Forwarded from Гриби, гроби і дисертації
Кавуни сьогодні всюди, і я (внісши свій літр сліз радості з приводу Херсонщини), прийшла нарешті сюди писати про цей символічний фрукт. І от якщо в Україні кавуни зараз чітко асоціюються з українським рухом спротиву й свободи на Півдні, то в США у них зовсім інша символіка.
І вона відверто расистська.
Стереотип, що кавуни пов'язані з темношкірим населенням, походить ще з часів Громадянської війни в США. Тоді звільнені з рабства темношкірі почали вирощувати й продавати кавуни. Так кавун ставав для них символом свободи й незалежності, давав і поживу, і прибуток. Втім, для білих мешканців південних штатів (з усіма їхніми готовими стереотипами про нечистоту й ледачість чорних) він перетворився на брудний, небажаний, небезпечний символ. Вони відмовлялися "їсти те, що їдять вільні чорношкірі". Не обійшлося й без традиційних чуток про отруєні кавуни, які чорні продають білим.
На початку ХХ століття кавун як расистський троп став настільки поширеним у масовій свідомості, що важко було повірити, що йому лише пів століття. Численні карикатурні зображення темношкірих американців з великими кавунами потрапляли не лише на шпальти газет, але й на попільнички, листівки, настолки, банки з-під печива тощо. (Більше візуальних прикладів у наступному пості.)
Стереотипне уявлення про кавун як образливий символ зчитується і зараз. Наприклад, коли Барак Обама став президентом США, почалася хвиля мемів з бахчою перед Білим домом. А у Boston Herald надрукували карикатуру, як він чистить зуби, а білий чоловік у ванній у цей час питає, чи пробував він нову зубну пасту з ароматом кавуна.
Кілька років назад був скандал, що один білий пожежник з Детройта наприкінці випробувального терміну приніс на роботу великий кавун з рожевим бантом. Більшість його співробітників були чорними. З роботи його звільнили, чувак пробував довести у суді, що він не був у курсі такого красномовного символічного прочитання, але зі зрозумілих причин йому не повірили.
Більше про історію становлення кавунового расизму можна почитати тут, тут, тут, тут і отут.
І вона відверто расистська.
Стереотип, що кавуни пов'язані з темношкірим населенням, походить ще з часів Громадянської війни в США. Тоді звільнені з рабства темношкірі почали вирощувати й продавати кавуни. Так кавун ставав для них символом свободи й незалежності, давав і поживу, і прибуток. Втім, для білих мешканців південних штатів (з усіма їхніми готовими стереотипами про нечистоту й ледачість чорних) він перетворився на брудний, небажаний, небезпечний символ. Вони відмовлялися "їсти те, що їдять вільні чорношкірі". Не обійшлося й без традиційних чуток про отруєні кавуни, які чорні продають білим.
На початку ХХ століття кавун як расистський троп став настільки поширеним у масовій свідомості, що важко було повірити, що йому лише пів століття. Численні карикатурні зображення темношкірих американців з великими кавунами потрапляли не лише на шпальти газет, але й на попільнички, листівки, настолки, банки з-під печива тощо. (Більше візуальних прикладів у наступному пості.)
Стереотипне уявлення про кавун як образливий символ зчитується і зараз. Наприклад, коли Барак Обама став президентом США, почалася хвиля мемів з бахчою перед Білим домом. А у Boston Herald надрукували карикатуру, як він чистить зуби, а білий чоловік у ванній у цей час питає, чи пробував він нову зубну пасту з ароматом кавуна.
Кілька років назад був скандал, що один білий пожежник з Детройта наприкінці випробувального терміну приніс на роботу великий кавун з рожевим бантом. Більшість його співробітників були чорними. З роботи його звільнили, чувак пробував довести у суді, що він не був у курсі такого красномовного символічного прочитання, але зі зрозумілих причин йому не повірили.
Більше про історію становлення кавунового расизму можна почитати тут, тут, тут, тут і отут.
The Atlantic
How Watermelons Became a Racist Trope
Before its subversion in the Jim Crow era, the fruit symbolized black self-sufficiency.
Forwarded from Гриби, гроби і дисертації
Ось деякі приклади з маскультури США, як через кавуни розвивали расові стереотипи.
До речі у Дар’ї зараз виходить книжка. Собі вже замовив, і вам рекомендую!
Forwarded from Гриби, гроби і дисертації
Барабанний дріб – і розкриваю вам карти, чим я активно займалася останні кілька місяців.
Ми з видавництвом @laboratoria_ua раді оголосити передпродаж моєї першої в житті книги (якщо не рахувати тих DIY-опусів, які я робила ще з другого класу☺️)
Все почалося з того, що мене сильно тригерили містифікації довкола Миколая, Діда Мороза, ялинки та подарунків на різдвяно-новорічні свята. Ви самі могли бачити, що я періодично тут ці теми піднімала, розвінчуючи міфи і зариваючись у пошуки істини.
Тож представляю вами наукпоп, у якому досить стисло і при цьому ґрунтовно пояснено генеалогію наших улюблених свят і персонажів.
🎄Як ялинка стала атрибутом свята?
🎄Коли і як в Україні її почали ставити?
🎄Як Миколай став дарувальником?
🎄Що там з дорадянською історію Діда Мороза і Снігуроньки?
І ще купа цікавих питань.
Чесно – ідеальний міфорозбивний подарунок на всі грудневі свята і не тільки.
Передзамовити вже можна тут:
https://laboratoria.pro/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat
Ми з видавництвом @laboratoria_ua раді оголосити передпродаж моєї першої в житті книги (якщо не рахувати тих DIY-опусів, які я робила ще з другого класу☺️)
Все почалося з того, що мене сильно тригерили містифікації довкола Миколая, Діда Мороза, ялинки та подарунків на різдвяно-новорічні свята. Ви самі могли бачити, що я періодично тут ці теми піднімала, розвінчуючи міфи і зариваючись у пошуки істини.
Тож представляю вами наукпоп, у якому досить стисло і при цьому ґрунтовно пояснено генеалогію наших улюблених свят і персонажів.
🎄Як ялинка стала атрибутом свята?
🎄Коли і як в Україні її почали ставити?
🎄Як Миколай став дарувальником?
🎄Що там з дорадянською історію Діда Мороза і Снігуроньки?
І ще купа цікавих питань.
Чесно – ідеальний міфорозбивний подарунок на всі грудневі свята і не тільки.
Передзамовити вже можна тут:
https://laboratoria.pro/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyat
Я вже більше як місяць дуже обережно заходжу в соцмережі — і хвилин за десять виходжу, оскільки читати мою стрічку стало просто нестерпно. Більшість аккаунтів мусульман, на які я колись підписався — як знайомих, так і усіляких блогерів — перетворились на рупори палестинської пропаганди і кожного дня десятками постять рілси про "ізраїльську агресію".
Там повний набір: від альтернативних історичних теорій і маніпуляцій фактами до відвертого антисемітизму. Припускаю, що з боку Ізраїлю теж ведеться інформаційна війна, але в моїй бульбашці є лише кілька ізраїльтян, і вони в своїх сторісах зовсім не закликають утопити Газу в морі.
Найбільш тригерять ось такі відоси, де війну в Палестині порівнюють з російсько-українською. Нібито це ідентичні конфлікти з однаковою історією. А змагання у кількості загиблих дітей я взагалі не знаю як коментувати. Окрім того, що життя дорослої людини аж ніяк не менш цінне, а дітей в Газі тупо відносно більше ніж в Україні, тому їх, очевидно, буде багато серед загиблих цивільних. Але дітиДонбасу — це занадто зручний пропагандистський штамп, щоб відмовитись від його використання
Там повний набір: від альтернативних історичних теорій і маніпуляцій фактами до відвертого антисемітизму. Припускаю, що з боку Ізраїлю теж ведеться інформаційна війна, але в моїй бульбашці є лише кілька ізраїльтян, і вони в своїх сторісах зовсім не закликають утопити Газу в морі.
Найбільш тригерять ось такі відоси, де війну в Палестині порівнюють з російсько-українською. Нібито це ідентичні конфлікти з однаковою історією. А змагання у кількості загиблих дітей я взагалі не знаю як коментувати. Окрім того, що життя дорослої людини аж ніяк не менш цінне, а дітей в Газі тупо відносно більше ніж в Україні, тому їх, очевидно, буде багато серед загиблих цивільних. Але діти
Uncivilized — ще один фрустраційний тренд в близькосхідних соцмережах, який з'явився взимку-навесні 22 року і за зрозумілих причин не був помічений в Україні.
Спікери в репортажах деяких західних медіа досить некоректно ділились своїми враженнями щодо російського вторгнення (відео 1). У своїх коментарях вони описували українців як білих, християн, відносно цивілізованих та відносно європейських мешканців, які дуже відрізняються від населення таких країн, як Сирія, Ірак чи Афганістан.
Це очікувано викликало батгьорт на Близькому Сході, де почали іронічно форсити тег #uncivilized. Зазвичай він супроводжував два типи постів. Перший — сцени із повсякденного життя. Автори справедливо демонстрували, що вони, "нецивілізовані" — такі ж самі, як і "цивілізовані". Другий сюжет— культура та досягнення стародавніх цивілізацій Близького Сходу. Щоправда до сучасних мешканців цих територій ці надбання часто не мають жодного відношення.
В цілому все будо достатньо однотипно та передбачувано. Але траплялись і реальні шедеври. Картинка з душем — просто в самісеньке серденько.
Спікери в репортажах деяких західних медіа досить некоректно ділились своїми враженнями щодо російського вторгнення (відео 1). У своїх коментарях вони описували українців як білих, християн, відносно цивілізованих та відносно європейських мешканців, які дуже відрізняються від населення таких країн, як Сирія, Ірак чи Афганістан.
Це очікувано викликало батгьорт на Близькому Сході, де почали іронічно форсити тег #uncivilized. Зазвичай він супроводжував два типи постів. Перший — сцени із повсякденного життя. Автори справедливо демонстрували, що вони, "нецивілізовані" — такі ж самі, як і "цивілізовані". Другий сюжет— культура та досягнення стародавніх цивілізацій Близького Сходу. Щоправда до сучасних мешканців цих територій ці надбання часто не мають жодного відношення.
В цілому все будо достатньо однотипно та передбачувано. Але траплялись і реальні шедеври. Картинка з душем — просто в самісеньке серденько.
Британська родина святкує Різдво в Індії. Замість святочного поліна використовують брус льоду. 1889 рік