...and Action!
Ed Wood (1994) dir. Tim Burton Ще один чудовий фільм-коментар на індустрію, тільки тепер складні стосунки героя зі світом навколо мають зовсім іншу температуру, ніж те, що було у тому ж The Substance текстом вище. Для мене головна цінність Ed Wood у тому…
Transformers One (2024)
dir. Josh Cooley
Можливо це найкращий (анімаційний) фільм про Трансформерів сьогодні!
Так само, як анімаційна повнометражка 1986 року безперечно вплинула на всі подальші (майже) 40 років франшизи, так і Transformers One, абсолютно точно вплине на наступні десятиліття франшизи про великих роботів. І скоріше за все немає жодної випадковості в тому, що обидва мультфільми провалилися в прокаті.
Головне і, безумовно, приємне здивування від Transformers One полягає в тому, як прогресують події на екрані. Це тільки здається, що ти дивишся дурненький мультик із великою екшен сценою наприкінці. Ну... тобто так, сцена є, і роботи й справді красиво б'ються. Але водночас Transformers One досить глибоко, для мультфільму за мультимільярдною франшизою для дітей та підлітків, копає у дорослі теми. Тут і про соціальну нерівність, і про жахи державної пропаганди та рабства, щоб нижчий клас залишався неосвіченим і задоволеним своїм становищем, і про медіа-пропаганду та неможливість вплинути на своє життя...Ну і, звичайно ж, про те, як Оптимус Прайм та Мегатрон стали культовими персонажами з крутими дизайнами.
Мультфільм усе ще дуже студійний, але в правильних пропорціях. Він знає, як потішити старих фанатів франшизи (особливо якщо в них усе ще живе 9-ти річна дитина) і тих, хто нічого не знає про Трансформерів, але хоче класно провести час.
Анімаційним гікам тут теж раді! Дуже сподобалося, як реалізований анімаційний стретчінг — техніка "розтягування" персонажа або його кінцівок під час руху для створення переконливої ілюзії. Скажімо, у 2D анімації під час условного замаху рукою стретчінг може виглядати як розмиття під час руху, або невелике подовження пропорцій. Що фізично й анатомічно може бути неможливо, але в контексті анімації достовірність не порушується.
У Transformers One пішли ще далі і під час руху кінцівкі робота розтягуються МЕХАНІЧНО, через що і створюється ілюзія правдоподібного руху не тільки на рівні анімації, а ще і на рівні фізичного об'єкту всередині світу самого мультфільму. Це дуже здорово виглядає і що більше я думав про це, то більше мені було цікаво дізнатися про режисера.
Ним виявився автор Toy Story 4, який неймовірно класно розуміє, що таке іграшки і як їх можна поміщати в незвичайні ситуації. Адже роботи в Transformers One справді виглядають і відчуваються іграшковими, але з таким ступенем пропрацювання нюансів руху, що дуже хочеться думати про них, як про щось справжнє. Цікаво, що в цій франшизі вже є погляд на Трансформерів як на іграшки від Тревіса Найта в Bumblebee. І в live action це теж спрацювало.
Плюс каст явно грається зі своїми ролями і щиро отримує задоволення. Те, як наприкінці голос Кріса Гемсворта не відрізнити від Пітера Каллена, постійного актора озвучення Оптимуса Прайма, — викликає багато запитань щодо того, наскільки голос талановитого австралійця недовикористаний в озвучці.
Загалом, якщо ви шукали Revenge of the Sith у світі Трансформерів, то цей мультфільм дуже сильно на вас зачекався!
4/4
dir. Josh Cooley
Можливо це найкращий (анімаційний) фільм про Трансформерів сьогодні!
Так само, як анімаційна повнометражка 1986 року безперечно вплинула на всі подальші (майже) 40 років франшизи, так і Transformers One, абсолютно точно вплине на наступні десятиліття франшизи про великих роботів. І скоріше за все немає жодної випадковості в тому, що обидва мультфільми провалилися в прокаті.
Головне і, безумовно, приємне здивування від Transformers One полягає в тому, як прогресують події на екрані. Це тільки здається, що ти дивишся дурненький мультик із великою екшен сценою наприкінці. Ну... тобто так, сцена є, і роботи й справді красиво б'ються. Але водночас Transformers One досить глибоко, для мультфільму за мультимільярдною франшизою для дітей та підлітків, копає у дорослі теми. Тут і про соціальну нерівність, і про жахи державної пропаганди та рабства, щоб нижчий клас залишався неосвіченим і задоволеним своїм становищем, і про медіа-пропаганду та неможливість вплинути на своє життя...Ну і, звичайно ж, про те, як Оптимус Прайм та Мегатрон стали культовими персонажами з крутими дизайнами.
Мультфільм усе ще дуже студійний, але в правильних пропорціях. Він знає, як потішити старих фанатів франшизи (особливо якщо в них усе ще живе 9-ти річна дитина) і тих, хто нічого не знає про Трансформерів, але хоче класно провести час.
Анімаційним гікам тут теж раді! Дуже сподобалося, як реалізований анімаційний стретчінг — техніка "розтягування" персонажа або його кінцівок під час руху для створення переконливої ілюзії. Скажімо, у 2D анімації під час условного замаху рукою стретчінг може виглядати як розмиття під час руху, або невелике подовження пропорцій. Що фізично й анатомічно може бути неможливо, але в контексті анімації достовірність не порушується.
У Transformers One пішли ще далі і під час руху кінцівкі робота розтягуються МЕХАНІЧНО, через що і створюється ілюзія правдоподібного руху не тільки на рівні анімації, а ще і на рівні фізичного об'єкту всередині світу самого мультфільму. Це дуже здорово виглядає і що більше я думав про це, то більше мені було цікаво дізнатися про режисера.
Ним виявився автор Toy Story 4, який неймовірно класно розуміє, що таке іграшки і як їх можна поміщати в незвичайні ситуації. Адже роботи в Transformers One справді виглядають і відчуваються іграшковими, але з таким ступенем пропрацювання нюансів руху, що дуже хочеться думати про них, як про щось справжнє. Цікаво, що в цій франшизі вже є погляд на Трансформерів як на іграшки від Тревіса Найта в Bumblebee. І в live action це теж спрацювало.
Плюс каст явно грається зі своїми ролями і щиро отримує задоволення. Те, як наприкінці голос Кріса Гемсворта не відрізнити від Пітера Каллена, постійного актора озвучення Оптимуса Прайма, — викликає багато запитань щодо того, наскільки голос талановитого австралійця недовикористаний в озвучці.
Загалом, якщо ви шукали Revenge of the Sith у світі Трансформерів, то цей мультфільм дуже сильно на вас зачекався!
4/4
Сьогодні ввечері зроблю стрім для всіх, хто підтримує мене фінансово на Патреоні. Відповім на запитання, розповім про подальші плани та стан Ютубу сьогодні, а також разом порефлексуємо щодо реальності навколо 🫠
Тик: https://www.patreon.com/posts/115716870
Це мій спосіб подякувати всім, хто підписується на Патреон, та підтримати з ними контакт.
Приєднатися до стріму можна з мінімальної суми. Запис буде доступний, але вже за інший рейт 😏
Тик: https://www.patreon.com/posts/115716870
Це мій спосіб подякувати всім, хто підписується на Патреон, та підтримати з ними контакт.
Приєднатися до стріму можна з мінімальної суми. Запис буде доступний, але вже за інший рейт 😏
Залишу тут без контексту цей загадковий артефакт з нещодавньої прямої трансляції для Патреона. Запис вже є.
А 13 листопада каналу виповнюється 9 років! 👀
Ми точно з вами всіма побачимося вже на трансляції на Ютубі. І хто знає, який артефакт залишиться після цієї зустрічі!
А 13 листопада каналу виповнюється 9 років! 👀
Ми точно з вами всіма побачимося вже на трансляції на Ютубі. І хто знає, який артефакт залишиться після цієї зустрічі!
Що мені дуже подобається в трейлері нової (і, скоріш за все, останньої) частини Mission: Impossible, так це яскравий та насичений колір. Адже темна і густа гамма попереднього Dead Reckoning повністю зникла.
Господи, цей червоний колір літака НАЙЧЕРВОНІШИЙ колір у світі!
Якщо це дійсно фінальна частина, то зробити фільм яскравим, насиченим і таким, що не нагнітає драму через "нічого не розібрати на екрані, зате драматично", мені здається прекрасним рішенням для цієї серії.
Персонаж Круза до останнього зберігає надію і віру, і нема потреби через колір робити фільм "серйознішим".
Тут варто зазначити, що це трейлер і фінальний результат може відрізнятися.
Але як же мало у нас фіналів довготривалих серій, які візуально запрошують тебе у велику подорож і щиро вірять (через колір) у світлий образ головного героя.
Господи, цей червоний колір літака НАЙЧЕРВОНІШИЙ колір у світі!
Якщо це дійсно фінальна частина, то зробити фільм яскравим, насиченим і таким, що не нагнітає драму через "нічого не розібрати на екрані, зате драматично", мені здається прекрасним рішенням для цієї серії.
Персонаж Круза до останнього зберігає надію і віру, і нема потреби через колір робити фільм "серйознішим".
Тут варто зазначити, що це трейлер і фінальний результат може відрізнятися.
Але як же мало у нас фіналів довготривалих серій, які візуально запрошують тебе у велику подорож і щиро вірять (через колір) у світлий образ головного героя.
Ось такий вийшов артефакт після етеру (я вивчив нове слово, дякую)!
Тепер спробуйте знайти всіх Ґодзілл на цьому зображенні! Як правильно сказали в чаті під час трансляції — відбулася лагідна ґодзілізація.
Все ще не віриться, що каналу вже 9 років 🫠
Не все йшло за планом: про донат я дізнався надто пізно, але дякую що допомогли налаштувати і продовжували донатити; свічки... ох, це просто максимальна пожежна небезпека (але я чекаю на 10 годинну версію, де я намагаюся їх задути); а ще малювати та розповідати одночасно це все ще навичка, яка не завжди мені дається.
Але, незважаючи на це, ми дійсно з вами класно провели час. Пиріг був просто неперевершений. А ваша підтримка та участь у житті каналу безцінні. Дякую, я дуже зарядився! ✨
Запис вже доступний.
Тепер спробуйте знайти всіх Ґодзілл на цьому зображенні! Як правильно сказали в чаті під час трансляції — відбулася лагідна ґодзілізація.
Все ще не віриться, що каналу вже 9 років 🫠
Не все йшло за планом: про донат я дізнався надто пізно, але дякую що допомогли налаштувати і продовжували донатити; свічки... ох, це просто максимальна пожежна небезпека (але я чекаю на 10 годинну версію, де я намагаюся їх задути); а ще малювати та розповідати одночасно це все ще навичка, яка не завжди мені дається.
Але, незважаючи на це, ми дійсно з вами класно провели час. Пиріг був просто неперевершений. А ваша підтримка та участь у житті каналу безцінні. Дякую, я дуже зарядився! ✨
Запис вже доступний.
Багато думаю про цей вибір кольору очей у героїнь в Arcane, як на першому зображенні.
Розумію, що залежно від сцени і шейдінгу він змінюється. До того ж на концептах тон трохи відрізняється. Але навіть якщо справа не в очах, можна подивитися на кодінг кольору їхнього дизайну (от ви колір нігтів у Джинкс помічали?) і зрозуміти, що сестри завжди мають "частинку одна одної" у своїй зовнішності.
Це особливо має значення після першого таймскіпу в першому сезоні — Вай та Джинкс значну кількість часу не з'являються разом на екрані. Але завдяки кольору глядач все одно відчуває зв'язок героїнь до моменту їхньої зустрічі.
Розумію, що залежно від сцени і шейдінгу він змінюється. До того ж на концептах тон трохи відрізняється. Але навіть якщо справа не в очах, можна подивитися на кодінг кольору їхнього дизайну (от ви колір нігтів у Джинкс помічали?) і зрозуміти, що сестри завжди мають "частинку одна одної" у своїй зовнішності.
Це особливо має значення після першого таймскіпу в першому сезоні — Вай та Джинкс значну кількість часу не з'являються разом на екрані. Але завдяки кольору глядач все одно відчуває зв'язок героїнь до моменту їхньої зустрічі.