Telegram Web Link
🔴 Демократія у світі — під загрозою. І Україна не виняток.

📉 У 2024 році лише 25 країн світу залишалися повноцінними демократіями — це 6,6% населення планети. Авторитарні режими контролюють життя майже 40% людей, решта живуть у гібридних або недосконалих демократіях.

Індекс демократії — це глобальний рейтинг, який із 2006 року складає Economist Intelligence Unit. Він невпинно зменшується протягом останнього десятиліття і в 2024 році впав до 5,17 бала з 10.

Україна — у групі країн з «гібридним режимом». За 15 років наш загальний індекс знизився до рекордно низького рівня — 4,9 бала з 10. Це 92 місце серед 167 країн. Найгірші оцінки — за «виборчий процес і плюралізм», «функціонування уряду» і «громадянські свободи». Чи не єдиний показник, що зростає, — політична участь українців: волонтерство, громадська активність, готовність впливати на зміни.

Але попри війну, Україна зберігає демократичні інститути. І залишається форпостом демократії в умовах гібридної війни автократій проти вільного світу.

Детальніше про глобальні тренди — у статті аналітикині Марії Балицької.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
💥 Два роки тому, 6 червня 2023 року, росія вчинила екоцид — підірвала дамбу Каховської ГЕС. Цей воєнний злочин спричинив одну з наймасштабніших катастроф в історії незалежної України.

Наслідки були руйнівними. Через три місяці дослідники підрахували, що затопило понад 60 тисяч будівель. Понад 11 000 людей були змушені евакуюватися. Екосистеми півдня України зазнали колосальної шкоди.

Щоб зрозуміти справжній масштаб трагедії та її довгострокові наслідки, читайте статті на нашому сайті:

📊 Скільки саме об'єктів інфраструктури затопило? Де рівень руйнувань був найбільшим? Що це означає для майбутнього відновлення?
🔗 Українська Атлантида: наслідки підриву Каховської ГЕС у цифрах

⚖️ Які наслідки знищення греблі для екології та економіки? Як обчислити збитки і притягнути росію до відповідальності?
🔗 Екоцид: катастрофічні наслідки руйнування дамби Каховського водосховища

Читайте. Аналізуйте. Поширюйте. Злочин не повинен бути забутим.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🌿 Захист довкілля в Україні довгий час не був серед державних пріоритетів. Та Угода про асоціацію з ЄС дала потужний поштовх — з 2014 року впровадили 40 екологічних реформ: від контролю викидів до управління відходами.

Попереду — ще складніші виклики: впровадження європейського «зеленого курсу» (Green Deal), боротьба з наслідками війни та відновлення екосистем.

Читайте 8-й розділ Білої книги реформ, щоб дізнатися, як змінюється екополітика України і що ще потрібно зробити:
українська версія
англійська версія

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
🇺🇦 «Україна має бути в Європейському Союзі, а також у НАТО. Це наш стратегічний, політичний та навіть історичний і цивілізаційний інтерес», — заявив Тимчасовий повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасєвіч.

На конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ» він поділився досвідом непростої, але успішної інтеграції Польщі до ЄС та НАТО і переконливо пояснив, чому цей шлях такий важливий для України. Проте наголосив, що євроінтеграція вимагає змін в усій державі та суспільстві на багатьох рівнях.

Дипломат розповів, що Польща бачить в Україні не лише геополітичного, а й стратегічного економічного партнера, в якого готова інвестувати. Країни зможуть разом формувати порядок денний у ЄС та НАТО — зокрема створити одну з найбільших фракцій у Європарламенті.

Читайте або дивіться повне інтерв’ю за посиланням.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📊 63% українців не хочуть працювати на держслужбі. Про це свідчать результати опитування «Кантар», проведеного у грудні 2023 року. Однак ставлення до держслужби значно покращилося порівняно з 2021 роком. Ймовірно, це пов’язано з ефектом «єднання навколо прапора» та допомогою, яку люди отримали від держави під час повномасштабної війни.

📉 Все ж охочих почати працювати в органах влади поменшало: з 20% у 2021 до 16% у 2023 році.

Приваблює людей на держслужбу ідея служіння суспільству. На другому місці — офіційна зайнятість і соціальні гарантії. Відштовхує — в першу чергу корумпована робота (вказала майже половина респондентів), нечесний добір та залежність від керівника. Лише чверть опитаних назвали перешкодою низьку зарплату.

📌 А що думають про свою роботу чинні держслужбовці? Чому молодь не поспішає долучатися до публічного управління? Яких змін очікують українці? Читайте в новій статті наукової редакторки «Вокс Україна» Ілони Сологуб.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚠️ Пенсійна система в нинішньому вигляді не витримує навантаження, оскільки працівників мало порівняно з пенсіонерами. Реформа митниці та перезавантаження Бюро економічної безпеки — серед інших критично важливих завдань.

Про це розповіла Олена Шуляк, Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, під час відкритого інтерв’ю на конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ».

Також народна депутатка підкреслила й найуспішніші реформи України: створення антикорупційної інфраструктури (НАБУ, САП, ВАКС), цифрову трансформацію («Дія») та відкриття ринку землі.

🌍 Цифрові рішення, як-от програма «єВідновлення», вже цікавлять європейських партнерів — її можуть використовувати в інших країнах, де, наприклад, треба подолати наслідки стихійних лих.

Так, ми все ще активно переймаємо європейський досвід, зокрема у законодавчому полі. Але водночас Україна вже сьогодні формує власні стандарти — особливо в питаннях безпеки, енергоефективності та інклюзивності.

Читайте тези з інтерв’ю або дивіться виступ за посиланням.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
📣 Уже завтра — чесна розмова про реформи в Україні.

11 червня о 18:00 в Київській школі економіки відбудеться публічна дискусія «Десять років реформ в Україні: як вони змінили наше життя».

📊 Експертки «Вокс Україна» презентують Білу книгу реформ 2025 — найґрунтовніше дослідження змін, що відбулися в країні з 2014 року.

Про що говоритимуть?
🔶 як децентралізація посилила громади;
🔶 чи працюють антикорупційні ініціативи;
🔶 що змінила реформа соціальної підтримки;
🔶 наскільки ми просунулись до ЄС і які виклики ще попереду.

Спікери з «Вокс Україна» та KSE Institute дадуть відповіді на ваші запитання та поділяться висновками, які справді варто знати.

📍 Де: Київ, KSE, вул. Миколи Шпака, 3, ауд. 4.08 або онлайн
🔗 Реєстрація

Приходьте, щоб зрозуміти, як змінюється країна — і як ви можете впливати на ці зміни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🚫 Друга антиреформа 2025 року: закон, що обмежує можливості держави та громад

Парламент ухвалив закон, який забороняє державі відчужувати у власника майно, якщо його придбали понад 10 років тому — навіть якщо передача була незаконною. Це стосується лісів, берегів річок і озер та інших природних ділянок.

Хоча є кілька винятків — об’єкти критичної інфраструктури, стратегічні території, природно-заповідний фонд та ін.

Держава має право судитися до закінчення 10-річного терміну, але лише якщо готова компенсувати вартість майна новому власнику.

Водночас експерти позитивно оцінили:
скасування урядом понад 200 застарілих регуляторних документів,
закон про ринок автопослуг — ще один крок до норм ЄС.

Детальний аналіз та коментарі експертів — в 262 випуску Індексу реформ. 👇

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Депутати пропонують заборонити масові зібрання військових, крім тренувань і мобілізаційної підготовки, щоб вони не стали ціллю ракетних атак.

Також Рада розглядає, як вирішити й інші проблеми, зокрема зупинити неконтрольований продаж деревини та захистити інвесторів інвестфондів. Деталі — на картках.

📌 Повний розбір важливих законопроєктів від аналітика Олега Іванова за посиланням.
🎧 Чому прослуховування російської музики або перегляд фільмів із російським дубляжем — це не просто питання особистих уподобань? Це фінансова підтримка та просування культури держави-агресорки — навіть якщо контент піратський або «старий».

▪️ Кожне прослуховування підвищує популярність російської музики й формує алгоритми стримінгів.
▪️ Російські виконавці отримують роялті від Spotify, Apple Music, а з них — сплачують податки.
▪️ Навіть митці, які «проти війни» або виїхали із рф, продовжують просувати російську культурну м’яку силу.
▪️ Російські актори у західних стрічках — теж її інструмент, навіть якщо фільм не звеличує росію.
▪️ Українські сайти, які розміщують фільми з російським дубляжем, можуть мати власників-росіян та рекламувати російські сервіси.

🎯 Це не про звичку чи ностальгію. Це — вибір між культурною залежністю та самостійністю.

📌 У статті для @detector_media аналітикиня @VoxCheck Анастасія Бродовська розбирає головні міфи про споживання російського контенту.
👥 Європейська інтеграція — це не лише справа уряду чи дипломатів. Це щоденна робота громадянського суспільства, яка часто залишається поза кадром.

💬 «Внесок громадянського суспільства у те, щоб Україна провела реформи, необхідні, щоб одержати таку можливість, величезний», — наголосила Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», під час конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ».

Саме тому фонд запустив програму «Вступаємо в ЄС разом», спрямовану на зміцнення ролі неурядових організацій в процесі євроінтеграції України.

Крім того, важливо, щоб підготовка до вступу відбувалась і в громадах, а не лише на національному рівні.

Директорка з розвитку економічного співробітництва Mercy Corps в Україні Олеся Залуська розповіла про практичну роботу з тими, хто найбільше потребує допомоги. Йдеться про підтримку малого бізнесу, яка в свою чергу сприяє перебудові мислення і оновленню бізнес-планів.

💬 «Великі трансформації складаються з маленьких змін», — пояснила Олеся Залуська.

Обговорили й виклики, зокрема скорочення міжнародної допомоги та психологічний опір змінам.

Європейська інтеграція — це процес, який потребує зусиль усіх: держави, громадянського суспільства та бізнесу.

📌 Читайте ключові тези з дискусії або дивіться запис за посиланням.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
💥📉 Менше публікацій, менше впливу: як війна вдарила по українській науці

Війна завдає шкоди не лише інфраструктурі та промисловості, а й науці. Дослідження показує: після 2014 року наукова продуктивність в Україні різко знизилася — особливо в Криму та на окупованих частинах Донеччини і Луганщини. Середня кількість публікацій дослідників з цих регіонів скоротилася більш ніж на 20%, зменшилася й кількість цитувань.

Після 2016 року в Криму зафіксоване зростання кількості публікацій, однак переважно в російськомовних журналах, що не індексуються в міжнародних базах. Це означає, що наука в умовах авторитарних або мілітаризованих режимів стає більш ізольованою та менш впливовою.

Втрата досвідчених науковців і розрив наукових зв’язків мають довготривалі наслідки. Відновлення науки — це не лише про будівлі, а й підтримку вчених та професійних мереж. Міжнародна підтримка, академічні партнерства та інвестиції в якісні дослідження — ключ до збереження наукового потенціалу. Бо без науки неможливо уявити повноцінне відновлення країни.

📲 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2025/07/01 08:16:00
Back to Top
HTML Embed Code: