❌ Заборонити громадянам рф вести бізнес та володіти землею в Україні, а ще — дозволити вилучати їхнє майно, навіть якщо це фізособи. Ці та інші ініціативи зареєстрували у Верховній Раді на початку квітня.
Також пропонують ретельніше контролювати рішення місцевої влади, скасувати комуналку за зруйноване житло та розширити бойовий імунітет для військових.
Коротко про важливі законопроєкти — на картках. Детально — в огляді нашого аналітика Олега Іванова.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Також пропонують ретельніше контролювати рішення місцевої влади, скасувати комуналку за зруйноване житло та розширити бойовий імунітет для військових.
Коротко про важливі законопроєкти — на картках. Детально — в огляді нашого аналітика Олега Іванова.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
👍14👎3
💸 Чи справді Україна обтяжить бюджет ЄС? Розбираємо міфи
«Членство України в ЄС коштуватиме кожному угорському домогосподарству 1200 євро на рік» — такі гучні заяви лунають у публічному просторі. Але чи мають вони реальне підґрунтя? 🧐
Україна поступово рухається до вступу в ЄС. І хоча цей процес — тривалий і складний, він уже викликає хвилю міфів і страхів у сусідніх країнах. Один із аргументів критиків — нібито Україна стане фінансовим тягарем для бюджету Євросоюзу.
У статті ми аналізуємо, на чому ґрунтуються ці розрахунки, хто їх просуває і чому вступ України до ЄС слід розглядати як інвестицію, а не як втрату.
🔶 Часто «втрати» рахують так, ніби Україна приєднується до ЄС вже завтра. Але за роки, що залишаються до вступу, зміниться і Україна, і сам Євросоюз.
🔶 Деякі розрахунки, наприклад, що 5% українських пенсіонерів переїдуть до Угорщини, побудовані на спекулятивних припущеннях.
🔶 Більше того, допомога Україні — це інвестиція у спільну безпеку, стабільність, нові ринки й розвиток.
🔶 За оцінками МВФ, розширення ЄС із приєднанням України, Молдови та балканських країн може збільшити ВВП блоку на 14% упродовж 15 років.
Детальний розбір міфів ⤵️
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
«Членство України в ЄС коштуватиме кожному угорському домогосподарству 1200 євро на рік» — такі гучні заяви лунають у публічному просторі. Але чи мають вони реальне підґрунтя? 🧐
Україна поступово рухається до вступу в ЄС. І хоча цей процес — тривалий і складний, він уже викликає хвилю міфів і страхів у сусідніх країнах. Один із аргументів критиків — нібито Україна стане фінансовим тягарем для бюджету Євросоюзу.
У статті ми аналізуємо, на чому ґрунтуються ці розрахунки, хто їх просуває і чому вступ України до ЄС слід розглядати як інвестицію, а не як втрату.
🔶 Часто «втрати» рахують так, ніби Україна приєднується до ЄС вже завтра. Але за роки, що залишаються до вступу, зміниться і Україна, і сам Євросоюз.
🔶 Деякі розрахунки, наприклад, що 5% українських пенсіонерів переїдуть до Угорщини, побудовані на спекулятивних припущеннях.
🔶 Більше того, допомога Україні — це інвестиція у спільну безпеку, стабільність, нові ринки й розвиток.
🔶 За оцінками МВФ, розширення ЄС із приєднанням України, Молдови та балканських країн може збільшити ВВП блоку на 14% упродовж 15 років.
Детальний розбір міфів ⤵️
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Ціна міфів: як сусіди маніпулюють темою вступу України до ЄС
Україна продовжує поступовий рух до членства в Європейському Союзі, однак цей шлях супроводжується опором, міфами та страхами, які транслюють політики...
👍10
Це передбачає закон № 4265-ІХ, який став головною реформою 260-го випуску Індексу реформ.
🟡 Визнання поширюватиметься на всі країни, крім держав-агресорів (рф, Білорусь).
🟡 Уряд має розробити відповідну процедуру протягом трьох місяців.
«Новий закон про визнання результатів навчання, здобутих за кордоном, — це важливий крок назустріч тисячам українських дітей, які вимушено перебувають за межами країни. Він вирішує давно назрілу проблему: до цього результати формального й неформального навчання за кордоном не завжди зараховувалися в українській системі освіти, що створювало подвійне навантаження на учнів», — коментує ініціативу доцент Київської школи економіки Дмитро Яровий.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Індекс реформ 260: Україна визнаватиме результати закордонного навчання
За період з 10 по 24 березня експерти Індексу зафіксували чотири реформи, три з яких потрапили до напрямку «Людський капітал»....
👍11
Коли Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, вона взяла на себе зобов’язання — реформувати законодавство відповідно до європейських стандартів, зокрема у сфері захисту довкілля. Але повномасштабна війна все змінила. Новим викликом стали масштабні екологічні збитки — шкода довкіллю вже оцінюється у понад 2,6 трлн грн. Через військові потреби екологічні питання відійшли на другий план — як за фінансуванням, так і за увагою держави.
Попри це, реформи тривають. Станом на 2023 рік Україна виконала 80% заходів, передбачених в Угоді про асоціацію у сфері «навколишнє середовище та цивільний захист». Але ухвалити закони — лише початок. Без ефективних екологічних агентств, сучасного моніторингу та належного фінансування ці зміни залишаться лише на папері.
Що вже зроблено і що ще попереду? Читайте у статті аналітика «Вокс Україна» Олега Іванова.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Майже впоралися: як Україна виконує екологічні зобов’язання з Угоди про асоціацію
У рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна зобов’язалася впровадити до свого законодавства стандарти ЄС із захисту довкілля. Однак виконання...
❤8👍4
Дослідники проаналізували курси славістики у провідних університетах США за останні чотири навчальні роки — й результати невтішні. Вивчення росії домінує, особливо на літературних курсах. Чимало програм повторюють російські наративи, як-от міфи про київське коріння москви чи стереотипи про «загадкову російську душу».
Українській мові, культурі, історії чи політиці присвячено лише невелику частину програм. І навіть там подекуди агресію росії проти України називають «українською кризою» або «конфліктом в Україні».
💡 Деякі університети вже намагаються змінити підхід — запроваджують курси з деколоніальним поглядом на російську літературу чи вивчають культуру народів, що постраждали від російської агресії. Але ці ініціативи — радше виняток, ніж правило.
Реформування славістики — не лише академічне завдання. Це боротьба за те, як і хто розповідатиме світові історію Східної Європи.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Чи змінилися славістичні (російські) курси за три роки від початку повномасштабної війни?
У 2023 році ми опублікували дві статті, присвячені викладанню славістики у провідних університетах США. Ми показали, що пропоновані цими закладами...
👍6❤2👎1
«Слуга народу» — більше не єдина рушійна сила змін. Усе активніше співавторами реформ стають народні обранці з інших фракцій та позафракційні депутати.
🏅 Найактивніша співавторка — Мар’яна Безугла (позафракційна): у 2024 році долучилася до написання 14 реформаторських законопроєктів. Вона також очолює рейтинг за якістю ініційованих реформ, маючи 11,6 бала. У трійці лідерів — Павло Фролов зі «Слуги народу» (11,4 бала) та Ярослав Юрчишин із «Голосу» (10,9).
📊 Найбільше залучених до реформ депутатів — у «Голосі» (80%), далі — «Слуга народу» (78%), «ЄС» і «Довіра» (по 74%). А більш якісні реформи пишуть позафракційні депутати.
🏆 Проте головний реформатор за результатами 2024 року — уряд: на його рахунку 79 ініціатив. З них 19 — закони, решта — постанови, які регулюють певні сфери державної політики. Лише одна законодавча ініціатива Кабміну отримала негативну оцінку експертів.
Хто зараз найактивніше змінює країну — у нашому аналізі реформаторів 2024 року.👇
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Топ-ініціатори змін: хто задавав тон реформам у 2024 році?
Останній рік депутати менш активно голосують за реформи у сесійній залі. Сповільнилося й ініціювання реформ народними обранцями. У 2024 році...
👍6😱2
Forwarded from Антологія Брехні / VoxCheck
8 травня в Україні, як і в більшості інших європейських країн, вшановують День пам'яті та перемоги над нацизмом. Тоді як 9 травня відзначають День Європи.
Утім, для росії 9 травня — день параду, «дідів на палках» та дітей у військовій формі. Словом, свято, яке з 2014 року лише стає дедалі більш карикатурним.
Та святкують росіяни не одні. Майже три десятки — лідери стількох держав планують відвідати російський парад*. У картках лише невеликий перелік країн, які лояльні до рф.
*дані станом на 8.05.2025
Утім, для росії 9 травня — день параду, «дідів на палках» та дітей у військовій формі. Словом, свято, яке з 2014 року лише стає дедалі більш карикатурним.
Та святкують росіяни не одні. Майже три десятки — лідери стількох держав планують відвідати російський парад*. У картках лише невеликий перелік країн, які лояльні до рф.
*дані станом на 8.05.2025
😢7😡1
Війна впливає не лише на безпеку чи економіку, а й на те, як ми ставимося одне до одного. Дослідження доцентки KSE Лариси Таміліної показує: збройний конфлікт ймовірно знизить довіру серед українців. Адже війна має численні негативні наслідки — зокрема, погіршення психічного здоров’я та підвищення відчуття небезпеки.
☝️ Водночас ті, хто найбільше підтримує звільнення всіх окупованих територій, частіше демонструють готовність допомагати іншим і співпрацювати.
❕Проте ситуацію можна змінити: розвиток інклюзивних і чутливих до потреб громадян інституцій сприятиме відновленню довіри. Це підсилить культуру взаємодопомоги й зміцнить колективні зусилля для швидкої відбудови країни.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Чи створює конфлікт соціальні зв’язки, чи руйнує їх? Аналіз впливу війни на міжособистісну довіру в Україні
У цьому дослідженні проаналізовано вплив повномасштабної війни на міжособистісну довіру в українському суспільстві. Отримані результати свідчать про те, що збройний...
👌5🥰2