Наш хліб 💛
Суспільне Мовлення
ГО "Надазовські греки"
Детальніше 👉🏻https://corp.suspilne.media/novyny/47628-nash-hlib-proyekt-suspilnogo-pro-identychnist-pam%CA%BCyat-i-yednist-u-rozmayitti/
👉🏻https://corp.suspilne.media/novyny/48212-proyekt-suspilnogo-shho-obyednuye-nash-hlib-stane-golosom-kilkoh-pokolin/
Суспільне Мовлення
ГО "Надазовські греки"
Детальніше 👉🏻https://corp.suspilne.media/novyny/47628-nash-hlib-proyekt-suspilnogo-pro-identychnist-pam%CA%BCyat-i-yednist-u-rozmayitti/
👉🏻https://corp.suspilne.media/novyny/48212-proyekt-suspilnogo-shho-obyednuye-nash-hlib-stane-golosom-kilkoh-pokolin/
❤13👏5
Дивіться перший фільм проєкту Суспільного "Наш хліб".
Серія про комеч, хліб кримських татар
https://youtu.be/Yu2aA5Awb-k?si=ohN59Y-hX-Nc4VJE
Серія про комеч, хліб кримських татар
https://youtu.be/Yu2aA5Awb-k?si=ohN59Y-hX-Nc4VJE
YouTube
Їм забороняли мову, віру, дім, та не могли заборонити хліб | Комеч кримських татар. Наш хліб
Три жінки. Один хліб. Одна пісня. У серії про кримських татар ми занурюємось у світ, де хліб — це не просто страва, а нитка, що зʼєднує родину, громаду й батьківщину. Лєране створила «Кримський дворик» — простір, де звучить мова предків, де пахне традицією…
❤11
Forwarded from Όλγα
🌧️ Прогноз на цей тиждень у Києві — травневий дощ. А це значить: саме час шукати натхнення й енергію у затишному просторі мистецтва.
Запрошуємо вас до художнього музею НАОМА!
Уже завтра з 10:00 до 17:00 виставку, присвячену Криму, можна відвідати у спокійному режимі — без натовпу й зайвого поспіху (лишень не забувайте реєструватися, щоб потрапити до Академії).
А вже у четвер, 29 травня, чекаємо вас на #кураторські екскурсії в межах експозиції «ТОХМА».
Реєстрація ось тут.
💬 До зустрічі серед мистецтва, спогадів і орнаментів Надазов’я!
📲 Відмічайтеся у події самі та перешліть друзям!
Запрошуємо вас до художнього музею НАОМА!
Уже завтра з 10:00 до 17:00 виставку, присвячену Криму, можна відвідати у спокійному режимі — без натовпу й зайвого поспіху (лишень не забувайте реєструватися, щоб потрапити до Академії).
А вже у четвер, 29 травня, чекаємо вас на #кураторські екскурсії в межах експозиції «ТОХМА».
Реєстрація ось тут.
💬 До зустрічі серед мистецтва, спогадів і орнаментів Надазов’я!
📲 Відмічайтеся у події самі та перешліть друзям!
❤9
Forwarded from Альтеральдика
Велика Новосілка (Салгир Єні Сала). Волноваський район. Донецька область.
"На срібному щиті із хвилястою червоною главою, обтяженою золотим сонцем із поперемінно прямими та хвилястими променями, що сходить; - зелений викорчуваний будяк із двома пурпуровими квітками."
Ще трошки в коментарях🌞🌱
"На срібному щиті із хвилястою червоною главою, обтяженою золотим сонцем із поперемінно прямими та хвилястими променями, що сходить; - зелений викорчуваний будяк із двома пурпуровими квітками."
Ще трошки в коментарях🌞🌱
❤11
Forwarded from Альтеральдика chat
Я вже давно намагаюся переосмислити герб для цього селища, бо те, що склав Киричок, можна натягнути на будь-яке село в будь-якій области України і не промахнутися. Бик та сонях... серйозно?
Там вирощують соняхи і тому сонях, там вирощують худобу і тому бик. Супер.
Не скажу, що мій проєкт вийшов набагато краще. Можливо колись я його ще докручу. Вважатимемо, що це прототип. Але тут більше про ідею, ніж про виконання.
"Новосілка унікальна тим, що це єдине поселення, яке заснували уруми і румеї разом. Вони і в Криму жили разом. Перші три квартали отримали кримські назви: Салгир Єні Сала (румеї), буквально означає "Нове Село на річці Салгир". Квартал пізніше дав назву всьому селищу, яку пізніше спотворили до "Большой Янісоль", а потім Велика Новосілка. Ще два квартали були засновані вихідцями з села Ай Ян (уруми) та Озєнбаш (румеї). Ай Ян це Святий Іоанн, Озєнбаш це виток річки."
Власне ідею спільного поселення урумів та румеїв відображає будяк. Квітка будяку нині є частиною емблеми ГО "Надазовські греки" і символізує стійкість їхнього народу. Я вже давно хотів притягнути будяк на герб і Велика Новосілка для цього підходить найкраще.
Саме тому квітки дві - уруми та румеї. Також будяк на гербі викорчуваний, що символізує насильницьке переселення з Криму.
Мені хотілося зберегти кольорову гаму оригінального герба, щоб зберегти бодай щось від невлучного проєкту Киричка. Хвиляста глава символізує географію селища, яке бувквально оточене річками: Кашлагач, Мокрі Яли, Шайтанка.
Сонце є одночасно і збереженою квіткою соняха з герба селища і елементом герба колишнього однойменного району. Хоча цей герб можна було б зберегти для нинішньої громади. Додатково це символізує кримське коріння надазовських греків та здатність разом пережити найтемніші часи для їхніх народів.
Цікаво, що серед сувенірної продукції у вигляді герба, існувало одночасно два проєкти із двома назвами, але і там були банальні символи сільського господарства. І якби не назва, то це міг би бути герб будь-якого українського, чи навіть випадковоєвропейського села.
Герб увінчано червоною мурованою короною, адже Велика Новосілка це колишнє СМТ.
Там вирощують соняхи і тому сонях, там вирощують худобу і тому бик. Супер.
Не скажу, що мій проєкт вийшов набагато краще. Можливо колись я його ще докручу. Вважатимемо, що це прототип. Але тут більше про ідею, ніж про виконання.
"Новосілка унікальна тим, що це єдине поселення, яке заснували уруми і румеї разом. Вони і в Криму жили разом. Перші три квартали отримали кримські назви: Салгир Єні Сала (румеї), буквально означає "Нове Село на річці Салгир". Квартал пізніше дав назву всьому селищу, яку пізніше спотворили до "Большой Янісоль", а потім Велика Новосілка. Ще два квартали були засновані вихідцями з села Ай Ян (уруми) та Озєнбаш (румеї). Ай Ян це Святий Іоанн, Озєнбаш це виток річки."
Власне ідею спільного поселення урумів та румеїв відображає будяк. Квітка будяку нині є частиною емблеми ГО "Надазовські греки" і символізує стійкість їхнього народу. Я вже давно хотів притягнути будяк на герб і Велика Новосілка для цього підходить найкраще.
Саме тому квітки дві - уруми та румеї. Також будяк на гербі викорчуваний, що символізує насильницьке переселення з Криму.
Мені хотілося зберегти кольорову гаму оригінального герба, щоб зберегти бодай щось від невлучного проєкту Киричка. Хвиляста глава символізує географію селища, яке бувквально оточене річками: Кашлагач, Мокрі Яли, Шайтанка.
Сонце є одночасно і збереженою квіткою соняха з герба селища і елементом герба колишнього однойменного району. Хоча цей герб можна було б зберегти для нинішньої громади. Додатково це символізує кримське коріння надазовських греків та здатність разом пережити найтемніші часи для їхніх народів.
Цікаво, що серед сувенірної продукції у вигляді герба, існувало одночасно два проєкти із двома назвами, але і там були банальні символи сільського господарства. І якби не назва, то це міг би бути герб будь-якого українського, чи навіть випадковоєвропейського села.
Герб увінчано червоною мурованою короною, адже Велика Новосілка це колишнє СМТ.
❤5👍4
С: Юрам, дай папіроску.
Ю: ой, Спірам, ти моїх не будеш.
С: чого, надто міцні?
Ю: та ні.
С: а шо, слабенькі?
Ю: ні.
С: чого ж тоді?!
Ю: а того, шо просто я тобі не дам!
#Спіра_і_Юра
Ю: ой, Спірам, ти моїх не будеш.
С: чого, надто міцні?
Ю: та ні.
С: а шо, слабенькі?
Ю: ні.
С: чого ж тоді?!
Ю: а того, шо просто я тобі не дам!
#Спіра_і_Юра
😁9❤3
* * *
Уль та хурья́т фі́кан тʼ хо́ра,
Зві́стан та баратъі́рьсь.
На пушурі́с мє тʼ апло́г-м,
На дъє́н єнь кані́сь, пу на м кусь?
Є́фіган уль ксіти́сь тʼ по́лімь,
Пє́мінь спіт арфано́.
Прєпь на хтипі́с тʼ сфалмє́н бо́рта,
На дъє́н єнь кані́сь на т ані́ксь?
__
Айсь Йаньсь, 2025
* * *
Ουλ' τα χουργιάτ φήκαν τ’ χώρα,
Σβήσταν τα μπαραθύρ'ς'.
Να πουσσουρίς με τ’ απλόγ-μ,
Να δεν γιεν' κανείς', που να μ κους'?
Γιέφυγαν ουλ' ξιτίς' τ’ πόλιμ',
Πέμειν' σπιτ αρφανό.
Πρεπ' να χτυπής τ’ σφαλμέν μπόρτα,
Να δεν γιεν' κανείς' να τ ανοίξ'?
_
Άϊς' Γιαν'ς', 2025
* * *
(дослівний переклад з румейської мови надазовських греків)
Усі селяни полишили село,
Згасли вікна.
Чи варт говорити пошепки із самим собою,
Якщо немає нікого, хто б мене почув?
Утікли всі через війну,
Залишився будинок сиротою.
Чи слід постукати в закриті двері,
Якщо немає нікого, щоб їх відкрити?
__
Червень, 2025
Уль та хурья́т фі́кан тʼ хо́ра,
Зві́стан та баратъі́рьсь.
На пушурі́с мє тʼ апло́г-м,
На дъє́н єнь кані́сь, пу на м кусь?
Є́фіган уль ксіти́сь тʼ по́лімь,
Пє́мінь спіт арфано́.
Прєпь на хтипі́с тʼ сфалмє́н бо́рта,
На дъє́н єнь кані́сь на т ані́ксь?
__
Айсь Йаньсь, 2025
* * *
Ουλ' τα χουργιάτ φήκαν τ’ χώρα,
Σβήσταν τα μπαραθύρ'ς'.
Να πουσσουρίς με τ’ απλόγ-μ,
Να δεν γιεν' κανείς', που να μ κους'?
Γιέφυγαν ουλ' ξιτίς' τ’ πόλιμ',
Πέμειν' σπιτ αρφανό.
Πρεπ' να χτυπής τ’ σφαλμέν μπόρτα,
Να δεν γιεν' κανείς' να τ ανοίξ'?
_
Άϊς' Γιαν'ς', 2025
* * *
(дослівний переклад з румейської мови надазовських греків)
Усі селяни полишили село,
Згасли вікна.
Чи варт говорити пошепки із самим собою,
Якщо немає нікого, хто б мене почув?
Утікли всі через війну,
Залишився будинок сиротою.
Чи слід постукати в закриті двері,
Якщо немає нікого, щоб їх відкрити?
__
Червень, 2025
❤11💔7
Forwarded from Όλγα
Надазовські греки у документальному проєкті Суспільного!
«Наш хліб» — це культурний документальний проєкт Суспільного, що акцентує на праві національних спільнот і корінних народів зберігати, плекати та розвивати #свою #ідентичність.
У центрі уваги — не лише традиція, а й діалог про співіснування, взаємну повагу та культурне різноманіття в межах України.
Через традиційні рецепти, обрядовість, родинні історії та свідчення носіїв культури автори показують, як хліб стає частиною повсякденного життя, а також релігійних і святкових практик. Він допомагає зберігати мову, віру і зв’язок із рідною землею — особливо в умовах історичних втрат і переселень.
Вже вийшли неймовірно цікаві серії про хлібні традиції кримськотатарського народу та єврейської спільноти. Сьогодні вечором можна побачити серію про різдвяний коровай болгар.
А вже за тиждень, у суботу 14 червня, ми очікуємо на прем’єру серії, присвяченої #надазовським грекам!
Всі посилання та розклад показів - у нашому дописі на Фейсбуці.
«Наш хліб» — це культурний документальний проєкт Суспільного, що акцентує на праві національних спільнот і корінних народів зберігати, плекати та розвивати #свою #ідентичність.
У центрі уваги — не лише традиція, а й діалог про співіснування, взаємну повагу та культурне різноманіття в межах України.
Через традиційні рецепти, обрядовість, родинні історії та свідчення носіїв культури автори показують, як хліб стає частиною повсякденного життя, а також релігійних і святкових практик. Він допомагає зберігати мову, віру і зв’язок із рідною землею — особливо в умовах історичних втрат і переселень.
Вже вийшли неймовірно цікаві серії про хлібні традиції кримськотатарського народу та єврейської спільноти. Сьогодні вечором можна побачити серію про різдвяний коровай болгар.
А вже за тиждень, у суботу 14 червня, ми очікуємо на прем’єру серії, присвяченої #надазовським грекам!
Всі посилання та розклад показів - у нашому дописі на Фейсбуці.
❤13
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
О 21:30 переходьте за посиланням, щоб подивитися 👉🏻
https://suspilne.media/news/schedule/tv/
Повторний показ відбудеться завтра о 15:15
https://suspilne.media/news/schedule/tv/
Повторний показ відбудеться завтра о 15:15
❤10
Forwarded from ТОЧКА СХОДУ | Новини Донбасу та України (Донецьк, Луганськ, Маріуполь, Бахмут, Сєвєродонецьк, Краматорськ, Слов'янськ та інші)
🥺Сотні років уруми та румеї — надазовські греки — зберігали свої мови, віру і традиції в Криму, а згодом — на півдні Донеччини. Насильницьки виселені Російською імперією з рідного півострова, репресовані радянською владою, а нині — знову розʼєднані війною.
❓Хто вони — надазовські греки? І як сьогодні, попри війну й втрати, вони намагаються зберігати свою ідентичність «Точка Сходу» розпитала у співзасновниці та голови організації «Надазовські греки: уруми і румеї» Ольги Цуприкової.
👉Про вплив сталінських репресій, російської агресії та роботу над збереженням власної ідентичності — читайте у повній версії матеріалу на сайті.
❓Хто вони — надазовські греки? І як сьогодні, попри війну й втрати, вони намагаються зберігати свою ідентичність «Точка Сходу» розпитала у співзасновниці та голови організації «Надазовські греки: уруми і румеї» Ольги Цуприкової.
👉Про вплив сталінських репресій, російської агресії та роботу над збереженням власної ідентичності — читайте у повній версії матеріалу на сайті.
Точка Сходу
Хто такі надазовські греки та що варто про них знати
Хто такі надазовські греки і як сьогодні, попри війну й втрати, намагаються відновити свою ідентичність — «Точка Сходу» дізналася у співзасновниці та голови організації ГО «Надазовські греки: уруми і румеї» Ольги Цуприкової.
❤10
Forwarded from Альтеральдика
Ялта. Мангушська громада. Маріупольський район. Донецька область.
"Щит скошено зліва червоним тонким перев'язом, обтяженим золотим меандром, на золоте та лазурове поле; у першому полі лазурове гроно винограду з зеленим листком; у другому полі золота трієра із червоним вітрилом на якому золоте сонце."
Це стара робота, яку я нарешті закінчив. Прапор ґрунтується на офіційному - на жовтому полотні великий герб Ялти. Великий герб теж нарешті відмалював.
На старій роботі ще срібна корона, від того, що не було розуміння що робити із колишніми СМТ.
"Щит скошено зліва червоним тонким перев'язом, обтяженим золотим меандром, на золоте та лазурове поле; у першому полі лазурове гроно винограду з зеленим листком; у другому полі золота трієра із червоним вітрилом на якому золоте сонце."
Це стара робота, яку я нарешті закінчив. Прапор ґрунтується на офіційному - на жовтому полотні великий герб Ялти. Великий герб теж нарешті відмалював.
На старій роботі ще срібна корона, від того, що не було розуміння що робити із колишніми СМТ.
❤14👏2
Forwarded from Альтеральдика
Манґуш (Мангуш). Маріупольський район. Донецька область.
"Щит скошено червоним тонким перев'язом, обтяженим золотим меандром, на лазурове та чорне поле; у першому полі летить срібний чоботар у перев'яз; у другому полі три золоті колоски в стовп, де кожен наступний нижче."
Прапор ґрунтується на тому, що на Вікі, щодо його офіційности маю сумніви. Він виглядає як верхня частина офіційного герба, але мальовка відрізняється, тож припускаю, що створювався він як прапор. Були незрозумілі його пропорції, тому я поділив свій смугами як 1:3.
Також не до кінця розумію, як коректно блазонувати схожий на каскад прийом розміщення фігур.🙄
"Щит скошено червоним тонким перев'язом, обтяженим золотим меандром, на лазурове та чорне поле; у першому полі летить срібний чоботар у перев'яз; у другому полі три золоті колоски в стовп, де кожен наступний нижче."
Прапор ґрунтується на тому, що на Вікі, щодо його офіційности маю сумніви. Він виглядає як верхня частина офіційного герба, але мальовка відрізняється, тож припускаю, що створювався він як прапор. Були незрозумілі його пропорції, тому я поділив свій смугами як 1:3.
Також не до кінця розумію, як коректно блазонувати схожий на каскад прийом розміщення фігур.🙄
❤5💔3🤔2
На поч. ХХ ст., у період коренізації за конструктивної участи радянської влади відбулась "трансформація" ідентичности надазовських греків з конфесійної грецької на національну грецьку. Це мало наслідком поширення паралелі "греки → (ново)грецька мова → Греція", що призвело до утвердження хибного уявлення про надазовських греків як про етнічних греків і частину грецької нації та про (ново)грецьку мову – як рідну мову надазовських греків. На жаль, серед самих надазовських греків також. Натомість надазовські греки є унікальною етнічною групою, корінним народом України, що виник у Криму, рідними мовами якого є урумська і румейська.
🔥8👍4❤1🤓1
Forwarded from Центр комунікації
Друзі, а чи знали ви, що одним із тютюнових магнатів у Києві був #надазовський грек? Чи хто вперше презентував столиці написаний на полотні Донецьк? А може, вам буде цікаво, хто з надазовських грекинь дарував Києву унікальні співи? Чи хто з румейських поетів «навчався наукам» саме тут?📕
Магазини на Хрещатику, скульптурні гуртки, київські роки відомих надазовців, що «навчалися наукам» тут, у самому серці столиці… Все це та ще більше на лекції у Vcentri HUB: Шевченківський!
вул. Володимирська, 51 Б
Приходьте самі, приводьте друзів. Буде цікаво та пізнавально!
https://www.tg-me.com/VCENTRI
#Київ_незламний
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥5❤1