🪶 Ділюсь з вами 6 книгами від жінок про жіночий досвід, які я рекомендую прочитати
(Я ніколи не перестану говорити про те, що ЦЕ ТАК ВАЖЛИВО читати жіночі щоденники, мемуари та ба навіть кореспонденцію, тому вони дуже довгий час були єдиними дозволеними видами жіночої письменності, саме через те, що вони не сприймались серйозно, а отже ми не можемо не оцінити їх історичне й літературне значення)
Отже, маємо —
1. Листи Лесі Українки (три томи, 1876-1913 роки)
2. Щоденники Анаїс Нін (сім томів, 1914-1974 роки)
3. Щоденник Марії Башкирцевої (українки, щоденник якої став міжнародним бестселером, там також багато цікавих думок про українську ідентичність в період російської імперії)
4. Щоденник Мурасакі Шікібу — авторки найвидатнішого японського твору «Ґенджі моноґатарі», який також вважається першим романом
5. Щоденники Сильвії Плат
6. Кларісе Ліспектор та її думки про життя, творчість, відносини
(Я ніколи не перестану говорити про те, що ЦЕ ТАК ВАЖЛИВО читати жіночі щоденники, мемуари та ба навіть кореспонденцію, тому вони дуже довгий час були єдиними дозволеними видами жіночої письменності, саме через те, що вони не сприймались серйозно, а отже ми не можемо не оцінити їх історичне й літературне значення)
Отже, маємо —
1. Листи Лесі Українки (три томи, 1876-1913 роки)
2. Щоденники Анаїс Нін (сім томів, 1914-1974 роки)
3. Щоденник Марії Башкирцевої (українки, щоденник якої став міжнародним бестселером, там також багато цікавих думок про українську ідентичність в період російської імперії)
4. Щоденник Мурасакі Шікібу — авторки найвидатнішого японського твору «Ґенджі моноґатарі», який також вважається першим романом
5. Щоденники Сильвії Плат
6. Кларісе Ліспектор та її думки про життя, творчість, відносини
❤128❤🔥16🔥4👍3
Ви ж знаєте, що в мене (як завжди) 100500 ідей, але я думаю над тим, аби почати перекладати потихеньку щоденники Нін 👀
Можливо там один щоденниковий запис в день?
Теоретично питаю — у вас до цього був би інтерес? Бо якщо інтерес є, то почати можу хоч із завтрашнього дня 👀
Можливо там один щоденниковий запис в день?
Теоретично питаю — у вас до цього був би інтерес? Бо якщо інтерес є, то почати можу хоч із завтрашнього дня 👀
😍180❤27❤🔥13🔥8💯5👀5💘2🥰1🤗1😎1
А ви вже бачили хто прийшов на новий епізод «Короткого змісту» (просто шикарний подкаст від Skvot про читання)?
Яночка прийшла 🥹
Для тих, хто не знайомий поки з Яною, то вона співзасновниця та власниця фітнес-студії Integral i wellness-бренду Integralist + за сумісництвом моя подруга, яка просто ОБОЖНЮЄ читати
Не знаю коли така ситуація може трапитися, але якщо мене раптом зупинять на вулиці та попросять поділитися списком людей з феноменальним літературним смаком, то Яна однозначно одна з перших прийде мені в голову
Прослухала подкаст на одному диханні, дуже цікаво було почути думки Яни про те, як почати читати англійською (те, що ви часто запитуєте у мене, але я не можу дати нормальну відповідь) та про те, що читання це, перш за все, звичка
Дуже-дуже раджу глянути епізод!
П.С. Нижче ділюсь книгами, які були згадані у подкасті:
Яночка прийшла 🥹
Для тих, хто не знайомий поки з Яною, то вона співзасновниця та власниця фітнес-студії Integral i wellness-бренду Integralist + за сумісництвом моя подруга, яка просто ОБОЖНЮЄ читати
Не знаю коли така ситуація може трапитися, але якщо мене раптом зупинять на вулиці та попросять поділитися списком людей з феноменальним літературним смаком, то Яна однозначно одна з перших прийде мені в голову
Прослухала подкаст на одному диханні, дуже цікаво було почути думки Яни про те, як почати читати англійською (те, що ви часто запитуєте у мене, але я не можу дати нормальну відповідь) та про те, що читання це, перш за все, звичка
Дуже-дуже раджу глянути епізод!
П.С. Нижче ділюсь книгами, які були згадані у подкасті:
Good Material, Доллі Алдертон
«Інферно», Ден Браун
«Пройти крізь стіни», Марина Абрамович
In Memoriam, Еліс Вінн
The 4-hour workweek, Тімоті Фе
«Чому ми спимо: нова наука про сон і сновидіння», Метью Вокер
The courage to be disliked, Фумітаке Кога, Ічіро Кіміші
«Смерть у Венеції», Томас Манн
«Сяйво свідомого “Я”. Як зцілити душу, тіло та розум зсередини», Ніколь ле Пера
«Тріумфальна арка», Еріх Марія Ремарк
«На західному фронті без змін», Еріх Марія Ремарк
«Ніч у Лісабоні», Еріх Марія Ремарк
«Сага про Форсайтів», Джон Голсуорсі
«Трилогія Бажання», Теодор Драйзер
«Будденброки», Томас Манн
«Польові дослідження українського сексу», Оксана Забужко
«За перекопом є земля», Анастасія Левкова
«Доця», Тамара Горіха Зерня
«Гендерна рівність та недискримінація на практиці», Тамара Марценюк
«Я бачу, вас цікавить пітьма», Ілларіон Павлюк
«Сад Гетсиманський», Іван Багряний
«Кохання під час холери», Габріель Гарсіа Маркес
❤101💯5🔥3💘2❤🔥1👍1😍1😎1
🏛 До речі, сьогодні у вас ще є змога записатися на цикл практичних лекцій про книжковий блогінг, який стартує вже завтра!
Я вирішила, що просто зробити одну лекцію мені мало, тому учасники матимуть 3 (!) сесії зі мною, під час яких ми познайомимось, обговоримо основи книжкового блогінгу, розберемо кейси учасників та поговоримо про мій досвід (та про те, як та скільки я на блозі заробляю) + проведемо також мастермайнд
Не побоюсь сказати, що ціна лекції просто смішна для тієї кількості інформації, яку я планую дати учасникам
Базовий тариф коштує 600 гривень, а розширений 1200, початок першої лекції вже завтра (3 листопада, 11:30 по Києву) 🪶
Що буде цікавого під час лекції:
Записатися можна ось тут + якщо ви не встигаєте на першу сесію (ознайомча) завтра, то спокійно можете доєднатися до наступної, яка буде 17 листопада 🤍
Я вирішила, що просто зробити одну лекцію мені мало, тому учасники матимуть 3 (!) сесії зі мною, під час яких ми познайомимось, обговоримо основи книжкового блогінгу, розберемо кейси учасників та поговоримо про мій досвід (та про те, як та скільки я на блозі заробляю) + проведемо також мастермайнд
Не побоюсь сказати, що ціна лекції просто смішна для тієї кількості інформації, яку я планую дати учасникам
Базовий тариф коштує 600 гривень, а розширений 1200, початок першої лекції вже завтра (3 листопада, 11:30 по Києву) 🪶
Що буде цікавого під час лекції:
— книжковий блогінг від А до Я: з чого почати, як знайти свою нішу, як транслювати свої цінності й стиль, як виділятися та як просувати блог
— лагідна монетизація: варіанти розвитку блогу
— після лекції ти отримаєш практичні знання, які допоможуть почати блог та заробляти на ньому
— розширений тариф пропонує анкету для аналізу блогу та перевірку домашнього завдання від мене
До кожної лекції буде запис (доступ впродовж 3 місяців) та додаткові матеріали!
Записатися можна ось тут + якщо ви не встигаєте на першу сесію (ознайомча) завтра, то спокійно можете доєднатися до наступної, яка буде 17 листопада 🤍
❤33❤🔥3💘2👏1🤗1😎1
Я обожнюю старі цвинтарі й сьогодні випадково натрапила на історію Леонса Еврарда та його дружини Луїзи Фліньо, французької пари, яка у 1891 році переїхала жити у Брюссель
На жаль, у 1916 році померла Луїза, і вбитий горем Леонс вирішив збудувати для неї мавзолей. Всередині нього є статуя жінки у траурі, яка, на перший погляд, просто простягає свою руку до стіни поруч, але...
На жаль, у 1916 році померла Луїза, і вбитий горем Леонс вирішив збудувати для неї мавзолей. Всередині нього є статуя жінки у траурі, яка, на перший погляд, просто простягає свою руку до стіни поруч, але...
👀64❤44💔3💘2✍1😍1
Я завжди вагаюсь й думаю про те, коли доречно підіймати тему смерті (нехай і в літературному контексті) й зізнаюсь, що ранок неділі видається одночасно найкращим й найгіршим для цього часом
Тому розповідаю вам наступне —
Декілька тижнів тому я дочитала «Книгу проти смерті» болгарського автора й нобелівського лауреата Еліаса Канетті
І якось так виходить, що я даю вам ще одну міні-рецензію та оцінку прочитаного: ★★★★★
Мені навіть складно назвати це книгою, швидше, це збірка суму, гніву й проклинань в бік смерті, в якій автор, самопроголошений «смертельний ворог» (ах, ця іронія!) смерті, намагається усіма можливими методами наблизити себе до безсмертя (тут, до речі, досить цікава стаття про цю місію)
Моє ставлення до смерті дуже цікаве — п'ять років тому я мала найгірші панічні атаки у своєму житті, я боялась виходити на вулицю, лякалась голосних звуків, висоти, певної їжі, боялась залишатися одна, нестерпно жахалась щовечора перед сном, адже в мене була нав'язлива думка, що якщо я от-от заплющу очі, то я більше не прокинусь (напевно, недарма в грецькій міфології боги персоніфікації сну й смерті — близнюки)
А потім я взяла до рук книгу Ірвіна Ялома «Вдивляючись у сонце. Долаючи страх смерті» й прочитала цитату, яка назавжди зрушила щось всередині мене —
Читаючи «Книгу проти смерті» Канетті, я не могла не оцінювати її саме з такої перспективи (що робило досвід прочитання ще приємнішим, адже хто з нас ці страхи не має?) з перспективи людини, яка занадто тримається за життя, яка за допомогою логіки намагається раціоналізувати те, що раціоналізуванню не піддається
Я виписала дуже багато класних цитат з книги для себе й поділюсь ними з вами нижче
Тому розповідаю вам наступне —
Декілька тижнів тому я дочитала «Книгу проти смерті» болгарського автора й нобелівського лауреата Еліаса Канетті
І якось так виходить, що я даю вам ще одну міні-рецензію та оцінку прочитаного: ★★★★★
Мені навіть складно назвати це книгою, швидше, це збірка суму, гніву й проклинань в бік смерті, в якій автор, самопроголошений «смертельний ворог» (ах, ця іронія!) смерті, намагається усіма можливими методами наблизити себе до безсмертя (тут, до речі, досить цікава стаття про цю місію)
Я відбиваю смерть усіма силами. Якби я її прийняв, я став би вбивцею.
Моє ставлення до смерті дуже цікаве — п'ять років тому я мала найгірші панічні атаки у своєму житті, я боялась виходити на вулицю, лякалась голосних звуків, висоти, певної їжі, боялась залишатися одна, нестерпно жахалась щовечора перед сном, адже в мене була нав'язлива думка, що якщо я от-от заплющу очі, то я більше не прокинусь (напевно, недарма в грецькій міфології боги персоніфікації сну й смерті — близнюки)
А потім я взяла до рук книгу Ірвіна Ялома «Вдивляючись у сонце. Долаючи страх смерті» й прочитала цитату, яка назавжди зрушила щось всередині мене —
Бояться смерті ті, хто бояться життя.
Читаючи «Книгу проти смерті» Канетті, я не могла не оцінювати її саме з такої перспективи (що робило досвід прочитання ще приємнішим, адже хто з нас ці страхи не має?) з перспективи людини, яка занадто тримається за життя, яка за допомогою логіки намагається раціоналізувати те, що раціоналізуванню не піддається
Я виписала дуже багато класних цитат з книги для себе й поділюсь ними з вами нижче
❤97🔥9❤🔥5👍4😍1💯1💔1👀1
🪶 Улюблені цитати з «Книги проти смерті» Еліаса Канетті —
Понад усе ти боїшся того, що не приходить після смерті.
А який первородний гріх тварин? Чому тварини страждають від смерті?
Культура — це небезпечне любовне зілля, яке відволікає нас від смерті.
Свобода більше за все ненавидить смерть, але любов стоїть на другому місці.
Я хочу мати справу з дедалі меншою кількістю людей, головним чином для того, щоб ніколи не переживати біль їх втрати.
Що станеться з усім, що накопичилося в тобі, так багато всього, так багато всього, величезний запас спогадів і звичок, відкладених питань, застиглих відповідей, думок, емоцій, ніжних почуттів, труднощів, усього, що є, все, що буде усе це в той момент, коли життя гасне в тобі? Непропорційний розмір всього цього — і все це для чого? Це все дарма?
Відколи вона померла, він відвертає голову від кожного бутона.
Я побудував бібліотеку, яка прослужить добрих триста років, і все, що мені зараз потрібно, це ці роки.
Те, що названо, залишається живим.
Він забув мертвих, і вони знову ожили.
Мені час знову розібратися в собі. Без писання я ніщо. Я відчуваю, як моє життя розчиняється в мертвих, нудних спекуляціях, коли я більше не пишу про те, що у мене на думці.
🔥67❤25💘5❤🔥1👍1😍1🤗1😎1
Щойно завершила першу частину циклу лекцій про книжковий блогінг і я просто НАПОВНЕНА силами після 2 годин спілкування з учасниками 🥹
Раптом ви хочете більше про цю лекцію дізнатися та записатися, то у вас є змога зробити це тут!
Обіцяю (і я дуже серйозно відношусь до своїх обіцянок), що за таку ціну такого продукту на ринку ви не знайдете та що після циклу у вас будуть всі інструменти для того, щоб почати улюблену справу 🤍
Раптом ви хочете більше про цю лекцію дізнатися та записатися, то у вас є змога зробити це тут!
Обіцяю (і я дуже серйозно відношусь до своїх обіцянок), що за таку ціну такого продукту на ринку ви не знайдете та що після циклу у вас будуть всі інструменти для того, щоб почати улюблену справу 🤍
Telegram
How to book
🏛 До речі, сьогодні у вас ще є змога записатися на цикл практичних лекцій про книжковий блогінг, який стартує вже завтра!
Я вирішила, що просто зробити одну лекцію мені мало, тому учасники матимуть 3 (!) сесії зі мною, під час яких ми познайомимось, обговоримо…
Я вирішила, що просто зробити одну лекцію мені мало, тому учасники матимуть 3 (!) сесії зі мною, під час яких ми познайомимось, обговоримо…
❤🔥32❤9🔥4👍3👏1😍1💘1😎1
Ух, сьогодні буде цікавий день на каналі, тому що я переклала для вас розмову мого улюбленого Юкіо Мішіми з Хідео Кобаяші (японський літературний критик) про письменництво, Бальзака та Поля Валері 😌
Підтримаєте мої старання для вас?
Як тільки буде 200 реакцій та 10 коментарів, то я випускаю інтерв'ю у світ!
П.С. Абсолютно випадково, але водночас символічно, що рівно рік тому я відвідала могилу Мішіми, про що писала ось тут
Підтримаєте мої старання для вас?
Як тільки буде 200 реакцій та 10 коментарів, то я випускаю інтерв'ю у світ!
П.С. Абсолютно випадково, але водночас символічно, що рівно рік тому я відвідала могилу Мішіми, про що писала ось тут
😍224❤63👍19❤🔥11🔥2💘2💯1👀1😎1
🪶 Діалог Юкіо Мішіми та Хідео Кобаяші про письменництво, Бальзака та Поля Валері (частина перша)
Кобаяші: Ось про що він (коментар Дани: Поль Валері) говорить. Вся його проза навмисне «розбита». Такої прози, думаю, ніхто не писав. Ви можете подивитися на будь-які його роботи і побачити, то там є проза, є поезія, є психологія, є філософія, є все. Його роботи не те, що ви первинно від них очікуєте. Ви думаєте, що ви читаєте роман, а згодом зʼявляється психологія, потім філософія і так далі. Так само не можна в певні рамки вкласти його есе. Його прозаїчна техніка ще більш неймовірна. Він також має потужні журналістські здібності. Прочитайте його «Degas Dance Drawing» (коментар Дани: ви можете текст знайти тут). В цьому тексті є все від іронії до глибокої філософії. дійсно варіюється від жартів до філософії. Такої прози ніхто не писав до нього, та й після нього, напевно, писати не буде.
Мішіма: Коли я читаю Валері, у мене виникає відчуття, що незалежно від того, скільки ми намагаємось дрібнити кальцит, його кристали залишаться тій же самої форми. Скільки не дави, його форма не зміниться. Тому порівняно з Валері, твори Бальзака можуть здатися не такими цілісними, розсипаними навіть, якщо ми розглядатимемо їх по частинах. Проте ціле — це синтез прози. Твори Валері здаються тією самою кристалізованою формою, навіть якщо ми їх розкладемо й розберемо. Можливо, в цих розбіжностях полягає різниця між епохами.
Кобаяші: Бальзак писав у тон з часом. Валері пише так, ніби він не покладається ні на кого, крім нього самого. Ось чому він такий чутливий до того, що він пише, до того, що він публікує. Але, мабуть, у нього більше неопублікованих нотаток, ніж у Бальзака. Ми не знаємо, які публікації будуть далі.
Мішіма: Я знаю, що я ніби занадто зосереджений на романі, але коли я думаю про нього, то вважаю, що стиль Бальзака є найкращим його прикладом. Від жартів до філософії, про яку ви щойно згадали, все це можна побачити в його творчості. І хоча кожна частина його роману може бути дуже довгою, незграбною, чи заплутаною, але весь роман — це проза, і мені здається, що його проза вічно буде резонувати з читачем. Я вважаю, що його стиль є найбільш вдалим для романіста.
Кобаяші: Цікаво, чи це правда.
Мішіма: Підозрюю, що коли він писав те, що писав, то від його стилю плювались.
Кобаяші: Та, було багато людей, які погано на нього відреагували.
Мішіма: Ви не любите Бальзака?
Кобаяші: Ні, ні в якому разі.
Мішіма: Я думаю, що теорія Гофмансталя (коментар Дани: австрійський критик) щодо Бальзака дуже влучна.
Кобаяші: Це опубліковано в Японії?
Мішіма: Так, у перекладі. Гофмансталь вважає, що Бальзак писав прозорою фарбою, якою б брудною вона не була. Він пише, що поезія є в усьому... Але навіть якщо ми весь час думаємо про романи, як я, ми не можемо не написати щось, що романом геть не буде (сміється).
Вам не варто хвилюватися за це. Останнім часом мені важко думати про те, що не пов'язано з письмом. Можливо, так було завжди, але здається, що я можу думати лише про те, що я пишу. Я впевнений, що інші письменники відчувають те саме.
Мішіма: Ах.
Кобаяші: Саме тому, я інколи відчуваю себе у халепі. Ви справді не знаєте, що з вами відбувається, поки ви це не запишете. Тобто виходить, що я маю схильність до філософії, але не маю для неї необхідного таланту (сміється).
Мішіма: Що ви маєте на увазі?
Кобаяші: Зрештою, я виконавець, і якщо я не пишу про те, що мені подобається, і не складаю слова послідовно, мій мозок просто відмовляється працювати (сміється). Тому я опиняюсь у халепі, коли це стає великою проблемою.
Мішіма: Мені не подобаються великі проблеми, тому що я вважаю їх вульгарними (сміється). Валері наче пише про великі проблеми. Але, наприклад, якщо він пише про занепад Європи, то це буде йому на руку. Тому я вважаю, що Валері — критик, який ніколи не займався насправді великими проблемами, навіть наприкінці свого життя.
Кобаяші: Одним словом, у нього просто немає фурошікі (коментар Дани: тканина, яку японці використовують, щоб пакувати й транспортувати речі). Тому він не може розгорнути й загорнути свої великі проблеми.
Кобаяші: Ось про що він (коментар Дани: Поль Валері) говорить. Вся його проза навмисне «розбита». Такої прози, думаю, ніхто не писав. Ви можете подивитися на будь-які його роботи і побачити, то там є проза, є поезія, є психологія, є філософія, є все. Його роботи не те, що ви первинно від них очікуєте. Ви думаєте, що ви читаєте роман, а згодом зʼявляється психологія, потім філософія і так далі. Так само не можна в певні рамки вкласти його есе. Його прозаїчна техніка ще більш неймовірна. Він також має потужні журналістські здібності. Прочитайте його «Degas Dance Drawing» (коментар Дани: ви можете текст знайти тут). В цьому тексті є все від іронії до глибокої філософії. дійсно варіюється від жартів до філософії. Такої прози ніхто не писав до нього, та й після нього, напевно, писати не буде.
Мішіма: Коли я читаю Валері, у мене виникає відчуття, що незалежно від того, скільки ми намагаємось дрібнити кальцит, його кристали залишаться тій же самої форми. Скільки не дави, його форма не зміниться. Тому порівняно з Валері, твори Бальзака можуть здатися не такими цілісними, розсипаними навіть, якщо ми розглядатимемо їх по частинах. Проте ціле — це синтез прози. Твори Валері здаються тією самою кристалізованою формою, навіть якщо ми їх розкладемо й розберемо. Можливо, в цих розбіжностях полягає різниця між епохами.
Кобаяші: Бальзак писав у тон з часом. Валері пише так, ніби він не покладається ні на кого, крім нього самого. Ось чому він такий чутливий до того, що він пише, до того, що він публікує. Але, мабуть, у нього більше неопублікованих нотаток, ніж у Бальзака. Ми не знаємо, які публікації будуть далі.
Мішіма: Я знаю, що я ніби занадто зосереджений на романі, але коли я думаю про нього, то вважаю, що стиль Бальзака є найкращим його прикладом. Від жартів до філософії, про яку ви щойно згадали, все це можна побачити в його творчості. І хоча кожна частина його роману може бути дуже довгою, незграбною, чи заплутаною, але весь роман — це проза, і мені здається, що його проза вічно буде резонувати з читачем. Я вважаю, що його стиль є найбільш вдалим для романіста.
Кобаяші: Цікаво, чи це правда.
Мішіма: Підозрюю, що коли він писав те, що писав, то від його стилю плювались.
Кобаяші: Та, було багато людей, які погано на нього відреагували.
Мішіма: Ви не любите Бальзака?
Кобаяші: Ні, ні в якому разі.
Мішіма: Я думаю, що теорія Гофмансталя (коментар Дани: австрійський критик) щодо Бальзака дуже влучна.
Кобаяші: Це опубліковано в Японії?
Мішіма: Так, у перекладі. Гофмансталь вважає, що Бальзак писав прозорою фарбою, якою б брудною вона не була. Він пише, що поезія є в усьому... Але навіть якщо ми весь час думаємо про романи, як я, ми не можемо не написати щось, що романом геть не буде (сміється).
Вам не варто хвилюватися за це. Останнім часом мені важко думати про те, що не пов'язано з письмом. Можливо, так було завжди, але здається, що я можу думати лише про те, що я пишу. Я впевнений, що інші письменники відчувають те саме.
Мішіма: Ах.
Кобаяші: Саме тому, я інколи відчуваю себе у халепі. Ви справді не знаєте, що з вами відбувається, поки ви це не запишете. Тобто виходить, що я маю схильність до філософії, але не маю для неї необхідного таланту (сміється).
Мішіма: Що ви маєте на увазі?
Кобаяші: Зрештою, я виконавець, і якщо я не пишу про те, що мені подобається, і не складаю слова послідовно, мій мозок просто відмовляється працювати (сміється). Тому я опиняюсь у халепі, коли це стає великою проблемою.
Мішіма: Мені не подобаються великі проблеми, тому що я вважаю їх вульгарними (сміється). Валері наче пише про великі проблеми. Але, наприклад, якщо він пише про занепад Європи, то це буде йому на руку. Тому я вважаю, що Валері — критик, який ніколи не займався насправді великими проблемами, навіть наприкінці свого життя.
Кобаяші: Одним словом, у нього просто немає фурошікі (коментар Дани: тканина, яку японці використовують, щоб пакувати й транспортувати речі). Тому він не може розгорнути й загорнути свої великі проблеми.
❤58👍7❤🔥3🔥2😎1