Починаємо день з любування — сьогодні дивимось на пана філософа й письменника Альбера Камю 😏
І я одразу натякаю на те, який тематичний день нас чекає сьогодні...
І я одразу натякаю на те, який тематичний день нас чекає сьогодні...
✉️ І ще я не можу не поділитися з вами цікавою історією з життя Альбера Камю — він виховувався неписьменною мамою, яка робила все у своїх силах, аби забезпечувати свою сім'ю усім необхідним після того, як її чоловік та батько Альбера помер у битві на Марні в 1914 році.
В 7 класі Камю помітив вчитель Луї Жермен, який назвав хлопчика «винятковим» та взяв під своє крило, заохочуючи його вчитися та податися на стипендію, щоб продовжити навчання замість того, аби йти працювати (те, що очікувала від нього його сім'я).
Вони продовжували підтримати зв'язок один з одним аж до самої смерті Камю, який після отримання Нобелівської премії з літератури написав листа своєму викладачу (власне, перекладом якого та відповіддю викладача — Дануся останнім часом дуже любить перекладати для вас всякі штуки — я з вами хочу зараз поділитися).
В 7 класі Камю помітив вчитель Луї Жермен, який назвав хлопчика «винятковим» та взяв під своє крило, заохочуючи його вчитися та податися на стипендію, щоб продовжити навчання замість того, аби йти працювати (те, що очікувала від нього його сім'я).
Вони продовжували підтримати зв'язок один з одним аж до самої смерті Камю, який після отримання Нобелівської премії з літератури написав листа своєму викладачу (власне, перекладом якого та відповіддю викладача — Дануся останнім часом дуже любить перекладати для вас всякі штуки — я з вами хочу зараз поділитися).
На мою думку, це такий універсальний людський досвід — чітко пам'ятати що тих викладачів, які нас підтримували і які нас заохочували сміливо мріяти, що тих, хто намагався нас переконати в тому, що у нас нічого не вийде.
Пам'ятаю, як колись вчитель фізики змусив мене встати перед всім класом і який, серед багатьох інших красномовних речень, обізвав мене «дебілкою, в якої нічого в житті не вийде». І хоча я досі працюю над тим, аби дебілкою не бути, в житті в мене точно щось вийшло.
Але натомість, я з великою теплотою згадую Марію Миколаївну, викладачку з мого університету, яка без жодних запитань й без жодного осуду раз за разом дозволяла мені із запізненням здавати роботи після того, як я на першому курсі пережила насильство зі сторони однокурсника. Вона не знала про ситуацію нічого, але коли роками згодом вона про це дізналась, то пояснила мені, що «по твоїх очах бачила, що тобі потрібне розуміння та допомога».
Так ось, краще бути такою як Марія Миколаївна, ніж вчителем фізики з, парадоксальним й цілком доречним для нього, прізвищем Міль.
Мені аж цікаво стало, чи резонують мої слова з вами? Чи були у вас схожі ситуації, коли викладачі (у будь-якому сенсі наступного слова) запам'ятались на все життя?
Пам'ятаю, як колись вчитель фізики змусив мене встати перед всім класом і який, серед багатьох інших красномовних речень, обізвав мене «дебілкою, в якої нічого в житті не вийде». І хоча я досі працюю над тим, аби дебілкою не бути, в житті в мене точно щось вийшло.
Але натомість, я з великою теплотою згадую Марію Миколаївну, викладачку з мого університету, яка без жодних запитань й без жодного осуду раз за разом дозволяла мені із запізненням здавати роботи після того, як я на першому курсі пережила насильство зі сторони однокурсника. Вона не знала про ситуацію нічого, але коли роками згодом вона про це дізналась, то пояснила мені, що «по твоїх очах бачила, що тобі потрібне розуміння та допомога».
Так ось, краще бути такою як Марія Миколаївна, ніж вчителем фізики з, парадоксальним й цілком доречним для нього, прізвищем Міль.
Мені аж цікаво стало, чи резонують мої слова з вами? Чи були у вас схожі ситуації, коли викладачі (у будь-якому сенсі наступного слова) запам'ятались на все життя?
Так, нижче показую вам бібліотеку з якою наразі живу, розповідаю трішки про книги, які на полицях та ставлю перед усіма нами риторичні питання 😂
О, і ще забула показати вам ось що — пам'ятаєте, я вам декілька днів тому розповідала про нову книгу з ілюстрованими щоденниками турецького автора й Нобелівського лауреата з літератури Памука?
Так ось, я її не могла оминути і це однозначно-однозначно-однозначно найгарніша книга, яку я придбала в цьому році (і боже, як вона пахне; тут ви маєте мені сказати, що я не божевільна і що ви також оцінюєте книги по запаху) 🥹
Я записала для вас маленьке відео, щоб ви побачили як книга виглядає зсередини, але це просто вау! Оригінальні скани сторінок розміщені по центру, а навколо них — англійський переклад! Така краса 💔
Так ось, я її не могла оминути і це однозначно-однозначно-однозначно найгарніша книга, яку я придбала в цьому році (і боже, як вона пахне; тут ви маєте мені сказати, що я не божевільна і що ви також оцінюєте книги по запаху) 🥹
Я записала для вас маленьке відео, щоб ви побачили як книга виглядає зсередини, але це просто вау! Оригінальні скани сторінок розміщені по центру, а навколо них — англійський переклад! Така краса 💔
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Ви ж всі, напевно, знаєте, що я велика фанатка слова й історій загалом, тому коли я дізнаюсь про те, що у нас створюють класні проєкти або ж курси пов'язані з цим, я не можу їх просто тримати при собі — одразу біжу вам про все розповідати 😂
Отже —
16 грудня стартують практичні мінікурси Story Noir для тих, хто хоче створювати та писати історії (і тут не має значення, чи для блогу, чи для бізнесу, чи для власної творчості) від Анни Петрулі, яка понад 15 років професійно працює з текстами (в тому числі з українськими креативними агенціями, яким вона допомагає зі сторітелінгом)!
Я думаю, що ці курси будуть цікавими для багатьох з вас, тому що вони допоможуть розібрати фішки та ритуали відомих письменників, освоїти техніки сторітелінгу та утримання уваги читача (що просто супер важливо в контексті ХХІ століття, коли навколо стільки інформацію і так мало часу на її споживання) + курси також допоможуть надихнути на власні тексти та писатимемо без блоків, навіть якщо ніколи до цього не писали.
Кожен мінікурс складається з:
— 7 лекцій;
— 10 додаткових матеріалів конспекту;
— чату для нетворкінгу з іншими героями;
— домашніх завдань без перевірки;
— 6 місяців доступу.
А ще я списалась з Анною, авторкою Story Noir, та вона запропонувала усім підписками каналу How to book знижку в 500 гривень, яку можна отримати використавши промокод howtobook500, ну хіба не краса? ☺️
Я так сильно радію, що в нас є такі проєкти, бо вважаю, що українцям є про що розповісти (і робимо ми це дуже файно; підозрюю, що наша мелодійна мова тут відіграє вагому роль), незалежно від того, де ми вирішуємо це робити: в блозі, в статтях, або ж у власних художніх книгах, чи мемуарах!
Хто запишеться — поділитись потім враженнями, бо я відчуваю, що має бути дуже-дуже круто!
Отже —
16 грудня стартують практичні мінікурси Story Noir для тих, хто хоче створювати та писати історії (і тут не має значення, чи для блогу, чи для бізнесу, чи для власної творчості) від Анни Петрулі, яка понад 15 років професійно працює з текстами (в тому числі з українськими креативними агенціями, яким вона допомагає зі сторітелінгом)!
Я думаю, що ці курси будуть цікавими для багатьох з вас, тому що вони допоможуть розібрати фішки та ритуали відомих письменників, освоїти техніки сторітелінгу та утримання уваги читача (що просто супер важливо в контексті ХХІ століття, коли навколо стільки інформацію і так мало часу на її споживання) + курси також допоможуть надихнути на власні тексти та писатимемо без блоків, навіть якщо ніколи до цього не писали.
Кожен мінікурс складається з:
— 7 лекцій;
— 10 додаткових матеріалів конспекту;
— чату для нетворкінгу з іншими героями;
— домашніх завдань без перевірки;
— 6 місяців доступу.
А ще я списалась з Анною, авторкою Story Noir, та вона запропонувала усім підписками каналу How to book знижку в 500 гривень, яку можна отримати використавши промокод howtobook500, ну хіба не краса? ☺️
Я так сильно радію, що в нас є такі проєкти, бо вважаю, що українцям є про що розповісти (і робимо ми це дуже файно; підозрюю, що наша мелодійна мова тут відіграє вагому роль), незалежно від того, де ми вирішуємо це робити: в блозі, в статтях, або ж у власних художніх книгах, чи мемуарах!
Хто запишеться — поділитись потім враженнями, бо я відчуваю, що має бути дуже-дуже круто!
🫐 Питання на мільйон: як ви ставитеся до творчості Саллі Руні?
Бо, здається, я нарешті готова взятися за її «Інтермеццо», але з такими популярними романами в мене завжди є страх, що без згадок російських літературних «генієв» не обійтися 👀
Бо, здається, я нарешті готова взятися за її «Інтермеццо», але з такими популярними романами в мене завжди є страх, що без згадок російських літературних «генієв» не обійтися 👀
📖 Знаю, що Руні викликає багато емоцій у читачів (від захоплення до «фє»), тому у своїй вже регулярній колонці для Skvot я розмірковую про її феномен та про те, чи можемо ми вважати її «голосом покоління»
Спойлер: можемо, але є нюанси…
Спойлер: можемо, але є нюанси…
skvot.io
Саллі Руні — голос покоління чи просто тренд?
Про авторку книги «Нормальні люди», першу цифрову романістку та улюблену письменницю зумерів — у колонці Дани Окоманюк.