Хлопоман
Привоз: XX vs XXI століття
🌊Одеса починається з «Привозу»
Кожне місто має свою візитівку. В Одесі - це «Привоз», відомий своїм колоритом та гумором. Його історія почалася ще наприкінці XVIII століття, коли на вулиці, що сьогодні зветься Пантелеймонівською, з’явилися перші «Рибні ряди». Торгували з возів, просто з коліс — саме звідси і пішла назва, бо товар привозили.
Спершу «Привоз» був лише придатком до Старого ринку, але швидко виріс у щось більше. Купці торгували м’ясом просто з дерев’яного настилу, а пізніше з’явилися вже і лавки, і торгові приміщення, і бетонні підлоги.
У 1902 році Одесу сколихнула епідемія чуми, і багато хворих були пов’язані саме з «Привозом». Щоб зупинити поширення хвороби, ринок… спалили. Але вже за рік почали його відбудовувати — тепер з урахуванням санітарних норм. На Привозі з’явилися кам’яні споруди, фруктовий пасаж з чотирьох корпусів. На відкритих дерев’яних прилавках ринку можна було купити будь-які овочі, рибу, м’ясо, бакалію. Після перемоги більшовиків «Привоз» спробували перейменувати на «Жовтневий ринок». Однак ця назва не прижилася.
У 1970-х, коли магазини були напівпорожні, саме на Привозі можна було знайти осетрину, ікру, домашні ковбаси, але коштувало то зрозуміло скільки. Тут з’явилася знаменита одеська приказка:
Водночас з цим почалася руйнація ринку, тому у 1990-х розпочали велику реконструкцію. До 2007 року постали нові корпуси, сучасні павільйони, торговельні центри й готель «Чорне море». І в 2020 році ринок знову оновлювали.
😭Сьогодні росіяни пошкодили «Привоз», а також Приморський бульвар, який входить до переліку обʼєктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Та попри це, колорит цих місць не винищити, а ринок та бульвар можна відновити.
Підписатися|Зарядити
Кожне місто має свою візитівку. В Одесі - це «Привоз», відомий своїм колоритом та гумором. Його історія почалася ще наприкінці XVIII століття, коли на вулиці, що сьогодні зветься Пантелеймонівською, з’явилися перші «Рибні ряди». Торгували з возів, просто з коліс — саме звідси і пішла назва, бо товар привозили.
Спершу «Привоз» був лише придатком до Старого ринку, але швидко виріс у щось більше. Купці торгували м’ясом просто з дерев’яного настилу, а пізніше з’явилися вже і лавки, і торгові приміщення, і бетонні підлоги.
У 1902 році Одесу сколихнула епідемія чуми, і багато хворих були пов’язані саме з «Привозом». Щоб зупинити поширення хвороби, ринок… спалили. Але вже за рік почали його відбудовувати — тепер з урахуванням санітарних норм. На Привозі з’явилися кам’яні споруди, фруктовий пасаж з чотирьох корпусів. На відкритих дерев’яних прилавках ринку можна було купити будь-які овочі, рибу, м’ясо, бакалію. Після перемоги більшовиків «Привоз» спробували перейменувати на «Жовтневий ринок». Однак ця назва не прижилася.
У 1970-х, коли магазини були напівпорожні, саме на Привозі можна було знайти осетрину, ікру, домашні ковбаси, але коштувало то зрозуміло скільки. Тут з’явилася знаменита одеська приказка:
«На Привозі можна знайти все — від шпильки до водневої бомби в розібраному вигляді»
Водночас з цим почалася руйнація ринку, тому у 1990-х розпочали велику реконструкцію. До 2007 року постали нові корпуси, сучасні павільйони, торговельні центри й готель «Чорне море». І в 2020 році ринок знову оновлювали.
😭Сьогодні росіяни пошкодили «Привоз», а також Приморський бульвар, який входить до переліку обʼєктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Та попри це, колорит цих місць не винищити, а ринок та бульвар можна відновити.
Підписатися|Зарядити
❤5😢3
🇺🇦Зміна гімну та перевернутий прапор.
І так, це реальність. Серед українського населення є такі адепти і поміж відомих людей. Наприклад, той самий Олександр Усик, який з'являвся неодноразово з жовто-синім прапором. Здавалось би, один раз так сфотографувався, то можна подумати, що просто переплутав, але ж ні. З'являвся у мережі так неодноразово, можете самі погуглити.
Крім того, нещодавно він оголосив про те, що деякі рядки державного гімну він би змінив, тому що йому "не подобаються деякі фрази. Вони не відповідають реальності життя".
Якщо розглядати проблематику щодо прапору, то ця тема вже давно заїжджена. Вказують різне: то буцімто, історично був жовто-синій прапор, а Скоропадський його перевернув; то вказують на чергову ментальну проблему, що нинішній порядок кольорів приносить нещастя, а ось як перевернути - то вже заживем. Якщо коротко, самі придумали - самі повірили.
Тільки ось, проблема в тому, що в часи Української революції варіацій українського прапору була численна. Однак, юридично є один документ, який позначав порядок кольорів - це Тимчасовий закон про флот УНР, де було постановлено наступне:
А ось у проєкті від Правительственної Комісії
по виробленню Конституції Української Держави від 1920 р. під назвою "Основний Закон Української Народної Республіки" містився артикул 10, у якому вписувалось таке:
А у наступному артикулі вказувалось, що
Говорячи вже про гімн, то слід вказати, що критиків теж вистачає, проте із оголошений варіантів заміни, була лише одна маячня, яка в історію потрапить як сором та жах і не більше. На мою думку, навряд щось в цьому плані стане поряд зі словами Чубинського та його діяльністю. Все ж недаремно саме його прізвище було вписано в Емський указ, як небезпечної людини для імперії.
А на вашу думку, чи треба перевертати прапор та змінювати Державний гімн? Цікаво буде почитати в коментарях👇
Підписатися|Зарядити
І так, це реальність. Серед українського населення є такі адепти і поміж відомих людей. Наприклад, той самий Олександр Усик, який з'являвся неодноразово з жовто-синім прапором. Здавалось би, один раз так сфотографувався, то можна подумати, що просто переплутав, але ж ні. З'являвся у мережі так неодноразово, можете самі погуглити.
Крім того, нещодавно він оголосив про те, що деякі рядки державного гімну він би змінив, тому що йому "не подобаються деякі фрази. Вони не відповідають реальності життя".
Якщо розглядати проблематику щодо прапору, то ця тема вже давно заїжджена. Вказують різне: то буцімто, історично був жовто-синій прапор, а Скоропадський його перевернув; то вказують на чергову ментальну проблему, що нинішній порядок кольорів приносить нещастя, а ось як перевернути - то вже заживем. Якщо коротко, самі придумали - самі повірили.
Тільки ось, проблема в тому, що в часи Української революції варіацій українського прапору була численна. Однак, юридично є один документ, який позначав порядок кольорів - це Тимчасовий закон про флот УНР, де було постановлено наступне:
2) Прапорами Української військової флоти є: полотнище в двох – блакитному і жовтому – кольорах. В кряжі блакитного кольору – історичний золотий тризуб з білим внутрішнім полем в ньому.
3) Прапором Української торговельної флоти є полотнище в двох – блакитному і жовтому кольорах.
А ось у проєкті від Правительственної Комісії
по виробленню Конституції Української Держави від 1920 р. під назвою "Основний Закон Української Народної Республіки" містився артикул 10, у якому вписувалось таке:
Державними барвами Української Держави є барви синя та жовта
А у наступному артикулі вказувалось, що
Прапор військової фльоти є синьо-жовтий з державним гербом жовтої барви в лівому розі синьої частини прапора.
Говорячи вже про гімн, то слід вказати, що критиків теж вистачає, проте із оголошений варіантів заміни, була лише одна маячня, яка в історію потрапить як сором та жах і не більше. На мою думку, навряд щось в цьому плані стане поряд зі словами Чубинського та його діяльністю. Все ж недаремно саме його прізвище було вписано в Емський указ, як небезпечної людини для імперії.
А на вашу думку, чи треба перевертати прапор та змінювати Державний гімн? Цікаво буде почитати в коментарях👇
Підписатися|Зарядити
1❤5🤝1
Хлопоман
🌄Донецька Швейцарія
Святогірськ - місто в Донецькій області, яке розташоване на березі річки Сіверський Донець. Саме тут простягаються крейдяні гори з великою кількістю монастирів та церков, що має назву Святогірська лавра. Ще на початку ХХ століття це був один із духовних центрів Слобожанщини.
Та в 1922 році все змінилося. Голова Донецького губернського комітету Е. Квірінг видав постанову про закриття монастирів і на їх базі створити санаторій, кінотеатр. Мету він вбачав у «припиненні використання краси природи з метою затемнення народу». Це можна пов’язати з атеїзмом, боротьбою з християнством, адже є тільки більшовицька партія і комуністична ідеологія, в яку треба сліпо вірити. Тільки одна справа зачинити монастирі, а інше повністю їх розграбувати, келії перетворити на житла, а Покровську церкву - на лікувальний корпус. Так було розорено Охтирський, Арсеніївський скити, Преображенський та Всіхсвятський храми. Успенському собору не пощастило найбільше, адже спочатку збили хрести, зробили тут кінотеатр.
Щоб остаточно закріпити "перемогу" над духовністю, у 1927-му на Лисій горі звели пам’ятник революціонеру Артему — гігантський монумент у стилі кубізму, яких у світі не так і багато.
Вже 16 липня 1991 року тут було встановлено український прапор членами Донецької крайової організації Народного Руху України. У 1995 році почалося реставрування Свято-Успенського собору. До нього були залучені, як професійні робітники, так і багато добровольців із паломників.
У 2014 році Святогірськ на короткий час захопили незаконні проросійські збройні формування. Зараз воно зазнає постійних обстрілів і руйнувань архітектурних пам’яток. Наприклад, була знищена найбільша дерев’яна церква в Україні - скит Всіх Святих, корпуси монастирів.
Святогірська Лавра - це приклад туристичного потенціалу України, який завжди був недооцінений, і приклад того, що у Східній Україні є що подивитися, тільки, на жаль, з кожним днем це знищується росіянами.
Підписатися|Зарядити
Та в 1922 році все змінилося. Голова Донецького губернського комітету Е. Квірінг видав постанову про закриття монастирів і на їх базі створити санаторій, кінотеатр. Мету він вбачав у «припиненні використання краси природи з метою затемнення народу». Це можна пов’язати з атеїзмом, боротьбою з християнством, адже є тільки більшовицька партія і комуністична ідеологія, в яку треба сліпо вірити. Тільки одна справа зачинити монастирі, а інше повністю їх розграбувати, келії перетворити на житла, а Покровську церкву - на лікувальний корпус. Так було розорено Охтирський, Арсеніївський скити, Преображенський та Всіхсвятський храми. Успенському собору не пощастило найбільше, адже спочатку збили хрести, зробили тут кінотеатр.
Щоб остаточно закріпити "перемогу" над духовністю, у 1927-му на Лисій горі звели пам’ятник революціонеру Артему — гігантський монумент у стилі кубізму, яких у світі не так і багато.
Вже 16 липня 1991 року тут було встановлено український прапор членами Донецької крайової організації Народного Руху України. У 1995 році почалося реставрування Свято-Успенського собору. До нього були залучені, як професійні робітники, так і багато добровольців із паломників.
У 2014 році Святогірськ на короткий час захопили незаконні проросійські збройні формування. Зараз воно зазнає постійних обстрілів і руйнувань архітектурних пам’яток. Наприклад, була знищена найбільша дерев’яна церква в Україні - скит Всіх Святих, корпуси монастирів.
Святогірська Лавра - це приклад туристичного потенціалу України, який завжди був недооцінений, і приклад того, що у Східній Україні є що подивитися, тільки, на жаль, з кожним днем це знищується росіянами.
Підписатися|Зарядити
1❤🔥5❤2✍1
🔮 Чули про гарбузи на Геловін? А як щодо... на Маковія? 🎃
Так-так, ви не ослухались. У наших традиціях теж вирізали гарбузи — і робили це зовсім не восени, а 1 серпня, на Маковія.
Така традиція і досі живе в селах Київщини та Житомирщини. Там створюють «Маковія» іноді у вигляді квітчастої віхи, іноді як уквітчаний хрест чи опудало з гарбузовою головою і запаленою всередині свічкою.
«Маковія» ставлять у дворі або на перехресті, його охороняють діти та молодь, бо якщо хтось вкраде або зруйнує — це ганьба на все село. Якщо ж опудало встоїть до Спаса, його прикрашають освяченими яблуками й грушами🍎🍐, а розбирають вже на Успіння.
💐А ось квіти на прикраси раніше крали — і це вважалось нормальним бешкетом. Сьогодні ж діти випрошують квіти по сусідах і приносять до «Маковія» смаколики — адже його ще й треба «годувати».
