Судова практика – невід’ємний інструмент юриста, який дозволяє не лише формувати аргументацію, а й коригувати стратегію захисту інтересів. Навіть якщо певне рішення не було на вашу користь, воно може стати цінним джерелом для висновків і підґрунтям для майбутніх успіхів. Аналізуючи позиції Верховного Суду, важливо враховувати їх як орієнтири для розуміння правозастосування та можливостей реалізації прав і інтересів. Огляд ЕПЛ резонансної практики ВC, що стосується парку «Дружби» за посиланням нижче. Втім, ми закликаємо представників громадськості взяти до уваги викладене Верховним Судом, не опускати руки та врахувати труднощі із доказуванням права на звернення до суду в екологічних спорах фізичних осіб- громадян та громадських організацій, оскаржувати в суді інші дії, рішення чи бездіяльність, які перешкоджають захисту лісопарку «Дружба» >>> https://bit.ly/3OVZYba

2 грудня 2024 року в Міжнародному суді ООН у Гаазі розпочалися публічні слухання щодо консультативного висновку з питань зобов’язань держав у контексті зміни клімату. Ці слухання триватимуть до 13 грудня 2024 року. До розгляду залучено представників держав, міжнародних організацій та громадських організацій, які будуть представляти свої позиції з питань відповідальності за кліматичну кризу... Читати далі: https://bit.ly/41wCL7h

З моменту відкриття провадження у справі Закарпатським окружним адміністративним судом, ми інформували про перебіг судового процесу щодо визнання протиправним та скасування рішення Тур’є-Реметівської сільської ради про затвердження детального плану території для будівництва ВЕС на полонині Руна, в якій ЕПЛ виступає позивачем. Не припиняємо робити це і зараз.

У листопаді відбулося два важливих судових засідання... Читати далі: https://bit.ly/41GNnjU

10 грудня 2024 р. у м. Женева відбулася дев’ята сесія Наради Сторін Конвенції Еспо та п’ята сесії Наради Сторін Протоколу СЕО. У рамках даного засідання схвалено Женевську декларацію, підготовлену органами Конвенції Еспо та із врахуванням доповнень інших учасників >>> https://bit.ly/3VLfASS

Застосування судом заходів реагування у вигляді тимчасового припинення діяльності підприємства, як у випадку з ТОВ «Коксовий завод «Новомет» має важливе значення як превентивний захід для усунення ризиків для довкілля та здоров’я населення. Це рішення вказує на такі важливі аспекти для подальшого функціонування подібних підприємств: необхідність дотримання екологічних норм, необхідність ефективного державного екологічного контролю, мотивація для модернізації виробництва, захист інтересів громади >>> https://bit.ly/3BQSG5F

Понад три десятки аналітичних документів підготували фахівці ЕПЛ у 2024 рік. Очікувано, основними темами досліджень стали наслідки війни для довкілля, досвід подалання екологічної шкоди, спричиненої воєнними діями, і в тому числі питанням поводження із відходами руйнації, воєнними відходами та пошуки шляхів притягення агресора до відповідальності. Також юристи і екологи МБО “Екологія-Право-Людина” писали про поступ України на шляху до повноцінного членства у ЄС, зокрема про прогрес у проведенні довкіллєвих реформ... Докладніше: https://bit.ly/407vdXs

Верховний Суд розглянув адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Раніше ДЕІ звернулася до суду з позовом до ТОВ «Рекультивація», у якому вимагала зупинити виконання робіт і надання послуг у сфері управління з небезпечними відходами до усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки від 12 липня 2021 року №02-915. Відновлення діяльності передбачалося лише після отримання Державною екологічною інспекцією повідомлення про усунення всіх порушень, підтверджених результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю)...

Читати далі: http://bit.ly/3BUACYC

Верховний Суд визнав правомірними дії Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу щодо винесення припису спрямованого на усунення порушень вимог екологічного законодавства, зафіксованих під час будівництва нового ставка-накопичувача ТОВ «Миколаївський глиноземний завод». Суд підкреслив, що планована діяльність, яка може мати значний вплив на довкілля, підлягає обов’язковій оцінці впливу на довкілля до її початку, а виконання приписів контролюючих органів є необхідною умовою для забезпечення екологічної безпеки та дотримання суспільних інтересів.

Розповідаємо про деталі справи на нашому сайті: https://bit.ly/4fMmKgM

Пропозиції щодо нового закону, який передбачає позбавлення волі керівників великих забруднювачів на строк до 20 років, здобули достатню підтримку серед членів Парламенту Шотландії у грудні 2024 року >>> https://bit.ly/4hqu7LZ

Рішення на захист Карпат: Міндовкілля ставить на паузу забудову полонини Руна >>> https://bit.ly/3PNlFuO

Зараз у парламенті протягують законопроєкт із корупційними ризиками в інтересах забудовників (№12089). Чим він небезпечний? Про це пише громадська ініціатива “Голка”.

Претензії до забудовників пропонують обнулити, якщо вони понад 10 років володіли землею. А якщо раптом держава чи громада захоче повернути втрачені ділянки лісу чи узбережжя раніше  – на рахунок суду з бюджету (!) треба буде покласти депозит – ринкову (!) вартість такого майна. Тоді забудовникам не треба буде навіть нічого будувати – є всі шанси напряму отримувати кошти з бюджету.

Проєкт вже готується до другого читання...

https://www.tg-me.com/goholka/623

Контроль за дотриманням природоохоронного законодавства є важливим аспектом забезпечення екологічної безпеки, однак виникають випадки, коли дії органів державного нагляду оскаржуються через порушення процедур. Однією з таких є справа № 520/11060/19, у якій Державне підприємство «Балаклійське лісове господарство» оскаржило дії Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо проведення перевірки та видання припису. Цей аналіз рішення окреслює питання законності перевірок, актів і приписів, а також правові наслідки оскарження таких дій контролюючих органів для підприємства...

Докладніше - на нашому сайті: https://bit.ly/40S697a

ЕПЛ та Міндовкілля провели спільну робочу нараду щодо фіксації шкоди завданої об’єктам ПЗФ внаслідок воєнних дій >>> https://bit.ly/3WJeMyw

Новий огляд законодавчих та нормативних актів, які розглядалися чи ухвалювалися у наприкінці 2024-го року.

В огляді є закон “Про основні засади державної кліматичної політики”, постанова КМУ “Про внесення змін до Порядку утилізації ракет, боєприпасів і вибухових речовин” та інші документи... Докладніше: https://bit.ly/411r9IF

Запрошуємо на прес-брифінг “Результати досліджень впливів воєнних дій на довкілля України (деокуповані території та територія Львівської області)” >>> https://bit.ly/413n8mT

Міндовкілля оприлюднило в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля наказ про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Розробка та технічна рекультивація Негребівського родовища доломітів (І черга – Південна ділянка), розташованого у Житомирському районі Житомирської області України (Радомишльська міська територіальна громада)», яким відмовив ТОВ «Доломіне» у видобутку корисних копалин – доломітів... Подробиці: https://bit.ly/4hjnbkl

ЕПЛ ділиться досвідом та знаннями про вплив воєнних дій на довкілля України >>> https://bit.ly/4b6vr55

11 лютого 2025 року Верховна Рада прийняла за основу Проект Закону 12117 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків. Серед іншого, ця законодавча ініціатива пропонує виключити індустріальні парки зі сфери дії Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” (Закон про ОВД), і скасувати для таких інфраструктурних проектів вимогу про її проведення. На думку ініціаторів законопроекту, ОВД є надмірним регуляторним бар’єром у залученні інвестицій в Україну... https://bit.ly/3Qn3zQt

Учора відбулася спільна нарада Міндовкілля, МБО «Екологія-Право-Людина» та представників адміністрацій об’єктів природно-заповідного фонду прифронтових областей. Також до наради долучилися представники Держекоінспекції України та Краматорської РДА Донецької області. Всього в нараді взяло участь 25 осіб >>> https://bit.ly/4gND8xW