🏦 В Україні з 2014 року впровадили 277 реформ банківського сектору — завдяки цьому фінансова система залишається стійкою навіть під час повномасштабної війни.
Посилення незалежності НБУ, реформування банків і розвиток ринку небанківських фінансових послуг — усе це створило фундамент для економічної витривалості.
📘 Про ці зміни можна прочитати в розділі 4 Білої книги реформ 2025 «Монетарна політика і банківський сектор»:
✅ українська версія
✅ англійська версія
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Посилення незалежності НБУ, реформування банків і розвиток ринку небанківських фінансових послуг — усе це створило фундамент для економічної витривалості.
📘 Про ці зміни можна прочитати в розділі 4 Білої книги реформ 2025 «Монетарна політика і банківський сектор»:
✅ українська версія
✅ англійська версія
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
23 травня у Києві «Вокс Україна» проведе конференцію «ЄС. АЛЕ Є
🇺🇦 Україна – не «бідний родич» Європи. Ми ключовий фактор безпеки та рушій змін, що можуть значно підвищити конкурентоспроможність та геополітичну роль Євросоюзу. Ми зробили більше реформ за десять років, ніж деякі країни за тридцять. АЛЕ перед нами ще довгий шлях до ЄС.
У програмі:
🔹 панельні дискусії про виклики євроінтеграції, інституційну гнучкість, цифрову трансформацію та військову стійкість
🔹 відкрите інтерв’ю
🔹 інтерактивна інсталяція з відкритим мікрофоном.
Це подія для тих, хто не боїться відповідальності і хоче бути частиною змін.
📍Київ
📅 23 травня, 13:30–20:30
🔗 Реєстрація
Повну програму опублікуємо незабаром.
➡ Відмічайте свою участь і слідкуйте за оновленнями в події.
Захід відбудеться за підтримки The National Endowment for Democracy.
Медіапартнери: Суспільне Мовлення, Radio NV.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Також у фокусі законотворців — нові правила підтримки аграріїв, оподаткування криптовалюти та розвиток наставництва для дітей і молоді. Коротко про ці законопроєкти — на картках.
📌 Більше — в огляді «Важливих законопроєктів №42» від аналітика Олега Іванова.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Дуже тішимось, що цю розмову допомагають зробити гучнішою наші медіапартнери, яким довіряє країна:
📺 Суспільне Мовлення
📻 Українське радіо
📻 Radio NV @nvua_official
📰 Укрінформ @ukrinform_news
Дякуємо за підтримку й за те, що разом із нами робите важливе доступним. 🤝
🔜 Незабаром анонсуємо програму та спікерів. Реєструйтесь на подію.
Конференція «ЄС. АЛЕ Є
Ми раді, що партнерами події стали:
🔹 GGTC (Kyiv Global Government Technology Centre) — це ініціатива, яка спрямована на розвиток GovTech, просування впровадження інновацій, цифрових реформ та міжнародного партнерства.
🔹 Технологічні Сили України, які об’єднують провідні приватні підприємства, що забезпечують захисників високими військовими технологіями.
Ці організації — приклад того, як поєднання знань, технологій і стратегічного мислення допомагає Україні ставати сильнішою. Раді мати їх серед партнерів!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Після трьох років повномасштабної війни російські університети та наукові установи залишаються членами більшості міжнародних академічних організацій. Попри те, що вони публічно підтримують війну, поширюють пропаганду та беруть участь в асиміляції українських громадян і територій.
Академічне середовище ховається за гаслами «аполітичності» та «нейтральності». Багато структур навіть не відповіли на офіційні звернення МОН. Але є й ті, хто після листів міністерства і українських дослідників таки виключили росіян зі своїх лав.
Присутність російських інституцій у складі міжнародних організацій – це непряма форма легітимації країни-агресора в міжнародному академічному просторі. Як змінити ситуацію та долучитися до боротьби за чистоту наукових рядів – у статті Олексія Пластуна ⤵️
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Нічого не бачу, нічого не чую: міжнародні академічні організації та росія
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну багато академічних і навколоакадемічних міжнародних організацій призупинили членство російських інституцій. А багато –...
Після лютого 2022 року донорська допомога була спрямована на екстрені гуманітарні потреби. Однак сьогодні все більше донорів повертаються до довгострокового планування та сталих проєктів.
Вони розуміють, що необхідно локалізувати допомогу, дослухатися до думки ГО, підтримувати організації, які працюють «у полях». Водночас від НУО очікують посилення інституційної спроможності та якісного звітування.
Попри декларації про інклюзивність, донори частіше співпрацюють із «перевіреними» партнерами. А надмірна бюрократія та відсутність єдиних стандартів звітності залишаються перешкодами для нових гравців.
Проте партнерство між донорами та українськими ГО поступово стає більш прозорим і ефективним.
Про головні висновки дослідження Philanthropy in Ukraine «Очікування та виклики грантодавців в Україні» — в матеріалі Зої Жерельнікової.
📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Донори та українські організації: трансформація відносин у воєнний час
Як змінилася співпраця донорів та українських неурядових організацій під час повномасштабного вторгнення та у 2023-2024 роках порівняно з 2022? Як...
У Києві проходить конференція «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ», яку організувала ГО «Вокс Україна».
Захід розпочався з відкритого інтерв'ю з Оленою Шуляк, народною депутаткою, Головою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, на тему «Точка зростання у відбудові та реформах».
«Я дуже пишаюсь, що саме на нашу парламентську каденцію припало створення повної антикорупційної структури. У нас працює не тільки НАБУ, а й САП, Вакс, антикорупційні інституції, які дозволяють країні чесно та прозоро карати тих, хто порушує законодавство», - каже Олена Шуляк.
«4 вересня 2019 року було створено Міністерство цифрової трансформації. Уже в 2020 році у нас запрацювала Дія. Зараз через Дію ми отримуємо сотні державних послуг», - додає Олена Шуляк.
«Дуже пишаюсь земельною реформою. На жаль, повномасштабне вторгнення не дало нам реалізувати всі переваги цієї реформи, але, я впевнена, що буде мир, буде перемога, і ми зможемо отримати закладений позитивний економічний ефект», - описує кращі реформи останніх років Олена Шуляк.
Далі говоримо про польский досвід вступу до ЄС та ключові українські реформи на шляху до євроінтеграції. Стежте за ключовими цитатами з конференції.
Захід розпочався з відкритого інтерв'ю з Оленою Шуляк, народною депутаткою, Головою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, на тему «Точка зростання у відбудові та реформах».
«Я дуже пишаюсь, що саме на нашу парламентську каденцію припало створення повної антикорупційної структури. У нас працює не тільки НАБУ, а й САП, Вакс, антикорупційні інституції, які дозволяють країні чесно та прозоро карати тих, хто порушує законодавство», - каже Олена Шуляк.
«4 вересня 2019 року було створено Міністерство цифрової трансформації. Уже в 2020 році у нас запрацювала Дія. Зараз через Дію ми отримуємо сотні державних послуг», - додає Олена Шуляк.
«Дуже пишаюсь земельною реформою. На жаль, повномасштабне вторгнення не дало нам реалізувати всі переваги цієї реформи, але, я впевнена, що буде мир, буде перемога, і ми зможемо отримати закладений позитивний економічний ефект», - описує кращі реформи останніх років Олена Шуляк.
Далі говоримо про польский досвід вступу до ЄС та ключові українські реформи на шляху до євроінтеграції. Стежте за ключовими цитатами з конференції.
🇵🇱 Як Польща долала шлях до ЄС та НАТО — і що з цього важливо для України сьогодні?
🎙️ На конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ» відбулося відкрите інтерв’ю з Пйотром Лукасєвічем, Тимчасово повіреним у справах Республіки Польща в Україні. Розмову модерував Олег Білецький, ведучий Radio NV.
Пан Лукасєвіч поділився польським досвідом євроінтеграції, розповів про труднощі на цьому шляху і підтримку, яку Польща готова надавати Україні як стратегічному партнеру.
«Україна має стати частиною родини вільних, незалежних, демократичних, сильних у військовому плані альянсів — ЄС і НАТО. Це залишається нашою стратегічною метою», — зазначив він.
Польща прагне не лише підтримувати Україну, а й інвестувати в її відбудову:
«Польща вже не просто надавач робочої сили. Ми готові виступати інвесторами, брати участь в інвестиційних проєктах в Україні. Ми спробуємо зіграти таку роль для України, як Німеччина для Польщі».
🎙️ На конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ» відбулося відкрите інтерв’ю з Пйотром Лукасєвічем, Тимчасово повіреним у справах Республіки Польща в Україні. Розмову модерував Олег Білецький, ведучий Radio NV.
Пан Лукасєвіч поділився польським досвідом євроінтеграції, розповів про труднощі на цьому шляху і підтримку, яку Польща готова надавати Україні як стратегічному партнеру.
«Україна має стати частиною родини вільних, незалежних, демократичних, сильних у військовому плані альянсів — ЄС і НАТО. Це залишається нашою стратегічною метою», — зазначив він.
Польща прагне не лише підтримувати Україну, а й інвестувати в її відбудову:
«Польща вже не просто надавач робочої сили. Ми готові виступати інвесторами, брати участь в інвестиційних проєктах в Україні. Ми спробуємо зіграти таку роль для України, як Німеччина для Польщі».
Дипломат нагадав, як Польща після вступу до НАТО у 1999 році продовжила складну трансформацію задля членства в ЄС, яке здобула 2004-го. Він підкреслив важливість правильної комунікації на шляху інтеграції, щоб розкрити потенціал країни-кандидата і боротися з дезінформацію:
«Французів колись лякали польськими сантехніками, які знищать ринок послуг сантехніків у Франції. А іспанські фермери піднімали бунт проти так званого потужного польського сільськогосподарського сектору, який прийде і зруйнує єдиний ринок. Минуло 20 років, і ці обговорення вляглися. Європа переживає інші кризи: міграційну, економічну, але ніхто не говорить про поляків, які крадуть робочі місця у французів або іспанських фермерів».
Польща бачить майбутнє України в Європі. І готова бути надійним партнером у цьому русі.
Дякуємо пану Лукасєвічу за щирість і стратегічне бачення. Саме відвертість і досвід — те, чого сьогодні потребує діалог про євроінтеграцію. 🤝
«Французів колись лякали польськими сантехніками, які знищать ринок послуг сантехніків у Франції. А іспанські фермери піднімали бунт проти так званого потужного польського сільськогосподарського сектору, який прийде і зруйнує єдиний ринок. Минуло 20 років, і ці обговорення вляглися. Європа переживає інші кризи: міграційну, економічну, але ніхто не говорить про поляків, які крадуть робочі місця у французів або іспанських фермерів».
Польща бачить майбутнє України в Європі. І готова бути надійним партнером у цьому русі.
Дякуємо пану Лукасєвічу за щирість і стратегічне бачення. Саме відвертість і досвід — те, чого сьогодні потребує діалог про євроінтеграцію. 🤝