✍🏻СУТТЄВА ПОМИЛКА ЩОДО МІСЦЯ ПРОВЕДЕННЯ ОБШУКУ БЕЗ ПОДАЛЬШОГО СУДОВОГО ПЕРЕГЛЯДУ СЛІДЧИМ СУДДЕЮ Є ПОРУШЕННЯМ СТ.8 КОНВЕНЦІЇ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «FIODOROV & CO S.R.L. v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA»від 27.02.2025, заява № 78280/14
Компанія-заявник (ломбард) скаржилась на незаконність проведення обшуку її офісу та вилучення певних золотих виробів, оскільки в ордері на обшук була вказана інша компанія.
ЄСПЛ зазначав, що обшук у приміщенні компанії-заявника було проведено за відсутності ордера на обшук, і органи влади не вимагали дозволу на обшук a posteriori від слідчого судді. Крім того, Уряд не навів жодного законодавчого положення чи національної практики, які б підтверджували його аргумент про те, що відсутність заперечень представника заявника під час обшуку або суттєва помилка щодо місця проведення обшуку не вимагали подальшого судового перегляду слідчим суддею.
Суд зауважив, що слідчий суддя у справі компанії-заявника визнав, що обшук мав бути припинений і жодної виїмки не слід було проводити, як тільки стало зрозуміло, що місце проведення обшуку не входило в рамки ордера на обшук. Однак, хоча суддя-слідчий пояснив, як могла статися помилка, він не визнав обшук законним і прямо відмовився від своєї юрисдикції визнати обшук незаконним. На думку Суду, у цьому провадженні відсутній належний контроль законності обшуку.
Як підсумував Суд, за відсутності ордера на обшук і судового перегляду a posteriori, оскаржуваний захід становив втручання в «житло» компанії-заявника, яке не було «відповідно до закону» у значенні п.2 ст.8 Конвенції.
❓Порушено права заявника?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «FIODOROV & CO S.R.L. v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA»від 27.02.2025, заява № 78280/14
Компанія-заявник (ломбард) скаржилась на незаконність проведення обшуку її офісу та вилучення певних золотих виробів, оскільки в ордері на обшук була вказана інша компанія.
ЄСПЛ зазначав, що обшук у приміщенні компанії-заявника було проведено за відсутності ордера на обшук, і органи влади не вимагали дозволу на обшук a posteriori від слідчого судді. Крім того, Уряд не навів жодного законодавчого положення чи національної практики, які б підтверджували його аргумент про те, що відсутність заперечень представника заявника під час обшуку або суттєва помилка щодо місця проведення обшуку не вимагали подальшого судового перегляду слідчим суддею.
Суд зауважив, що слідчий суддя у справі компанії-заявника визнав, що обшук мав бути припинений і жодної виїмки не слід було проводити, як тільки стало зрозуміло, що місце проведення обшуку не входило в рамки ордера на обшук. Однак, хоча суддя-слідчий пояснив, як могла статися помилка, він не визнав обшук законним і прямо відмовився від своєї юрисдикції визнати обшук незаконним. На думку Суду, у цьому провадженні відсутній належний контроль законності обшуку.
Як підсумував Суд, за відсутності ордера на обшук і судового перегляду a posteriori, оскаржуваний захід становив втручання в «житло» компанії-заявника, яке не було «відповідно до закону» у значенні п.2 ст.8 Конвенції.
❓Порушено права заявника?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
❤1👍1
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ДОПИТУ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
📁Добірка 672
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25905 правових позицій ВС
🇪🇺 3240 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 грудня 2024 року у справі № 278/3959/22(1)
Щодо можливості допиту понятого у разі його участі під час слідчого експерименту
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 січня 2025 року у справі № 317/3658/20
Щодо допустимості показань, які особа надавала під час минулого судового розгляду, рішення за результатами якого було скасовано
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 лютого 2025 року у справі № 712/5142/20
Щодо обов'язковості допиту особи, яка повідомляє про злочин, перед проведенням першочергових слідчих дій
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 лютого 2025 року у справі № 712/5142/20(1)
Щодо необхідності врахування факторів, які зумовили неможливість допиту особи в суді, яка давала показання поза судовим розглядом
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 квітня 2025 року у справі № 591/3172/22
Щодо можливості допиту малолітньої потерпілої за відсутності сторони захисту
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 672
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25905 правових позицій ВС
🇪🇺 3240 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 грудня 2024 року у справі № 278/3959/22(1)
Щодо можливості допиту понятого у разі його участі під час слідчого експерименту
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 січня 2025 року у справі № 317/3658/20
Щодо допустимості показань, які особа надавала під час минулого судового розгляду, рішення за результатами якого було скасовано
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 лютого 2025 року у справі № 712/5142/20
Щодо обов'язковості допиту особи, яка повідомляє про злочин, перед проведенням першочергових слідчих дій
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 лютого 2025 року у справі № 712/5142/20(1)
Щодо необхідності врахування факторів, які зумовили неможливість допиту особи в суді, яка давала показання поза судовим розглядом
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 квітня 2025 року у справі № 591/3172/22
Щодо можливості допиту малолітньої потерпілої за відсутності сторони захисту
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ПОДАННЯ ІНІЦІЮЮЧИМ СПРАВУ ПРО БАНКРУТСТВО КРЕДИТОРОМ ДОКАЗІВ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ГРОШОВИХ ВИМОГ ДО ДНЯ ЗАКІНЧЕННЯ ПІДГОТОВЧОГО ЗАСІДАННЯ Є ПРАВОМІРНИМ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/9477/2(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/9477/24(1)від 10.04.2025
У касаційній скарзі боржник стверджував, що суд першої інстанції допустив процесуальне порушення, оскільки у підготовчому засіданні всупереч ст.236 ГПК України без наведення будь-яких мотивів попри заперечення боржника задовольнив клопотання кредитора про долучення доказів (платіжних інструкцій, актів виконаних робіт, видаткових накладних), в якому не зазначалося причин, з яких докази не були подані разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (тобто першою заявою по суті справи).
КГС ВС відхилив ці доводи касанта, зазначивши, що з огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв'язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства
ВС виснував, що докази на підтвердження грошових вимог були правомірно подані кредитором до дня закінчення підготовчого засідання, в якому вирішувалося питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, відсутність в ухвалі суду першої інстанції мотивів суду задоволення клопотання кредитора та відхилення заперечень боржника, як і відсутність у постанові суду апеляційної інстанції мотивів відхилення такого доводу апеляційної скарги не може бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки це не призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/9477/2(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/9477/24(1)від 10.04.2025
У касаційній скарзі боржник стверджував, що суд першої інстанції допустив процесуальне порушення, оскільки у підготовчому засіданні всупереч ст.236 ГПК України без наведення будь-яких мотивів попри заперечення боржника задовольнив клопотання кредитора про долучення доказів (платіжних інструкцій, актів виконаних робіт, видаткових накладних), в якому не зазначалося причин, з яких докази не були подані разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (тобто першою заявою по суті справи).
КГС ВС відхилив ці доводи касанта, зазначивши, що з огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв'язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства
ВС виснував, що докази на підтвердження грошових вимог були правомірно подані кредитором до дня закінчення підготовчого засідання, в якому вирішувалося питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, відсутність в ухвалі суду першої інстанції мотивів суду задоволення клопотання кредитора та відхилення заперечень боржника, як і відсутність у постанові суду апеляційної інстанції мотивів відхилення такого доводу апеляційної скарги не може бути підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки це не призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
❤1👍1
✍🏻ВИМОГА ПРО ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ, ЯКЩО ЙОГО НЕ ПІДПИСАЛА СТОРОНА, НЕ Є НАЛЕЖНИМ СПОСОБОМ ЗАХИСТУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 517/312/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 517/312/20 від 05.02.2025
ВС в межах цієї справи мав відповісти, серед іншого, на таке питання: чи є належним способом захисту прав спадкоємця вимога про визнання недійсним договору дарування, якщо його не підписала спадкодавиця як сторона?
КЦС ВС надав заперечну відповідь на питання, аргументувавши свою позицію наступним.
Наслідком непідписання стороною письмового договору, який мав бути нотаріально посвідченим, за відсутності доказів фактичного вчинення цього правочину (вираження сторонами волевиявлення на його укладення, узгодження істотних умов або його виконання сторонами), є неукладеність договору.
Неукладений правочин не можна визнати недійсним або вважати нікчемним (недійсним в силу вимог закону), оскільки недійсність правочину має не допускати або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, щодо яких сторони виразили волевиявлення, або ж їх відновлювати.
Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч.2 ст.719 ЦК України).
Позивач просив визнати недійсним договір дарування через його непідписання спадкодавицею. Зі вказаної підстави (підроблення підпису спадкодавиці) за відсутності доказів фактичного вчинення відповідного правочину договір дарування як неукладений спадкодавицею не можна було б визнати недійсним.
Відтак, вимога про визнання недійсним договору дарування через його непідписання спадкодавицею не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.
❓Розділяєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 517/312/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 517/312/20 від 05.02.2025
ВС в межах цієї справи мав відповісти, серед іншого, на таке питання: чи є належним способом захисту прав спадкоємця вимога про визнання недійсним договору дарування, якщо його не підписала спадкодавиця як сторона?
КЦС ВС надав заперечну відповідь на питання, аргументувавши свою позицію наступним.
Наслідком непідписання стороною письмового договору, який мав бути нотаріально посвідченим, за відсутності доказів фактичного вчинення цього правочину (вираження сторонами волевиявлення на його укладення, узгодження істотних умов або його виконання сторонами), є неукладеність договору.
Неукладений правочин не можна визнати недійсним або вважати нікчемним (недійсним в силу вимог закону), оскільки недійсність правочину має не допускати або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, щодо яких сторони виразили волевиявлення, або ж їх відновлювати.
Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч.2 ст.719 ЦК України).
Позивач просив визнати недійсним договір дарування через його непідписання спадкодавицею. Зі вказаної підстави (підроблення підпису спадкодавиці) за відсутності доказів фактичного вчинення відповідного правочину договір дарування як неукладений спадкодавицею не можна було б визнати недійсним.
Відтак, вимога про визнання недійсним договору дарування через його непідписання спадкодавицею не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.
❓Розділяєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
❤4👍1
КПК України (Кримінальний процесуальний кодекс України)
Тест № 393: Суд здійснює судовий виклик:
Тест № 393: Суд здійснює судовий виклик:
Anonymous Quiz
51%
усіх учасників кримінального провадження
49%
учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою
✍🏻КАСАЦІЙНИЙ СУД МОЖЕ ПЕРЕВІРЯТИ ДОКУМЕНТИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА НА ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ, НАДАНІ СТОРОНОЮ ПІД ЧАС КАСАЦІЙНОГО ПЕРЕГЛЯДУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 349/508/16-к
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 349/508/16-к від 07.04.2025
У цьому кримінальному провадженні ВС потрібно вирішити питання про те, чи має суд касаційної інстанції повноваження самостійно оцінити процесуальні документи, надані стороною обвинувачення під час касаційного розгляду на підтвердження повноважень слідчого чи прокурора на здійснення певних процесуальних дій.
ККС ВС надав ствердну відповідь на спірне питання вказавши, що процесуальні документи, які підтверджують наявність повноважень у певної особи не є доказами у провадженні, тому суд касаційної інстанції може перевірити наявність повноважень у слідчого, прокурора на проведення ними тих чи інших процесуальних дій у цьому провадженні на підставі наданих прокурором документів.
Наявність у прокурора чи слідчого відповідних повноважень у кримінальному провадженні не залежить від того, суд якої інстанції перевірить відповідні процесуальні документи. Адже оцінка наявності чи відсутності повноважень судом є ретроспективною, оскільки певні повноваження мали бути у прокурора на певному етапі руху кримінального провадження.
Якщо стороною обвинувачення відповідні процесуальні підстави прокурором долучено на стадії касаційного розгляду і сторона захисту має можливість ознайомитися із відповідними процесуальними рішеннями, висловити свої міркування щодо них, то суд касаційної інстанції має повноваження оцінити обґрунтованість доводів сторони захисту про здійснення досудового розслідування неуповноваженими особами, про недопустимість доказів на цій підставі.
Таким чином, суд касаційної інстанції може самостійно перевірити процесуальні документи, які стосуються наявності у слідчого чи прокурора повноважень на здійснення певних процесуальних дій у разі надання таких документів стороною обвинувачення під час касаційного перегляду судових рішень, якими особу було притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 349/508/16-к
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 349/508/16-к від 07.04.2025
У цьому кримінальному провадженні ВС потрібно вирішити питання про те, чи має суд касаційної інстанції повноваження самостійно оцінити процесуальні документи, надані стороною обвинувачення під час касаційного розгляду на підтвердження повноважень слідчого чи прокурора на здійснення певних процесуальних дій.
ККС ВС надав ствердну відповідь на спірне питання вказавши, що процесуальні документи, які підтверджують наявність повноважень у певної особи не є доказами у провадженні, тому суд касаційної інстанції може перевірити наявність повноважень у слідчого, прокурора на проведення ними тих чи інших процесуальних дій у цьому провадженні на підставі наданих прокурором документів.
Наявність у прокурора чи слідчого відповідних повноважень у кримінальному провадженні не залежить від того, суд якої інстанції перевірить відповідні процесуальні документи. Адже оцінка наявності чи відсутності повноважень судом є ретроспективною, оскільки певні повноваження мали бути у прокурора на певному етапі руху кримінального провадження.
Якщо стороною обвинувачення відповідні процесуальні підстави прокурором долучено на стадії касаційного розгляду і сторона захисту має можливість ознайомитися із відповідними процесуальними рішеннями, висловити свої міркування щодо них, то суд касаційної інстанції має повноваження оцінити обґрунтованість доводів сторони захисту про здійснення досудового розслідування неуповноваженими особами, про недопустимість доказів на цій підставі.
Таким чином, суд касаційної інстанції може самостійно перевірити процесуальні документи, які стосуються наявності у слідчого чи прокурора повноважень на здійснення певних процесуальних дій у разі надання таких документів стороною обвинувачення під час касаційного перегляду судових рішень, якими особу було притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
👍6❤2
✍🏻ВИНИКНЕННЯ МІЖ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ - УЧАСНИКАМИ/КІНЦЕВИМИ БЕНЕФІЦІАРНИМИ ВЛАСНИКАМИ КРЕДИТОРА ТА БОРЖНИКА КОРПОРАТИВНИХ КОНФЛІКТІВ НЕ СВІДЧИТЬ ПРО НАЯВНІСТЬ СПОРУ ПРО ПРАВО
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/9477/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/9477/24 від 10.04.2025
Предметом судового розгляду у цій справі стали вимоги кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та наявність/відсутність підстав для відкриття цієї справи через їх заперечення боржником внаслідок стверджуваного ним «спору про право» між сторонами з підстав наявності між засновниками/кінцевими бенефіціарними власниками обох юридичних осіб, якими є одні і ті ж самі фізичні особи, корпоративного конфлікту.
З цього приводу КГС ВС зазначив, що КУзПБ не містить обмежень права кредитора на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв'язку з його корпоративними (бенефіціарними) зв'язками з боржником.
Водночас наявність між фізичними особами - учасниками/кінцевими бенефіціарними власниками кредитора та боржника будь-яких конфліктів (особистісних чи корпоративних) сама по собі не може свідчити про наявність спору про право з приводу заявлених грошових вимог кредитора до боржника, оскільки такі вимоги ґрунтуються на дійсному виконаному з боку кредитора правочині та наявності боргу за цим правочином.
Такі обставини необхідно оцінювати в контексті їх впливу на обґрунтованість вимог заявника, правову природу грошового зобов'язання, його структуру, розмір, особу кредитора.
Отже, виникнення між фізичними особами - учасниками/кінцевими бенефіціарними власниками кредитора та боржника корпоративних конфліктів не свідчить про наявність спору про право щодо вимог кредитора за договором підряду, оскільки кредитор та боржник є юридичними особами з власними цивільними правоздатністю та дієздатністю, які відповідно до приписів ст.96 ЦК України самостійно відповідають за своїми зобов'язаннями.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/9477/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/9477/24 від 10.04.2025
Предметом судового розгляду у цій справі стали вимоги кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та наявність/відсутність підстав для відкриття цієї справи через їх заперечення боржником внаслідок стверджуваного ним «спору про право» між сторонами з підстав наявності між засновниками/кінцевими бенефіціарними власниками обох юридичних осіб, якими є одні і ті ж самі фізичні особи, корпоративного конфлікту.
З цього приводу КГС ВС зазначив, що КУзПБ не містить обмежень права кредитора на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв'язку з його корпоративними (бенефіціарними) зв'язками з боржником.
Водночас наявність між фізичними особами - учасниками/кінцевими бенефіціарними власниками кредитора та боржника будь-яких конфліктів (особистісних чи корпоративних) сама по собі не може свідчити про наявність спору про право з приводу заявлених грошових вимог кредитора до боржника, оскільки такі вимоги ґрунтуються на дійсному виконаному з боку кредитора правочині та наявності боргу за цим правочином.
Такі обставини необхідно оцінювати в контексті їх впливу на обґрунтованість вимог заявника, правову природу грошового зобов'язання, його структуру, розмір, особу кредитора.
Отже, виникнення між фізичними особами - учасниками/кінцевими бенефіціарними власниками кредитора та боржника корпоративних конфліктів не свідчить про наявність спору про право щодо вимог кредитора за договором підряду, оскільки кредитор та боржник є юридичними особами з власними цивільними правоздатністю та дієздатністю, які відповідно до приписів ст.96 ЦК України самостійно відповідають за своїми зобов'язаннями.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
Forwarded from ЦДСП (.)
✅Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя
🔥Постанова КЦС ВС від 15.01.2025 № 748/3383/23 (61-9018св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521927
🔥Постанова КЦС ВС від 15.01.2025 № 748/3383/23 (61-9018св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521927
👍3🤯2🤔1
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ З ПРИВОДУ ЗВІЛЬНЕННЯ
📁Добірка 673
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25915 правових позицій ВС
🇪🇺 3242 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 січня 2025 року у справі № 296/2149/19
Щодо обов'язку роботодавця для правильного застосування п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 січня 2025 року у справі № 522/2588/23
Щодо заборони звільнення працівника за угодою сторін з роботи під час його тимчасової непрацездатності
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 січня 2025 року у справі № 487/1536/23
Щодо встановлення факту перебування у трудових відносинах у справах позовного провадження з приводу поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 206/2608/22
Щодо права працівника, який перебував у оплаченому вимушеному прогулі, спричиненому незаконним звільненням, на щорічну основну відпустку
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 947/7799/23
Щодо відсутності у роботодавця обов'язку прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення у разі досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 673
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25915 правових позицій ВС
🇪🇺 3242 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 січня 2025 року у справі № 296/2149/19
Щодо обов'язку роботодавця для правильного застосування п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 січня 2025 року у справі № 522/2588/23
Щодо заборони звільнення працівника за угодою сторін з роботи під час його тимчасової непрацездатності
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 січня 2025 року у справі № 487/1536/23
Щодо встановлення факту перебування у трудових відносинах у справах позовного провадження з приводу поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 206/2608/22
Щодо права працівника, який перебував у оплаченому вимушеному прогулі, спричиненому незаконним звільненням, на щорічну основну відпустку
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 947/7799/23
Щодо відсутності у роботодавця обов'язку прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення у разі досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻НОРМА ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЗМІНИ ПОДАТКОВОЇ АДРЕСИ ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ, МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ ЯКИХ Є ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНА ТЕРИТОРІЯ, ПОШИРЮЄТЬСЯ І НА ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 420/3520/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 420/3520/24 від 18.04.2025
У цій справі КАС ВС досліджував питання, чи поширює свою дію абз.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на виконавчий комітет сільської ради Скадовського району Херсонської області.
ВС надав ствердну відповідь на спірне питання з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Відповідно до розділу II Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, вся територія Скадовського району значиться окупованою з 24.02.2022. До того ж, згідно вказаного переліку ця територія визначається окупованою без зазначення дати завершення тимчасової окупації.
Тобто створено передумови для виконання вимог Закону, а отже, усі суб'єкти господарювання, які знаходяться у Переліку, у тому числі тимчасово окуповані з 24.02.2022, мають вжити заходів з перереєстрації юридичних адрес на підконтрольну територію України для того, щоб продовжувати свою діяльність на законних підставах.
Таким чином, абз.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» стосується усіх юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, поширюється також і на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
❓Підтримуєте доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 420/3520/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 420/3520/24 від 18.04.2025
У цій справі КАС ВС досліджував питання, чи поширює свою дію абз.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на виконавчий комітет сільської ради Скадовського району Херсонської області.
ВС надав ствердну відповідь на спірне питання з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Відповідно до розділу II Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, вся територія Скадовського району значиться окупованою з 24.02.2022. До того ж, згідно вказаного переліку ця територія визначається окупованою без зазначення дати завершення тимчасової окупації.
Тобто створено передумови для виконання вимог Закону, а отже, усі суб'єкти господарювання, які знаходяться у Переліку, у тому числі тимчасово окуповані з 24.02.2022, мають вжити заходів з перереєстрації юридичних адрес на підконтрольну територію України для того, щоб продовжувати свою діяльність на законних підставах.
Таким чином, абз.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» стосується усіх юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, поширюється також і на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
❓Підтримуєте доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
🤔1
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ЗАТРИМАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
📁Добірка 674
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25940 правових позицій ВС
🇪🇺 3250 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2024 року у справі № 369/4929/19(1)
Щодо правових наслідків відсутності захисника під час особистого обшуку затриманого
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2024 року у справі № 369/4929/19
Щодо оцінки допустимості доказів, отриманих у ході особистого обшуку особи під час затримання особи
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 липня 2024 року у справі № 678/428/23
Щодо наслідків відсутності протоколу про затримання особи у матеріалах кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 березня 2025 року у справі № 378/450/21
Щодо правомірності призначення начальника служби у справах дітей та сім’ї законним представником малолітніх дітей у разі затримання їх батька
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22(1)
Щодо обов'язковості відеофіксації, участі захисника та понятих під час затримання
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22(2)
Щодо моменту встановлення обґрунтованості підозри під час затримання
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 674
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25940 правових позицій ВС
🇪🇺 3250 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2024 року у справі № 369/4929/19(1)
Щодо правових наслідків відсутності захисника під час особистого обшуку затриманого
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2024 року у справі № 369/4929/19
Щодо оцінки допустимості доказів, отриманих у ході особистого обшуку особи під час затримання особи
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 липня 2024 року у справі № 678/428/23
Щодо наслідків відсутності протоколу про затримання особи у матеріалах кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 березня 2025 року у справі № 378/450/21
Щодо правомірності призначення начальника служби у справах дітей та сім’ї законним представником малолітніх дітей у разі затримання їх батька
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22(1)
Щодо обов'язковості відеофіксації, участі захисника та понятих під час затримання
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22(2)
Щодо моменту встановлення обґрунтованості підозри під час затримання
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
❤1
✍🏻НАБРАННЯ ЗАКОННОЇ СИЛИ СУДОВИМ РІШЕННЯМ ПРО ВІДМОВУ У ПОЗОВІ Є САМОСТІЙНОЮ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ СКАСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/3427/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/3427/24 від 23.04.2025
Відповідач подав заяву про скасування заходів забезпечення позову. Відповідну заяву обґрунтував вирішенням спору між сторонами у межах провадження у справі, за результатами розгляду якої рішенням господарського суду, що набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено повністю. За твердженням заявника, зазначене свідчить про відсутність підстав для подальшого збереження забезпечувальних заходів.
КГС ВС зазначив, скасування заходів забезпечення позову допускається як за ініціативою суду, так і на підставі вмотивованого клопотання учасника справи - за умови втрати чинності обставинами, що зумовлювали їх застосування. Вирішальне значення у цьому разі має оцінка актуальності підстав для збереження забезпечення на час розгляду питання про його скасування. Якщо ж такі підстави відпали - збереження заходів забезпечення є необґрунтованим.
Якщо у межах відповідного судового провадження спір між сторонами остаточно вирішено, а позовну вимогу, задля забезпечення якої вживалися відповідні заходи, залишено без задоволення рішенням суду, що набрало законної сили, - такі заходи втрачають своє процесуальне призначення. За цих умов факт набрання законної сили судовим рішенням про відмову в позові свідчить про відсутність правової доцільності у подальшому збереженні забезпечення позову й становить самостійну підставу для його скасування.
Водночас ці положення не виключають можливість окремого вирішення питання про скасування таких заходів у межах розгляду заяви відповідного учасника провадження, за умови вжиття заходів забезпечення позову судом до подання позовної заяви.
❓Вважаєте переконливими доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/3427/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/3427/24 від 23.04.2025
Відповідач подав заяву про скасування заходів забезпечення позову. Відповідну заяву обґрунтував вирішенням спору між сторонами у межах провадження у справі, за результатами розгляду якої рішенням господарського суду, що набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено повністю. За твердженням заявника, зазначене свідчить про відсутність підстав для подальшого збереження забезпечувальних заходів.
КГС ВС зазначив, скасування заходів забезпечення позову допускається як за ініціативою суду, так і на підставі вмотивованого клопотання учасника справи - за умови втрати чинності обставинами, що зумовлювали їх застосування. Вирішальне значення у цьому разі має оцінка актуальності підстав для збереження забезпечення на час розгляду питання про його скасування. Якщо ж такі підстави відпали - збереження заходів забезпечення є необґрунтованим.
Якщо у межах відповідного судового провадження спір між сторонами остаточно вирішено, а позовну вимогу, задля забезпечення якої вживалися відповідні заходи, залишено без задоволення рішенням суду, що набрало законної сили, - такі заходи втрачають своє процесуальне призначення. За цих умов факт набрання законної сили судовим рішенням про відмову в позові свідчить про відсутність правової доцільності у подальшому збереженні забезпечення позову й становить самостійну підставу для його скасування.
Водночас ці положення не виключають можливість окремого вирішення питання про скасування таких заходів у межах розгляду заяви відповідного учасника провадження, за умови вжиття заходів забезпечення позову судом до подання позовної заяви.
❓Вважаєте переконливими доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
👍3❤1
ЦПК України (Цивільний процесуальний кодекс України)
Тест № 394: Призначення експертизи судом є обов’язковим у разі заявлення клопотання:
Тест № 394: Призначення експертизи судом є обов’язковим у разі заявлення клопотання:
Anonymous Quiz
7%
обома сторонами
12%
однією із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи
8%
однією із сторін, якщо у справі необхідно встановити характер і ступінь ушкодження здоров’я
74%
всі варіанти є правильними
✍🏻УХВАЛА ПРО ПОВЕРНЕННЯ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ МОЖЕ БУТИ ПРИЙНЯТА СУДДЕЮ ОДНООСОБОВО
⚖️Правова позиція ВС у справі № 372/2878/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 372/2878/21 від 24.04.2025
У касаційній скарзі касант стверджував, що суддя суду апеляційної інстанції, порушуючи ч.4 ст.31 КПК України, постановив судове рішення неуповноваженим складом суду, оскільки ухвала про повернення апеляційної скарги прийнята не колегією суддів.
ККС ВС визнав ці доводи касаційної скарги такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.
ВС зауважив, що положення ч.4 ст.31 КПК України, якими визначено, що кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, слід тлумачити в контексті суті та змісту апеляційного перегляду, зокрема, коли мова йде про розгляд апеляційної скарги по суті.
Системний аналіз ст.ст.398,399 КПК України свідчить про те, що саме суддя-доповідач одноособово має право постановляти ухвали про повернення апеляційної скарги.
Ухвала про повернення апеляційної скарги не є результатом розгляду справи в апеляційному порядку по суті, а є процесуальним рішенням, яке може бути прийняте суддею одноособово.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 372/2878/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 372/2878/21 від 24.04.2025
У касаційній скарзі касант стверджував, що суддя суду апеляційної інстанції, порушуючи ч.4 ст.31 КПК України, постановив судове рішення неуповноваженим складом суду, оскільки ухвала про повернення апеляційної скарги прийнята не колегією суддів.
ККС ВС визнав ці доводи касаційної скарги такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.
ВС зауважив, що положення ч.4 ст.31 КПК України, якими визначено, що кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, слід тлумачити в контексті суті та змісту апеляційного перегляду, зокрема, коли мова йде про розгляд апеляційної скарги по суті.
Системний аналіз ст.ст.398,399 КПК України свідчить про те, що саме суддя-доповідач одноособово має право постановляти ухвали про повернення апеляційної скарги.
Ухвала про повернення апеляційної скарги не є результатом розгляду справи в апеляційному порядку по суті, а є процесуальним рішенням, яке може бути прийняте суддею одноособово.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻ПРОВЕДЕННЯ ІНВАЗИВНОЇ МЕДИЧНОЇ ПРОЦЕДУРИ ЗІ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІКУ ОСОБИ-ІММІГРАНТА, ЯКА СТВЕРДЖУЄ, ЩО Є НЕПОВНОЛІТНЬОЮ, ПОВИННО ЗАСТОСОВУВАТИСЬ ЯК КРАЙНІЙ ЗАХІД
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «F.B. c. BELGIQUE» від 06.03.2025, заява № 47836/21
У цій справі після подання заяви про надання міжнародного захисту та наявності у працівника управління у справах іноземців сумнівів щодо віку заявниці, її було негайно направлено на медичне обстеження, яке складалося з рентгенівських знімків кисті та зап'ястя, ключиці і зубів. Результат цієї оцінки показав, що заявниця є повнолітньою. Як наслідок, відділ опіки прийняв рішення про припинення опіки над заявницею як над неповнолітньою іноземкою без супроводу дорослих.
ЄСПЛ підкреслив, що з огляду на інвазивний характер медичних оглядів у цій справі, вони повинні проводитися лише як крайній захід, якщо інші засоби усунення сумнівів щодо віку відповідної особи не дали переконливих результатів.
Співбесіда заявниці з працівником органів опіки, спеціально підготовленим для роботи з неповнолітніми, відбулася лише після того, як були проведені дослідження кісток. Лише під час цієї співбесіди заявницю запитали про її цивільний стан, сімейну ситуацію, умови життя в країні походження та навчання в школі. Однак попередня співбесіда з працівником відділу опіки та піклування могла б, за необхідності, дозволити, з одного боку, з'ясувати, чи можна усунути сумніви щодо неповноліття заявниці іншими, менш інтрузивними способами, а з іншого боку, дати можливість кваліфікованому спеціалісту переконатися, що заявниця отримала всю інформацію, необхідну для законного відстоювання своїх прав.
Суд наголосив, що процес прийняття рішень, який призвів до рішення про припинення піклування над нею як над несупроводжуваною неповнолітньою іноземкою, не забезпечувався достатніми гарантіями у світлі ст.8 Конвенції.
❓Порушено права заявниці?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «F.B. c. BELGIQUE» від 06.03.2025, заява № 47836/21
У цій справі після подання заяви про надання міжнародного захисту та наявності у працівника управління у справах іноземців сумнівів щодо віку заявниці, її було негайно направлено на медичне обстеження, яке складалося з рентгенівських знімків кисті та зап'ястя, ключиці і зубів. Результат цієї оцінки показав, що заявниця є повнолітньою. Як наслідок, відділ опіки прийняв рішення про припинення опіки над заявницею як над неповнолітньою іноземкою без супроводу дорослих.
ЄСПЛ підкреслив, що з огляду на інвазивний характер медичних оглядів у цій справі, вони повинні проводитися лише як крайній захід, якщо інші засоби усунення сумнівів щодо віку відповідної особи не дали переконливих результатів.
Співбесіда заявниці з працівником органів опіки, спеціально підготовленим для роботи з неповнолітніми, відбулася лише після того, як були проведені дослідження кісток. Лише під час цієї співбесіди заявницю запитали про її цивільний стан, сімейну ситуацію, умови життя в країні походження та навчання в школі. Однак попередня співбесіда з працівником відділу опіки та піклування могла б, за необхідності, дозволити, з одного боку, з'ясувати, чи можна усунути сумніви щодо неповноліття заявниці іншими, менш інтрузивними способами, а з іншого боку, дати можливість кваліфікованому спеціалісту переконатися, що заявниця отримала всю інформацію, необхідну для законного відстоювання своїх прав.
Суд наголосив, що процес прийняття рішень, який призвів до рішення про припинення піклування над нею як над несупроводжуваною неповнолітньою іноземкою, не забезпечувався достатніми гарантіями у світлі ст.8 Конвенції.
❓Порушено права заявниці?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
❤1
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У МІСТОБУДІВНИХ СПОРАХ
📁Добірка 675
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25950 правових позицій ВС
🇪🇺 3250 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 вересня 2024 року у справі № 480/1519/23
Щодо необхідності узгодження детального плану території з генеральним планом населеного пункту
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 листопада 2024 року у справі № 480/5165/21
Щодо предмета громадських слухань стосовно проектів містобудівної документації на місцевому рівні
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 березня 2025 року у справі № 460/9136/23
Щодо неототожнення паспорта прив’язки тимчасової споруди з документами дозвільного характеру
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 березня 2025 року у справі № 460/9136/23(1)
Щодо умови продовження дії паспорта прив’язки тимчасової споруди
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 квітня 2025 року у справі № 380/19138/22
Щодо правової природи листа Мінрегіону про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 675
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25950 правових позицій ВС
🇪🇺 3250 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 вересня 2024 року у справі № 480/1519/23
Щодо необхідності узгодження детального плану території з генеральним планом населеного пункту
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 листопада 2024 року у справі № 480/5165/21
Щодо предмета громадських слухань стосовно проектів містобудівної документації на місцевому рівні
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 березня 2025 року у справі № 460/9136/23
Щодо неототожнення паспорта прив’язки тимчасової споруди з документами дозвільного характеру
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 березня 2025 року у справі № 460/9136/23(1)
Щодо умови продовження дії паспорта прив’язки тимчасової споруди
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 квітня 2025 року у справі № 380/19138/22
Щодо правової природи листа Мінрегіону про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ВИПИСКИ З ІНОЗЕМНОГО БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ В СУДОВИХ ПРОЦЕСАХ ВІДСУТНЯ НЕОБХІДНІСТЬ ЇЇ АПОСТИЛЮВАННЯ АБО КОНСУЛЬСЬКОЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 569/7279/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 569/7279/18 від 09.04.2025
У цивільній справі про поділ спільного майна подружжя КЦС ВС встановив помилковість висновку апеляційного суду, що копії документів та їх переклад, якими обґрунтовувались вимоги про стягнення 1/2 частини спільних грошових коштів, що зберігались на депозитних рахунках та витрачені відповідачем не в інтересах сім'ї під час перебування сторін у шлюбі, надані позивачкою без апостилю компетентного органу держави, тому не можуть вважатись належними та допустимими доказами.
ВС зазначив, що виписки з іноземних банківських рахунків, що стосуються комерційних або митних операцій, не потребують апостилювання або консульської легалізації, оскільки такі документи належать до винятків, передбачені Гаазькою конвенцією 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Зокрема, п. «b» ч. 3 ст. 1 цієї Конвенції визначає, що вона не поширюється на документи, які стосуються комерційних або митних операцій.
Отже, для використання виписки з іноземного банківського рахунку в судових процесах достатньо надати засвідчений переклад цього документа українською мовою без необхідності апостилювання або консульської легалізації.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 569/7279/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 569/7279/18 від 09.04.2025
У цивільній справі про поділ спільного майна подружжя КЦС ВС встановив помилковість висновку апеляційного суду, що копії документів та їх переклад, якими обґрунтовувались вимоги про стягнення 1/2 частини спільних грошових коштів, що зберігались на депозитних рахунках та витрачені відповідачем не в інтересах сім'ї під час перебування сторін у шлюбі, надані позивачкою без апостилю компетентного органу держави, тому не можуть вважатись належними та допустимими доказами.
ВС зазначив, що виписки з іноземних банківських рахунків, що стосуються комерційних або митних операцій, не потребують апостилювання або консульської легалізації, оскільки такі документи належать до винятків, передбачені Гаазькою конвенцією 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Зокрема, п. «b» ч. 3 ст. 1 цієї Конвенції визначає, що вона не поширюється на документи, які стосуються комерційних або митних операцій.
Отже, для використання виписки з іноземного банківського рахунку в судових процесах достатньо надати засвідчений переклад цього документа українською мовою без необхідності апостилювання або консульської легалізації.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👍3
✍🏻ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСАНТІВ, ЯКІ ПРОХОДИЛИ НАВЧАННЯ У ВНЗ МІН’ЮСТУ, ТА ЗВІЛЬНИЛИСЯ ЗІ СЛУЖБИ ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ, ПІДЛЯГАЮТЬ ВІДШКОДУВАННЮ ТАКИМИ ОСОБАМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 620/7009/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 620/7009/23 від 11.04.2025
Ключовим питанням, на яке мав відповісти ВС у цій справі, є підтвердження або спростування можливості стягнення з колишнього курсанта, який достроково звільнився зі служби за власним бажанням витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, що підпорядковується Мін'юсту, з включенням у розмір цих витрат грошового забезпечення.
Відповідаючи на спірне питання, КАС ВС вказав, що грошове забезпечення відповідача здійснювалось на підставі «Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», п.9 розділу І якого передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення особам рядового чи начальницького складу є наказ навчального закладу про зарахування на навчання.
Аналізуючи положення однорідного підзаконного акта в аспекті компенсації витрат на навчання курсанта, який достроково звільнився зі служби, ВС констатував, що оскільки саме в кошторисі вищого навчального закладу МВС передбачаються кошти на виплату грошового забезпечення таких курсантів, то вказане грошове забезпечення належить до категорії витрат на навчання таких курсантів.
ВС вважав, що хоча питання грошового забезпечення курсантів, які проходять навчання у Академії Державної пенітенціарної служби, яка є ВНЗ Міністерства юстиції України, регулюється Порядком №925/5, на відміну від ВНЗ Міністерства внутрішніх справ, стосовно яких вирішувалась ВС питання включення до витрат, пов'язаних із навчанням сум грошового забезпечення, вказані правовідносини є однорідними, адже підстави їх виникнення, порядок укладення відповідних контрактів, а також умови проходження служби курсантів, є аналогічними.
Отже, грошове забезпечення курсантів, які проходять навчання у Академії Державної пенітенціарної служби, входить до витрат, пов’язаних із навчанням у ВНЗ і має бути відшкодовано особою, яка достроково розірвала контракт, звільнившись зі служби за власним бажанням.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 620/7009/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 620/7009/23 від 11.04.2025
Ключовим питанням, на яке мав відповісти ВС у цій справі, є підтвердження або спростування можливості стягнення з колишнього курсанта, який достроково звільнився зі служби за власним бажанням витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, що підпорядковується Мін'юсту, з включенням у розмір цих витрат грошового забезпечення.
Відповідаючи на спірне питання, КАС ВС вказав, що грошове забезпечення відповідача здійснювалось на підставі «Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», п.9 розділу І якого передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення особам рядового чи начальницького складу є наказ навчального закладу про зарахування на навчання.
Аналізуючи положення однорідного підзаконного акта в аспекті компенсації витрат на навчання курсанта, який достроково звільнився зі служби, ВС констатував, що оскільки саме в кошторисі вищого навчального закладу МВС передбачаються кошти на виплату грошового забезпечення таких курсантів, то вказане грошове забезпечення належить до категорії витрат на навчання таких курсантів.
ВС вважав, що хоча питання грошового забезпечення курсантів, які проходять навчання у Академії Державної пенітенціарної служби, яка є ВНЗ Міністерства юстиції України, регулюється Порядком №925/5, на відміну від ВНЗ Міністерства внутрішніх справ, стосовно яких вирішувалась ВС питання включення до витрат, пов'язаних із навчанням сум грошового забезпечення, вказані правовідносини є однорідними, адже підстави їх виникнення, порядок укладення відповідних контрактів, а також умови проходження служби курсантів, є аналогічними.
Отже, грошове забезпечення курсантів, які проходять навчання у Академії Державної пенітенціарної служби, входить до витрат, пов’язаних із навчанням у ВНЗ і має бути відшкодовано особою, яка достроково розірвала контракт, звільнившись зі служби за власним бажанням.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
👍1
ГПК України (Господарський процесуальний кодекс України)
Тест № 395: Врегулювання спору за участю судді проводиться:
Тест № 395: Врегулювання спору за участю судді проводиться:
Anonymous Quiz
60%
суддею-доповідачем одноособово
31%
суддею одноособово або колегією суддів
4%
колегією суддів
6%
колегією суддів у складі трьох суддів
✍🏻СТЯГНЕННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ З АРБІТРАЖНОГО КЕРУЮЧОГО НЕ МОЖЕ БУТИ НАСЛІДКОМ ЙОГО ДІЙ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПОКЛАДЕНИХ НА НЬОГО ОБОВ’ЯЗКІВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/18499/20 (910/12496/24)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/18499/20 (910/12496/24) від 15.04.2025
ТОВ у касаційній скарзі зазначило, що суд апеляційної інстанції мав покласти судові витрати на позивача - розпорядника майна боржника арбітражного керуючого, оскільки інших сторін у справі немає.
КГС ВС не погодився з позицією скаржника з огляду на таке.
Системний аналіз ст.ст.1,10,12 КУзПБ свідчить, що арбітражний керуючий є учасником справи, однак не є стороною у справі про банкрутство (неплатоспроможність), здійснює свою діяльність самостійно, однак як службова особа, якій, в силу передбаченого Кодексом статусу та порядку його набуття.
Отже, виконання арбітражним керуючим своїх повноважень розпорядника майна та обов'язків керівника підприємства, зумовлене не лише його згодою на участь у справі, але й призначенням судом, про що суд ухвалює відповідне судове рішення. При цьому арбітражний керуючий, хоч і діє в інтересах та від імені юридичної особи-боржника, однак є суб'єктом незалежної професійної діяльності та не є найманим працівником.
Отже, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з арбітражного керуючого не може бути наслідком (покаранням) його дій або бездіяльності під час безпосереднього виконання покладених на нього положеннями КУзПБ та відповідним рішенням суду обов'язків.
За наявності відповідних підстав для стягнення сум, які безпосередньо пов'язані із виконанням арбітражним керуючим покладених на нього положеннями КУзПБ та відповідним судовим рішенням обов'язків, повинно здійснюватися безпосередньо з боржника.
❓Розділяєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/18499/20 (910/12496/24)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/18499/20 (910/12496/24) від 15.04.2025
ТОВ у касаційній скарзі зазначило, що суд апеляційної інстанції мав покласти судові витрати на позивача - розпорядника майна боржника арбітражного керуючого, оскільки інших сторін у справі немає.
КГС ВС не погодився з позицією скаржника з огляду на таке.
Системний аналіз ст.ст.1,10,12 КУзПБ свідчить, що арбітражний керуючий є учасником справи, однак не є стороною у справі про банкрутство (неплатоспроможність), здійснює свою діяльність самостійно, однак як службова особа, якій, в силу передбаченого Кодексом статусу та порядку його набуття.
Отже, виконання арбітражним керуючим своїх повноважень розпорядника майна та обов'язків керівника підприємства, зумовлене не лише його згодою на участь у справі, але й призначенням судом, про що суд ухвалює відповідне судове рішення. При цьому арбітражний керуючий, хоч і діє в інтересах та від імені юридичної особи-боржника, однак є суб'єктом незалежної професійної діяльності та не є найманим працівником.
Отже, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з арбітражного керуючого не може бути наслідком (покаранням) його дій або бездіяльності під час безпосереднього виконання покладених на нього положеннями КУзПБ та відповідним рішенням суду обов'язків.
За наявності відповідних підстав для стягнення сум, які безпосередньо пов'язані із виконанням арбітражним керуючим покладених на нього положеннями КУзПБ та відповідним судовим рішенням обов'язків, повинно здійснюватися безпосередньо з боржника.
❓Розділяєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція