Настільна гра "Кришталевий маяк" доступна для завантаження на сайті "Вокс Україна".

Гра розроблена командою "Воксу" та ГО "Світ громад" та в цікавій формі навчає гравців тому, що таке доброчесність та доброчесна поведінка. Гра розрахована на школярів віком від 13 років.
🤔 Як часто молоді випускники чують від потенційних працедавців «ваш диплом нічого не вартий, покажіть досвід роботи»? Чи пам’ятаєте ви скандальну дисертацію Іллі Киви?

😔 На жаль, в науці та освіті теж іноді присутні обман, підробка та фальсифікації, які знижують цінність освіти та довіру до неї.
Розуміння учасниками наукової та освітньої спільноти власної відповідальності за дотримання академічної доброчесності безпосередньо впливає на рівень освіти й розвиток науки, а, значить, і на економічний розвиток нашої країни.

📌 У рамках освітньої реформи уряд уже багато років намагається підвищити рівень академічної доброчесності. Нещодавно група парламентарів зареєстрували законопроєкт про академічну доброчесність (№ 10392), який за задумом має стати тим спеціальним законом, який врегулює дотримання академічної доброчесності в усіх сферах, де це необхідно.

🔎 Аналітики «Вокс Україна» проаналізували проєкт закону № 10392. Що він передбачає, як працюватиме та чи допоможе вирішити проблему читайте в матеріалі

@vox_ukraine
За другу половину березня у парламенті з"явилися законопроєкти про регулювання соцмереж (зокрема Телеграму), про короткострокову службу в армії для заброньованих осіб, про посилення соцзахисту та захисту дітей та інші. Подробиці дізнавайтеся у 14 випуску "Важливих законопроєктів"
https://voxukraine.org/vazhlyvi-zakonoproyekty-vypusk-14-regulyuvannya-telegram-kanaliv-korotkostrokovi-kontrakty-dlya-vijskovyh-uchast-ditej-u-sudovyh-rozglyadah
Чи плануєте ви відмовитися від використання Телеграму?
Anonymous Poll
15%
так
46%
ні
39%
лише якщо держава заборонить його використання
У дискусіях про конфіскацію російських активів часто можна почути аргумент про те, що конфіскація активів центробанку підважить глобальну макрофінансову стабільність, зокрема треті країни відмовляться тримати свої резервні активи в доларах та євро. Щоправда, які активи вони купуватимуть натомість, незрозуміло.

Віктор Козюк пояснює, чому аргумент про підваження макростабільності дуже слабкий (та й загалом, хто підважує макростабільність більше, ніж росія та інші країни "вісі зла"?)
https://voxukraine.org/konfiskatsiya-suverennyh-aktyviv-chomu-globalni-makrofinansovi-ryzyky-ye-perebilshennyam
В умовах, коли зовнішня підтримка України знижується, нам доведеться шукати внутрішні резерви. Зокрема дуже часто під час війни уряди підвищують податки.

В Україні також обговорюється підвищення податків - зокрема повернення до прогресивної системи оподаткування. Україна мала таку систему двічі у своїй історії, тож це не буде чимось новим. Однак чи може це принести додаткові доходи уряду?

Колеги з Центру публічних фінансів КШЕ обговорюють усі плюси та мінуси та роблять певні оцінки такої зміни:
https://voxukraine.org/progresyvne-opodatkuvannya-perspektyvy-povernennya-do-dobre-zabutogo
А на вашу думку, чи потрібно Україні повернутися до прогресивного оподаткування фізичних осіб?
Anonymous Poll
36%
так
31%
ні
33%
тільки якщо одночасно знизяться можливості ухилятися від податків
Чи може уряд прискорити повернення біженців?

Стажери "Індексу реформ" розглянули, що показують дослідження про біженців з інших країн та наскільки цей досвід можна застосувати до України.

Крім того, вони подивилися сайти українських посольств у Польщі та Німеччині - країнах, де живуть найбільше українських біженців, та виявили, що хоча посольства надають багато корисної інформації, серед неї немає інформації про те, як біженці можуть допомогти Україні.

