🇪🇺 ЄС продовжив торговельні преференції для української сталі до 2028 року 

На відміну від агро, металургійну продукцію з України і надалі імпортуватимуть до ЄС без мит і квот. 8 травня Європейський парламент ухвалив рішення продовжити цей режим ще на три роки — до червня 2028 року. Поточний режим мав завершитися вже 5 червня. 

⚡️ У якому стані зараз українська металургія? Прямо зараз презентуємо головні зміни:

▪️ У квітні виплавка чавуну зросла на 17% (661 тис. т), сталі — на 26% (692 тис. т), а комерційного прокату — на 14% (546,5 тис. т) у порівнянні з березнем.

▪️ За січень–квітень виробництво чавуну зросло на 8% р/р до 2,36 млн т, сталі — на менше ніж 1% (2,42 млн т), прокату — на 1% (1,98 млн т).

▪️ Внутрішнє споживання прокату в першому кварталі зросло на 23% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 666 тис. т. Попит на гарячекатаний плоский прокат зріс на 60% до 243 тис. т. 

▪️ Компанія «Інтерпайп» запустила виробництво надважких труб (понад 3 т, до 7 м) для інфраструктурних і енергетичних обʼєктів у ЄС. Вони стануть частиною опор мостів, стадіонів та морських вітрових електростанцій.

Графік з нашого огляду економіки (проєкт реалізуємо спільно з German Economic Team).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У 2025 році Європа може закупити більше зброї, ніж США — вперше з Другої світової війни.

Дані: Aviation Week Network.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Що зміниться для українців із приєднанням до SEPA?

Місяць назад Кабмін схвалив законопроєкт, що має сприяти приєднанню України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (детальніше про це писали тут). Це європейська система, яка дозволяє швидко та без зайвих комісій переказувати кошти між банками в межах ЄС. 

💶 Після приєднання українським компаніям і громадянам не потрібно буде відкривати рахунки за кордоном, щоб переказувати чи отримувати євро. Цей крок 一 одна з частин інтеграції до фінансового ринку ЄС.

Законопроєкт також передбачає створення Реєстру банківських рахунків та сейфів, який адмініструватиме Державна податкова служба (ДПС). 

Там буде зберігатись базова інформація про власників рахунків — IBAN, ПІБ, банк, дата відкриття/закриття, без деталей про залишки чи транзакції.

👉 Як це вплине на бізнес і громадянське суспільство? Будемо розбиратись на експертній зустрічі «Україна на шляху до SEPA: законодавчі зміни та їхній вплив» уже завтра, 20 травня о 10:00. 

Організатори: Центр демократії та верховенства права разом з EasyBusiness та ЦЕС.

Поговоримо про:

✅ Аналітичний огляд законопроєкту №13233, який підготували юристи ЦЕДЕМ;
✅ Потенційні ризики та можливості для громадянського суспільства і бізнесу;
✅ Шляхи доопрацювання законодавства для ефективної адаптації до вимог SEPA.

🔗 Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/B3q6QaG2Lgr7d5FC9 

Під час заходу передбачено час для модерованої дискусії, щоб кожен учасник міг висловити свою думку та поділитися ідеями.

Зустріч відбудеться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Думки, висловлені під час заходу, є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду "Відродження".

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

В інфографіці Visual Capitalist, створеній на основі звіту EY, тіньову економіку оцінюють через частку готівки в обігу — на припущенні, що саме через неї проходить більшість тіньових транзакцій. 

Чому це застарілий підхід пояснює наш старший економіст Юрій Гайдай в дописі:

«Що робить Visual Capitalist? Потоково пиляє інфографіку, яка буде глобально віруситися.

Що робить EY? Випускає звіт, з якого VC захоче зробити інфографіку, яка завіруситься і глобально порекламує EY.

Що роблю я? Замість дати "дежурний коментар" про тіньову економіку України, лізу в методологію звіту EY і бачу, що вони взяли залежною змінною частку кешу в M1!

Ключове припущення авторів EY, на якому виросла оця вірусна інфографіка, що тіньові транзакції відбуваються здебільшого в ГОТІВЦІ (окрім частини нелегальних транзакцій в крипті). Відтак вони беруть контрольні змінні, які пояснюють частину кешу у формальній економіці, а все, що зверху 一 тінь). І дивляться на детермінанти.

Класна ідея для другої половини XX-го ст., коли виникла і розвинулася методологія оцінки тіні через попит на готівку. Дані по готівці за межами кредитних установ  якісні, доступні, порівнювані 一 бери і ганяй модельки.

Але кожен український обнальщик, чи, правильніше, оператор зустрічних потоків, буде довго реготати зі спроби оцінити тінь через обсяг "зайвої" готівки.

Воно вже давно так не робе, і якщо ви принаймні читали мої дописи про ігорку чи зернові схеми, або слідкували за роботою ТСК ВР по економічних злочинах, то теж це розумієте.

Але автори EY отак через кеш оцінюють тінь, далі додають оцінку негрошової тіні через оцінку неформальної аграрочки і роблять приписку "нє, є ще якісь цифрові транзакції, переважно в крипті, але їх обсяг 一 неістотний для більшості країн".

АГА, ЩАС, НЕІСТОТНИЙ.

Ну тобто в цілому в EY класний звіт вийшов. Аналіз детермінант тіні 一 цікавий, пізнавальний.

Наприклад, те, що високі ставки податків істотно впливають на частку тіньової економіки лише для країн з високими доходами. 

А для low income та lower-middle income країн ставки податків визначають лише 10-15% всієї тіньової економіки, а домінуючою детермінантою тіні є неефективність уряду (29%).

Але от за межами цих результатів моделювання, серйозно ставитися до показників тіні та порівняння їх між країнами 一 не можу».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💼 В Україні скасують деякі регуляторні вимоги до бізнесу

Учора уряд скасував 63 регуляторні акти. Це дозволить бізнесу зекономити понад 400 млн грн, але головне 一 безліч робочого часу.

👉 Про один із прикладів — скасування свідоцтва національного фільму — написав наш старший економіст Володимир Ланда.

«Скасування свідоцтва національного фільму номінально зекономить бізнесу лише 0,3 млн грн. Але як фільми мали отримувати цей статус?

1. Треба було набрати визначену кількість балів, залежно від кількості акторів, операторів, режисерів монтажу, наявності студії та продюсера.
2. Довести, що ці люди – громадяни України. Якщо в українському фільмі гратиме Леонардо ДіКапріо – балів це йому не додасть.
3. Довести, що більша кількість знімальних днів також була в межах України.

Для мультфільмів — окрема система балів за авторів ідеї, композиторів і художників-розкадровників. Для неігрового кіно — ще більше нюансів.

Щоб отримати свідоцтво, потрібно було подати заяву встановленого зразка, додати інформацію про кар’єру продюсера, копії паспортів усіх причетних, розрахунок балів, фільмокопію, а якщо у фільмі є іноземна мова — ще й рішення Ради з державної підтримки кінематографії. Це все регулювалося наказом Держкіно відповідно до закону «Про кінематографію». 

І тут раптом виявилося, що усе це непотрібно. І ще непотрібні 62 схожих історії від погодження санітарних зон водних об’єктів до дозволів на заняття народною медициною.

Тому, на жаль, цей пост не про кіно».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Чи треба підвищувати податки, щоб зберегти фінансову стабільність?

Під час останніх Spring Meetings у Вашингтоні українська влада та МВФ обговорювали можливі фіскальні зміни з 2026 року — підвищення ПДВ, прогресивний податок на доходи та «податок на розкіш». Основний акцент — боротьба з тіньовою економікою, зокрема зловживання спрощеною системою оподаткування.

В останньому Меморандумі з МВФ Україна підтвердила намір провести податкові реформи згідно з Нацстратегією доходів, включно з реформою спрощеної системи. Підвищення основної ставки ПДВ залишається потенційним джерелом додаткових надходжень на випадок непередбачуваних обставин.

👉 Чи зможе бюджет обійтись без підвищення податків? Та чи готова Україна до восьмого перегляду програми? Обговоримо це з партнерами RRR4U під час онлайн-дискусії.

Подія пройде 28 травня о 15:00 на платформі Zoom. 

🔗 Реєстрація доступна за посиланням.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/.

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

🇺🇦 Чому Київ неефективно використовує свої доходи?

До дня Києва запросили на подкаст підприємця та засновника громадської організації «Офіс трансформації» Максима Бахматова поговорити про економіку столиці. 

Зокрема про те, як Київ витрачає свій бюджет та чому маючи понад 100 мільярдів гривень на рік, місто досі не здатне завершити ключові інфраструктурні проєкти. 

Декілька цікавих моментів:

💸 Бюджет і профіцит

Київ щороку недовикористовує мільярди гривень — наприклад, у 2023 році 14 мільярдів були перенесені на наступний рік, бо не встигли «освоїти». Велику частину бюджету витрачають в останні тижні року, часто поспішно і неефективно.

Через відсутність стратегії, немає чітких планів і пріоритетів, які дозволили б планово інвестувати в інфраструктуру, а не "згадувати" про проблеми в листопаді.

🚽 Каналізація з 50-х років

Основна каналізаційна інфраструктура Києва — Бортницька станція аерації — перебуває в аварійному стані з 2011 року. Це система, що обслуговує до 5 млн людей у столиці та області. 

У 2015 році уряд Японії надав Україні $1,1 млрд (кредит під 0,2% на 40 років) на її реконструкцію. За 10 років місто не змогло реалізувати проєкт — навіть не розпочато повноцінних робіт.

🚇 Метро на Виноградар

Будівництво гілки метро на Виноградар триває з 2018 року. На проєкт уже витрачено 6 млрд грн, з яких 4 — аванс у 2018 році. Частину коштів поклали на депозит, з якого згодом зникло 140 млн грн відсотків.

