Знову ніч атак. Київ, Одеса, Київщина — під ударами.
Ракети й дрони ворога влучили у житлові будинки та цивільні об’єкти. Є загиблі. Є поранені.
Співчуття всім, хто цієї ночі втратив рідних, домівки, відчуття спокою. Подяка всім, хто ризикував життям, рятуючи інших.
Ми вистоїмо. Бо інакше не можемо. Бо наша сила — це життя, яке ми продовжуємо захищати.
Ракети й дрони ворога влучили у житлові будинки та цивільні об’єкти. Є загиблі. Є поранені.
Співчуття всім, хто цієї ночі втратив рідних, домівки, відчуття спокою. Подяка всім, хто ризикував життям, рятуючи інших.
Ми вистоїмо. Бо інакше не можемо. Бо наша сила — це життя, яке ми продовжуємо захищати.
🇺🇦 Шлях України до Європейського Союзу — це не лише наш процес адаптації, а й обмін досвідом.
У багатьох сферах ми вже маємо рішення, які можуть бути корисними й нашим європейським партнерам.
🎙 На конференції «ЄС. Але є одне але», організованій Vox Ukraine, у відкритій розмові з Юрієм Табаченком я поділилася думками про те, як змінюється країна попри війну, під тиском обставин, але з чітким напрямком.
✅ Серед ключових досягнень — антикорупційна інфраструктура, цифровізація та земельна реформа.
⚠️ Серед викликів — пенсійна система, реформа митниці, завершення децентралізації.
В основі кожної реформи — люди. І наш обов’язок зробити зміни відчутними для кожного громадянина.
Посилання на повну версію інтерв’ю
У багатьох сферах ми вже маємо рішення, які можуть бути корисними й нашим європейським партнерам.
🎙 На конференції «ЄС. Але є одне але», організованій Vox Ukraine, у відкритій розмові з Юрієм Табаченком я поділилася думками про те, як змінюється країна попри війну, під тиском обставин, але з чітким напрямком.
✅ Серед ключових досягнень — антикорупційна інфраструктура, цифровізація та земельна реформа.
⚠️ Серед викликів — пенсійна система, реформа митниці, завершення децентралізації.
В основі кожної реформи — люди. І наш обов’язок зробити зміни відчутними для кожного громадянина.
Посилання на повну версію інтерв’ю
VoxUkraine
Точки зростання у відбудові та реформах: ключові меседжі відкритого інтерв’ю з Оленою Шуляк
На конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ», організованій «Вокс Україна», Олена Шуляк, народна депутатка, Голова Комітету Верховної Ради України з...
🇺🇦 Наші воїни — вдома.
Повертаємо з російського полону тих, хто зазнав важких поранень. Це — життєво важливий гуманітарний крок, про який домовилися наші дипломати в Стамбулі.
Ми боремось за кожного. І повернемо всіх✊
Повертаємо з російського полону тих, хто зазнав важких поранень. Це — життєво важливий гуманітарний крок, про який домовилися наші дипломати в Стамбулі.
Ми боремось за кожного. І повернемо всіх✊
🎓 Незабаром стартує вступна кампанія.
І для багатьох молодих українців — це не просто вибір професії. Це — вибір ролі у великому процесі відновлення країни.
Після війни нам доведеться зводити з руїн міста, лікувати травми — фізичні й психологічні, відновлювати школи, запускати виробництва, доглядати землю, розвивати нові технології.
І саме під ці завдання МОН формує державне замовлення.
📌 Ключові напрями визначені через 5 пріоритетів, навколо яких Україна будуватиме своє майбутнє:
🔹 Людина. Вчителі, лікарі, терапевти, психологи. Ті, хто повертає людей до нормального життя — після окупації, втрат, травм, евакуацій.
🔹 Інфраструктура. Інженери, архітектори, енергетики, транспортники. Усі, хто відновлює зруйноване та будує нове.
🔹 Інтелект. Природничі науки — фізика, хімія, біологія. Основа інновацій, медицини, оборонних розробок, екологічних рішень.
🔹 Технології. Програмісти, фахівці з AI, дронів, радіоелектроніки. Це не лише майбутнє економіки, це майбутнє безпеки.
🔹 АПК. Агроінженери, агрономи, ветеринари. Харчова безпека, експорт, стабільність. Без цього — не буде ані розвитку, ані виживання.
💡 Саме на ці спеціальності спрямовані бюджетні місця, гранти, державна підтримка.
Натомість обсяг держзамовлення на популярні, але перевантажені ринки професій скорочується. Бо освіта повинна вести до роботи, а не до розчарування.
🇺🇦 Вступ-2025 — це вибір не лише для себе. Це вибір на користь України.
Вибирайте мудро. Бо ваше навчання — це вже частина відбудови.
І для багатьох молодих українців — це не просто вибір професії. Це — вибір ролі у великому процесі відновлення країни.
Після війни нам доведеться зводити з руїн міста, лікувати травми — фізичні й психологічні, відновлювати школи, запускати виробництва, доглядати землю, розвивати нові технології.
І саме під ці завдання МОН формує державне замовлення.
📌 Ключові напрями визначені через 5 пріоритетів, навколо яких Україна будуватиме своє майбутнє:
🔹 Людина. Вчителі, лікарі, терапевти, психологи. Ті, хто повертає людей до нормального життя — після окупації, втрат, травм, евакуацій.
🔹 Інфраструктура. Інженери, архітектори, енергетики, транспортники. Усі, хто відновлює зруйноване та будує нове.
🔹 Інтелект. Природничі науки — фізика, хімія, біологія. Основа інновацій, медицини, оборонних розробок, екологічних рішень.
🔹 Технології. Програмісти, фахівці з AI, дронів, радіоелектроніки. Це не лише майбутнє економіки, це майбутнє безпеки.
🔹 АПК. Агроінженери, агрономи, ветеринари. Харчова безпека, експорт, стабільність. Без цього — не буде ані розвитку, ані виживання.
💡 Саме на ці спеціальності спрямовані бюджетні місця, гранти, державна підтримка.
Натомість обсяг держзамовлення на популярні, але перевантажені ринки професій скорочується. Бо освіта повинна вести до роботи, а не до розчарування.
🇺🇦 Вступ-2025 — це вибір не лише для себе. Це вибір на користь України.
Вибирайте мудро. Бо ваше навчання — це вже частина відбудови.
Україна VS ЄС
І ні — зараз не про протиставлення. А про зіставлення, яке дає орієнтири.
Про те, як ми синхронізуємо досвіди, підходи й стандарти — щоби не просто стати частиною Європейського Союзу, а вписатися в нього змістовно, відповідально, на рівних.
🇺🇦🔜🇪🇺 Ми не йдемо в ЄС. Ми вбудовуємося в нього — як цеглина в конструкцію, що має витримати історичні випробування. І від того, наскільки якісною буде зроблена наша частина, залежить міцність усього європейського дому.
💡 Україна вже має готові рішення, які можуть стати корисними для європейських партнерів.
Наприклад, єВідновлення — цифрова програма, що стала наймасштабнішою компенсаційною системою в історії України. Понад 100 тисяч громадян уже отримали виплати за пошкоджене житло. Швидко. Прозоро. Без черг.
Цей формат кризового управління уже вивчають у країнах ЄС як можливу модель дій у разі стихійних лих або надзвичайних ситуацій.
🤝 Але інтеграція — це не лише про те, що можемо дати ми. Це — про синхронізацію темпів, процесів і правил.
Україна vs ЄС — це формат аналізу, який допомагає ухвалювати правильні рішення.
🏛 Саме над цим сьогодні працює український Парламент. Ми не просто гармонізуємо законодавство. Ми переосмислюємо європейські норми у власному контексті — часом адаптуючи, часом створюючи з нуля. Особливо у сферах безпеки, будівництва, публічної інфраструктури.
1️⃣Промисловий безвіз
У ЄС: єдині стандарти якості — ключ до внутрішнього ринку.
В Україні: частина виробників ще не відповідає цим вимогам. Часу на адаптацію дедалі менше. Хто не модернізується — ризикує втратити експортні позиції.
