🇺🇦 Рух України до ЄС — як спринт по мінному полю: швидкість важлива, але кожен крок вимагає точності. Помилятись не маємо права. Бо для нас євроінтеграція — це наш цивілізаційний вибір. Відповідь на запитання: ким ми хочемо бути у світі, що змінюється щодня.

❓Що таке реформа в умовах миру?
Це кабінети, консультації, регламенти, роки дискусій.
❓А що таке реформа під обстрілами?
Це дія. Ризик. І шанс, який або береш, або втрачаєш.

На конференції «ЄС. Але є одне але», організованій Вокс Україна, ми говорили про зміни, які вже відбулись. І про бар’єри, які досі не подолано на шляху до ЄС.

Сьогодні Україна — не учень, якого викликали до дошки. Україна — це виклик. І для себе, і для Європи. Бо будь-яка інтеграція — це не лише отримання вигод. Це внесення власного досвіду. Власних рішень. І власного болю.
Не дарма гасло ЄС — «Єдність у різноманітті». І ми — живе підтвердження того, як різноманіття може стати точкою сили.

Тому є логіка у наступному:
✅ ми створили антикорупційну інфраструктуру: ВАКС, НАБУ, САП — працюють;
✅ ми впровадили земельну реформу — політично ризиковану, але стратегічно необхідну;
✅ ми побудували цифрову державу — і щодня розширюємо сервіси, які наближають громадянина до держави без черг, кабінетів і бар’єрів.

Проте залишається ще багато «але»:
🛑 митниця;
🛑 перезавантаження БЕБ;
🛑 нагляд за рішеннями органів місцевого самоврядування.

Якщо подивитись на сьогодення — може здатись, що це непробивні стіни.
Але якщо згадати 2022-й чи навіть 2019-й — видно, який шлях ми вже пройшли. І що ті бар’єри — не вічні.

Україна точно не «молода демократія». Це країна, яка реформує не лише систему, а й себе.
Ми не просто в черзі до ЄС. Ми — в процесі його переосмислення.

Наше «але» — це не перешкода.
Це нагадування.
Бо той, хто пройшов крізь війну, не боїться говорити про складне.
Він знає, заради чого йде до спільного дому.

Важка ніч для Києва, Одеси, для всієї України.

Знову — дрони, ракети, знову цілеспрямований удар по цивільним об'єктам. Нажаль є загиблі та постраждалі.

Це не "випадковість", не "військова ціль" — це системний терор мирного міста.
І кожен такий обстріл — ще один доказ: рф не зупиниться, поки її не зупинять.

Тримаємось. Допомагаємо одне одному. Підтримуємо.
І пам’ятаємо, заради чого стоїмо.

Ще 307 українських захисників удома. Сьогодні другий день обміну у форматі 1000 на 1000, про який вдалося домовитись у Туреччині. Тільки за ці два дні вже повернули 697 людей. Завтра очікуємо продовження.

Серед тих, хто повернувся сьогодні, воїни нашої армії, Державної прикордонної служби, Національної гвардії України.

Дякую всім, хто залучений до процесу обміну, хто цілодобово працює. Наша мета – повернути кожного й кожну з російської неволі. Продовжуємо нашу взаємодію з партнерами, щоб це стало можливим.

🇺🇦🇺🇦🇺🇦