6% банків, що становило 11% сукупних активів. У Латинській Америці в 2005-2009 роках державі належало 11% банків, які контролювали 19% активів банківської системи».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 Прибутки банків вже зросли на 22% порівняно з 2023 роком一 OpenDataBot

На думку експертів ЦЕС, це є підставою ще раз застосувати підвищену ставку податку на прибуток 50% для банків.

▪ Наразі в Україні працює 62 банки, за цей рік разом вони отримали 119,44 млрд грн прибутку. 8 з них отримали збитки.

▪ На державні банки припадає 63% від загального прибутку усіх банків. Стабільно очолює ПриватБанк: 37,16 млрд грн прибутку після оподаткування (+8% за аналогічний період 2023 року).

▪ Прибуток іноземних банків склав 23% від сукупного прибутку. Лідером групи залишився Райффайзен Банк 一4,87 млрд грн (+28% за відповідний період минулоріч).

▪ Сукупний прибуток банків з приватним капіталом зріс на 29% — до 13,39 млрд грн. Лідером є ПУМБ — 4,24 млрд грн. Найбільший приріст показав МТБ банк 一 у 13 разів до 539,8 млн грн.

📌 Нагадаємо, що поки що уряд і Верховна Рада відмовилися від підвищеної ставки для банків. Але це може зазнати змін цього місяця під час розгляду податкових новацій у другому читанні.

«На держбанки припадає 63% прибутку банків, а вони й так спрямували б значну його частину до бюджету (для різних держбанків 一 різні нормативи відрахувань), тому реальний приріст надходжень до бюджету є меншим.

Відтак підвищення податку на прибуток таргетує, по суті, приватні банки, перш за все 一 п'ятірку іноземних (Райф, Укрсиб, ОТП, КредіАгріколь, Сіті), серед яких пара спонсорів війни, та український ПУМБ», 一 писав раніше наш старший економіст Юрій Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

В Україні засухою охоплено понад 50% площ через тривалу спеку у липні та серпні 一 Укргідрометцентр

👉 За прогнозами, у 2024 році урожай кукурудзи знизиться на 21%, ячменю – на 15%, а пшениці та соняшнику – на 10%. Крім несприятливої погоди, фермерам стають на заваді відключення світла, брак робочої сили та безпекові виклики.

🌾 Яким буде врожай цього року? І як це вплине на економіку країни? Говоритимемо про це з урядом та представниками агробізнесу уже наступного четверга, 12 вересня о 17:00.

Також експерти ЦЕС традиційно розглянуть ключові зміни в економіці країни за останній місяць. Нагадаємо, що за динамікою цифр можна слідкувати у нашому Трекері економіки під час війни.

🔗 Реєстрація на подію за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Фіндопомога у серпні частково компенсувала нестачу за попередні місяці

Зовнішня допомога у серпні становила $8,5 млрд: $4,5 млрд від ЄС ($1,6 млрд грант, решта — пільговий кредит) та $3,9 млрд гранту від США.

Хоча, на перший погляд, це вдвічі вище за місячну потребу — це кошти лише частково перекрили попереднє нестабільне фінансування.

👉 Тим не менш, частка покриття бюджетних потреб іноземною допомогою (а це перекриття дефіциту + погашення боргів) у 2024 році зросла до 78% з 52% у липні.

У подальші місяці цей відсоток знову зменшиться разом з очікуваним зменшенням допомоги.

«Основним джерелом передбачуваних надходжень іноземного фінансування для України цього року є кошти ЄС за програмою Ukraine Facility та кредити МВФ. Надходження ж грантової допомоги від США затягнулося до кінця американського бюджетного року: наразі ми отримали тільки половину від тієї суми, яку США мають встигнути передати нам до кінця вересня», 一 додає економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 У серпні зафіксовано найбільшу кількість вакансій в ІТ за весь час повномасштабки 一 DOU

«Протягом усього року ми спостерігаємо тенденцію до збільшення кількості вакансій, і серпень не став винятком. Минулого місяця на DOU було опубліковано 5421 вакансію. Це на 200 більше, ніж у липні цього року, і найвищий показник з початку повномасштабного вторгнення».

⌨️ Найбільше пропозицій для проєктних менеджерів (+18%), PHP (мова програмування) (+17%) та фінансових фахівців (+13%). Водночас на 18% стало менше вакансій у Python, на 29% в Embedded і на 26% в Hardware.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 Прогнозисти російського Райффайзену вдвічі помилилсь у оцінці економіки РФ. Що трапилось?

Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Натрапив на прогноз російського Райффайзена річної давнини. У вересні 2023 вони очікували, що на Росії буде:

- інфляція: 4,0%. Зараз навіть офіційні дані показують річну інфляцію 9%+, а (офіційні) опитування щодо інфляційних очікувань та неофіційні оцінки вказують на двозначну інфляцію на кінець року.
- облікова ставка: 9,8%. Факт: 18%, і з огляду на дані по інфляції є шанси побачити підвищення до 19-20%.

Макропрогнози, це така штука, де хороші аналітики можуть гарно вгадати "за інших рівних". Ну помилитися на 10%. А тут ми бачимо промах хороших аналітиків на 100 і більше відсотків по ключових макроіндикаторах. А що трапилося?

🔥 А трапився перегрів російської економіки, ознаки якого аналітики рік тому не побачили.

Величезні кошти продовжують вливаються в армію та оборонну промисловість, але гроші самі по собі не воюватимуть. Треба людські ресурси, капітал і матеріали. А з усім цим у Росії проблеми.

Наприклад, бракує людей, за них всі конкурують, тому виплати ростуть 一 і зарплати в приватному секторі, і в оборонці, і за підписання "м'ясних" контрактів на СВО.

Це підтверджується і тим, що двигуном інфляції в РФ з січня 2024 є послуги, липнева інфляція в яких, перерахована на річний вимір з поправкою на сезонність, склала 28,4%. Вартість послуг завжди є добрим мірилом стану ринку праці, бо вони не можуть бути експортовані/імпортовані.

Зростання заробітних плат, не підкріплене продуктивністю 一 це завжди інфляція.

Значна частина виплат вивалюється у споживання. І його можна задовольнити або внутрішнім виробництвом, або імпортом.

З імпортом, до речі, якась аномальна ситуація. На фоні зростання економіки Мінеканомразвітія нещодавно переглянув офіційний прогноз по імпорту в бік зниження на $30 млрд 一 майже на 10%! Це багато. Імпорт держсектору в умовах війни не спадає. Отже мова про обмеження споживання приватним сектором.

Не знаю, чи це вже ефект санкцій (наприклад, проблеми у торгівлі з Китаєм наростають так, що почали вити "блогери", які ще півроку тому Китай облизували), чи є інші причини, але факт.

Для задоволення споживчого попиту залишається внутрішнє виробництво. Але в пріоритеті у РФ (особливо після виборів) оборонка, а не рівень споживання популяції. Тому ціни ростуть, упаковки меншають, якість та асортимент погіршуються.

🏙️ А ще зрубали пільгові іпотечні програми. Будівництво, яке підтримувало економіку в попередні роки, уже почало жорстко просідати через різкий спад попиту 一 при ставці іпотеки 20% охочих купувати значно менше. В липні спад продажу житла у московському регіоні був 40% до попереднього місяця, в серпні продажі просіли ще на 25%. Це теж вивільнить ресурси, і матеріали, і техніку, і, найважливіше 一 людей.

Можна сказати, що ЦБ РФ жорсткою монетарною політикою стримує інфляцію. Але це буде поверхнево. Суть радше в тому, що жорстка монетарна політика ЦБ РФ є складовою перерозподілу усіх ресурсів у економіці на користь армії та ВПК.

Росіяни будуть жерти менше та гірше, але видатки на війну Росія триматиме до останнього (і це останнє невпинно наближається, але ще далеко)».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ У нашому Трекері економіки ми щодня відслідковуємо динаміку імпорту та експорту електроенергії

Зараз Україна генерує до 11,5 ГВт, а споживає понад 13 ГВт (минулої зими на піку попиту – близько 18 ГВт).

Дефіцит електроенергії частково компенсують імпортом, але це не завжди рятує 一 максимально Україна може імпортувати лише 1,7 ГВт.

👉 У першу половину серпня попит на імпортну електроенергію впав. Про це пише директор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко:

«Колеги проаналізували, як Україна імпортувала електроенергію в серпні. Основна думка 一 тенденції імпорту (комерційного) продовжують співвідноситися із бойовими діями та атаками енергосистеми.

З другого тижня серпня споживання бізнесу не обмежували, тому й попит на імпортну електроенергію впав. Зріс він після 19 серпня й до моменту, поки з ремонту не вийшов енергоблок АЕС. Наступний пік 一 після обстрілу 26 серпня. Водночас ми не досягали максимальної потужності, найвищий показник був 23 серпня 一 1581 МВт.

💸 Серпень був спекотним і в Європі, тож ціни на електроенергію там зросли до 150-190 євро/МВтг в робочі дні. Це значно вище за поточні прайс-кепи на ринку електроенергії України. Тому імпортувати електроенергію на ринкових умовах було практично неможливо.

Найбільше Україна імпортувала з Угорщини 一 203,5 млн кВт·год, Словаччини 一 125,6 млн кВт·год та Румунії 一 76,2 млн кВт·год.

Експорту протягом серпня не було».

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📊 За рік інфляція пришвидшилась до 7,5% — Держстат (+0,6% у серпні порівняно з липнем)

У місячному вимірі інфляція у серпні порівняно з липнем становила 0,6%, наприклад, продукти харчування здорожчали на 0,9%

🛒 Минулого місяця з продуктів подорожчало майже все, крім фруктів, які здешевшали на 7,4%. Найбільше зросли ціни на яйця (+7,1% м/м), овочі (+5,2%), хліб (+2,4%).

На здорожчання продуктів впливає цьогорічна посуха: овочі у серпні цього року на 36% дорожчі, ніж у серпні 2023 року. Імовірно, ціни зростають швидше також через знеструмлення та необхідність забезпечення альтернативних джерел електроенергії.

🌾 Нагадаємо, що вже цього тижня, 12 вересня о 17:00, ми проведемо подію "Посуха та війна: яким буде врожай цьогоріч, і як це вплине на економіку". Реєстрація за посиланням.

🏥 Серед інших категорій товарів помітним є здорожчання ліків та інших медичних товарів на 1,2% за місяць (та 11,5% у річному вимірі) через значні обсяги імпорту цих товарів та девальвацію гривні.

У своєму останньому Інфляційному звіті, Національний банк України прогнозував пришвидшення інфляції до 8,5% р/р наприкінці 2024 року.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 $50 млрд російських активів мають бути одним із основних фінансових ресурсів України у 2025 році

Про це на пресконференції вчора заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, ці кошти мають бути:
— у розпорядженні України;
— безумовними;
— неповоротними (грантовими).

Це означає, що Україна хоче отримати всі $50 млрд як безумовний грант, для якого не треба імплементувати жодних реформ та який можна витратити на будь-які цілі.

Проте з рішення країн G7 про виділення «заморожених» коштів у червні, жодних конкретних механізмів для передачі грошей Україні досі не було розроблено.

👉 Нагадаємо, що за різними урядовими оцінками, наступного року Україна потребуватиме $35-38 млрд іноземного фінансування бюджету. З них підтвердженими є менше половини.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🪖 Цьогоріч видатки на оборону і безпеку вже зросли на 16%

У І півріччі 2024 року видатки держбюджету (без видатків за рахунок військової допомоги в негрошовій формі — зброя, яка облікується в доходах і у видатках бюджету) сягнули 1,93 трлн грн, збільшившись на 8,3% порівняно з аналогічним періодом минулоріч.

Видатки на оборону і безпеку зросли найбільш стрімко — на 16% до 969 млрд грн. Це на 96 млрд грн більше, ніж власні надходження до держбюджету (не враховуючи грантів).

Держава також витратила 133 млрд грн на обслуговування боргу, це на 13,6% більше, ніж рік тому.

📊 Графік: Трекер економіки під час війни.

👉 Нещодавно ми покращили методологію підрахунку видатків держбюджету:

- виокремили в окрему категорію військову допомогу від міжнародних партнерів;
- виокремили видатки на обслуговування боргу та трансферти до місцевих бюджетів;
- додали в “Оборону” видатки Держспецзв’язку на дрони;
- розділили категорію "Правопорядок та безпека" - виділили у “Безпеку” видатки МВС та СБУ, а видатки на судову владу перенесли в "Інші".

Крім цього, додали 3-місячну середню для зручнішого відстеження динаміки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👀 Нацбанк контролюватиме крипту, щоб зберегти гривню як єдиний законний платіжний засіб

👉 Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів Андрій Котюжинський, очільник Департаменту інтегрованого нагляду за банками в НБУ:

«Ми всі чули про магазини електроніки, які починають приймати крипту, як платіжний засіб. Ми знаємо, що є частина сірого сегменту IT, який платить зарплату в крипті. Відповідно є сервіси, які дозволяють потім цією криптою сплачувати звичайні покупки. Це ті явища, на які Нацбанк має на меті реагувати».

Андрій Котюжинський каже, що, до прийняття законодавства по нормалізації статусу криптовалюти в Україні, НБУ докладатиме зусиль, щоб це явище не стало масовим.

«А коли стане – повернути його в адекватне регульоване поле, щоб крипта не створювала ризиків для функціонування гривні, як єдиного платіжного засобу», 一 резюмує пан Котюжинський.

Також у подкасті поговорили про нещодавні обмеження переказів між картками фізосіб у 150 000 грн на місяць, подальші плани НБУ щодо схем з «дропами» та співпрацю регулятора з правоохоронними органами.

🎙️ Послухати подкаст можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна на рівному місці створює собі проблеми з МВФ

Днями закінчився п'ятий перегляд програми МВФ, за яким Україна має отримати $1,1 млрд. Як і з іншими партнерами співпраця відбувається за формулою «гроші в обмін на реформи».

👉 Серед іншого у пресрелізі МВФ йдеться про те, що до кінця грудня Україна має переобрати незалежних членів Наглядової ради «Укренерго».

Це нова умова, яка виникла після звільнення голови «Укренерго» Володимира Кудрицького. Пізніше двоє незалежних членів Наглядової ради заявили про політичний тиск та подали у відставку.

«Тепер ми зобов'язані перед МВФ розв'язати цю ситуацію та відновити корпоративне врядування в дуже важливій компанії. Ще декілька тижнів тому ми не мали цієї проблеми взагалі, а тут на рівному місці її створили. Коли ми самі створюємо додаткові перепони, це є тривожним сигналом», 一 пояснює в етері Суспільного наш економіст Максим Самойлюк.

💸 Додамо, що за програмою розширеного фінансування МВФ Україна цьогоріч має отримати $5,4 млрд кредиту, з яких близько $3,08 млрд вже надійшло.

Здається, що це не так і багато, проте співпраця з МВФ слугує своєрідним індикатором про нашу надійність для інших великих партнерів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram