Митрополит Іларіон відвідав у Польщі вимушених переселенців з України

З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія митрополит Рівненський і Острозький Іларіон, голова Місії капеланської допомоги вірним ПЦУ, які через російську агресію…

13 лютого Православна Церква України вшановує святого благовірного князя Костянтина Острозького, повідомили в ПЦУ. Йдеться про Костянтина-Василія Острозького, молодшого сина князя Костянтина Івановича Острозького, який був одним з найвидатніших полководців та військових стратегів XVI століття і який прославився багатьма переможними битвами, в тому числі й проти Московії. Його сина за…

https://df.news/2025/02/14/tserkva-vshanovuie-sviatoho-blahovirnoho-kniazia-kostiantyna-ostrozkoho/

Сребролюбство, чорні молитви та вимога шанувати "сан від Бога" попри заборону єпископом в служінні. Далі розповімо докладніше та поставимо цікаве питання...

Чи маємо юридичний механизм розвязання конфликтів у релігійних громадах, зокрема забезпечення заборони на колишній парафії?

#пцу #гроші #інсайдиChurcher #відчитачів

Тут нам пишуть обурені віряни Свято-Покровської парафії ПЦУ с. Нежухів, що на Львівщині. Здавалось би настоятель о. Ярослав Степанович Цигиль 1963 року народження, але намагається вдавати себе за святішого ніж святі якогось відмінного за усіх, такого собі Людинобога, якому все можна. Замість того, щоб залучати та просвіщати людей, роз'яснювати їм духовні речі, він просто насаджує особисту владу та воює з традиціями й вірянами.

Наприклад, у серпні 2024 року відмовляв старості Михайлу Яхвану та родині 26-річного загиблого Героя Костянтина Закрути в тому, щоб його тіло перебувало в храмі, мов сім’я воїна не відвідувала церкву - поки втручання представників місцевої влади не вимусило його дати згоду.

І діє таким чином о. Ярослав роками. У 2023 та 2024 роках він не давав благословення на збирання парафіянами коштів під час коляди й щедрівки на потреби захисників, які є мешканцями села (у Нежухові мають 75 діючих військовослужбовців). При тому, що іконостас навіть без покриття золотою плівкою обійшовся громаді 189 тис. доларів.
Навіть цікаво було б почути від о. Ярослава, які для цього можуть бути причини, окрім браку патріотизму в його душі!

Постає питання: чи він робить це через свій злий характер та брак патріотизму, чи через особисту вигоду?
Відповідаючи на це питання, на жаль, доходимо до висновку, що о. Ярослав не має взагалі жодних понять про християнську віру, і навіть не намагається відповідати священничому сану, хоча б роблячи вигляд, що має якусь пастирську мотивацію.

Навчання з дітьми протягом навчального року й навіть безпосередньо перед Святим Причастям о. Ярослав не проводить, хоча парафіяни цього потребують і дуже б цінували. Не кажучи вже про те, що це є його пастирським завданням.
Ба більше, настоятель маніпулює громадою, погрожує прокляттям, читанням молитов проти здоров’я. Це взагалі якийсь жах, сюр та нонсенс нісенітниця!

Тут навіть до характеру цього отця звертатись ні до чого. Він тут проявляється тільки в його нахабстві й тупої впертості чинити свавілля - мов, ніхто й ніщо не указ. Який там Суд Божий...
Гроші - ось єдиний його бог, те до чого він хоче торкатися, відчувати в руках, що він прагне одноосібно контролювати, або жодна крихітка не пройшла повз нього. Жодна річ, на якій не можна нагріти руки - вже не цікава йому.
І не треба тут розповідати, що цей поцінувач електроніки з Ельдорадо є вдівцем, що він має трьох дітей. Багато священників переживають всі ці складнощі, але дають собі раду, вірою в Бога та чемним служінням Йому, по совісті.

З цих прикладів ви все про його духовний стан зрозумієте самі. Під час окроплення будинків Йорданською водою о. Ярослав вимагає, щоб гроші давали в руки. Кошти, які парафіяни оплачують за будь-якого роду Служби Божі, напряму потрапляють до кишені настоятеля. Ніяких квитанцій про оплату не видають. Кошти, які збираються громадою кожного місяця, перебувають у володінні настоятеля. Розпорядження цими коштами відбувається ним особисто.
Зокрема, за його словами, замовлений - без жодного кошторису та згоди громади, - тетрапод коштував 300 тис. грн, але на даний час нібито на нього витратили вже 600 тис. грн. Отже, він самовільно, без зборів, звільнив голову ревізійної комісії. Взагалі збори церковної громади не проводилися вже понад п’ять років.

І так о. Ярослав поступається все своє церковне життя. Ще рішенням VI-го Львівського Єпархіального Собору, до якого належала парафія, о. Ярослава Цигиля, а також отців Ігоря Курпіту та Івана Піцика було заборонено у служінні та виведено з клиру УАПЦ (див. скани 👇🏻).
Тоді він, користуючись ширшим конфліктом архієп. Львівського Макарія Малетича і вл. Якова Макарчука, на той момент єп. Черкаського, Голови Контрольно-ревізійної комісії УАПЦ, просто зібрав обманним шляхом підписи парафіян і перейшов з останнім у підпорядкування Дрогобицько-Самбірської Єпархії УПЦ КП, і з нею потрапив у ПЦУ.

(Продовження)

Тобто маємо ще один кейс до питання, як треба складати статути парафій і єпархій, аби громада могла саме в юридичному полі вирішувати і справи з фінансовими зловживаннями, і з доступом до служіння в храмі. Аби не треба було чинити протести та самовільне, не обґрунтоване законом насилля.
Як мову та логіку канонів перекласти на мову сучасного світського законодавства? Адже йдеться тут не тільки про переходи громад між юрисдикціями, але й про взаємини всередині парафії.

Маємо багато, дуже багато роботи - спільної (!) роботи усіх релігійних діячів та чиновників. Ось воно - підґрунтя для конструктивного діалогу, нагальна проблема. А в нас поки що тільки розбрат та поливання брудом одним одного... Замість позбавлення від бруду священників на кшталт пана Цигиля.

P.S. Цікаво, чи не пов'язані церковний конфлікт про який йдеться та конфлікт старости Михайла Яхвана із сином в.о директора Свидницької гімназії Ільницьким Юрієм Ігоровичем у вересні минулого року, коли пан Яхван отримав легке тілесне ушкодження, але в січні попросив звільнити нападника від кримінальної відповідальности?

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Глядіть, що ми знайшли 😱:

- стаття про суперечливу ідеологію сірого кардинала Д.Трампа, мільйонера-проповідника, засновника PayPal Пітера Тіля;
- а також відеоінтерв'ю, в якому він розповідає про свою не менш парадоксальну політичну теологію.

Гадаємо, усім, хто добре володіє англійською мовою, буде вельми цікаво ознайомитись. Особливо тим недолугим, хто симпатизує Трампу. Зокрема щоб зрозуміти, в якому світі - навіть не післяправди, а кривди, - живемо.

P.S. Ну й, мабуть, толкіністам, бо назви майже всіх компаній Тіля чомусь відсилають саме до художнього всесвіту Дж. Р. Толкіна.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Почаїв і лавра у 2025: що нового?

#вартопрочитати #пцу #угкц

Битва за Почаївську лавру розпочалась ще наприкінці 2022 р. Як ми знаємо, УГКЦ в особі тодішнього глави Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ митрополита Василя Семенюка з групою близько десятка чоловік пробралась на територію Почаївської святині 22 грудня 2022 р. Офіційно фото з цією т.зв. розвідгрупою в соцмережі потрапило лише через кілька тижнів.

Опісля цього паломництва, 19 січня 2023 року вийшло одразу два інтерв'ю різдвяного характеру - глави УГКЦ Святослава і очільника ПЦУ Епіфанія. Якщо Блаженнійший Святослав зайняв гнучку позицію і радше прагнув до доступу в Почаїв, то митрополит Епіфаній чітко заявив, що у святині двох господарів бути не може (хоча наприкінці 2023 року він вже допустив, що греко-католики матимуть змогу іноді там служити).

Не будемо переказувати всі деталі баталій 2023 - 2024 років, адже вони були добре описані в наукових статтях франківського священника УГКЦ і історика Андрія Жука. З ними не є проблема ознайомитись у мережі. Однак, підтвердити хід думок отця можемо - ви вірно вказали, що Головко діяв суто в інтересах Нестора (Писика), глави Тернопільської митрополії ПЦУ. Головко і сам є православним та намагався діяти з позицій інтересів Епіфанія.

Делегація ЧСВВ і спроби тернопільського декана Козака пролобіювати питання лаври в Головка та в інших органів - це також було фіаско. Згадаймо лише як Козак непохитно вів переговори з містянами щодо конфліктної реставрації катедри в Тернополі в тому ж 2023 р. Безумовно, що делегувати Козака суто як історика церкви та головного цивільного священника області - ну це було нерозумно.

Так, у 2023-му лобіст ПЦУ Головко лишився без посади, але його кейс - це політика.

Тепер ми чуємо, що митрополит Нестор (ПЦУ) розпочав процес реєстрації скиту - Почаївського Свято-Духівського чоловічого монастиря у складі Тернопільської єпархії, - рішення про створення якого ухвалив 2 лютого 2025 року Священний Синод ПЦУ (хоча станом на 14 лютого документи для реєстрації скиту до ДЕСС не надходили). Діяти в цьому напрямку вони почали ще у 2023-му, коли Синод ПЦУ ухвалив створити Почаївську Свято-Успенську Лавру Тернопільської єпархії, якої юридично досі не має. Але зараз, коли апеляційний суд вже залишив будівлі скиту у власності держави, мабуть, вже зобачимо якийсь реальний процес.

Яка реакція УГКЦ? Немає ясності. Тут під боком ПЦУ зі Свято-Духівського скиту почала свій Печерський сценарій, але всіх ніби все влаштовує. Чи просто владика Теодор (замінив Василика в грудні 2024-го) і досі розгрібає проблеми спадку свого попередника? ЧСВВ мовчить. Та й у риториці Святослава теж не було згадок про цей кейс.

Висновок один: влада зважила всі "за" і "проти". Ситуація ніби значно змінилася. Ймовірно, що ПЦУ поступилась в іншій сфері, яку ми не помітили.

Чи варто продовжувати холодну війну 2022 - 2024 років за Почаїв між ПЦУ й УГКЦ? Ні, вона немає перспектив. Однак, підґрунтя для певних конфліктів за інші об'єкти ще достатньо. Можливо, екуменічність і неофіційні переговори церков досягли компромісу, прояв якого спостерігаємо зараз у битві за Почаїв, а може і ні.

Стежимо за розвитком подій! Ну й нагадуємо, про нюанси зі станом охорони культурної спадщини та з купою судових процесів проти наближених до рпцвУ приватних власників монастирських земель, через які переможцю в церковно-політичній боротьбі за Почаїв ще доведеться пройти.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Чому не всюди можна по-черкаськи?

#пцу #рпцву #церковнаборотьба #відчитачів

Події останніх двох тижнів свідчать про те, що на Буковині черкаський сценарій (у ліпших його аспектах), на жаль, провалився.

Один з вже майже постійних фігурантів наших постів, о. Роман Грищук, знов долучився - і знов все зіпсував. Дивуватися тут, звичайно, немає чому: ну на що можна чекати від хлопця, ба більше священника, в якого все через дупу...

Але, якщо серйозно, це прикро, що в молодого, активного та перспективного Феогноста, в якому ми дійсно вбачаємо певні надії на довгостроково українську (перш за все в державному та територіальному сенсі) Буковину, немає нормального лідера й правої руки з-поміж білого духовенства.

Мабуть, є якісь труднощі у взаєминах із більш зрілими священниками, як це часто буває в молодого за віком керівника? Мабуть, варто таки знайти таку форму спілкування та взаємодії, аби не втрачаючи власного архієрейського авторитету прислухатися та довіряти іншим, в чомусь відмінним. Все ж таки холодний розум та досвід інколи є ціннішими за одну лише молоду енергію та палкість серця (не кажучи вже про пихату дурість певних отців).

Отці тут теж можуть допомогти владиці: хвилювання не втратити авторитет - це нормально, це не тільки про владолюбство, але й про те, щоб гідно впоратися із власними обов'язками. І якщо таке побоювання є, значить є розуміння відповідальності за справу та свідомість щодо власних слабких місць, де потрібна допомога, щодо браку досвіду в певних питаннях тощо. Тут можна допомагати один одному долати ці страхи, аби об'єднувати нові підходи, сміливість та ініціативність із досвідом, обережністю та ґрунтовністю.

Ось і привод для певного архієрейського кенозису є, бо ніхто не застрахований від помилок. Кажуть, що днями зловмисники - на тлі загострення протистояння, не можна виключати що пов'язані з рпцвУ,- зламали акаунт владики Феогноста в телеграмі та влаштували від нього шахрайську розсилку. Добре, що він про це оперативно повідомив у Фб. Також якщо проявити смирення та відкрито розповісти оточенню про інцидент - інші будуть мати приклад того, як не ховати труднощі та помилки, а виправляти їх, та й будуть більш озброєними проти шахраїв та хакерів. Мов, глядіть, навіть молодий владика попався - вже не соромно питати та розповідати. З іншого боку, молодий владика краще може розібратися, мабуть, із допомогою спеціалістів, і потім ухвалити та роз'яснити ефективні заходи із запобігання таким атакам - чим захистить усіх.

Чернівецький кейс стає все важчий. Московська церква доволі здала в регіонах, але поки що в Мелетія є два найвірніші союзники - "кулівцівський прозорливець" архієп. Хотинський Веніамін та його дурість Жар. Отже, єдність та всебічно організована співпраця владик, кліриків та вірян ПЦУ зараз вельми потрібна. Одного дурного нахабства замало. Інколи дурноверхий друг гірше за хитрого ворога. Най кожен має своє місце, де служити на користь церкві й Україні.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Кадр сьогоднішнього дня з Унівської лаври

#відчитачів #угкц #інсайдиChurcher

Два монахи мають діалог:
- Ти хоча б розумієш, що смерть папи це наш шанс?
- Чому?
- Святійший повинен вести діалог частіший з Епіфанієм і порвати з Римом.
- Що ти кажеш таке, брате! Це ж немислимо!
- А платити гроші на Рим і торгувати в крамниці продукцією з цим соціалістом (звісно, йдеться про Франциска - прим.) - це ж гріх чи не гріх?

Якийсь час співбесідник промовчав, а згодом і махнув рукою та пішов в бік господарських приміщень.

Що це говорить? У студитів є розбіжності, і їх прагнення до єдиної Київської церкви приємно чути.

Але от що з того буде? Кардинал Бичок поки не набрав ваги у Ватикані і є новачком, але хто його знає... Може це і є майбутній папа в потрібні колись часи.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

​​Щодо латинізації та непорозумінь в новоствореному Ординаріаті для східних католиків у Іспанії

#відчитачів #угкц #інсайдиChurcher

До нас тут знов звертаються українці греко-католики з Іспанії, але цього разу з іншого та більш глобального приводу. Небайдужі вірники розповідають, що через створення Ординаріату для вірних східних католицьких церков у цій сонячній країні відбувається тотальна латинізація.

Громади східних обрядів приєднають до іспанських парафій. Більшість українських священників виконують служіння для римо-католицької церкви, бо їх зобов'язують до цього, і це оголошується як обов'язковий стан справ. Також отців заохочують до катехизації дітей виключно іспанською мовою, до впровадження частин літургії іспанською, вимагають аби хрещення, шлюби та всі треби виконувалися іспанською.

Кошти мають зберігатись виключно на рахунках латинських парафій або єпархії. Впроваджено архіпресвітерати, архіпресвітерами встановлено лояльних до влади священників.

Основними ініціаторами називають кардинала Мадриду й Ординарія для східних католиків Іспанії José Cobo Cano та його вікарія Andrés Martínez Esteban. У вірників навіть склалося стійке враження, що останній ненавидить все українське, а також східний обряд і східних священників взагалі.

Що тут можна сказати... Архієпископ Мадриду, молодий кардинал Хосе Кано виглядає не таким поганим, судячи з того, як він зреагував на педофільський скандал в Opus Dei. Він також відмовляється вінчати одностатеві пари, попри те що його вочевидь просував Папа Франциск.

Щодо вл. Андреаса Естебана, його завданням називалась допомога вірникам нелатинських обрядів інтегруватися та бути видимими в Іспанії, бо навіть про існування деяких в країні мало що латинянам відомо. По своєму призначенні він також жалився на брак грошей і кадрів, відсутність власних приміщень тощо, визнаючи залежність від Мадридської архієпископії, та обґрунтовував необхідність призначити священників для кожного обряду (та району країни, як у випадку українців греко-католиків) тим, що це дозволить "священникам різних обрядів брати участь в житті ординаріату, що є фундаментальним і дозволяє забезпечити більшу близькість". Бачимо також, що Андреас Естебан українські парафії, на яких до речі, здається, добре працюють із молоддю, як мінімум не оминає увагою.

Щодо його дій та рішень, мабуть, він має якісь побоювання щодо порядку і чесности представників інших обрядів та мігрантів, зокрема українців, та/або їх сприйняття суспільством?

Мабуть, вирішуючи своє завдання, вл. Андреас надто контролює й тисне. Саме тому заохочує до служіння для римо-католиків - аби присутність східних кліриків була помітною, аби знайомити одних з одними, ну й італійською - заради функціональності, довіри, близькості та їх (с)прийняття іспанцями при цьому. Менш уваги приділяє внутрішнім проблемам, якими живуть громади, боїться втручатись у це, не бачить якихось складнощів, мовних, культурних, матеріальних, стосовно яких міг би допомогти... Тому всі ініціативи сприймаються як перепони, замість допомоги.

Тим більше, що, як виглядає, допомогти Ординаріат не дуже-то й має чим, крім доступу до храмів. Навіть зберігання та облік грошей - потребує ресурсів та підстав, і якщо цього немає, а якийсь порядок і нагляд має бути - доводиться зберігати там, де є відома йому та прозора для керівництва інфраструктура, тобто в латинян... Мабуть, із розвитком Ординаріату це може бути вирішено.

Знов таки, молодий архієрей, який нещодавно вступив на посаду. Мабуть, ще й намагається "виправдати" своє призначення, довести щось, і тому форсує процес... Хтось має йому пояснити, де знати міру, де можна діяти більш спокійно. Що треба пояснювати мотиви рішень - поки їх не зрозуміють як свої.

​​Треба якраз через цих архіпресвітерів розповідати вікарію про складнощі, аби для початку він сам бачив і розумів, чим і як живуть східні громади. Інакше справді незрозуміло, навіщо оця співпраця та наближення з латинянами? Що вони дають або можуть дати громадам Ординаріату, їхньому культурному, соціальному та релігійному життю, яке саме прийняття, який саме актуальний потрібний досвід і допомогу. Якщо це зостане зрозумілим для всіх, те й заохочувати до певної інтеграції буде простіше.

Владиці Андреасу треба не бути лише контролером і джерелом "проблем", аби помічники не показували лише гарну картинку коли "на землі" накопичується обурення. З іншого боку, нам треба щось казати про себе, давати можливість побачити себе такими як є. А для цього треба почути в себе світло східної традиції та українства - що ми маємо, що ми своєю чергою хочемо нести та можемо дати. Чому власне нам може бути важливо спілкуватися та співпрацювати з місцевими вірниками та отцями. Треба знайти спільне розуміння того, в чому наша ідентичність, що саме їй загрожує - і як інакше ми б хотіли, щоб вона біла видимою для латинян.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Представники релігійної громади парафії на честь святителя Василія Великого із села Підзахаричі записали відео, у якому визнають, що вчинили помилку, публічно звернувшись до віцепрезидента США Джей Ді Венса зі скаргою на “фальшиві” збори ПЦУ та проханням втрутитися у ситуацію. Нове відео парафіяни записали на фб-сторінці храму, пише molbuk.ua Вочевидь, перепалка між…

https://df.news/2025/03/03/my-pomylylysia-relihijna-hromada-na-bukovyni-peredumala-skarzhytysia-vensu-video/