🥳 А у нас в TheWays класна новина – ми пройшли у другий бетч програми Mission Possible.

Це 6-місячна офлайн прорама для фаундерів, яка допоможе:
- з виходом на нові ринки
- з масштабуванням
- з кристалізацією ідеї (якщо ще нема MVP)
- з пошуком інвестицій
і не тільки

Програма дає купу можливостей. Серед них те, що відгукнулось мені найбільше:
👉 нетворк з зарядженими фаундерами-учасниками
👉 нетворк з інвесторами
👉 нетворк з топовими українськими підприємцями та топ-менеджерами (рівня найкращих українських компаній - Jooble, MacPaw, Fedoriv Agency, Mate Academy, Projector, Reface тощо)
👉 минулого року була можливість пройти курс від Оксфордської бізнес-школи. не знаю, чи буде цього року)

Для нас – це можливість попрацювати як над розвитком поточного продукту, так і ідеї, в основі якої лежить TheWays – але для іншого ринку, іншої аудиторії і в іншій бізнес-моделі.

Я в неймовріному передчутті, що це буде щось неймовірне.

А ще я спробую змусити себе трошки частіше писати сюди про свої інсайти, бо щось трошки рідко стала писати в цей канал.
Тож stay tuned 🤩

Від березня 2024 TheWays виріс в 4.5 рази.
Так, я знаю, що на маленьких цифрах легко рости в Х разів.

Але… ви коли-небудь пробували спочатку зробити кращий від поточного результат, наступного місяця повторити його, а потім щомісяця робити щось, щоб зростати знов і знов?

Уявіть собі, що у вас зарплата 10 тис грн. Чи легко, ніколи не отримуючи більше 10 тис, зробити з цієї суми 50 тис на місяць? Не так вже і просто це, виявляється 🙂

Чим більші суми на рахунках, тим, очевидно, стає все складніше рости в Х разів. Але хто сказав, що коли суми менші – це легко? Легше – можливо. Легко – о, ні.

У лютому на черговому планінгу ми поставили собі за мету цифру, яка вважалась мені недосяжною за такий короткий період. Мені здавалось, що щоб її досягнути, нам треба працювати в 5 разів більше. А це фізично неможливо 🤯

Але в вересні команда TheWays зробила щось неймовірне.

👉 ми продали більше менторських програм
👉 більше людей купували окремі консультації. люди повертались до нас. вже не вперше 😇
👉 ми витягнули наш перший інтенсив протяжністю у місяць (він ще йде)
👉 заключили перший контракт з компанією. по чесному, навіть два контракти. просто другий маленький 🙂

Я порахувала дохід і усвідомила, що ми отримали ту «недосяжну» цифру. І вона вже не здається такою великою, як тоді мені здавалась 😀

При цьому, ми не працювали в 5 разів більше, хоча працювали багато. Просто ми робили щось нове. А щось старе – почало приносити свої відкладені результати.

Тепер хочеться х10 від того, що є зараз. І це мотивує.
Я, правда, ще не знаю, як ми повторимо в жовтні те, що вже є у вересні. Але куди ми дінемось 😅

Мета у х10 на наступні півроку. Ууххх, страшно це писати. Але і це буде лише початок.

Ви зі мною в цій подорожі? Діліться своїми «страшними недосяжними цілями» на наступні півроку в коментарях 👇

Я здавалась тисячі разів. Але не цього разу.

Більшість дорослого життя я здаюсь після першої невдачі.

Пройшла кілька інтервʼю і не отримала роботу? «Напевно, я поганий спеціаліст», — думала я.

Завела тікток і не отримала одразу сотні тисяч переглядів? «Напевно, це не моє».

Запустила продукт і не отримала десятки тисяч клієнтів? «Погано старалась».

Я той-самий-злісний-перфекціоніст. Спочатку сто разів планую ідеальну картинку, потім три роки її створюю. І якщо раптом складуться всі зірки і я дійду таки до стану, коли я реалізувала задумане і показала його людям — я здамся майже одразу, якщо не побачу бажаного успіху.

Перфеціонізм плюс невпевненість — така собі суміш.

Але у вересні я пройшла через трансформаційний досвід, який дала мені команда TheWays.

Що сталось: ми запустили інтенсив і в перші три дні отримали нуль продажів.

Н-у-л-ь.

Моя перша думка: ну, все. Повний провал. Жах 😩 Катастрофа. «Напевно, це я недопрацювала, не впоралась, упустила щось», — це думки, які супроводжують кожен мій невдалий крок.

Але Льоша (мій кофаундер) більш досвідчений підприємець. І він запропонував проаналізувати, чому так могло статись і що ми можемо зробити.

Зібрались втрьох разом з нашим продактом Льошею Тьо та за півтори години набрейнштормили всі можливі опції. Як причин, так і того, що покроково будемо робити.

І що в результаті? Крок за кроком ми дуже швидко виправили ситуацію з катастрофічної на найбільш успішну історію серед наших івентів.

Коли після цієї зустрічі та пророблених дій я побачила, як все владналося, в мені щось перевернулось.

Тепер я не просто знаю, що невдачі — лише частина шляху. Тепер я це відчуваю.

Тепер я не здаватимусь, а питатиму себе три речі:
1. Які можуть бути причини того, що не вдалось? Їх завжди буде якась обмежена кількість
2. Що я можу зробити, аби змінити ситуацію, якщо реальна причина 1/2/3/…?
3. Як пріоритизувати ці дії? Яка моя дія буде першою?

Так дивно, що я завжди це знала, але якесь упередження всередині щодо того, що «я у чомусь винна» чи що «я якась не така» заважало мені це знання прийняти.

Лише пару дій, які відділяли нас від повного провалу, а привели до бажаних результатів.


Тепер я обиратиму не здаватись, навіть якщо щось не вдалось.
А ви?

Трохи статистики, чому я люблю лінкдін для створення контенту більше, ніж тг.

👉 Публікую пост в лінкдін: плюс 20-200 підписників з одного поста.

👉 Публікую пост в тг: мінус 5-20 підписників 😂😂

А насправді я вам дуже дякую за ваші реакції і коменти тут: останні публікації отримали багатенько 💙 і це дуже підтримує і мотивує писати частіше

3 круті формати для навчання стартапів

Вже кілька тижнів разом з командою TheWays я проходжу акселераційну програму Mission Possible.

Це нетипова програма, бо вона вкладається, в першу чергу, в фаундерів, а не в ідеї. А ще вона проходить офлайн в Києві. І працює по моделі західних акселераторів: можливість отримати інвестиції за % від компанії.

Впродовж програми ми маємо беееезліч різних класних форматів, які допомагають нам розвивати наші стартапи і зростати як фаундерам. Сьогодні розкажу про три з них.

1. Mentor Madness

Це спіддейтинг стартапів з менторам. Є кілька столів, стартапи мають 15 хв. на одного ментора, а потім переходять до іншого столика. Це топова можливість, щоб познайомитись одразу з великою кількістю цікавих менторів. Щоб отримати короткий фідбек на ідею, ринок, проблему, напрямок руху. Щоб отримати потрібний контакт. І зрозуміти, чи є метч, та чи варто продовжувати спілкування у довшому форматі.

Те, що це відбувалось офлайн, дало окрім знайомств та інсайтів ще дуже багато емоцій та натхнення. Хочу ще 😇

2. Backstory

Це зустріч, де сцена весь вечір (годину) належить одному з учасників бетчу. Цей вечір фаундер ділиться своїм життям: як він зростав, що його чи її формувало, які були помилки і висновки, що привели до тієї точки, де людина є зараз. Блогери назвали би це «розпаковка особстості» :)

Я вже послухала три захоплюючі історії інших фаундерів, а цього четверга – моя черга розповідати. Хвилююче. А ще – неймовірно цікава вправа на саморефлексію. Не кожного дня аналізуєш все своє життя 🙂 Але це дуже допомагає вибудувати свою історію як лідера компанії.

Вже в роздумах (і в фото :)) про що розповідатиму на своїй бексторі.

3. Pitch Workshop

Воркшопів, на яких тренуються пітчити, є багато. Але цього разу формат мене здивував і дуже сподобався.

Воркшоп був поділений на три частини для кожного учасника:

1. Фаундер 3 хв пітчив стартап

2. "Глядачі" могли задавати питання, на які фаундер міг відповідати тільки "так" чи "ні". Пояснювати не можна. Ця частина допомагала отримати дуже класний фідбек про те, що було зрозуміло, а що ні з наших пітчів.

3. "Глядачі" давали розгорнутий фідбек, за який можна було тільки дякувати і, знов таки, не можна нічого пояснювати.

Такий формат у дуже стислі терміни дає максимум зворотнього звʼязку на пітч. Я прямо забираю його собі для презентацій ідей всередині команди.

А які класні формати для навчання стартапів/фаундерів пробували ви?

TheWays потрапив у шортлист номінації IDF Awards People’s Choice від Українського фонду стартапів.

Переможця в цій номінації обирають не члени жюрі, а спільнота. Тому ваш голос визначає, хто цього року буде першим.

Якщо ви вважаєте, що наш стартап заслуговує бути відміченим в цій номінації – проголосуйте, будь ласка, ось тут за TheWays: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdZaol6G9gr44t7EMgdxWw7wOP61_gaULSca1uEAkDyLffc9g/viewform

Якщо ви:
– серед тих 1000+ людей, яким ми вже допомогли
– серед тих 300, хто залишив відгук (з середньою оцінкою 4.97/5)
– серед тих, кому допомогли наші 250+ менторів
– або якщо ви просто вважаєте, що ми робимо класну роботу (наприклад, вже 300 тис грн передали у благодійні фонди за благодійні сесії)

… то проголосуйте за нас, будь ласка.

Буду вдячна кожному голосу: голосування тут 😇💙

Ми робимо в TheWays новий практичний івент про AI в дизайні. І він не тільки для дизайнерів.

Продакти, стартапери, маркетологи – це і для вас також.

Так, AI не створить ідеальний продукт за нас (поки що). Але дууууже може в цьому допомогти.

Для мокапів, для презентацій, для рекламних креатиів, для промо-банерів, для концептів тощо. Немає сенсу витрачати дні на базову візуалізацію, яка буде ще сто разів перероблюватись.

А от швидко за допомогою AI зробити основу, над якою вже далі працюватиме проф дизайнер, або ж зробити концепт, який можна показати інвесторам, партнерам, потенційним клієнтам – це топ.

Тому ми робимо цей івент для всіх, хто хоче розібратись з Midjourney та іншими 10+ інструментами. Але не тільки на рівні параметрів і промптів, а і на рівні практичного застосування.

Бо ви, як і я, напевно, задавались питанням – окей, згенерував_ла я зображення – і що далі, як це використати в роботі?

От спікерка Ксенія Воловик (Graphic and Web Designer в Genesis) покаже як – на прикладі Smart-нашийника для собак і котів та додатку для відстеження активності домашнього улюбленця.

Що ви отримаєте від мітапу:

👉 чіткий план роботи з AI-інструментами для дизайну
👉 детально розглянемо всі можливості Midjourney: від базових налаштувань до професійних прийомів.
👉 секрети створення унікальних дизайнів для комерційних брендів і реклами
👉 практичний майстер-клас: Ксенія покаже, як створити бренд із нуля – від логотипу, інтерфейсів мобільного застосунку до рекламних креативів
👉 файл з промптами після мітапу

Коли: 21 листопада о 18:00 (запис теж буде)
Вартість: 399 грн, але для вас промокод improveproduct на знижку у 99 грн

Бронюйте білети тут: https://www.theways.io/events/ai-design-from-zero-to-pro

Приходьте завтра на FutureTech Meetup про фандрейзинг. Обіцяє бути цікаво.
Я там теж буду на прожарці стартапів :)

Про що буде мова:
- Що робити і чого не варто робити під час фандрейзингу

Дискусійні панелі:
- Pre-Seed – від ідеї до фандрейзингу та реалізації проєкту
- Seed – масштабування та залучення інвестицій
- Series A & Growth – вихід на наступний рівень

Ну, і власне «прожарка» стартапів :)

Будуть дуже класні спікери:

👉Олександр Косован, засновник та СЕО MacPaw
👉Антон Ващук, директор програми інновацій, освіти та підприємництва Ukraine-Moldova American Enterprise Fund
👉Іван Портний, CEO Mission Possible та засновник BetYouCan.app
👉Анна Апостол, співзасновниця та COO Mate academy
👉Олексій Єрмоленко, співзасновник та партнер Flyer One Ventures
👉Роман Прокоф’єв, співзасновник Jooble
👉Дмитро Дубровський, співзасновник Uklon
та багато інших

Зареєструватись можна сьогодні до 17:00 ось тут: https://diiacityunited.org/event/futuretech-fandrejzynh-ta-investytsii-praktychnyj-putivnyk-dlia-startapiv/

Хто планує бути?)

Вам точно не потрібен зірковий ментор. Можете зі мною посперечатись, але я в цьому факті дуже впевнена.

Коли людина вперше задумується про ментора, то в голові одразу виникають топ-спеціалісти або просто дуже публічні люди.

Бренд? Піду до Андрія Федоріва.
Стендап? Вчитимусь у Антона Тимошенко.
Стартап? Піду до Володимира Многолєтнєго з Genesis.

Але ось що стається, коли людина з нулем або мінімум досвіду у якійсь темі приходить до дуже досвідченого ментора:

1️⃣ Чим більш складними верхньорівневими задачами займається ментор, тим менше він допоможе з деталями вашої поточної "технічної" задачі.

Представляю, як до Володимира Многолєтнєго хтось прийде з питаннями про специфічні нюанси таргетингу в Meta 🙂

2️⃣ Ментор знаходиться вже так далеко від точки, де знаходиться менті, що не може дати релевантні поради.

Якщо ментор шукав роботу 5 років тому, то він буде просто не в темі про те, як це відбувається зараз. Якщо стартапер залучав інвестиції до 2022 року, то його поради будуть значно менш цінними у 2025 в порівнянні з тим, хто залучав інвестиції зовсім нещодавно.

Якщо ви не бачитиме у порадах ментора той шлях, який доступний для вас, ви ще й втрачатимете мотивацію.

3️⃣ Ментору буде нудно. Якщо ви приходите до нього з питаннями, про які розказують на кожному курсі або на які може відповісти середньостатистичний спеціаліст, то він не розумітиме: навіщо ви з цими питаннями прийшли саме до нього. Чим більше досвіду у людини, тим цікавіше їй допомагати тим, хто має складні челенджі або челенджі, які сам ментор не так давно проходив.

Ні, він чи вона авжеж допоможуть. Але чи не краще піти з базовими питаннями до ментора, який на кілька кроків попереду (і йому буде цікаво поділитись досвідом), а не до того, який вже на 100 кроків випередив вас?

4️⃣ Зірковий ментор має мало часу. З ним буде важче домовитись про регулярні зустрічі, спілкування між сесіями та взагалі отримати багато уваги, яка вам так необхідна

5️⃣ Зі "звичайним" ментором простіше встановити комфортні робочі стосунки без зайвого стресу та страху розчарувати "зірку". Це дозволяє відвертіше обговорювати проблеми та помилки і не боятись задавати "банальні" питання.

Іншими словами, ментор має бути "за розміром". Найкращий варіант – обирати спеціаліста у цікавій вам темі, який на кілька кроків попереду.

Спілкування з "зірковими" менторами теж може бути корисним, наприклад, на разовій основі, щоб побачити куди можна прийти. Але для регулярної взаємодії найкраща опція – обирати тих, хто ще добре памʼятає як пройти шлях від 0 до 1.

Приукрасити реальність – наскільки це ОК?

Неважливо, чи це резюме для потенційного роботодавця чи пітч-дек для потенційного інвестора – завжди постає це питання: як розказувати про себе таким чином, щоб і реальність продемонструвати, і майбутній потенціал показати?

Адже якщо говориш "як є", будемо чесні, в реальному житті все дуже часто не так, як хотілось би чи як треба було б. Бо, наприклад, війна почалась якраз в момент запуску стартапу. Чи керівник на минулій роботі вирішив, що ви йому особистісно не подобаєтесь, тому він не буде вас підвищувати хай би що. Ситуації бувають різні.

На одному з бізнес-сніданків від Mission Possible ми спілкувались з Мішою Рудомінським (фаундером HIMERA). Він сказав фразу, яка мені дуже відгукнулась: «Фаундер може бути неправий про майбутнє, але не може бути неправий про теперішнє». Думаю, що про кандидатів на роботу можна сказати те саме.

Що це значить:
1. Брехати – погано. Тому, розповідаючи про те, що вже було, чи те, що є зараз – треба казати як є.
2. Ніхто не знає, що (не) вдасться зробити в майбутньому. Тому мріяти і казати ваші очікування (навіть якщо вони трохи завищені від того, що відбудеться в реальності) – це норм.

Мені дуже сподобалась ця "формула". Бо вона дає можливість бути чесним і одночасно з цим мріяти та планувати масштабно. Виходячи не з поточних умов, а з потенційних майбутніх.

Це дозволяє вам провести інвестора / роботодавця стежкою від неідеального сьогодні до прекрасного завтра. І нехай в дорозі все піде не так, але ось ця картинка неймовірного майбутнього дає сили і можливості хоча б потенційно туди дійти. Зробити щось дійсно класне.

Тому приукрасити реальність – напевно, все ж, не ОК. А от змалювати ідеальне майбутнє – не просто ОК, а навіть треба.

А ви як думаєте?

Я потрапила у шортлист номінації «Вони надихають» від рейтингу DOU. І це для мене дуже цінно 💙

Минулого року я ставила собі таку ціль: бути людиною, яка надихає.

Навіщо? Бо бачу в цьому важливу місію для себе. В такі страшні часи як зараз, коли навколо багато жахливих речей, коли всі втомлені, коли немає сил – потрібні люди, які запалюватимуть свій маленький вогник і освітлюватимутть дорогу для всіх тих, хто нею йде.

Я не науспішніша, не найпродуктивніша людина і точно не найкращий спеціаліст в українській тех-тусовці. Але я точно щира, віддана і справді дуже сильно стараюсь робити речі, які будуть корисні спільноті.

Під моїми постами в LinkedIn багато хто писав у 2024 саме слова «ти надихаєш». Цього року моя мета ще більш складна – стати рольовою моделлю як жінка-підприємиця. А для цього треба не просто надихати, а і показувати результат в своїй справі. Я хочу стати тією, на кого дивитимуться wanna-be підприємці та підприємиці з думкою «їй вдалось, значить і я зможу».

Якщо я минулого року була для вас чимось цікава, корисна і надихнула вас на щось – проголосуйте за мене тут (в категорії «Вони – надихають»: https://dou.ua/awards-2025/

Забавний факт: минулого року ми створили чатик з 6-ти людей, які будуть підтримувати одне одного у веденні Linkedin українською. Так от, 5 з 6-ти людей в цьому чаті – номінанти цієї ж категорії від ДОУ. Віка Кравченко, Рома Повзик, Рей Астафічев, Андрій Мандрика та я. Нормальна така конверсія вийшла 🙂

Голосувати можна за трьох людей, тому обирайте своїх переможців: https://dou.ua/awards-2025/

Зараз проходжу курс в Оксфорді завдяки Mission Possible.

Курс називається Venture Finance і він про те, як фінансуються стартапи – з точки зору стартапу та з точки зору інвестора. Буду писати сюди деякі нотатки, щоб вкладати це в себе в голові. Можливо, вам теж буде корисно. Дайте знати вогниками, якщо цікаво.

У одній з перших лекцій нам розказали про фреймворк оцінювання підприємства.

Він складається з чотирьох частин:
1. Ринок – чи він є, чи він росте, чи він великий. Коротше – чи є попит на цей продукт?
2. Бізнес-модель – зокрема конкурентні переваги.
3. Команда – чи здатна ця команда реалізувати цей продукт?
4. Угода – наскільки привабливі умови, чи valuation стартапу коректний, чи сума угоди достатня (не менше / не більша), ніж потрібно стартапу на даному етапі, чи зможуть інвестор та стартап ефективно співпрацювати.

Все ніби просто і логічно, але що тут цікавого – це те, як відрізняється погляд на цей фреймоврк у підприємця та інвестора. Якщо підприємець оцінює свій стартап за цим фреймворком, аби підвищити свої шанси на здійснення угоди, то інвестор – оцінює стартап, аби зрозуміти, чи варто цю угоду здійснювати.

Що мені станом на зараз НЕ подобається в програмі. Весь перший модуль був текстом, а не відео. Це значить, що вчитись «on the go» не вийде 🙂

Що мені станом на зараз подобається в програмі: в порівнянні з українськими підручниками, стиль донесення інформації тут – максимально простий. Ніяких речень, які треба перечитувати по 100500 разів, довжиною з абзац. А ще – приклади з реального життя останніх років, а не з доісторичних періодів.

Я пишу це о 23, бо ще дочитую поточний модуль, адже завтра ввечері – дедлайн 🙂

То що, чи цікава тема венчурного фінансування? 👉🔥

Типи інвесторів (оксфордський курс)

Навіщо це знати? Якщо ви маєте стартап або ідею стартапу, і хочете підняти інвестиції, то буде не зайвим розуміти, що різні інвестори по-різному оцінюють ваш продукт. Те, що для одного інвестора – перевага, для іншого – швидше, недолік чи, принаймні, незручність. Що для одного – ваша сильна сторона, для іншого – фактор ризику.

Оксфордський курс пропонує ділити інвесторів на тих, які інвестують на ранніх стадіях, і тих, хто інвестує на більш пізніх стадіях. Про кожен тип дам по короткому визначенню, яке відрізняє їх від інших типів інвесторів.

😇 Early-stage інвестори

1. Самі фаундери – інвестують власний капітал, заощадження, можуть використовувати персональні кредити.

2. Family and friends (про fools вони теж згадали, але вирішили не включати в перелік 🙂 ) – гроші можуть передаватись як позика, подарунок чи в обмін на долю в стартапі. Рідко можуть дати конструктивний фідбек, привнести свій нетворк тощо. В більшості випадків ці люди не впливають на прийняття рішень в стартапі.

3. Ангельські інвестори – фінансування від умовно зажиточних осіб чи груп людей. Зазвичай в обмін на долю в стартапі. Також можуть долучатись до decision-making. Є і одиночні ангели, і групи, і цілі спільноти (в Україні це, наприклад, iClub). В порівнянні з венчурними фондами, ангели швидше приймають рішення – і не завжди засновуючись на детальній оцінці ринку і продукту. Часом – засновуючись на інтуіції. Часто ангелами виступають вже успішні фаундери, тому окрім грошей можуть приносити стартапу класну експертизу та нетворк. А ще – трошки більше розуміння та співчуття 🫂

4. Краудфандинг – це залучення інвестицій маленькими частинами від великої кількості інвесторів (за допомогою різних платформ). Що було для мене новим – це те, що окрім краудфандингу в обмін на обіцянку поставити продукт (по типу Kickstarter), є ще loan-based краудфандинг (це по факту велика позика маленькими частинами від різних «кредиторів») та equity-based краудфандинг (коли інвестори отримують невеликі акції в стартапі). По факту, IPO – це і є equity-based краудфандинг, просто ніколи про це не задумувалась. Ну, а ще є ICO (initial coin offering) – це для блокчейн стартапів, коли за гроші купують токени як «частинку» стартапу. Я колись навіть брала безпосередню участь в підготовці стартапу до такого ICO (неуспішно правда, але досвід вогонь 😅). Security Token Offering (STO) та non-fungible tokens (NFTs – там де люди викупали права на меми та інші приклади цифрового мистецтва) – це теж можна сприймати як типи краудфандингу. Якщо я зрозуміла правильно, то STO і ICO – це майже те саме, але ICO більше для того, щоб уникнути урядового регулювання, а STO – структуровано так, щоб відповідати державним регуляціям.

🐣 Альтернативні early-stage інвестори

5. Акселератори / інкубатори

6. Technology transfer funds – це фонди при дослідницьких університетах, які спрямовані на те, щоб перетворити наукові та технологічні розробки, які є інтелектуальною власністю цих інституцій, у практичні інновації, які можна використовувати. Такі фонди можуть як вкладатись у вже існуючі компанії, так і створювати власні.

7. Social impact venture investments – це інвестори, які вкладають у продукти, що мають великий соціальний, екологічний тощо вплив.

8. Урядове фінансування – через гранти. Тут все зрозуміло – щоб отримате таке інвестування, стартапу треба відповідати певним критеріям програми, на яку розрахований конкретний грант.

🤑 Later-stage професійні інвестори (продовження про типи інвесторів з Оксфордського курсу)

1. VCs (venture capital firms) – це венчурні інвестори, про які ми в більшості чуємо в новинах і кого зазвичай уявляємо при слові «інвестор». Це професійні інвестори, для яких інвестування – це основна робота. їхня основна задача – забезпечити порвернення інвестицій і заробити на цьому. Вони інвестують гроші інших людей – тому діють з іще більшою відповідальністю та прискіпливістю. Адже якщо вони не зможу «повернути» зібраний фонд, то не зможуть зібрати новий. VCs бувають різного розміру, вкладають в різні індустрії та на різних стадіях стартапу. Венчурні інвестори значно довше приймають рішення, ніж, наприклад, ангели. І є хорошими спеціалістами з переговорів :) Вони вкладають у стартапи, в яких бачать потенціал вирости до таких масштабів, які дозволять інвесторам фонду заробити і покрити всі інші «невдалі» інвестиції.

2. Корпоративні VCs – окрім фінансових цілей, корпорації мають стратегічні цілі. І це те, що відрізняє їх від звичайних венчурних інвесторів при прийнятті рішень про інвестиції. Окрім іншого, корпоративні VCs можуть бути прекрасним партнером для стартапів – тому що окрім грошей можуть допомогти експертизою, нетворком, доступом до ринку чи партнерів, що може саме по собі бути конкурентною перевагою на ринку. Типові приклади корпоративних венурних івнесторів – це Google і Amazon. В Україні такого не те, щоб багато, але є умовні Київстар, MacPaw, Jooble, Genesis, Fozzy, які потенційно можуть виступати такими корп VC для наших стартапів і в прицнипі вже пробують це робити.

3. Банки – це скоріше виключення, коли банки інвестують у стартапи, але таке трапляється, коли стартегічні цілі банку включають в себе розвиток певних технологій, вихід на певні ринки чи інші речі, у яких конкретний стартап може бути потенційно корисним для банку.

А ще для кожного з цих типів інвесторів більш притаманні зооовсім різні суми інвестицій – в рамках умовних діапазонів. Наприклад, йти до ангела за 50 млн дол – недоцільно. Так само, як до VC інвестора – з запитом на $25K. На краудфандингових платформах можна подивтитсь середню суму успішно зібраних кампаній (і максимальні – для яких продуктів вони були). А йти до Corporate VCs варто з фінансовим запитом, що адекватно лягає в стратегію розвитку відповідного потенційного корпоратинвого партнера.

🔥 Найцікавішим в цьому модулі було практичне завдання: треба було оцінити пітч-деки двох різних стартапів з точки зору трьох різних типів інвесторів: equity-based краудфандингу, ангельського інвестора та корпоративного VC. На фото – фідбек, який я отримала від викладача на мою роботу. Оцінка в цьому завдані вийшла прям топ :))

Прикольно, що в минулому модулі ми вже оцінювали ці пітч-деки як інвестори. Але тоді це був загальний огляд. Тепер я місцями навіть змінила думку щодо цих проектів, коли поглянула на них під кутом конкретного [типу] інвестора.

Тому якщо хочете реально зрозуміти різницю між всіма цими типами – варто саме попрактикуватись і оцінити один і той же стартап з точки зору різних інвесторів.

Ділюсь з вами одним зі старих пітч-деків TheWays, щоб вам було на чому попрактикуватись 🙂 там є до чого прикопатись, тому буде хороший приклад))
Або можете взяти якийсь з пітч-деків стартапів, які успішно зарейзили, ооооось тут. У нас в курсі були інші деки для завдання, але ними поділитись не можу.

Щось з цього було цікавим? Дайте знати лайками, щоб я розуміла, чи продовжувати :)