📈 У 2,5 рази перевиконали план надходжень від приватизації в Україні у 2024 році. Це стало можливим завдяки реформі приватизації, зокрема — запуску малої приватизації через Прозорро.Продажі.

Попри війну та всі обмеження, держава поступово позбувається об’єктів, якими не в змозі ефективно управляти.

А нещодавно парламент ухвалив закон про корпоративне управління держпідприємствами за принципами ОЕСР. Він має захистити керівників від політичного тиску і підвищити незалежність наглядових рад.

Детальніше — у 11 розділі Білої книги реформ «Реформування державних підприємств і приватизація»:
✅ Українська версія
✅ Англійська версія

👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🇪🇺 Чи зможе Україна вступити до ЄС до 2030 року? Ця дата звучить дедалі частіше, але що каже досвід інших країн?

Рік тому Україна офіційно розпочала переговори про вступ до Європейського Союзу. Попереду — довгий шлях. У середньому від заявки до членства минає близько 9 років.

Найтриваліший етап, на якому зараз перебуває Україна — переговори про вступ. Австрія, Фінляндія та Швеція пройшли його найшвидше — вони впоралися менше, ніж за 2 роки. Хорватії знадобилося понад 7 років. Проте є й ті, хто досі в процесі. Наприклад, переговори з Чорногорією йдуть уже тринадцятий рік, а з Сербією — одинадцятий.

Туреччина розпочала переговори ще у 2005 році, але з 2016-го діалог заморозили. Тобто офіційний старт — не гарантія приєднання у найближчій перспективі. Варто пам’ятати, що це не гра в дедлайни, а структурна трансформація країни.

Як вступали інші держави і чи справді ЄС того вартий — в статті аналітикині Марії Балицької. 👇

✔️ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

📊 Підтримка волонтерства серед молоді та єдина платформа про громадське здоров’я — дві ініціативи у фокусі нового випуску Індексу реформ.

🤝 Закон 4186-IX зобов’язує керівників шкіл та вишів підтримувати волонтерську діяльність учнів і студентів. Студентам волонтерство зараховуватимуть як один із різновидів неформальної освіти або навчальної практики, якщо воно дотичне до спеціальності. А учні зможуть описати цей досвід у мотиваційному листі при вступі.

Водночас закон не врегульовує участь у волонтерстві дітей молодшого віку. А чинне законодавство дозволяє залучати до цієї діяльності лише з 14 років за згодою батьків, що не відповідає міжнародним стандартам і суперечить національній молодіжній політиці.

🩺 Також в Україні запрацює інформаційна онлайн-платформа про громадське здоров’я, де будуть зібрані дані про хвороби, профілактику, ліки та фактори ризику. Порядок її роботи ухвалив Кабмін. Це дозволить фахівцям швидше реагувати на проблеми й зробить систему більш зрозумілою та прозорою для пацієнтів.

Що про нововведення кажуть експерти — читайте у 263 випуску Індексу реформ 👇

✅ Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

🔍 «Вокс Україна» на найбільшому в світі саміті фактчекерів GlobalFact 12 в Ріо-де-Жанейро

25 червня Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна», взяла участь в панельній дискусії «Об'єднані у відповіді: Яку роль відіграють організації громадянського суспільства та фактчекінгові мережі у протидії FIMI». Панель відбулась за підтримки та сприяння European External Action Service (EEAS).

Разом із виконавчою директоркою Faktoje Клодіаною Капо та головним стратегом Code for Africa Джастіном Аренштейном говорили про те:
🔸 як громадянське суспільство, фактчекери та державні інституції можуть ефективніше об’єднувати зусилля у протидії іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню в інформаційний простір (FIMI),
🔸 як підвищити суспільну обізнаність про ці загрози,
🔸 як реагувати на них, особливо у вразливі моменти — під час виборів, криз, воєн.

Клодіана Капо розповіла про їхній досвід протидії дезінформації в Албанії та специфіку FIMI в регіоні. Світлана Сліпченко розповіла про український контекст — зокрема, як працювати з аудиторією в умовах сильного емоційного впливу дезінформації та середовища, і як у таких умовах важливо не лише спростовувати фейки, а пояснювати суть того, що відбувається.

У підсумку — цікава та важлива розмова про те, що, можливо, час переосмислити сам фактчекінг: відійти від моделі «дебанкінг заради дебанкінгу» до формату глибшого пояснення, діалогу та довіри. Все має працювати разом — і фактчекінг, і медіаграмотність, і амбасадори правди в суспільстві. Лише у взаємодії всіх учасників можна ефективно протидіяти FIMI.

Дякуємо Poynter Institute та International Fact-Checking Network за цю важливу подію та можливість говорити про досвід України на глобальній платформі.