📌 Юрій Кульчицький - українець який врятував Відень і привчив до кави європейську знать. Уродженець Львівщини, увійшов до історії завдяки своїй сміливості під час облоги Відня у вересні 1683 року. Вбраний у турецький одяг, він разом із товаришем зумів пройти через ворожий табір і донести віденцям вістку про швидкий прихід союзних військ Яна Собєського. Цей відчайдушний крок повернув мешканцям міста надію та зміцнив їхню волю до опору. Після перемоги над османами Кульчицький став героєм Австрії, а його ім’я увійшло в легенди всієї Європи.

👀 найбільше слава українця закріпилася у зовсім іншій сфері – кавовій культурі. Саме він заснував у Відні кав’ярню «Під синьою пляшкою», куди привіз захоплену у турків каву. Кульчицький не лише популяризував цей напій серед австрійців, а й, за легендою, започаткував традицію подавати його з молоком та цукром. Відтоді кава стала символом віденського стилю життя, а сам Кульчицький – не лише визволителем міста, а й справжнім «батьком європейської кав’ярні».

👀12 вересня 1875 року народився Олександр Кошиць. Саме завдяки його диригентському та культуртрегерському таланту світ почув і полюбив «Щедрика» Миколи Леонтовича. А чарівна українська колискова «Ой ходить сон» в його хоровому аранжуванні надихнула Джорджа Гершвіна на створення джазового стандарту Summertime. Ці два хіта стали улюбленцями європейської та американської публіки під час тріумфальної подорожі Української Республіканської Капели у 17 країнах світу, що гастролювала під проводом Олександра Кошиця на доручення уряду УНР у 1919–1924 роках. Олександр Кошиць тримався народницької місії – відкрити душу українського народу світові через його пісню. За п’ять років у світовій пресі вийшло близько трьох тисяч рецензій.

📌 Завдяки Кошицю Україна перестала бути німою для світу, а світ — глухим до українців. Ба більше, «українство» стало модним: «Яке щастя бути українцем!» — писала 10 січня 1920 року брюссельська La Gazette.

⚠️Про свавільні затримання на окупованих територіях

📢 На презентації звіту “Як змінилася практика свавільних затримань та насильницьких зникнень в окупації: аналіз задокументованих випадків за 2023-2024 роки” брат Сергія Удовіченка, викраденого російськими військовими, Олександр розповідає, чим відрізняється практика окупантів.

👀 Читайте більше - за посиланням: https://uacrisis.org/uk/rosiya-peretvoryla-svavilni-zatrymannya-ta-znyknennya-na-systemnu-ataku-proty-ukrayinskoyi-identychnosti

⚠️ 17 вересня 1939 року Радянський Союз фактично вступив у Другу світову війну як союзник нацистської Німеччини. Згідно з таємними протоколами пакту Молотова-Ріббентропа, Червона армія перейшла східний кордон Польщі, розпочавши так званий «визвольний похід у Західній Україні та Західній Білорусії». Це вторгнення стало грубим порушенням радянсько-польського договору про ненапад 1932 року. У координації з Вермахтом радянські війська швидко просувалися Польщею: вже 17 вересня були зайняті Тернопіль та Рівне.

📢 Співпраця між агресорами: комуністами і нацистами, проявлялася у спільних військових операціях та узгодженні дій проти польської армії. Найбільш промовистим символом цього союзу став спільний радянсько-німецький парад у Бресті 22 вересня. Уже наприкінці вересня було завершено розгром Польщі та підписано радянсько-німецький «Договір про дружбу і кордон», що закріпив поділ польських земель між союзниками.

📢 150 років тому у Києві народився Олександр Мурашко – видатний український художник-портретист початку XX століття, а також засновник нового українського малярства XX століття, який мріяв перетворити Київ на великий художній центр. Ця дата стала привидом розповісти про таку унікальну людину у спеціальному проєкті «Навколо постаті».

💬 «Найголовнішим досягненням Олександра Мурашка була Українська академія мистецтва. Це вища мистецька школа, якої в Україні до 1917 року не існувало взагалі. Якщо амбітні, талановиті люди хотіли здобути освіту, вони мусили їхати у Петербург», – зазначила дослідниця життя і творчості Олександра Мурашка, кандидат історичних наук Дар’я Добріян.

🔔 Більше - у новому випуску спецпроєкту УКМЦ “Навколо постаті”: https://www.youtube.com/watch?v=4iJWst1BXhs&t=3603s

😮 Що змусило дітей у класі припинити спілкуватись російською?

Розповідає педагогиня, поетеса, членкиня Національної спілки журналістів та Національної спілки письменників України, заступниця голови Київського міського об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Ольга Ходацька.

📢 Навколо книги | Розмова з Ольгою Ходацькою: https://www.youtube.com/watch?v=SzEDCy03fF8

📣 Альона Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA: політика щодо постраждалих від війни має бути системною та скоординованою, має враховувати досвід підтримки постраждалих в попередні роки.
🔔 Пресконференцію “Чи формує Уряд політику для постраждалих від війни?”, під час якої представниці Коаліції правозахисних організацій обговорили ситуацію із захистом прав постраждалих від збройної агресії РФ проти України - дивіться за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=fgOIKrGfCVI&t=952s

📢 Вона була єдиною донькою в родині українських письменників Бориса Грінченка та Марії Грінченко. Цікавилася українським національним рухом, перекладала, писала, захоплювалась музикою. Була двічі ув’язнена, що призвело до тяжкого захворювання.

👉 Читайте про непростий шлях і вагомий внесок Анастасії Грінченко в українську культуру та національний рух: https://www.youtube.com/watch?v=Dx4NJdAiVJE

📢 З 12 по 16 вересня на полігонах Росії та Білорусі тривали навчання «Захід-2025». За легендою залагоджень, союзні сили відбивали масштабну військову агресію на західному стратегічному напрямку. Попри декларований Москвою «успіх» навчань, їхній результат в інформаційній сфері не зміг задовольнити апетити російських адептів війни.

🔔 Більше - читайте у матеріалі: https://uacrisis.org/uk/holosti-manevry-chomu-zahid-2025-rozcharuvav-rosijskyh-propagandystiv

📢 23 вересня 1900 народився Володимир Кубійович, український географ, демограф, громадсько-політичний діяч, один з організаторів української науки на Заході в 1950–1970-х роках, головний редактор "Енциклопедії українознавства". В еміграції, як головний редактор «Енциклопедії українознавства» став одним із провідних організаторів української науки у світі. Йому вдалося згуртувати довкола проєкту вчених різних спеціальностей і створити фундаментальне видання, яке не мало аналогів у діаспорі. Завдяки його наполегливості «Енциклопедія» стала своєрідною інтелектуальною відповіддю українців на спроби СРСР монополізувати наукову інтерпретацію історії та культури.

⚡ Особливе значення мало і англомовне видання «Енциклопедії», яке дало можливість університетам та бібліотекам світу отримати об’єктивні знання про Україну. Редакторська праця Кубійовича не лише систематизувала знання, але й зберегла цілісність української національної традиції в умовах політичної еміграції.

📢 86 днів пекла - так полковник Національної гвардії України, оборонець "Азовсталі" Олександр Крать говорить про час, проведений в оточенні на комбінаті.

🔵 Як територія та інфраструктура заводу стали форпостом шаленого опору українців російській навалі оборонець Маріуполя розповів в інтерв'ю у Пресцентрі УКМЦ 👉

https://surl.lu/qzxiay

📢 Історик-релігієзнавець, експерт проекту Where Are Our People?, запрошений дослідник університету Джорджтаун (США) Владислав Гаврилов звернув увагу на те, що у ті часи всі незгодні з політикою радянської влади мали бути знищені або упокорені або залякані.

🔸 Презентація проєкту громадської організації PR Army «Стерті історії». Ініціатива об’єднує істориків, митців, авторів та громадськість, щоб дослідити депортації національних спільнот, які відбувалися за часів Російської імперії та СРСР 👉

https://uacrisis.org/uk/yak-nagadaty-svitu-pro-znyshheni-kultury-ta-zberezhenu-stijkist-narodiv

🧩 У Німеччині на кожну родину припадає мінімум від 6 до 8 настільних ігор настільних.

📚 Яка ситуація в Україні, достеменно невідомо, але зрозуміло, що українські діти в них грають на порядок менше. І це не може не турбувати, адже саме настільні ігри позитивно впливають на розвиток дитини, покращуючи когнітивні навички, соціальні, емоційні вміння, дрібну моторику та мовлення.

🎯 Крім того, настільні ігри вважаються ефективним інструментом для навчання, розвитку уяви, креативності та допомагають у підготовці дитини до шкільних навантажень.

Хочете знати, як настільні ігри розвивають увагу, мислення й уяву? Дивіться більше - https://www.youtube.com/watch?v=V5uMXtR8_Bg

⚠️ Про постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом

📢 Найбільш вразлива група постраждалих залишається найменш охопленою, і саме з нею ще більше поглиблюється вразливість. Ми мусимо в цьому плані глибоко працювати всі разом., закликає голова ГО «СЕМА України» Ірина Довгань.

🔔 Читайте більше про аналітичний огляд «Воєнні злочини рф: врахування диференційованого впливу патернів СНПК в розбудові системи підтримки постраждалих», підготовлений Інформаційно-консультативним жіночим центром: https://uacrisis.org/uk/pidtrymka-postrazhdalyh-vid-snpk-yak-unyknuty-konkurentsiyi-vrazlyvosti

​
​❓Як Москва використовує культуру для впливу на Захід - і що з цим робити?

🎙️ У Пресцентрі УКМЦ відбулося експертне обговорення «Гуманітарна експансія московитів на Захід: яка ситуація сьогодні?»

Професор Юрій Ковбасенко та дослідниця Валентина Сотникова проаналізували:
🔹 історичні витоки московських дискурсів про Європу,
🔹 сучасні антиєвропейські ідеологеми,
🔹 шляхи протидії культурному впливу Росії.

📺 Дивіться відео дискусії тут:
👉 https://www.youtube.com/live/8-WMgv5fLeY?si=zWT5arVtmvHEvPBt

💙💛 1 жовтня Україна вшановує День захисника і захисниць.

Це день подяки тим, хто сьогодні стоїть на варті свободи, і пам’яті про тих, хто віддав за неї життя.

Шануємо. Вклоняємося. Пишаємося.

📢 Чергова зустріч у межах спецпроєкту УКМЦ «Геополітичні діалоги з Валерієм Чалим» була присвячена ключовим викликам для України та її партнерів.

🗣 Валерій Чалий, Голова правління УКМЦ, Посол України в США (2015-2019) та Павло Клімкін, Міністр закордонних справ України (2014-2019), Надзвичайний і Повноважний Посол обговорили:
– актуальні питання зовнішньої політики;
– зміну інформаційного наративу на Заході;
– транзит російської нафти та євроінтеграцію;
– перспективи України на шляху до перемоги.

Дивіться більше у відео - https://www.youtube.com/watch?v=DdRX7-uQIFY&t=9s

📢 У новому випуску Діалогової платформи Українського дому на тему “Культурна репрезентація України в Європі: що змінилося за роки російського вторгнення” кураторка та арт-критикиня Катерина Ботанова зазначила, що сьогодні йдеться про унормальнення українського культурного продукту в тому сенсі, що він стає зрозумілою, важливою частиною європейської культурної сцени.

🔔 Разом з тим, на думку арт-критикині, досі немає українських голосів у колективних виставках чи колективних висловлюваннях, і це прикро, адже українські митці можуть говорити на важливі глобальні теми кліматичної змін, екологічної небезпеки, політичного опору, солідарності, взаємопідтримки, які важливі в мистецькому середовищі і які постійно намагаються в різний спосіб бути артикульованими.

Повний випуск розмови - дивіться за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ECuNY9ZQx7w&t=132s