☀️ Скільки триває найдовший день року у містах України?

21 червня настане літнє сонцестояння, на який припадає найдовший день та найкоротша ніч у році.

Ось тривалість дня 21 червня для обласних центрів:

Чернігів — 16 год. 38 хв. 13 с
Суми — 16 год. 31 хв. 47 c
Луцьк — 16 год. 30 хв. 02 с
Рівне — 16 год. 28 хв. 41 с
Київ — 16 год. 26 хв. 48 с
Житомир — 16 год. 24 хв. 50 с
Харків — 16 год. 22 хв. 08 с
Львів — 16 год. 20 хв. 36 с
Полтава — 16 год. 18 хв. 03 с.
Тернопіль — 16 год. 17 хв. 40 с
Черкаси — 16 год. 16 хв. 30 с
Хмельницький — 16 год. 16 хв. 25 с
Вінниця — 16 год. 14 хв. 30 с
Івано-Франківськ — 16 год. 11 хв. 28 с
Ужгород — 16 год. 08 хв. 35 с
Луганськ — 16 год. 08 хв. 01 с
Кропивницький — 16 год. 07 хв. 31 с
Дніпро — 16 год. 07 хв. 06 с
Чернівці — 16 год. 05 хв. 29 с
Донецьк — 16 год. 02 хв. 49 с
Запоріжжя — 16 год. 01 хв. 17 с
Миколаїв — 15 год. 53 хв. 29 с
Херсон — 15 год. 50 хв. 38 с
Одеса — 15 год. 49 хв. 19 с
Сімферополь — 15 год. 36 хв. 39 с

Що не скажіть, а Бігус – геній. Вдуматись тільки: СБУшний стукач збирав пожертви на свій рахунок ФОП, розповідаючи, що його переслідує СБУ.

Журналістика, що існує за сприяння СБУ, відрізняється від звичайної журналістики приблизно так же ж, як військова музика відрізняється від просто музики.

Друзі, оголошую збір на придбання посвідчення учасника бойових дій для Дениса Бігуса.

Як розповідає Денис Станіславович, він у перший день повномасштабної війни добровольцем відправився на фронт, звільняв села в Чернігівській та Херсонській областях, служив штурмовиком спочатку в «Альфі» СБУ (куди його взяли на високий зріст, неймовірну фізичну силу та відразу до наркотиків), потім – у патрульній поліції м.Києва. Але досі не отримав ані військовий квиток, ані посвідчення УБД.

Щоби відновити справедливість, пропоную купити посвідчення ветерана-учасника бойових дій і подарувати його Денису Станіславовичу – аби з нього, нарешті, припинили сміятись. Якщо залишаться гроші – купимо йому ще й військовий квиток.

Збір здійснюється на картку

4441 1144 5203 7094

Номер картки також наведений у першому коментарі.

Друзі, не забудьте поздоровити з професійним святом Дениса Бігуса. Сьогодні – 23 червня – день Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, у складі якого Денис Станіславович (з його слів) воював з першого дня повномасштабної війни на посаді штурмовика.

Дякую, що живий!

Друзі, нагадайте, будь ласка, Віцепрем'єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України - Міністру юстиції України Ользі Стефанішиній, що 24 червня 2025 року о 14:30 у Вищому антикорупційному суді відбудеться наступне засідання в кримінальному провадженні по обвинуваченню Стефанішиної в розкраданні коштів державного бюджету шляхом зловживання службовим становищем. Згідно з фабулою справи, Стефанішина за часи президента Януковича, працюючи в Міністерстві юстиції України під орудою Олени Лукаш, була причетна до організації тендеру на проведення трьох порівняльних «досліджень» українського законодавства з європейським. Вартість однієї сторінки «дослідження» коштувала від 1400 до 4500 грн (у цінах 2010 року), а якість була приблизно такою ж, як дисертація нинішнього міністра освіти Лісового. У зв’язку з цим Ользі Стефанішиній ще в 2019 році було повідомлено про підозру, у 2023 році справа направлена до суду.

Скоріше за все, Лукаш, яка потрапила на лаву підсудних разом зі Стефанішиною, до цієї оборудки відношення не має – такі мізерні суми Олену Леонідівну чи навряд цікавили, а 2,5 млн. грн розійшлись по кишенях клерків Мінюсту. Однак у ході досудового розслідування виявилась цікава деталь: бюджетні кошти за «дослідження» були Мінюстом переказані фірмі ТОВ «Європейська правова група», засновниками якої виявились, ясна річ, підставні особи. Але сама ця фірма до 2019 року була зареєстрована за адресою: м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 13/42, кв. 18 у квартирі, що належить Герману Валерійовичу Галущенку, який за часи Януковича обіймав посаду помічника міністра Лукаш і директора Департаменту судової роботи Мінюсту.

Нині Герман Валерійович, як відомо, є міністром енергетики України. Тому, як не складно здогадатись, Галущенко не проходить у цій справі навіть як свідок. Що ж стосується обвинуваченої Стефанішиної, то вона регулярно пропускає засідання з огляду на свою відданість державним справам. І, що прикметно, прокурор САП жодного разу не порушив перед судом клопотання про зміну Стефанішиній запобіжного заходу.

Але зараз ситуація змінилась. Річ у тім, що глава держави Андрій Борисович Єрмак (нехай святиться ім’я Його!), невдовзі по тому, як був посаджений на престол, призначив Стефанішину Віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на переконливе прохання Андрія Портнова. На той момент Ольга Віталіївна працювала радником у юридичній фірмі «Ілляшев та партнери» і перебувала в статусі підозрюваної. За три роки по тому, у грудні 2023-го, коли справа була передана до суду, обвинувачена Стефанішина, знову ж таки на клопотання Портнова, була нагороджена Орденом «За заслуги» III ступеня. А 5 вересня 2024 року – призначена Віцепрем'єр-міністером – Міністром юстиції.

Обізнані люди кажуть, що така турбота Портнова про працевлаштування Ольги Віталіївни спричинена тим, що Стефанішину судять разом з Лукаш і всі ті пільги та привілеї, які Вищий антикорупційний суд надає обвинуваченій Стефанішиній (можливість безкарно пропускати судові засідання, постійно виїжджати за кордон тощо) автоматично поширюються й на обвинувачену Лукаш. А якщо вдасться домовитись з ВАКС, то й виправдувальний вирок буде також один на двох.

Але з 21 травня 2025 року в глави держави Андрія Борисовича Єрмака (нехай святиться ім’я Його!) вже немає зобов’язань перед Портновим. І тому Стефанішина може найближчим часом вилетіти з Кабміну копняком під зад. Після чого судді ВАКС зовсім по-іншому стануть сприймати її пропуски судових засідань, особливо в разі, якщо прокурор САП внесе клопотання про зміну запобіжного заходу. А якщо ще й платної камери в Лук’янівському СІЗО Ользі Віталіївні не вистачить, то доведеться екс-міністру юстиції розглядати небо через заґратоване вікно разом з простими злодіями та шахраями.

Тож нехай краще судові засідання не пропускає.

Чернишов прийшов в НАБУ і отримав підозру

НАБУ і САП повідомили про підозру віцепре'єр-міністру – міністру національної єдності Олексію Чернишову у зловживаннях та одержанні неправомірної вигоди. Перед цим сам Чернишов написав у Facebook, що прийшов в НАБУ.

Нагадаємо, що Чернишов фігурує у справі київського девелопера щодо землі в Києві під забудову. У провадженні вже отримали підозри колишній радник Чернишова на посаді міністра регіонального розвитку Максим Горбатюк, ексдержавний секретар Мінрегіону Василь Володін, забудовник Сергій Копистира, його довірена особа Олег Татаренко.

Як жартують на Банковій, призначення генеральним прокурором Руслана Кравченка ознаменувало кінець татарського іга в Офісі генерального прокурора.

Найближчим часом ОГП залишать заступники генпрокурора Войтенко та Літвінова. Щоправда, виникає запитання, оскільки Руслан Андрійович так і не пояснив, з якої причини Войтенко має переїхати не в камеру СІЗО, а в крісло керівника прокуратури Івано-Франківської області. Враховуючи, що саме через Антона Борисовича йшов продаж справ у ДБР і саме він остаточно розвалив колишню військову прокуратуру, факт його перебування на волі породжує певні підозри стосовно безкорисливості нового генпрокурора.

Мустеці новий генеральний прокурор, начебто, дав два місяці. От тільки незрозуміло – для чого? Може, Руслан Андрійович сподівається за два місяці перевиховати Ігоря Васильовича та прищепити йому відразу до хабарів і контрабанди? Чи розмови про два місяці – це був просто подарунок Мустеці на день народження, а, насправді, він отримає копняка під зад на цьому тижні?

Також люди брешуть, що в крісло Войтенка сяде прокурор Київської області Максим Крим, Літвінову має замінити Марія Вдовиченко (нині – заступник керівника прокуратури м.Києва), а замість скандально відомого начальника департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення Миколи Іванця, начебто, розглядається кандидатура Дмитра Борзих (наші вітання директору НАБУ Кривоносу). Ну і Сергію Яновичу, кажуть, вже наказано збирати речі.

Продовжуємо спостерігати.

Безсонну ніч провели співробітники органів прокуратури, гадаючи, хто ж буде першим заступником нового генерального прокурора. Люди брешуть, що ним стане прокурор Київської області Максим Крим, до обов’язків якого відійде найжирніша ділянка прокурорської роботи – нагляд за ДБР. Спочатку Максим Юрійович планувався на простого заступника, але Руслан Кравченко переконав главу держави Андрія Борисовича Єрмака (нехай святиться ім’я Його!), що між генеральним прокурором і його першим заступником мають бути дружні відносини.

Що стосується Олексія Хоменка, то він з першого заступника генерального переходить на посаду простого заступника. Іншим заступником генерального стане, як ми вже писали, Марія Вдовиченко (нині – заступник керівника прокуратури м.Києва).

Ігор Мустеца, якому Кравченко попервах дав невідомо для чого два місяці, написав заяву про звільнення. Це не дивно – ніяких перспектив залишитись в ОГП в Мустеци не було з огляду на те, що в 2020 році саме Мустеца «збив» Кравченка з посади заступника прокурора Київської області, внаслідок чого Руслан Андрійович відправився керувати Бучанською окружною прокуратурою.

Також без посади в Офісі генерального прокурора доки залишається Дмитро Борзих, хоча напередодні його прізвище звучало як можливого очільника департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення. Нинішній керівник цього департаменту Микола Іванець однозначно уходить на пенсію за віком. Що ж стосується його наступника, то це питання ще не вирішено, але Дмитро Валерійович у прокуратуру найближчим часом, начебто, не повернеться (хоча все може бути: життя таке бентежне, як говорив їжак, злазячи з кактуса).

Натомість посаду радника генерального прокурора отримав Сергій Долгополов – колишній заступник головного військового прокурора.

Продовжуємо спостерігати.

Як я й передбачав, у другий тур конкурсу з відбору директора Бюро економічної безпеки вийшов мій улюбленець – керівник підрозділу НАБУ Олександр Цивінський. Олександра Ігоровича я полюбив завдяки старшому детективу НАБУ Івану Дячуку, який переконав мене написати правду про його колег.

Разом з Цивінським у другий тур також вийшов заступник керівника Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів НАБУ Руслан Даменцов. Але в силу своєї нікчемності Руслан Васильович ніякого інтересу для нас не становить. Інша річ – це пан Цивінський, який був завербований департаментом внутрішньої безпеки Нацполіції ще в 2017 році й активно зливав нинішньому начальникові департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Андрію Рубелю інформацію про перебіг так званої «справи про наплічники Авакова».

Оскільки старший детектив Дячук так і не зробив висновки зі своєї поведінки, публікую довідку, яку я випадково знайшов у «Солом’янській броварні», з розповіддю про те, як Цивінський загубив… вибачаюсь, у НАБУ, як і в армії, немає слова «загубив», є слово «проїбав»… так ось, довідку про те, як Цивінський проїбав матеріали кримінального провадження:

«Третім відділом детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №420170511100000188 від 23.11.2017. 05.10.2018 з Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз до Головного підрозділу детективів надійшов висновок судово- економічної експертизи у вказаному кримінальному провадженні від 28.09.2018№ 3217-3128 разом з матеріалами кримінального провадження в 57 томах та іншою технічною документацією. Цивінським О.І. було прийнято рішення про призначення додаткової судово-економічної експертизи та надано вказівку підлеглому детективу Овсянику Д.М. після її призначення доставити відповідну постанову та матеріали кримінального провадження у 57 томах (7 коробок) з технічною документацією (два мішки та 1 господарська сумка) в Донецький науково- дослідний інституту судових експертиз, розташований в м. Слов’янську Донецької області.

12.10.2018 Цивінським О.І. повідомлено Овсяника Д.М. про необхідність виїзду до м. Слов’янська з метою доставки матеріалів кримінального провадження в експертну установу 17-18.10.2018. 16.10.2018 Цивінським О.І. прийнято непрофесійне некомпетентне рішення про транспортування матеріалів кримінального провадження поїздом. Обов’язок доставки матеріалів до експертної установи Цивінським О.І. покладено на Овсяника Д.М., який являвся старшим слідчої групи, створеної у кримінальному провадженні.

18.10.2018 матеріали кримінального провадження були завантажені в поїзд №712 Київ – Пасажирський Костянтинівка (Інтерситі). Поїзд відправився о 06.12 год., прибув у м. Слов’янськ о 12.11 год. цього ж дня. Під час вивантаження детективом Овсяником Д.М. з поїзду матеріалів кримінального провадження №420170511100000188, за службової недбалості в вагоні було залишено коробку з 10 томами провадження.

Про втрату матеріалів кримінального провадження стало відомо 12.11.2018, лише після чого було розпочато заходи з їх пошуку. 14.11.2018 були виявлені в камері схову на станції Дарниця міста Києва. Вказані матеріали в повному обсязі доставлені в приміщення Національного бюро.

Виявлені факти свідчили про наявність грубого порушення з боку детектива Овсяника Д.М. і керівника відділу Цивінського О.І. правил перевезення матеріалів кримінального провадження, що фактично спричинило їх тимчасову втрату та могло спричинити розголошення таємниці досудового розслідування».

З такої нагоди прошу Олександра Ігоровича Цивінського передати мої найпалкіші вітання Івану Сергійовичу Дячуку. Хлопці, ви найкращі!

Ще одним заступником генерального прокурора стане нинішній керівник прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя (в екзилі) Ігор Поночовний. Інші заступники: Олексій Хоменко, Марія Вдовиченко й перший заступник Максим Крим.

Продовжуємо спостерігати.

Заступником генерального прокурора має стати також Андрій Лещенко – нинішній заступник начальника управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту.

Капітан Збройних Сил України Святослав Вакарчук зекономив вже 2 мільйони російських рублів – по одному мільйону за себе й за покійного батька.

Як я й передбачав, трьома голосами іноземних членів комісії з відбору директора Бюро економічної безпеки переможцем конкурсу оголошений мій улюбленець – керівник підрозділу НАБУ Олександр Цивінський.

Вірю, що в особі Олександра Ігоровича БЕБ отримає мудрого керманича, який пройшов справжню школу з продажу справ під орудою таких видатних правознавців як Артем Ситник і Андрій Калужинський. Ось що я писав про Олександра Цивінського два роки тому, коли він безуспішно балотувався на посаду директора НАБУ:

«У серпні 2020 року судом був повернутий обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52016000000000003 (це так звана «справа тернопільських прокурорів») у зв‘язку із невідповідністю КПК України. Керівник Третього відділу САП Кричун перекваліфікував провадження зі ст. 368 КК («отримання службовою особою неправомірної вигоди») на ст. 369-2 (нетяжка стаття «зловживання впливом»), після чого провадження було передано Цивінському. Останній був зобов’язаний доознайомити підозрюваних з постановою про перекваліфікацію й повторно скерувати обвинувальний акт до суду вже по новій статті. Слід зазначити, що підозрювані повністю ознайомились з усіма матеріалами досудового розслідування ще в 2016 році і новою в цих матеріалах була тільки згадана постанова прокурора про перекваліфікацію.

Ніхто із підозрюваних на ознайомлення з новими в провадженні матеріалами не з’являвся. У такому разі Цивінський був зобов’язаний звернутись до суду із клопотанням про встановлення строків ознайомлення. Замість цього наш герой з вересня 2020 року, впродовж 2021 та 2022 років до суду із відповідним клопотанням так і не звернувся. Це призвело до того, що в 2021 році сплинув строк притягнення оцих самих тернопільських прокурорів до кримінальної відповідальності за новою, нетяжкою, статтею 369-2 КК України і справа тепер у будь-якому випадку підлягає закриттю».

Слава Україні!

Генеральний прокурор Руслан Кравченко призначив на 26 червня 2025 року оперативну нараду в режимі відеоконференції з керівниками обласних і прирівняних до них прокуратур у ході якої, зокрема, обговорюватиметься стан організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях, які викликають суспільну зацікавленість і можуть позначитись на авторитеті органів прокуратури.

Раджу Руслану Андрійовичу заслухати керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Михайла Блажка з приводу багатоепізодового кримінального провадження №62023100130002015 від 15.12.2023, зареєстрованого за фактом ухилення від служби військовослужбовців, призваних за мобілізацією, Шабуніна й Шерембея, привласнення Шабуніним автомобіля, ввезеного в Україну для потреб ЗСУ, самовільного залишення Шабуніним військової частини, використання Шабуніним завідомо підробленого військового квитка тощо.

За півтора роки досудового розслідування про підозру повідомлено лише колишньому командиру військової частини А7376 підполковнику Юшку, який 25 лютого 2022 року фіктивно оформив на військову службу двох ухилянтів Шабуніна й Шерембея, виплативши їм по вересень 2023 року сумарно 1,9 млн. грн грошового забезпечення й додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань – при тому, що ці вояки жодного разу не з’явились у своїх підрозділах, не кажучи вже про якісь бойові завдання. Ані Шабуніну, ані Шерембею про підозру досі не повідомлено й не вжито жодних заходів для повернення в бюджет коштів, які вони за допомогою підполковника Юшка отримали шахрайським шляхом.

Більш того, у ході досудового розслідування було встановлено, що Шабунін привласнив автомобіль Nissan Pathfinder, номер кузова VSKJVWR51U0032826, номерний знак KV 2132, який був ввезений в Україну без сплати митних платежів для потреб військової частини А7376. Згідно з фабулою справи, 28 червня 2023 року, коли військова частина А7376 виконувала завдання в Бахмутському районі, солдат Шабунін, який у цей час пиячив у Києві, шахрайським шляхом – не маючи на те жодних повноважень – від імені військової частини А7376 підписав акт приймання-передавання автомобіля з благодійною організацією «Благодійний фонд «Паладини», сів за кермо та поїхав у своїх справах.

До сьогоднішнього дня Шабунін цей автомобіль у військову частину А7376 не повернув і користується ним як своєю власністю. Але через повну безпорадність прокурора Олега Зорі та старшого слідчого ТУ ДБР у м.Києві Романа Коломійця автомобіль Nissan Pathfinder, номер кузова VSKJVWR51U0032826, досі не оголошений речовим доказом і не арештований.

Навіть підозра, про яку повідомлено підполковнику Юшку, викликає гомеричний регіт – замість того, щоби інкримінувати колишньому командиру військової частини А7376 ч. 4 ст.191 КК України (розтрата державного майна в умовах воєнного стану) та ч.5 ст. 426-1 КК України (перевищення військовою службовою особою службових повноважень в умовах воєнного стану), підполковнику Юшку лише повідомлено про підозру в зловживанні службовим становище на користь солдата Шабуніна й обрано запобіжний захід – смішно сказати – у вигляді застави на суму 60 тис. грн.

Тож нехай Михайло Ігорович Блажко розповість, чому Шабунін і Шерембей перебувають на волі, як заступник генерального прокурора Войтенко забороняв розслідувати це кримінальне провадження і якою мірою вся ця півторарічна шабуніада «може позначитись на авторитеті прокуратури».