✍🏻З ОГЛЯДУ НА НАЯВНІСТЬ ПЕРЕЛІКУ ТЕРИТОРІЙ, НА ЯКИХ ВЕДУТЬСЯ АКТИВНІ БОЙОВІ ДІЇ, СУД НЕ ВПРАВІ САМОСТІЙНО ДОСЛІДЖУВАТИ ФАКТ ПРОВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ НА ПЕВНІЙ ТЕРИТОРІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 908/929/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 908/929/24 від 25.02.2025
ТОВ у касаційній скарзі пояснило, що спірні земельні ділянки, щодо яких заявлені вимоги про стягнення вартості орендної плати, розташовані в місті Запоріжжя. Водночас наголосило, що вся територія Запорізького району підпадає під територію активних бойових дій.
Як зауважив КГС ВС, аналіз пп.69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції чинній з 06.5.2023 свідчить про те, що тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31.12.2022, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб.
Наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідно до вказаного Переліку вся територія Запорізького району станом на момент подання відповідачем уточнюючої податкової декларації віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022.
Таким чином, з огляду на наявність затвердженого переліку територій територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, безпідставними є висновки суду апеляційної інстанції щодо самостійного дослідження обставин проведення чи непроведення активних бойових дій на території міста Запоріжжя.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 908/929/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 908/929/24 від 25.02.2025
ТОВ у касаційній скарзі пояснило, що спірні земельні ділянки, щодо яких заявлені вимоги про стягнення вартості орендної плати, розташовані в місті Запоріжжя. Водночас наголосило, що вся територія Запорізького району підпадає під територію активних бойових дій.
Як зауважив КГС ВС, аналіз пп.69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції чинній з 06.5.2023 свідчить про те, що тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31.12.2022, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб.
Наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідно до вказаного Переліку вся територія Запорізького району станом на момент подання відповідачем уточнюючої податкової декларації віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022.
Таким чином, з огляду на наявність затвердженого переліку територій територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, безпідставними є висновки суду апеляційної інстанції щодо самостійного дослідження обставин проведення чи непроведення активних бойових дій на території міста Запоріжжя.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
👍7❤1
✍🏻БЕЗПІДСТАВНА ЗМІНА ТЛУМАЧЕННЯ СУДОМ ЧІТКОЇ ТА НЕОДНОЗНАЧНОЇ НОРМИ ЗАКОНУ СУПЕРЕЧИТЬ ПРИНЦИПУ ПРАВОВОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «UKRKAVA, TOV v. UKRAINE» від 06.02.2025, заява №10233/20
Компанія-заявник скаржилася на те, що тлумачення ВП ВС у постанові від 02.07.2019 чіткого та однозначного строку, встановленого ст.88 Закону про нотаріат, якщо сторонами провадження є юридичні особи, зробило результат ініційованого компанією-заявником провадження про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, непередбачуваним всупереч п.1 ст.6 Конвенції.
Розглядаючи цю скаргу, ЄСПЛ зауважив, що навіть у ситуації усталеної судової практики з відповідного питання вищий національний суд може на законних підставах змінити тлумачення, якщо це обґрунтовано важливими міркуваннями і якщо воно застосовується з належним урахуванням його впливу на раніше існуючі ситуації.
Яу встановив Суд, ВП ВС вирішила, що строки повинні бути однаковими, хоча ст.88 була чіткою і недвозначною в цьому відношенні: якщо обидві сторони провадження були юридичними особами, строк становив один рік, тоді як у всіх інших випадках строк становив три роки.
На переконання Суду, з огляду на чіткий текст закону, оскаржувана зміна тлумачення більше нагадувала внесення змін до закону, ніж акт врегулювання розбіжностей у судовій практиці.
Таким чином, у цій справі ВП ВС по-новому витлумачила чіткий і недвозначний однорічний строк, встановлений парламентом для вчинення виконавчого напису на документі, якщо сторонами провадження є юридичні особи, у спосіб, що суперечить самому положенню, і зробила це без будь-яких переконливих підстав та без урахування наслідків такої зміни тлумачення для правової визначеності. З огляду на це Суд виснував, що нове тлумачення недвозначних положень ст.88 Закону про нотаріат зробило результат провадження непередбачуваним і суперечило принципу правової визначеності.
Відповідно, мало місце порушення п.1 ст.6 Конвенції.
❓Згодні з висновком Суду?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «UKRKAVA, TOV v. UKRAINE» від 06.02.2025, заява №10233/20
Компанія-заявник скаржилася на те, що тлумачення ВП ВС у постанові від 02.07.2019 чіткого та однозначного строку, встановленого ст.88 Закону про нотаріат, якщо сторонами провадження є юридичні особи, зробило результат ініційованого компанією-заявником провадження про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, непередбачуваним всупереч п.1 ст.6 Конвенції.
