⚖️Суд відкрив провадження за позовом Київської Митрополії до Кабінету Міністрів.

27 червня 2025 року Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №320/31780/25 за позовною заявою Київської Митрополії Української Православної Церкви до Кабінету Міністрів України. Позов стосується оскарження постанови уряду від 9 травня 2025 року №543 «Про затвердження Порядку проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена». Про це повідомляє Синодальний Юридичний відділ УПЦ.

На підставі вказаної постанови Державною службою України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) 16 травня було видано наказ №Н-70/11, згідно з яким з 20 травня розпочато дослідження щодо наявності ознак афілійованості Київської Митрополії УПЦ з іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні.

При цьому Київська Митрополія наголошує, що до неї не було подано жодного офіційного звернення для отримання інформації про її діяльність. Жодного її представника не було залучено для надання пояснень по суті дослідження, що фактично позбавило релігійну організацію можливості захищати свої права та інтереси.

У позовній заяві зазначено, що оскаржувана постанова Кабміну суперечить Конституції України, нормам законодавчої техніки та практиці Європейського суду з прав людини. Зокрема, йдеться про порушення принципів якості закону, зокрема передбачуваності, правової визначеності та пропорційності.

Київська Митрополія просить суд визнати протиправною та нечинною вказану постанову Кабінету Міністрів України.

In English.

Православний календар:
📆 4 липня 2025 р. (21 червня за ст. ст.), п’ятниця.
Cедмиця 4-та після П’ятидесятниці.
🍽️ Петрів піст.

Місяцеслов:
☑️ Мч. Іуліана Тарсійського (близько 305). Сщмч. Терентія, єп. Іконійського (I). Прпп. Юлія пресвітера та Юліана диякона (V). Мчч. Арчила II, царя Іверського (744), та Луарсаба II, царя Карталінського (1622) (Груз.). Сщмч. Іоанна Будріна пресвітера (1918); прп. Георгія (Лаврова) спов. (1932); сщмчч. Олексія Скворцова, Павла Успенського, Миколая Розанова пресвітерів, прмч. Іони (Санкова) (1938). Мч. Никити Сухарьова (1942). Знайдення мощей прп. Максима Грека (1996).

☦️ Читання дня:
На Літургії:
Апостол: Рим. 11:25-36 (зач. 107). Мч.: Еф. 6:10-17 (зач. 233).
Євангеліє: Мф. 12:1-8 (зач. 44). Мч.: Лк. 21:12-19 (зач. 106).

🙏 Тропар дня: Тропар мученику Іуліану Тарсійському, глас 4

Му́ченик Твой, Го́споди, Иулиа́н,/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак мученику Іуліану Тарсійському, глас 2

Благоче́стия непобеди́маго во́ина/ и и́стины согла́сника и ору́жника,/ вси досто́йно восхва́лим Иулиа́на днесь/ и к нему́ возопии́м:// моли́ Христа́ Бо́га о всех нас.

🌿 Свт. Феофан Затворник — думки на кожен день:

"Якби ви знали, що значить: милості хочу, а не жертви, то не засудили б невинних" (Мф. 12:7). Отже, щоб позбутися гріха осуду, треба мати милостиве серце. Милостиве серце не тільки не засудить гаданого порушення закону, а й очевидного для всіх. Замість суду воно сповниться жалю і радше буде готове плакати, ніж докоряти.

Дійсно, гріх осуду — плід немилостивого серця, зловтішного, що знаходить насолоду в приниженні ближнього, в очорненні його імені, в нехтуванні його честі. Справа ця — справа людиновбивча і твориться за духом того, хто є людиновбивцею споконвіку. Там буває багато і наклепництва, яке з того ж джерела, бо диявол тому й диявол, що зводить наклепи і всюди поширює наклепництво.

Поспішай збудити в собі жалість щоразу, як прийде злий позив до осуду. З жалісливим же серцем звернися потім із молитвою до Господа, щоб Він усіх нас помилував, не того тільки, кого хотілося засудити, а й нас, і, можливо, більше нас, ніж того, — і замовкне злий поклик.

🌅Молитви ранішні👈
🌌Молитви вечірні👈
🙏Богослужбові вказівки👈

💸Підтримати проєкт👈

Православний календар:
📆 5 липня 2025 р. (22 червня за ст. ст.), субота.
Cедмиця 4-та після П’ятидесятниці.
🍽️ Петрів піст.

Місяцеслов:
☑️ Сщмч. Євсевія, єп. Самосатського (380). Мчч. Зінона і Зіни (304). Мч. Албана Британського (III – поч. IV). Мчч. Галактіона та Іуліанії. Свт. Григорія, митр. Валаського (1834) (Румун.). Сщмчч. Феодора Смирнова і Гавриїла Архангельського дияконів (1938).

☦️ Читання дня:
На Літургії:
Апостол: Рим. 6:11-17 (зач. 92).
Євангеліє: Мф. 8:14-23 (зач. 26).

🙏 Тропар дня: Тропар священномученику Євсевію, глас 4:

И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ния обре́л еси, Богодохнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Евсе́вие./ Моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак священномученику Євсевію, глас 4:

Благоче́стно во святи́тельстве пожи́в/ и муче́ния путь проше́д,/ и́дольския угаси́л еси́ же́ртвы, святи́телю Евсе́вие,/ но я́ко име́яй дерзнове́ние ко Христу́ Бо́гу,// моли́ спасти́ся душа́м на́шим.

🌿 Свт. Феофан Затворник — думки на кожен день:

Одному з тих, хто хотів іти слідом за Господом, Він сказав: "Син Людський не має, де прихилити голову" (Мф. 8:20), а іншому, який хотів спершу поховати батька, сказав: залиш мертвого; його поховають інші, а ти йди за Мною. Це означає, що хто хоче йти за Господом, тому не слід очікувати від цього слідування на землі жодної розради, а одних лише поневірянь, нужд і скорбот, і що життєві клопоти, навіть найзаконніші, не сумісні з цим слідуванням. Треба відмовитися від усього рішуче, щоб ніщо вже не прив'язувало до землі; потім приректи себе на всебічні страждання або хрест і, спорядившись таким чином, йти за Господом. Така пряма воля Господня!

Але кому ця заповідь — апостолам тільки чи всім християнам? Розсуди кожен сам. Відкинути себе і взяти хрест — чи всім сказано? Потім, полюбити Господа більше за батька і матір, братів і сестер, дружину і дітей — чи всім сказано? Висновок зрозумілий. Як же бути? Одного разу й апостоли пропонували таке запитання Господу, і Він відповів їм: "Неможливе для людей можливе для Бога" (Лк. 18:27).

🌅Молитви ранішні👈
🌌Молитви вечірні👈
🙏Богослужбові вказівки👈

💸Підтримати проєкт👈

⛪️🪖🚙 Священники Київської єпархії передали допомогу військовим ЗСУ та жителям Донеччини і Харківщини.

З 1 по 4 липня 2025 року відбулася чергова поїздка священників Київської єпархії УПЦ на Харківщину та Донеччину в рамках Місії милосердя.

Протоієрей Андрій Дворовий, голова відділу соціального служіння та благодійництва Київської єпархії разом з протоієреєм Костянтином Дворовим, заступником голови Синодального відділу УПЦ з соціально-гуманітарних питань та протоієреєм Володимиром Паращаком, благочинним Боярського благочиння передали гуманітарну допомогу військовим ЗСУ, нужденним, переселенцям, монастирям, дітям і літнім людям у прифронтових регіонах.

Священники-волонтери відвідали кілька бойових підрозділів ЗСУ, передали медикаменти, продукти, воду, фрукти та інші необхідні речі. Також освятили автомобілі для військових з молитвою про Боже благословення та допомогу у служінні Вітчизні.

У Святогірську лавру доставили свіжі фрукти, солодощі, продукти харчування для братії, біженців і дітей, які перебувають у монастирі.

Особливою духовною подією стала літургія у Адамівській обителі на батьківщині святителя Іоанна Шанхайського в день його пам’яті, 2 липня.

Обитель, яка опікується знедоленими мешканцями Донеччини, отримала продуктову допомогу, фрукти та смаколики.
У молитвах лунали прохання за всіх, хто допомагає, молиться та підтримує тих, хто найбільше цього потребує.
Священники також передали продукти у Свято-Сергіївський жіночий монастир.

Важливим пунктом Місії стала зустріч із кліриками Донеччини. Один із них — отець Олексій, настоятель храму на честь святителя Димитрія Ростовського у селі Золотий Колодязь — залишався з парафіянами до останнього, попри постійні обстріли. Лише після влучання дрону в храм, який був повністю зруйнований, священник вимушено покинув село. Йому та його громаді була передана допомога.

«Хочемо щиро подякувати отцю Олексію та всім священникам Української Православної Церкви, які не залишають своїх парафій, і служать до кінця, незважаючи на всі небезпеки.
Отець Олексій не покинув свій приход у селі Золотий Колодязь, продовжує опікуватися парафіянами, люди мають змогу причаститися.
Низько вклоняємося таким пастирям, які стають справжньою втіхою і опорою для людей, що живуть серед постійних обстрілів і тривог», – підкреслює протоієрей Андрій Дворовий.

Допомогти у гуманітарних поїздках: 4246 0010 0436 1857