Про вербування до своїх лав УВК-УНАКОР селян Волині на боротьбу з поляками.

«Дня 12.ІІІ. до с. Орадна приїхало з Володимира 40 козаків на чолі з якимось полковником. Полковник цей оголосив населенню, щоб записувалось до “Вільного козацтва” /УНАКОР/ і виступало проти ляхів. Про УПА виражився прихильно. Населення яке щодня зазнає удару від ляхів з задоволенням прийняло цей заклик. Протягом дня до “Вільного козацтва” вписалося понад 100 осіб цього села».

20 березня 1944 р. Інформаційний бюлетень ОУН (р) — “Вістки з Волині”.

​​Про героїчний бій та прорив чоти добровольців УВВ поручника Тарасенка на Західному фронті проти англійців.

«Чота добровольців під командою поручника Тарасенка опинилась відрізаною від головних сил в укріпленому пункті. На деякий час поручник вирішив припинити стрілянину. Вороги, що бомбували укріплений пункт з ранку попереднього дня, вважали, очевидно, що залога цього пункту ліквідована. Шляхом від моря на південь, просто перед цим пунктом потяглася ланцюжком піхота, загуркотіли повзи. У стрільні отвори видно було зелені фігурки салдатів, плиткі шоломи, автомашини. Тоді поручник наказав: Вогонь!
І чотири добровольчих кулемети разом вдарили по штабу. Врозтіч кинулися англійці, та багато з їх назавжди були приковані кулями до європейської землі. Вороги залягли навколо укріпленного пункту й повели концентричний наступ. Поручник вирішив іти на прорив. Скориставшись тим, що вже посутеніло, він вивів людей з укріпленого пункту, повзком дістався до краю ліса й гранатним та кулеметним вогнем пробив собі шлях. Чота без особливих втрат дісталася до німецьких частин і влилася до знов зформованого куреня. Сам поручник Тарасенко був поранений у цім бою й його відвезено до шпиталю. Тут його з материнським піклуванням зустріла німецька сестра-жалібниця. Ви боретеся за свою Батьківщину, сказала вона йому через перекладача, та водночас захищаєте й нашу. Я пишаюся з того, що маю змогу виказувати Вам допомогу й піклуватися Вами».

(С) — Український доброволець. №60

Щастя Німеччини це щастя Европи та українців, і навпаки, щастя українців є щастям Німеччини. Тут на цьому просторі Ви можете спокійно жити і працювати та спокійно глядіти в майбутнє з великою вірою в кращу долю. Фюрер Німеччини Адольф Гітлер є приятелем українського народу. Він знає Вас і знає, який працьовитий чесний, вірний та хоробрий Ви народ. Він знає Вашу історію і Вашу долю. Адольф Гітлер доручив мені скласти від його імені поздоровлення галицьким українцям. Ми зібралися тут, німці й українці, щоб спільно скласти поклін Фюрерові, який дає запоруку нашого щастя.
Німеччина подає руку Вашому народові  Ми хочемо спільно з Вами йти до щасливого майбутнього Европи.
«Слава Вам, дякую Вам» — (закінчив по-українськи свою промову).

— З промови до українців Генерального губернатора Ганса Франка (на фото).

(С) “Маніфестація українців Львова" - Нова Доба. 13.02.1944 р.

З протоколу допиту Вівтенко Євдокії, працівниці української секції Зондерштабу - Р, про свого шефа Івана Голуба.
Іван Голуб був начальником української секції Зондерштабу - Р Абверу, де працювало багато ветеранів Армії УНР, його одним з найближчих соратників був зокрема Юрій Горліс-Горський. Голуб був ініціатором проекту створення штабу УВВ. Та начальником 220-ї Абвершколи у Львові.

Козаки Вермахту.

На перших кадрах козаки з прапором 1-го Синьогірського козачого Отаманського полку.

Полк було сформовано взимку 1942-1943 років із козаків добровольців у станиці Синьогірській на Дону. Полк мав у своєму складі 1260 бійців особового складу, під командуванням військового старшини Журавльова.

Унтерофіцер Українського Визвольного Війська Колоянко. Данія.

Добровольці УВВ в Данії.