Розглядаючи цю скаргу, ЄСПЛ зауважив, що навіть у ситуації усталеної судової практики з відповідного питання вищий національний суд може на законних підставах змінити тлумачення, якщо це обґрунтовано важливими міркуваннями і якщо воно застосовується з належним урахуванням його впливу на раніше існуючі ситуації.
Яу встановив Суд, ВП ВС вирішила, що строки повинні бути однаковими, хоча ст.88 була чіткою і недвозначною в цьому відношенні: якщо обидві сторони провадження були юридичними особами, строк становив один рік, тоді як у всіх інших випадках строк становив три роки.
На переконання Суду, з огляду на чіткий текст закону, оскаржувана зміна тлумачення більше нагадувала внесення змін до закону, ніж акт врегулювання розбіжностей у судовій практиці.
Таким чином, у цій справі ВП ВС по-новому витлумачила чіткий і недвозначний однорічний строк, встановлений парламентом для вчинення виконавчого напису на документі, якщо сторонами провадження є юридичні особи, у спосіб, що суперечить самому положенню, і зробила це без будь-яких переконливих підстав та без урахування наслідків такої зміни тлумачення для правової визначеності. З огляду на це Суд виснував, що нове тлумачення недвозначних положень ст.88 Закону про нотаріат зробило результат провадження непередбачуваним і суперечило принципу правової визначеності.
Відповідно, мало місце порушення п.1 ст.6 Конвенції.
❓Згодні з висновком Суду?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
👍2❤1🔥1
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 657
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25650 правових позицій ВС
🇪🇺 3104 правових позицій ЄСПЛ
Щодо форми ухвалення рішення апеляційного суду про зміну вироку суду першої інстанції в частині зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 03 квітня 2023 року у справі № 930/2622/20
Щодо форми рішення апеляційного суду, яким виключається з резолютивної частини вироку місцевого суду застосування відносно особи положень ч. 5 ст. 72 КК України
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 лютого 2025 року у справі № 359/2693/23
Щодо застосування ст. 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 вересня 2024 року у справі № 200/5637/23
Щодо строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів з урахуванням строку дії карантину
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
📁Добірка 657
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25650 правових позицій ВС
🇪🇺 3104 правових позицій ЄСПЛ
Щодо форми ухвалення рішення апеляційного суду про зміну вироку суду першої інстанції в частині зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 03 квітня 2023 року у справі № 930/2622/20
Щодо форми рішення апеляційного суду, яким виключається з резолютивної частини вироку місцевого суду застосування відносно особи положень ч. 5 ст. 72 КК України
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 лютого 2025 року у справі № 359/2693/23
Щодо застосування ст. 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 вересня 2024 року у справі № 200/5637/23
Щодо строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів з урахуванням строку дії карантину
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
👍1
✍🏻РІШЕННЯ НКЦПФР ПРО АНУЛЮВАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ НА ПРОВАДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РИНКАХ КАПІТАЛУ МОЖЕ БУТИ ОСКАРЖЕНО ЗА ПРАВИЛАМИ СПРОЩЕНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 120/18717/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 120/18717/23 від 11.03.2025
ТОВ оскаржило рішення НКЦПФР про анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу. НКЦПФР у касаційній скарзі зазначила, що відповідно суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справа, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
КАС ВС не підтримав доводів касанта з огляду на таке.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених ч.1 ст.266-1 цього Кодексу (п.6 ч.4 ст.12 КАС України).
П.5 ч.1 ст.266-1 КАС України визначено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Отже виключно в порядку загального провадження розглядаються справи законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Позивач оскаржує рішення НКЦПФР про анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу, а отже спір не віднесено до тих, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 120/18717/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 120/18717/23 від 11.03.2025
ТОВ оскаржило рішення НКЦПФР про анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу. НКЦПФР у касаційній скарзі зазначила, що відповідно суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справа, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
КАС ВС не підтримав доводів касанта з огляду на таке.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених ч.1 ст.266-1 цього Кодексу (п.6 ч.4 ст.12 КАС України).
П.5 ч.1 ст.266-1 КАС України визначено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Отже виключно в порядку загального провадження розглядаються справи законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Позивач оскаржує рішення НКЦПФР про анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу, а отже спір не віднесено до тих, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
👍2
✍🏻У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ОБСТАВИН, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСУДНОСТІ, ПІСЛЯ ПОЧАТКУ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ, ПРОДОВЖЕННЯ ТАКОГО РОЗГЛЯДУ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ СУДУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 357/10207/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 357/10207/21 від 24.02.2025
Захисник у касаційній скарзі вказав, що судом першої інстанції було порушено правила територіальної підсудності вказаного провадження, передбачені ст.32 КПК України, що з огляду на п.6 ч.2 ст.412 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
ККС ВС не підтримав позиції захисника та вказав, що визначення підсудності може не бути очевидним до початку розгляду, оскільки, в залежності від характеру і складності обвинувачення, значною мірою залежить не лише від тлумачення застосовного національного законодавства, а й від встановлення фактів. Виявлення певних обставин під час розгляду справи або зміна позиції сторін можуть зумовити ситуацію, коли первісне визначення підсудності може виявитися помилковим.
Обмеження, встановлене п.1 ч.1 ст.34 КПК України, щодо моменту, до якого спірне питання підсудності може бути вирішене, а саме «до початку судового розгляду», встановлене законом з метою запобігти намаганням сторін або суду необмежено ставити під сумнів компетенцію суду розглядати справу і, таким чином, слугує правовій визначеності.
Таким чином, кримінальне провадження, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності, передається на розгляд іншого суду в порядку, передбаченому ч.ч.2,3 ст.34 КПК України, якщо таке порушення виявлено до початку судового розгляду. У разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в п.6 ч.2 ст.412 КПК України, і не є підставою для скасування судових рішень.
❓Погоджуєтеся з аргументами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 357/10207/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 357/10207/21 від 24.02.2025
Захисник у касаційній скарзі вказав, що судом першої інстанції було порушено правила територіальної підсудності вказаного провадження, передбачені ст.32 КПК України, що з огляду на п.6 ч.2 ст.412 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
ККС ВС не підтримав позиції захисника та вказав, що визначення підсудності може не бути очевидним до початку розгляду, оскільки, в залежності від характеру і складності обвинувачення, значною мірою залежить не лише від тлумачення застосовного національного законодавства, а й від встановлення фактів. Виявлення певних обставин під час розгляду справи або зміна позиції сторін можуть зумовити ситуацію, коли первісне визначення підсудності може виявитися помилковим.
Обмеження, встановлене п.1 ч.1 ст.34 КПК України, щодо моменту, до якого спірне питання підсудності може бути вирішене, а саме «до початку судового розгляду», встановлене законом з метою запобігти намаганням сторін або суду необмежено ставити під сумнів компетенцію суду розглядати справу і, таким чином, слугує правовій визначеності.
Таким чином, кримінальне провадження, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності, передається на розгляд іншого суду в порядку, передбаченому ч.ч.2,3 ст.34 КПК України, якщо таке порушення виявлено до початку судового розгляду. У разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в п.6 ч.2 ст.412 КПК України, і не є підставою для скасування судових рішень.
❓Погоджуєтеся з аргументами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
👍1
Асоціація адвокатів України запрошує на ІІІ Антикорупційний форум 2025
11 квітня 2025 року відбудеться ІІІ Антикорупційний форум, організований Асоціацією адвокатів України. Захід об'єднає провідних експертів для обговорення ключових викликів у боротьбі з корупцією.
Дата: 11 квітня 2025 року
Час: 09:20 – 17:00
Формат: Offline & Online
Програма: https://cutt.ly/VriLiYeB
Мета форуму — створення платформи для діалогу між суддями, представниками державної влади, адвокатами, правниками та експертами різних галузей з метою спільного визначення шляхів подолання корупції. Боротьба з корупцією є не лише основою успішної європейської інтеграції України, а й важливим кроком на шляху до спільної перемоги
Реєстрація та детальна інформація: https://www.uaa.org.ua/zakhody/iii-antykoruptsiynyy-forum/
Долучайтеся до події, щоб разом наблизити зміни, на які чекає країна!
11 квітня 2025 року відбудеться ІІІ Антикорупційний форум, організований Асоціацією адвокатів України. Захід об'єднає провідних експертів для обговорення ключових викликів у боротьбі з корупцією.
Дата: 11 квітня 2025 року
Час: 09:20 – 17:00
Формат: Offline & Online
Програма: https://cutt.ly/VriLiYeB
Мета форуму — створення платформи для діалогу між суддями, представниками державної влади, адвокатами, правниками та експертами різних галузей з метою спільного визначення шляхів подолання корупції. Боротьба з корупцією є не лише основою успішної європейської інтеграції України, а й важливим кроком на шляху до спільної перемоги
Реєстрація та детальна інформація: https://www.uaa.org.ua/zakhody/iii-antykoruptsiynyy-forum/
Долучайтеся до події, щоб разом наблизити зміни, на які чекає країна!
ГПК України (Господарський процесуальний кодекс України)
Тест № 383: Врегулювання спору за участю судді проводиться:
Тест № 383: Врегулювання спору за участю судді проводиться:
Anonymous Quiz
17%
до початку розгляду справи
54%
за згодою сторін до початку розгляду справи по суті
15%
за згодою сторін під час судового розгляду справи по суті
14%
під час судового розгляду
👍2
✍🏻ВЕДЕННЯ ОСОБИСТОГО СЕЛЯНСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ЗЕМЛЯХ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ СУПЕРЕЧИТИМЕ ЙОГО СТАТУСУ ТА ЗАВДАННЯМ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 686/814/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 686/814/22 від 05.03.2025
Прокурор звернувся з позовом про припинення права власності на земельну ділянку вказавши, що спірна земельна ділянка перебуває в межах земель дендрологічного парку, що свідчить про її неможливість перебування у приватній власності для ведення особистого селянського господарства.
КЦС ВС підтримав доводи прокурора з огляду на таке.
На території дендрологічних парків забороняється діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню дендрологічних колекцій (ст.34 «Про природно-заповідний фонд України»).
Згідно з п.п.«а»,«в» ч.4 ст.83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Відтак, ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечитиме статусу і завданням дендрологічного парку місцевого значення, оскільки перешкоджатиме збереженню і вивченню у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання.
❓Згодні з аргументацією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 686/814/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 686/814/22 від 05.03.2025
Прокурор звернувся з позовом про припинення права власності на земельну ділянку вказавши, що спірна земельна ділянка перебуває в межах земель дендрологічного парку, що свідчить про її неможливість перебування у приватній власності для ведення особистого селянського господарства.
КЦС ВС підтримав доводи прокурора з огляду на таке.
На території дендрологічних парків забороняється діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню дендрологічних колекцій (ст.34 «Про природно-заповідний фонд України»).
Згідно з п.п.«а»,«в» ч.4 ст.83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Відтак, ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечитиме статусу і завданням дендрологічного парку місцевого значення, оскільки перешкоджатиме збереженню і вивченню у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання.
❓Згодні з аргументацією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👍3
✍🏻СПОРИ ЩОДО НЕВНЕСЕННЯ ЩОРІЧНИХ ПЛАТЕЖІВ ЗА ДІЮ ЛІЦЕНЗІЇ У СФЕРІ ДІЯЛЬНОСТІ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ АЗАРТНИХ ІГОР НАЛЕЖАТЬ ДО ЮРИСДИКЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 916/1559/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 916/1559/24 від 27.02.2025
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - КРАІЛ) про стягнення заборгованості з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор. Суди вказали, що спір не підвідомчий господарським судам, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
КГС ВС підтримав позицію судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
КРАІЛ відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та Положення є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей.
Згідно з п.51 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п. 1 ч.2 ст 671 цього Кодексу) є плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей.
Таким чином, КРАІЛ у правовідносинах щодо невнесення щорічних платежів за дію ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та здійснює контроль за справлянням до бюджету плати за ліцензії у зазначеній сфері.
Отже, враховуючи, що позивач не має права розпоряджатися грошовими коштами у вигляді плати за ліцензії, а лише уповноважений контролювати відповідні надходження до бюджету, у цьому випадку відсутні підстави для висновку про приватноправовий характер спірних правовідносин. ВС погоджується з висновками про непідвідомчість цього спору господарському суду та необхідність його розгляду адміністративним судом.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 916/1559/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 916/1559/24 від 27.02.2025
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - КРАІЛ) про стягнення заборгованості з плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор. Суди вказали, що спір не підвідомчий господарським судам, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
КГС ВС підтримав позицію судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
КРАІЛ відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та Положення є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей.
Згідно з п.51 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п. 1 ч.2 ст 671 цього Кодексу) є плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей.
Таким чином, КРАІЛ у правовідносинах щодо невнесення щорічних платежів за дію ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та здійснює контроль за справлянням до бюджету плати за ліцензії у зазначеній сфері.
Отже, враховуючи, що позивач не має права розпоряджатися грошовими коштами у вигляді плати за ліцензії, а лише уповноважений контролювати відповідні надходження до бюджету, у цьому випадку відсутні підстави для висновку про приватноправовий характер спірних правовідносин. ВС погоджується з висновками про непідвідомчість цього спору господарському суду та необхідність його розгляду адміністративним судом.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
👍2
Forwarded from ЦДСП (.)
✅У силу гнучкості та різноманіття цивільних правовідносин вичерпний та закритий перелік обставин, за яких той чи інший правочин слід вважати фраудаторним, відсутній. Натомість Верховний Суд напрацював перелік обставин, які окремо або в сукупності можуть враховуватися при оцінці правочину як фраудаторного. Остаточну кваліфікацію певного правочину як фраудаторного повинен здійснювати суд в кожній конкретній справі виходячи із встановлених обставин
🔥🔥Постанова ВП ВС від 18.12.2024 № 916/379/23 (12-22гс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124809039
🔥🔥Постанова ВП ВС від 18.12.2024 № 916/379/23 (12-22гс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124809039
👍4❤1
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СФЕРІ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
📁Добірка 658
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25660 правових позицій ВС
🇪🇺 3106 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 січня 2025 року у справі № 755/14815/23(1)
Щодо безумовної підстави для застосування ст. 69-1 КК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 січня 2025 року у справі № 161/3073/23
Щодо обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у контексті застосування ст. 69 КК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 січня 2025 року у справі № 644/4388/23
Щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займатися освітньою та виховною діяльністю за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 лютого 2025 року у справі № 369/18964/23
Щодо призначення остаточного покарання у разі засудження особи за кримінальне правопорушення, вчинене у період іспитового строку за попереднім вироком
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 березня 2025 року у справі № 521/9656/23(1)
Щодо призначення покарання у виді довічного позбавлення волі
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 березня 2025 року у справі № 633/195/17(1)
Щодо можливості застосування судом додаткового покарання - позбавлення спеціального звання до особи, що на момент судового розгляду звільнилася зі служби
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 658
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25660 правових позицій ВС
🇪🇺 3106 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 січня 2025 року у справі № 755/14815/23(1)
Щодо безумовної підстави для застосування ст. 69-1 КК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 січня 2025 року у справі № 161/3073/23
Щодо обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у контексті застосування ст. 69 КК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 січня 2025 року у справі № 644/4388/23
Щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займатися освітньою та виховною діяльністю за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 лютого 2025 року у справі № 369/18964/23
Щодо призначення остаточного покарання у разі засудження особи за кримінальне правопорушення, вчинене у період іспитового строку за попереднім вироком
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 березня 2025 року у справі № 521/9656/23(1)
Щодо призначення покарання у виді довічного позбавлення волі
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 березня 2025 року у справі № 633/195/17(1)
Щодо можливості застосування судом додаткового покарання - позбавлення спеціального звання до особи, що на момент судового розгляду звільнилася зі служби
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
👍4🥰1🤯1
✍🏻ПОВНОЛІТНІЙ СТУДЕНТ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ НЕ МАЄ ПРАВА НА ОБОВ'ЯЗКОВУ ЧАСТКУ У СПАДЩИНІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 753/10632/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 753/10632/22 від 26.02.2025
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права на обов'язкову частку у спадковому майні. За словами позивача, він на час смерті батька навчався на денній формі навчання у коледжі, не міг працювати, і був на повному утриманні свого батька, тому він був повнолітнім непрацездатним сином померлої особи та мав право на отримання частки у спадщині.
Переглянувши справу, КЦС ВС виснував, що позивач на момент смерті спадкодавця не набув права на обов'язкову частку у спадщині батька на підставі ч.1 ст.1241 ЦК України.
Адже коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, визначене ст.1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. При з'ясуванні чи відноситься певний суб'єкт до кола осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи повинна підтверджуватися відповідними документами. При цьому відповідна особа для віднесення її до кола суб'єктів, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, має бути непрацездатною саме на момент відкриття спадщини.
Норми публічного права, які з урахуванням особливості сфери їх регулювання відносять до повнолітніх непрацездатних інші категорії осіб, зокрема п.2 ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або визначають право на утримання, не підлягають застосуванню для визначення того чи повнолітній студент денної форми навчання відноситься до «повнолітньої непрацездатної дитини спадкодавця» - ч.1 ст.1241 ЦК України.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://www.tg-me.com/glossema.
⚖️Правова позиція ВС у справі № 753/10632/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 753/10632/22 від 26.02.2025
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права на обов'язкову частку у спадковому майні. За словами позивача, він на час смерті батька навчався на денній формі навчання у коледжі, не міг працювати, і був на повному утриманні свого батька, тому він був повнолітнім непрацездатним сином померлої особи та мав право на отримання частки у спадщині.
Переглянувши справу, КЦС ВС виснував, що позивач на момент смерті спадкодавця не набув права на обов'язкову частку у спадщині батька на підставі ч.1 ст.1241 ЦК України.
Адже коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, визначене ст.1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. При з'ясуванні чи відноситься певний суб'єкт до кола осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи повинна підтверджуватися відповідними документами. При цьому відповідна особа для віднесення її до кола суб'єктів, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, має бути непрацездатною саме на момент відкриття спадщини.
Норми публічного права, які з урахуванням особливості сфери їх регулювання відносять до повнолітніх непрацездатних інші категорії осіб, зокрема п.2 ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або визначають право на утримання, не підлягають застосуванню для визначення того чи повнолітній студент денної форми навчання відноситься до «повнолітньої непрацездатної дитини спадкодавця» - ч.1 ст.1241 ЦК України.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://www.tg-me.com/glossema.
❤2
Forwarded from ЦДСП (.)
✅Суд не визнав обставиною, що пом`якшує покарання, щире каяття, оскільки цей факт не знайшов підтвердження з боку обвинуваченого, який, окрім визнання своєї провини, не висловлював жалю з цього приводу та бажання виправити ситуацію
🔥Постанова ККС ВС від 21.01.2025 № 642/6646/23 (51-3902 км 24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124689436
🔥Постанова ККС ВС від 21.01.2025 № 642/6646/23 (51-3902 км 24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124689436
👎2🤔2
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ
📁Добірка 659
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25680 правових позицій ВС
🇪🇺 3127 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 січня 2025 року у справі № 760/2096/22(1)
Щодо умови, за наявності якої зміну місця проживання дитини одним з батьків неможливо вважати самочинною
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 січня 2025 року у справі № 755/15383/23
Щодо відсутності підстав для визначення місця проживання дитини у судовому порядку
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 січня 2025 року у справі № 495/432/23
Щодо відсутності підстав визначення місця проживання неповнолітньої дитини за позовом батька - військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 405/239/22
Щодо можливості роз'єднання братів і сестер при визначенні місця проживання дітей
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 947/23505/20
Щодо визначення місця проживання дитини з батьком
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 659
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25680 правових позицій ВС
🇪🇺 3127 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 січня 2025 року у справі № 760/2096/22(1)
Щодо умови, за наявності якої зміну місця проживання дитини одним з батьків неможливо вважати самочинною
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 січня 2025 року у справі № 755/15383/23
Щодо відсутності підстав для визначення місця проживання дитини у судовому порядку
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 січня 2025 року у справі № 495/432/23
Щодо відсутності підстав визначення місця проживання неповнолітньої дитини за позовом батька - військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 405/239/22
Щодо можливості роз'єднання братів і сестер при визначенні місця проживання дітей
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 947/23505/20
Щодо визначення місця проживання дитини з батьком
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
👍7
✍🏻РІШЕННЯ ПРО ЗМІНУ ВИРОКУ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ В ЧАСТИНІ ЗАРАХУВАННЯ СТРОКУ ПОПЕРЕДНЬОГО УВ'ЯЗНЕННЯ У СТРОК ПОКАРАННЯ, МОЖЕ БУТИ ПОСТАНОВЛЕНО У ФОРМІ УХВАЛИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 359/2693/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 359/2693/23 від 24.02.2025
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що суд апеляційної інстанції, змінивши вирок місцевого суду в частині зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання, погіршив становище засудженого, а тому мав ухвалити своє рішення у формі вироку.
ККС ВС не погодився з доводами прокурора з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.421 КПК України, обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник. Відповідно до положень ч.1 ст.418 КПК України, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок у випадку, передбаченому п.3 ч.1 ст.407 цього Кодексу, при цьому повністю чи частково скасовуючи вирок місцевого суду. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали
За своєю правовою природою зарахування строку попереднього ув'язнення не є кримінальним покаранням, не означає збільшення обсягу обвинувачення та не свідчить про неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання. І хоча таке зарахування є «іншим кримінально-правовим наслідком діяння» в розумінні ч.2 ст.4 КК України, такий наслідок не підпадає під визначення тих наслідків, які вимагають винесення апеляційним судом вироку.
Отже, апеляційний суд зобов'язаний постановити свій вирок у разі повного або часткового скасування вироку суду першої інстанції лише у випадках, передбачених ч.1 ст.420 КПК України. У інших випадках рішення про зміну вироку суду першої інстанції, у тому числі в частині зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, може бути постановлено у формі ухвали.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 359/2693/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 359/2693/23 від 24.02.2025
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що суд апеляційної інстанції, змінивши вирок місцевого суду в частині зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання, погіршив становище засудженого, а тому мав ухвалити своє рішення у формі вироку.
ККС ВС не погодився з доводами прокурора з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.421 КПК України, обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник. Відповідно до положень ч.1 ст.418 КПК України, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок у випадку, передбаченому п.3 ч.1 ст.407 цього Кодексу, при цьому повністю чи частково скасовуючи вирок місцевого суду. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали
За своєю правовою природою зарахування строку попереднього ув'язнення не є кримінальним покаранням, не означає збільшення обсягу обвинувачення та не свідчить про неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання. І хоча таке зарахування є «іншим кримінально-правовим наслідком діяння» в розумінні ч.2 ст.4 КК України, такий наслідок не підпадає під визначення тих наслідків, які вимагають винесення апеляційним судом вироку.
Отже, апеляційний суд зобов'язаний постановити свій вирок у разі повного або часткового скасування вироку суду першої інстанції лише у випадках, передбачених ч.1 ст.420 КПК України. У інших випадках рішення про зміну вироку суду першої інстанції, у тому числі в частині зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, може бути постановлено у формі ухвали.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
КАС України (Кодекс адміністративного судочинства України)
Тест № 384: Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи у разі:
Тест № 384: Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи у разі:
Anonymous Quiz
46%
ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин
4%
ненадання відповідачем пояснення у встановлений судом строк без поважних причин
46%
ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк
4%
ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк із поважних причин
✍🏻ОБМІН ПЕРСОНАЛОМ (ПРАЦІВНИКАМИ) МІЖ СУБ'ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА ПІДСТАВІ ДОГОВОРІВ ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО (СПІВПРАЦЮ АБО ПАРТНЕРСТВО) Є НЕПРИПУСТИМИМ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 260/4202/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 260/4202/24 від 06.03.2025
ФОП 1 оскаржила до суду постанову Держпраці про застосування штрафу у розмірі 71000 грн за допуск працівника (ФОП 2) до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Позивачка вважала, що факт проведення розрахункових операцій ФОП 2 та продажу товару у магазині під час фактичної перевірки ФОП 1 не може бути достатньою підставою на підтвердження трудового характеру правовідносин між ФОП 2 та позивачкою, а є наслідком реалізації договору про співробітництво (партнерство) фізичних осіб-підприємців.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, КАС ВС зазначив, що чинне законодавство України не передбачає можливості передачі трудових ресурсів між суб'єктами господарювання на підставі договору про співпрацю (партнерство).
Залучення працівників одного підприємства до виконання роботи на іншому підприємстві можливе лише за умови офіційного переведення працівника відповідно до ст.32 КЗпП України або оформлення роботи за сумісництвом згідно зі ст.102-1 КЗпП України.
ВС виснував, що трудове законодавство України вимагає офіційного оформлення трудових відносин відповідно до норм КЗпП України. У зв`язку з цим обмін персоналом (працівниками) між підприємствами (юридичними особами або фізичними особами-підприємцями) на підставі договорів про співробітництво (співпрацю або партнерство) є неприпустимим і може свідчити виключно про використання роботодавцем способу обходу вимог трудового законодавства про обов'язкове оформлення трудових відносин.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 260/4202/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 260/4202/24 від 06.03.2025
ФОП 1 оскаржила до суду постанову Держпраці про застосування штрафу у розмірі 71000 грн за допуск працівника (ФОП 2) до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Позивачка вважала, що факт проведення розрахункових операцій ФОП 2 та продажу товару у магазині під час фактичної перевірки ФОП 1 не може бути достатньою підставою на підтвердження трудового характеру правовідносин між ФОП 2 та позивачкою, а є наслідком реалізації договору про співробітництво (партнерство) фізичних осіб-підприємців.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, КАС ВС зазначив, що чинне законодавство України не передбачає можливості передачі трудових ресурсів між суб'єктами господарювання на підставі договору про співпрацю (партнерство).
Залучення працівників одного підприємства до виконання роботи на іншому підприємстві можливе лише за умови офіційного переведення працівника відповідно до ст.32 КЗпП України або оформлення роботи за сумісництвом згідно зі ст.102-1 КЗпП України.
ВС виснував, що трудове законодавство України вимагає офіційного оформлення трудових відносин відповідно до норм КЗпП України. У зв`язку з цим обмін персоналом (працівниками) між підприємствами (юридичними особами або фізичними особами-підприємцями) на підставі договорів про співробітництво (співпрацю або партнерство) є неприпустимим і може свідчити виключно про використання роботодавцем способу обходу вимог трудового законодавства про обов'язкове оформлення трудових відносин.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
❤2👍2👎1
✍🏻ВІДСУТНІСТЬ ДЕТАЛЬНОЇ ЗАКОНОДАВЧОЇ ПРОЦЕДУРИ ВИЯВЛЕННЯ ТА ОБРОБКИ ВИПАДКОВО ПЕРЕХОПЛЕНИХ КОНФІДЕНЦІЙНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ МІЖ АДВОКАТАМИ ТА КЛІЄНТАМИ, А ТАКОЖ ВІДСУТНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНОГО НАГЛЯДОВОГО ОРГАНУ ЗА ТАКИМ ПЕРЕХОПЛЕННЯМ СВІДЧИТЬ ПРО ПОРУШЕННЯ СТ.8 КОНВЕНЦІЇ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «DENYSYUK AND OTHERS v. UKRAINE» від 13.02.2025, заява №22790/19 та 3 інших
Заявники скаржилися на порушення ст.8 Конвенції внаслідок перехоплення матеріалів конфіденційного спілкування з адвокатом під час проведення негласних слідчих дій (далі – НСРД) у кримінальних провадженнях щодо них.
Перш за все, ЄСПЛ наголосив, що будь-які правові положення, що стосуються заходів таємного спостереження, які потенційно порушують професійну таємницю адвокатів, повинні відповідати особливо суворим вимогам щодо ясності та точності, щоб вважатися «законними».
Суд встановив, що Інструкція про організацію проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному провадженні не містить конкретних вказівок, що деталізують зміст правових положень, які стосуються захисту комунікацій між адвокатом і клієнтом.
Крім того, судові органи, які надали дозвіл на проведення НСРД, не мають компетенції здійснювати нагляд за виконанням своїх рішень, а їхні повноваження обмежуються початковою стадією надання дозволу.
З огляду на відсутність у застосовному національному законодавстві детальних правил та інструкцій, що визначають процедуру виявлення та обробки випадково перехоплених конфіденційних повідомлень між адвокатами та клієнтами, а також відсутності незалежного наглядового органу, який би здійснював нагляд за перехопленням приватних повідомлень, Суд виснував, що відповідне національне законодавство не надало заявникам достатніх гарантій для забезпечення того, щоб здійснення НСРД у їхніх справах відповідало вимогам ст.8 Конвенції.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «DENYSYUK AND OTHERS v. UKRAINE» від 13.02.2025, заява №22790/19 та 3 інших
Заявники скаржилися на порушення ст.8 Конвенції внаслідок перехоплення матеріалів конфіденційного спілкування з адвокатом під час проведення негласних слідчих дій (далі – НСРД) у кримінальних провадженнях щодо них.
Перш за все, ЄСПЛ наголосив, що будь-які правові положення, що стосуються заходів таємного спостереження, які потенційно порушують професійну таємницю адвокатів, повинні відповідати особливо суворим вимогам щодо ясності та точності, щоб вважатися «законними».
Суд встановив, що Інструкція про організацію проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному провадженні не містить конкретних вказівок, що деталізують зміст правових положень, які стосуються захисту комунікацій між адвокатом і клієнтом.
Крім того, судові органи, які надали дозвіл на проведення НСРД, не мають компетенції здійснювати нагляд за виконанням своїх рішень, а їхні повноваження обмежуються початковою стадією надання дозволу.
З огляду на відсутність у застосовному національному законодавстві детальних правил та інструкцій, що визначають процедуру виявлення та обробки випадково перехоплених конфіденційних повідомлень між адвокатами та клієнтами, а також відсутності незалежного наглядового органу, який би здійснював нагляд за перехопленням приватних повідомлень, Суд виснував, що відповідне національне законодавство не надало заявникам достатніх гарантій для забезпечення того, щоб здійснення НСРД у їхніх справах відповідало вимогам ст.8 Конвенції.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
👍4❤1
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25700 правових позицій ВС
🇪🇺 3135 правових позицій ЄСПЛ
Щодо визначення п'ятирічного строку безперервного невикористання торговельної марки
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 червня 2021 року у справі № 757/34959/18-ц
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 05 березня 2025 року у справі № 910/8781/23
Щодо особливостей застосування пені, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 лютого 2024 року у справі № 420/1538/23
Щодо розповсюдження положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України на пеню, нараховану за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 квітня 2025 року у справі № 400/15321/23
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Цивільний_процес #Господарський_процес #правова_позиція #добірка #відступ
📁Добірка
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25700 правових позицій ВС
🇪🇺 3135 правових позицій ЄСПЛ
Щодо визначення п'ятирічного строку безперервного невикористання торговельної марки
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 червня 2021 року у справі № 757/34959/18-ц
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 05 березня 2025 року у справі № 910/8781/23
Щодо особливостей застосування пені, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 лютого 2024 року у справі № 420/1538/23
Щодо розповсюдження положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України на пеню, нараховану за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 квітня 2025 року у справі № 400/15321/23
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Цивільний_процес #Господарський_процес #правова_позиція #добірка #відступ
🥰2
✍🏻СПОРИ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ДИРЕКТОРА ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЧЕРЕЗ СКАСУВАННЯ ДОПУСКУ ДО ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ РОЗГЛЯДУ ГОСПОДАРСЬКИМИ СУДАМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 686/32122/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 686/32122/23 від 26.02.2025
У цій справі КЦС ВС вирішував питання про те, за правилами якого судочинства треба розглядати позовні вимоги колишнього директора підприємства, звільненого з посади через скасування допуску до державної таємниці.
З цього приводу ВС вказав, що до юрисдикції господарського суду за п.3 ч.1 ст.20 ГПК України належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за ч.3 ст.99 ЦК України, п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень).
За правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України.
Звільнення позивача відбулося на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України через скасування допуску до державної таємниці. З огляду на викладене помилковими є доводи стосовно того, що у спірних правовідносинах визначальними є корпоративні відносини. Незважаючи на те, що АТ, видаючи наказ про звільнення з посади керівника підпорядкованого підприємства, здійснює повноваження уповноваженого суб'єкта управління об'єктами державної власності, таке звільнення не зумовлює можливість його оскарження за правилами господарського судочинства. Такий спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
❓Погоджуєтеся з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 686/32122/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 686/32122/23 від 26.02.2025
У цій справі КЦС ВС вирішував питання про те, за правилами якого судочинства треба розглядати позовні вимоги колишнього директора підприємства, звільненого з посади через скасування допуску до державної таємниці.
З цього приводу ВС вказав, що до юрисдикції господарського суду за п.3 ч.1 ст.20 ГПК України належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за ч.3 ст.99 ЦК України, п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень).
За правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України.
Звільнення позивача відбулося на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України через скасування допуску до державної таємниці. З огляду на викладене помилковими є доводи стосовно того, що у спірних правовідносинах визначальними є корпоративні відносини. Незважаючи на те, що АТ, видаючи наказ про звільнення з посади керівника підпорядкованого підприємства, здійснює повноваження уповноваженого суб'єкта управління об'єктами державної власності, таке звільнення не зумовлює можливість його оскарження за правилами господарського судочинства. Такий спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
❓Погоджуєтеся з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
❤4👍1