❗️Напад на «Схеми» в державному «Укрексімбанку»: суд закрив справу за клопотанням обвинувачених

Київський апеляційний суд 17 березня закрив провадження у справі нападу на знімальну групу журналістів «Схем» (Радіо Свобода) в державному «Укрексімбанку» восени 2021-го року у зв’язку зі спливом термінів притягнення до відповідальності колишнього голови держбанку Євгена Мецгера, ексдиректора департаменту банківської безпеки Ігоря Тельбізова та ексначальника управління внутрішньої безпеки Олега Осіпова.

Таким чином колегія суддів на чолі з Маргаритою Васильєвою задовольнила клопотання обвинувачених і звільнила їх від кримінальної відповідальності. Адвокати журналістів повідомили, що планують звертатися до ЄСПЛ.

Напад на знімальну групу «Схем» в державному «Укрексімбанку» стався восени 2021 року. 4 жовтня того року під час інтерв’ю з Євгеном Мецгером журналіст «Схем» Кирило Овсяний запитав про великий валютний кредит під заставу проблемного активу, який державний банк видав бізнесмену, чия компанія сплачує податки угрупованню «ДНР».

Мецгеру не сподобалося запитання і він наказав охороні «забрати камери» в журналістів та «дістати з них касети». За наказом Мецгера співробітники банку застосували фізичну силу до оператора «Схем», відібрали у нього дві камери та картки, на які здійснювався запис, і видалили записане відео.

Нагадаємо, суд першої інстанції визнав учасників винними і призначив їм покарання у вигляді штрафів: по 1700 гривень для Тельбізова та Осіпова, і 3400 гривень для Мецгера. Потерпілі журналісти не погодились з рішенням першої інстанції і в жовтні 2022-го подали апеляцію, в якій просять застосувати додаткове покарання, а саме – позбавити Мецгера права обіймати керівні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах строком на три роки.

Розгляд справи в апеляції тривав понад 2 роки, а засідання регулярно переносились на прохання сторони обвинувачених. На думку адвокатів журналістів Оксани Максименюк та Віри Крат, дії сторони захисту обвинувачених свідчать про навмисне затягування процесу розгляду апеляції.

Апеляційний суд у Сербії підтвердив вирок Андрію Наумову

Апеляційний суд міста Ніш у Сербії виніс остаточний вердикт у справі колишнього начальника Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки Андрія Наумова, обвинуваченого у відмиванні грошей. Як повідомляє балканська служба Радіо Свобода, суд підтвердив рішення першої інстанції, згідно з яким Наумова засуджено до одного року ув’язнення та штрафу в розмірі 1700 євро.

Нагадаємо, Наумова затримали в червні 2022 року, коли він намагався перетнути кордон між Сербією та Північною Македонією на автомобілі, в якому було 608 000 євро та 125 000 доларів.

Андрій Наумов – фігурант низки журналістських розслідувань про контрабандний імпорт та корупційні схеми на митниці. Ще у статусі начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ фігурував у розслідуванні журналістів «Схем» про набуття елітного майна, неспівставного з офіційними доходами держслужбовця.

В Україні Наумова підозрюють в підробленні документів для сербського суду, у незаконному збагаченні, у привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також у зловживанні владою або службовим становищем і в шахрайському заволодінні понад 3,2 млн гривень під час його перебування на посаді керівника державного підприємства впродовж 2019-2021 років.

На початку 2025 року «Схеми» також розповіли, що колишній начальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов у 2022 році придбав три квартири в елітному житловому комплексі в районі турецького міста Аланія на узбережжі Середземного моря.

У коментарі «Схемам» Наумов назвав судовий процес у Сербії «зрежисованим» українською владою, а придбання турецької нерухомості – законним.

Законопроєкт №11533, що обмежує доступ до майнових реєстрів: голосування у Верховній Раді не відбулося. Що далі?

Сьогодні Верховна Рада мала голосувати за законопроєкт №11533, який обмежує доступ до державних реєстрів нерухомості та земельного кадастру під час дії воєнного стану та протягом року після його завершення. Офіційно – для захисту підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК).

Але голосування так і не відбувалося, адже ця ініціатива викликала широку суспільну дискусію: журналісти-розслідувачі, громадські та правозахисні організації, окремі народні депутати виступили з критикою законопроєкту.

Зокрема, юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначав: «Без звуження його дії лише до інформації, що безпосередньо пов'язана зі сферою оборони, його ухвалення нашкодить не лише сфері громадського контролю, але й звичайним користувачам реєстрів, які не зможуть отримати дані у формі витягу про місце розташування власного нерухомого майна або кадастрові відомості».

Після розголосу один з ініціаторів законопроєкту депутат від «Слуги народу», член комітету ВР з питань правової політики Ігор Фріс зазначив, що сталась «дискомунікація, нерозуміння, що закривається або що обмежується» і запевнив, що документ буде доопрацьований. За його словами, у профільному комітеті розглянуть додаткові правки, а потім знову запропонують проголосувати Верховній Раді за основу і в цілому – але це відбудеться, ймовірно, не раніше ніж за місяць. У новій редакції передбачається, що закриття інформації у реєстрах стосуватиметься лише об’єктів ОПК.

Що кажуть про цей законопроєкт його ініціатори, народні депутати та представники Мін'юсту – дивіться у відео.

На користь держави конфіскували спецдозвіл карʼєру групи «Юнігран», про яку йшлося у розслідуванні «Схем»

Господарський суд Києва ухвалив рішення про стягнення у дохід держави спеціального дозволу на користування надрами Коростенського родовища в Житомирській області. Про це йдеться у тексті рішення, опублікованого у судовому реєстрі.

Раніше цей спецдозвіл належав групі компаній «Юнігран» підсанкційного російського бізнесмена Ігоря Наумця, про якого розповіли у своєму розслідуванні «Схеми». Тоді журналісти встановили, що бізнес Наумця в Україні вартістю мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешти, у 2024 році перейшов до нового приватного власника в обхід держави, яка не проконтролювала збереженість заблокованих активів та досі не скористалась механізмом конфіскації активів цього підсанкційного бізнесмена із російським паспортом. Натомість, як зʼясували «Схеми», новим власником цих активів став броварський бізнесмен Сергій Шапран, пов’язаний із колишнім прокурором Києва, а нині очільником Одещини Олегом Кіпером.

«Давай там, українських баб ґвалтуй»: в Україні засудили дружину військового РФ із розслідування «Схем»

Шевченківський районний суд Києва заочно визнав винною у порушенні законів і звичаїв війни та засудив до 5 років ув’язнення громадянку РФ Ольгу Биковську, яка закликала свого чоловіка – російського військовослужбовця Романа Биковського, який брав участь у війні проти України – ґвалтувати українських жінок.

У вироку йдеться, що Ольга Биковська (у дівоцтві Пінясова) має відбути покарання у вигляді 5 років ув’язнення з моменту її затримання. Нині Биковська – в міжнародному розшуку. Також вона має компенсувати державі понад 15 тисяч гривень на процесуальні витрати, зокрема, судову лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу та експертизу звукозапису голосів Биковських.

Окремо в суді переглядали відеоверсію розслідування «Схем» та розмов журналістів із Биковськими, які лягли в основу кримінального провадження. Також в суді давала свідчення і одна із авторок розслідування Валерія Єгошина.

Раніше «Схеми» разом з російською редакцією «Радіо Свобода» ідентифікували подружжя Биковських, фрагмент розмови яких перехопила СБУ. У ньому російський військовий спілкувався з дружиною, яка, сміючись, заохочувала чоловіка «ґвалтувати українських баб». Ними виявилися 27-річний десантник Роман Биковський, який брав участь у повномасштабному вторгненні Росії в Україну та його дружина – Ольга Биковська, обоє – родом з Орловської області РФ.

Дружина підозрюваного працівника СБУ Артема Шила придбала майна у Дубаї на $4 млн у 2021-2022 роках

На той момент дружина колишнього радника Офісу президента та співробітника Служби безпеки України Артема Шила, якого підозрюють у заволодінні коштами «Укрзалізниці», з грудня 2021-го по червень 2022-го придбала у Дубаї нерухомості на 4,3 мільйона доларів. Це загальна вартість 9 об’єктів нерухомості, розташованих в різних районах найбільшого міста в ОАЕ, які «Схеми» (Радіо Свобода) у співпраці з журналістами видання NV виявили за допомогою верифікованого витоку з масивом даних про власників дубайського майна від OCCRP.

Згідно з цими даними, дружина Артема Шила Ірина з грудня 2021 року по червень 2022 року стала власницею 8 квартир в житловому районі Al Barsha South Fourth та одного готельного номеру в районі Marsa Dubai, на узбережжі Перської затоки. В дубайських реєстрах всі 9 об’єктів нерухомості були прив’язані до особистого номеру телефону Ірини Шило. Згідно з даними витоку, для придбання цієї нерухомості, ймовірно, скористались послугами рієлторки-українки.

Станом на зараз родина Шила вже не володіє цим майном, його продали у період з вересня 2022-го по вересень 2024-го.

У коментарі журналістам Артем Шило не підтвердив і не заперечив купівлю дубайського майна, але зазначив, що у той період в СБУ не працював, і запевнив, що після припинення воєнного стану, коли буде відновлене декларування, «всі дані щодо змін у майновому стані родини будуть відображені в деклараціях в установленому законом порядку».

Пов'язана з Медведчуком компанія постачає китайсько-німецькі мерседеси в РФ та на окуповані території України

Журналісти «Схем» встановили, що фірма «Торговый дом «Каникурган», яка розташована у російському прикордонному місті Благовєщенськ, у 2023 році завезла з Китаю до РФ 52 тягачі німецького бренду Mercedes-Benz.

П'ять із них потім опинилися в окупованому Росією Луганську. Їх придбала зареєстрована там російська компанія «ТД ИТС». Це журналістам вдалося довести завдяки отриманим даним із митних декларацій Росії, зокрема, вказаним там VIN-номерам авто.

Виробник цих тягачів – компанія Beijing Foton Daimler Automotive, спільне підприємство китайської корпорації Foton Motor та німецької Daimler Truck Holding AG (у річному звіті останньої за 2023 рік ідеться, що найбільшим акціонером у ній є Mercedes-Benz Group AG).

Завод Beijing Foton Daimler Automotive із виробництва вантажівок німецького бренду Mercedes-Benz у Китаї запустили у вересні 2022 року, через три місяці після того, як ЄС заборонив експортувати такі авто (тягачі) у Росію з Європи, і за місяць до того, як Mercedes офіційно заявив про свій вихід із російського ринку.

Експертка з оборонних досліджень Олена Білоусова у коментарі «Схемам» назвала постачання до Росії вантажівок німецького бренду Mercedes, вироблених у Китаї – типовим способом обійти експортний контроль.

З обвинуваченим у держзраді Віктором Медведчуком постачальника цих тягачів до Росії, компанію «Торговый дом «Каникурган», повʼязує її власник – Антон Дорноступ. Він також володіє фірмою «Новые Проекты», яка у 2016 році отримала дозвіл від російського уряду на розробку та видобуток газу на ділянці «Глибока» у Чорному морі поблизу Криму, яка після незаконної анексії півострова опинилася під контролем РФ.

Детально про це – у новому розслідуванні