ВИШИТІ ЗНИЖКИ до Дня вишиванки!
Система ZAKONONLINE дарує святкові пропозиції, які варто не проґавити!
Встигніть скористатися знижками:
–1000 грн на доступи на 12 та 24 місяці
–500 грн на доступ на 6 місяців
З нами пошук, аналіз та моніторинг судової практики
стають простішими!
⏳ Акція діє до 31 травня
Хочете дізнатись про всі можливості системи?
Набирайте нас на 067-739-51-14, щоб отримати консультацію та встигнути скористатись акційною пропозицією.
Система ZAKONONLINE дарує святкові пропозиції, які варто не проґавити!
Встигніть скористатися знижками:
–1000 грн на доступи на 12 та 24 місяці
–500 грн на доступ на 6 місяців
З нами пошук, аналіз та моніторинг судової практики
стають простішими!
⏳ Акція діє до 31 травня
Хочете дізнатись про всі можливості системи?
Набирайте нас на 067-739-51-14, щоб отримати консультацію та встигнути скористатись акційною пропозицією.
❤2🤔1
✍🏻АРГУМЕНТИ ПРО ТЕ, ЩО РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕКОНАННЯ НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ ОДЯГАТИ ВІЙСЬКОВУ ФОРМУ, НЕ ВИКЛЮЧАЮТЬ МОЖЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ГРОМАДЯНИНОМ ОБОВ’ЯЗКУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 573/406/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 573/406/24 від 15.04.2025
Засудженого визнано винуватим та засуджено за ст.336 КК України. Сторона захисту стверджувала, що неприбуття засудженого до військкомату було пов`язане із його належністю до релігійного об'єднання Свідків Єгови, віровчення яких не дозволяє йому виконувати будь-яку військову службу.
ККС ВС відхилив аргументи захисника з огляду на таке.
Засудженого, який повідомив про свої релігійні переконання, планували задіяти у захисті України як зв'язківця. Тобто держава навіть в умовах воєнного стану та мобілізації врахувала повідомлену засудженим інформацію про його віру.
Суд не вважає, що необхідністю одягати військову форму і виконання військової служби не пов'язаної із використанням і носінням зброї є таким, що призводить до «загибелі особи в цивільному розумінні», як про це стверджує захист у судовому засіданні. Під час ведення війни, коли йдеться про реальну можливість фізичної загибелі сотень цивільних людей і про реальне захоплення держави, навряд чи залучення будь-якого військовозобов'язаного, в тому числі й особи, яка є Свідком Єгови та сповідує цю релігію, становить такі душевні страждання для людини, які можна порівняти з її смертю в цивільному плані.
Суд не вдається до аналізу рішень ЄСПЛ в контексті відмови від військової служби через релігійні переконання, оскільки жодне з рішень цього Суду не стосувалося оцінки дій держави і громадянина в контексті такої масштабної війни, яка ведеться проти України з урахуванням ресурсів обох держав, характеру нападів, кількості обстрілів, кількості порушень норм міжнародного гуманітарного права та кількості вчинюваних державою-агресором воєнних злочинів, в тому числі проти жінок та дітей.
Відтак, аргументи про те, що релігійні переконання не дозволяють одягати військову форму та здійснювати діяльність, яка не пов'язана із використанням та носінням зброї, суд не може оцінити як такі, які настільки обмежують можливість сповідувати певну віру, що виключають можливість виконання військовозобов'язаним громадянином України свого обов'язку по мобілізації під час воєнного стану.
❓Вважаєте переконливою позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 573/406/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 573/406/24 від 15.04.2025
Засудженого визнано винуватим та засуджено за ст.336 КК України. Сторона захисту стверджувала, що неприбуття засудженого до військкомату було пов`язане із його належністю до релігійного об'єднання Свідків Єгови, віровчення яких не дозволяє йому виконувати будь-яку військову службу.
ККС ВС відхилив аргументи захисника з огляду на таке.
Засудженого, який повідомив про свої релігійні переконання, планували задіяти у захисті України як зв'язківця. Тобто держава навіть в умовах воєнного стану та мобілізації врахувала повідомлену засудженим інформацію про його віру.
Суд не вважає, що необхідністю одягати військову форму і виконання військової служби не пов'язаної із використанням і носінням зброї є таким, що призводить до «загибелі особи в цивільному розумінні», як про це стверджує захист у судовому засіданні. Під час ведення війни, коли йдеться про реальну можливість фізичної загибелі сотень цивільних людей і про реальне захоплення держави, навряд чи залучення будь-якого військовозобов'язаного, в тому числі й особи, яка є Свідком Єгови та сповідує цю релігію, становить такі душевні страждання для людини, які можна порівняти з її смертю в цивільному плані.
Суд не вдається до аналізу рішень ЄСПЛ в контексті відмови від військової служби через релігійні переконання, оскільки жодне з рішень цього Суду не стосувалося оцінки дій держави і громадянина в контексті такої масштабної війни, яка ведеться проти України з урахуванням ресурсів обох держав, характеру нападів, кількості обстрілів, кількості порушень норм міжнародного гуманітарного права та кількості вчинюваних державою-агресором воєнних злочинів, в тому числі проти жінок та дітей.
Відтак, аргументи про те, що релігійні переконання не дозволяють одягати військову форму та здійснювати діяльність, яка не пов'язана із використанням та носінням зброї, суд не може оцінити як такі, які настільки обмежують можливість сповідувати певну віру, що виключають можливість виконання військовозобов'язаним громадянином України свого обов'язку по мобілізації під час воєнного стану.
