Forwarded from Авангард (АКС)
Майже три роки з моменту непоправної втрати для Авангарду — загибелі нашого бойового побратима і командира київського осередку «Буліня».
За час війни з загарбником Авангард втратив багатьох достойних воїнів і увіковічення полеглих є нашим обов'язком перед мертвими, тому ми продовжуємо згадувати людей з нашого Пантеону і підтримувати вогник пам'яті про них у серцях бійців і прихильників організації.
Тож запрошуємо вас на вечір пам'яті Максима «Буліня» Квапиша.
На заході ми поговоримо про життєпис Буліня, а охочі поділяться спогадами про нього.
Вечір пам'яті відбудеться в рідному місті Максима Кам'янці-Подільському 26 травня о 19:00 на території Камʼянець-Подільської фортеці.
Просимо вас зареєструватися за посиланням.
За час війни з загарбником Авангард втратив багатьох достойних воїнів і увіковічення полеглих є нашим обов'язком перед мертвими, тому ми продовжуємо згадувати людей з нашого Пантеону і підтримувати вогник пам'яті про них у серцях бійців і прихильників організації.
Тож запрошуємо вас на вечір пам'яті Максима «Буліня» Квапиша.
На заході ми поговоримо про життєпис Буліня, а охочі поділяться спогадами про нього.
Вечір пам'яті відбудеться в рідному місті Максима Кам'янці-Подільському 26 травня о 19:00 на території Камʼянець-Подільської фортеці.
Просимо вас зареєструватися за посиланням.
⚡2
Forwarded from ✙Total resistance squad ✙
Загинув у свої 22 роки, обороняючи рідний Донбас, один із адміністраторів цього каналу, мій хороший друг, донеччанин і побратим Архип "Крук" Моїсеєнко. У 2022 році він був звичайним студентом, який приїхав з окупованого Донецька до Маріуполя на навчання. Проте з початком вторгнення став до його оборони в лавах ТрО. Під час боїв потрапив у полон, який відбував в Оленівці. Завдяки зусиллям матері, яка досі жила в Донецьку, вийшов з полону та виїхав на підконтрольну територію, де навіть зумів закінчити навчання.
Згодом Архип повернувся до свого підрозділу і продовжив захищати країну на рідній Донеччині: потрапляв в оточення під Авдіївкою, обороняв Курахівський напрямок, Торецький, а днями загинув. Його історія — приклад неймовірної відданості своїм переконанням, що заслуговує бути взірцем для інших.
Ти, мій друже, ніколи не прагнув слави чи медійності, бо за життя був хоробрим, але скромним і сором'язливим. Проте ти загинув зі зброєю в руках на рідній землі, і люди мають знати про твій Чин. Спи спокійно, брате. Царство Небесне!
🦍 Пам'яті воїна, відданого Україні 🦍
Архип "Крук" Моїсеєнко в строю!
Згодом Архип повернувся до свого підрозділу і продовжив захищати країну на рідній Донеччині: потрапляв в оточення під Авдіївкою, обороняв Курахівський напрямок, Торецький, а днями загинув. Його історія — приклад неймовірної відданості своїм переконанням, що заслуговує бути взірцем для інших.
Ти, мій друже, ніколи не прагнув слави чи медійності, бо за життя був хоробрим, але скромним і сором'язливим. Проте ти загинув зі зброєю в руках на рідній землі, і люди мають знати про твій Чин. Спи спокійно, брате. Царство Небесне!
Архип "Крук" Моїсеєнко в строю!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚡13
Forwarded from Пломінь
🔥 Жан Мабір «Померти в Берліні» — передзамовлення
Переклала з французької Дар’я-Марія Чайкіна
З ілюстраціями Вадима Чорного
Очікується з друку в липні 2025
Ціна — 410 (460) грн.
Замовити:
https://plomin.club/product/mourir-a-berlin/
Що означає залишитися вірним, коли звичний світ безповоротно зруйновано?
Ця книга — не лише реконструкція останньої битви французьких добровольців у складі 33-ї гренадерської дивізії СС «Шарлемань», а й спроба прочитати цей бій як символічну подію європейської свідомості.
Через погляд Жана Мабіра — письменника, солдата й історика — ми бачимо не просто епізод Другої світової війни, а граничну ситуацію, в якій особистий вибір стає формою спротиву занепаду, де поразка — не завершення, а стан буття: місце, де виявляється здатність людини залишатися собою в цивілізації, що більше не обіцяє нічого.
Спираючись на спогади, документи, фронтову мемуаристику й елементи літературної стилізації, ця праця досліджує останню оборону Берліна як історичний і моральний вузол — простір, у якому ще звучить відгомін давніх уявлень про честь і вірність.
Переклала з французької Дар’я-Марія Чайкіна
З ілюстраціями Вадима Чорного
Очікується з друку в липні 2025
Ціна — 410 (
Замовити:
https://plomin.club/product/mourir-a-berlin/
Пломінь
Жан Мабір «Померти в Берліні» - Пломінь
Що означає залишитися вірним, коли звичний світ безповоротно зруйновано?Ця книга — не лише реконструкція останньої битви французьких добровольців у складі 33-ї гренадерської дивізії СС «Шарлемань», а й спроба прочитати цей бій як символічну подію європейської…
⚡7
Forwarded from Темна Академія | Dark Academia 🌚
Яніна Нестерова – Памʼяті Максима «Буліня» Квапиша
⚡7
Forwarded from РЕВАНШ: ТАКТИЧНА ГРУПА
Реваншист Констянтин «Роккі» Полянський - в строю!
Виконуючи бойове завдання загинув боєць Спецпідрозділу ГУР МО «Реванш» бойовий медик солдат Полянський Костянтин.
Костянтин був освіченою ерудованою та вихованою людиною. Шляхетність та дисципліна - були основоположними принципами його підходу до служби у війську.
Його постійними супутниками були книги. Але не уявляв «Роккі» своє життя і без спорту. Не мав шкідливих звичок та своїм прикладом позитивно впливав на побратимів.
Констянтин опанував спеціальність парамедика. Неодноразово його знання рятували бійців із критичними пораненнями в самій гущі бою, завдяки чому чимало життів було врятовано.
Свій останній бій із переважаючими силами противника зустрів достойно, не на метр не зрушивши з позиції, півтори доби відбиваючи накати ворожої піхоти, аж поки противник вщент не зруйнував фортифікації. Стіни впали, але не слава «Роккі».
PRESENTE!
@revanche_tactical
Виконуючи бойове завдання загинув боєць Спецпідрозділу ГУР МО «Реванш» бойовий медик солдат Полянський Костянтин.
Костянтин був освіченою ерудованою та вихованою людиною. Шляхетність та дисципліна - були основоположними принципами його підходу до служби у війську.
Його постійними супутниками були книги. Але не уявляв «Роккі» своє життя і без спорту. Не мав шкідливих звичок та своїм прикладом позитивно впливав на побратимів.
Констянтин опанував спеціальність парамедика. Неодноразово його знання рятували бійців із критичними пораненнями в самій гущі бою, завдяки чому чимало життів було врятовано.
Свій останній бій із переважаючими силами противника зустрів достойно, не на метр не зрушивши з позиції, півтори доби відбиваючи накати ворожої піхоти, аж поки противник вщент не зруйнував фортифікації. Стіни впали, але не слава «Роккі».
PRESENTE!
@revanche_tactical
⚡6
Forwarded from Пломінь
Внаслідок нічного російського терору в Києві постраждав склад нашого видавництва. Відбулися кількома розбитими вікнами.
Якщо бажаєте підтримати нас, придбайте книги:
https://plomin.club/product-category/publishing/
Підтримуйте українську армію.
Якщо бажаєте підтримати нас, придбайте книги:
https://plomin.club/product-category/publishing/
Підтримуйте українську армію.
⚡8
Особистості такої «породи», як Жан Мабір, нечасто тримаються на слуху: відсутність постійно скандальних заяв, що додають масла у вогонь політичної дискусії, знання свого (для деяких за визначенням — другорядного) місця в ієрархії ідейної боротьби та й саме життя ветерана, який ніколи не робив зі свого військового досвіду культу як єдиного визначення власної особистості. Читати Мабіра завжди приємно будь то його автобіографічні алжирські романи, науково опрацьоване й заряджене художнім обрамленням літературно-авантюрного стилю чтиво, як-от «Померти в Берліні», чи політичні статті у L'Esprit public або Europe-Action. Найкращі його риси — відсутність лицемірства та любов до своєї справи. А це, будьмо відверті, рідкісне явище, і тим паче таке, що пронизує весь життєвий шлях.
