Хроніки соплєй:
Третій день в очі наче піску насипали. Світлочутливість, сльози і соплі прям рікою. Почала трохи кашляти. Моментами стає краще, але банальні дії закінчуються якоюсь безкінечною втомою. Зробила скрембл на сніданок — приляжу полежать, бо устала так, ніби вигружала багажник дров. І з одного боку мені недостатньо хуйово, щоб просто валятися, але занадто паршиво щоб щось робить.
Читати неможливо, пробувала дивитися Венздей, але там субтитри, які треба читати. Давайте вже якусь визначеність чи шо 😑

Щодо ЛАРП бару і ситуації з грумінгом і домаганнями. Винен завжди агресор.

Жодна офіційна відповідь, вибачення чи ще щось таке особисто для мене не матимуть жодного значення. Є речі, які я не збираюсь толерувати.

Я доросла, сформована жінка, але навіть в 30 я не завжди можу вчасно і різко зреагувати на порушення моїх кордонів. Я і в 25 і в 30 застигала в метро/маршрутці коли до мене неоднозначно тулились всякі уєбани. І не завжди могла вчасно послати нахуй людей, з їх огидними коментарями, жартами чи неприйнятними діалогами, мені даже Яскра (хто памʼятає той памʼятає) було простіше перебанити всюди де тільки можна, ніж нахуй послати (а це в інтернеті а не вживу) вживу ще страшніше. А що вже говорити про підлітку на межі 17-18 років. Бо вливання в тусовку, бо автоглазлайтинг, бо за те що не так щось скажеш чи навіть подивишся, можна і по єбалу получить.

Тому для мене все цілком прозоро і однозначно. І цей пост, це пост підтримки. Я не уявляю як страшно не маючи за спиною величезного соціального капіталу і безкінечної кількості соціальних звʼязків «огризнутися» на «шановану в тусовці» людину і бачу, як в кількох чатах вже несеться «самадуравинна».

Так от, ви ахуєєте, але не винна.
Я знаю, що це послання дійде до адресатів. Дівчата ви маєте мій голос і підтримку. Сил вам з усім цим.

Діксі

Ну і в догонку до попереднього поста.

Свого часу, будучи студенткою, в сезон я підробляла інструкторкою на сплавах. Я на той час була чемпіонкою України, кандидатом в майстри спорту і загалом дуже любила річки, сплави а ще чого гріха таїть, це була норм можливість заробити на канікулах. Набагато краща ніж колцентр, в якому я відʼєбашила перший курс, чи ще щось таке.

Моя робота була проста, інструктаж, контроль за тим, щоб ніхто не втопився по дорозі, ( а дехто блять намагався) і щоб катамаран не налетів на мілину/ гострі камені/ опори. Ну і ахч теж було в сфері обовʼязків: готування табору, їжі, тд. Не суть важливо. Загалом мені це подобалось, мені було фаново, я мала достатньо досвіду і навичок.

Все закінчилось тоді, коли одного разу на такому «корпоративному сплаві» до нас в інструкторський намет, де мали спати тільки оргкоманда не завалився бухий в стєльку «пасажир» який нагло втиснувся між мною і нашим шефом і почав мене лапати. На мої відгаркування і відбрикування він не реагував, поки я не заламала йому руку і не вилізла з намету щоб піти, знайти самого головного начальника і не вимагала забрати його нахуй.
В той час мій безпосередній начальник зробив вигляд що нічого не відбувається.

На цьому наша співпраця була завершена. Разом зі мною з тої контори лівнули мої брати і тоді ж мене підтримав максимально мій на той момент хлопець, а потім чоловік. А я, досить юна, ще й відчувала провину, бо тіп на ранок жалівся, що рука болить, і він нічо такого, просто обняв і взагалі він пʼяний був. ( Доросла я жахливо пишаюсь тою піздючкою, яка згадала відпрацьовані з чоловіком вправи з самозахисту і жалію лише про те, що тому мудаку мало дісталось)

З того часу я не виходила на воду. Хоча водний туризм і веслувальний слалом були на той момент половиною мого життя.
Тай таке.

Блять, якщо вони і цей не зібʼють а будуть чекати що він вернеться в Україну я прям хз 😒

Lessons learned від мене

На одному заході був стенд з домедички, де можна було потренуватись базовим навичкам зупинки масивних кровотеч, виграти СІЧ або Гемостатик.

Що мало відбутись?

Для отримання виграшу треба було накласти турнікет згідно відповідно чеклісту та відповісти на 7 тестових питань (легенькі, майже без западла).

Що відбулось?

Багато людей пробували накласти турнікет по одному разу, хотіли спробувати отримати виграш без попереднього тренування, хоча я пропонувала додатково потренуватись та розігрітись (це і була мета стенду). Спроба виграти була тільки одна.

Під час тренувань багато людей помічали за собою, що вони не знають особливостей застосування турнікету СІЧ, не вкладаються в час, стресують, не можуть ефективно застосувати турнікет тощо.

Також переважна кількість людей, які в подальшому робили спроби виграти турнікет, планували ефективно застосувати турнікет краще і швидше, ніж зазначалось в чеклісті.

І знаєте шо?

Не накручуйте собі бігудів.

А, ой.

Висновок або шо з цим робить:

Тренуйтесь. По стопяцот мільйонів разів, коли ви можете, коли злі, коли втомлені. Тренуйтесь якомога частіше та більше. Ми часто переоцінюємо свої можливості, особливо коли вважаємо, шо шаримо в цій темі. І тут є кілька важливих уточнень:
1. Знати і вміти щось не означає ідеально зробити це в реальному житті.
2. Один/два/сто разів навчитись чомусь і не підтримувати цю навичку постійно — поганий план, зазвичай.
3. Дуже часто ДТП, порізи склом, прильоти, агресивні тварини або люди трапляються з нами досить непередбачувано і треба діяти швидко.
4. Носіть з собою базові засоби для надання першої допомоги. А ще знання та навички!

На подумати:
Можливо, у вашому житті це стосується не тільки турнікетів.

На випадок важливих перемовин.

Дивлюсь Венздей, а там толстой і дастаевський 🤮

Сьогодні мені трошечки краще, але не від усього серця. Тому вирішила розібратися з косметичкою, бо після дайскона вона була розмазана тонким шаром по всій хаті і кількох сумках. За одно викинула ще трохи «дуже потрібних речей» які не діставались приблизно років 5-7, знайшла маску носфера, яку мені робила Шейніра, всякі речі про існування яких у мене я навіть не здогадувалася.

Провела трохи розхламлення. З жахом повздизала над своїми ящиками з Матбазою. Плюси це в основному пластикові бокси, і там все по ділу. Мінуси: там пиздець. І матбази в нас дохуя. І було б добре провести переоблік, порахувати чого в нас є, чого нема, чого дохуя і щоб воно працювало. Але не сьогодні і навіть не завтра.

Трохи заздрю людям, які люблять наводити порядок і все систематизувати 😭😭😭
Задумуюсь про те щоб дать комусь грошів щоб перебрав мені матбазу 🥲

Добрий вечір блять 😅

Я б пошутила що мій перший зарепорчений шахед, але за ним послідував вибух😑

Моя першенька