Telegram Web Link
Forwarded from Jetzt komme Feuer
Где-то на том свете сейчас один Томас Стернз Элиот наконец пожимает руку одному Гамсуну –смотри-ка, они там все увидели чего стоит Америка, да и что такое Америка. Эдгар По смотрит на позднее прозрение потомков с недоумением, он-то это понял почти сразу
Из Берлина привезла сверток от друзей, который должна была открыть в день рождения, но в этот день не получится, поэтому решила сделать это на несколько дней раньше. И, как говорит молодежь: меня размазало.

Первое издание! Первые немецкие Сады и Дороги! Это чертов 1942 год!
Кем-то прочитанная, кем-то сохраненная.

“Дорога познания ведет из Сада. Кто пройдет ее до конца — вернется в Сад. Дойдите.”
У вівторок, 25 березня 2025 р., о 13:00 у Чернівцях у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича з відкритою лекцією «Юнгер і Ремарк: для погляди на одну війну» виступить молодший науковий співробітник відділу філософської антропології Інституту філософії ім. Г. Сковороди Національної академії наук України Святослав Вишинський.

У рамках лекції буде розглянута тема війни і «втраченого покоління» в романах Ернста Юнгера «В сталевих грозах» та Еріха Ремарка «На Західному фронті без змін».

Захід відбудеться за адресою: філологічний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, VI корпус, ауд. 23 (вул. Коцюбинського, 2). Вхід вільний.
Это не относится к Парижу.
В нем невозможно потеряться — всегда выходишь либо к ней, либо к реке.
З іншого боку, інколи гностика визначають як людину, що шукає порятунку шляхом знання. Шукана гностична істина не є усвідомленням раціональним і тим паче не являє собою накопичену інформацію.
Грецька мова чітко розділяє знання теоретичне і знання накопичене власним досвідом. Останнє як раз таки і є гнозис, а індивид, що володіє цим знанням (або знаходиться на шляху до нього) є гностиком

— STEPHAN HOELLER "GNOSTICISM: NEW LIGHT ON THE ANCIENT TRADITION OF INNER KNOWIMG"

trobar clus
This media is not supported in the widget
VIEW IN TELEGRAM
130 лет назад родился пророк в своем тексте Рабочий, теоретик тотальной мобилизации, ушедший в леса внутренней миграции.
Поддававшийся не только очарованию и испугу техники, но и гегелевскому престижу «разума в истории», а также шпенглеровскому беспокойству о декадансе.
От человека, прославлявшего войну вслед за Гераклитом, до написания эссе Мир.
Сотканный из всевозможных когнитивных диссонансов, Эрнст Юнгер будто бы рыцарь с гравюры Дюрера: едет верхом между Светом и Тьмой.
И даже смерть не в силах прервать это путешествие, перекочевавшее в сердца искателей приключений!
1
«Как проходила юность Эрнста Юнгера, включая его попытку вступления во Французский легион, участие в движении Вандерфогель, семейные взаимоотношения и решение участвовать в Первой мировой войне? Какие моменты не вошли в книгу «В стальных грозах?»
«Феномен популярности Юнгера во Франции»

P.S забыла сказать, что первое путешествие Юнгера было как раз во Францию в рамках школьного обмена!
«Национализм Юнгера и почему Юнгер не продолжил военную карьеру?»
Як не дивно, по традиції, як це відбувається щорічно і з Анунціо, Дрійо та іншими культовими для "єврофашизму" фігурами, на каналах росіян сьогодні масовий постинг про Юнгера.

Мультикульті євразійський новіопський subhuman свого часу переслухав забагато Finis Mundi, але ніколи не був спроможним створити типаж "бойового інтелектуала", кріптофа-денді та усі інші типажі, які свого часу народилися серед української провінційної молоді та втілилися в період "інтербеллуму" 2014-2022 в націоналістичних зграях веселих відморозків та інтелігентів.

Пам'ятаю, як один типу-заумний російський паблік "Под Корєнь" у вконтактє в 2014 році знайшов мою фотографію з пістолетом, книжкою "В сталевих грозах" видавництва "Владимир Даль", та пов'язкою з Ідеєю Нації, і якийсь невідомий мені автор розродився довгою критичною статтею "Автор фотографії нічего не понімаєт в Юнгере і в цьому всьому". Це було потішно, втім потайонні новіопські люди так ніколи і не народили дієву відповідь цьому зарозумілому сільському жлобству мого покоління - все найкраще утворилося та проявилося в Україні.

Такій, яку ненавиділи як західні ліберали, так і євразійські новіопи.
🤮1💩1🤡1
#записки_художницы #война
Диптих "БЛИНДАЖ" (I,II). Посв. Дмитро Шандре (tg-канал Jetzt komme Feuer https://www.tg-me.com/dmshandr).
Серия "Годы войны" (2022-?..)
[Кино]графическая миниатюра про то, как неповторимо человеческая субстанция текста смешивается с промёрзшей [похищаемой] землёй и другими невинными веществами мира, а затем постепенно и незаметно преобразует в трагично парадоксальную текстовую структуру и сам лес.

Часть I: "...горелые камни, камни, камни, доски, бревна, железные скелеты, в них нет простоты, смирения, или благородства. Один тихий и горький вопрос, зачем?
Так спрашивают старики либо дети, сливаясь с вопросом настолько, что уже не отличить в снегу горелый камень от ребенка или старика.
.."

Часть II. Множество разрозненных фрагментов текстов Дмитро Шандры (в т.ч. из новой книги).
trobar clus
Ми знали: тепер вже почнеться така битва, якої ще не бачив світ. І рвались у бій не менше, ніж ті війська, що два роки тому перетнули кордон, але були небезпечніші за них, бо ж досвідченіші в бою. При цьому ми перебували в найкращому, найвеселішому гуморі…
Хто з вас не знає пекучої туги, що огортає нас на згадку про щасливу пору свого життя? Бо та пора минула і ніколи не вернеться, нас розлучено з нею — навіть найбільша відстань не розлучає так немилосердно. А картини щастя у відблиску минувшини постають іще привабливішими; ми згадуємо їх, мов тіло забраної смертю коханої, яке спочиває глибоко в землі й викликає в нас моторошне почуття, ніби відбиток нищення, сповнений якоїсь вищої, духовної краси. І ми, спрагло линучи думками до тієї минулої пори, знов і знов обстежуємо кожну дрібну подію в ній, кожну її рисочку. Тоді нам починає здаватися, що ми свою міру життя й любові не виповнили по вінця, та хоч би як ми жалкували, що так сталося, прогаяне годі надолужити. О, якби це почуття було нам наукою кожної щасливої миті!

— ERNST JÜNGER "AUF DEN MARMORKLIPPEN"

trobar clus
trobar clus
Хто з вас не знає пекучої туги, що огортає нас на згадку про щасливу пору свого життя? Бо та пора минула і ніколи не вернеться, нас розлучено з нею — навіть найбільша відстань не розлучає так немилосердно. А картини щастя у відблиску минувшини постають іще…
І так само як доречність якогось вчинку визначається, зокрема, в тому, що ним ще й завершується етап, так і Сільвіїне кохання постало переді мною в новому світлі. Я побачив, що ставився до неї та до її матері упереджено і що я також надто легковажив її, бо легко знайшов, як легковажать шляхетний камінь, що виблискує в поросі на дорозі, вважаючи його за скельце. А втім, усе цінне дістається нам тільки випадково — і найкраще дістається задарма

— ERNST JÜNGER "AUF DEN MARMORKLIPPEN"

trobar clus
Як діти, коли світло повертається з середини їхніх очей назовні, хапають речі і обмацують їх руками, так і я шукав слів та образів, щоб схопити нове сяйво речей, яке сліпило мене. Я ніколи раніше й гадки не мав, що мова може завдавати такої муки, і все-таки я не тужив за колишнім безтурботним життям. Якщо ми уявляємо, що одного дня зможемо полетіти, то нам незграбний стрибок дорожчий, ніж певність протоптаного шляху. Мабуть, цим можна пояснити й запаморочення, яке часто опадало мене під час праці

— ERNST JÜNGER "AUF DEN MARMORKLIPPEN"

trobar clus
2025/10/21 09:19:54
Back to Top
HTML Embed Code: