Eric Ravilious - Wilmington Giant / Westbury Horse / The Vale of the White Horse, 1939
Eric Diehl - Exploding Car with Lizard, 2021 / Clayton Schiff - Coil, 2024 / Yasuo Kuniyoshi - The Fakirs, 1951 / Emily Mae Smith - Study of Gleaner Odalisque, 2020 / Jacques Houplain - Rayon de Lune, 1970-75 / Sylvia Fein - The Painting Told Me What To Do, 2012 / Nils Dardel - The Waterfall, 1921 / Michel Zimbacca - Le centaure inoxydable, 1992 / Ithell Colquhoun - Autumnal Equinox, 1949 / Norbert Kox - Rocks of Ages, 2009-10
Джозеф Кері Меррік (Joseph Carey Merrick (1862–90) англієць, відомий через надзвичайну деформацію тіла, спричинену нейрофіброматозом першого типу та синдромом Протея
Більше відомий під сценічним ім'ям «Людина-слон» (The Elephant Man) Джозеф виступав у фрік-шоу, після знайомства з сером Фредеріком Тривзом оселився в лондонському госпіталі, ставши згодом відомим у лондонському суспільстві.
Хірург Фредерік Тривз, який запросив Мерріка на фізичне обстеження, показав Мерріка на засіданні Патологічного товариства Лондона в 1884 році. Згодом між ними виникла міцна дружба
Людина-слон прожила 27 років, усе життя страдаючі від самотності та прогресуючої хвороби - впродовж життя деформації його обличчя продовжували зростати, голова збільшувалася - 11 квітня 1890 року Джозеф Меррік помер від вивиху шиї, який, ймовірно, розірвав його хребетні артерії. Знаючи, що Меррік завжди спав сидячи через необхідність, Тривз дійшов висновку, що Меррік, мабуть, «поставив експеримент», намагаючись спати лежачи, «як інші люди»
Більше відомий під сценічним ім'ям «Людина-слон» (The Elephant Man) Джозеф виступав у фрік-шоу, після знайомства з сером Фредеріком Тривзом оселився в лондонському госпіталі, ставши згодом відомим у лондонському суспільстві.
Хірург Фредерік Тривз, який запросив Мерріка на фізичне обстеження, показав Мерріка на засіданні Патологічного товариства Лондона в 1884 році. Згодом між ними виникла міцна дружба
Людина-слон прожила 27 років, усе життя страдаючі від самотності та прогресуючої хвороби - впродовж життя деформації його обличчя продовжували зростати, голова збільшувалася - 11 квітня 1890 року Джозеф Меррік помер від вивиху шиї, який, ймовірно, розірвав його хребетні артерії. Знаючи, що Меррік завжди спав сидячи через необхідність, Тривз дійшов висновку, що Меррік, мабуть, «поставив експеримент», намагаючись спати лежачи, «як інші люди»