❓Вважаєте переконливою позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
❤3👎1
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У ПРАВОВІДНОСИНАХ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ З ПРИВОДУ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ
📁Добірка 676
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25960 правових позицій ВС
🇪🇺 3260 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 лютого 2025 року у справі № 756/8527/22
Щодо підстав для застосування судом доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) у спорі про оскарження спадкоємцем права власності іншого спадкоємця на частку в спільному майні подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 лютого 2025 року у справі № 206/4992/21
Щодо умов збільшення частки у праві на майно того з подружжя, з яким залишається дитина, у разі, якщо недостатнім є розмір аліментів, які вона одержує
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 лютого 2025 року у справі № 520/14132/18(2)
Щодо ефективного способу захисту прав за позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання договору інвестування недійсним в частині визначення інвестора
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 759/11754/23
Щодо наслідків формування пов'язаними чи афілійованими особами пасиву (боргів) для унеможливлення чи ускладнення поділу спільного майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 759/18856/19
Щодо врахування недобросовісної поведінки сторін договору дарування при поділі майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 754/4040/22
Щодо відсутності підстав для визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності чоловіку та жінці, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 676
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25960 правових позицій ВС
🇪🇺 3260 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 лютого 2025 року у справі № 756/8527/22
Щодо підстав для застосування судом доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) у спорі про оскарження спадкоємцем права власності іншого спадкоємця на частку в спільному майні подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 лютого 2025 року у справі № 206/4992/21
Щодо умов збільшення частки у праві на майно того з подружжя, з яким залишається дитина, у разі, якщо недостатнім є розмір аліментів, які вона одержує
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 лютого 2025 року у справі № 520/14132/18(2)
Щодо ефективного способу захисту прав за позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання договору інвестування недійсним в частині визначення інвестора
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 759/11754/23
Щодо наслідків формування пов'язаними чи афілійованими особами пасиву (боргів) для унеможливлення чи ускладнення поділу спільного майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 759/18856/19
Щодо врахування недобросовісної поведінки сторін договору дарування при поділі майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 754/4040/22
Щодо відсутності підстав для визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності чоловіку та жінці, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ) pinned «ВИШИТІ ЗНИЖКИ до Дня вишиванки! Система ZAKONONLINE дарує святкові пропозиції, які варто не проґавити! Встигніть скористатися знижками: –1000 грн на доступи на 12 та 24 місяці –500 грн на доступ на 6 місяців З нами пошук, аналіз та моніторинг судової…»
✍🏻СПРАВА ПРО ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ НЕ МОЖЕ РОЗГЛЯДАТИСЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ СУДДЕЮ ОДНООСОБОВО
⚖️Правова позиція ВС у справі № 710/1160/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 710/1160/24 від 09.04.2025
Позивачка у касаційній скарзі вказала, що усупереч вимогам ст.ст.43,293 ЦПК України справа за її заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою у суді першої інстанції розглядалася одноособово суддею, тобто неповажним складом суду.
КЦС ВС підтримав доводи позивачки та вказав, що згідно з ч.2 ст.34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Згідно з п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч.4 ст.293 ЦПК України у випадках, встановлених п.п.1,3,4,9,10 ч.2 цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.
Отже, цивільна справа про визнання фізичної особи безвісно відсутньою у суді першої інстанції розглядалася одноособово суддею, а не у складі одного судді і двох присяжних, як того вимагають приписи ст.ст.43,293 ЦПК України. Таким чином, суд першої інстанції розглянув і вирішив справу неповноважним складом суду, а апеляційний суд на зазначену обставину уваги не звернув.
❓Поділяєте підхід ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 710/1160/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 710/1160/24 від 09.04.2025
Позивачка у касаційній скарзі вказала, що усупереч вимогам ст.ст.43,293 ЦПК України справа за її заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою у суді першої інстанції розглядалася одноособово суддею, тобто неповажним складом суду.
КЦС ВС підтримав доводи позивачки та вказав, що згідно з ч.2 ст.34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Згідно з п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч.4 ст.293 ЦПК України у випадках, встановлених п.п.1,3,4,9,10 ч.2 цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.
Отже, цивільна справа про визнання фізичної особи безвісно відсутньою у суді першої інстанції розглядалася одноособово суддею, а не у складі одного судді і двох присяжних, як того вимагають приписи ст.ст.43,293 ЦПК України. Таким чином, суд першої інстанції розглянув і вирішив справу неповноважним складом суду, а апеляційний суд на зазначену обставину уваги не звернув.
❓Поділяєте підхід ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👍5❤1
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СФЕРІ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ
📁Добірка 677
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26015 правових позицій ВС
🇪🇺 3276 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23
Щодо моменту набрання чинності додатковою угодою до договору оренди землі, підписаною сторонами до 01 січня 2013 року
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 лютого 2025 року у справі № 920/715/23
Щодо права орендаря витребовувати орендовану земельну ділянку з чужого незаконного володіння
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 березня 2025 року у справі № 160/5643/23
Щодо правових наслідків зміни ставки орендної плати без внесення змін до договору оренди
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 березня 2025 року у справі № 568/823/23
Щодо нікчемності додаткових угод до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладених іноземним громадянином як орендодавцем
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2025 року у справі № 500/1760/23
Щодо розмежування поняття передачі земельної ділянки у володіння чи користування іншій особі (суборенда) та поняття відчуження права користування земельною ділянкою
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2025 року у справі № 500/1760/23(1)
Щодо обов'язку державного реєстру при здійсненні реєстраційних дій на підставі договору купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 677
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26015 правових позицій ВС
🇪🇺 3276 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23
Щодо моменту набрання чинності додатковою угодою до договору оренди землі, підписаною сторонами до 01 січня 2013 року
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 лютого 2025 року у справі № 920/715/23
Щодо права орендаря витребовувати орендовану земельну ділянку з чужого незаконного володіння
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 березня 2025 року у справі № 160/5643/23
Щодо правових наслідків зміни ставки орендної плати без внесення змін до договору оренди
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 березня 2025 року у справі № 568/823/23
Щодо нікчемності додаткових угод до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладених іноземним громадянином як орендодавцем
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2025 року у справі № 500/1760/23
Щодо розмежування поняття передачі земельної ділянки у володіння чи користування іншій особі (суборенда) та поняття відчуження права користування земельною ділянкою
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2025 року у справі № 500/1760/23(1)
Щодо обов'язку державного реєстру при здійсненні реєстраційних дій на підставі договору купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻РОЗПОРЯДНИК МАЙНА, ЗА ВІДСУТНОСТІ ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ, НЕ МАЄ ПРАВА ЗВЕРТАТИСЯ З ПОЗОВОМ ПРО СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ З КОНТРАГЕНТІВ БОРЖНИКА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 916/3630/23(916/323/24)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 916/3630/23(916/323/24) від 16.04.2025
Вирішуючи спір по суті, судам належало з'ясувати наявність повноважень у розпорядника майна боржника, за відсутності припинення повноважень органів управління заявника, звертатися до контрагента боржника із позовом про стягнення боргу.
КГС ВС, оцінюючи суть справи, вказав на таке.
У ч.9 ст.44 КУзПБ передбачено, що розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.
Водночас розпорядник майна, відповідно до ч.10 ст.44 КУзПБ, не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а ч.11 ст.44 КУзПБ унормовує, що призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Наведене дає підстави дійти до висновку про те, що право розпорядника майна на вчинення дій, які прямо не передбачені його повноваженнями визначеними у ст.44 КУзПБ обмежується правом керівника боржника на здійснення оперативно-господарської діяльності боржника.
Отже, ініціювання спору про стягнення заборгованості з контрагента боржника має здійснюватися у межах звичайної господарської діяльності належним представником, яким за загальним правилом є керівник. Таким чином, за обставин відсутності припинення повноважень керівника юридичної особи із покладенням цих повноважень на розпорядника майна, ВС вважає, що Кодексом України з процедур банкрутства не наділено розпорядника майна повноваженнями на подання такого позову у спірних правовідносинах.
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 916/3630/23(916/323/24)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 916/3630/23(916/323/24) від 16.04.2025
Вирішуючи спір по суті, судам належало з'ясувати наявність повноважень у розпорядника майна боржника, за відсутності припинення повноважень органів управління заявника, звертатися до контрагента боржника із позовом про стягнення боргу.
КГС ВС, оцінюючи суть справи, вказав на таке.
У ч.9 ст.44 КУзПБ передбачено, що розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.
Водночас розпорядник майна, відповідно до ч.10 ст.44 КУзПБ, не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а ч.11 ст.44 КУзПБ унормовує, що призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Наведене дає підстави дійти до висновку про те, що право розпорядника майна на вчинення дій, які прямо не передбачені його повноваженнями визначеними у ст.44 КУзПБ обмежується правом керівника боржника на здійснення оперативно-господарської діяльності боржника.
Отже, ініціювання спору про стягнення заборгованості з контрагента боржника має здійснюватися у межах звичайної господарської діяльності належним представником, яким за загальним правилом є керівник. Таким чином, за обставин відсутності припинення повноважень керівника юридичної особи із покладенням цих повноважень на розпорядника майна, ВС вважає, що Кодексом України з процедур банкрутства не наділено розпорядника майна повноваженнями на подання такого позову у спірних правовідносинах.
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
👍1
КАС України (Кодекс адміністративного судочинства України)
Тест № 396: Вимоги за зустрічним позовом об’єднуються в одне провадження з первісним позовом:
Тест № 396: Вимоги за зустрічним позовом об’єднуються в одне провадження з первісним позовом:
Anonymous Quiz
88%
ухвалою суду
2%
поданням суду
1%
рішенням суду
9%
ухвалою або постановою суду
✍🏻ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ НАЯВНІСТЬ ДОЗВОЛІВ ДЕРЖСАНЕПІДСЛУЖБИ ТА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНОГО НАГЛЯДУ ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ АТЕСТАТОМ ВИРОБНИЦТВА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 380/16902/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 380/16902/24 від 29.04.2025
ТОВ звернулося до суду з позовом до ДПС України, у якому просило зобов'язати відповідача видати позивачу ліцензію на виробництво тютюнових виробів. Вказало, що наявність дозволу санітарно-епідеміологічної служби та дозволу органу державного пожежного нагляду стосовно виробництва виробів на підприємстві є виключною умовою для отримання атестату виробництва, а не ліцензії.
КАС ВС підтримав доводи ТОВ з огляду на таке.
Видання підприємству - виробнику такого атестата засвідчує, зокрема, що станом на момент проведення перевірки виробництва, формування та видання відповідного сертифікату виробництва, у суб'єкта господарювання були наявні дозволи санітарно-епідеміологічної служби та органів державного пожежного нагляду стосовно виробництва виробів на підприємстві.
Лише за наявності позитивних висновків за усіма об'єктами перевірки, зокрема й щодо наявності дозволів санітарно-епідеміологічної служби та органів державного пожежного нагляду стосовно виробництва виробів на підприємстві, може бути видано атестат виробництва, який засвідчує наявність таких дозволів.