Більше подробиць читайте у статті https://voxukraine.org/yak-ukrayinskyj-uryad-pratsyuye-z-ukrayinskymy-bizhentsyamy
У березні уряд зібрав на 10% більше надходжень, ніж заплановано, а також отримав майже 9 млрд дол. грантів. Значно перевиконано надходження з податку на прибуток, перевиконання також за ПДФО. Менше очікуваного отримано ПДВ та рентної плати.

Україна почала отримувати кошти від ЄС у рамках Ukraine Facility, але без підтримки США нам доведеться скорочувати видатки. Про це та інше читайте у новому випуску "Бюджетного барометра"
https://voxukraine.org/byudzhetnyj-barometr-berezen-2024
Народні депутати подали законопроєкт про створення Спеціальної економічної прокуратури за зразком Спеціальної антикорупційної прокуратури. Ця прокуратура має супроводжувати розслідування економічних злочинів, якими займається Бюро економічної безпеки.

Цей закон має доповнити реформу БЕБ, яку поки що не прийнято. Що передбачає закон та як працюватиме економічна прокуратура - читайте у статті
https://voxukraine.org/shhe-odna-spetsprokuratura-tsogo-razu-ekonomichna-analiz-zakonoproyektu
Як змінилася соціальна політика у другій половині 2023 року?

Мінсоцполітики продовжує запроваджувати соціальні послуги - тобто допомогу, яку потребує кожна конкретна родина, щоб вийти з кризи.

Запущено пілотні проєкти з допомоги військовим та формування життєстійкості родин.

Запроваджено додаткову допомогу особам з інвалідністю, а також переглядають допомогу ВПО - вона має стати більш таргетованою.

Загалом видатки на соціальне забезпечення щороку зростають. Найбільша частка цих видатків ідуть на пенсійне забезпечення. Детальніше про це та інше читайте у статті: https://voxukraine.org/sotsialni-vydatky-shho-i-chomu-finansuye-derzhava-u-2023-rotsi
Круглий стіл «Безпека від насильства у цифровому просторі – це шлях до ЄС»

Коли: 24 квітня, 11:00
Де: Київ (детальна інформація після реєстрації)
Формат: наживо та онлайн-трансляція
Реєстрація: тут

📌 Яка розповсюдженість кібернасильства Україні?
📌 Як співвідноситься проблематика онлайн-насильства з гендерною політикою?
📌 Як фіксувати подібні правопорушення та збирати дані про них?
📌 Які кроки має зробити Україна на шляху до безпеки в інтернеті із урахуванням євроінтеграції?

Ми запросили експертів та експерток з гендерних питань, представників громадських організацій, правоохоронних органів та розробників політик для обговорення проблеми гендерно зумовленого насильства у цифровому просторі.

#РівністьЦеМожливість #ПрямуємоРазом
#важливізаконопроєкти

За даними НБУ місячний обіг грального бізнесу в Україні оцінюється у 12-15 млрд грн.
Якщо нічого не зміниться, то за рік обіг складатиме 150-180 млрд грн на рік. Для порівняння, це більше 2% ВВП України у 2023-му році.

Останні тижні проблема шкідливого впливу азартних ігор особливо привенуло увагу громадськості.

Про необхідність вирішення цієї проблеми спочатку заговорили військові, опісля Президент й нарешті народні депутати зареєстрували законопроєкт 9256.

Які основні нововведення?

🔵 Заборона будь-якої реклами азартних ігор, в тому числі в Інтернеті та адресних розсилках; штрафи для тих, хто порушує правила реклами збільшаться з 300 до 600 мінімальних зарплат (тобто з 2,4 до 4,8 млн грн).
🔵 Військовим забороняється під час воєнного стану грати в казино та відвідувати такі заклади.
🔵 Організатори азартних ігор, які допустять військових до участі, повинні будуть не лише відшкодувати гравцеві програш у десятикратному розмірі, але й додатково сплатити гравцеві гроші в обсязі половини суми штрафу, накладеного на казино Мінцифрою.
🔵 Ліквідація Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) і передача її повноважень Мінцифри.

Про цей та інші важливі законопроєкти читайте у новому огляді 🔽
👩‍💻👨‍💻 Пандемія COVID-19 зумовила зростання присутності людей в онлайн-середовищі і саме в цей час проблема цифрового насильства, здебільшого над жінками та дітьми, набула значного поширення. Країни і міжнародні організації почали розробляти інституційні механізми боротьби з насильством у мережі, зокрема, криміналізуючи нові форми насильства та розробляючи інструменти підзвітності онлайн-платформ.

Україна також визнала кібернасильство проблемою, однак наразі немає комплексних даних щодо явища, а існуючі правові інструменти обмежені за сферою дії та не повністю забезпечують юридичну відповідальність за правопорушення у цифровому вимірі.

👉 Детально про проблему кібернасильства та що потрібно зробити Україні в дослідженні
Зі 184 реформ, ухвалених 2023 року, 84 були затверджені законами (решта - постановами Уряду та іншими документами). 50 реформаторських законопроєктів подали до ВРУ народні депутати.

Хто був найбільшим реформатором та які фракції ініціювали найбільше реформ - читайте у статті
https://voxukraine.org/reformatory-2023-hto-initsiyuvav-zakony-yaki-maly-pozytyvnyj-vplyv-na-rozvytok-krayiny
У якій країні президент має найбільше повноважень? Як співвідносяться президентські повноваження та демократичність країни? Який зв"язок між формальними та неформальними повноваженнями президентів?

Про це та інше читайте у статті Вікторії Виговської https://voxukraine.org/prezydentska-vlada-vymiryuvannya-ta-porivnyannya-syly-prezydentiv
📒 Створення Державного реєстру санкцій – головна подія 231-го випуску Індексу реформ.

До Державного реєстру санкцій потрапляє будь-яка особа, на яку накладені санкції за затвердженим Президентом рішенням РНБО чи в судовому порядку.

Реєстр містить відкриту для користувачів інформацію про підсанкційних фізосіб та компанії, при чому ведеться одночасно двома мовами – українською та англійською.

Іван Ус, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень НІСД, зазначає, що станом на 17 квітня 2024 року Україною застосовано 28709 санкцій проти 10085 фізичних осіб та 7125 юридичних осіб. Враховуючи що санкцій так багато, Реєстр допоможе їх систематизувати та суттєво спрощує пошук інформації стосовно наявності самих санкцій про конкретних осіб.

Окрім того, він унеможливлює аргументацію, що, мовляв, при здійсненні своєї діяльності особи не знали, перебувають їх партнери під санкціями чи ні.

Детальніше про це та інші нововведення за посиланням
Що впливає на монетарну трансмісію (тобто те, як ставки за кредитами та депозитами реагують на зміну облікової ставки НБУ)?

Тут багато факторів: і надлишкова ліквідність, і концентрація банківського ринку, і попит та пропозиція кредитів та депозитів. Як само ці чинники впливають на трансмісію та які ставки банки змінюють швидше - читайте у статті.
https://voxukraine.org/yak-sylno-nbu-vplyvaye-na-depozytni-ta-kredytni-stavky-v-ukrayini
Для відбудови України необхідними будуть значні обсяги коштів - допомоги іноземних урядів та міжнародних організацій буде недостатньо. Для залучення приватних коштів Україні буде потрібний сильний фінансовий сектор, якому довіряють інвестори та вкладники.

У новому звіті CEPR ідеться про те, як побудувати такий сектор. Звіт розглядає банківський сектор, розвиток фондового ринку, іпотечного ринку та страхування.
Короткий зміст звіту та посилання на повний звіт - у статті
https://voxukraine.org/vidbudova-ukrayiny-varianty-polityky-dlya-pobudovy-efektyvnoyi-finansovoyi-arhitektury
2024/05/03 17:48:12
Back to Top
HTML Embed Code: