​🏗️ 4️⃣0️⃣9️⃣ зерносховищ збираються побудувати в Україні в рамках проєкту, який фінансуватиме AgHoldCo, Inc за підтримки UAF Partners.

Їхня загальна потужність зберігання складе понад 5 млн тонн.

Побудовані елеватори через комунальні підприємства віддаватимуть в лізинг фермерам на 22 роки.

Реалізацію проєкту починають на Львівщині, де будуватимуть зерносховище на 30 тисяч тонн, а також сухий порт.

ℹ️ Проєкт передбачає також створення мережі сухих портів, сучасні логістичні хаби, заводи глибокої переробки, біокластери, нові можливості для експорту й технологічне оновлення агросектору.

​🏗️ Власний комбікормовий завод будуватиме агрофірма з Львівщини.

Тут будуть встановлені 5 силосів та транспортне обладнання від KMZ Industries:

💬 Потужність першої лінії заводу становитиме 2 т/год. У перспективі її планують збільшити до 10 т/год, аби виготовляти комбікорм не лише для власного свинокомплексу, а й для реалізації на внутрішньому ринку, — розповіли в KMZ Industries.

☝🏼 Перший в Україні млин для переробки твердої пшениці будує «Західний Буг».

Його запуск планують вже у жовтні, а у вересні хочуть ввести в експлуатацію макаронну фабрику, де незабаром почнуть монтаж першої черги. 

Від помелу твердої і м’якої пшениці на одному «м’якому» млині в компанії вирішили відмовитися.

Бо такий спосіб призводить до значного зниження виходу основного продукту та отримання до 50% небажаних залишків, які складно реалізувати.

​🚂 Тариф на залізничні перевезення до порту Ізмаїл можуть переглянути. 

«Укрзалізниця» разом з Мінрозвитку розглядає варіанти підтримки портів і покращення взаємодії залізниці та портової галузі, — розповів заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов:

💬 Є кілька варіантів, як виправити тарифи, зокрема введення різних коефіцієнтів, але це робоче напрацювання. Ми чекаємо, коли Мінрозвитку візьме за основу якийсь варіант і він буде оприлюднений.

​🌾 Жито буде дефіцитною культурою наступного сезону, тому українські переробники його імпортуватимуть.

Вони вже зараз частково використовують польське зерно, а хлібопеки користуються балтійським житнім борошном, — розповів директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.

Жито в Україні буде дефіцитним через низьку врожайність та відсутність економічної мотивації для аграріїв.

Хоча ціни на культуру більше, ніж конкурентні. Тому можливо у 2026/27 МР сільгоспвиробники збільшать площі під житом.

🏁 На Миколаївщині почали збирати озимий ячмінь.

Перші показники врожайності тривожно низькі і складають 1–1,5 т/га, відображаючи складні погодні умови цього сезону, — зазначають аналітики.

Опитали фермерів, які «всі в один голос сказали, що в нас купа проблем, але ключове питання, де зберігати зерно».

Тому й вирішили створити проєкт, — розповів один із співзасновників AgHoldCo Віталій Скоцик:

💬 Наприклад, є проєкт на 1 тис. т зберігання, він щось коштує, але у фермера грошей немає. Ми будуємо і передаємо йому в довгостроковий лізинг — мінімум на 22 роки.

Система буде працювати так, що громади створюватимуть комунальні підприємства і ставатимуть власником елеватора. І за аналогією з фермерами — братимуть лізинг. 

409 елеваторів збираються акумулювати на біокластерах, де зерно має перероблятися на біоетанол-біодизель.

🔸 Віталій Скоцик разом з американцями хоче побудувати на Правобережжі 400 елеваторів. Навіщо це фермерам — і чому саме зараз?

​♨️ Полтавський ОЕЗ «Кернела» тепер виробляє олію, використовуючи лише відновлювальні джерела енергії.

Завод офіційно отримав сертифікацію від міжнародної організації Bureau Veritas Group.

Енергію виробляють з лушпиння соняшника, що зменшує залежність від викопного палива та знижує викиди парникових газів. 

​💬 Україна втратила ринки пшениці в Азії та Африці. Російська пшениця зараз усюди.

Бо поки Україна зосереджувалася на експорті пшениці до ЄС, російська пшениця її витісняла з ринків Африки, Азії та Близького Сходу, — пояснює старший трейдер Promising International Trading Co. DMCC (ОАЕ) Хазем Сакер.

Через обмеження ЄС українським експортерам тепер доведеться йти на інші умови логістики та поступатися в ціні, змагаючись з росією.

​🏆 Румунія може зібрати рекордний врожай пшениці цього року.

В аграрному міністерстві країни очікують на виробництво у 14-15 млн тонн, завдяки достатній кількості весняних опадів. 

Це стане історичним максимумом та перевищить рекордний урожай 2021 року.

✅ Мінімальні експортні ціни затвердило Мінагрополітики. 

Вони діятимуть протягом червня. 

Ціну пшениці на базисі FOB підвищили до 211 $/т, порівняно з 188 $/т у травні, кукурудзи — до 207 $/т (189 $/т у травні). 

​✌🏼 Два нових біометанових заводи планує збудувати VITAGRO.

Їхній обсяг виробництва складатиме 3 та 5 млн м³.

В компанії заявили, що на будівництво нових підприємств піде приблизно 1,5 року, а вартість кожного заводу оцінюється в €6-6,5 млн.

​🏁 За два тижні на півдні Україні мають стартувати жнива пшениці. 

💬 На Миколаївщині — потенціал пшениці не такий вже й поганий, — зазначають аналітики.

Проте в Київській, Черкаській та Вінницькій областях експерти зафіксували обмежене кущення пшениці через «водний стрес з минулої осені до ранньої весни», що може обмежити показники врожайності.

​☝🏼 Асоціації українських борошномелів і пекарів надалі наполягають на розподілі продовольчого й фуражного зерна при затвердженні експортних обсягів. 

💬 Нічого не маємо проти експорту фуражного зерна в будь-якій кількості, адже Україна вирощує його більш ніж достатньо. Щодо продовольчого зерна, то впродовж останніх років унаслідок різних подій, якість врожаю суттєво погіршилася, — пояснює президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко.

Для внутрішніх потреб Україні потрібно близько 3 млн тонн пшениці 1-2 класів, на виробництво хліба, макаронів, крупи тощо. 

Зазвичай на початку жнив першою хвилею на зовнішні ринки вивозиться саме продовольча пшениця. 

​🫛 Попит та ціни на горох нового врожаю можуть різко зрости в середині липня-серпня.

А ось пропозиції по культурі, скоріш за все, буде менше, ніж попиту, — вважають аналітики ПУСК.

Хоча посівні площі гороху збільшилися і складають понад 250 тисяч га, порівняно з  212 тисяч га минулого року.

💬 Ми маємо певний приріст посівних площ, але це не мільйони гектарів. Китай відкрив свій ринок, і значна частина гороху, ймовірно, піде саме туди. Тобто додаткові 40 тис. га  посівних площ гороху — це не такий вже великий ресурс.

​⭕ До нуля зменшилася кількість вагонів у напрямку порту Ізмаїл. 

Протягом тижня рух вантажів до Ізмаїльського порту фактично припинився, — зазначають аналітики.

Скорочення залізничних перевезень відбувається і в напрямку портів Великої Одеси (показник скоротився на 1137 вагонів і становить 2274 одиниць).

​🔻 Експортні ціни на українську кукурудзу впали на 2–3 $/т — до 222–225 $/т (10,4–10,6 тисяч грн/т) з доставкою в порт до кінця червня.

За кукурудзу нового врожаю з поставкою в жовтні пропонують до 195–196 $/т. 

Зниження цін на кукурудзу в Україні продовжується через конкуренцію з боку американської зернової та прогнози про зростання світового врожаю. 

​📊 У червневому звіті USDA прогноз по пшениці для України залишився без змін:

▪️врожай — 23 млн тонн, 
▪️експорт — 16,5 млн тонн, 
▪️кінцеві запаси — 1,49 млн тонн.

🌍 Прогноз світового виробництва пшениці у 2025/26 МР збільшили на 0,07 млн тонн до 808,59 млн тонн.  

Експорт пшениці також збільшиться до 214,3 млн тонн (+1,34 млн тонн).

Оцінка обсягів кінцевих світових запасів знизили до 262,76 млн тонн (-2,97 млн тонн). 

​🤔 Попит на рослинні олії у світі росте, а виробляють їх все менше...

Чи чекати дефіциту олій?

✔️ Так, — певен головний редактор OIL WORLD і CEO ISTA Mielke GmbH Томас Мільке.

☝🏼По-перше, через пальмову олію. Її не вистачає, ціни на неї зростають, а попит залишається шаленим — особливо з боку біопалива.

✌🏼По-друге, падає виробництво та експорт соняшникової олії. Хоча прогнозується, що новий світовий врожай соняшнику буде рекордним (втім погодні ризики ще залишаються)🏆

Соєва олія компенсує наявний дефіцит, але частково. Пропозиція ріпакової в сезоні 2025/26 навряд чи зросте🤷

ℹ️ Останні 30 років світовий ринок 17-ти видів олій та жирів швидко зростає, обсяги споживання майже потроїлися. Соєва та пальмова олія є лідерами за цінами. На них припадає 56% світового споживання.

Детальніше читайте⤵️

🔸Ситуація на світових ринках олії стає все більш екстремальною та складною для торгівлі — прогнози експертів

#GrainUkraine2025