Telegram Web Link
🔍 «Вокс Україна» на найбільшому в світі саміті фактчекерів GlobalFact 12 в Ріо-де-Жанейро

25 червня Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна», взяла участь в панельній дискусії «Об'єднані у відповіді: Яку роль відіграють організації громадянського суспільства та фактчекінгові мережі у протидії FIMI». Панель відбулась за підтримки та сприяння European External Action Service (EEAS).

Разом із виконавчою директоркою Faktoje Клодіаною Капо та головним стратегом Code for Africa Джастіном Аренштейном говорили про те:
🔸 як громадянське суспільство, фактчекери та державні інституції можуть ефективніше об’єднувати зусилля у протидії іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню в інформаційний простір (FIMI),
🔸 як підвищити суспільну обізнаність про ці загрози,
🔸 як реагувати на них, особливо у вразливі моменти — під час виборів, криз, воєн.

Клодіана Капо розповіла про їхній досвід протидії дезінформації в Албанії та специфіку FIMI в регіоні. Світлана Сліпченко розповіла про український контекст — зокрема, як працювати з аудиторією в умовах сильного емоційного впливу дезінформації та середовища, і як у таких умовах важливо не лише спростовувати фейки, а пояснювати суть того, що відбувається.

У підсумку — цікава та важлива розмова про те, що, можливо, час переосмислити сам фактчекінг: відійти від моделі «дебанкінг заради дебанкінгу» до формату глибшого пояснення, діалогу та довіри. Все має працювати разом — і фактчекінг, і медіаграмотність, і амбасадори правди в суспільстві. Лише у взаємодії всіх учасників можна ефективно протидіяти FIMI.

Дякуємо Poynter Institute та International Fact-Checking Network за цю важливу подію та можливість говорити про досвід України на глобальній платформі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📘 Сьогодні більшість країн мають конституцію — але не всі. У п’яти державах, зокрема у Великій Британії та Ізраїлі, досі немає єдиного Основного закону.

В Україні Конституцію ухвалили 29 років тому, відтоді до неї вносили зміни сім разів. Це зовсім небагато, якщо порівняти з рекордсменкою-Індією, де за менш ніж 80 років внесли 106 змін. Проте деякі країни взагалі не торкалися своїх конституцій з моменту ухвалення. Наприклад, Японія з 1946 року жодного разу не вносила правки.

Конституція України містить приблизно 16 000 слів — це середній обсяг. Для порівняння: індійська — найдовша у світі, понад 146 000 слів, а найкоротша — у Монако, менш ніж 4 000 слів.

Цікаво, що в Україні майже 90% громадян ніколи не читали Конституцію повністю. А ті, хто читав, здебільшого робили це через робочу потребу.

Коли ухвалювали свої конституції різні країни? Яка держава мала понад 3 десятки Основних законів? І які слова найчастіше трапляються в Конституціях України, США та Індії? Аналітикині «Вокс Україна» Марія Балицька та Дарія Колодяжна зібрали найцікавіше 👇

Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
📊 142 реформи ринку праці та соціальної сфери — саме стільки було впроваджено в Україні з 2014 року. Серед них — старт пенсійної реформи, монетизація субсидій, цифровізація соціальних послуг, наближення українського ринку праці до європейського, посилення захисту прав працівників і підтримка бізнесу під час війни.

Утім, після повномасштабного вторгнення багато проблем лише загострилися: зросла потреба в соціальній допомозі, поглибилася демографічна криза й посилилося структурне безробіття.

Як держава змінювала соціальну політику, що вдалося, а що — ні, читайте в розділі 12 Білої книги реформ «Ринок праці та соціальна політика»:
Українська версія
Англійська версія

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🤝 «Ми не повинні сприймати Україну як загрозу — ми маємо бачити в ній можливість, стимул, а також щит і каталізатор», — зазначила президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард під час виступу в Києві на конференції НБУ «Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації».

Вона наголосила: регіональна економічна інтеграція може стати міцною основою для відбудови України та її виходу з кризи ще сильнішою. Європейський досвід показує: глибші зв’язки з сусідами — запорука стійкого зростання.

Але якщо інтеграція не супроводжується належними реформами, вона може створити нові вразливості, особливо у фінансовій сфері. Інтеграція має бути не лише глибокою, а й усвідомленою — з чіткими правилами, сильними інституціями та реальними змінами.

Україна вже демонструє прогрес: реформи у фінансовому секторі, сильний ІТ-сектор, динамічна екосистема оборонних технологій. Проте реформаторський курс має бути безперервним упродовж тривалого часу — щоб люди бачили й відчували зміни. Лише тоді інтеграція дасть стійкий результат.

Читайте промову Крістін Лагард 👇

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
📢 VoxUkraine та Global Government Technology Centre Kyiv формують незалежну експертну раду для GovTech Reform Index 📄 📈 — інструменту, що вимірює прогрес цифрової трансформації держави.

👩‍💻 Якщо ви працюєте на перетині технологій, права, економіки чи публічних інновацій — долучайтесь!

Навіщо це?
👉 Оцінювати закони та політики у сфері цифровізації
👉 Відстежувати зміни в е-уряді, освіті, охороні здоров’я, кібербезпеці тощо
👉 Забезпечувати прозору й об’єктивну аналітику впровадження технологій в урядові процеси

Кого шукаємо?
Представників бізнесу, ГО, медіа чи академічної спільноти
Освіта у сфері права, ІТ, економіки або суспільних наук
3+ роки досвіду та незалежну експертну позицію

📩 Заповнюйте анкету тут.
🤝 У часи війни влада часто централізується, а демократична участь відходить на другий план. Але в Україні — інша історія. Попри обмеження воєнного стану, багато громад продовжують залучати громадянське суспільство до ухвалення рішень, розподілу ресурсів і надання публічних послуг.

У 2024 році 71% органів місцевого самоврядування повідомили, що реалізовували ініціативи з інформування або залучення мешканців і бізнесу. Цей показник залишався стабільним навіть у районах, які зазнавали активних бойових дій (69%) або були звільнені з-під окупації (64%).

Особливо зросла взаємодія з переселенцями. Понад 750 органів місцевого та регіонального самоврядування створили ради з питань ВПО. Залучають і ветеранів: 10–15% ОМС консультуються з ними не лише щодо ветеранської політики. ГО та бізнес теж беруть активну участь в антикризовому врядуванні.

Така співпраця сприяє зміцненню стійкості суспільства, залученню нових ресурсів від стейкхолдерів та посиленій легітимності на місцевому рівні.

Детальніше — у дослідженні 👇

👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🏗️ Відбудова України: як зробити її системною та інклюзивною

Команда «Вокс Україна» презентує нове дослідження «Відновлення для всіх. Мапінг та аналіз нормативно-правових актів у сфері відновлення». Наші експерти проаналізували понад 23 тисячі нормативно-правових актів, ухвалених після повномасштабного вторгнення. З них 218 — найбільше стосуються відбудови. Для 15 ключових документів ми провели аналіз згадок гендерно-інклюзивного підходу.

Аналіз дозволив виявити кілька прогалин: відсутність єдиного рамкового закону, неузгодженість нормативних актів між собою, різнорідну термінологію.

Ми сформулювали ряд практичних рекомендацій, як виправити ці недоліки. Серед них — ухвалити рамковий закон, уніфікувати терміни, залучати стейкхолдерів до розробки рішень та зробити гендерно-правову експертизу реальною, а не формальною.

Читайте дослідження та переглядайте дашборд 👇

Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», який реалізує Український Жіночий Фонд.

👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
👥 За даними ООН, станом на травень 2025 року понад 5,6 млн українців досі живуть за кордоном через війну (без урахування тих, хто в рф). Вони поступово влаштовуються на роботу, сплачують податки, витрачають гроші — і таким чином підтримують економіку країн, які їх прихистили.

У 2024 році рівень зайнятості українських мігрантів у Європі виріс до 64% порівняно з 2023 роком. Він лише на 7% нижчий за середнє значення для населення приймаючих країн. У Польщі українці вже сплачують більше податків, ніж отримують соціальної допомоги: 3,6 млрд євро внесків проти 0,7 млрд євро допомоги у 2024 році. Їхній внесок доданої вартості у ВВП Польщі оцінюють у 2,7%.

У Чехії та Словаччині ситуація схожа: податків і внесків — більше, ніж державних витрат на підтримку.

Попри це, багато українців вимушені погоджуватися на низькокваліфіковану роботу, що не відповідає їхньому рівню освіти.

Про головні цифри, тренди та вплив вимушеної міграції на економіку країн ЄС — читайте у свіжій аналітиці від дослідників НБУ.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Цьогоріч на єдиний вступний іспит (ЄВІ) зареєструвалися майже 100 тисяч охочих вступити в магістратуру й понад 16 тисяч — в аспірантуру. З 2024 року популярність вступу стрімко зросла — ймовірно, через можливість отримати відстрочку від мобілізації. Крім того, в Києві та ще семи областях частка чоловіків серед учасників перевищила 80%.

У 2024 році відсоток вступників, які не набрали пороговий бал, збільшився у порівнянні з 2023 роком з 0,6% до 4,2%. Хоча мінімально допустимий поріг теж незначно зріс.

Рівень результатів значно варіюється залежно від регіону. Найвищі середні бали — в Києві, Львівській та Одеській областях, найнижчі — у Полтавській, Сумській та Волинській. А от ті, хто складав ЄВІ за кордоном, показали найкращі результати у 2024 році — понад 98% успішно склали тест.

Цікаво: середній вік вступників у прифронтових регіонах вищий, ніж у центрі та на заході країни.

Як змінюється кількість, середній бал і гендер вступників під час війни — у статті дата-аналітикині Дарії Колодяжної.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
2025/07/02 18:39:43
Back to Top
HTML Embed Code: