​Шановні колеги!

Ми змушені перенести наш вебінар з корпоративного права, запланований на 14 травня. У одного з ключових спікерів сталася непередбачена ситуація зі здоровʼям близької людини, через яку вона не зможе взяти участь у події.

Ми працюємо над тим, щоб перенести захід на початок червня (орієнтовно - перша половина місяця), і повідомимо нову дату найближчим часом.
Але нагадуємо: запис буде зроблено і надано всім зареєстрованим учасникам незалежно від онлайн-участі.

Якщо вам необхідно повернути кошти - будь ласка, звертайтеся до Ілларіона:
Telegram: +380506103930, WhatsApp, Viber: +380679282209

Дякуємо за розуміння та до зустрічі зовсім скоро! 🙌

Травень щедрий на конференції. Напишу про чотири з них, в яких я брала участь. Не встигала поділитися враженнями одразу після конференцій, але вирішили все-таки написати кілька слів.
Перша – Цивілістичний форум, який відбувся 16 травня.
Здивувало багато чого:
1) вперше цей форум зорганізовано не традиційно в Київському національному університеті на кафедрі цивільного права, як це було багато років, а в Інституті правотворчості. Не знаю причини для цього, мабуть, вони були, але я, власне, не зовсім зрозуміла, яке відношення Інститут правотворчості має до Цивілістичного форуму;
2) заявлена назва Цивілістичного форуму "РЕКОДИФІКАЦІЯ РЕЧОВОГО ПРАВА" і було також зазначено, що він присвячений пам’яті Олександра Васильовича Дзери. Однак про рекодифікацію речового права, наскільки мені вдалося почути виступи, взагалі майже не йшлося. Та й відповідального за цю тему в групі розробників рекодифікованого ЦК проф. Майданика Р.А. на форумі не було. Замість нього також ніхто концептуальних засад, на яких планується побудувати зміни книги 3 ЦК, не доповідав. Однак ще більш здивувало те, що майже в цей день або наступного дня проф. Майданик опублікував у ФБ пост про вихід книги «Модельні правила речевого права», в якій якраз і містяться ці концептуальні положення рекодифікації книги 3 ЦКУ.
Як до цього ставитися? Важко однозначно сказати. Перше, що спадає на думку, це те, що «в друзьях согласья нет», але причини такої дивної ситуації не ясні.
Книгу мені надіслав один із співавторів доц. В.М. Зубар, за що я йому дуже вдячна. Часу уважно почитати в мене ще не було (я зроблю це найближчим часом), але те, що я прочитала, на мене справило враження, що ці Модельні правила повністю змінюють книгу 3 ЦКУ і є багато приводів для їх обговорення. Тому ще раз висловлюю своє здивування, що саме цього на форумі, присвяченого реформі речового права, не відбулося;
3) На форумі зазначалося про те, що робота над книгою 1 ЦКУ закінчена в першому наближенні. Коли ж я прогортала книгу проф. Майданика, то побачила, що відкритими залишаються багато питань, які впливають і на книгу 1. Тож як можна було завершити написання книги 1, коли вимагають обговорення питання розташування групи норм щодо об’єктів права власності, також не ясно.
На цьому закінчу викладати свої враження від цьогорічного Цивілістичного форуму. В цілому воно не позитивне. Я згадую ті роки, коли форум відбувався на кафедрі цивільного права КНУ і було багато яскравих грунтовних виступів. В цьому ж році подібного й приблизно не було. Інформативність низька. Загальні фрази, відомі й неодноразово повторювані. Дуже шкода.
Будемо сподіватися, що обговорення концепції реформування речевого права все-таки відбудеться в якомусь заході, раз її презентував проф. Майданик в своїй книзі. Якщо для цього потрібна допомога в організації такого заходу, то ГО «Цивілістична платформа» готова долучитися, бо питання дійсно важливе.

Другий науковий захід, який відбувся 25 травня – це конференція, присвячена 100 річниці з дня народження проф. О.А. Пушкіна. Це також щорічна конференція, яку готують наші колеги з Харківського університету внутрішніх справ. В цей рік це особлива дата для вшанування знаного науковця-цивіліста і колеги зробили багато для того, щоб це було дійсно подією в науковому житті. Було видано монографію і спогади про проф. О.А. Пушкіна. Наше видавництво «ЕКУС» якраз і було цим видавником. І ми вдячні за позитивні відгуки на цю книгу.
Щодо ж самої конференції, то висловлю три здивування:
1) Вона була настільки перенасичена спогадами, які затягувалися до півгодини і більше, що фактично для наукової дискусії часу й майже не залишалося. Конференція більше нагадувала дружнє зібрання біля каміну, а не науковий захід.
2) Модератором конференції був ректор, що само по собі буває рідко і напевно підвищує ранг конференції. Однак шановний В.В. Сокуренко «по ходу» вирішив змінювати програму конференції і надавав слово не в тому порядку, як це визначалося в ній. Таке вільне поводження з часом спікерів, який був узгоджений для виступу, я зустрічаю вперше. Тим більш, що до мене ніхто не звертався з тим, щоб повідомити про необхідність таких змін. Так що виступити мені на цій конференції не вдалося, оскільки у свій час як то планувалося за програмою мені слова не надали. Я вважаю це за неповагу. А в мене часу не так багато і на всій конференції я не могла бути присутня.
Жодних претензій до організаторів конференції не маю, але подумаю, чи варто брати участь в подібних заходах.
3) Проф. Довгерт у властивій йому манері з посмішками та типа жарту сказав, що писати багато наукових робіт не треба. І ще раз підкреслив це. Не знаю, до кого звертався шановний професор. Ну, можливо й дійсно, навіщо їх писати? Ми що, науковці які небудь? Співакам не треба співати, художникам – малювати, а науковцям – писати книжки. Ото й думаю, навіщо я їх понаписувала? Тільки час дарма витратила.

Третій науковий захід, який відбувся в Одеському університеті імені Мечнікова – це конференція пам’яті Васьковського 30 травня. Це також щорічна конференція, в якій я завжди із задоволенням беру участь. Мою увагу привертає тематика тлумачення, якою опікувався проф. Васьковський і якій я присвятила свій виступ. Я його додаю – можливо, когось це зацікавить. Думаю, що цій темі слід приділяти значно більше уваги в українській цивілістиці.
Сама організація і проведення конференції не викликають жодних нарікань. На відміну від ХУВС, одесити ставляться з повагою до запрошених на конференцію спікерів. Я не могла бути присутня на всій конференції, бо в цей день також проводилася конференція в КГС ВС, про що я напишу. Але ті доповіді, які я послухала, були цікаві та змістовні. Зокрема проф. Кохановська висловила своє бачення реформування ЦКУ і свої аргументи, про що було корисно дізнатися і що також дещо резонує з Модельними правилами речового права за ред.проф. Майданика. Тобто це ще більше дає приводів для подальших обговорень.

Нарешті четвертий захід, який я відвідала в цьому місяці, це конференція, організована Касаційним господарським судом «Європеїзація українського корпоративного права», яка також відбулася 30 травня. Ця конференція принципово відрізняється від суто наукових конференцій передусім своєю практичною спрямованістю. Хоча в основі висновків, важливих для практиків, завжди лежить доктринальне обгрунтування.
На цій конференції також були різні доповіді – від ніякових, з яких нічого почерпати і які є повтором одних і тих самих виразів на різних конференціях, до інформативних і цікавих. Так, мені власне дуже сподобалися виступи проф. Беляневич і проф. Кібенко, Олександра Водяннікова, зарубіжних колег. Шкода, що дуже коротко виступив проф. Махінчук, тематика якого також дуже цікава і який написав дві монографії по темі підняття корпоративної завіси.
Кому цікаво – я додаю свою презентацію, яка більш повна, ніж виступ, бо час виступу скоротили з 15 до 10 хвилин. Моя тема про захист прав міноритарних акціонерів доволі обширна і думаю, що їй варто присвятити окремий вебінар. Благо, що корпоративістів у нас багато і можна буде організувати захід на цю тему.

Ото такі справи, колеги.
Давно не писала постів, а тут вибухнула. Бо минув день науки – так у нас така от наука, цивілістика. Що зробиш…

Тре буде конференції перенести на літо і проводити в такому форматі. Буде й приємніше, і продуктивніше😁

​🔔 НОВА ДАТА ВЕБІНАРУ!

Науково-практичний вебінар “Коли домовленості (не) працюють: корпоративний договір у дії” відбудеться вже 12 червня о 16:00

Для тих, хто вже зареєструвався та оплатив участь - нічого додатково робити не потрібно, ваше місце збережено.

А якщо ви ще не з нами - саме час приєднатися!
Поговоримо про фундаментальні аспекти і проблеми корпоративного договору, корпоративний договір як інструмент вирішення та попередження тупикових ситуацій і способи захисту прав сторін корпоративного договору.

📝 Посилання на реєстрацію:
https://forms.gle/oCaMmMYVAPKoF88p7

До зустрічі на вебінарі!

#вебінар #корпоративнийдоговір #право #юристи

​Презентуємо нову серію вебінарів зі спадкового права - "Магніт спадкового права" 🧲

"Звернення стягнення на спадкове майно та іпотечне майно: проблемні аспекти доктрини, нотаріальної і судової практики"

🗓 Дата: 23 червня о 16:00
💻 Формат: онлайн / у записі

🔍 У програмі:
▪ стягнення на спадкове майно і іпотека
▪ динаміка судової практики у справах про звернення стягнення на спадкове майно
▪ звернення стягнення на іпотечне майно
▪ робота нотаріуса і звернення стягнення: нотаріальний і судовий процес
▪ та багато інших питань

🎟 Формати участі:
▪ Онлайн (ефір + запис + сертифікат) – 500 грн
▪ Запис (+ сертифікат) – 400 грн

📩 Реєстрація відкрита за посиланням:
https://forms.gle/n7NuRRbthVn6y7ND6

#спадковеправо #зверненнястягнення #цивільнеправо #юридичнийвебінар #ЦивілістичнаПлатформа

​🔍 Діалоги Суддя & Науковець:
Тема: "Статус опікуна над майном"

🗓 13 червня о 16:00
💻 Онлайн | Безкоштовна участь | Буде запис

У програмі - обговорення питань, присвячених:
1️⃣ Законному (обов’язковому чи необхідному) представництву
2️⃣ Поіменовані та непоіменовані види законного представництва
3️⃣ Допустимість кваліфікації опікуна над майном як представника чи управителя

📌 Реєстрація обов’язкова:
https://forms.gle/1Kc2P2zgMgT9MkQ16

Захід організовує ГО “Цивілістична платформа” - незалежно, без грантової чи бюджетної підтримки. Якщо хочете долучитися до розвитку громадської ініціативи, будемо вдячні за вашу підтримку!

🔗 Підтримати нас: Посилання на банку
💳 Номер картки: 5375 4112 2226 6939


#цивільнеПраво #ЦивілістичнаПлатформа #ВерховнийСуд #представництво #право

Шановні колеги!
В обговореннях розгорнулася дискусія з приводу звернень до Верховного Суду різних інституцій з метою впливу на його правові позиції. Ознайомились також зі статтею судді ВС К. Пількова "AMICUS CURIAE: ПРОЦЕСУАЛЬНІ ТА ЕТИЧНІ ВИМІРИ СТОРОННЬОЇ ДОПОМОГИ ВЕРХОВНОМУ СУДУ У ПИТАННЯХ ПРАВА".
Хочу висловити власне бачення про те, як до цього ставитися.
Колеги, як на мене, то все, що допомагає - корисно, а що заважає - треба на це реагувати. Якщо це допомога суду - це ж прекрасно, але це в ідеалі. Ми ж всі десь підспудно думаємо (і не тільки ми, а й противники AMICUS CURIAE), що подібного роду звернення до суду чинить вплив на нього і негативно для його авторитету. Тож основна проблема, як на мене, це те, який намір мала особа/інституція, звертаючись до суду з якоюсь аргументацією. Якщо це блага ціль, то слід вітати, якщо навпаки - присікати.
Як же знати те, яка насправді мета? Отут думається, що має бути два критерія: 1) публічний інтерес (а не приватний, зокрема адвокатський, саме для вирішення цього конкретного спору, зокрема з використанням якихось недоліків закону чи правових позицій суду тощо); 2) відсутність в правових позиціях ВС саме такої аргументації, неприділення їй уваги, тобто коли суд "пройшов повз" таких аргументів. Останнє, як видається, передусім стосується не того, що суд не знав норму права або застосував її невірно, а того, що пов'язано з ширшою "картиною" такого застосування: економічним аналізом права, рівноваги публічних та приватних інтересів тощо). Якщо ж у зверненні йдеться про те ж, що суд аналізував, виносячи рішення і надавши цьому свою оцінку, то тут також є нюанси. При чому вони викликані самою практикою ВС, який міняє свої правові позиції доволі динамічно. Тому стверджувати, що такого роду звернення розхитали б судову практику підстав немає, бо сам ВС повертається до вже вирішених подібних спорів і змінює кардинально свої підходи. Що тоді буде причиною такого перегляду? Хіба лише внутрішні течії в самому ВС (мається на увазі зміна складу Великої Палати тощо), що вплинуло на такий перегляд, підтримку більш авторитетної думки іншого суддівського складу, що знайшли змогу вплинути на решту суддів і поміняти правове позицію? Напевно, такими причинами можуть бути й зовнішні фактори - аргументи, висловлені тою чи іншою спільнотою. При чому такі аргументи можуть базуватися не лише на аналітиці права, а на правових і економічних наслідках застосування такої правової позиції. Тобто коли вже життя доводить те, наскільки наявні підстави вважати таку позиції недосконалою або помилковою.
Щодо критики. Це питання, звичайно, завжди є тонким, а часто й болючим як для окремої людини, так і для суспільних інституцій. Думаю, що критика не тільки дозволена, а й потрібна і корисна. І знов-таки важливо те, яка це критика, як висловлені критичні зауваження - чи з метою принизити, чи допомогти. Тобто все замикається на добросовісності, порядності, а не лише на професійності, хоча саме з професійності й слід починати. Отже, загальна проблема "форми і змісту". Зміст критики може бути грунтовний, а форма - недопустимою.

Тому я думаю, що поради з боку науковців, фахівців, спільнот, які покликані покращити судову практику, мають сприйматися Верховним Судом із вдячністю. Власне, як правило, ВС так і робить. Наш ВС доволі лояльний до критики. Можливо, комусь з нас хотілося б, щоб саме його думка була сприйнята при виробленні правової позиції, а коли так не сталося, ми відчуваємо професійне розчарування і роздратування. По собі знаю. Але що зробиш? Досадно, звичайно, буває, коли зі спливом більше 10 років ВС приходить до того, що ти стверджував і доводив, але залишився в меншості. І не тільки досадно, а й хочеться дорікнути судові, що так сталося. Втім тут нічого не зробиш. Кожен із нас робить свої помилки, а ВС - свої. Наша місія - зробити все можливе, щоб їх було менше, бо це в суспільному інтересі. Будемо сподіватись, що наш ВС робить висновки із таких ситуацій, а наша аргументація йому корисна. Інакше навіщо взагалі ці звернення до членів НКР, окремих вчених, університетів? Звичайно, щоб мати повноцінну картину думок. А вже те, як ці думки обробляються і враховуються - це справа ВС, на це ми впливати не можемо.

​Шановні колеги!

Нагадуємо, що вже сьогодні відбудуться "Діалоги Суддя & Науковець". Тема: "Статус опікуна над майном"

🗓 13 червня о 16:00
💻 Онлайн | Безкоштовна участь | Буде запис

Захід організовує ГО “Цивілістична платформа” - незалежно, без грантової чи бюджетної підтримки. Якщо хочете долучитися до розвитку громадської ініціативи, будемо вдячні за вашу підтримку!

🔗 Підтримати нас: Посилання на банку
💳 Номер картки: 5375 4112 2226 6939

Долучайтеся!

Шановні колеги! Вже за чотири години відбудеться наш захід. Він безоплатний. Але ми сподіваємося на те, що ви знайдете можливість підтримати нашу організацію, яка працює виключно завдяки вашій підтримці. Будемо вдячні за будь-який її обсяг, який буде вам посильний.

Щиро дякую за молнієносну реакцію на моє звернення!

от що значить щире звернення до колег! Одразу настає реакція. Дякую!

📘📒 В діалогах про статус опікуна над майном сьогодні згадалася стаття професора про представництва.

📚🖌Тому, за люб’язної згоди Інни Валентинівни, розміщуємо її статтю «Проблеми сучасного регулювання представництва / І. В. Спасибо-Фатєєва // Університетські наукові записки. - 2012. - № 1. - С. 249-259.

📢 Для зручності — тепер і на сайті!

Сьогодні ми вже ділились з вами статтею Інни Валентинівни «Проблеми сучасного регулювання представництва».
⠀
Тепер вона доступна і на нашому сайті у зручному текстовому форматі - без PDF, переглядайте напряму з телефону чи комп’ютера.
⠀
🔗 Читайте тут:
https://clp.org.ua/article/problemy-suchasnoho-rehuliuvannia-predstavnytstva/