Жити з післявоєнною травмою втрати, коли не було можливості провести реванш, для нашого покоління не зовсім актуальна історія, тепер вже далека. Відлуння поразки, намагання зрозуміти «чому батькам не вдалося», осмислюється автором і постає кістяком усієї творчості. Поразка як фундамент, як період нового намагання жити. Життєствердна аксіома боротися навіть у найтемніший час так чи інакше для певної когорти тримається поруч із бажанням помсти за отримане клеймо ганьби, та шляхи до цього кардинально різні. Мабір боровся за традицію через жертву себе перу, кропіткій праці в тіні, але з великою любов’ю до Європи, рідної Нормандії та істини. Нам, до слова, теж доведеться вчитись такої любові до свого європейського коріння й аналогічно загартовувати, тримати стрій поколінь у знищувальному хаосі сьогодення, адже це ледь не єдиний варіант, якщо хочемо втримати минуле і надати сенс майбутньому.
У 1995 році Франсіс Бержерон зі своєю командою відзняв чудову збірку інтерв’ю з діячами переважно політичного правого табору. Велика частина матеріалу виявилася втраченою, та нещодавно знайдені записи транскрипцій відео зробили для нас доступним зокрема скромне самвидавне інтерв’ю з Жаном Мабіром — на цілу книжечку! Тут і про громадянську війну, що знищує сім'ї, і історія створення молодіжного руху, який у своїй основі тримався на вишкільно-скаутському гарті та національній свідомості, і переосмислення язичництва та його щире, невульгарне втілення, що відроджувало європейське буття (і навіть здобуло схвалення від католицького священника!), розповідь про видання журналу Viking, що утвердив естетичний та доступний стандарт відкриття забутих сторінок історії поруч із юнацьким спонуканням до творення чогось більшого, ніж просто озвучення своїх нішевих зацікавлень та краєзнавчих розвідок у маргінальному колі. Докладна і унікальна біографічна оповідь про Алжирську війну та досвід Мабіра як командира підрозділу commando de chasse; післявоєнні політично-літературні пригоди з Філіпом Едуї та Роже Нім'є, співпраця з Аленом де Бенуа та Домініком Веннером і створення найвідоміших історичних серій, зокрема «Трилогії французького добровольця» — Бержерон надав нам справжній скарб, де в скромній, але захопливій манері Жан Мабір розповідає про своє життя.
Уривок з перекладеного мною інтерв’ю вже доступний для читання — і, сподіваюся, викличе не лише посмішку від упізнавання суспільно-політичних паралелей, а й допоможе зробити правильні висновки. Особливо на тему примирення.
Жити з післявоєнною травмою втрати, коли не було можливості провести реванш, для нашого покоління не зовсім актуальна історія, тепер вже далека. Відлуння поразки, намагання зрозуміти «чому батькам не вдалося», осмислюється автором і постає кістяком усієї творчості. Поразка як фундамент, як період нового намагання жити. Життєствердна аксіома боротися навіть у найтемніший час так чи інакше для певної когорти тримається поруч із бажанням помсти за отримане клеймо ганьби, та шляхи до цього кардинально різні. Мабір боровся за традицію через жертву себе перу, кропіткій праці в тіні, але з великою любов’ю до Європи, рідної Нормандії та істини. Нам, до слова, теж доведеться вчитись такої любові до свого європейського коріння й аналогічно загартовувати, тримати стрій поколінь у знищувальному хаосі сьогодення, адже це ледь не єдиний варіант, якщо хочемо втримати минуле і надати сенс майбутньому.
У 1995 році Франсіс Бержерон зі своєю командою відзняв чудову збірку інтерв’ю з діячами переважно політичного правого табору. Велика частина матеріалу виявилася втраченою, та нещодавно знайдені записи транскрипцій відео зробили для нас доступним зокрема скромне самвидавне інтерв’ю з Жаном Мабіром — на цілу книжечку! Тут і про громадянську війну, що знищує сім'ї, і історія створення молодіжного руху, який у своїй основі тримався на вишкільно-скаутському гарті та національній свідомості, і переосмислення язичництва та його щире, невульгарне втілення, що відроджувало європейське буття (і навіть здобуло схвалення від католицького священника!), розповідь про видання журналу Viking, що утвердив естетичний та доступний стандарт відкриття забутих сторінок історії поруч із юнацьким спонуканням до творення чогось більшого, ніж просто озвучення своїх нішевих зацікавлень та краєзнавчих розвідок у маргінальному колі. Докладна і унікальна біографічна оповідь про Алжирську війну та досвід Мабіра як командира підрозділу commando de chasse; післявоєнні політично-літературні пригоди з Філіпом Едуї та Роже Нім'є, співпраця з Аленом де Бенуа та Домініком Веннером і створення найвідоміших історичних серій, зокрема «Трилогії французького добровольця» — Бержерон надав нам справжній скарб, де в скромній, але захопливій манері Жан Мабір розповідає про своє життя.
Уривок з перекладеного мною інтерв’ю вже доступний для читання — і, сподіваюся, викличе не лише посмішку від упізнавання суспільно-політичних паралелей, а й допоможе зробити правильні висновки. Особливо на тему примирення.
Пломінь
Франсіс Бержерон. Інтерв’ю з Жаном Мабіром, співцем Війни і Моря (уривок) - Пломінь
⚡5
blitzschläge
Особистості такої «породи», як Жан Мабір, нечасто тримаються на слуху: відсутність постійно скандальних заяв, що додають масла у вогонь політичної дискусії, знання свого (для деяких за визначенням — другорядного) місця в ієрархії ідейної боротьби та й саме…
Приклад оформлення журналу Viking за 1958 рік авторства Жана Мабіра.
⚡9
blitzschläge
Приклад оформлення журналу Viking за 1958 рік авторства Жана Мабіра.
Viking_1958_08.pdf
10 MB
+ + +
Viking — 1958 — N°08, Nouvelle série
Viking — 1958 — N°08, Nouvelle série
⚡1
Forwarded from Третій армійський корпус
Віталій Карвацький, друг Турист — Герой України!
Президент присвоїв звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» воїну Третьої окремої штурмової бригади Віталію Карвацькому.
Добровільно став на захист країни на початку повномасштабного вторгнення. У лавах Третьої штурмової розпочав службу зі знищення ворога під час оборонних боїв на Авдіївському Коксохімі. Як піхотинець та оператор FPV Турист ліквідував понад 600 окупантів і десятки одиниць ворожої техніки.
Захищаючи країну на Харківщині, Віталій Карвацький загинув у боротьбі з російським ворогом.
Пам’ятаємо. Помстимося.
Друг Турист — у строю!
3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦
Президент присвоїв звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» воїну Третьої окремої штурмової бригади Віталію Карвацькому.
Добровільно став на захист країни на початку повномасштабного вторгнення. У лавах Третьої штурмової розпочав службу зі знищення ворога під час оборонних боїв на Авдіївському Коксохімі. Як піхотинець та оператор FPV Турист ліквідував понад 600 окупантів і десятки одиниць ворожої техніки.
Захищаючи країну на Харківщині, Віталій Карвацький загинув у боротьбі з російським ворогом.
Пам’ятаємо. Помстимося.
Друг Турист — у строю!
3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦
⚡2
Третій армійський корпус
Віталій Карвацький, друг Турист — Герой України! Президент присвоїв звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» воїну Третьої окремої штурмової бригади Віталію Карвацькому. Добровільно став на захист країни на початку повномасштабного вторгнення.…
Прощання з другом Туристом відбудеться 25 липня (п'ятниця) об 11:00 в Гарнізонному храмі у Львові, за можливості, приходьте.
Один з найбільш гідних та авантюрного кшталту чоловіків (і дійсно щиро доброго за духом), що промайнули у долі.
Один з найбільш гідних та авантюрного кшталту чоловіків (і дійсно щиро доброго за духом), що промайнули у долі.
⚡1
Forwarded from Vae Victis 🇺🇦✙
Панове. Ціль дружньої банки була успішна досягнута, у зв'язку з чим я додав коментарі по інвайтам. Розглядати їх буду індивідуально щоб потім не фільтрувати кацапню та ботів.
Втім, збір не завершено, тому додав нову цільову суму. Друзі реваншисти з усіх сил виконують бойові завдання на стратегічно важливій ділянці, де противник активно наступає й прочавлює оборону СОУ, й все більше цивільних вимушено полишити свій кров.
У зв'язку з цим нова ціль дружньої банки: 777 000 грн. Досягнення її гарантовано закриє збір й пришвидшить роботу в секції НРК.
Нагадую про посилання:
https://send.monobank.ua/jar/5Qb9NXRpC1
Втім, збір не завершено, тому додав нову цільову суму. Друзі реваншисти з усіх сил виконують бойові завдання на стратегічно важливій ділянці, де противник активно наступає й прочавлює оборону СОУ, й все більше цивільних вимушено полишити свій кров.
У зв'язку з цим нова ціль дружньої банки: 777 000 грн. Досягнення її гарантовано закриє збір й пришвидшить роботу в секції НРК.
Нагадую про посилання:
https://send.monobank.ua/jar/5Qb9NXRpC1
⚡2
Vae Victis 🇺🇦✙
Панове. Ціль дружньої банки була успішна досягнута, у зв'язку з чим я додав коментарі по інвайтам. Розглядати їх буду індивідуально щоб потім не фільтрувати кацапню та ботів. Втім, збір не завершено, тому додав нову цільову суму. Друзі реваншисти з усіх…
Важкі часи, немає ні сил, ні бажання ділитись спадком мирного життя, хоч і поступово повернемось й до цього напрямку просвіти. Тим часом прошу підтримувати ближнього – допомогти закрити потреби бійцям «Реваншу».
Можу поручитися за людей, які займаються придбанням, і за тих, кому саме все це збирається. Від вас – посильний донат і репост, бажано з оновленням.
Залишилось зовісм небагато, щоб добити збір.
https://send.monobank.ua/jar/5Qb9NXRpC1
Можу поручитися за людей, які займаються придбанням, і за тих, кому саме все це збирається. Від вас – посильний донат і репост, бажано з оновленням.
Залишилось зовісм небагато, щоб добити збір.
https://send.monobank.ua/jar/5Qb9NXRpC1
⚡3
blitzschläge
Важкі часи, немає ні сил, ні бажання ділитись спадком мирного життя, хоч і поступово повернемось й до цього напрямку просвіти. Тим часом прошу підтримувати ближнього – допомогти закрити потреби бійцям «Реваншу». Можу поручитися за людей, які займаються придбанням…
Залишилось добити 150к, прошу про ваш дружній репост та спроможний донат.
upd: дякую, зібрали потрібну суму.
upd: дякую, зібрали потрібну суму.
⚡4
Forwarded from Вітер Бронзи
"Незалежність"
Кров у плавнях і протоках,
І золотоверхий Київ;
Життя, немов вічна облога,
Данапріс стрічає нових Ахіллів.
Кінбурн, Зміїний, Тягинка -
Епітети міфу нового.
Меандри звіриного стилю
З приміткою "high explosive".
Авдіївка, Орлівка, Бахмут,
Де ворог не має курганів;
Сталеві валькірій борти лиш везуть
Братів на відновлення до Вальгали.
Прапори тепер на могилах -
Це кров'ю омиті кордони.
Та навіть якщо всі загинем,
Фронтир пам'ятатиме ворог.
2024
Кров у плавнях і протоках,
І золотоверхий Київ;
Життя, немов вічна облога,
Данапріс стрічає нових Ахіллів.
Кінбурн, Зміїний, Тягинка -
Епітети міфу нового.
Меандри звіриного стилю
З приміткою "high explosive".
Авдіївка, Орлівка, Бахмут,
Де ворог не має курганів;
Сталеві валькірій борти лиш везуть
Братів на відновлення до Вальгали.
Прапори тепер на могилах -
Це кров'ю омиті кордони.
Та навіть якщо всі загинем,
Фронтир пам'ятатиме ворог.
2024
Замість усіх слів, лише найближчий уривок недільного чтива, яке писалось рівно сто років тому. Повторюваність і чергове нагадування, що незмінно продовжуватиметься, щойно ослабне мур. Дякую кожному вогнику в юних зіницях, що стали спонуком до дії.
Честь і слава воїнству.
Честь і слава воїнству.
blitzschläge
Замість усіх слів, лише найближчий уривок недільного чтива, яке писалось рівно сто років тому. Повторюваність і чергове нагадування, що незмінно продовжуватиметься, щойно ослабне мур. Дякую кожному вогнику в юних зіницях, що стали спонуком до дії. Честь…
Володимир Лопушанський «У споконвічному вирі»
⚡1