🤝 У часи війни влада часто централізується, а демократична участь відходить на другий план. Але в Україні — інша історія. Попри обмеження воєнного стану, багато громад продовжують залучати громадянське суспільство до ухвалення рішень, розподілу ресурсів і надання публічних послуг.

У 2024 році 71% органів місцевого самоврядування повідомили, що реалізовували ініціативи з інформування або залучення мешканців і бізнесу. Цей показник залишався стабільним навіть у районах, які зазнавали активних бойових дій (69%) або були звільнені з-під окупації (64%).

Особливо зросла взаємодія з переселенцями. Понад 750 органів місцевого та регіонального самоврядування створили ради з питань ВПО. Залучають і ветеранів: 10–15% ОМС консультуються з ними не лише щодо ветеранської політики. ГО та бізнес теж беруть активну участь в антикризовому врядуванні.

Така співпраця сприяє зміцненню стійкості суспільства, залученню нових ресурсів від стейкхолдерів та посиленій легітимності на місцевому рівні.

Детальніше — у дослідженні 👇

👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🏗️ Відбудова України: як зробити її системною та інклюзивною

Команда «Вокс Україна» презентує нове дослідження «Відновлення для всіх. Мапінг та аналіз нормативно-правових актів у сфері відновлення». Наші експерти проаналізували понад 23 тисячі нормативно-правових актів, ухвалених після повномасштабного вторгнення. З них 218 — найбільше стосуються відбудови. Для 15 ключових документів ми провели аналіз згадок гендерно-інклюзивного підходу.

Аналіз дозволив виявити кілька прогалин: відсутність єдиного рамкового закону, неузгодженість нормативних актів між собою, різнорідну термінологію.

Ми сформулювали ряд практичних рекомендацій, як виправити ці недоліки. Серед них — ухвалити рамковий закон, уніфікувати терміни, залучати стейкхолдерів до розробки рішень та зробити гендерно-правову експертизу реальною, а не формальною.

Читайте дослідження та переглядайте дашборд 👇

Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Уряду Великої Британії в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», який реалізує Український Жіночий Фонд.

👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

👥 За даними ООН, станом на травень 2025 року понад 5,6 млн українців досі живуть за кордоном через війну (без урахування тих, хто в рф). Вони поступово влаштовуються на роботу, сплачують податки, витрачають гроші — і таким чином підтримують економіку країн, які їх прихистили.

У 2024 році рівень зайнятості українських мігрантів у Європі виріс до 64% порівняно з 2023 роком. Він лише на 7% нижчий за середнє значення для населення приймаючих країн. У Польщі українці вже сплачують більше податків, ніж отримують соціальної допомоги: 3,6 млрд євро внесків проти 0,7 млрд євро допомоги у 2024 році. Їхній внесок доданої вартості у ВВП Польщі оцінюють у 2,7%.

У Чехії та Словаччині ситуація схожа: податків і внесків — більше, ніж державних витрат на підтримку.

Попри це, багато українців вимушені погоджуватися на низькокваліфіковану роботу, що не відповідає їхньому рівню освіти.

Про головні цифри, тренди та вплив вимушеної міграції на економіку країн ЄС — читайте у свіжій аналітиці від дослідників НБУ.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

✍ Цьогоріч на єдиний вступний іспит (ЄВІ) зареєструвалися майже 100 тисяч охочих вступити в магістратуру й понад 16 тисяч — в аспірантуру. З 2024 року популярність вступу стрімко зросла — ймовірно, через можливість отримати відстрочку від мобілізації. Крім того, в Києві та ще семи областях частка чоловіків серед учасників перевищила 80%.

У 2024 році відсоток вступників, які не набрали пороговий бал, збільшився у порівнянні з 2023 роком з 0,6% до 4,2%. Хоча мінімально допустимий поріг теж незначно зріс.

Рівень результатів значно варіюється залежно від регіону. Найвищі середні бали — в Києві, Львівській та Одеській областях, найнижчі — у Полтавській, Сумській та Волинській. А от ті, хто складав ЄВІ за кордоном, показали найкращі результати у 2024 році — понад 98% успішно склали тест.

Цікаво: середній вік вступників у прифронтових регіонах вищий, ніж у центрі та на заході країни.

Як змінюється кількість, середній бал і гендер вступників під час війни — у статті дата-аналітикині Дарії Колодяжної.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🇪🇺 Як українські міста наближали євроінтеграцію у 2024 році

Щоб стати частиною ЄС, Україні потрібно не лише ухвалювати закони на центральному рівні, а й реформувати місцеве самоврядування. Команда програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine @fightcorruptor перевірила, наскільки муніципалітети відповідають європейським вимогам плану EU Facility та звіту Єврокомісії. Для цього міста оцінили за 31 критерієм із Рейтингу прозорості.

Найвищі результати — у Вінниці, Луцька та Чернівців. У десятці лідерів серед великих міст також середнє (з населенням 50-200 тис. осіб) Мукачево та мале місто (до 50 тис. осіб) Покров.

У середньому ж міста впоралися з євроіндикаторами лише на 46,7%. Більшість оприлюднює рішення влади, проводить громадські обговорення, використовує систему DREAM. Водночас низка інших вимог залишається серйозним викликом. Наприклад, у більшості міст не проводять бюджетні слухання або роблять це формально, повністю не оприлюднюють структуру органу місцевого самоврядування.

👉 Детальніше — в аналітиці.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

💸 Включити криптовалюти до резервів НБУ і посилити відповідальність ТЦК — у парламенті зареєстрували низку нових ініціатив. Серед них:

🔹 Криптовалюти в резервах НБУ
Законопроєкт №13356 пропонує дозволити Нацбанку включати віртуальні активи (криптовалюти, токени тощо) до структури золотовалютних резервів. Також НБУ зможе купувати ці активи, отримувати дохід у криптовалюті та залучати її від міжнародних партнерів. Але чи безпечно зберігати резерви в ризикованих цифрових активах?

🔹 Відповідальність працівників ТЦК за порушення під час мобілізації
Законопроєкти №13365 і №13393 передбачають покарання за насильство, погрози та ігнорування виклику швидкої — штрафи, виправні роботи або ув’язнення. Також пропонують фіксувати медогляди на відео і карати недобросовісних лікарів.

🔹 Штрафи за шум — вищі у 6 разів
Законопроєкт №13391 підвищує штрафи за порушення тиші в населених пунктах і громадських місцях. Зараз за такі дії громадянам загрожує штраф 85-255 грн, а посадовим особам або підприємцям — 255-510 грн. Згідно з проєктом, штрафи зростуть відповідно до 510-1700 та 1700-5100 гривень.

Детальніше про ці та інші законодавчі ініціативи — в огляді аналітика Олега Іванова.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🏫 1599 шкіл стали опорними станом на січень 2023 року — це один із результатів реформ, що трансформують українську освіту. У квітні 2025-го їхня кількість зменшилася до 1444.

Після Революції Гідності освітня система пережила наймасштабніші зміни з часів незалежності: впровадження Нової української школи (НУШ), розвиток інклюзії, запуск ЗНО і пізніше НМТ, більше автономії для університетів та новий підхід до їх фінансування.

На жаль, пандемія та повномасштабне вторгнення серйозно вплинули на якість освіти, зокрема загостривши проблему освітньої нерівності.

Про головні досягнення та виклики в освіті й науці за останні 10 років — у розділі 13 Білої книги реформ:
✅ Українська версія
✅ Англійська версія

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!