«Я щиро вірю, що та система налаштувань, яку ми формуємо зараз в архіві, буде використана і для встановлення справедливості — і на рівні Міжнародного кримінального суду, і в перспективі для створення трибуналу зі злочину агресії Росії проти України».

Понад 400 ключових слів. Близько 8 мільйонів унікальних медіафайлів. Класифікація матеріалів за локацією, датою, резонансністю події або назвою конкретного підрозділу військ окупанта. Величезний обсяг інформації, яка чітко впорядкована та захищена від сторонніх очей.

Таким є «Архів війни» — найбільша об’єднана база відео- та аудіоматеріалів про війну в Україні, створена на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Як це працює? Читайте на The Ukrainians.

Фото надане командою «Архіву війни»

Як батькам і дітям знайти спільну мову? Шукаємо відповіді у новому епізоді «Сейфплейс» разом з письменницею Іреною Карпою. Слухайте 💛

Це історія залізної людини, яка живе в українському селі. Історія про боротьбу із власною землею і, зрештою, про втрату цієї землі. Так поетка і перекладачка Катерина Калитко описує «Камінний хрест» Василя Стефаника.

Про що насправді ця новела і чому сьогодні у нас більше контекстів, аби сповна її відчути? Слухайте у новому епізоді нашого з PEN Ukraine подкасту «Палітурка».

Відтепер Книжковий клуб The Ukrainians — в аудіоформаті.

Слухайте і дивіться нашу березневу зустріч на улюблених платформах.

У затишному просторі книгарні «Сенс» на Хрещатику обговорювали антологію «З непокритою головою» спільно з літературознавцем Романом Веретельником та музиканткою Сашею Кольцовою. Модерувала розмову — Богдана Неборак.

Завжди є сенс читати більше. Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians Media, щоби відвідувати наші події 💛

Часто свою ідентичність ми сприймаємо як даність, як щось безумовне. Насправді ж усі ці речі формуються під впливом нашого досвіду, який акумулює історична памʼять. Саме вона допомагає нам зрозуміти та обрати ідентичність і щоденно визначає нашу поведінку і спосіб мислення.

Як формується історична памʼять? Як ідентичність допомагає українцям боротися проти агресії Росії? Якою повинна бути культура збереження памʼяті? Про це соціолог Данило Судин розповів для The Ukrainians. Наша Спільнота вже читає, долучайтеся!

Фото: Ірина Середа

Росія застосовує чимало заборонених методів ведення війни: терор, залякування цивільного населення, мародерство, знищення культурних цінностей. Сексуальне насильство також стало одним із таких методів.

Постраждалі від цих злочинів вразливі. Їхня травма свіжа і потребує обережного підходу, обов’язкової психологічної підтримки та правової допомоги. Серед тих, хто займається віднайденням справедливості та покаранням винних, є українська Асоціація жінок-юристок «ЮрФем». Читайте на The Ukrainians.

Фото: Галина Кучманич

Чи можна лікувати неспокій садами, городами й домашніми рослинами? Слухайте у новому епізоді подкасту «Бегонії в агонії» 💛

Один зі способів дбати про себе і підвищувати якість життя — психотерапія. Як обрати саме свого фахівця? Допоможе платформа перевірених психотерапевтів Rozmova.me.

За промокодом BEGONII 20% знижки на першу сесію. На правах реклами.

Сергій Жуковський утратив на фронті обидві руки. Після реабілітації та протезування заснував ветеранський бізнес. Тепер, із новими сталевими кінцівками, він вчиться жити заново. І вірить: війна здатна не лише руйнувати, а й запалювати світло там, де воно згасає. Прочитайте його історію на Reporters.

Фото: Катерина Москалюк

«З проголошенням Незалежності стрілецькі пісні, гаївки знову стали дуже популярні по селах західної і центральної частин України. Проте за десять років зацікавлення піснями помітно згасло. І тільки з початком 2014 року, з новою російсько-українською війною, стрілецькі марші, балади, пісні-реквієми несподівано ожили.

І не тільки в селах, а й у містах. На них звернули увагу професійні співаки, народні гурти, хорові колективи».

Як пісні підтримували й розвивали національну ідею та ідентичність — читайте у тексті фольклористки Оксани Кузьменко.

Колаж: Вадим Блонський

Це твір, де головним героєм є музика. А ще — жінки, які шукають свій шлях у житті та мистецтві.

Розбираємо «Valse mélancolique» Ольги Кобилянської у новому епізоді «Палітурки». Гостя — літературознавиця Тетяна Огаркова. Слухайте 💛

Нагендер Парашар подолав шлях із Делі до Києва у 17 років — одразу по тому, як Україна здобула незалежність. З програмуванням, якого навчався в Національному авіаційному університеті, якось не склалося. Щоби здобути ґрунт під ногами в чужій натоді країні, чоловік брався за будь-яку роботу.

У 2008 році йому запропонували імпортувати в Україну складники для протезів. Нічого не тямлячи у новій справі, він почав налагоджувати постачання з Китаю. Якість товару Нагендера не влаштовувала. Хотів знайти кращих постачальників, але — без успіху. І тоді вирішив робити складники сам.

Як маленька сімейна справа амбітного інженера вісім років перетворює шматки металу на деталі нових кінцівок — читайте на Reporter.

Репортаж: Дар’я Безрученко
Фото: Данило Павлов

Хто насправді є найбільшим рослинним шкідником: павутинний кліщ, щитівка чи самі власники вазонів?

Віра Курико розмірковує над цим у новому епізоді «Бегонії в агонії» з першим гостем подкасту — рослинним блогером Василем Мошківським. Слухайте 💛