Отже, закон не вимагає від підприємства - виробника підтверджувати наявність у нього дозволів санітарно-епідеміологічної служби та органів державного пожежного нагляду у інший спосіб, аніж шляхом отримання атестата виробництва і подання його до органу ліцензування разом із заявою щодо отримання ліцензії та іншими документами, вичерпний перелік яких установлений ст. 3 Закону.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 380/16902/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 380/16902/24 від 29.04.2025
ТОВ звернулося до суду з позовом до ДПС України, у якому просило зобов'язати відповідача видати позивачу ліцензію на виробництво тютюнових виробів. Вказало, що наявність дозволу санітарно-епідеміологічної служби та дозволу органу державного пожежного нагляду стосовно виробництва виробів на підприємстві є виключною умовою для отримання атестату виробництва, а не ліцензії.
КАС ВС підтримав доводи ТОВ з огляду на таке.
Видання підприємству - виробнику такого атестата засвідчує, зокрема, що станом на момент проведення перевірки виробництва, формування та видання відповідного сертифікату виробництва, у суб'єкта господарювання були наявні дозволи санітарно-епідеміологічної служби та органів державного пожежного нагляду стосовно виробництва виробів на підприємстві.
Лише за наявності позитивних висновків за усіма об'єктами перевірки, зокрема й щодо наявності дозволів санітарно-епідеміологічної служби та органів державного пожежного нагляду стосовно виробництва виробів на підприємстві, може бути видано атестат виробництва, який засвідчує наявність таких дозволів.
Отже, закон не вимагає від підприємства - виробника підтверджувати наявність у нього дозволів санітарно-епідеміологічної служби та органів державного пожежного нагляду у інший спосіб, аніж шляхом отримання атестата виробництва і подання його до органу ліцензування разом із заявою щодо отримання ліцензії та іншими документами, вичерпний перелік яких установлений ст. 3 Закону.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
❤1
✍🏻ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ АДВОКАТСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЗА НЕСПЛАТУ ЧЛЕНСЬКИХ ВНЕСКІВ НА ПІДСТАВІ РІШЕННЯ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ, А НЕ СУДУ, Є ПОРУШЕННЯМ СТ.8 КОНВЕНЦІЇ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «FARHAD MEHDIYEV v. AZERBAIJAN» від 18.032025, заява № 36057/18
Заявник скаржився за ст.8 Конвенції на незаконне припинення його права на заняття адвокатською діяльністю всього через кілька днів після його поновлення в Асоціації адвокатів за несплату членських внесків за попередній період, коли він був членом цієї Асоціації.
ЄСПЛ встановив, що адвокатська діяльність заявника була припинена на підставі рішення Президії Асоціації адвокатів про скасування свого рішення щодо поновлення членства заявника в Асоціації. При цьому Суд звернув увагу, що це рішення ґрунтувалось на статті Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка прямо передбачає, що у таких випадках, як несплата членських внесків протягом більше шести місяців без поважних причин, адвокатська діяльність може бути припинена виключно на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про виключення відповідного адвоката з адвокатури. Отже, Суд вирішив, що за таких обставин не було дотримано положень національного законодавства.
Крім того, ЄСПЛ визнав незастосовною у цій справі іншу статтю вказаного вище Закону, яка надає Президії право приймати рішення з питань допуску до адвокатури. Суд вважав, що таке тлумачення та застосування відповідного національного законодавства дозволило б Президії здійснювати необмежений розсуд щодо скасування в будь-який час попереднього рішення про вступ за відсутності чіткої та детальної правової бази або гарантій проти можливих зловживань чи свавілля в обхід правової бази, що стосується дисциплінарного провадження щодо адвокатів та припинення адвокатської діяльності.
Отже, Суд вирішив, що втручання, про яке йдеться, не було «відповідно до закону» у розумінні п.2 ст.8 Конвенції.
❓Порушено права заявника?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «FARHAD MEHDIYEV v. AZERBAIJAN» від 18.032025, заява № 36057/18
Заявник скаржився за ст.8 Конвенції на незаконне припинення його права на заняття адвокатською діяльністю всього через кілька днів після його поновлення в Асоціації адвокатів за несплату членських внесків за попередній період, коли він був членом цієї Асоціації.
ЄСПЛ встановив, що адвокатська діяльність заявника була припинена на підставі рішення Президії Асоціації адвокатів про скасування свого рішення щодо поновлення членства заявника в Асоціації. При цьому Суд звернув увагу, що це рішення ґрунтувалось на статті Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка прямо передбачає, що у таких випадках, як несплата членських внесків протягом більше шести місяців без поважних причин, адвокатська діяльність може бути припинена виключно на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про виключення відповідного адвоката з адвокатури. Отже, Суд вирішив, що за таких обставин не було дотримано положень національного законодавства.
Крім того, ЄСПЛ визнав незастосовною у цій справі іншу статтю вказаного вище Закону, яка надає Президії право приймати рішення з питань допуску до адвокатури. Суд вважав, що таке тлумачення та застосування відповідного національного законодавства дозволило б Президії здійснювати необмежений розсуд щодо скасування в будь-який час попереднього рішення про вступ за відсутності чіткої та детальної правової бази або гарантій проти можливих зловживань чи свавілля в обхід правової бази, що стосується дисциплінарного провадження щодо адвокатів та припинення адвокатської діяльності.
Отже, Суд вирішив, що втручання, про яке йдеться, не було «відповідно до закону» у розумінні п.2 ст.8 Конвенції.
❓Порушено права заявника?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ДОПУСТИМОСТІ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
📁Добірка 678
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26025 правових позицій ВС
🇪🇺 3280 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 лютого 2025 року у справі № 495/263/17
Щодо незастосовності правил допустимості доказів до процесуальних рішень
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22
Щодо допустимості як доказу протоколу огляду місця події
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 березня 2025 року у справі № 743/799/22(1))
Юрисдикція: Кримінальне судочинство / Тип: Правова позиція
Щодо допустимості як доказу протоколу обшуку
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 березня 2025 року у справі № 535/511/20
Щодо допустимості наданих у кримінальному провадженні стороною обвинувачення аудіо-відеозаписів НСРД, які зафіксовані на технічних носіях інформації в матеріалах провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 квітня 2025 року у справі № 129/3193/19
Щодо допустимості доказів, здобутих в межах іншого кримінального провадження, у спосіб визначений кримінальним процесуальним законом як захід забезпечення кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 травня 2025 року у справі № 207/722/23
Щодо допустимості включення відеореєстратора без попереднього попередження особи, яку він фіксує
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 678
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26025 правових позицій ВС
🇪🇺 3280 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 лютого 2025 року у справі № 495/263/17
Щодо незастосовності правил допустимості доказів до процесуальних рішень
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22
Щодо допустимості як доказу протоколу огляду місця події
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 березня 2025 року у справі № 743/799/22(1))
Юрисдикція: Кримінальне судочинство / Тип: Правова позиція
Щодо допустимості як доказу протоколу обшуку
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 березня 2025 року у справі № 535/511/20
Щодо допустимості наданих у кримінальному провадженні стороною обвинувачення аудіо-відеозаписів НСРД, які зафіксовані на технічних носіях інформації в матеріалах провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 квітня 2025 року у справі № 129/3193/19
Щодо допустимості доказів, здобутих в межах іншого кримінального провадження, у спосіб визначений кримінальним процесуальним законом як захід забезпечення кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 травня 2025 року у справі № 207/722/23
Щодо допустимості включення відеореєстратора без попереднього попередження особи, яку він фіксує
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
❤3
✍🏻ПРИЙНЯТТЯ ОРГАНОМ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ РІШЕННЯ ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ З НЕРЕАБІЛІТУЮЧИХ ПІДСТАВ ПІДТВЕРДЖУЄ ПРОТИПРАВНІСТЬ КРИМІНАЛЬНОГО ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ОСОБИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 466/9534/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 466/9534/22 від 16.04.2025
Позивач звернувся з позовом до прокуратури, в якому просив стягнути на його користь відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
КЦС ВС вказав, що відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у ч.1 цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Право на відшкодування шкоди згідно з п.2 ч.1 ст.2 Закону виникає в особи в разі закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Таким чином, закриття органом досудового розслідування кримінального провадження щодо особи з підстав, що її реабілітують, є офіційною констатацією незаконності повідомлення її про підозру. Прийняття відповідного процесуального рішення щодо особи підтверджує протиправність його кримінального переслідування.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 466/9534/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 466/9534/22 від 16.04.2025
Позивач звернувся з позовом до прокуратури, в якому просив стягнути на його користь відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
КЦС ВС вказав, що відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у ч.1 цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Право на відшкодування шкоди згідно з п.2 ч.1 ст.2 Закону виникає в особи в разі закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Таким чином, закриття органом досудового розслідування кримінального провадження щодо особи з підстав, що її реабілітують, є офіційною констатацією незаконності повідомлення її про підозру. Прийняття відповідного процесуального рішення щодо особи підтверджує протиправність його кримінального переслідування.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
❤4👍1
✍🏻ПЕРЕДАЧА НА ПІДСТАВІ ПОСТАНОВИ ТА АКТА ВИКОНАВЦЯ СТЯГУВАЧУ ЧАСТКИ БОРЖНИКА В ПРАВІ СПІЛЬНОЇ ЧАСТКОВОЇ ВЛАСНОСТІ НА АВТОМОБІЛЬ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ПРИПИНЕННЯ ЙОГО ЗАСТАВИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 278/3717/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 278/3717/21 від 23.04.2025
У цій справі КЦС ВС досліджував питання, чи відбувається припинення застави на автомобіль, якщо відбувається передача на підставі постанови та акта виконавця стягувачу частки в праві спільної часткової власності на автомобіль, яка визначена на підставі ухвали суду?
З цього приводу ВС зазначив, що законом встановлено презумпцію, що в разі переходу права власності на предмет застави від заставодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, застава є дійсною для набувача відповідного майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет застави, набуває всі права і обов'язки заставодавця за договором застави у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет застави.
Слід розмежовувати автомобіль як неподільну річ і частку в праві спільної часткової власності на автомобіль.
Отже, у разі якщо відбувається передача на підставі постанови та акта виконавця стягувачу частки в праві спільної часткової власності на автомобіль, яка визначена на підставі ухвали суду, і належала боржнику, на автомобіль, який перебуває в заставі, то це не є підставою для припинення застави такого автомобіля. У такому разі, стягувач, який погодився прийняти частку в праві спільної часткової власності на автомобіль, яка визначена підставі ухвали суду, і належала боржнику, на автомобіль, який перебуває в заставі, стає співзаставодавцем.
❓Відсутні підстави для припинення цієї застави?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://www.tg-me.com/glossema.
⚖️Правова позиція ВС у справі № 278/3717/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 278/3717/21 від 23.04.2025
У цій справі КЦС ВС досліджував питання, чи відбувається припинення застави на автомобіль, якщо відбувається передача на підставі постанови та акта виконавця стягувачу частки в праві спільної часткової власності на автомобіль, яка визначена на підставі ухвали суду?
З цього приводу ВС зазначив, що законом встановлено презумпцію, що в разі переходу права власності на предмет застави від заставодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, застава є дійсною для набувача відповідного майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет застави, набуває всі права і обов'язки заставодавця за договором застави у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет застави.
Слід розмежовувати автомобіль як неподільну річ і частку в праві спільної часткової власності на автомобіль.
Отже, у разі якщо відбувається передача на підставі постанови та акта виконавця стягувачу частки в праві спільної часткової власності на автомобіль, яка визначена на підставі ухвали суду, і належала боржнику, на автомобіль, який перебуває в заставі, то це не є підставою для припинення застави такого автомобіля. У такому разі, стягувач, який погодився прийняти частку в праві спільної часткової власності на автомобіль, яка визначена підставі ухвали суду, і належала боржнику, на автомобіль, який перебуває в заставі, стає співзаставодавцем.
❓Відсутні підстави для припинення цієї застави?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://www.tg-me.com/glossema.
❤3
✍🏻ПЕРЕЛІК ДІЙ ПСИХОЛОГА ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ, ДЕ ПОТЕРПІЛОЮ Є МАЛОЛІТНЯ, НЕ ВИЗНАЧЕНИЙ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 274/1658/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 274/1658/21 від 28.04.2025
У цій справі предметом перевірки ККС ВС були доводи захисника засудженого за ч.6 ст.152 КК України про недопустимість показань потерпілої, оскільки їх дублювала психолог.
З цього приводу ВС зазначив, що з технічного запису судового засідання допиту потерпілої встановлено, як потерпіла давала відповіді на запитання сторін та суддів. При цьому учасники провадження зверталися до присутньої під час допиту малолітньої, психолога, по допомогу у формулюванні запитань, щоб вони були зрозумілі потерпілій, з огляду на її вік. Дійсно, через технічне обладнання залу судового засідання та особливості голосу восьми річної дитини, спостерігається низька якість звуку, однак можна зрозуміти й розчути відповіді на запитання, що стосуються періоду та місця вчинення злочину, дій, які вчиняв засуджений стосовно потерпілої.
ВС наголосив, що забезпечення права потерпілої на попередження вторинної віктимізації має на меті недопущення її повторної травматизації, ризику завдання психологічної, емоційної, фізичної шкоди, що не є прямим наслідком злочину, під час здійснення кримінального провадження.
Переживання вторинної віктимізації підсилює безпосередні наслідки злочинів, продовжуючи період або обтяжуючи травму потерпілої.
Тому перелік дій психолога під час розгляду кримінального провадження, де потерпілою є малолітня, не визначений, оскільки обставини справи та особи потерпілих у кожному окремому випадку різні, а тому психолог може вчиняти дії, які прямо не заборонені.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 274/1658/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 274/1658/21 від 28.04.2025
У цій справі предметом перевірки ККС ВС були доводи захисника засудженого за ч.6 ст.152 КК України про недопустимість показань потерпілої, оскільки їх дублювала психолог.
З цього приводу ВС зазначив, що з технічного запису судового засідання допиту потерпілої встановлено, як потерпіла давала відповіді на запитання сторін та суддів. При цьому учасники провадження зверталися до присутньої під час допиту малолітньої, психолога, по допомогу у формулюванні запитань, щоб вони були зрозумілі потерпілій, з огляду на її вік. Дійсно, через технічне обладнання залу судового засідання та особливості голосу восьми річної дитини, спостерігається низька якість звуку, однак можна зрозуміти й розчути відповіді на запитання, що стосуються періоду та місця вчинення злочину, дій, які вчиняв засуджений стосовно потерпілої.
ВС наголосив, що забезпечення права потерпілої на попередження вторинної віктимізації має на меті недопущення її повторної травматизації, ризику завдання психологічної, емоційної, фізичної шкоди, що не є прямим наслідком злочину, під час здійснення кримінального провадження.
Переживання вторинної віктимізації підсилює безпосередні наслідки злочинів, продовжуючи період або обтяжуючи травму потерпілої.
Тому перелік дій психолога під час розгляду кримінального провадження, де потерпілою є малолітня, не визначений, оскільки обставини справи та особи потерпілих у кожному окремому випадку різні, а тому психолог може вчиняти дії, які прямо не заборонені.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻КОРИСТУВАННЯ АВАНСОМ ПІСЛЯ СПЛИВУ ТЕРМІНУ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ПОГАШЕННЯ МОЖЕ БУТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ НАРАХУВАННЯ 3% РІЧНИХ, ПЕНІ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 904/1500/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 904/1500/24 від 30.04.2025
У цій справі перед ВС постало питання, чи можуть бути нараховані 3% річних, пені, інфляційних втрат на розмір авансу, який не був використаний та погашений протягом встановленого у договорі строку.
КГС ВС надав ствердну відповідь на спірне питання з огляду на таке.
Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на виконання робіт протягом дев'яти місяців після одержання авансу; за закінченням цього терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення (п.11.9 Договору).
Сторони у Договорі чітко визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання суми авансу, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних робіт.
Використання авансу - витрачання генпідрядником отриманих від замовника коштів, зокрема, на закупівлю матеріалів або виконання робіт за Договором в межах отриманої суми авансу. Погашення ж авансу, в свою чергу, є належним підтвердженням факту використання авансу та оформлюється відповідним актом/актами виконаних робіт.
З урахуванням цього, генпідрядник був зобов'язаний використати одержаний аванс на виконання робіт протягом дев'яти місяців після його одержання, підтвердженням чого були б підписані сторонами акти приймання виконаних робіт. У випадку невикористання авансу - він мав бути повернутий замовнику.
Таким чином, користування авансом після спливу встановленого Договором терміну на його використання та погашення є протиправним, свідчить про порушення умов Договору, а отже, є підставою для настання передбачених Договором наслідків.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 904/1500/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 904/1500/24 від 30.04.2025
У цій справі перед ВС постало питання, чи можуть бути нараховані 3% річних, пені, інфляційних втрат на розмір авансу, який не був використаний та погашений протягом встановленого у договорі строку.
КГС ВС надав ствердну відповідь на спірне питання з огляду на таке.
Генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на виконання робіт протягом дев'яти місяців після одержання авансу; за закінченням цього терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення (п.11.9 Договору).
Сторони у Договорі чітко визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання суми авансу, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних робіт.
Використання авансу - витрачання генпідрядником отриманих від замовника коштів, зокрема, на закупівлю матеріалів або виконання робіт за Договором в межах отриманої суми авансу. Погашення ж авансу, в свою чергу, є належним підтвердженням факту використання авансу та оформлюється відповідним актом/актами виконаних робіт.
З урахуванням цього, генпідрядник був зобов'язаний використати одержаний аванс на виконання робіт протягом дев'яти місяців після його одержання, підтвердженням чого були б підписані сторонами акти приймання виконаних робіт. У випадку невикористання авансу - він мав бути повернутий замовнику.
Таким чином, користування авансом після спливу встановленого Договором терміну на його використання та погашення є протиправним, свідчить про порушення умов Договору, а отже, є підставою для настання передбачених Договором наслідків.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
❤2
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ПРАВА СУДДІ НА ВІДСТАВКУ
📁Добірка 679
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26027 правових позицій ВС
🇪🇺 3285 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 15 лютого 2024 року у справі № 420/14019/23
Щодо незарахування до стажу роботи, що дає право на відставку судді, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 18 квітня 2024 року у справі № 990/334/23
Щодо спеціальної процедури призначення суддів у відставці на посади в суди без проведення окремої конкурсної процедури
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 05 грудня 2024 року у справі № 990/68/24
Щодо звільнення судді у відставку за наявності нереалізованого дисциплінарного стягнення у вигляді непроходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 27 березня 2025 року у справі № 990/185/24
Щодо умов відкриття справи про порушення вимог щодо несумісності
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 01 травня 2025 року у справі № 990/368/24
Щодо підстави для різниці при вирішенні питання з приводу обчислення стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 01 травня 2025 року у справі № 990/368/24(1))
Щодо зарахування заочної та вечірньої форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі до стажу судді, який дає право на відставку
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 679
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26027 правових позицій ВС
🇪🇺 3285 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 15 лютого 2024 року у справі № 420/14019/23
Щодо незарахування до стажу роботи, що дає право на відставку судді, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 18 квітня 2024 року у справі № 990/334/23
Щодо спеціальної процедури призначення суддів у відставці на посади в суди без проведення окремої конкурсної процедури
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 05 грудня 2024 року у справі № 990/68/24
Щодо звільнення судді у відставку за наявності нереалізованого дисциплінарного стягнення у вигляді непроходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 27 березня 2025 року у справі № 990/185/24
Щодо умов відкриття справи про порушення вимог щодо несумісності
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 01 травня 2025 року у справі № 990/368/24
Щодо підстави для різниці при вирішенні питання з приводу обчислення стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 01 травня 2025 року у справі № 990/368/24(1))
Щодо зарахування заочної та вечірньої форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі до стажу судді, який дає право на відставку
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
❤1
✍🏻ВІДСУТНІСТЬ ДОКАЗІВ ЗНИКНЕННЯ БЕЗВІСТИ БАТЬКА ДИТИНИ ВИКЛЮЧАЄ МОЖЛИВІСТЬ ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ ІЗ ЗАЯВОЮ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ БАТЬКІВСТВА НА ПІДСТАВІ СТ.130 СК УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 213/1448/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 213/1448/24 від 09.04.2025
У цій справі заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства, оскільки батько дитини є біологічним батьком дитини та бажав виправити невідповідність в офіційних документах, однак у зв'язку з військовою агресією рф проти України був призваний на військову службу до Збройних Сил України. За словами заявниці, батько дитини зник безвісти під час виконання бойових завдань.
Суди попередніх інстанцій залишили заяву заявниці без розгляду. КЦС ВС погодився з таким рішенням, однак з наступних мотивів.
ВС наголосив, що передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до ч.1 ст.130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.
Отже, відсутність судового рішення про визнання стверджуваного заявницею батька дитини померлим, а також належних доказів його смерті виключає можливість звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження на підставі ст.130 СК України. Оскільки зі слів заявниці батько дитини зник безвісти, але матеріали справи не містять доказів його безвісної відсутності, правових підстав для розгляду такої заяви немає.
❓Відсутні підстави для встановлення факту батьківства?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://www.tg-me.com/glossema.
⚖️Правова позиція ВС у справі № 213/1448/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 213/1448/24 від 09.04.2025
У цій справі заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства, оскільки батько дитини є біологічним батьком дитини та бажав виправити невідповідність в офіційних документах, однак у зв'язку з військовою агресією рф проти України був призваний на військову службу до Збройних Сил України. За словами заявниці, батько дитини зник безвісти під час виконання бойових завдань.
Суди попередніх інстанцій залишили заяву заявниці без розгляду. КЦС ВС погодився з таким рішенням, однак з наступних мотивів.
ВС наголосив, що передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до ч.1 ст.130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.
Отже, відсутність судового рішення про визнання стверджуваного заявницею батька дитини померлим, а також належних доказів його смерті виключає можливість звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження на підставі ст.130 СК України. Оскільки зі слів заявниці батько дитини зник безвісти, але матеріали справи не містять доказів його безвісної відсутності, правових підстав для розгляду такої заяви немає.
❓Відсутні підстави для встановлення факту батьківства?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://www.tg-me.com/glossema.
👍5
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ В ЕКОЛОГІЧНИХ СПОРАХ
📁Добірка 680
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26060 правових позицій ВС
🇪🇺 3310 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 березня 2024 року у справі № 520/13738/19(1))
Щодо обов'язку організатора громадських слухань забезпечити проведення фіксації процесу громадських слухань з оцінки впливу на довкілля
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 березня 2024 року у справі № 520/13738/19
Щодо підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 січня 2025 року у справі № 400/10642/23
Щодо протиправної бездіяльності місцевої ради стосовно невиконання затвердженої нею цільової програми поводження з побутовими відходами
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 травня 2025 року у справі № 420/22829/21
Щодо видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають обов'язковій оцінці впливу на довкілля
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 травня 2025 року у справі № 420/22829/21(1))
Щодо обов'язковості оцінки впливу на довкілля при провадженні, розширенні та зміні планованої діяльності
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 680
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26060 правових позицій ВС
🇪🇺 3310 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 березня 2024 року у справі № 520/13738/19(1))
Щодо обов'язку організатора громадських слухань забезпечити проведення фіксації процесу громадських слухань з оцінки впливу на довкілля
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 березня 2024 року у справі № 520/13738/19
Щодо підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 січня 2025 року у справі № 400/10642/23
Щодо протиправної бездіяльності місцевої ради стосовно невиконання затвердженої нею цільової програми поводження з побутовими відходами
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 травня 2025 року у справі № 420/22829/21
Щодо видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають обов'язковій оцінці впливу на довкілля
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 травня 2025 року у справі № 420/22829/21(1))
Щодо обов'язковості оцінки впливу на довкілля при провадженні, розширенні та зміні планованої діяльності
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ВИКОНАННЯ РОБІТ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ НА ТЕРИТОРІЇ КІЛЬКОХ ОБЛАСТЕЙ МОЖЕ БУТИ ЗАДЕКЛАРОВАНО В ОДНІЙ ДЕКЛАРАЦІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 480/3555/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 480/3555/24 від 05.05.2025
У касаційній скарзі Держпраці зазначило, що суди не врахували, що ТОВ зареєстровано у місті Сумах, вказавши у декларації перелік областей України як місце виконання робіт/експлуатації, що змінюється, подало лише одну декларацію, яка стосується Сумської області.
КАС ВС не погодився з доводами касанта з огляду на таке.
З аналізу положень ч.3 ст.4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» вбачається, що вона передбачає можливість подання суб'єктом господарювання декларації за його місцезнаходженням, місцем провадження діяльності або місцезнаходженням об'єкта. Це свідчить про те, що закон регулює подання декларації в контексті виду господарської діяльності, а не в розрізі окремих адміністративно-територіальних одиниць.
Тому, якщо діяльність єдина за змістом (наприклад, навчання з питань охорони праці), суб'єкт господарювання має право подати одну декларацію, навіть якщо вона охоплює кілька регіонів, за умови документального підтвердження її здійснення на цих територіях, а обов'язковість подання окремих декларацій для кожного регіону прямо не передбачена жодною нормою законодавства.
Отже, виконання робіт підвищеної небезпеки на території кількох областей може бути правомірно задеклароване в одній декларації, за умови:
▫️належного зазначення у ній переліку відповідних адміністративно-територіальних одиниць (областей), що фіксує обставину змінного місця виконання робіт;
▫️підтвердження наявності належної матеріально-технічної бази та договорів із замовниками, які свідчать про реальне здійснення господарської діяльності на відповідних територіях (зокрема, договорів, локальних програм тощо).
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 480/3555/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 480/3555/24 від 05.05.2025
У касаційній скарзі Держпраці зазначило, що суди не врахували, що ТОВ зареєстровано у місті Сумах, вказавши у декларації перелік областей України як місце виконання робіт/експлуатації, що змінюється, подало лише одну декларацію, яка стосується Сумської області.
КАС ВС не погодився з доводами касанта з огляду на таке.
З аналізу положень ч.3 ст.4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» вбачається, що вона передбачає можливість подання суб'єктом господарювання декларації за його місцезнаходженням, місцем провадження діяльності або місцезнаходженням об'єкта. Це свідчить про те, що закон регулює подання декларації в контексті виду господарської діяльності, а не в розрізі окремих адміністративно-територіальних одиниць.
Тому, якщо діяльність єдина за змістом (наприклад, навчання з питань охорони праці), суб'єкт господарювання має право подати одну декларацію, навіть якщо вона охоплює кілька регіонів, за умови документального підтвердження її здійснення на цих територіях, а обов'язковість подання окремих декларацій для кожного регіону прямо не передбачена жодною нормою законодавства.
Отже, виконання робіт підвищеної небезпеки на території кількох областей може бути правомірно задеклароване в одній декларації, за умови:
▫️належного зазначення у ній переліку відповідних адміністративно-територіальних одиниць (областей), що фіксує обставину змінного місця виконання робіт;
▫️підтвердження наявності належної матеріально-технічної бази та договорів із замовниками, які свідчать про реальне здійснення господарської діяльності на відповідних територіях (зокрема, договорів, локальних програм тощо).
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
👍3
ЦПК України (Цивільний процесуальний кодекс України)
Тест № 398: Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об’єкт експертизи, який є доказом у справі:
Тест № 398: Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об’єкт експертизи, який є доказом у справі:
Anonymous Quiz
25%
є підставою для звільнення від обов’язку доказування
75%
не є підставою для звільнення від обов’язку доказування