2️⃣Енергоефективність
У ЄС: ощадливість ресурсів вбудована в кожен норматив і проєкт.
В Україні: нові будівельні норми вже передбачають високі показники енергоефективності. Відмова від “опалення під’їздів” — не виняток, а нова політика сталого розвитку.
3️⃣Безбар’єрність
У ЄС: доступність є обов’язковим стандартом.
В Україні: діє Стратегія безбар’єрності, обрано пілотні міста. Наступне завдання — масштабувати реальні рішення на всю систему: від ЦНАПів до міського транспорту.
4️⃣Безпека
У ЄС: мирні країни не закладають укриття в архітектурні плани.
В Україні: вже діють оновлені ДБН із вимогою захисних споруд. Ми формуємо власний стандарт безпеки — науково обґрунтований, адаптований до умов війни, і критично важливий для сучасної відбудови.
📌 Євроінтеграція — це спільна архітектура майбутнього.
Україна вбудовується в неї не як запрошена — а як авторка власного модуля.
Там, де підходи збігаються — синхронізуємось.
Де досвід унікальний — створюємо нове.
І ні — зараз не про протиставлення. А про зіставлення, яке дає орієнтири.
Про те, як ми синхронізуємо досвіди, підходи й стандарти — щоби не просто стати частиною Європейського Союзу, а вписатися в нього змістовно, відповідально, на рівних.
🇺🇦🔜🇪🇺 Ми не йдемо в ЄС. Ми вбудовуємося в нього — як цеглина в конструкцію, що має витримати історичні випробування. І від того, наскільки якісною буде зроблена наша частина, залежить міцність усього європейського дому.
💡 Україна вже має готові рішення, які можуть стати корисними для європейських партнерів.
Наприклад, єВідновлення — цифрова програма, що стала наймасштабнішою компенсаційною системою в історії України. Понад 100 тисяч громадян уже отримали виплати за пошкоджене житло. Швидко. Прозоро. Без черг.
Цей формат кризового управління уже вивчають у країнах ЄС як можливу модель дій у разі стихійних лих або надзвичайних ситуацій.
🤝 Але інтеграція — це не лише про те, що можемо дати ми. Це — про синхронізацію темпів, процесів і правил.
Україна vs ЄС — це формат аналізу, який допомагає ухвалювати правильні рішення.
🏛 Саме над цим сьогодні працює український Парламент. Ми не просто гармонізуємо законодавство. Ми переосмислюємо європейські норми у власному контексті — часом адаптуючи, часом створюючи з нуля. Особливо у сферах безпеки, будівництва, публічної інфраструктури.
1️⃣Промисловий безвіз
У ЄС: єдині стандарти якості — ключ до внутрішнього ринку.
В Україні: частина виробників ще не відповідає цим вимогам. Часу на адаптацію дедалі менше. Хто не модернізується — ризикує втратити експортні позиції.
2️⃣Енергоефективність
У ЄС: ощадливість ресурсів вбудована в кожен норматив і проєкт.
В Україні: нові будівельні норми вже передбачають високі показники енергоефективності. Відмова від “опалення під’їздів” — не виняток, а нова політика сталого розвитку.
3️⃣Безбар’єрність
У ЄС: доступність є обов’язковим стандартом.
В Україні: діє Стратегія безбар’єрності, обрано пілотні міста. Наступне завдання — масштабувати реальні рішення на всю систему: від ЦНАПів до міського транспорту.
4️⃣Безпека
У ЄС: мирні країни не закладають укриття в архітектурні плани.
В Україні: вже діють оновлені ДБН із вимогою захисних споруд. Ми формуємо власний стандарт безпеки — науково обґрунтований, адаптований до умов війни, і критично важливий для сучасної відбудови.
📌 Євроінтеграція — це спільна архітектура майбутнього.
Україна вбудовується в неї не як запрошена — а як авторка власного модуля.
Там, де підходи збігаються — синхронізуємось.
Де досвід унікальний — створюємо нове.
Що відрізняє громаду, якій немає чого приховувати, від громади, яка досі грає в “радянське самоврядування”?
🗣 Перша каже: «Впливай, вирішуй, змінюй».
🤫 Друга — «Сиди тихо, поки ми тут усе погодимо».
Цього тижня Асоціація міст України презентувала типовий статут громади. Мінрозвитку провело перше засідання робочої групи з розробки модельного.
📘 Це важливо, бо Статут — це як Конституція громади. І з 2027 року оновлений Статут буде обов’язковим для кожної громади відповідно до прийнятого та підписаного Президентом Закону України №3703-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування».
🚀 Ще до його підписання прогресивні громади, які сказали своїм мешканцям: «Нам нема чого приховувати», — почали змінювати свої статути відповідно до норм тоді ще законопроєкту.
У Статуті обов’язково мають бути передбачені:
🔹 місцеві ініціативи;
🔹 громадські слухання;
🔹 громадське оцінювання;
🔹 участь з 14 років;
🔹 публічні консультації тощо.
🙈 Але не всім хочеться змінюватися. Дехто вважає, що прозорість — це про вітражі у ратуші.
🏛 Візьмемо до прикладу Львів — прекрасне і велике місто. Але поки фасади сяють для туристів, Статут залишився десь у 90-х. За формою — декоративний. За змістом — відстало-дискримінаційний.
Що саме не так?
🔸 Статут Львова досі поширюється лише на жителів міста, не охоплюючи мешканців Дублян, Винників, Рудного, Брюховичів і ще 15 сіл. Хоча всі вони давно — частина Львівської міської громади.
🔸 Участь у громадському житті — тільки з 18 років. Хоча законом чітко визначено: молодь із 14 років — суб’єкти участі.
🔸 Відсутні базові механізми участі: громадське оцінювання, місцеві ініціативи, публічні консультації, обов’язкові форми звітування посадовців.
🎭 Іронія в тому, що Львів — «Молодіжна столиця Європи». Але згідно з чинним Статутом, усе, що залишається молоді — це зробити селфі на фоні ратуші. Впливати — не можна. Ініціювати — не передбачено.
📬 Я вже звернулася з депутатським зверненням до Львівської міської ради з проханням переглянути підходи — бути відкритішими, сучаснішими, включити в правила гри усю громаду, незалежно від віку чи місця проживання. Хочеться також звернутися і до решти, хто досі буксує з оновленням статутів: настав час змін, не баріться!
🗣 Перша каже: «Впливай, вирішуй, змінюй».
🤫 Друга — «Сиди тихо, поки ми тут усе погодимо».
Цього тижня Асоціація міст України презентувала типовий статут громади. Мінрозвитку провело перше засідання робочої групи з розробки модельного.
📘 Це важливо, бо Статут — це як Конституція громади. І з 2027 року оновлений Статут буде обов’язковим для кожної громади відповідно до прийнятого та підписаного Президентом Закону України №3703-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування».
🚀 Ще до його підписання прогресивні громади, які сказали своїм мешканцям: «Нам нема чого приховувати», — почали змінювати свої статути відповідно до норм тоді ще законопроєкту.
У Статуті обов’язково мають бути передбачені:
🔹 місцеві ініціативи;
🔹 громадські слухання;
🔹 громадське оцінювання;
🔹 участь з 14 років;
🔹 публічні консультації тощо.
🙈 Але не всім хочеться змінюватися. Дехто вважає, що прозорість — це про вітражі у ратуші.
🏛 Візьмемо до прикладу Львів — прекрасне і велике місто. Але поки фасади сяють для туристів, Статут залишився десь у 90-х. За формою — декоративний. За змістом — відстало-дискримінаційний.
Що саме не так?
🔸 Статут Львова досі поширюється лише на жителів міста, не охоплюючи мешканців Дублян, Винників, Рудного, Брюховичів і ще 15 сіл. Хоча всі вони давно — частина Львівської міської громади.
🔸 Участь у громадському житті — тільки з 18 років. Хоча законом чітко визначено: молодь із 14 років — суб’єкти участі.
🔸 Відсутні базові механізми участі: громадське оцінювання, місцеві ініціативи, публічні консультації, обов’язкові форми звітування посадовців.
🎭 Іронія в тому, що Львів — «Молодіжна столиця Європи». Але згідно з чинним Статутом, усе, що залишається молоді — це зробити селфі на фоні ратуші. Впливати — не можна. Ініціювати — не передбачено.
📬 Я вже звернулася з депутатським зверненням до Львівської міської ради з проханням переглянути підходи — бути відкритішими, сучаснішими, включити в правила гри усю громаду, незалежно від віку чи місця проживання. Хочеться також звернутися і до решти, хто досі буксує з оновленням статутів: настав час змін, не баріться!
Можна безкінечно стверджувати "все не так". А можна бути драйвером змін — у великому процесі відновлення країни.
🧰 Кожен має свій інструмент дії: можна подавати проєкти, голосувати за зміни, писати петиції, впливати на бюджет.
І головне — це гарантоване право, закріплене законом.
🗳 На законодавчому рівні ми створили і інструменти, що дають людині голос впливу: єВідновлення, DREAM, нові форми місцевої демократії, розширені права ВПО й молоді від 14 років.
🛠 Закон 3703-IX зобов’язує органи місцевого самоврядування відкрити двері для петицій, громадських слухань, бюджетів участі та цифрових консультацій. А до 2027 року кожна громада мусить оновити свій Статут, щоби ці можливості працювали без збоїв.
📊 Прозорі дані тепер у відкритому доступі: від реєстрів пошкодженого житла до інтерактивної карти DREAM із бюджетами та статусами проєктів. Кожен мешканець може бачити, куди йдуть кошти й що будується поруч.
❓Як зробити так, щоб відновлення було не лише про будівництво, а й про вплив?
Більше практичних відповідей — у моїй повній колонці.
🧰 Кожен має свій інструмент дії: можна подавати проєкти, голосувати за зміни, писати петиції, впливати на бюджет.
І головне — це гарантоване право, закріплене законом.
🗳 На законодавчому рівні ми створили і інструменти, що дають людині голос впливу: єВідновлення, DREAM, нові форми місцевої демократії, розширені права ВПО й молоді від 14 років.
🛠 Закон 3703-IX зобов’язує органи місцевого самоврядування відкрити двері для петицій, громадських слухань, бюджетів участі та цифрових консультацій. А до 2027 року кожна громада мусить оновити свій Статут, щоби ці можливості працювали без збоїв.
📊 Прозорі дані тепер у відкритому доступі: від реєстрів пошкодженого житла до інтерактивної карти DREAM із бюджетами та статусами проєктів. Кожен мешканець може бачити, куди йдуть кошти й що будується поруч.
❓Як зробити так, щоб відновлення було не лише про будівництво, а й про вплив?
Більше практичних відповідей — у моїй повній колонці.
Укрінформ
Україна в умовах війни: як кожному долучитися до відновлення та розвитку
Майбутнє країни залежить від нашої активності, відповідальності та готовності долучатися до змін — Укрінформ.
Бородянка. Перші дні повномасштабної війни. Росія скидає авіабомби на цивільні багатоквартирні будинки. Один із них — на вулиці Центральна, 359. Його фасад, розтрощений вибухом, облетів усі світові ЗМІ та став символом цієї війни.
🕯 Після звільнення сюди приїжджали десятки міжнародних делегацій. Стояли біля руїн, слухали історії тих, хто вижив у підвалах, і обіцяли підтримку. Минуло кілька років надії — і вона починає справджуватись.
🏗 На тому самому місці планується зведення нового будинку.Проєкт передбачає 105 квартир із продуманими плануваннями, енергоефективними матеріалами та безбар’єрним доступом.
📑 Нещодавно громада презентувала свій План комплексного відновлення — ПКВ. Він охоплює період до 2034 року і став результатом спільної роботи з мешканцями, фахівцями та міжнародними партнерами.
🤝 Цей прогрес — результат взаємодії місцевої влади, будівельників, донорів і самої громади. Наша сила — у прозорості DREAM, довірі й відповідальному використанні кожної вкладеної гривні.
🔄 Бородянка вже була одним із символів руйнування. Настав час зробити її символом відродження.
🕯 Після звільнення сюди приїжджали десятки міжнародних делегацій. Стояли біля руїн, слухали історії тих, хто вижив у підвалах, і обіцяли підтримку. Минуло кілька років надії — і вона починає справджуватись.
🏗 На тому самому місці планується зведення нового будинку.Проєкт передбачає 105 квартир із продуманими плануваннями, енергоефективними матеріалами та безбар’єрним доступом.
📑 Нещодавно громада презентувала свій План комплексного відновлення — ПКВ. Він охоплює період до 2034 року і став результатом спільної роботи з мешканцями, фахівцями та міжнародними партнерами.
🤝 Цей прогрес — результат взаємодії місцевої влади, будівельників, донорів і самої громади. Наша сила — у прозорості DREAM, довірі й відповідальному використанні кожної вкладеної гривні.
🔄 Бородянка вже була одним із символів руйнування. Настав час зробити її символом відродження.
Як ми використаємо шанс на €50 млрд?
Ukraine Facility — найбільший пакет фінансової підтримки ЄС для нашого розвитку і відбудови. Але отримати кошти — означає довести, що ми здатні серед інших вимог, будувати сучасну, соціально відповідальну житлову політику.
🏗 Чотири ключові індикатори UF у сфері житла:
1️⃣ Новий рамковий законопроєкт «Про основні засади житлової політики».
Він прибирає радянський Житловий кодекс зразка 1983 року, скасовує практику нескінченних і нездійснених черг на житло. Вводить європейський підхід — житло як сервіс, а не як привілей. Законопроєкт уже пройшов публічні консультації та рекомендований комітетом ВР до розгляду. Дедлайн — IV квартал 2025 року.
2️⃣ Соціальне житло — як новий інструмент доступної оренди.
Планується ухвалення законопроєкту «Про житловий фонд соціального призначення», який запровадить чіткі правила створення й управління соціальним житлом: з прозорим моніторингом потреб, контролем громад та дотриманням європейських стандартів енергоефективності й безпеки. Дедлайн — IV квартал 2026 року.
3️⃣ Компенсації через програму єВідновлення.
Україна має гарантувати виплати щонайменше €600 млн у держбюджетах на 2026–2027 роки на компенсації за зруйноване житло. Це — прямий обов’язок держави перед тими, хто втратив дім через війну.
4️⃣ Забезпечення житлом вразливих категорій.
Йдеться про виділення €450 млн у 2024–2027 роках на житло для осіб з інвалідністю І–ІІ групи, які боронили Україну, членів сімей загиблих воїнів, а також військових ВПО і їхніх родин.
📌 Усі ці кроки — не «добра воля», а зобов’язання держави перед ЄС і власними громадянами.
Загальна сума — понад 43 млрд грн бюджетного фінансування. Але головне — не цифри, а підхід.
Ми переходимо від ручного розподілу до прозорої житлової політики, яку контролює громада, аудитори, міжнародні партнери.
🚀 Ukraine Facility — це не просто гроші. Це шанс змінити застарілу житлову систему.
І все починається з ухвалення рамкового законопроєкту №12377.
Це сигнал: ми готові до європейських правил і відповідальності.
Ukraine Facility — найбільший пакет фінансової підтримки ЄС для нашого розвитку і відбудови. Але отримати кошти — означає довести, що ми здатні серед інших вимог, будувати сучасну, соціально відповідальну житлову політику.
🏗 Чотири ключові індикатори UF у сфері житла:
1️⃣ Новий рамковий законопроєкт «Про основні засади житлової політики».
Він прибирає радянський Житловий кодекс зразка 1983 року, скасовує практику нескінченних і нездійснених черг на житло. Вводить європейський підхід — житло як сервіс, а не як привілей. Законопроєкт уже пройшов публічні консультації та рекомендований комітетом ВР до розгляду. Дедлайн — IV квартал 2025 року.
2️⃣ Соціальне житло — як новий інструмент доступної оренди.
Планується ухвалення законопроєкту «Про житловий фонд соціального призначення», який запровадить чіткі правила створення й управління соціальним житлом: з прозорим моніторингом потреб, контролем громад та дотриманням європейських стандартів енергоефективності й безпеки. Дедлайн — IV квартал 2026 року.
3️⃣ Компенсації через програму єВідновлення.
Україна має гарантувати виплати щонайменше €600 млн у держбюджетах на 2026–2027 роки на компенсації за зруйноване житло. Це — прямий обов’язок держави перед тими, хто втратив дім через війну.
4️⃣ Забезпечення житлом вразливих категорій.
Йдеться про виділення €450 млн у 2024–2027 роках на житло для осіб з інвалідністю І–ІІ групи, які боронили Україну, членів сімей загиблих воїнів, а також військових ВПО і їхніх родин.
📌 Усі ці кроки — не «добра воля», а зобов’язання держави перед ЄС і власними громадянами.
Загальна сума — понад 43 млрд грн бюджетного фінансування. Але головне — не цифри, а підхід.
Ми переходимо від ручного розподілу до прозорої житлової політики, яку контролює громада, аудитори, міжнародні партнери.
🚀 Ukraine Facility — це не просто гроші. Це шанс змінити застарілу житлову систему.
І все починається з ухвалення рамкового законопроєкту №12377.
Це сигнал: ми готові до європейських правил і відповідальності.
Наші вдома.
Сьогодні відбувся ще один обмін. Додому повернулися українці, які були в полоні.
Місяці невідомості, очікування, надії — і от вони на своїй землі.
Серед звільнених — захисники Маріуполя, Харківщини, Донеччини.
За кожним — історія стійкості. Кожен — частина боротьби.
Ми повертаємо своїх. І повернемо всіх🇺🇦💪
Сьогодні відбувся ще один обмін. Додому повернулися українці, які були в полоні.
Місяці невідомості, очікування, надії — і от вони на своїй землі.
Серед звільнених — захисники Маріуполя, Харківщини, Донеччини.
За кожним — історія стійкості. Кожен — частина боротьби.
Ми повертаємо своїх. І повернемо всіх🇺🇦💪
У кожного з нас є свій головний захисник.
Перший, хто тримав на руках. Перший, хто навчив тримати удар.
Той, хто завжди мовчки поруч. Мій тато.
Я вдячна, що маю батька, який навчив не боятися і не здаватися.
Не ламатися під тиском, тримати слово, поважати себе.
Йти до мети не заради слави, а тому що це правильно.
Мій тато ніколи не читав моралей. Він просто жив так, як варто жити.
Працював. Допомагав іншим. Ніколи не чекав подяк.
І саме це стало для мене головним уроком:
поважати працю, думати головою і завжди залишатися людиною.
Якщо сьогодні я приймаю складні рішення і не боюся відповідальності,
це тому, що він стояв за моєю спиною ще тоді, коли я вчилася ходити.
З Днем батька, тату.
Люблю. Ціную. Несу тебе в серці — і в кожному своєму рішенні.
Ти мій герой. Назавжди.
💞І дякую мамі за те, що обрала саме його.
Разом ви — моя сила.
Перший, хто тримав на руках. Перший, хто навчив тримати удар.
Той, хто завжди мовчки поруч. Мій тато.
Я вдячна, що маю батька, який навчив не боятися і не здаватися.
Не ламатися під тиском, тримати слово, поважати себе.
Йти до мети не заради слави, а тому що це правильно.
Мій тато ніколи не читав моралей. Він просто жив так, як варто жити.
Працював. Допомагав іншим. Ніколи не чекав подяк.
І саме це стало для мене головним уроком:
поважати працю, думати головою і завжди залишатися людиною.
Якщо сьогодні я приймаю складні рішення і не боюся відповідальності,
це тому, що він стояв за моєю спиною ще тоді, коли я вчилася ходити.
З Днем батька, тату.
Люблю. Ціную. Несу тебе в серці — і в кожному своєму рішенні.
Ти мій герой. Назавжди.
💞І дякую мамі за те, що обрала саме його.
Разом ви — моя сила.