🍪 І яке ж свято без шуликів — обрядових коржів з маком, які готують тільки раз на рік!
👉А як у Вас святкують Маковія? Нам цікаво почитати Ваші історії
Підписатися|Зарядити
Так-так, ви не ослухались. У наших традиціях теж вирізали гарбузи — і робили це зовсім не восени, а 1 серпня, на Маковія.
Така традиція і досі живе в селах Київщини та Житомирщини. Там створюють «Маковія» іноді у вигляді квітчастої віхи, іноді як уквітчаний хрест чи опудало з гарбузовою головою і запаленою всередині свічкою.
«Маковія» ставлять у дворі або на перехресті, його охороняють діти та молодь, бо якщо хтось вкраде або зруйнує — це ганьба на все село. Якщо ж опудало встоїть до Спаса, його прикрашають освяченими яблуками й грушами🍎🍐, а розбирають вже на Успіння.
💐А ось квіти на прикраси раніше крали — і це вважалось нормальним бешкетом. Сьогодні ж діти випрошують квіти по сусідах і приносять до «Маковія» смаколики — адже його ще й треба «годувати».
🍪 І яке ж свято без шуликів — обрядових коржів з маком, які готують тільки раз на рік!
👉А як у Вас святкують Маковія? Нам цікаво почитати Ваші історії
Підписатися|Зарядити
1🤩2❤🔥1
Хлопоман
Житній ринок: минуле і сучасність
Архітектурна реформа Хрущова принесла мільйони однотипних споруд, які ми знаємо, як хрущовки. Водночас серед них з’являлися неординарні, несхожі на інші. Серед них Житній ринок, боротьба за існування якого тривала декілька років.
Проєктували ринок архітектори Валентин Штолько та Ольга Моніна. Ця споруда мала гармонійно поєднуватися з природним ландшафтом, тому її особливістю став вигнутий дах. Штолько писав, що подібні споруди стали можливими завдяки розвитку технологій. Первісно планували знести все, що не було пам’ятками архітектури, але район вирішили зберегти як заповідну зону. Простір компенсували піднятими краями даху та балконами. Фасади зробили скляними, тож усе тримається на 34 бетонних опорах і унікальному вантовому перекритті, яке «провисає, як український рушник з орнаментом». На той момент Житній став найбільшим критим ринком Європи— 1350 торгових місць!
Ще однією родзинкою є панно Анатолія Домнича «З варягів у греки», що нагадує, що Поділ — давній торговий центр Києва, де проводилися ярмарки та приїжджали закордонні купці.
З початку 1990-х ринок поступово занепадав, і цей процес триває досі. У 2018-му його хотіли закрити на реконструкцію, у 2021-му запропонували віддати в оренду з умовою збереження ринку. Та вже у 2025 році була мова про його продаж, що викликало хвилю незгоди суспільства, яке не хотіло повторення долі Сінного ринку. Та нарешті — 30 липня 2025 року Житній внесли до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва.
🤔Як Ви гадаєте, яка доля чекає Житній ринок далі?
Підписатися|Зарядити
Проєктували ринок архітектори Валентин Штолько та Ольга Моніна. Ця споруда мала гармонійно поєднуватися з природним ландшафтом, тому її особливістю став вигнутий дах. Штолько писав, що подібні споруди стали можливими завдяки розвитку технологій. Первісно планували знести все, що не було пам’ятками архітектури, але район вирішили зберегти як заповідну зону. Простір компенсували піднятими краями даху та балконами. Фасади зробили скляними, тож усе тримається на 34 бетонних опорах і унікальному вантовому перекритті, яке «провисає, як український рушник з орнаментом». На той момент Житній став найбільшим критим ринком Європи— 1350 торгових місць!
Ще однією родзинкою є панно Анатолія Домнича «З варягів у греки», що нагадує, що Поділ — давній торговий центр Києва, де проводилися ярмарки та приїжджали закордонні купці.
З початку 1990-х ринок поступово занепадав, і цей процес триває досі. У 2018-му його хотіли закрити на реконструкцію, у 2021-му запропонували віддати в оренду з умовою збереження ринку. Та вже у 2025 році була мова про його продаж, що викликало хвилю незгоди суспільства, яке не хотіло повторення долі Сінного ринку. Та нарешті — 30 липня 2025 року Житній внесли до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва.
🤔Як Ви гадаєте, яка доля чекає Житній ринок далі?
Підписатися|Зарядити
1❤4