Чи може уряд прискорити повернення біженців?

Стажери "Індексу реформ" розглянули, що показують дослідження про біженців з інших країн та наскільки цей досвід можна застосувати до України.

Крім того, вони подивилися сайти українських посольств у Польщі та Німеччині - країнах, де живуть найбільше українських біженців, та виявили, що хоча посольства надають багато корисної інформації, серед неї немає інформації про те, як біженці можуть допомогти Україні.

Більше подробиць читайте у статті https://voxukraine.org/yak-ukrayinskyj-uryad-pratsyuye-z-ukrayinskymy-bizhentsyamy

У березні уряд зібрав на 10% більше надходжень, ніж заплановано, а також отримав майже 9 млрд дол. грантів. Значно перевиконано надходження з податку на прибуток, перевиконання також за ПДФО. Менше очікуваного отримано ПДВ та рентної плати.

Україна почала отримувати кошти від ЄС у рамках Ukraine Facility, але без підтримки США нам доведеться скорочувати видатки. Про це та інше читайте у новому випуску "Бюджетного барометра"
https://voxukraine.org/byudzhetnyj-barometr-berezen-2024

Народні депутати подали законопроєкт про створення Спеціальної економічної прокуратури за зразком Спеціальної антикорупційної прокуратури. Ця прокуратура має супроводжувати розслідування економічних злочинів, якими займається Бюро економічної безпеки.

Цей закон має доповнити реформу БЕБ, яку поки що не прийнято. Що передбачає закон та як працюватиме економічна прокуратура - читайте у статті
https://voxukraine.org/shhe-odna-spetsprokuratura-tsogo-razu-ekonomichna-analiz-zakonoproyektu

Як змінилася соціальна політика у другій половині 2023 року?

Мінсоцполітики продовжує запроваджувати соціальні послуги - тобто допомогу, яку потребує кожна конкретна родина, щоб вийти з кризи.

Запущено пілотні проєкти з допомоги військовим та формування життєстійкості родин.

Запроваджено додаткову допомогу особам з інвалідністю, а також переглядають допомогу ВПО - вона має стати більш таргетованою.

Загалом видатки на соціальне забезпечення щороку зростають. Найбільша частка цих видатків ідуть на пенсійне забезпечення. Детальніше про це та інше читайте у статті: https://voxukraine.org/sotsialni-vydatky-shho-i-chomu-finansuye-derzhava-u-2023-rotsi

Круглий стіл «Безпека від насильства у цифровому просторі – це шлях до ЄС»

Коли: 24 квітня, 11:00
Де: Київ (детальна інформація після реєстрації)
Формат: наживо та онлайн-трансляція
Реєстрація: тут

📌 Яка розповсюдженість кібернасильства Україні?
📌 Як співвідноситься проблематика онлайн-насильства з гендерною політикою?
📌 Як фіксувати подібні правопорушення та збирати дані про них?
📌 Які кроки має зробити Україна на шляху до безпеки в інтернеті із урахуванням євроінтеграції?

Ми запросили експертів та експерток з гендерних питань, представників громадських організацій, правоохоронних органів та розробників політик для обговорення проблеми гендерно зумовленого насильства у цифровому просторі.

#РівністьЦеМожливість #ПрямуємоРазом

#важливізаконопроєкти

❗За даними НБУ місячний обіг грального бізнесу в Україні оцінюється у 12-15 млрд грн.
Якщо нічого не зміниться, то за рік обіг складатиме 150-180 млрд грн на рік. Для порівняння, це більше 2% ВВП України у 2023-му році.

Останні тижні проблема шкідливого впливу азартних ігор особливо привенуло увагу громадськості.

Про необхідність вирішення цієї проблеми спочатку заговорили військові, опісля Президент й нарешті народні депутати зареєстрували законопроєкт 9256.

Які основні нововведення?

🔵 Заборона будь-якої реклами азартних ігор, в тому числі в Інтернеті та адресних розсилках; штрафи для тих, хто порушує правила реклами збільшаться з 300 до 600 мінімальних зарплат (тобто з 2,4 до 4,8 млн грн).
🔵 Військовим забороняється під час воєнного стану грати в казино та відвідувати такі заклади.
🔵 Організатори азартних ігор, які допустять військових до участі, повинні будуть не лише відшкодувати гравцеві програш у десятикратному розмірі, але й додатково сплатити гравцеві гроші в обсязі половини суми штрафу, накладеного на казино Мінцифрою.
🔵 Ліквідація Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) і передача її повноважень Мінцифри.

Про цей та інші важливі законопроєкти читайте у новому огляді 🔽

👩‍💻👨‍💻 Пандемія COVID-19 зумовила зростання присутності людей в онлайн-середовищі і саме в цей час проблема цифрового насильства, здебільшого над жінками та дітьми, набула значного поширення. Країни і міжнародні організації почали розробляти інституційні механізми боротьби з насильством у мережі, зокрема, криміналізуючи нові форми насильства та розробляючи інструменти підзвітності онлайн-платформ.

Україна також визнала кібернасильство проблемою, однак наразі немає комплексних даних щодо явища, а існуючі правові інструменти обмежені за сферою дії та не повністю забезпечують юридичну відповідальність за правопорушення у цифровому вимірі.

👉 Детально про проблему кібернасильства та що потрібно зробити Україні в дослідженні

Зі 184 реформ, ухвалених 2023 року, 84 були затверджені законами (решта - постановами Уряду та іншими документами). 50 реформаторських законопроєктів подали до ВРУ народні депутати.

Хто був найбільшим реформатором та які фракції ініціювали найбільше реформ - читайте у статті
https://voxukraine.org/reformatory-2023-hto-initsiyuvav-zakony-yaki-maly-pozytyvnyj-vplyv-na-rozvytok-krayiny

У якій країні президент має найбільше повноважень? Як співвідносяться президентські повноваження та демократичність країни? Який зв"язок між формальними та неформальними повноваженнями президентів?

Про це та інше читайте у статті Вікторії Виговської https://voxukraine.org/prezydentska-vlada-vymiryuvannya-ta-porivnyannya-syly-prezydentiv

📒 Створення Державного реєстру санкцій – головна подія 231-го випуску Індексу реформ.

До Державного реєстру санкцій потрапляє будь-яка особа, на яку накладені санкції за затвердженим Президентом рішенням РНБО чи в судовому порядку.

Реєстр містить відкриту для користувачів інформацію про підсанкційних фізосіб та компанії, при чому ведеться одночасно двома мовами – українською та англійською.

Іван Ус, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень НІСД, зазначає, що станом на 17 квітня 2024 року Україною застосовано 28709 санкцій проти 10085 фізичних осіб та 7125 юридичних осіб. Враховуючи що санкцій так багато, Реєстр допоможе їх систематизувати та суттєво спрощує пошук інформації стосовно наявності самих санкцій про конкретних осіб.

Окрім того, він унеможливлює аргументацію, що, мовляв, при здійсненні своєї діяльності особи не знали, перебувають їх партнери під санкціями чи ні.

⏬ Детальніше про це та інші нововведення за посиланням

Що впливає на монетарну трансмісію (тобто те, як ставки за кредитами та депозитами реагують на зміну облікової ставки НБУ)?

Тут багато факторів: і надлишкова ліквідність, і концентрація банківського ринку, і попит та пропозиція кредитів та депозитів. Як само ці чинники впливають на трансмісію та які ставки банки змінюють швидше - читайте у статті.
https://voxukraine.org/yak-sylno-nbu-vplyvaye-na-depozytni-ta-kredytni-stavky-v-ukrayini

Для відбудови України необхідними будуть значні обсяги коштів - допомоги іноземних урядів та міжнародних організацій буде недостатньо. Для залучення приватних коштів Україні буде потрібний сильний фінансовий сектор, якому довіряють інвестори та вкладники.

У новому звіті CEPR ідеться про те, як побудувати такий сектор. Звіт розглядає банківський сектор, розвиток фондового ринку, іпотечного ринку та страхування.
Короткий зміст звіту та посилання на повний звіт - у статті
https://voxukraine.org/vidbudova-ukrayiny-varianty-polityky-dlya-pobudovy-efektyvnoyi-finansovoyi-arhitektury

За другу половину квітня у Верховній Раді зареєстрували 49 законопроєктів. Ми зробили для вас огляд найважливіших:

🔷 законопроєкт про те, як відділити активи власників, які потрапили під санкції, та не потрапили під них

🔷 захист добросовісних покупців або легалізація незаконно набутого майна

🔷 "подарунок" для забудовників - зміна цільового використання землі за відсутності містобудівної документації

🔷 спеціальне маркування товарів та офісів виробників, які не вийшли з росії

Подробиці читайте в огляді: https://voxukraine.org/vazhlyvi-zakonoproyekty-vypusk-16-zminy-do-protsedur-zemleustroyu-zbilshennya-finansuvannya-armiyi-legalizatsiya-pryvatnyh-vijskovyh-kompanij

У день пам"яті жертв Другої Світової, на жаль, мусимо визнати, що світ не вивчив її уроки.

Чому радянський тоталітаризм довгий час залишався непоміченим та чи можна щось змінити, можна прочитати у статті Катерини Рашевської, яка вийшла на нашому сайті два роки тому.

У статті є англійська версія, тому за можливості поширюйте, будь ласка, на міжнародну аудиторію: https://voxukraine.org/sogodnishnya-vijna-naslidok-bezkarnosti-srsr-ta-rosiyi

У 232 випуску Індексу реформ 5 регуляцій, із яких три отримали оцінку +2 бали, тобто вони значущо змінюють "правила гри". Це закони:

🌱 про медичний канабіс, що дозволить ефективніше знеболювати пацієнтів з важкими захворюваннями

🏦 про корпоративне управління держпідприємствами, що (за умови його виконання, звісно) підвищить ефективність управління ними

📃 і про можливість безкоштовно використовувати торговельну марку "зроблено в Україні"

Коментарі експертів до цих законопроєктів читайте в релізі Індексу реформ:
https://voxukraine.org/indeks-reform-232-zakon-pro-medychnyj-kanabis-korporatyvne-upravlinnya-derzhkompanij-ta-torgovelna-marka-zrobleno-v-ukrayini

Україна продовжує впроваджувати положення Стамбульської конвенції про запобігання насильству. Головна ідея змін - це те, що злочин (тобто насильство) має бути покараний у будь-якому разі, незважаючи на те, чи "пробачила" йому жертва.

Також законопроєкт, який ми розглядаємо у цій статті, пропонує збільшити інфраструктуру, яка допомагатиме жертвам насильства, зокрема дітям.
Подробиці у статті https://voxukraine.org/chy-dopomozhe-nove-zakonodavstvo-zahystyty-zhertv-domashnogo-nasylstva

Як змінилася зовнішня торгівля України з початком повномасштабного вторгнення? Зараз Україна експортує відносно більше зерна та іншого продовольства, тоді як виробництво й експорт металу скоротилися зі зрозумілих причин.

Як змінився імпорт, а також які галузі нашої економіки мають найбільший експортний потенціал, читайте у статті: https://voxukraine.org/hlib-zamist-metalu-yak-ukrayina-namagayetsya-vtrymatysya-na-mizhnarodnyh-tovarnyh-rynkah

Нині Україна має декілька планів реформ, розроблених спільно урядом (у широкому сенсі) та міжнародними організаціями. Ці реформи передбачають зміни у судовій системі, розподілі влади між центральним та місцевим рівнем, державній службі тощо.

Плануються значні зміни у банківському та фінансовому секторі, управлінні державними фінансами та адмініструванні податків.

Усе разом це має знизити корупцію та підвищити ефективність витрачання бюджетних коштів. У цій статті ми описуємо інституційні зміни, які Україна має впровадити протягом наступних років, та які зроблять її економіку більш стійкою. В наступній статті розглянемо секторальні реформи
https://voxukraine.org/zaplanovani-instytutsijni-reformy-v-ukrayini

Як збільшити кредитування? Під час видачі кредиту банки перш за все враховують імовірність повернення коштів (або ризик неповернення). Цей ризик залежить не лише від безпосередньо підприємства, але й від ризиків країни - наприклад, чи не "зацікавляться" підприємством правоохоронні органи.

Тому для зниження ризиків необхідно підвищувати якість інституцій в Україні, а не знижувати якісь банківського нагляду та нормативи капіталу. Подробиці - у статті Віктора Козюка https://voxukraine.org/reanimatsiya-kredytuvannya-abo-shhe-raz-pro-finansovyj-rozvytok-ta-yakist-instytutiv

У квітні план надходжень до бюджету перевиконали на 30% за рахунок вищих за очікувані податкових надходжень та отримання грантів. Найбільше перевищення - за "імпортним" ПДВ.

Також вищими від плану є доходи від податків на працю - ПДФО та ЄСВ. Деталі - у новому випуску Бюджетного барометра https://voxukraine.org/byudzhetnyj-barometr-kviten-2024