Друзі, ай нід хелп.

Потрібен досвідчений вебдизайнер із сильним UX-бекграундом та вмінням працювати з інформаційним дизайном.

Завдання: переробити UX/UI продаючого сайту (із реєстрацією та оплатою). https://www.ruuush.marketing/

Зробити тюнінг візуальної айдентики для більшої зручності. Важливо зберегти впізнаваність існуючого стилю, але зробити подачу матеріалу максимально зручною для мобільного користувача. Якщо під час роботи ви запропонуєте переглянути user journey чи провести інтерв’ю з існуючими користувачами — це буде перевагою.

Умови співпраці: спільний кол для знайомства із задачею, після чого ви озвучуєте свій кост. Якщо всі згодні, починаємо роботу.

Напишіть мені в особисті якщо вам це цікаво - домовимось про зідзвін.

Ахаха 😎. Півтори секунди слави

Хей, у нас в офісі буде мітап Cannes Young Lions & Young Marketers Competitions – найпрестижнішого міжнародного змагання для молодих маркетологів та креативників.

📅 Коли: 5 лютого, 19:00
📍 Де: Київ, офіс [isdgroup]

У цьому році українські команди вперше візьмуть участь після трирічної паузи, спричиненою повномасштабною війною. Змагання відбуватиметься у 5 категоріях: PR, Print, Film, Design + Young Marketers.

Отож, Cannes Lions Ukraine та ADC*UA запрошують креативників до 30 років взяти участь у змаганнях. А з нагоди початку Українського відбору анонсують мітап, який відбудеться центрі Києва, в офісі [isdgroup].

Приходьте в гості 😄, зареєструватися можна за посиланням: https://forms.gle/gobRo5mJtbVdaohu7

Щоб визначити, що таке радикальна креативність, спочатку слід дати визначення основного поняття — креативності.

Дослідники креативності зазвичай визначають її як здатність людини створювати щось нове й корисне (Sternberg & Lubart, 1999; Amabile, 2018). Diedrich et al. (2015) стверджують, що чим новіша ідея, тим вона креативніша. Деякі дослідники також вважають, що результат креативності має містити елемент несподіваності (Simonton, 2012), автентичності (Corazza, 2016) або естетичної цінності (Kharkhurin, 2014). Усі ці критерії допомагають оцінити рівень креативності у різних сферах знань і культури.

Наукові дослідження креативності вважають поєднання новизни (оригінальності) та корисності (доречності) ключовими для того, щоб ідея, продукт або послуга вважалися креативними (Runco & Jaeger, 2012). За цим визначенням ідеї, які є корисними, але знайомими, не є креативними, а нові ідеї оцінюються на основі їхньої корисності.

Один зі способів осмислення радикальної креативності — це її порівняння з інкрементальною креативністю. Словник Merriam-Webster визначає слово "incremental" як таке, що відбувається через невеликі доповнення або зміни. Це слово є синонімом понять "поступовий" або "покроковий" розвиток. Отже, інкрементальна креативність означає креативність, у якій зміни базуються на вже існуючому. Фактично, інкрементальна креативність призводить до модифікації наявних практик і продуктів.

Слово "радикальний" означає "той, що походить від кореня" або "пов’язаний із витоками", а його синонімом є "фундаментальний". Під радикальною креативністю ми розуміємо креативність, яка кидає виклик, перевертає або докорінно змінює щось, що вже існує. Наприклад, Gilson & Madjar (2011) визначають радикальну креативність як "ідеї, що суттєво відрізняються від існуючих практик і альтернатив" та "нові й такі, що ламають усталені рамки та процеси".

Ще один підхід до розуміння радикальної креативності — це розгляд її як найвищого ступеня новизни. Наприклад, Kaufmann (2003) припускає, що для того, щоб ідея, робота або об’єкт вважалися креативними, їхня новизна має супроводжуватися відмовою від раніше прийнятих ідей. Для Hausman (1987) сама концепція креативності вже передбачає радикальну новизну, яка відрізняється від інкрементальної новизни, що передбачає лише незначні відмінності та варіації в межах статус-кво.

Отже, ми знаємо, що креативність тісно пов’язана зі змінами. Також відомо, що радикальна креативність призводить до корисних дій, змінюючи існуючі практики та відкриваючи шлях до проривів (Gilson & Madjar, 2011).

За словами Янне Галме, викладача фізики в Університеті Аалто, радикальна креативність проявляється як «можливо, настільки нестандартний спосіб мислення, що він застає людей зненацька». Один з респондентів у звіті Toward Radical Creativity дослідницького проєкту CREATnet – Conceptualizations of Radical Creativity in Transdisciplinary Networks дав схоже визначення: «радикальність означає, що ви справді змінюєте парадигму того, що робите» (Björklund et al., 2022).

У сферах інформаційних систем і взаємодії людини з комп’ютером давно розрізняють парадигмозмінну (або парадигмомодифікуючу) та парадигмозбережну креативність. Важливо зазначити, що стиль креативності щодо парадигми є незалежним від рівня креативності (Eloranta et al., 2024). Іншими словами, радикальна креативність — це не просто «більше» креативності, а інший її тип.

Ми використовуємо поняття радикальної креативності для позначення парадигмозмінної креативності — такої, що має якість руйнівної, проривної або такої, що суттєво змінює наявний стан речей. Однак ми також говоримо про креативність загалом — про креативну ідентичність, креативні процеси та культуру креативності. Навіть у цьому контексті наша мета — розглядати креативність як силу, що змінює світ, чи то у вигляді технологічних інновацій, чи соціальних рухів.

Слово «радикальний» може мати негативні конотації та іноді асоціюється з агресивністю або протистоянням. Так само й креативність — як радикальна, так і інкрементальна — може використовуватися з як позитивними, так і негативними намірами. Базове визначення радикальної креативності не враховує, чи є зміни апріорі добрими чи поганими. Натомість саме ми, як творці, несемо відповідальність за усвідомленість, критичність і цілеспрямованість у нашій креативності.

Що нового в третьому потоці курсу «Цінність як основа стратегії»?

Після другого потоку ми оновили курс і додали багато нового, щоб ще глибше зануритися в тему цінності та ціннісної пропозиції.

Окрім онлайн-сесій, на яких у невеликій групі ми обговорюємо теорію та працюємо над реальним кейсом в підтримувальному середовищі, на учасників чекає:

🔺 Ви приходите зі своєю продуктовою або брендовою проблемою/викликом і працюєте над нею з постійним фідбеком від мене, інших учасників курсу та запрошених експертів.
🔺 Розбираємо різні фреймворки створення ціннісної пропозиції та активно їх практикуємо (не Остервальдера).
🔺 У результаті ви отримаєте документ – value specification, де детально описана найкраща версія вашої ціннісної пропозиції, що відповідає на ваш виклик.

Доступ до матеріалів курсу зберігається протягом року після його завершення.

Сьогодні останній день, коли можна зареєструватися за зниженою ціною.
Записатися та переглянути детальну програму з датами можна на сторінці курсу.

А ще - свіжий випуск руууш.наживо з Максом Ілюхіним, про пошук клієнтської цінності в державних проектах. Макс - запрошений лектор на курсі.

Агентність: як змінювати реальність замість адаптуватися до неї

Останнім часом багато думаю про агентність—здатність і рішучість діяти, щоб отримувати бажане. Іншими словами, це про те, щоб змінювати реальність, а не просто пристосовуватися до неї.

У моєму сприйнятті агентність тісно пов’язана з внутрішнім локусом контролю—коли ми беремо на себе відповідальність за все, що з нами відбувається. Це також перегукується з концепцією relentless resourcefulness, яку сформулював Пол Грем: коли ти знаходиш вихід з будь-якої ситуації, не зважаючи на обмеження. https://paulgraham.com/relres.html

Є цікавий інженерний підхід до розбору агентності—як вона працює, з яких елементів складається, і що можна покращити: Blueprint of Agency.

А тут ще цікавіше—як «захакати» агентність і почати діяти, навіть коли мозок чинить опір: How to Be More Agentic.

Ідея, яка мені особливо відгукується: радикальна агентність починається там, де ти знаходиш реальні межі—речі, які ти готовий робити, а інші ні, бо вони неприємні, нудні чи приховані за хмарою відрази.

І якщо думати про агентність у такий спосіб, питання стає простішим: що саме я готовий робити для досягнення моєі цілі, а інші ні?

Моя улюблена теза зі статті «How to be more agentic: вигорання це вбивця анентності. Ви неправильно налаштовуєте свій мозок – мотивація неможлива без енергії
Якщо ви виснажені, перероблені або недосипаєте, ви втрачаєте агентність. Немає сенсу змушувати себе щось робити, коли мозок працює в режимі виживання. Часто здатність змінювати реальність прокачується не не через силу волі, а через прості речі: достатній сон, здорове харчування і відпочинок.

Історії це єдина валюта яку приймає наш мозок.

Сторітеллінг — це найефективніший алгоритм захоплення людської уваги. Усе інше — дані, логіка, технології — лише підживлює його, але якщо ви не зможете загорнути це в захопливу історію, нікому не буде до цього діла. Люди думають, що ухвалюють рішення на основі фактів, але насправді вони здебільшого реагують на арку історії — чи то особистий шлях, бачення компанії чи презентацію продукту.

Якщо ви хочете досягти чогось значущого, історія — це інтерфейс між вами та світом. Помиліться в ній — і ніхто не зверне уваги. Зробіть правильно — і зможете згинати сталь голими руками.

x.com - @signulll

ШІ навчився аналізувати JTBD-інтерв’ю — і робить це швидше за вас

JTBD – це найдієвіший інструмент для виявлення справжніх мотивів споживачів. Але найбільший бар’єр на шляху до якісного аналізу – це не самі інтерв’ю, а їх розшифровка та обробка. детальний аналіз вимагає годин глибокого занурення в кожне інтервью.

Сьогодні tldv якісно справляється з транскрибуванням, а платна версія Claude Sonnet 3.5 або ChatGPT можуть допомогти з первинним аналізом. Це дозволяє швидко структурувати дані, виокремлювати ключові патерни та витрачати більше часу на стратегічні висновки, а не механічну роботу.

→ Ось повний промпт, який я використовую:
https://docs.google.com/document/d/16NcI47IIFwWmPzN93hm-zx-VBDs5RcRM_1kOckBPd8A/edit

Розважальна індустрія більше не про мистецтво чи навіть про розваги. Найбільш швидкозростаючий сегмент культури – це відволікання. Не фільми, не музика, не книги, а нескінченний потік коротких стимулів, які потрібно повторювати знову і знову.

Колись соцмережі допомагали спілкуватися. Facebook був про друзів і родину, YouTube – про довгі відео, Instagram – про естетику. Але все змінилося. Замість глибокого контенту нам пропонують нескінченний потік Reels, TikTok’ів, Shorts – швидких, яскравих, таких, що викликають миттєву реакцію, але не залишають нічого в пам’яті.

Це не просто тренд. Це біохімія. Кожен новий кліп вивільняє трохи дофаміну – і мозок вимагає ще. Так працюють залежності, і тепер ця схема застосовується не лише до наркотиків чи азартних ігор, а й до культури.

Ви більше не вибираєте контент – контент вибирає вас. Алгоритми нав’язують не найкраще, а те, що змусить вас нескінченно скролити. Культура (з великої літери) витісняється культурою дофаміну. Нам більше не потрібні фільми – достатньо 15-секундних відео. Не потрібні симфонії – тільки короткі фрагменти, прив’язані до трендових роликів.

Соцмережі перетворюють людей на учасників найбільшого експерименту в історії. Але найцікавіше, що більшість навіть не розуміє, що бере в ньому участь.

Ви колись давали собі обіцянку почати бігати зранку, але так і не починали? Або планували менше витрачати, але не вийшло? Справа не в силі волі. Справа в контексті.

Сьогодні поговоримо про те, чому середовище важливіше за наміри, і як це можна використати у бізнесі.

🧠 Намір ≠ Дія
Дослідження показують, що те, що люди думають і що вони роблять – часто дуже різні речі. Усі ці:
З понеділка почну здорово харчуватися
Цього року відкладатиму гроші регулярно
Більше ніколи не купуватиму цей бренд
– це називається розривом між наміром і дією, Intention-Action Gap. Ключем до його подолання є розуміння контексту.

Що таке контекст?
За теорією інсталяції, наша поведінка формується на перетині трьох просторів:
Фізичний простір – розташування предметів, архітектура, дизайн інтерфейсів
Соціальний простір – правила і норми, культура, очікування інших
Внутрішній простір – фізичні можливості, звички, психологічні особливості

✈️ Наприклад, чому коли ви подорожуєте літаком, ви поводитеся саме так, навіть про це не замислюючись?
Проходите чіткий маршрут в аеропорту
Сідаєте на визначене місце – не стоїте, не лежите, не ходите
Дотримуєтеся правил поведінки на борту
Не дивитеся фільми і не слухаєте музику без навушників
Бо є певні обмеження контексту, які вас регулюють.

💡 Що це означає для бізнесу?
Якщо ви хочете змінити поведінку користувачів, зосередьтеся на зміні контексту, а не на спробах змінити їхні переконання чи мотивацію.
Працюйте з фізичним контекстом - змінюйте середовище, в якому приймаються рішення
Враховуйте соціальні норми та правилавашої цільової аудиторії
Пам'ятайте, що контекст важливіший за індивідуальні особливості – різні люди можуть поводитися однаково в певному контексті, і навпаки

🎓 Якщо ви хочете глибоко зануритися в тему наукового підхіду до зміни поведінки споживачів та створення поведінкової архітектури – долучайтеся до курсу Поведінкова наука та зміна поведінки.
Дізнатися більше

⏰ LAST CALL: 6 лютого закінчується early bird період. Це ваш останній шанс приєднатися до курсу за спеціальною ціною.
Що ви отримаєте на курсі:
2 місяці інтенсивного навчання
Лекційний матеріал та фундаментальні знання від менеджерки з поведінкової архітектури топового британського консалтингу (за версією Financial Times)
Щосереди: практика, розбір кейсів та квізи
Доступ до спільноти однодумців
Старт курсу: 26 лютого. Участь за early bird ціною: до 6 лютого

Випускниця курсу по Вордлі мапуванню написала про свій досвід в лінкедін. В коменти прийшов сам Саймон Вордлі ))

Лінк на допис

Ваш продукт не стане культовим, якщо він просто набір функцій. Ікони ринку не продають лише користь — вони продають наратив: майбутнє, свободу, творчу силу. Якщо ваш продукт — це лише набір фіч, він буде ще одним сервісом, але не частиною стилю життя. Йому бракуватиме емоцій та соціального клею, щоб увійти в повсякденність людей.

Наративи — це спосіб передавання смислів та цінностей у суспільстві. Наративний дизайн продукту — це те, як ці смисли втілюються в кожному елементі. Це створення досвіду, де користувач не просто користується функціоналом, а переживає історію, взаємодіючи з продуктом. Наративний дизайн формує емоційний контекст, в якому продукт стає не лише інструментом, а частиною особистої чи колективної історії.

Наратив створює контекст, роблячи продукт значущим для користувача.
Наратив мотивує повертатися, даючи «гейміфікований» досвід і відчуття прогресу.
Наратив структурує комунікацію, роблячи бренд більш виразним. Наратив створює єдину логіку взаємодії, роблячи досвід цілісним.

Війна змусила багатьох українських підприємців переосмислити бізнеси не як набір продуктів чи послуг, а як носії глибших сенсів. Наративний дизайн допомагає створювати не просто продукти, а артефакти часу, які резонують з потребами та цінностями людей під час випробувань.

Ще донедавна якісний лекторський контент був ексклюзивним. Харизма, експертиза, живий виступ – усе це здавалося незамінним.

Але онлайн-освіта змінювала ринок: спочатку записані курси, потім інтерактивні формати, алгоритми персоналізації. Знання ставали дедалі доступнішими.

ByteDance (власник TikTok) випустила Omnihuman-1 – ШІ-модель, яка створює реалістичні відео з одного фото та аудіо. Тепер будь-який лектор може ожити в екрані так, що різницю буде важко помітити.

Ще рік-два – і найхаризматичніші спікери на будь яку тему стануть підпискою за $20 на місяць. Лекції перетворяться на комодіті. Освіта змінилася назавжди.

Деталі тут

Часто малий та середній бізнес нарікає, що інновації — це привілей великих компаній. «У них є ресурси, команди, бюджети на R&D, а ми змушені працювати з тим, що є». Але насправді інновації — це не про великі бюджети та складні технології. Це про вміння бачити, де можна спростити життя своїм клієнтам.

«Інновації доступні лише великим гравцям».

Я теж так думав, але все не обов’язково має бути складним. Інновація може бути простою:
1. Знайдіть завдання, яке люди виконують.
2. Розпишіть усі кроки, які вони роблять, щоб його завершити.
3. Приберіть якомога більше зайвих кроків.

Ось як це працює на реальних прикладах:

Візьмемо мірні стакани

Як було: Люди використовують чашки для вимірювання вже тисячі років. Стандартні мірні стакани існують з 1896 року. Щоб точно виміряти рідину, потрібно нахилятися і дивитися збоку.

Як стало: Стів Хетінг придумав мірний стакан OXO з нахиленою шкалою, яку видно зверху. Це дозволило скоротити зайві рухи та прискорити процес вимірювання.

Було:
(Звичайний мірний стакан)

Стало:
(Мірний стакан OXO з похилою шкалою)

Що можна покращити у S’mores?
S’mores — це традиційний американський десерт: крекер + шоколад + зефір.

Як було: Щоб зробити S’mores, потрібно окремо купувати шоколад і нагрівати його, щоб він розтопився рівномірно.

Як стало: Студенти придумали Stuff n’ Mallows — зефір, всередині якого вже є шоколад. Тепер достатньо просто нагріти зефір, і шоколад розплавиться сам.

Було:
(Класичний S’more з окремим шматком шоколаду)

Стало:
(Stuff n’ Mallows — зефір із шоколадом всередині)

Що зробити зараз?

1) Виберіть продукт або послугу у вашій категорії.
2) Запишіть, які завдання клієнти намагаються виконати.
3) Розпишіть всі кроки, які вони проходять (навіть якщо це зайвий клік на сайті).
4) Спробуйте прибрати або автоматизувати частину кроків.

Готово! У вас є ідея для інновації.