✅ Бене
Тутешній реформаторський костел Серця Ісуса не може похизуватися аж такою унікальністю, як дзвіниця у Четфалві 🔔
Але він не менш вражаючий своєю архітектурою. Він — інакший взагалі.
По-перше, старший — побудований в кінці 14 сторіччя. По-друге, не повністю вирізблений. Тут вже мікс з каменю та дерева ⚒
Хоч, сама вежечка виконана у такому ж стилі мармароської готики, основа — романська.
🔥 В 1657 році після страшної пожежі храм лежав в руїнах. Його відбудували, і в архітектурному плані додалися ще й елементи бароко.
Так дивишся, і наче переносить машиною часу у епоху лицарів та легенд.
Тутешній реформаторський костел Серця Ісуса не може похизуватися аж такою унікальністю, як дзвіниця у Четфалві 🔔
Але він не менш вражаючий своєю архітектурою. Він — інакший взагалі.
По-перше, старший — побудований в кінці 14 сторіччя. По-друге, не повністю вирізблений. Тут вже мікс з каменю та дерева ⚒
Хоч, сама вежечка виконана у такому ж стилі мармароської готики, основа — романська.
🔥 В 1657 році після страшної пожежі храм лежав в руїнах. Його відбудували, і в архітектурному плані додалися ще й елементи бароко.
Так дивишся, і наче переносить машиною часу у епоху лицарів та легенд.
✅ Великі лази
Давайте поговоримо про музику 🎶
Точніше, про видатного композитора Нандора Плотені.
Який є уродженцем цього села і однозначно однією з найвідоміших постатей у Європі.
Скрипка малого Нандора захоплювала, зокрема, вуха італійців, французів та навіть до Єгипта донеслась мелодія, коли вони гастролювали з наставником хлопця Еде Ремені.
🔜 У 20 років Плотені вже познайомився з Ференцом Лістом, а також товаришував з Ваґнером, Берліозом та Рубінштейном.
У 26 вже був першою скрипкою Національного театру в Будапешті. Париж і Прага також раділи його регулярним виступам. Врешті-решт, за високі заслуги у музичній сфері імператор Франц Йосиф I подарував Нандору Плотені дворянський титул і він повернувся додому, щоб у свої 52, у 1896 році побудувати власний палац у Великих Лазах.
🏰 Сама будівля суто неокласична та досі оточена залишками англійського парку.
Разом з поважним статусом та вже не надто молодим віком, дійсно, музика залишилась, як хобі — просто пограти вдома в компанії тих самих друзів: Брамса і Ремені. Або влаштувати благодійний концерт 🎻
І настав час подумати про бізнес. Тож, граф побудував спиртзавод, млин і організував виноградарське господарство. Загальна площа володінь Плотені дорівнювала близько 250 гектарам 😮
Більшість людей з села почали працювати на його об’єктах. Селяни здавали частину врожаю на спиртзавод і, окрім оплати, отримували назад ще справедливу частину продукту у вигляді горілки, знаменитої на всю Європу «Лазівської сливовиці». Також закордон експортувались і вина 🍷
Всі були задоволені. Тим паче, враховуючи доброту дворянської родини та готовність в разі потреби допомогти простим селянам.
Після смерті Нандора, виробництво працювало й далі і збагачувало цей край та людей, які тут жили.
🤬 До приходу совєтів, звісно. «Розкуркулення» дісталось і до Закарпаття, тож один з синів графа, Вільям, по суті, залишився ні з чим і заробляв на життя, ремонтуючи годинники, адже не встиг вчасно втекти.
Хоча б, додумалися «червоні» налагодити виробництво, а не вирубувати виноградники та нищити заводи. Зі спиртом обережніше все ж, ніж з храмами, так.
Нині в палаці розташований Ужгородський районний центр дитячої творчості, отже можна сказати, що справа Плотені живе і, можливо, скоро Великі Лази подарують світу ще багато блискучих артистів 🇺🇦
Давайте поговоримо про музику 🎶
Точніше, про видатного композитора Нандора Плотені.
Який є уродженцем цього села і однозначно однією з найвідоміших постатей у Європі.
Скрипка малого Нандора захоплювала, зокрема, вуха італійців, французів та навіть до Єгипта донеслась мелодія, коли вони гастролювали з наставником хлопця Еде Ремені.
🔜 У 20 років Плотені вже познайомився з Ференцом Лістом, а також товаришував з Ваґнером, Берліозом та Рубінштейном.
У 26 вже був першою скрипкою Національного театру в Будапешті. Париж і Прага також раділи його регулярним виступам. Врешті-решт, за високі заслуги у музичній сфері імператор Франц Йосиф I подарував Нандору Плотені дворянський титул і він повернувся додому, щоб у свої 52, у 1896 році побудувати власний палац у Великих Лазах.
🏰 Сама будівля суто неокласична та досі оточена залишками англійського парку.
Разом з поважним статусом та вже не надто молодим віком, дійсно, музика залишилась, як хобі — просто пограти вдома в компанії тих самих друзів: Брамса і Ремені. Або влаштувати благодійний концерт 🎻
І настав час подумати про бізнес. Тож, граф побудував спиртзавод, млин і організував виноградарське господарство. Загальна площа володінь Плотені дорівнювала близько 250 гектарам 😮
Більшість людей з села почали працювати на його об’єктах. Селяни здавали частину врожаю на спиртзавод і, окрім оплати, отримували назад ще справедливу частину продукту у вигляді горілки, знаменитої на всю Європу «Лазівської сливовиці». Також закордон експортувались і вина 🍷
Всі були задоволені. Тим паче, враховуючи доброту дворянської родини та готовність в разі потреби допомогти простим селянам.
Після смерті Нандора, виробництво працювало й далі і збагачувало цей край та людей, які тут жили.
🤬 До приходу совєтів, звісно. «Розкуркулення» дісталось і до Закарпаття, тож один з синів графа, Вільям, по суті, залишився ні з чим і заробляв на життя, ремонтуючи годинники, адже не встиг вчасно втекти.
Хоча б, додумалися «червоні» налагодити виробництво, а не вирубувати виноградники та нищити заводи. Зі спиртом обережніше все ж, ніж з храмами, так.
Нині в палаці розташований Ужгородський районний центр дитячої творчості, отже можна сказати, що справа Плотені живе і, можливо, скоро Великі Лази подарують світу ще багато блискучих артистів 🇺🇦
✅ Ужгород
Трохи поїздивши, можу з впевненістю сказати, що велика вода додає містам якогось особливого шарму. Якими б цікавими і красивими вони не були, як наприклад Львів чи Франківськ, це грає велику роль. В Ужгороді я це особливо відчув 😎
Не в сезон ритм тут здався доволі неквапливим, якщо порівнювати з вищезгаданим Львовом, де вирує життя весь рік. Проте, біля річки Уж завжди людно. Річка або озеру в центрі — це завжди справжній магніт як для мешканців так і для туристів 🤩
Але подивитися тут все одно є на що. Загалом архітектура відрізняється від Галичини, а Ужгородський замок — це вишенька на торті 🔝
Власний торт, до речі, у Ужгорода теж є, але про це згодом...
🏰 Кам’яна фортифікаційна споруда «народилась» у кінці 10 сторіччя і гідно тримала удар. Проте, поява нових видів озброєнь вимагала удосконалення.
I наприкінці вже 16 сторіччя почалось укріплення замку. У плані він був неправильним чотирикутником — це зумовлено рельєфом Замкової гори. З трьох боків споруду оточував рів завглибшки 8–10 метрів, через який до в'їзної брами було перекинуто підйомний міст. Товщина зовнішньої кріпосної стіни досягла від 2,5–3 метрів і до 10-метрової висоти.
Але на початку 1704 року під час повстання слабоозброєних селян, ці всі укріплення, хоч і з боєм, але здалися.
Вже за певний час Ужгородський замок перейшов у розпорядження австрійської корони. Австрійці вивозять звідси всі коштовності та розміщають у фортеці військовий гарнізон.
☦️ До кінця 70-хх років XVIII століття Ужгородський замок остаточно втратив оборонне значення та був переданий греко-католицькій єпархії.
З 1947 року ж тут було відкрито музей, який і сьогодні наповнений доволі насиченою експозицією.
✝️ На тій же вулиці, що і замок, з 18 сторіччя розмістився розкішний Хресто-воздвиженський кафедральний греко-католицький собор.
🕎 Також неподалік — ще одна релігійна споруда — синагога 1904 року заснування. Щоправда, зараз будівля, у дещо незвичному мавританському стилі, використовується у якості філармонії.
🍰 Як і обіцяв, повернемось до смачненького на десерт. Власник кондитерської «Shtefanyo V&V» вирішив, що набагато приємніше гуляти містом, поласувавши тортом з унікальним рецептом з використанням печеного безе з фундуком і, ви знаєте, спрацювало ще й як. Торт навіть удостоївся міні-скульптури поруч з біологічним факультетом УжНУ.
Тож, як бачите, не лише сакурами приваблює місто на Ужі 😉
Трохи поїздивши, можу з впевненістю сказати, що велика вода додає містам якогось особливого шарму. Якими б цікавими і красивими вони не були, як наприклад Львів чи Франківськ, це грає велику роль. В Ужгороді я це особливо відчув 😎
Не в сезон ритм тут здався доволі неквапливим, якщо порівнювати з вищезгаданим Львовом, де вирує життя весь рік. Проте, біля річки Уж завжди людно. Річка або озеру в центрі — це завжди справжній магніт як для мешканців так і для туристів 🤩
Але подивитися тут все одно є на що. Загалом архітектура відрізняється від Галичини, а Ужгородський замок — це вишенька на торті 🔝
🏰 Кам’яна фортифікаційна споруда «народилась» у кінці 10 сторіччя і гідно тримала удар. Проте, поява нових видів озброєнь вимагала удосконалення.
I наприкінці вже 16 сторіччя почалось укріплення замку. У плані він був неправильним чотирикутником — це зумовлено рельєфом Замкової гори. З трьох боків споруду оточував рів завглибшки 8–10 метрів, через який до в'їзної брами було перекинуто підйомний міст. Товщина зовнішньої кріпосної стіни досягла від 2,5–3 метрів і до 10-метрової висоти.
Але на початку 1704 року під час повстання слабоозброєних селян, ці всі укріплення, хоч і з боєм, але здалися.
Вже за певний час Ужгородський замок перейшов у розпорядження австрійської корони. Австрійці вивозять звідси всі коштовності та розміщають у фортеці військовий гарнізон.
☦️ До кінця 70-хх років XVIII століття Ужгородський замок остаточно втратив оборонне значення та був переданий греко-католицькій єпархії.
З 1947 року ж тут було відкрито музей, який і сьогодні наповнений доволі насиченою експозицією.
✝️ На тій же вулиці, що і замок, з 18 сторіччя розмістився розкішний Хресто-воздвиженський кафедральний греко-католицький собор.
🕎 Також неподалік — ще одна релігійна споруда — синагога 1904 року заснування. Щоправда, зараз будівля, у дещо незвичному мавританському стилі, використовується у якості філармонії.
🍰 Як і обіцяв, повернемось до смачненького на десерт. Власник кондитерської «Shtefanyo V&V» вирішив, що набагато приємніше гуляти містом, поласувавши тортом з унікальним рецептом з використанням печеного безе з фундуком і, ви знаєте, спрацювало ще й як. Торт навіть удостоївся міні-скульптури поруч з біологічним факультетом УжНУ.
Тож, як бачите, не лише сакурами приваблює місто на Ужі 😉