​​ZAKONONLINE — ваш надійний інструмент пошуку, аналізу та моніторингу судової практики.

📍 Тільки до 30 червня:

Отримайте -20% знижки на доступи до системи на 6, 12 або 24 місяці.

🔸Відслідковуйте появу нових справ по потенційних клієнтах.
🔹Швидко знаходьте релевантні правові позиції.
🔸Аналізуйте відступлення від судової практики.
🔹Шукайте за частинами статті нормативних актів.
🔸Моніторте появу нових правових позицій.

Хочете дізнатись про всі можливості системи?
Набирайте нас на 067-739-51-14, щоб отримати консультацію та встигнути скористатись акційною пропозицією.

​​✍🏻ПРАВО НА ЗНЯТТЯ З ОБЛІКУ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИХ МАЮТЬ ОСОБИ, ЯКІ ВЖЕ ВИБУЛИ НА СТРОК БІЛЬШЕ ТРЬОХ МІСЯЦІВ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 280/2880/24
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі 280/2880/24 від 21.05.2025

У цій справі КАС ВС досліджував питання про можливість зняття з військового обліку у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон на підставі п.2 ч.5 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції від 21.03.2024 (далі - Закон №2232-XII).

З цього приводу ВС зазначив, що положення законодавства, яким врегульовано правовідносин у сфері виконання військового обов'язку та мобілізації, не визначають такої окремої та безумовної підстави для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне проживання чи у випадку виїзду військовозобов'язаного на постійне проживання за кордон.

Рішення ДМС України щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання і відповідно вибуття на строк більше трьох місяців за межі України не є підставою для зняття його з військового обліку, адже п.2 ч. 5 ст.37 Закону №2232-XII не містить таку підставу для зняття з військового обліку військовозобов'язаних - «які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України», а містить підставу «які вибули на строк більше трьох місяців за межі України».

Тобто, право на зняття з обліку військовозобов'язаних мають особи, які вже вибули на строк більше трьох місяців за межі України.

Отже, підставою для зняття з обліку військовозобов'язаних за п.2 ч.5 ст.37 Закону №2232-XII можуть скористатися військовозобов`язані, які фактично перебувають за межами України більше трьох місяців, звернувшись до Консульської установити за місцем перебування та, надавши відповідні докази свого перебування за межами України більше трьох місяців.

❓Згодні з позицією ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ПРИМУСОВОЇ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ОСОБИ

📁Добірка 689

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26210 правових позицій ВС
🇪🇺 3355 правових позицій ЄСПЛ

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 квітня 2024 року у справі № 554/9039/22
Щодо умов примусової госпіталізації

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 квітня 2024 року у справі № 554/9039/22(1))
Щодо відсутності підстав для примусової госпіталізації

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 липня 2024 року у справі № 758/4817/23
Щодо примусової госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 травня 2025 року у справі № 206/2988/24
Щодо наявності підстав для надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 травня 2025 року у справі № 206/3940/23(1))
Щодо обставини, яка не свідчить про наявність обґрунтованих підстав для примусової госпіталізації до психіатричної лікарні

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 травня 2025 року у справі № 206/3940/23(2))
Щодо наслідків примусової госпіталізації до психіатричного закладу лише на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка

​​✍🏻ДЛЯ ВИДАЧІ СВІДОЦТВ ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЧАСТКУ В СПІЛЬНОМУ МАЙНІ ПОДРУЖЖЯ НЕОБХІДНО НАДАТИ НОТАРІУСУ БЕЗСПІРНІ ДОКАЗИ ПРАВА СПІЛЬНОЇ СУМІСНОЇ ВЛАСНОСТІ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 554/7540/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 554/7540/23 від 14.05.2025

У цій справі, вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції виходив з того, приватний нотаріус при видачі оспорюваних свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя дотримався вимог ст.70 Закону України «Про нотаріат».

Натомість касант стверджував, що приватний нотаріус належно не перевірив факту належності спірного нерухомого майна подружжю на праві спільної сумісної власності.

КЦС ВС визнав передчасним вказаний вище висновок апеляційного суду, вказавши, що тлумачення ст.70 Закону України «Про нотаріат» дає підстави для висновку про те, що для видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, особи, які звертаються із відповідною заявою, зобов'язані надати приватному нотаріусу належні докази на підтвердження права власності на таке майно, а також безспірні докази того, що таке майно належить подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності, тобто підтверджують відповідний юридичний факт.

Наявність спільної заяви подружжя про видачу свідоцтв про право власності на частку у спільному сумісному майні подружжя, за відсутності беззаперечних доказів поширення режиму спільної сумісної власності на таке нерухоме майно, не дає підстав для висновку про виконання приватним нотаріусом вимог ст.70 Закону України «Про нотаріат».

❓Згодні з позицією ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція

👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://www.tg-me.com/glossema.

​​Меморандум із Мелітопольським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького 🇺🇦📚

Раді повідомити про нове партнерство! Підписано меморандум про співпрацю між ТОВ «Інформаційно-правові системи» та Мелітопольським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького.

Відтепер студенти, викладачі та співробітники університету можуть безкоштовно користуватися системою ZAKONONLINE, реєструючись через e-mail із доменом @mspu.edu.ua

Доступ до сучасної правової аналітики — ще один крок до якісної освіти та правової обізнаності!

​​✍🏻НАЯВНІСТЬ ПІДПИСУ ПІДОЗРЮВАНОЇ ОСОБИ У ВІДМІННОМУ ВІД ГРАФИ «ПІДПИС» МІСЦІ В ПРОТОКОЛІ ЗАТРИМАННЯ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДОПУСТИМИМ ДОКАЗОМ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 553/1047/22
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 553/1047/22 від 15.05.2025

У касаційній скарзі захисниця засудженого за ч.3 ст.307 КК України стверджувала про недопустимість протоколу затримання. Вона вважала, що у протоколі затримання відсутній підпис засудженого про ознайомлення з правами затриманої особи.

ККС ВС не погодився із захисницею, зазначивши, що місцевий суд, відповідно до вимог ст.94 КПК України, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов правильного висновку, що дії засудженого правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст.307 КК України.

Водночас, як зауважив ВС, на кожній із 5 сторінок протоколу затримання засудженого наявні підписи захисника, понятого та самого обвинуваченого. За таких обставин наявність підпису засудженого у відмінному від графи «підпис» місці не є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке б спричинило визнання недопустимим цього протоколу.

❓Відсутні підстави для недопустимості протоколу затримання?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ВІДМОВА СУДУ ЗАДОВОЛЬНИТИ КЛОПОТАННЯ ЗАСУДЖЕНОГО ЗАОЧНО ПРО ДОПИТ СПІВОБВИНУВАЧЕНИХ У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ З ДОТРИМАННЯМ ЙОГО ПРАВА НА ЗАХИСТ НЕ Є ПОРУШЕННЯМ СТ.6 КОНВЕНЦІЇ

🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі  «ENGELS c. BELGIQUE» від 27.05.2025, заява № 38110/18

Заявник скаржився на відмову апеляційного суду допитати співобвинувачених, які надали викривальні показання проти нього під час досудового розслідування та підтвердили їх у суді першої інстанції під час заочного провадження.

ЄСПЛ зауважив, що заявник не з’являвся у судові засідання суду першої інстанції. Крім того, ні він, ні його захисник своєчасно не подали клопотань про заслуховування показань співобвинувачених як свідків. З таким клопотанням вони звернулися уже на завершальній стадії апеляційного перегляду.

Суд встановив, що протягом кримінального провадження заявнику була надана можливість надати власну версію фактів і поставити під сумнів обвинувачення, висунуті проти нього, з початку слідства. Він мав можливість пояснити та вільно спростувати твердження, висунуті проти нього, як під час слідства, так і на стадії судового розгляду. Заявник також не стверджував, що не мав можливості надати будь-які інші докази на свій захист.

У світлі вищевикладеного та оцінивши справедливість провадження в цілому, Суд вважав, що за конкретних обставин цієї справи відмова апеляційного, який приймав рішення за запереченням, задовольнити клопотання заявника про допит відповідних співвідповідачів у судовому засіданні не підірвала загальну справедливість судового розгляду.

Відповідно, відсутнє порушення п.п.1,3 ст. 6 Конвенції.

❓Порушено права заявника?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#ЄСПЛ #правова_позиція

​​✍🏻КОЛИШНІЙ УЧАСНИК ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ НЕ МОЖЕ ОСКАРЖУВАТИ РІШЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ДИРЕКТОРА ТА ОБРАННЯ НОВОГО

⚖️Правова позиція ВС у справі № 917/2019/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 917/2019/23 від 20.05.2025

Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що відмовляючи йому в захисті порушених корпоративних прав на підставі того, що він під час розгляду справи вибув із складу учасників ТОВ, суди порушили норми процесуального права.

КГС ВС не підтримав позиції скаржника з огляду на таке.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Підставами для припинення корпоративних прав учасника юридичної особи та, відповідно, корпоративних відносин, зокрема, можуть бути: 1) відчуження частки у статутному капіталі; 2) вихід учасника з товариства; 3) виключення учасника з товариства; 4) смерть фізичної особи або припинення юридичної особи (з можливістю правонаступництва чи без такої).

Таким чином, учасник юридичної особи здійснює свої суб'єктивні корпоративні права, доки у його власності знаходиться частка (акція, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі.

Рішення, які приймалися на загальних зборах Відповідача, стосувалися звільнення директора та обрання нового. Водночас на момент ухвалення рішення суду першої інстанції Скаржник вже не мав статусу учасника Відповідача; він втратив належні йому корпоративні права, зокрема, право участь в управлінні юридичною особою.

Відтак, особа, яка не є учасником суб'єкта господарювання корпоративного типу (при цьому не оспорює правомірність припинення належних їй корпоративних прав), не може мати заінтересованості в тому, хто є його директором.

❓Згодні з висновком ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ

📁Добірка 690

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26180 правових позицій ВС
🇪🇺 3340 правових позицій ЄСПЛ

Щодо нетотожності управління активами праву власності

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 грудня 2024 року у справі № 903/62/23
Щодо тотожності управління активами праву власності

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 травня 2025 року у справі № 903/421/24


Щодо поширення на квартири, стосовно яких не прийнято рішення про надання їм статусу гуртожитку, правового режиму, встановленого для жилих будинків і жилих приміщень державного і громадського житлового фонду

📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 грудня 2023 року у справі № 759/12172/22

📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 травня 2025 року у справі № 759/1426/22

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ

​​✍🏻ПОВНОВАЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ НА ВИЗНАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПОТЕНЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИМИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ ТА НАДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПІЛЬГИ НЕ Є ДИСКРЕЦІЙНИМИ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 520/9626/24
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 520/9626/24 від 07.05.2025

ФГ у касаційній скарзі вказало, що суди помилково не врахували, що норма п.292-1.1. ст.292-1 ПК України, передбачає безальтернативне надання податкових пільг за умови подання позивачем відповідної заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та перебування земельної ділянки на територіях активних бойових дій або в тимчасовій окупації рф.

КАС ВС підтримав доводи скаржника з огляду на те, що «індивідуальна податкова пільга» не передбачена податковим законодавством у тлумаченні п.30.2 ст.30 ПК України.

Власне «пільга» з єдиного податку встановлена в п.292-1.1 ст. 292-1 ПК України, за якою площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об'єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Вона безпосередньо стосується конкретної характеристики об'єкта оподаткування, що впливає на податковий обов'язок.

Тобто, військова адміністрація обмежена рамками імперативних приписів законодавства, які надають їй два можливих варіанти рішення: задовольнити заяву за наявності законних підстав чи надати обґрунтовану відмову. Дискреція в цьому питанні відсутня, оскільки адміністративний орган не має права самостійно ухвалювати рішення діяти чи не діяти або визначити спосіб дій.

❓Погоджуєтеся з доводами ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ДОСТАВКА ТА ПОДАЧА АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ І КАНЦЕЛЯРІЮ СУДУ ІНШОЮ ОСОБОЮ (ЗА ДОРУЧЕННЯМ СКАРЖНИКА) НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ПОВЕРНЕННЯ ТАКОЇ СКАРГИ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 522/13547/24
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 522/13547/24 від 29.04.2025

Скаржник в касаційній скарзі вказав, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки вона була ним підписана, а інша особа на підставі його довіреності лише подала її до апеляційного суду.

ККС ВС підтримав доводи скаржника та вказав, що право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення в кримінальному провадженні.

У ст.392 КПК України наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, до яких відносяться й ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, порядок перевірки в апеляційному порядку яких визначено в ст.422 КПК України.

Зокрема, відповідно до вказаної статті, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніше як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніше як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Таким чином, при вирішенні питання про повернення скарги судді слід з'ясувати чи виготовлено та підписано її особою, яка має передбачене законом право на її подачу, а не сам факт її доставки та подачі в канцелярію суду іншою особою, якою в цьому випадку була довірена особа заявника.

❓Поділяєте підхід ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ОВА УПОВНОВАЖЕНА ВИМАГАТИ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ТИМЧАСОВОГО КОРИСТУВАННЯ ЛІСОВОЮ ДІЛЯНКОЮ ШЛЯХОМ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ

⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 902/111/24
👨🏻‍⚖️Рішення ВП ВС у справі № 902/111/24 від 07.05.2025

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі ОВА до ТОВ та ДП, у якому просив розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами.

Аналізуючи суть справи ВП ВС вказала на таке.

Саме до повноважень обласних державних адміністрацій відноситься прийняття рішення про передачу лісової ділянки у користування, визначення інших умов, які є істотними, зокрема, строку, на який така ділянка передається у тимчасове користування, її розміру, а також ставки рентної плати за використання корисних властивостей лісів.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Ч.2 ст.22 ЛК України передбачено, що право тимчасового користування лісами припиняється у випадках, передбачених ст.78 цього Кодексу для припинення права використання лісових ресурсів.

Відповідно до п.п.5,7 ч.1 ст.78 ЛК України право використання лісових ресурсів припиняється в разі: 5) використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; 7) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.

П.«а» ч.1 ст.143 ЗК України встановлено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку в разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням

Таким чином, ОВА має повноваження вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю, які виникли із договору тимчасового довгострокового користування лісами, у тому числі вимагати припинення права тимчасового користування лісовою ділянкою шляхом розірвання договору в судовому порядку.

❓Підтримуєте позицію ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #правова_позиція

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У КОРПОРАТИВНИХ СПОРАХ

📁Добірка 691

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26220 правових позицій ВС
🇪🇺 3360 правових позицій ЄСПЛ

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 908/2596/23
Щодо належного доказу на підтвердження повноважень адвоката на здійснення представництва інтересів учасника товариства на загальних зборах учасників товариства

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 квітня 2025 року у справі № 917/604/24
Щодо права учасника приватного підприємства на отримання інформації про діяльність підприємства і проведення аудиту фінансової звітності останнього під час дії арешту корпоративних прав підприємства у кримінальному провадженні

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 квітня 2025 року у справі № 908/2915/23
Щодо захисту права учасника товариства на повернення вкладу в натуральній формі, зумовленого його виходом із товариства

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 квітня 2025 року у справі № 916/2608/23
Щодо ефективного способу захисту прав акціонера, який забезпечать реалізацію права на обов'язковий викуп належних йому акцій за ціною, яку він вважає справедливою

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 квітня 2025 року у справі № 917/759/23
Щодо правових наслідків непроведення державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 травня 2025 року у справі № 917/2019/23
Щодо права колишнього учасника юридичної особи на оскарження рішень загальних зборів про звільнення директора та обрання нового

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #правова_позиція #добірка

​​✍🏻ВИМОГИ ЩОДО КОНТРАКТНОЇ ФОРМИ РОБОТИ ТА КОНКУРСНОЇ ПРОЦЕДУРИ ПРИЗНАЧЕННЯ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПОШИРЮЮТЬСЯ НА ВІДНОСИНИ З КЕРІВНИКАМИ МУЗИЧНИХ ШКІЛ І ШКІЛ МИСТЕЦТВ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 344/12588/22
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 344/12588/22 від 05.05.2025

Відділ культури та туризму у касаційній скарзі вказував, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ту обставину, що ч.2 ст.22 Закону України «Про культуру» включено школу мистецтв до базової мережі саме закладів культури, що дає підстави для застосування положень п.2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 955-VIII та п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України в частині припинення із керівником вказаного закладу безстрокового трудового договору у зв`язку із запровадженням контрактної форми роботи.

КЦС ВС підтримав доводи касанта та вказав, що контрактна форма роботи керівників державних та комунальних закладів культури і творчих працівників запроваджена окремим законом.

Відповідно до п.п.2,3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №955-VIII набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з п.9 ст.36 КЗпП України.

У ч.2 ст.23 Закону України «Про культуру» встановлено, що до базової мережі закладів у сфері культури місцевого рівня належать, зокрема, заклади освіти сфери культури (мистецькі школи, мистецькі ліцеї, фахові мистецькі коледжі, заклади вищої мистецької освіти).

Отже, п.2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.01.2016 №955-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» поширюється, в тому числі, на трудові відносини з керівниками державних та комунальних музичних шкіл та шкіл мистецтв.

❓Підтримуєте позицію ВС?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #правова_позиція

👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://www.tg-me.com/glossema.

​​✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО НАКЛАДЕННЯ ТА ЗНЯТТЯ АРЕШТУ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОВАДЖЕННІ

📁Добірка 692

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26270 правових позицій ВС
🇪🇺 3383 правових позицій ЄСПЛ

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 жовтня 2024 року у справі № 873/118/23
Щодо накладення арешту майна боржника із подальшим зверненням стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 279/809/24
Щодо накладення арешту на грошові кошти (доходи) боржника згідно з п. 10-2 розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 квітня 2025 року у справі № 753/12589/23
Щодо наслідків тривалого збереження після повернення виконавчого листа арешту, накладеного державним виконавцем

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11
Щодо обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 травня 2025 року у справі № 489/267/22
Щодо умов для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка

​​✍🏻ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ У ВОДІЇВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ОЗНАК АЛКОГОЛЬНОГО СП'ЯНІННЯ НЕ ПОТРІБНО ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ В РОЗУМІННІ СТ.242 КПК УКРАЇНИ

⚖️Правова позиція ВС у справі № 475/1388/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 475/1388/23 від 20.05.2025

Водія засуджено за ч.3 ст.286-1 КК України. У касаційній скарзі його захисник стверджував, що для встановлення факту перебування засудженого у стані алкогольного сп'яніння необхідно було призначити судово-медичну експертизу відповідно до вимог ст.242 КПК України. Однак, на переконання захисника, суд необґрунтовано встановив зазначену обставину на підставі акта медичного огляду, складеного в порядку передбаченому інструкцією, яка застосовується відповідно норм КУпАП.

З цього приводу ККС ВС зауважив, що ч.2 ст.242 КПК України визначено вичерпний перелік випадків, коли проведення експертизи у кримінальному провадженні є обов'язковим, і проведення експертизи на предмет визначення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння до такого переліку не входить.

Враховуючи приписи КПК України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015, ВС виснував, що для визначення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння не потрібно застосування спеціальних знань в розумінні положень ст.242 КПК України.

❓Потрібна відповідна судова експертиза?

ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція