✅ Королево
Тутешній замок був троооошечки молодшим — за згадками, з’явився у 13 сторіччі 👀
Але у руїнах все ж проглядається деяка схожість з Хустською твердинею. В принципі, не дивно, адже тогочасні угорці й Королевську фортецю Нялаб використовували для контролю за «Соляним шляхом». Грубо кажучи, це була митниця 🛡
Та у сезон полювання сюди також приїздили угорські королі, щоб відпочити і розважитись, адже місця біля річки Тиси тут дійсно чудові. При дворі часто працювали діячі культури, переписували «Королівське Євангеліє», здійснювались переклади Біблії, створювались балади тощо. А що, одночасно і глянеш за тим, як грошики капають в казну і культурне дозвілля норм ☺️
Хоч, османи замком свого часу не заволоділи, його історія завершилась так само, як у Хусті — вибухом 💥
В 1672 році король Леопольд віддав такий наказ, ймовірно побоюючись зростання впливу місцевих магнатів. Угу, все, нікому не діставайся, збереглися лише окремі фрагменти стін та веж 🤷
Тутешній замок був троооошечки молодшим — за згадками, з’явився у 13 сторіччі 👀
Але у руїнах все ж проглядається деяка схожість з Хустською твердинею. В принципі, не дивно, адже тогочасні угорці й Королевську фортецю Нялаб використовували для контролю за «Соляним шляхом». Грубо кажучи, це була митниця 🛡
Та у сезон полювання сюди також приїздили угорські королі, щоб відпочити і розважитись, адже місця біля річки Тиси тут дійсно чудові. При дворі часто працювали діячі культури, переписували «Королівське Євангеліє», здійснювались переклади Біблії, створювались балади тощо. А що, одночасно і глянеш за тим, як грошики капають в казну і культурне дозвілля норм ☺️
Хоч, османи замком свого часу не заволоділи, його історія завершилась так само, як у Хусті — вибухом 💥
В 1672 році король Леопольд віддав такий наказ, ймовірно побоюючись зростання впливу місцевих магнатів. Угу, все, нікому не діставайся, збереглися лише окремі фрагменти стін та веж 🤷
✅ Виноградів
Рушаймо далі по «Соляному шляху» 💰
Руїни замку Канків, про первісний вигляд якого згадується ще у 10 сторіччі, розташовані на схилі пагорба. Що якраз у 14 сторіччі (деякі історики стверджують, що саме у цей час насправді і було будівництво, не раніше) і давало війську угорського феодала Беке Борше перевагу у захисті, а також контролі доставки товару по Тисі.
Так само як і 5 масивних веж з брамою 🛡
Проте, це не допомогло, коли внаслідок політичних інтриг проти короля Карла Роберта, його армія під час штурму суттєво пошкодила замок, який згодом все ж відновили і подарували королеві Марії 👑
Пізніше сюди майже переїхав барон Петер Перені, щоб стати найзаможнішим землевласником регіону. Ще й на додачу король Сигізмунд І призначив барона керувати марморошськими соляними копальнями, забезпечивши тим самим повний контроль угорської влади над «Соляним шляхом» 🥇
Але Перені вирішив оселитися у більш затишному місці у Виноградові (тогочасному Севлюші) і збудував розкішний палац поруч. А над замком трохи «пошаманив» і передав монахам ордену св. Франциска під монастир.
Та й нормально, бо внаслідок сімейних чвар опонентів барона і юридичної плутанини, йому ще й віддали оборонну споруду у Королеві, про яку я писав вище.
Вже у статусі монастиря Виноградівська твердиня існувала орієнтовно півтора століття. Але за іронією долі, Франц Перені буквально вирвав з рук подарунок свого предка, вбивши більшість ченців-францисканців, адже сам був протестантом.
Таке нахабство було не до душі австрійській верхівці, які були католиками, тож вже приватні володіння Франца руйнують, а його самого беруть у полон. На цьому історія замку — все, тепер стоять лише порослі руїни 🥀
Рушаймо далі по «Соляному шляху» 💰
Руїни замку Канків, про первісний вигляд якого згадується ще у 10 сторіччі, розташовані на схилі пагорба. Що якраз у 14 сторіччі (деякі історики стверджують, що саме у цей час насправді і було будівництво, не раніше) і давало війську угорського феодала Беке Борше перевагу у захисті, а також контролі доставки товару по Тисі.
Так само як і 5 масивних веж з брамою 🛡
Проте, це не допомогло, коли внаслідок політичних інтриг проти короля Карла Роберта, його армія під час штурму суттєво пошкодила замок, який згодом все ж відновили і подарували королеві Марії 👑
Пізніше сюди майже переїхав барон Петер Перені, щоб стати найзаможнішим землевласником регіону. Ще й на додачу король Сигізмунд І призначив барона керувати марморошськими соляними копальнями, забезпечивши тим самим повний контроль угорської влади над «Соляним шляхом» 🥇
Але Перені вирішив оселитися у більш затишному місці у Виноградові (тогочасному Севлюші) і збудував розкішний палац поруч. А над замком трохи «пошаманив» і передав монахам ордену св. Франциска під монастир.
Та й нормально, бо внаслідок сімейних чвар опонентів барона і юридичної плутанини, йому ще й віддали оборонну споруду у Королеві, про яку я писав вище.
Вже у статусі монастиря Виноградівська твердиня існувала орієнтовно півтора століття. Але за іронією долі, Франц Перені буквально вирвав з рук подарунок свого предка, вбивши більшість ченців-францисканців, адже сам був протестантом.
Таке нахабство було не до душі австрійській верхівці, які були католиками, тож вже приватні володіння Франца руйнують, а його самого беруть у полон. На цьому історія замку — все, тепер стоять лише порослі руїни 🥀
✅ Квасове
Продовжуємо маршрут середньовічними митницями на «Соляному шляху» 💫
Наступна — руїни Квасівського замку орієнтовно 12 сторіччя. Хоча, і тут історики сперечаються і намагаються розвіяти міф про один з найстаріших кам’яних форпостів України, стверджуючи про його зведення на 400 років пізніше.
Перша версія мені більше подобається, бо від оцих залишків каміння дійсно аж віє сивою давниною 🏰
Тут історія схожа майже, як брати-близнюки, з іншими значущими будівлями: дарували, продавали, і зрештою знищили.
✍️ У 1563 році угорський сейм, прислухавшись до численних скарг на злочини місцевого феодала Мотузнаї, постановив розібратися, заразом зруйнувавши замок.
У 1564 році війська підійшли, однак замок був порожнім, оскільки Мотузнаї втік. Замок зруйнували. А шо ж, дарма стільки йшли 🤷
Правда, невдовзі власник все ж повернувся і відновив фортецю. Після того, як замок покинув вже нащадок Мотузнаї, у 1627 році він перейшов у власність Давида Шикован-Біловарі. Це був останній власник замку, чиє ім’я зберегла історія.
Продовжуємо маршрут середньовічними митницями на «Соляному шляху» 💫
Наступна — руїни Квасівського замку орієнтовно 12 сторіччя. Хоча, і тут історики сперечаються і намагаються розвіяти міф про один з найстаріших кам’яних форпостів України, стверджуючи про його зведення на 400 років пізніше.
Перша версія мені більше подобається, бо від оцих залишків каміння дійсно аж віє сивою давниною 🏰
Тут історія схожа майже, як брати-близнюки, з іншими значущими будівлями: дарували, продавали, і зрештою знищили.
✍️ У 1563 році угорський сейм, прислухавшись до численних скарг на злочини місцевого феодала Мотузнаї, постановив розібратися, заразом зруйнувавши замок.
У 1564 році війська підійшли, однак замок був порожнім, оскільки Мотузнаї втік. Замок зруйнували. А шо ж, дарма стільки йшли 🤷
Правда, невдовзі власник все ж повернувся і відновив фортецю. Після того, як замок покинув вже нащадок Мотузнаї, у 1627 році він перейшов у власність Давида Шикован-Біловарі. Це був останній власник замку, чиє ім’я зберегла історія.
Подорожуючи Україною
На ПНВ для 5ОШБ Допоможіть штурмовому підрозділу 5 ОШБр із придбанням ПНВ. Вкрай важливий зараз для бойових виїздів в темряві. Переміщення із освітленням вночі неможливе тож ПНВ забезпечить якісну роботу хлопцям в темну пору доби. Я буду дуже вдячний кожному…
Зібрали, купили, віддали в підрозділ 5 ОШБ 💪
✅ Четфалва
Зізнаюсь чесно, такого я ще не бачив 🤯
Та й взагалі складно уявити по-перше, як це можливо було збудувати з дерева, ще й без фундаменту, ще й у 18 сторіччі.
По-друге, як ця споруда вистояла до наших днів. 30-метрова дзвіниця, виконана у стилі дерев'яної мармароської готики, однозначно є символом села і височіє тут з 1753 року.
Сусід вежі трохи не вийшов зростом, але стоїть тут набагато давніше. Точніше, з 15 сторіччя. Храм побудований вже з каменю на вапняному розчині і теж цікавий — своїми орнаментальними композиціями розпису інтер’єру 😍
Зізнаюсь чесно, такого я ще не бачив 🤯
Та й взагалі складно уявити по-перше, як це можливо було збудувати з дерева, ще й без фундаменту, ще й у 18 сторіччі.
По-друге, як ця споруда вистояла до наших днів. 30-метрова дзвіниця, виконана у стилі дерев'яної мармароської готики, однозначно є символом села і височіє тут з 1753 року.
Сусід вежі трохи не вийшов зростом, але стоїть тут набагато давніше. Точніше, з 15 сторіччя. Храм побудований вже з каменю на вапняному розчині і теж цікавий — своїми орнаментальними композиціями розпису інтер’єру 😍