У 2023 році бюджет проєкту збільшили до 23 млрд грн, однак гілка досі не добудована. Бахматов додає, що вартість будівництва — $151 млн за кілометр і це дорожче, ніж у Шанхаї. 

🚌 Ринок маршруток
Київ щороку втрачає 4–10 млрд грн у готівковому обороті, який крутиться в маршрутках. У Житомирі можна оплатити проїзд карткою, а в Києві — досі лише готівкою. Це не технічна проблема, а політичне небажання змінити модель.

🏗 Хаотичні забудови

У Києві — особливо в центрі — масово з’являються незаконні прибудови. Немає системного переліку історичних обʼєктів, що потребують охорони. Власники будівель свідомо не ремонтують памʼятки, сподіваючись, що ті розваляться — щоби потім звести щось нове.

«У Львові ви не побачите жодної незаконної забудови в історичному центрі. Бо мер сказав: “Я не хочу такої забудови”. І все. Депутати, може, й хотіли — але він не хоче. І за 20 років там нічого потворного не з’явилось», 一 пояснює Максим Бахматов.

🎧 Слухайте наш спільний з Громадським радіо подкаст "Що з економікою?" на усіх подкаст-платформах та дивіться в YouTube.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Відповідаючи на коментарі під нашим останнім дописом про вплив українського агросектору на євроінтеграцію

Що ми мали на увазі під «демпінгом»? Чи стандарти ЄС знизять конкурентоспроможність українського агросектору? Для чого говорити про дотації, якщо бізнес і так хоче в ЄС?

👉 Роз'яснення нашої старшої економістки Яни Охріменко.

1) Агрохолдинги можуть демпінгувати на європейському ринку. Я, можливо, зрозумів би, якби ми говорили про труби чи нафту, але аграрний ринок максимально наближений до умов чистої конкуренції, в якій ціни "пляшуть" від світового ринку (принаймні на наші експортні товари), тому про який демпінг в чистій конкуренції може йти мова - дивно чути.

«Демпінг» української агропродукції на ринках ЄС – це, скоріше, приклад спекулятивного твердження, що поширений в ЄС. Ми вжили цей термін саме в такому значенні, але, маємо визнати, це було неочевидно. Звісно, не йдеться про те, що українські виробники свідомо занижують ціни на власну продукцію нижче собівартості, аби поставити європейських конкурентів у невигідне становище – лише про те, що українські виробники низки агропромислових товарів здатні експортувати до ЄС за цінами нижчими, ніж внутрішні ціни ЄС.

Інше питання – наскільки доцільно застосовувати модель чистої конкуренції та вільного ринку для сільськогосподарських ринків ЄС, зважаючи на САП (спільну аграрну політику) та інші чинники. В європейській аграрній моделі, існування українського виробника якраз запроваджує елемент вільного ринку, оскільки наш експортер не отримує дотацій на переховування зерна і має стимули до швидкого продажу продукції через логістичні обмеження. Тому не варто очікувати, що українська аграрна продукція буде продаватися в ЄС за тими ж цінами, що і продукція європейського виробника.

2) Про стандарти ЄС. Так, треба буде вкладатись бізнесу в першу чергу, і державі в частині інфраструктури контролю та моніторингу. Це безумовно збільшить собівартість. А от чи знизить конкурентноспроможність - не факт. Тут бінарна задачка - або виробник конкурентноспроможний або ні.

Звісно, інноваційність і здатність виробника адаптуватися до мінливого ринку залежить від самого виробника. Проте, ігнорувати ринкові умови, що формують собівартість – це все ж недоцільно. У своїй оцінці, ми відштовхувалися від припущення ceteris paribus, тобто, усіх поточних обмежень, із якими стикаються українські аграрії – сюди входять необхідність модернізації з огляду на зміну у структурі робочої сили (більше жінок та людей з інвалідністю), дефіцит робочої сили, і так далі.

Припустимо, що compliance costs на рівні 10% не знищить вщент конкурентної переваги українського виробника (як Ви зазначаєте у своєму дослідженні). Проте, оцінки Єврокомісії 2014 року можуть бути не до кінця релевантними для України в 2025 році в стані повномасштабної війни – на нашу думку, це питання варте окремої дискусії.

Продовження у коментарях 💬

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Свіжа інфографіка від Visual Capitalist з Україною в центрі уваги

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️Центру економічної стратегії – 10 років!

З 2015 року ЦЕС працює над тим, щоб досліджувати, рахувати та пояснювати, що відбувається в економіці.

Ми вдячні вам за довіру до нашої експертизи та участь у дискусії щодо економічного сьогодення та майбутнього України.

З нагоди нашого десятиріччя ми оновили лого, зробивши його більш лаконічним і динамічним. Також ми оновили дизайн сайту — він став ще зручнішим та виразнішим, обов’язково зайдіть подивитися.

🫶 Дякуємо, що ви з нами!

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram