Telegram Web Link
Шолом з Кросбі Ґаррет – римський кавалерійський церемоніальний шолом в формі фригійського ковпака з грифоном на вершку і маскою. Знайдений анонімним детектористом на півночі Англії в 2010, відреставрований спеціалістами Британського музею, проданий на аукціоні аноніму, і з того часу недоступний.
25
Анонімний автор 18 століття
Шолом з Кросбі Ґаррет – римський кавалерійський церемоніальний шолом в формі фригійського ковпака з грифоном на вершку і маскою. Знайдений анонімним детектористом на півночі Англії в 2010, відреставрований спеціалістами Британського музею, проданий на аукціоні…
Шолом англо-саксонського вождя з кургану в Саттон Гу, оригінал і репліка на вітрині Британського музею. 6-7 століття н.е. Знайдений в дуже подрібненому стані, реставратори до купи складали дуже помалу, акуратно. На ювелірних пластинках є багато сюжетних сцен з воїнами і тваринами.

Унікальна річ, найближчі паралелі походять з Скандинавії, але і вони відрізняються. В похованні крім іншого була так звана англо-саксонська ліра (яка взагалі називалась арфою – hearpe).
👍16🔥8
Анонімний автор 18 століття
Photo
Половецькі обладунки з масками з України. Розкопані експедиціями кінця 19 століття. Перші вивезені в Росію, зараз в експозиції Ермітажа. Другі – в Києві, в експозиції Історичного музея.
👍314🔥3🎅1
Анонімний автор 18 століття
Photo
Турецькі і перські маски з післямонгольського часу – межа 15 і 16 століть. Анатолія, Іран, Індія.
30🎅2👍1
Анонімний автор 18 століття
Photo
І на закінчення теми Азія. Тибетська і японська маски з 15 століття.
19🎅2👍1
Одна з українських назв сліпака – зінське щеня. Пишуть, шо вважали, шо в них немає очей, тільки самі зіниці.

Вчора побачив в Кодексі куманікусі (це 1330 рік), шо там по-татарськи тварина називається "közsiz köpek" – безоке щеня, якшо дослівно.
❤‍🔥306🥰1
Розгрібаю архіви.
Концерт нашої київської групи Mashala Doza з березня 2017 року. Грецька, болгарська, македонська, румунська, молдавська, циганська і турецька музика, 18 пісень і танців. За відеооператора – покійний Данило Перцов, царство небесне.

https://youtube.com/playlist?list=PLN-NqaCLq8N572IWK3PWO8i0S1OmgDven&si=qV9ARbHZkcw7vuBU
28
Цікава балачка від Романа Кумлика, царство небесне. Дуже сподобалось про флоєру:
- це сольний маскулінний інструмент з високим соціальним статусом
- є ритуальна роль, грали на похороні (обряд "грушка"), прямо поки дяк читає

https://youtu.be/lQ6Zve8Fdhk?si=dMbpwqv8iRgLEr2w
🔥85🥰2
Принц Цінь мав бути вбитим, чи скаліченим норовливим конем, як бажали й задумували його суперники. Та його реакція на замах була незворушною: «Життя чи смерть — на все воля небес. Що тут залежить від коня?!»
Проте саме завдяки баским коням принц Цінь, який згодом став імператором Тайдзоном, розсував кордони імперії та одержував перемоги в міжусобній боротьбі. Кам’яні барельєфи шістьох коней — а не родичів чи придворних імператора — 1200 років стояли на чатах по дорозі до імператорської усипальниці.

Чи досі лунає стукіт їхніх копит в Музеї Ханенків, які заповіді імператор Тайдзон лишив спадкоємцям, і що на це все (можливо) сказав би Володимир Мономах, можна дізнатися під час лекції в межах виставки « «"7" — "Мистецтво": бібліотека Музею Ханенків».
Розповідає Марта Логвин

Четвер, 4 вересня, 18:00
🔥16🙏1
Вірш з хроніки Мацєя Стрийковського, скан першого видання 1582 року. Епізод про похід в 1512 році 25 тисяч татар на Україну і як їх розбили на Волині, коло Вишневця (битва під Лопушним, де прославився князь Костянтин Острозький). Мені як завжди цікава тема військової музики.

Третій рядок в першому фрагменті:
"Krzyk, huk, Hała, Hała brzmi, z trąb, z bębnów grzmot straszeny"

Дослівно:
"Крик, гук, Гала-Гала звучить, з труб, з бубнів грім страшенний"

На другому фрагментів третій, останній бій:

"Bębny, trąby brzmia, zbroy grzmot, z rusnic trzask, rżą Konie,
Hey, hey, nászy, Hała zaś brzmi w Tatarskiej stronie"

«Бубни, труби звучать, зброї грім, з рушниць тріск, іржать коні
"Гей, гей" наші, і "Гала" звучить в татарській стороні»

Як бачимо, в татарського, і може в польського війська є труби з барабанами (скоріше всього литаврами). А сигнали підкріплюються вигуками "Гала-Гала" (Аллаг-Аллаг) в татар і "Гей-гей" в русько-польських вояків.
21
Анонімний автор 18 століття
Photo
Побічне зауваження: в мене в діалекті є вислів "гала-бала", значить "крик, шум, ніякого порядку". Цікаво, шо скоріше всього спочатку це було не просто про татарські крики, а навіть схоже, шо походить прямо з ногайської мови, і якось пов'язане з іншим тюркським словом "калабалик".

Цікаво тоже, шо таке саме "гала-бала" я колись найшов і в інших сусідів ногаїв – в осетинській мові.
22
Згадав днями, шо не закінчив кілька років назад вичитувати ревізію 1795 року по свому селу. Тоді якраз росіяни захопили Поділля і проводили перепис людей. Документ на двох мовах, російська вже жорстко стандартизувала офіційне написання імен (Иоанъ, Прокопій, Татьяна), а через польську більш-менш можна бачити реальні українські імена (Iwan, Prokip, Tetiana). Звичайно, є свої приколи і з польською: написано Anton, Teodosi але я знаю, шо це Гантін і Тодось.

Шо дуже сподобалось: є три українські варіанти одного імені – Федора (2 рази), Педора (5 разів) і Тодора (1 раз). Явно різні традиції, від православної і уніатської церков. І це дожило до наших днів, я особисто знав бабусів з іменами Марфа і Марта в нас в селі.

Ше один цікавий момент: більшість людей робить на землі, своїй або наймаються. І є чотири ремісники: бондар (прізвище Бондаренко), швець (який чоботи шиє), мельник і ткач (старий дід з бабою, без своєї хати).
👍26
Цікава балачка про епічного короля Артура і історичні основи легенд і книжок про нього. Чого мені особисто цікава – бо воно все коріння має в усній народній культурі. А усна культура функціонує дуже не так, як письмова, і сюжети, герої можуть ходити туди-сюди навіть без мовного чи культурного бар'єру. Багато чого з Артуріани чи Старшої Едди я впізнаю з тюркських традицій. Хочу якось про це написати.

https://www.youtube.com/live/JlkLHpIWEdQ?si=u6S6VM8leP2POFHi
👍177🔥1
2025/10/21 17:32:43
Back to Top
HTML Embed Code: