Forwarded from Антифон - Православні Новини
Суд дозволив Чернігівській єпархії УПЦ безоплатно користуватися Єлецьким монастирем
Залишити позов Національного заповідника "Чернігів стародавній" без задоволення, тим самим дозволивши Чернігівській єпархії УПЦ й надалі безоплатно користуватися низкою споруд на території комплексу Єлецького монастиря.
Таке рішення ухвалив Господарський суд Чернігівської області 28 липня, передає Суспільне.
За словами директорки заповідника Наталії Ребрової, чи подаватимуть вони апеляційну скаргу – буде відомо після оприлюднення повного рішення суду.
Суддя Господарського суду Чернігівської області Андрій Сидоренко зачитує: "Господарський суд вирішив позов Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» до управління Чернігівської єпархії Української Православної Церкви про зобов’язання повернути майно та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення залишити без задоволення".
@orthodox_news
Залишити позов Національного заповідника "Чернігів стародавній" без задоволення, тим самим дозволивши Чернігівській єпархії УПЦ й надалі безоплатно користуватися низкою споруд на території комплексу Єлецького монастиря.
Таке рішення ухвалив Господарський суд Чернігівської області 28 липня, передає Суспільне.
За словами директорки заповідника Наталії Ребрової, чи подаватимуть вони апеляційну скаргу – буде відомо після оприлюднення повного рішення суду.
Суддя Господарського суду Чернігівської області Андрій Сидоренко зачитує: "Господарський суд вирішив позов Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» до управління Чернігівської єпархії Української Православної Церкви про зобов’язання повернути майно та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення залишити без задоволення".
@orthodox_news
❤18🤬14🙏5😢4😁1
Forwarded from Духовний Фронт України
Київська митрополія Української Православної Церкви (в єдності з МП) повідомила Державну службу України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) про неповернення із закордонного відрядження свого клірика протоієрея Максима Шевченка, 18.12.1987 року народження. Ця подія викликає питання щодо відповідальності керівництва УПЦ, зокрема митрополита Антонія (Паканича). За інформацією з наших джерел, саме…
https://df.news/2025/07/30/kliryk-upts-iakyj-opikuvavsia-hromadoiu-u-nimechchyni-ne-povernuvsia-v-ukrainu-u-dess-pryzupynyly-rozhliad-klopotan-vid-mytropolii-upts/
https://df.news/2025/07/30/kliryk-upts-iakyj-opikuvavsia-hromadoiu-u-nimechchyni-ne-povernuvsia-v-ukrainu-u-dess-pryzupynyly-rozhliad-klopotan-vid-mytropolii-upts/
Духовний Фронт України
Клірик УПЦ, який опікувався громадою у Німеччині, не повернувся в Україну – у ДЕСС призупинили розгляд клопотань від Митрополії…
Київська митрополія Української Православної Церкви (в єдності з МП) повідомила Держа
👍6🤬3❤1
Знов про румунів... (перепрошуємо за багато букв)
Частина перша
#пцу #церковнаборотьба #вартопрочитати
Ось вийшла така стаття відомої норвезької правозахисної організації у царині релігійної свободи Forum18. Ось що з цього приводу прийшло на думку та сформулювалось.
Ми не можемо гарантувати канонічні права ПЦУ як Помісної православної церкви через наші закони. Ми як держава не можемо відмовити в реєстрації релігійних громад та об'єднань закордонних православних церков на теренах країни, якщо вони не порушують законів, зокрема не підпорядковуються центру в країні-агресорі. На жаль. Навіть якщо це суперечить національним інтересам, наприклад зі зміцнення територіальної цілісності та протидії загрозам сепаратизму. Отже, про духовну єдність та канони - зайве говорити.
При цьому ПЦУ звинувачують в тому, що вона є "державною церквою", і це дещо стримує та ускладнює захист її інтересів чиновниками та заважає тому щоб законодавчо закріпити її статус як єдиної Помісної православної церкви України, як це є згідно з Томосом об автокефалії та Статутом ПЦУ (див. п. 4. “Членами Православної Церкви України є усі православні християни цієї країни незалежно від їхньої національності.”, держ. реєстрація Статуту вже свідчить про те, що на думку експертів це не суперечить чинному законодавству). Аби взагалі не треба було ухвалювати окремі закони стосовно інших православних юрисдикцій - більше або менше, але фактично небажаних. Це здавалося б кінцевим розв'язанням зазначеної проблеми з реєстрацією закордонних канонічних юрисдикцій - через таке пряме, чесне та гідне рішення суверенної держави.
Щобільше, нещодавно голова профільного комітету ВРУ Микола Княжицький, кажучи про кадрову проблему ПЦУ, пропонував надати їй статус та фінансування, подібні до тих, які має в Греції Елладська православна церква, котра там розглядається як частина державного апарату.
Тобто, по суті, треба змінити або роз’яснити Конституцію України, в якій нічого не йдеться про взаємини держави з релігією, крім положень Ст. 11 (“Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.”) та змінити ст. 5 Закону “Про свободу совісті та релігійні організації”, аби без зайвого та нав'язаного сорому зробити ПЦУ державною церквою, в ліпшому сенсі цього словосполучення - визнаним інституціональним втіленням православ'я як державної конфесії.
Див. продовження 👇🏻
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Частина перша
#пцу #церковнаборотьба #вартопрочитати
Ось вийшла така стаття відомої норвезької правозахисної організації у царині релігійної свободи Forum18. Ось що з цього приводу прийшло на думку та сформулювалось.
Ми не можемо гарантувати канонічні права ПЦУ як Помісної православної церкви через наші закони. Ми як держава не можемо відмовити в реєстрації релігійних громад та об'єднань закордонних православних церков на теренах країни, якщо вони не порушують законів, зокрема не підпорядковуються центру в країні-агресорі. На жаль. Навіть якщо це суперечить національним інтересам, наприклад зі зміцнення територіальної цілісності та протидії загрозам сепаратизму. Отже, про духовну єдність та канони - зайве говорити.
При цьому ПЦУ звинувачують в тому, що вона є "державною церквою", і це дещо стримує та ускладнює захист її інтересів чиновниками та заважає тому щоб законодавчо закріпити її статус як єдиної Помісної православної церкви України, як це є згідно з Томосом об автокефалії та Статутом ПЦУ (див. п. 4. “Членами Православної Церкви України є усі православні християни цієї країни незалежно від їхньої національності.”, держ. реєстрація Статуту вже свідчить про те, що на думку експертів це не суперечить чинному законодавству). Аби взагалі не треба було ухвалювати окремі закони стосовно інших православних юрисдикцій - більше або менше, але фактично небажаних. Це здавалося б кінцевим розв'язанням зазначеної проблеми з реєстрацією закордонних канонічних юрисдикцій - через таке пряме, чесне та гідне рішення суверенної держави.
Щобільше, нещодавно голова профільного комітету ВРУ Микола Княжицький, кажучи про кадрову проблему ПЦУ, пропонував надати їй статус та фінансування, подібні до тих, які має в Греції Елладська православна церква, котра там розглядається як частина державного апарату.
Тобто, по суті, треба змінити або роз’яснити Конституцію України, в якій нічого не йдеться про взаємини держави з релігією, крім положень Ст. 11 (“Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.”) та змінити ст. 5 Закону “Про свободу совісті та релігійні організації”, аби без зайвого та нав'язаного сорому зробити ПЦУ державною церквою, в ліпшому сенсі цього словосполучення - визнаним інституціональним втіленням православ'я як державної конфесії.
Див. продовження 👇🏻
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
forum18.org
Forum 18
🤮6❤3🤔3
Знов про румунів... (продовження)
Частина друга (див. початок)
#пцу #церковнаборотьба #вартопрочитати
Втім, навіть у такому разі, відмовляти в реєстрації православних громад інших юрисдикцій все одне не зможемо. Навіть у тій самій Греції конкурент державної ЕПЦ – старостильний Хризостомовський синод (Церква істино-православних христиан Греції), - таки був зареєстрований) у 2004 році (хоча й в формі некомерційної асоціації).
Крім того, попри те, що зараз більшість вірників належать саме до ПЦУ, законодавче закріплення державницького значення за нею (або прямо за православ’ям як конфесією в її особі) колись може стати перешкодою на шляху об'єднання Київського християнства, омріяного не менш за об'єднання православних.
Якщо ж обмежитись закріпленням Помісного статусу та лише ексклюзивним визнанням православної інституціональності ПЦУ – можуть постати питання про втручання у внутрішні канонічні питання Церкви. Це також відімкне скриньку Пандори, бо, наприклад, мусульманська спільнота в нас теж не має єдиного організаційного втілення та поділена між кількома Духовними управліннями.
Разом із тим, маємо уважно стежити за розвитком подій навколо судових тяжб щодо реєстрації старостильної православної церкви в Болгарії. Там, попри секулярний за основним законом характер держави, влада, переживши власний церковний розкол в 1990-х рр., зараз намагається підтримувати монополію Болгарського патріархату, що перебуває у євхаристичному спілкуванні з Константинополем та більшістю автокефальних церков, на право юридично називати себе православною церквою.
Також маємо приклад "єпархій Нових земель", котрі, залишаючись у юрисдикції Вселенського патріархату, зокрема беручи участь у Синодах, були передані ним у тимчасове підпорядкування ЕПЦ якраз з огляду на державне законодавство Грецької Республіки (включно з отриманням фінансування з бюджету країни на поточну статутну діяльність).
Тобто РумПЦ могла б створити власну церковну структуру, але передати її до складу ПЦУ. Однак це знов таки вимагає визнання ПЦУ та встановлення офіційних контактів між церквами. Ну й все ж таки, беручи до уваги національний аспект, не виключає збереження сепаратистських настроїв та етнофілетизму.
Є також досвід Естонії, де фінансування релігійних організації здійснюється з держбюджету через Раду церков. При цьому розподіл коштів визначає цей орган, але в діалозі та з врахуванням побажань уряду, тобто в держави залишається певний важіль впливу. На приклад, церкву мп позбавили фінансування, бо домовились із Радою церков, просто поставивши це умовою для виділення бюджетного фінансування Раді взагалі.
Така собі сіра, але працююча схема: якщо релігійна громадськість, всі церкви-члени Ради погоджуються, те й гаразд. Чи в нас не так із забороною рпцву, коли ВРЦіРО легітимізує ухвалений закон про захист Конституційного ладу в суспільстві та перед міжнародними партнерами? Ось на кшталт цього, тільки відповідальність розподілена більш формалізовано.
Так чи інакше, впевнені, що це питання може мати кардинальне рішення, і його варто шукати, аби свого часу знайти.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Частина друга (див. початок)
#пцу #церковнаборотьба #вартопрочитати
Втім, навіть у такому разі, відмовляти в реєстрації православних громад інших юрисдикцій все одне не зможемо. Навіть у тій самій Греції конкурент державної ЕПЦ – старостильний Хризостомовський синод (Церква істино-православних христиан Греції), - таки був зареєстрований) у 2004 році (хоча й в формі некомерційної асоціації).
Крім того, попри те, що зараз більшість вірників належать саме до ПЦУ, законодавче закріплення державницького значення за нею (або прямо за православ’ям як конфесією в її особі) колись може стати перешкодою на шляху об'єднання Київського християнства, омріяного не менш за об'єднання православних.
Якщо ж обмежитись закріпленням Помісного статусу та лише ексклюзивним визнанням православної інституціональності ПЦУ – можуть постати питання про втручання у внутрішні канонічні питання Церкви. Це також відімкне скриньку Пандори, бо, наприклад, мусульманська спільнота в нас теж не має єдиного організаційного втілення та поділена між кількома Духовними управліннями.
Разом із тим, маємо уважно стежити за розвитком подій навколо судових тяжб щодо реєстрації старостильної православної церкви в Болгарії. Там, попри секулярний за основним законом характер держави, влада, переживши власний церковний розкол в 1990-х рр., зараз намагається підтримувати монополію Болгарського патріархату, що перебуває у євхаристичному спілкуванні з Константинополем та більшістю автокефальних церков, на право юридично називати себе православною церквою.
Також маємо приклад "єпархій Нових земель", котрі, залишаючись у юрисдикції Вселенського патріархату, зокрема беручи участь у Синодах, були передані ним у тимчасове підпорядкування ЕПЦ якраз з огляду на державне законодавство Грецької Республіки (включно з отриманням фінансування з бюджету країни на поточну статутну діяльність).
Тобто РумПЦ могла б створити власну церковну структуру, але передати її до складу ПЦУ. Однак це знов таки вимагає визнання ПЦУ та встановлення офіційних контактів між церквами. Ну й все ж таки, беручи до уваги національний аспект, не виключає збереження сепаратистських настроїв та етнофілетизму.
Є також досвід Естонії, де фінансування релігійних організації здійснюється з держбюджету через Раду церков. При цьому розподіл коштів визначає цей орган, але в діалозі та з врахуванням побажань уряду, тобто в держави залишається певний важіль впливу. На приклад, церкву мп позбавили фінансування, бо домовились із Радою церков, просто поставивши це умовою для виділення бюджетного фінансування Раді взагалі.
Така собі сіра, але працююча схема: якщо релігійна громадськість, всі церкви-члени Ради погоджуються, те й гаразд. Чи в нас не так із забороною рпцву, коли ВРЦіРО легітимізує ухвалений закон про захист Конституційного ладу в суспільстві та перед міжнародними партнерами? Ось на кшталт цього, тільки відповідальність розподілена більш формалізовано.
Так чи інакше, впевнені, що це питання може мати кардинальне рішення, і його варто шукати, аби свого часу знайти.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
❤5👍1
#відчитачів #пцу
Щось подібне вже було, ми попереджали... 😡
Виглядає так, що очищення від бруду відкладається 😞
Що ж, "немає нічого нового під Місяцем" 😑
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Щось подібне вже було, ми попереджали... 😡
Виглядає так, що очищення від бруду відкладається 😞
Що ж, "немає нічого нового під Місяцем" 😑
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Telegram
✙ Churcher ✙
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній відвідає Фінляндію
#пцу #угкц #інсайдиChurcher #відчитачів #вартопрочитати
Предстоятель автокефальної Української Церкви в рамках свого візиту прибуває до Фінляндії разом із єпископом Німецькій…
#пцу #угкц #інсайдиChurcher #відчитачів #вартопрочитати
Предстоятель автокефальної Української Церкви в рамках свого візиту прибуває до Фінляндії разом із єпископом Німецькій…
Forwarded from За Українську Церкву🇺🇦
Керівництво ПЦУ знов збирається до Лондону за обміном нетрадиційного досвіду?
Джерела в митрополіі грецької ПЦУ розповідають, що руда балаболка Євстратій Зоря вже готує Епіфанію Думенку поїзду до Лондона для зустрічі із цією «архієпископинею» Черрі Ванн. Вона відкрита лесбійка – єпископка.
Це буде подано, як визнання ПЦУ збоку християнського світу…
Черрі Ванн є патронкою мережі Open Table, яка підтримує ЛГБТІК+-християн та їхніх союзників. У біографії вказано, що вона живе з цивільною партнеркою та двома собаками. У Церкві Уельсу одностатеві шлюби не дозволені, однак священникам можна перебувати в цивільних партнерствах. Із 2021 року діє дозвіл на благословення таких союзів – найближчим часом його мають переглянути або продовжити.
Нагадаємо, що Епіфаній Думенко та Євстратій Зоря вже зустрічалися в Британіі з архієпископом Англіканської церкви, який підтримує одностатеві шлюби та представників ЛГБТ.
Що й казати, солодка парочка Твікс: Епіфаній і Євстратій у випадку чергової поїздки до керівництва Англіканської церкви, може запозичити багато нового та нетрадиційного. Чого б не поїхали в таку «паломницьку» подорож - віряни заплатять!
Джерела в митрополіі грецької ПЦУ розповідають, що руда балаболка Євстратій Зоря вже готує Епіфанію Думенку поїзду до Лондона для зустрічі із цією «архієпископинею» Черрі Ванн. Вона відкрита лесбійка – єпископка.
Це буде подано, як визнання ПЦУ збоку християнського світу…
Черрі Ванн є патронкою мережі Open Table, яка підтримує ЛГБТІК+-християн та їхніх союзників. У біографії вказано, що вона живе з цивільною партнеркою та двома собаками. У Церкві Уельсу одностатеві шлюби не дозволені, однак священникам можна перебувати в цивільних партнерствах. Із 2021 року діє дозвіл на благословення таких союзів – найближчим часом його мають переглянути або продовжити.
Нагадаємо, що Епіфаній Думенко та Євстратій Зоря вже зустрічалися в Британіі з архієпископом Англіканської церкви, який підтримує одностатеві шлюби та представників ЛГБТ.
Що й казати, солодка парочка Твікс: Епіфаній і Євстратій у випадку чергової поїздки до керівництва Англіканської церкви, може запозичити багато нового та нетрадиційного. Чого б не поїхали в таку «паломницьку» подорож - віряни заплатять!
🤮16😁8❤4🤔1
Чи захоплювала УГКЦ чужі храми?
#пцу #угкц #церковнаборотьба #вартопрочитати #відчитачів
Цього тижня хотіли прокоментувати суперечку між ПЦУ й УГКЦ, що розгорілася на "Духовному Фронті України" навколо критики "державної церкви" з боку Блаженнішого Святослава.
Мусимо нагадати о. Григорію Петрущаку та всім іншим, що унаслідок насильницького витіснення УГКЦ із західноукраїнських земель було закрито або перейменовано на православні 3040 греко-католицьких парафій, 2959 храмів, 48 монастирів, ліквідовано Богословську греко-католицьку академію, дві семінарії, 9900 нижчих та 380 середніх католицьких шкіл. І звичайно, не всі перейшли на нелегальне положення, і навіть з тих, хто виховувався або брав участь у Таїнствах підпільно, не всі зупинили ходити до храмів із вивісками рпц.
Велика кількість саме проукраїнських громад на заході країни, вже не кажучи про історичну приналежність культових споруд - це колишні греко-католики, яких було примусили перейти у православ'я, і значна частина яких долучилася до автокефального руху, що "по дивному збігу обставин" піднявся на теренах України саме в той час, і "чомусь" отримав найбільшу підтримку саме в західних областях.
Наприклад, навіть у 2010 році найбільша концентрація громад УПЦ КП спостерігалася у Київській, Тернопільській, Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській областях. Своєю чергою, 65,5% громад УАПЦ теж знаходились у трьох галичанських областях.
Ініціативний комітет із відновлення Української Автокефальної Православної Церкви в Україні почав діяти в Києві 15 лютого 1989 року, а її відродження було проголошене) Собором священників і мирян у Львові 22 жовтня 1989 року. Але саму УГКЦ було легалізовано тільки 1 грудня 1989 року.
Отже, чи не варто українським православним панотцям спершу замислитись над питанням, чи свої православні храми почали використовувати їхні структури в період свого утворення, або ті, що належать українській католицькій церкві?
Закиди, що греко-католицька Церква не повертала собі храми рпцву просто не відповідає дійсності. Так, 29 жовтня 1989 року католицька громадськість звільнила від мп Преображенську церкву у Львові, 20 грудня того ж року увійшла до Свято-Воскресенського кафедрального собору в Івано-Франківську, який незабаром повернули УГКЦ.
Ба більше, ще бувши екзархом МП в Україні митр. Філарет (Денисенко) намагався використовувати тезис про "уніатську загрозу" в перемовинах із мАсквою щодо незалежності рпцву під його першоієраршим омофором, зокрема на архієрейських соборах рпц 9-11 жовтня 1989 року та, вже як очільник "упц мп", 25-27 жовтня 1990 року.
Постає питання, чи не керівництво православних церков, пізнавши роль адмінресурсу протягом десятиріч легального функціонування під радянською владою з одного боку та відчувши "вітер змін" з іншого боку, намагалося встигнути захопити собі від мп якомога більше культових споруд, що історично належали українцям-католикам?
Чи не варто було б всім дослухатися до заклику патр. Варфоломія щодо глобального союзу совісті, спільного свідчення та внутрішньої єдності у прагненні до гідності, любові та справедливості та просто зрозуміти, що захоплювати храми не можна нікому ні за яких обставин. Вже тільки з тієї причини, що це не богоугодна справа. І сенс не в тому кому належить культова споруда, не в "Іншому". Сенс в тому, як власне я можу собі дозволити вчинити, а що є негідним, виходить за рамки моїй совісті та імперативів моєї церкви.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
#пцу #угкц #церковнаборотьба #вартопрочитати #відчитачів
Цього тижня хотіли прокоментувати суперечку між ПЦУ й УГКЦ, що розгорілася на "Духовному Фронті України" навколо критики "державної церкви" з боку Блаженнішого Святослава.
Мусимо нагадати о. Григорію Петрущаку та всім іншим, що унаслідок насильницького витіснення УГКЦ із західноукраїнських земель було закрито або перейменовано на православні 3040 греко-католицьких парафій, 2959 храмів, 48 монастирів, ліквідовано Богословську греко-католицьку академію, дві семінарії, 9900 нижчих та 380 середніх католицьких шкіл. І звичайно, не всі перейшли на нелегальне положення, і навіть з тих, хто виховувався або брав участь у Таїнствах підпільно, не всі зупинили ходити до храмів із вивісками рпц.
Велика кількість саме проукраїнських громад на заході країни, вже не кажучи про історичну приналежність культових споруд - це колишні греко-католики, яких було примусили перейти у православ'я, і значна частина яких долучилася до автокефального руху, що "по дивному збігу обставин" піднявся на теренах України саме в той час, і "чомусь" отримав найбільшу підтримку саме в західних областях.
Наприклад, навіть у 2010 році найбільша концентрація громад УПЦ КП спостерігалася у Київській, Тернопільській, Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській областях. Своєю чергою, 65,5% громад УАПЦ теж знаходились у трьох галичанських областях.
Ініціативний комітет із відновлення Української Автокефальної Православної Церкви в Україні почав діяти в Києві 15 лютого 1989 року, а її відродження було проголошене) Собором священників і мирян у Львові 22 жовтня 1989 року. Але саму УГКЦ було легалізовано тільки 1 грудня 1989 року.
Отже, чи не варто українським православним панотцям спершу замислитись над питанням, чи свої православні храми почали використовувати їхні структури в період свого утворення, або ті, що належать українській католицькій церкві?
Закиди, що греко-католицька Церква не повертала собі храми рпцву просто не відповідає дійсності. Так, 29 жовтня 1989 року католицька громадськість звільнила від мп Преображенську церкву у Львові, 20 грудня того ж року увійшла до Свято-Воскресенського кафедрального собору в Івано-Франківську, який незабаром повернули УГКЦ.
Ба більше, ще бувши екзархом МП в Україні митр. Філарет (Денисенко) намагався використовувати тезис про "уніатську загрозу" в перемовинах із мАсквою щодо незалежності рпцву під його першоієраршим омофором, зокрема на архієрейських соборах рпц 9-11 жовтня 1989 року та, вже як очільник "упц мп", 25-27 жовтня 1990 року.
Постає питання, чи не керівництво православних церков, пізнавши роль адмінресурсу протягом десятиріч легального функціонування під радянською владою з одного боку та відчувши "вітер змін" з іншого боку, намагалося встигнути захопити собі від мп якомога більше культових споруд, що історично належали українцям-католикам?
Чи не варто було б всім дослухатися до заклику патр. Варфоломія щодо глобального союзу совісті, спільного свідчення та внутрішньої єдності у прагненні до гідності, любові та справедливості та просто зрозуміти, що захоплювати храми не можна нікому ні за яких обставин. Вже тільки з тієї причини, що це не богоугодна справа. І сенс не в тому кому належить культова споруда, не в "Іншому". Сенс в тому, як власне я можу собі дозволити вчинити, а що є негідним, виходить за рамки моїй совісті та імперативів моєї церкви.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Facebook
Духовний Фронт України
Мудрі і сміливі слова Блаженнійшого Святослава!
❤16👍7👎2🤔1
Ось, поки шукали та перевіряли інформацію для посту, знайшли статистику релігійних громад за 1992-2015 рр., а також громад і культових споруд станом на 1997 р. 👆🏻
На жаль, кількість храмів за 1992 і 1995 роки довелось у першому наближенні вираховувати шляхом екстраполяції зі врахуванням змін у кількості парафій (тобто ресурсів) різних церков та їхньої умовної "продуктивності" в плані будівництва - як відношення числа споруд, що будуються, до числа існуючих громад.
Ось які висновки зробили (треба, звичайно, також враховувати складні відносини між УАПЦ і УПЦ КП та можливі неточності в офіційних даних, котрі могли мати місце через упередженість держорганів у різні часи на користь одній або іншій структурі).
Додамо лише, що УАПЦ майже зрівняла кількість зареєстрованих громад і храмів вже до 1995 року, тоді як УГКЦ тільки станом на 1997 рік наблизилась до цього, і те лише на 85%.
І хто тут мав мотиви захоплювати чужі культові споруди для реальних громад, а хто тільки збільшував кількість громад, багато з котрих при цьому виявлялися такими, що не в змозі побудувати собі храм?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
На жаль, кількість храмів за 1992 і 1995 роки довелось у першому наближенні вираховувати шляхом екстраполяції зі врахуванням змін у кількості парафій (тобто ресурсів) різних церков та їхньої умовної "продуктивності" в плані будівництва - як відношення числа споруд, що будуються, до числа існуючих громад.
Ось які висновки зробили (треба, звичайно, також враховувати складні відносини між УАПЦ і УПЦ КП та можливі неточності в офіційних даних, котрі могли мати місце через упередженість держорганів у різні часи на користь одній або іншій структурі).
Додамо лише, що УАПЦ майже зрівняла кількість зареєстрованих громад і храмів вже до 1995 року, тоді як УГКЦ тільки станом на 1997 рік наблизилась до цього, і те лише на 85%.
І хто тут мав мотиви захоплювати чужі культові споруди для реальних громад, а хто тільки збільшував кількість громад, багато з котрих при цьому виявлялися такими, що не в змозі побудувати собі храм?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
ResearchGate
(PDF) Religious Network of Ukraine 1992-2015: Table of Changes
PDF | Religious Network of Ukraine 1992-2015: Table of Changes | Find, read and cite all the research you need on ResearchGate
❤3👍1
Дозволимо собі прокоментувати допис шановного НТП
Дійсно, війна між юрисдикціями і суперечки через непотрібні реформи перетворили церковне життя в повний хаос. Можна звісно зачинитися у своєму приході і не виглядати на вулицю, але, якщо мова йде про навернення людей до Христа або про воцерковлення, то ця справа зараз стала просто неможливою. Чому московська церква? Чому московський календар? Чому календар не московський, а Пасха московська? Чому московська мова? Чому московська вимова? Чому вимова українська, а текст написаний в москві? Чому церква і мова українська, але московські традиційні цінності? І так далі.
Тут цитата веселого попа, яку НТП додали в якості аргументації👇🏻
Під час прогулянок по селу, вийшов до мене один чоловік. Він питає якого патріархату наша Церква. Я відповідаю що УПЦ, ну і далі розмова про ПЦУ, патріарха і т.д. Бачу, що його ця тема напрягає, але і розібратися хоче. Я потрохи перейшов все-ж до розмови про Бога і якось стало світліше. І він дружелюбно посміхався і в мене знаходились якісь слова. Після розмови зробив черговий висновок про те, як міжцерковні розборки віддаляють від Бога, і як розмова саме про духовне приносить просвітлення. Але, нажаль, войовнича пропаганда призвела до того, що люди майже не здатні говорити про духовне, бо усе заповнено релігійною війною. Ось відвертаються люди від Церкви.
Популізм як він є. Це все звичайно добре, навіть можемо погодитися, що ці суперечки мабуть і віддаляють нас від Бога, але є одне але. Що робити з тим фактом, що УПЦ МП - це реально інструмент політичного впливу на українське суспільство, яке цього впливу зазнавало роками?
Ось пишете ви про те, що за боротьбою за українську ідентичність ховається розбрат, який сіється завдяки упоротим активістам, які шукають зраду там, де її немає (навішують ярлики на календар наприклад). Але невже ви будете заперечувати, що якраз таки через цю "спільні віру/пам'ять/свята" якраз таки й впроваджується тезис про "адиннарод"?
Роблячи заяви про те, що "війна між юрисдикціями і суперечки через непотрібні реформи перетворили церковне життя в повний хаос", ви, звичайно маєте рацію, але потім завдяки вашій мішанині тексту, де ви не тільки розкритикували реформи і упоротих зрадошукачів, а ще й додали чудову розповідь дуже сумнівного каналу, метою якого є збереження місця під сонцем для УПЦ, становиться вже незрозуміло - а що треба робити? Брататися з росіянами? Відпустити усіх зрадників попів з МП? Відкотити календар? Об'єднати церкви? Мабуть ліквідувати ПЦУ і перейти в МП?
Дуже зручна позиція, захистили МП назвавши усіх, хто виступає проти цієї організації людьми, які сіють розбрат і віддаляють народ від Бога, додали красиву притчу, змішали прояви неадекватного радикалізму з боку певних борців з МП з абсолютно прозорим меседжем про те, які хороші попи в МП, дискусії ведуть і про Бога пам'ятають, на відміну від...
Навіщо?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Дійсно, війна між юрисдикціями і суперечки через непотрібні реформи перетворили церковне життя в повний хаос. Можна звісно зачинитися у своєму приході і не виглядати на вулицю, але, якщо мова йде про навернення людей до Христа або про воцерковлення, то ця справа зараз стала просто неможливою. Чому московська церква? Чому московський календар? Чому календар не московський, а Пасха московська? Чому московська мова? Чому московська вимова? Чому вимова українська, а текст написаний в москві? Чому церква і мова українська, але московські традиційні цінності? І так далі.
Тут цитата веселого попа, яку НТП додали в якості аргументації👇🏻
Під час прогулянок по селу, вийшов до мене один чоловік. Він питає якого патріархату наша Церква. Я відповідаю що УПЦ, ну і далі розмова про ПЦУ, патріарха і т.д. Бачу, що його ця тема напрягає, але і розібратися хоче. Я потрохи перейшов все-ж до розмови про Бога і якось стало світліше. І він дружелюбно посміхався і в мене знаходились якісь слова. Після розмови зробив черговий висновок про те, як міжцерковні розборки віддаляють від Бога, і як розмова саме про духовне приносить просвітлення. Але, нажаль, войовнича пропаганда призвела до того, що люди майже не здатні говорити про духовне, бо усе заповнено релігійною війною. Ось відвертаються люди від Церкви.
Популізм як він є. Це все звичайно добре, навіть можемо погодитися, що ці суперечки мабуть і віддаляють нас від Бога, але є одне але. Що робити з тим фактом, що УПЦ МП - це реально інструмент політичного впливу на українське суспільство, яке цього впливу зазнавало роками?
Ось пишете ви про те, що за боротьбою за українську ідентичність ховається розбрат, який сіється завдяки упоротим активістам, які шукають зраду там, де її немає (навішують ярлики на календар наприклад). Але невже ви будете заперечувати, що якраз таки через цю "спільні віру/пам'ять/свята" якраз таки й впроваджується тезис про "адиннарод"?
Роблячи заяви про те, що "війна між юрисдикціями і суперечки через непотрібні реформи перетворили церковне життя в повний хаос", ви, звичайно маєте рацію, але потім завдяки вашій мішанині тексту, де ви не тільки розкритикували реформи і упоротих зрадошукачів, а ще й додали чудову розповідь дуже сумнівного каналу, метою якого є збереження місця під сонцем для УПЦ, становиться вже незрозуміло - а що треба робити? Брататися з росіянами? Відпустити усіх зрадників попів з МП? Відкотити календар? Об'єднати церкви? Мабуть ліквідувати ПЦУ і перейти в МП?
Дуже зручна позиція, захистили МП назвавши усіх, хто виступає проти цієї організації людьми, які сіють розбрат і віддаляють народ від Бога, додали красиву притчу, змішали прояви неадекватного радикалізму з боку певних борців з МП з абсолютно прозорим меседжем про те, які хороші попи в МП, дискусії ведуть і про Бога пам'ятають, на відміну від...
Навіщо?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Telegram
✙ НТП ✙
Дійсно, війна між юрисдикціями і суперечки через непотрібні реформи перетворили церковне життя в повний хаос. Можна звісно зачинитися у своєму приході і не виглядати на вулицю, але, якщо мова йде про навернення людей до Христа або про воцерковлення, то ця…
👎16❤6👏6👍2🤔1🌭1
Дякуємо НТП за оперативну відповідь, ось вам наша неоперативна
Ви пропонуєте залишити УПЦ, вивівши її з МП (аби потім спробувати об'єднати її з ПЦУ), наполягаючи на тому, що треба відкотити календар, бо це руйнує нашу українську ідентичність, затягує її в жерло латинізації і віддаляє нас від предків. Ми не заперечуємо, що ресинтемент "Різдво 7 січня - московська традиція" - це маячня.
Ми навіть про це писали:
♦️ ПЦУ має опрацювати концепцію плавного переходу на календар, де слово "примусити" має бути відсутнім. Лагідний перехід, лагідне об'єднання Церков. Нормальна, адекватна просвітницька робота.
♦️ Не знаємо (тут про МГКЄ але все по суті), хто там такий "розумний" на Суспільному, але запускати сюжет на таку контроверсійну тему, де перше речення "святкувати Різдво разом з цивілізований світом..." Навіщо використовувати цей дешевий тезис, який розділяє суспільство? Ми ще раз підкреслюємо, перехід - це гарна ініціатива, але вона має відбуватися саме добровільно, без примусу і тиску.
Але. Ось наш текст від 2023 року.
Водночас з тим, не бачимо приводів для істерик. Святкування разом з іншими християнськими конфесіями не тягне за собою ЛГБТ-пропаганду, та духовний занепад. Цьому можна і треба протистояти незалежно від того, коли конкретно щось святкується. Нам не заважало порушувати питання просування гендерного навчання, ЛГБТ пропаганди, секуляризації суспільства та слабкості роботи з молоддю ще тоді, коли календарне питання обговорювалося лише кулуарно(!).
Тут в нас з вами різниця поглядів - якщо ми говоримо про якесь об'єднання, то треба напевно думати не тільки про те, як об'єднати ПЦУ і УПЦ МП (без МП), а ще й про те, як об'єднати в цілому Церкви Київського Хрещення. А зробити це можна якраз таки завдяки календарю, відкотити який, напевно можна було б спробувати, але тоді б треба було б переглянути умови Томосу, згідно якому ПЦУ має певні залежності від Константинополю, на підставі яких вона впроваджує (принаймні частково) і власну внутрішню політику, тому що треба демонструвати свою лояльність, тут вже нічого не поробиш без перегляду умов і ситуації.
Веселому попу ніц не заважає сидіти на двох стільцях, агітуючи і за українське і за збереження УПЦ. В підсумку знову буде ситуація 2018 року з кількома православними церквами. Навіщо ієрархам УПЦ переходити в ПЦУ, якщо вони отримають незалежність? Це ж треба перекроювати систему, підпорядковувати УПЦшних ієрархів комусь з ПЦУ (навіть якщо Епіфанія скинуть).
І ще про Веселого попа. Писали у 2023 році:
Ми правильно зрозуміли, що Веселий піп, який хоче залишитися на двох стільцях, пропагує ідею збереження двох церков в Україні? На що ви там розраховуєте, шановні, невже на автокефалію? Нам ще не вистачало залишити МП навіть у вигляді рештки єпархій, які нібито відмовляться від рпz та москви. Досить вже цього цирку, ви забагато хочете для себе. Якщо не асоціюєте себе з русмиром, переходьте до ПЦУ. У чому проблема?
Ви пишете: "що поганого в тому, щоб намагатися зберегти свою Церкву? Людина не хоче її знищення, а хоче відокремлення від МП". Та ніц. Тільки потім ця людина не піде на об'єднання. І таких "веселих попів" там не бракує, почитайте наш допис про Пальчука, Агафангела, та їхнє чудо перевзування. Такі як вони пообіцяють що завгодно аби залишитися при грошах.
Теж ви: "треба державі тиснути на тих ієрархів в УПЦ, від яких залежить те, куди рухатися УПЦ".
Тиск є. Немає нормальної агітації. Тому цей тиск йде не в унісон, а в резонанс із державними заходами. Поки вони там в ПЦУ мочать один одного і водночас з тим граються в ліберальну пропаганду, ніхто туди не піде. Але це не скасовує факту, що наявність "незалежної від Москви УПЦ" - це загроза єдності православ'я в Україні.
А так, звичайно треба бути і християнами і не давати руйнувати традицію в Україні. Просто не хочеться, аби під гаслами збереження християнського духу нас в черговий раз розвели. І накинемо так ще трішечки - Єдина Церква, це захист від ісламізації, а до цього нас ще почнуть штовхати, ми в цьому впевнені.
Мир вам. Дякуємо за ваші відповіді.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Ви пропонуєте залишити УПЦ, вивівши її з МП (аби потім спробувати об'єднати її з ПЦУ), наполягаючи на тому, що треба відкотити календар, бо це руйнує нашу українську ідентичність, затягує її в жерло латинізації і віддаляє нас від предків. Ми не заперечуємо, що ресинтемент "Різдво 7 січня - московська традиція" - це маячня.
Ми навіть про це писали:
♦️ ПЦУ має опрацювати концепцію плавного переходу на календар, де слово "примусити" має бути відсутнім. Лагідний перехід, лагідне об'єднання Церков. Нормальна, адекватна просвітницька робота.
♦️ Не знаємо (тут про МГКЄ але все по суті), хто там такий "розумний" на Суспільному, але запускати сюжет на таку контроверсійну тему, де перше речення "святкувати Різдво разом з цивілізований світом..." Навіщо використовувати цей дешевий тезис, який розділяє суспільство? Ми ще раз підкреслюємо, перехід - це гарна ініціатива, але вона має відбуватися саме добровільно, без примусу і тиску.
Але. Ось наш текст від 2023 року.
Водночас з тим, не бачимо приводів для істерик. Святкування разом з іншими християнськими конфесіями не тягне за собою ЛГБТ-пропаганду, та духовний занепад. Цьому можна і треба протистояти незалежно від того, коли конкретно щось святкується. Нам не заважало порушувати питання просування гендерного навчання, ЛГБТ пропаганди, секуляризації суспільства та слабкості роботи з молоддю ще тоді, коли календарне питання обговорювалося лише кулуарно(!).
Тут в нас з вами різниця поглядів - якщо ми говоримо про якесь об'єднання, то треба напевно думати не тільки про те, як об'єднати ПЦУ і УПЦ МП (без МП), а ще й про те, як об'єднати в цілому Церкви Київського Хрещення. А зробити це можна якраз таки завдяки календарю, відкотити який, напевно можна було б спробувати, але тоді б треба було б переглянути умови Томосу, згідно якому ПЦУ має певні залежності від Константинополю, на підставі яких вона впроваджує (принаймні частково) і власну внутрішню політику, тому що треба демонструвати свою лояльність, тут вже нічого не поробиш без перегляду умов і ситуації.
Веселому попу ніц не заважає сидіти на двох стільцях, агітуючи і за українське і за збереження УПЦ. В підсумку знову буде ситуація 2018 року з кількома православними церквами. Навіщо ієрархам УПЦ переходити в ПЦУ, якщо вони отримають незалежність? Це ж треба перекроювати систему, підпорядковувати УПЦшних ієрархів комусь з ПЦУ (навіть якщо Епіфанія скинуть).
І ще про Веселого попа. Писали у 2023 році:
Ми правильно зрозуміли, що Веселий піп, який хоче залишитися на двох стільцях, пропагує ідею збереження двох церков в Україні? На що ви там розраховуєте, шановні, невже на автокефалію? Нам ще не вистачало залишити МП навіть у вигляді рештки єпархій, які нібито відмовляться від рпz та москви. Досить вже цього цирку, ви забагато хочете для себе. Якщо не асоціюєте себе з русмиром, переходьте до ПЦУ. У чому проблема?
Ви пишете: "що поганого в тому, щоб намагатися зберегти свою Церкву? Людина не хоче її знищення, а хоче відокремлення від МП". Та ніц. Тільки потім ця людина не піде на об'єднання. І таких "веселих попів" там не бракує, почитайте наш допис про Пальчука, Агафангела, та їхнє чудо перевзування. Такі як вони пообіцяють що завгодно аби залишитися при грошах.
Теж ви: "треба державі тиснути на тих ієрархів в УПЦ, від яких залежить те, куди рухатися УПЦ".
Тиск є. Немає нормальної агітації. Тому цей тиск йде не в унісон, а в резонанс із державними заходами. Поки вони там в ПЦУ мочать один одного і водночас з тим граються в ліберальну пропаганду, ніхто туди не піде. Але це не скасовує факту, що наявність "незалежної від Москви УПЦ" - це загроза єдності православ'я в Україні.
А так, звичайно треба бути і християнами і не давати руйнувати традицію в Україні. Просто не хочеться, аби під гаслами збереження християнського духу нас в черговий раз розвели. І накинемо так ще трішечки - Єдина Церква, це захист від ісламізації, а до цього нас ще почнуть штовхати, ми в цьому впевнені.
Мир вам. Дякуємо за ваші відповіді.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Telegram
✙ НТП ✙
Тут Churcher поставив нам декілька питань, тому не можемо не відповісти.
"Що робити з тим фактом, що УПЦ МП - це реально інструмент політичного впливу на українське суспільство, яке цього впливу зазнавало роками? " — а що робити з тим фактом, що USAID і…
"Що робити з тим фактом, що УПЦ МП - це реально інструмент політичного впливу на українське суспільство, яке цього впливу зазнавало роками? " — а що робити з тим фактом, що USAID і…
👍11❤2👎2👏1🤣1
Дивлячись на українські прапори в Анкоріджі згадуються мітинги на підтримку Україні, які були зорганізовані УПЦ КП в Європі. Хотілося б побачити серед тих, хто зараз підтримує нашу країну, священників будь-якої української Церкви (УГКЦ або УПЦ КП, ПЦУ ж формально не може). Очільник російського мзс лавров скоріш за все буде просувати інтереси УПЦ МП, розповідаючи про "прітєснєнія" (їхній мзс неодноразово робив подібні заяви), тому непогано було продемонструвати американським ЗМІ єдність українських Церков з українським народом. Можна було б взагалі вивісити плакати зі священниками, яких катували і утримували росіяни в полоні (до речі серед них були представники УПЦ).
Якщо там українські священники присутні - чудово. Але ми поки що не побачили.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Якщо там українські священники присутні - чудово. Але ми поки що не побачили.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
❤5👍4🤣3
Forwarded from Новини УГКЦ
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні на Алясці зійдуться могутні світу цього. Пречиста Діво Маріє, наверни їх! — Блаженніший Святослав
Сьогодні, 15 серпня, у свято Успіння Пресвятої Богородиці, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час своєї проповіді в Уневі згадав про зустріч президентів США і росії, яка відбудеться цього дня на Алясці.
«Саме сьогодні, за дивним Божим провидінням, десь там, на Алясці, зійдуться могутні світу цього. Пречиста Діво Маріє, наверни їх! Пошли їм благодать Духа Святого, щоб вони відвернулися від війни до справжнього, справедливого миру», — сказав Глава Церкви.
Сьогодні, 15 серпня, у свято Успіння Пресвятої Богородиці, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час своєї проповіді в Уневі згадав про зустріч президентів США і росії, яка відбудеться цього дня на Алясці.
«Саме сьогодні, за дивним Божим провидінням, десь там, на Алясці, зійдуться могутні світу цього. Пречиста Діво Маріє, наверни їх! Пошли їм благодать Духа Святого, щоб вони відвернулися від війни до справжнього, справедливого миру», — сказав Глава Церкви.
❤37👍8😁4✍2🙏2
Forwarded from Новини УГКЦ
ВРЦіРО заявила про неприпустимість вимог росії щодо діяльності РПЦ в Україні
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій оприлюднила заяву у зв’язку з повідомленнями медіа про вимогу російського правителя путіна під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 15 серпня 2025 року щодо «безпеки для російських православних церков» в Україні.
«Не можна допустити, щоб Україні нав’язували „асиметричні“ зобов’язання щодо спеціального статусу російської мови, культури, Російської православної церкви, участі або неучасті в міжнародних організаціях. Україна та український народ вибороли право самостійно обирати свій шлях подальшого розвитку та співпраці з міжнародними партнерами», — підкреслює ВРЦіРО.
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій оприлюднила заяву у зв’язку з повідомленнями медіа про вимогу російського правителя путіна під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 15 серпня 2025 року щодо «безпеки для російських православних церков» в Україні.
«Не можна допустити, щоб Україні нав’язували „асиметричні“ зобов’язання щодо спеціального статусу російської мови, культури, Російської православної церкви, участі або неучасті в міжнародних організаціях. Україна та український народ вибороли право самостійно обирати свій шлях подальшого розвитку та співпраці з міжнародними партнерами», — підкреслює ВРЦіРО.
❤15👏7🤮6😁2🤬2👍1
Forwarded from Релігійно-інформаційна служба України
"Патріархат для УГКЦ — це не інституційність, а зрілість. Ми не можемо відмовитися від ідеї Патріархату, бо для нас це означає перестати жити. Це — питання не юрисдикційної, а зрілості нашої Церкви у сопричасті зі Вселенською Церквою".
Про це сказав Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 18 серпня, звертаючись до учасників круглого столу на тему «Один Божий народ…» з нагоди ювілеїв Київської митрополії та повернення осідку Предстоятелів УГКЦ.
Захід відбувся в Києві у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, у день святкування 12-ї річниці його освячення. Круглий стіл організував Український католицький університет у співпраці з Київською архиєпархією УГКЦ. Модератором став Олег Турій, директор Інституту історії Церкви, проректор УКУ.
З доповідями виступили о. Мирон Бендик, ректор Дрогобицької духовної семінарії, і Мирослав Маринович, президент Інституту релігії та суспільства, радник ректора УКУ. З коментарями долучилися: Віктор Єленський, о. Петро Балог, о. Георгій Коваленко, Володимир Бурега, пастор Василь Острий, о. Ігор Шабан. Підсумував дискусію Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
«Ми сьогодні маємо цю конференцію як вінець тридення, під час якого відзначали 30 років відродження Київської митрополії та 20 років повернення нашої Церкви до Києва, — наголосив Глава Церкви. — Ми б зрадили істину, якби ці події залишилися лише внутрішньоконфесійною справою. Адже слово Блаженнішого Любомира завжди було універсальним — зверненим до всіх».
Про це сказав Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 18 серпня, звертаючись до учасників круглого столу на тему «Один Божий народ…» з нагоди ювілеїв Київської митрополії та повернення осідку Предстоятелів УГКЦ.
Захід відбувся в Києві у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, у день святкування 12-ї річниці його освячення. Круглий стіл організував Український католицький університет у співпраці з Київською архиєпархією УГКЦ. Модератором став Олег Турій, директор Інституту історії Церкви, проректор УКУ.
З доповідями виступили о. Мирон Бендик, ректор Дрогобицької духовної семінарії, і Мирослав Маринович, президент Інституту релігії та суспільства, радник ректора УКУ. З коментарями долучилися: Віктор Єленський, о. Петро Балог, о. Георгій Коваленко, Володимир Бурега, пастор Василь Острий, о. Ігор Шабан. Підсумував дискусію Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
«Ми сьогодні маємо цю конференцію як вінець тридення, під час якого відзначали 30 років відродження Київської митрополії та 20 років повернення нашої Церкви до Києва, — наголосив Глава Церкви. — Ми б зрадили істину, якби ці події залишилися лише внутрішньоконфесійною справою. Адже слово Блаженнішого Любомира завжди було універсальним — зверненим до всіх».
👍24👎4🤣4🤮2❤1🤔1
Не мали змогу привітати Вас зі Святом учора, але сподіваємось, що знайшли й без нашого привітання радісні моменти в цей непростий час.
Хочемо сказати декілька слів.
1. Формування кукси - це боляче. Але є шанс отримати крутий протез і врешті-решт почати насолоджуватися вулицею. Життя продовжується, пану Є, нашому ангелу-фундатору знову дякуємо.
2. ПЦУ в Польщі, як ми й писали раніше, має перед собою певні виклики, які пов'язані у першу чергу із антиукраїнським курсом президента країни. Дуже добре, що ПЦУ опрацьовує нові напрямки і експансія пропри умови і обмеження Томосу продовжується.
3. Нас дуже лякає тенденція розвитку наших Церков, а точніше їхня клоунізація якщо дозволите. Відео із танцями під пісню про вбивство москаля - це черговий крінж, який наші шановні отці видають підлаштовуючись під політичні наративи. Інколи, коли ми бачимо, чуємо, або читаємо якусь крінж-новину, нам чомусь згадується Роман Грищук (і отець і син). Якось не хочеться, аби Церкви стали таким колективним Грищуком...
Власне, ми абсолютно не проти вбивства москалів, але ми проти лібералізації, руйнування традиції і протестантизації Церков. Це призведе до занепаду, від якого страждають на Заході. Папа Франциск теж обожнював працювати клоуном, вдягаючи різноманітні індіанські костюми, цілував ноги мігрантам і захоплювався ЛГБТ персонами. Де опинилася стара добра Європа, здається, нагадувати не треба.
Крім того, нам дуже не подобається повна політизація релігійного простору. Ми згодні з тим, що в певному сенсі держава і Церкви мають співпрацювати в контексті захисту нашої країни від загарбників. Навіть готові тимчасово прийняти моменти політичного союзу заради очищення релігійного простору від ворожих елементів. Але завше має бути границя, яку перетинати зась. Зараз ми рухаємось в незрозумілому напрямку. І той же Блаженнійший Святослав, коли критикував ПЦУ, звичайно мав рацію, але сам же ж виступив рупором певних інтересантів коли критикував закони, що були пов'язані з НАБУ. Прикладів на жаль багато. Узяти хоча б мощі Святих в КПЛ і нульову реакцію ПЦУ. Про МП згадувати взагалі сенсу немає... там це хоча б очікувано.
Найгірше те, що немає зараз адекватного механізму відокремлення Церков від політичних процесів держави. Ми знаходимось у стані війни, яка прискорила церковний перерозподіл. І по суті все, що відбувається зараз - це продукт певних процесів, така своєрідна відповідь на них. Отримати хоча б гарантію того, що це все призведе до Єдиної. Можна було б потерпіти...Але скільки терпіти?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Хочемо сказати декілька слів.
1. Формування кукси - це боляче. Але є шанс отримати крутий протез і врешті-решт почати насолоджуватися вулицею. Життя продовжується, пану Є, нашому ангелу-фундатору знову дякуємо.
2. ПЦУ в Польщі, як ми й писали раніше, має перед собою певні виклики, які пов'язані у першу чергу із антиукраїнським курсом президента країни. Дуже добре, що ПЦУ опрацьовує нові напрямки і експансія пропри умови і обмеження Томосу продовжується.
3. Нас дуже лякає тенденція розвитку наших Церков, а точніше їхня клоунізація якщо дозволите. Відео із танцями під пісню про вбивство москаля - це черговий крінж, який наші шановні отці видають підлаштовуючись під політичні наративи. Інколи, коли ми бачимо, чуємо, або читаємо якусь крінж-новину, нам чомусь згадується Роман Грищук (і отець і син). Якось не хочеться, аби Церкви стали таким колективним Грищуком...
Власне, ми абсолютно не проти вбивства москалів, але ми проти лібералізації, руйнування традиції і протестантизації Церков. Це призведе до занепаду, від якого страждають на Заході. Папа Франциск теж обожнював працювати клоуном, вдягаючи різноманітні індіанські костюми, цілував ноги мігрантам і захоплювався ЛГБТ персонами. Де опинилася стара добра Європа, здається, нагадувати не треба.
Крім того, нам дуже не подобається повна політизація релігійного простору. Ми згодні з тим, що в певному сенсі держава і Церкви мають співпрацювати в контексті захисту нашої країни від загарбників. Навіть готові тимчасово прийняти моменти політичного союзу заради очищення релігійного простору від ворожих елементів. Але завше має бути границя, яку перетинати зась. Зараз ми рухаємось в незрозумілому напрямку. І той же Блаженнійший Святослав, коли критикував ПЦУ, звичайно мав рацію, але сам же ж виступив рупором певних інтересантів коли критикував закони, що були пов'язані з НАБУ. Прикладів на жаль багато. Узяти хоча б мощі Святих в КПЛ і нульову реакцію ПЦУ. Про МП згадувати взагалі сенсу немає... там це хоча б очікувано.
Найгірше те, що немає зараз адекватного механізму відокремлення Церков від політичних процесів держави. Ми знаходимось у стані війни, яка прискорила церковний перерозподіл. І по суті все, що відбувається зараз - це продукт певних процесів, така своєрідна відповідь на них. Отримати хоча б гарантію того, що це все призведе до Єдиної. Можна було б потерпіти...Але скільки терпіти?
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
🤝8❤3👍1👎1😁1🤔1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
А на 5 секунді хто в нас там? Цар Микола ІІ?😇
Очєнь праукраінскій атєц Пальчук пише: Мощь. Чєсть Ух💪🏻
Як і писали. Усі ці Пальчуки-Пінчуки - це все колективна нахабна жаба, яка має на меті тільки одне - зберегти доступ до грошей, зберегти організацію у будь-якому форматі, аби й далі жерти.
Цирк. Немає в них нічого проукраїнського. І ніколи не було.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
Очєнь праукраінскій атєц Пальчук пише: Мощь. Чєсть Ух💪🏻
Як і писали. Усі ці Пальчуки-Пінчуки - це все колективна нахабна жаба, яка має на меті тільки одне - зберегти доступ до грошей, зберегти організацію у будь-якому форматі, аби й далі жерти.
Цирк. Немає в них нічого проукраїнського. І ніколи не було.
CHURCHER
CHURCHER 2.0 - резерв
🤣14👍7😱3🤬2❤1🕊1